Адміністративно-правовий механізм забезпечення економічної безпеки держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора юридичних наук

Адміністративно-правовий механізм забезпечення економічної безпеки держави

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Лекарь Сергій Іванович

Харків - 2013



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України.

Науковий консультант: доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, Заслужений юрист України Бандурка Олександр Маркович, Харківський національний університет внутрішніх справ, радник ректора.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, профессор Ануфрієв Микола Іванович, Інститут права імені князя Володимира Великого Міжрегіональної академії управління персоналом, професор кафедри адміністративного права;

доктор юридичних наук, доцент Попович Євген Миколайович, прокурор м. Харкова;

доктор юридичних наук, доцент Симов'ян Саркис Ваграмович, ПАТ «Східно-український банк «ГРАНТ», президент.

Захист відбудеться 14 червня 2013 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 у Харківському національному університеті внутрішніх справ (61080, м. Харків, просп. 50-річчя СРСР, 27).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, просп. 50-річчя СРСР, 27).

Автореферат розісланий 11 травня 2013 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В. Могілевський



АНОТАЦІЇ

Лекарь С.І. Адміністративно-правовий механізм забезпечення економічної безпеки держави. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Харківський національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2013. адміністративний правовий економічний безпека

Дисертацію присвячено комплексному аналізу проблем адміністративно-правового регулювання економічної безпеки в Україні. Розкрито сутність економічної безпеки як базової складової національної безпеки держави, визначено її структуру й охарактеризовано рівні та напрями забезпечення. Розроблено концептуальні положення забезпечення економічної безпеки держави. Досліджено сутність та структуру адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави. З'ясовано адміністративно-правовий статус суб'єктів забезпечення економічної безпеки держави, особливу увагу приділено повноваженням правоохоронних органів. Проаналізовано сучасний стан економічної безпеки України та виявлено реальні та потенційні загрози національним економічним інтересам. Узагальнено зарубіжний досвід адміністративно-правового забезпечення економічної безпеки держави і визначено можливі напрями його використання в Україні.

Ключові слова: економічна безпека держави, адміністративно-правовий механізм забезпечення економічної безпеки держави, адміністративно-правовий статус суб'єктів забезпечення економічної безпеки держави, адміністративно-правові форми діяльності суб'єктів забезпечення економічної безпеки держави.



АНОТАЦИЯ

Лекарь С.И. Административно-правовой механизм обеспечения экономической безопасности государства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс, финансовое право, информационное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел. - Харьков, 2013.

Диссертация посвящена анализу теоретических и практических проблем административно-правового обеспечения экономической безопасности государства в современных условиях развития Украины. Определено понятие экономическая безопасность государства (как состояние надежной защищенности национальных интересов в сфере экономики от реальных и потенциальных внутренних и внешних угроз), основные направления (энергетическая, промышленная, продовольственная, финансовая, внешнеэкономическая, информационная, социальная, экологическая и политическая безопасности) и уровни (государство, регионы, сферы экономики, субъекты хозяйствования, общество и отдельные индивидуумы) обеспечения экономической безопасности государства.

Сформулированы концептуальные положения обеспечения экономической безопасности государства, в рамках которых экономическая безопасность рассматривается как целостный объект, который характеризуется многоаспектностью и охватывает разные уровни и направления ее обеспечения.

Отдельное внимание в работе уделено исследованию сущности, содержанию и структуры административно-правового механизма обеспечения экономической безопасности государства. Сделан вывод, что элементы структуры административно-правового механизма обеспечения экономической безопасности по своей направленности и значению влияют на социально-экономические процессы с целью приведения экономики к состоянию, способному противостоять внешним и внутренним угрозам и опасностям.

Проведено исследование административно-правового статуса субъектов обеспечения экономической безопасности государства, а именно, местных государственных администраций, органов местного самоуправления, объединений граждан и отдельных индивидуумов. Как вывод предложены основные направления и конкретные мероприятия по определению оптимальной модели распределения компетенции между всеми субъектами обеспечения экономической безопасности государства. Приведены аргументы относительно необходимости усовершенствования законодательной базы, устанавливающей административно-правовой статус органов государственной власти при реализации экономической политики.

Проанализировано виды административно-правовых форм деятельности субъектов обеспечения экономической безопасности государства, охарактеризованы административно-правовые методы, установлены понятия и границы их применения для обеспечения защиты национальных экономических интересов.

Отдельно изучены полномочия правоохранительных органов как специальных субъектов обеспечения экономической безопасности государства. Определены основные направления усовершенствования деятельности органов внутренних дел по обеспечению экономической безопасности государства от внутренних и внешних угроз. В работе содержатся предложения относительно принятия нового Закона Украины «О правоохранительных органах Украины» и внесения изменений в ряд нормативно-правовых актов.

Оценен уровень экономической безопасности Украины, который охарактеризован как кризисный. Сделан вывод, что негативное влияние факторов внешней и внутренней среды тормозит переход Украины к инновационной модели развития экономики и представляет угрозу национальным экономическим интересам. Проанализирован зарубежный опыт регулирования общественных отношений в экономической сфере и сделаны выводы по усовершенствованию административно-правовых основ обеспечения экономической безопасности Украины.

Ключевые слова: экономическая безопасность государства, административно-правовой механизм обеспечения экономической безопасности государства, административно-правовой статус субъектов обеспечения экономической безопасности государства, административно-правовые формы деятельности субъектов обеспечения экономической безопасности государства.



S.I. Lekar, Administrative and Legal Mechanism of Guaranteeing Economic Security. - Manuscript.

Thesis for a doctoral degree by specialty 12.00.07 - administrative law and procedure, financial law, informational law. - Kharkiv National University of Internal Affairs. - Kharkiv, 2013.

The thesis is devoted to the complex analysis of administrative and legal regulation of economic security issues in Ukraine. The essence of economic security as a key component of national security is disclosed; their structure is defined and its elements are characterized. Conceptual regulations of guaranteeing state's economic security are elaborated. The essence and structure of administrative and legal mechanism of guaranteeing state's economic security are researched. Administrative and legal status of subjects guaranteeing state's economic security is found out; special attention is paid to the authorities of law enforcement agencies. The current state of economic security in Ukraine is analyzed; real and potential threats to national economic interests are revealed.

International experience of administrative and legal guaranteeing of state's economic security is generalized; possible ways of its use in Ukraine are determined.

Key words: economic security, administrative and legal mechanism of guaranteeing state's economic security, administrative and legal status of subjects guaranteeing state's economic security, administrative and legal forms of activities of subjects guaranteeing state's economic security.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформація соціально-економічних відносин, зумовлена посиленням глобалізаційних процесів у світі, як пріоритетне завдання для України, що проголосила та реалізує стратегію європейської інтеграції як основний напрямок зовнішньої та внутрішньої політики, виявила проблему недостатнього захисту національних інтересів в економічній сфері від зовнішніх та внутрішніх загроз. Акцентування уваги саме на забезпеченні економічній безпеці як базової складової національної безпеки держави зумовлено тим, що конкурентоспроможна економіка є життєво важливою галуззю діяльності суспільства, держави і особистості, а економічна безпека виступає дієвим інструментом виокремлення та захисту національних інтересів і цінностей на різних рівнях державного управління, сприяє становленню й розвитку правової демократичної держави. Цілком очевидно, що вести мову про належне забезпечення економічної безпеки держави ще зарано, а суттєві недоліки правового регулювання економічних процесів на тлі посилення макроекономічної нестабільності в країні та світі вказують на незавершеність і принципові прорахунки в забезпеченні захисту національних економічних інтересів. Це зумовлює необхідність проведення ряду суттєвих перетворень у всіх сферах суспільного життя, чіткої визначеності держави у стратегічних пріоритетах та цілях, які мають відповідати викликам і загрозам сьогодення, формування прозорого та стабільного економіко-правового поля як фундаментального базису соціально-економічного зростання з урахуванням європейських стандартів.

Тому особливої актуальності та практичної значимості набувають наукові дослідження, спрямовані на покращення стану правової бази забезпечення інноваційної моделі розвитку економіки, усвідомлення та захисту національних інтересів в економічній сфері, встановлення співвідношення між змістом новітніх правових утворень із системою адміністративного права.

Дослідженню проблематики забезпечення економічної безпеки держави на всіх рівнях управління економікою присвячені роботи таких провідних закордонних та вітчизняних вчених-економістів, як: Л. І. Абалкін, О. І. Барановський, З. С. Варналій, О. С. Власюк, А. С. Гальчинський, В. М. Геєць, О. П. Градов, Б. В. Губський, М. М. Єрмошенко, М. О. Кизим, М. А. Козоріз, А. А. Мазаракі, В. К. Сенчагов, В. О. Ткач та ін. Питання модернізації державного управління у сфері забезпечення економічної безпеки держави та адміністративно-правового регулювання економічних процесів перебувають у центрі уваги В. Б. Авер'янова, М. І. Ануфрієва, О. М. Бандурки, Д. М. Бахраха, К. С. Бєльського, Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, О. П. Гетманець, І. С Гриценка, С. М. Гусарова, Р. А. Калюжного, С В. Ківалова, В. В. Ковальської, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, В. В. Конопльова, Т. М. Кравцової, К. Б. Левченко, Н. П. Матюхіної, P. C. Мельника, О. М. Музичука, В. Я. Настюка, В. П. Пєткова, Є.М. Поповича, Д. В. Приймаченка, О. С. Проневича, A. Й. Присяжнюка, А. О. Селіванова, С. В. Симов'яна, О. Ю. Синявської, Ю. М. Старилова, Ю. О. Тихомирова, М. М. Тищенка, О. І. Харитонової, Ю. С. Шемшученка, X. П. Ярмакі, О. Н. Ярмиша та ін. Проте необхідно констатувати, що комплексних та системних досліджень проблем адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави фактично не існує. До того ж більшість наукових праць у цій сфері мають вузькогалузеву спрямованість або їм не властивий комплексний характер, тобто одночасне усвідомлення та забезпечення захисту життєво важливих економічних інтересів людини і громадянина, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз. Подальшого розвитку потребує комплекс питань, пов'язаних з формуванням концепції забезпечення економічної безпеки держави, вдосконаленням структури механізму її адміністративно-правового регулювання.

Отже, потреба у підвищенні соціально-економічного розвитку країни та захисту національних економічних інтересів від зовнішніх та внутрішніх загроз, систематизації норм права щодо адміністративно-правового регулювання економічної безпеки держави, з одного боку, та відсутність предметних наукових досліджень з цієї проблематики - з іншого, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету, а також спектр і зміст задач для її досягнення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація спрямована на реалізацію положень Стратегії економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004 - 2015 рр., затвердженої Указом Президента України від 28 квітня 2004 року № 493/2004, Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженої на засіданні Комітету з економічних реформ при Президентові України 2 червня 2010 р., Рекомендацій парламентських слухань на тему «Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізацій них викликів», затверджених Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року № 2632-VI.

Роботу виконано відповідно до Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 рр., затверджених наказом МВС України від 29.07.2010 р. № 347, Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 рр., затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24.09.2010 № 10-14, Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 рр., затверджених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 28 грудня 2010 р. (протокол № 10).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України і практики його застосування визначити сутність, зміст та особливості адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави, а також надати пропозиції та рекомендації щодо його вдосконалення.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні задачі:

- з'ясувати ознаки, значення та місце економічної безпеки в структурі національної безпеки держави;

- виявити сутність економічної безпеки держави як основи суспільного відтворення та соціально-економічного розвитку і охарактеризувати її поточне доктринальне забезпечення;

- окреслити структуру механізму забезпечення економічної безпеки держави та його роль у різних галузях економіки;

- розробити теоретико-методологічні засади концепції забезпечення економічної безпеки держави;

- дати характеристику адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави та виявити його місце у системі державного управління за різними напрямами і в різних сферах економіки;

- розкрити структуру та систему адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави, визначити особливості його функціонування;

- визначити суб'єктів забезпечення економічної безпеки держави, розкрити особливості їх адміністративно-правового статусу та запропонувати шляхи його удосконалення;

- сформулювати основні проблеми, що обмежують економічну самостійність органів місцевого самоврядування як суб'єктів економічної безпеки держави та визначити напрями їх вирішення;

- розкрити систему недержавного забезпечення економічної безпеки держави, невід'ємною складовою якої є об'єднання громадян;

- виявити адміністративно-правові форми взаємодії та координації діяльності суб'єктів забезпечення економічної безпеки держави з метою їх оптимізації;

- дати характеристику адміністративно-правових форм та методів діяльності суб'єктів забезпечення економічної безпеки держави в Україні;

- охарактеризувати економічні правопорушення як фактор загрози економічній безпеці держави;

- встановити завдання, функції та повноваження правоохоронних органів у адміністративно-правовому механізмі забезпечення економічної безпеки держави, виявити найбільш суттєві проблеми розмежування компетенції між правоохоронними органами щодо захисту економічних інтересів держави, суспільства, людини;

- оцінити сучасний стан забезпечення економічної безпеки держави та виявити фактори, що на нього впливають;

- вивчити зарубіжний досвід забезпечення економічної безпеки держави та можливого його використання в Україні;

- надати пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правових засад забезпечення економічної безпеки України.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері економічної безпеки держави.

Предмет дослідження становить адміністративно-правовий механізм забезпечення економічної безпеки держави в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність загальнонаукових та спеціальних методів і прийомів наукового пізнання, використання яких дозволило сформувати цілісне та комплексне уявлення про предмет дослідження. Їх застосування обумовлене системним підходом, що надає можливість дослідити проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу та методу логічного узагальнення поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.2, 1.3, 1.4, 2.1, 4.1, 4.2), розкрито особливості адміністративно-правового статусу суб'єктів забезпечення економічної безпеки держави (розділ 3). Використання формально-логічного та системно-структурного методів сприяло виявленню місця економічної безпеки в системі національної безпеки держави (підрозділ 1.1), правової сутності та структури адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави (підрозділ 2.1, 2.3), місця адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави в системі правового механізму (підрозділ 2.2), адміністративно-правових форм та методів діяльності суб'єктів забезпечення економічної безпеки держави (підрозділ 4.1). Методи наукової абстракції, індукції та дедукції використано для уточнення системи принципів забезпечення економічної безпеки держави залежно від рівня та сфер державного управління (підрозділ 1.3), удосконалення адміністративно-правових засад забезпечення економічної безпеки держави (підрозділ 6.3). Методи аналізу і синтезу дозволили визначити проблеми взаємодії та координації суб'єктів забезпечення економічної безпеки держави й розробити рекомендації щодо їх усунення (підрозділи 3.5), а також обґрунтувати критерії розмежування економічних правопорушень на адміністративні проступки і кримінальні злочини (підрозділ 5.1), охарактеризувати компетенції правоохоронних органів України щодо захисту національних економічних інтересів (підрозділ 5.3). За допомогою порівняльно-правового методу обґрунтовано можливість використання зарубіжного досвіду правового регулювання економічних процесів в Україні (підрозділ 6.2), методу економічного аналізу проаналізовано сучасний стан забезпечення економічної безпеки держави та виявлено фактори, що загрожують національним економічним інтересам (підрозділ 6.1).

Науково-теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження становлять праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління, адміністративного та податкового права, інших галузевих правових наук, зокрема і зарубіжних дослідників. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, постановах Верховної Ради України, актах Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативних актах органів публічної влади, які належать до системи адміністративно-правового забезпечення економічної безпеки в Україні. Дисертант звертався також до законодавства деяких зарубіжних країн, досвід яких щодо правового регулювання відносин в сфері економіки може бути використано в Україні. Інформаційною та емпіричною основою дослідження є узагальнення практичної діяльності різних державних органів, політико-правова публіцистика, довідкові видання та статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим комплексним дослідженням з використанням сучасних методів пізнання, здобутків вітчизняної та зарубіжної правничої науки проблемних питань адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових концептуальних наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

вперше:

- економічну безпеку держави визначено як базову складову національної безпеки, з якою не тільки взаємодіє і взаємозалежна, а являється ще й визначальною у розвитку України як суверенної, демократичної, правової і соціальної держави;

- охарактеризовано механізм адміністративно-правового забезпечення економічної безпеки держави як комплекс правових заходів, прийомів і дій з упорядкування, організації координації та управління діяльністю суб'єктів економічної безпеки;

- сформовано сучасну модель розвитку економіки, яка відповідає вимогам євроінтеграції та потребам демократичної, соціальної та правової держави;

- обґрунтовано теоретико-методологічні засади концепції забезпечення економічної безпеки держави та її основні положення;

- розкрито сутність економічної безпеки держави як основи суспільного відтворення та соціально-економічного розвитку, правове регулювання якого забезпечується за допомогою розгалуженої системи нормативних актів;

- розроблено пропозиції, спрямовані на якісне комплексне удосконалення правового регулювання базових суспільних сфер, насамперед, економічної, соціальної, фінансової;

- поглиблено розуміння та сутність переходу до інноваційної моделі розвитку економіки, запропоновано механізм правового забезпечення сталого розвитку держави;

удосконалено:

- характеристику адміністративно-правового статусу суб'єктів забезпечення економічної безпеки держави;

- пропозиції щодо розширення самостійності та відповідальності окремих суб'єктів забезпечення економічної безпеки держави, зокрема, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян тощо;

- напрями інноваційного розвитку законодавства України, яке б гармонізувало правове регулювання забезпечення економічної безпеки держави;

- основні підходи до подолання проблем, що обмежують взаємодію і координацію діяльності різних суб'єктів забезпечення економічної безпеки;

- характеристику сучасного стану економічної безпеки держави як ризикованого, внесено пропозиції щодо оздоровлення економіки;

- види адміністративно-правових форм діяльності суб'єктів забезпечення економічної безпеки, з'ясовано їх універсальність і можливість застосування у різних галузях економіки;

дістали подальшого розвитку:

- розуміння системи недержавного забезпечення економічної безпеки, невід'ємною складовою якої є діяльність об'єднань громадян;

- завдання та напрямки діяльності правоохоронних органів у забезпеченні економічної безпеки держави, та шляхи розмежування їх компетенції щодо регулювання правовідносин в сфері економічної безпеки;

- пропозиції з формування стабільної довіри суб'єктів господарювання до суб'єктів забезпечення економічної безпеки держави, до їх здатності захистити і підтримати розвиток бізнесу та підприємництва;

- поняття та межі застосування адміністративно-правових методів забезпечення економічної безпеки держави;

- конкретні пропозиції теоретичного і практичного характеру, спрямовані на удосконалення системи та змісту адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації положення можуть бути використані:

- у науково-дослідній сфері - результати дисертаційного дослідження, які в сукупності становлять концепцію адміністративно-правового забезпечення економічної безпеки держави, можуть бути підґрунтям для подальшого розроблення та вирішення теоретико-правових питань удосконалення правового регулювання у сфері економіки;

- у правотворчій діяльності - висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані при внесенні змін і доповнень до чинних і розробки проектів нових нормативних актів з досліджуваних питань для подальшого проведення економічних реформ в Україні та забезпечення переходу до інноваційної моделі розвитку економіки (акт впровадження Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності);

- у правозастосовній сфері - використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність суб'єктів забезпечення економічної безпеки в Україні (акт впровадження МВС України, акт впровадження ГУМВС України в Харківській області);

- у навчальному процесі - матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці підручників та навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право», «Економічна безпека держави», «Правове забезпечення безпеки суб'єктів господарської діяльності в Україні», зокрема вони вже використовуються при проведенні занять з дисциплін «Адміністративне право», «Фінансове право», «Податкове право», «Митне право» у Харківському національному університеті внутрішніх справ (акт впровадження у навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та практичні рекомендації, викладені у дослідженні, були оприлюднені на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: «Актуальні проблеми використання нового кримінального процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі» (Харків, 2012), «Використання інноваційних технологій у попередженні злочинів» (Харків, 2012), «Правове регулювання економічної безпеки держави в умовах євроінтеграції» (Харків, 2013), «Впровадження нового Кримінального процесуального кодексу України в правоохоронну діяльність та навчальний процес: досвід та шляхи удосконалення» (Харків, 2013), «Протидія кіберзлочинності у фінансово-банківській сфері» (Харків, 2013).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, всі сформульовані в ньому положення і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора. У співавторстві опубліковано монографію «Реформування податкової системи України: теорія, методологія, практика», в якій автором виконано 20% її загального обсягу, монографію «Бюджетна підтримка та податкове стимулювання національної економіки України», в якій автором виконано підпункт 3.2 «Аналіз стану системи пільгового оподаткування в Україні» та підпункт 4.3 «Методика оцінки ефективності бюджетної підтримки та податкового стимулювання», монографію «Иностранные инвестиции в регионы Украины», в якій виконано розділ 3 «Сущность и тенденции регионального развития Украины», підпункт 4.1 «Сущность и источники международного инвестиционного права», підпункт 5.1 «Инновационное развитие стран Европейского Союза», підпункт 5.3 «Роль инноваций в конвергенции (дивергенции) регионов Украины», підручник «Адміністративне право України. Особлива частина. Академічний курс», в якій автором виконано розділ 5, глава 21 «Управління у сфері забезпечення національної безпеки», § 1.2.

Публікації. Основні положення дисертації відображено у одноосібній монографії, 3 монографіях (у співавторстві), підручнику (у співавторстві), 25 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, 5 тезах доповідей і наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 6 розділів, які об'єднують 22 підрозділи, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 476 сторінок. Список використаних джерел складається з 510 найменувань та займає 52 сторінки. Додатки займають 20 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, окреслено мету та задачі, об'єкт і предмет, методи дослідження, висвітлено наукову новизну й практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, наводяться дані щодо апробації результатів дослідження та публікації.

Розділ 1 «Методологічні засади забезпечення економічної безпеки держави» складається з чотирьох підрозділів, у яких досліджено структуру національної безпеки, з'ясовано сутність та основні характеристики економічної безпеки держави як її базової складової, систематизовано пріоритети національних інтересів та загроз у сфері економіки, розроблено теоретико-методологічні положення концепції забезпечення економічної безпеки держави, встановлено рівні та напрями забезпечення економічної безпеки держави.

Підрозділ 1.1 «Економічна безпека як один із напрямів забезпечення національної безпеки держави» присвячено аналізу поняття та структури національної безпеки держави.

З'ясовано, що національна безпека держави є об'ємною та багатоплановою характеристикою і у змістовному аспекті включає в себе безпеку в економічній, соціальній, політичній, військовій, екологічній, технологічній, інтелектуальній, інформаційній, демографічній, генетичній, психологічній та інших сферах. Сукупність цих видів безпеки формує систему національної безпеки - спеціально створених в країні і наділених відповідними повноваженнями інститутів і установ, а також засобів, методів і напрямів їх функціонування щодо забезпечення надійного захисту національних інтересів України. Акцентовано увагу на тому, що основною метою органів державної влади в процесі забезпечення національної безпеки є узгодження структурних елементів держави для їх найефективнішого функціонування та недопущення виникнення конфліктів, які породжують виклики та загрози національним інтересам суверенної держави, суспільства, громадян.

Відмічено, що економічна безпека тісно взаємопов'язана з усіма складовими національної безпеки держави і відіграє вирішальну базову роль у її забезпеченні; стан національної безпеки держави залежить від життєздатності економіки, її ефективності, гнучкості та конкурентоспроможності на світовій арені.

Підрозділ 1.2 «Поняття економічної безпеки та особливості її забезпечення» присвячено розгляду стану наукових розробок у цій сфері, дослідженню сутності та змісту поняття «економічна безпека держави», визначенню національних інтересів та загроз в економічній сфері. Встановлено, що уведення поняття «економічна безпека держави» обумовлено визнанням провідної ролі економіки у забезпеченні реалізації матеріальних, інтелектуальних, культурних, духовних інтересів людини і нації та накопиченні потенціалу для досягнення бажаного рівня національної безпеки на світовому рівні.

Проаналізовано сучасний стан наукової розробки питань забезпечення економічної безпеки держави. Ознайомлення та узагальнення останніх досліджень свідчить про відсутність єдиної точки зору щодо сутності поняття «економічна безпека». Теоретичні підходи до розуміння сутності поняття «економічна безпека» було систематизовано у межах чотирьох підходів: як стану захищеності національних економічних інтересів від внутрішніх і зовнішніх загроз; як можливості (здатності) прогресивного економічного та соціального розвитку (постійного зростання рівня життя і добробуту населення); як ототожнення економічної безпеки з економічним суверенітетом держави; як комплексної категорії. Запропоновано авторське визначення поняття «економічна безпека держави».

Встановлено, що існування значної кількості загроз, що можуть становити небезпеку для національних інтересів загалом та економічних інтересів зокрема потребують розробки комплексної програми забезпечення економічної безпеки держави, основними напрямами якої мають бути: підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки, підтримка вітчизняного виробника за рахунок регулювання цін на товари та послуги на внутрішньому ринку, стимулювання малого та середнього бізнесу, запровадження нових податкових механізмів і процедур, формування прозорих умов адміністрування податку на прибуток та податкових платежів, спрощення процедури реєстрації нового суб'єкта підприємницької діяльності, підвищення соціальних гарантій населенню та працюючим, створення додаткових робочих місць тощо.

Підрозділ 1.3 «Концептуальні положення забезпечення економічної безпеки держави» присвячено обґрунтуванню концептуальних положень забезпечення економічної безпеки держави, реалізація яких дозволить комплексно і системно визначити та охарактеризувати загальні вимоги до самозахисту, саморозвитку та самозбереження України в умовах глибоких структурних економічних перетворень у світі.

Проаналізовано існуючі концепції економічної безпеки держави (камералістична концепція комплексного розвитку економіки країни, кейнсіанська концепція захисту від внутрішніх макроекономічних загроз, інституційна концепція захисту від адміністративних бар'єрів, концепція взаємозалежності). Встановлено, що останнім часом спостерігається зміна концепції забезпечення економічної безпеки держави, пріоритетами якої є орієнтація на європейську систему цінностей, провідне місце у якій займає захист особистих інтересів громадян, підвищення їх добробуту, здоров'я та духовності.

Доведено, що основоположним підходом до визначення сутності економічної безпеки держави як складного соціально-економічного явища є системний, який дозволяє розглядати економічну безпеку держави як цілісний об'єкт, який характеризується багатоаспектністю та охоплює різні рівні та напрями її забезпечення.

Відмічено, що ефективність забезпечення економічної безпеки держави визначається наявністю системи цілей, які мають бути підпорядковані та взаємоузгоджені з загальними цілями національної безпеки держави, орієнтовані на забезпечення захисту національних інтересів в економічній сфері та визначати критерії соціально-економічного розвитку. Це дозволило розробити систему цілей забезпечення економічної безпеки держави.

Для поглиблення теоретико-методологічних положень у роботі розроблено систему принципів, що є універсальними для всіх рівнів та напрямів забезпечення економічної безпеки держави.

У підрозділі 1.4 «Рівні та напрями забезпечення економічної безпеки держави» досліджено особливості забезпечення економічної безпеки держави за різними напрямами і в різних сферах економіки.

Ознайомлення та узагальнення існуючих наукових доробок свідчить, що, по-перше, в усіх наведених структурах економічної безпеки держави автори використовують різнопланові критерії їх розподілу на складові; по-друге, всі ці наведені структурні складові тісно взаємопов'язані між собою та визначають економічну безпеку держави загалом.

Встановлено, що основними напрямами забезпечення економічної безпеки держави є такі: енергетична безпека, промислова безпека, продовольча безпека, фінансова безпека, зовнішньоекономічна безпека, інформаційна безпека, соціальна безпека, екологічна безпека, політична безпека. З'ясовано, що економічна безпека держави впливає на всі структурні рівні, визначаючи економічну безпеку регіонів, галузей економіки, суб'єктів господарювання, суспільства та окремих індивідуумів. В той же час існує зворотній зв'язок між зазначеними категоріями, тобто рівень економічної безпеки регіонів, галузей економіки, суб'єктів господарювання, суспільства та окремих індивідуумів визначає національну та міжнародну економічну безпеку держави.

Розділ 2 «Загальнотеоретична характеристика адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави» складається з трьох підрозділів, у яких досліджено сутність адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави, визначено його особливості та місце у системі державно-правового механізму, з'ясовано елементи структури адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави.

Підрозділ 2.1 «Сутність адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави» присвячено аналізу позицій науковців щодо сутності та змісту поняття «адміністративно-правовий механізм забезпечення економічної безпеки держави».

Встановлено, що термін «адміністративно-правовий механізм забезпечення економічної безпеки держави» не набув широкого поширення в правовій науці. Опрацювання позицій науковців щодо сутності та змісту понять «механізм державного управління», «адміністративно-правовий механізм» та «механізм адміністративно-правового регулювання» дозволило уточнити авторське визначення поняття «адміністративно-правовий механізм забезпечення економічної безпеки держави».

Доведено, що механізм забезпечення економічної безпеки, по-перше, виступає частиною загальнодержавного механізму забезпечення національної безпеки, по-друге, ним обумовлений та залежить від нього, у тому числі і в частині визначення структурних елементів, що в своїй основі має зв'язок загального та особливого. З'ясовано, що за своєю сутністю адміністративно-правовий механізм забезпечення економічної безпеки є сукупністю правових засобів впливу на суспільні відносини, а його структуру необхідно розглядати як видовий прояв державної безпеки, оскільки економічна безпека держави є базовою складовою національної безпеки.

Підрозділ 2.2 «Особливості та місце адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави у системі державно-правового механізму» присвячено дослідженню особливостей адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави та з'ясуванню його місця у системі державно-правового механізму.

Детальному аналізу піддано питання про співвідношення адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави та державно-правового механізму.

Виявлено, що державне управління в сфері економічної безпеки має такі ознаки: реалізується відповідно до Конституції, законів України та підзаконних нормативно-правових актів; має виконавчо-розпорядчий, організуючий характер стосовно всіх суб'єктів економічних відносин; спрямоване на забезпечення економічного та соціального благополуччя суспільства, а також на захист економічних та фінансових інтересів, власності та пов'язаних з ними прав і свобод громадян; об'єктом такого управління є економічна безпека як особливий стан національної економіки; проявляється в розробці управлінських рішень різних рівнів та забезпеченні їх реалізації; передбачає реалізацію норм законів, що визначають основні засади національного економічного розвитку; здійснюється шляхом виконання правозастосовної та правотворчої діяльності; забезпечує можливість застосування адміністративного та інших видів примусу.

Встановлено, що адміністративно-правовий механізм забезпечення економічної безпеки не можна чітко відокремити від інших механізмів, що в своїй сукупності утворюють державно-правовий механізм. Це випливає з того, що всі органи державної влади взаємодіють між собою з тих чи інших питань та координуються відповідними вищими органами та їх посадовими особами; будь-який видовий механізм, по-перше, є проявом загального правового механізму, який забезпечує реалізацію державного управління, по-друге, виступає як система правових засобів, що здійснюють вплив на суспільні відносини.

У підрозділі 2.3 «Структура адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави» досліджено структуру адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави. З'ясування структурних елементів адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки розпочато з критичного аналізу усталеного погляду на структуру механізму забезпечення економічної безпеки держави. Виявлено, що структурними елементами механізму забезпечення економічної безпеки держави є такі: мета, призначення, об'єкт, суб'єкти, принципи, методи проведення процесуальних дій, гарантії забезпечення економічної безпеки, засоби і способи недопущення реалізації загроз економічній безпеці, а також нормативно-правове та матеріально-технічне забезпечення процесу регулювання економічної безпеки держави. При цьому об'єктом забезпечення економічної безпеки держави є державна економічна система, природні багатства та суспільство з усіма його інститутами, а також особистість.

Встановлено, що принципи, сформульовані законодавчою владою та закріплені у нормах права, мають визначальне значення та є важливим елементом механізму адміністративно-правового забезпечення економічної безпеки держави.

Опрацювання юридичної літератури дозволило уточнити структурні елементи адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави, які складаються з нормативно-правового блоку, інституційного блоку, методологічного блоку, блоку інформаційного та матеріального забезпечення, й визначити їх сутнісні характеристики. З'ясовано, що елементи структури адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки за своєю спрямованістю та значенням здатні виконувати роль засобів впливу на соціально-економічні процеси з метою приведення економіки до стану, який забезпечує спроможність протистояти загрозам та небезпекам сьогодення.

Розділ 3 «Адміністративно-правовий статус суб'єктів забезпечення економічної безпеки держави» складається з п'яти підрозділів, у яких досліджено суб'єктів забезпечення економічної безпеки держави, визначено адміністративно-правовий статус органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, проаналізовано проблеми взаємодії та координації їх діяльності.

У підрозділі 3.1 «Поняття та класифікація суб'єктів забезпечення економічної безпеки держави» визначено групи суб'єктів забезпечення економічної безпеки держави та розглянуто їх правовий статус.

Наголошується, що економічна безпека держави характеризується багатоаспектністю та охоплює різні рівні економіки: міжнародний, національний, рівень окремо узятої господарської структури або господарської системи та особистості, а отже забезпечується складним комплексом суб'єктів, які є учасниками відповідних правовідносин. Відмічено, що кожний суб'єкт виконує відповідні функції та має певні повноваження щодо забезпечення економічної безпеки держави в межах своєї компетенції.

Опрацювання діючого законодавства, нормативно-правових актів та юридичної літератури свідчить, що економічна безпека держави забезпечується сукупністю органів, до яких належать органи загальної компетенції, міжгалузевого та галузевого управління, органи територіального управління й органи місцевого самоврядування.

Наголошено на тому, що для розуміння адміністративно-правового статусу суб'єктів забезпечення економічної безпеки держави більш доцільним є упорядкування їх у вигляді системи, яка є основним елементом відповідного адміністративно-правового механізму. Зокрема, залежно від функцій та компетенції суб'єктів забезпечення економічної безпеки держави запропоновано поділити на такі групи: 1) держава в особі Президента України, Верховної ради України, Кабінету Міністрів України; Ради Національної безпеки і оборони України; 2) правоохоронні органи та силові структури - Міністерство внутрішніх справ України; Прокуратура України та інші органи державної влади, що здійснюють правоохоронні функції; Збройні Сили України; Служба безпеки України; Державна прикордонна служба України; Державна служба України з надзвичайних ситуацій та інші воєнізовані та збройні формування, утворені відповідно до Конституції України; 3) судові органи - Конституційний суд України; Верховний суд України; вищі спеціалізовані суди та ін.; 4) інститути управління економікою - органи Міністерства доходів і зборів України; органи Державної фінансової інспекції; органи, що входять до Антимонопольного комітету; Національний банк України; органи, що входять до структури Фонду державного майна, Національного депозитарію та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів; органи і установи, що входять до структури Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства закордонних справ; Державна служба статистики та деякі інші центральні та місцеві органи виконавчої влади; 5) місцеві органи влади - місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування; 6) громадяни та об'єднання громадян. Проведено дослідження компетенції кожного суб'єкта забезпечення економічної безпеки держави як учасника адміністративно-правових відносин.

Встановлено, що серед суб'єктів забезпечення економічної безпеки держави центральне місце посідають правоохоронні органи, зокрема органи внутрішніх справ, діяльність яких спрямована на забезпечення економічної безпеки особи, громадянина, суспільства, держави. При цьому органи внутрішніх справ у сфері забезпечення економічної безпеки держави виконують такі функції як: кримінально-процесуальну, адміністративну, виконавчу, профілактичну, оперативно-розшукову, правоохоронну.

У підрозділі 3.2 «Адміністративно-правовий статус органів державної влади як суб'єктів забезпечення економічної безпеки держави» розкрито питання визначення адміністративно-правового статусу органів державної влади як суб'єктів забезпечення економічної безпеки держави, встановлено, що під адміністративно-правовим статусом суб'єкта забезпечення економічної безпеки держави слід розуміти систему закріплених у нормативно-правових актах ознак, які визначають його повноваження і обов'язки щодо захисту національних економічних інтересів по відношенню до інших учасників адміністративних правовідносин, вказують на його місце та порядок взаємодії з іншими суб'єктами суспільних відносин.

Встановлено, що держава, яка має загальний і конкретний правові статуси, є гарантом захисту національних економічних інтересів, забезпечує прозорість прийняття і реалізації рішень щодо здійснення макроекономічної політики, бюджетного процесу, реформування податкової системи, стимулювання приватного сектора економіки. Як інституційний представник нації держава має орієнтуватися на захист власних раціонально сформульованих національних інтересів.

Висвітлено питання адміністративно-правового статусу Верховної ради України як єдиного законодавчого органу, органів виконавчої та судової влади. На підставі аналізу законодавчих та нормативно правових актів відмічено, що в жодному нормативно-правовому акті не передбачено чіткого надання державним органам влади повноважень у сфері захисту національних економічних інтересів, а також чіткого визначення їх місця у системі забезпечення економічної безпеки держави.

Наведено аргументи щодо необхідності вдосконалення законодавчої бази, яка встановлює адміністративно-правовий статус органів державної влади при здійсненні економічної політики. З одного боку, набір владних повноважень органів державної (в першу чергу, виконавчої) влади повинен передбачати необхідну свободу дій суб'єктам господарювання з метою створення умов для соціально-економічного зростання, з іншого - забезпечувати необхідний рівень контролю за господарською діяльністю для унеможливлення правопорушень у сфері економіки та створення загроз національним економічним інтересам.

Підрозділ 3.3 «Місце та значення органів місцевого самоврядування в системі суб'єктів забезпечення економічної безпеки держави» присвячено дослідженню повноважень органів місцевого самоврядування та напрямів їх взаємодії з органами державної влади щодо регулювання економічних відносин та забезпечення економічної безпеки держави.

Встановлено, що підвищення рівня економічної безпеки держави та розвиток соціально-економічних відносин за тенденцій переходу до децентралізації управління такими відносинами на територіальному рівні визначається повноваженнями функціонально-територіального управління, яке певною мірою реалізується органами місцевого самоврядування. Акцентовано увагу, що у віданні органів місцевого самоврядування, які спільно з місцевими державними адміністраціями розробляють і затверджують бюджет та програми соціально-економічного розвитку регіону, також перебуває низка питань щодо налагодження співпраці з керівниками підприємств усіх форм власності, аналізу і прогнозування розвитку економічного потенціалу території, розробки і реалізації моделей відновлення місцевого господарства, підприємництва, диверсифікації виробництва тощо. Виявлено, що держава, хоч і підтримує місцеве самоврядування, насамперед, намагається проводити політику для реалізації державних інтересів на місцях і виступає регулятором балансу інтересів людини, суспільства і держави.

На підставі змістовного аналізу адміністративно-правового статусу органів місцевого самоврядування визначено проблеми, що обмежують економічну самостійність органів місцевого самоврядування як суб'єктів економічної безпеки держави, та сформульовано пропозиції щодо їх вирішення: необхідність реформування системи місцевого самоврядування в напрямі розмежування та ліквідації дублювання функцій й повноважень державних та місцевих органів влади в процесі перерозподілу та використання бюджетних коштів (визначення та закріплення на законодавчому рівні повноважень територіальних громад, сіл, селищ, міст), зміцнення правових гарантій місцевого самоврядування, вдосконалення механізмів захисту прав та інтересів територіальних громад, підвищення контролю за реалізацією повноважень, наданих територіальним громадам, сілам, селищам, містам.

У підрозділі 3.4 «Адміністративно-правове регулювання участі об'єднань громадян у забезпеченні економічної безпеки держави» окреслено та охарактеризовано об'єднання громадян як суб'єктів економічної безпеки держави.

Встановлено, що формування сучасної системи економічної безпеки держави має відбуватися на основі органічного поєднання її державної та недержавної складових.

Виявлено, що крім громадських об'єднань громадяни України також мають право створювати політичні партії, професійні спілки, релігійні організації, організації, які здійснюють професійне самоврядування та інші непідприємницькі товариства, які є об'єднанням громадян.

...