Реалізація принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції України

Размещено на http://www.allbest.ru/

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Реалізація принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції України

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Шамрай Ігор Васильович

Київ - 2014



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному науково-дослідному інституті Міністерства внутрішніх справ України.

Науковий керівник доктор юридичних наук, профессор ПРОЦЕНКО Тарас Олександрович, Державний науково-дослідний інститут МВС України, перший заступник начальника.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, профессор ЗАРОСИЛО Володимир Олексійович, Міжрегіональна Академія управління персоналом, завідувач кафедри управління безпекою та правоохоронною діяльністю;

кандидат юридичних наук, доцент БРАТЕЛЬ Сергій Григорович, Національна академія внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративної діяльності.

Захист відбудеться «25» квітня 2014 року о «14» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.732.01 Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України за адресою: 01011, м. Київ, пров. Кутузова, 4а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України за адресою: 01011, м. Київ, пров. Кутузова, 4а.

Автореферат розіслано «22» березня 2014 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І.М. Шопіна



АНОТАЦІЯ

Шамрай І. В. Реалізація принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Державний науково-дослідний інститут МВС України. - Київ, 2014. гуманізм міліція безпека

У дисертації на основі аналізу чинних нормативно-правових актів і практики їх реалізації, теоретичних здобутків учених різних галузей права визначається сутність, значення та зміст принципу гуманізму, виявляється специфіка його прояву і проблеми реалізації в адміністративній діяльності міліції України. Проведено системно-структурний аналіз адміністративної діяльності міліції України, розкрито її зміст і роль у забезпеченні безпеки громадян, захисті їх прав та свобод за сучасних умов. Уточнюється поняття «форми адміністративної діяльності міліції» й здійснюється їх класифікація. Досліджено систему методів адміністративної діяльності, що використовуються міліцією України. Розкрито правову природу принципів, аналізується стан їх нормативно-правового закріплення. Визначається місце і роль принципу гуманізму в системі принципів адміністративної діяльності міліції України. Розкрито структуру та зміст механізму реалізації принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції України. Здійснено аналіз зарубіжного досвіду втілення міжнародних стандартів та принципів-цінностей в діяльність правоохоронних органів. Висвітлюється реалізація принципу гуманізму в діяльності поліції країн Європейського Союзу. Окреслено шляхи підвищення ефективності реалізації принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції України. Надано пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення національного законодавства і практики його застосування у зазначеній сфері.

Ключові слова: гуманізм, принцип, система принципів, адміністративна діяльність, міліція, поліція, правоохоронні органи, реалізація, механізм реалізації, форми, методи.



АННОТАЦИЯ

Шамрай И. В. Реализация принципа гуманизма в административной деятельности милиции Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Государственный научно-исследовательский институт МВД Украины. - Киев, 2014.

В диссертации на основе анализа действующих нормативно-правовых актов и практики их реализации, теоретических достижений ученых разных отраслей права определяется сущность, значение и содержание принципа гуманизма, выявляется специфика его проявления и проблемы реализации в административной деятельности милиции Украины.

Проведен системно-структурный анализ административной деятельности милиции Украины, раскрыто ее содержание и роль в обеспечении безопасности граждан, защите их прав и свобод в современных условиях. Уточняется понятие «формы административной деятельности милиции» и осуществляется их классификация. Исследована система методов административной деятельности, используемых милицией Украины. Раскрыто правовую природу принципов, их взаимодействие, взаимопроникновение и взаимодополнение при осуществлении административной деятельности милиции. Анализируется состояние нормативно-правового закрепления принципов административной деятельности милиции Украины. Определяется место и роль принципа гуманизма в системе принципов административной деятельности милиции Украины. Раскрыта структура и содержание механизма реализации принципа гуманизма в административной деятельности милиции Украины. Охарактеризованы основные направления реализации принципа гуманизма во внешней административной деятельности милиции Украины в свете актуальных тенденций общественного развития. Осуществлен анализ зарубежного опыта воплощения международных стандартов и принципов-ценностей в деятельность правоохранительных органов. Освещается реализация принципа гуманизма в административной деятельности полиции стран Европейского Союза на современном этапе. Определены пути повышения эффективности реализации принципа гуманизма в административной деятельности милиции Украины. Выработаны конкретные предложения и рекомендации, направленные на совершенствование национального законодательства и практики его применения в указанной сфере.

Ключевые слова: гуманизм, принцип, система принципов, административная деятельность, милиция, полиция, правоохранительные органы, реализация, механизм реализации, формы, методы.



SUMMARY

Shamrai I. V. Implementation of the Principle of Humanism in the Administrative Activities of the Ukrainian Militia. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Law. Speciality 12.00.07 - administrative law and process; financial law; information law. - State Research Institute of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. - Kyiv, 2014.

On the basis of the analysis of existing regulations and practices of their implementation, theoretical achievements of the scientists of different branches of law an essence, meaning and contents of the principle of humanism are determined, the specifics of its manifestation and realization in administrative activities of the Ukrainian police is revealed. System and structural analysis of the administrative activities of the police is carried out, its meaning and role in ensuring the security of citizens, protecting their rights and freedoms under modern conditions, are revealed. The concept of the «forms of administrative activity» of the police is clarified and their classification is carried out. The system of administrative activities methods used by the police is considered. Legal nature of the principles is revealed, the state of their regulatory enshrinement is analyzed. The place and role of the principle of humanism in the system of principles of police administrative activity of Ukraine are defined. Mechanism of realization of the principle of humanism in the administrative activities of the police is investigated.

Foreign experience of the implementation of international standards and principles-values in the activity of law enforcement bodies, particularly in the countries of the European Union is studied. The realization of the principle of humanism in the activities of the police of the European Union is highlighted. The ways to increase the effectiveness of the implementation of the principle of humanism in the administrative activities of the Ukrainian police are considered. Several proposals and recommendations aimed at the improving of national legislation and practice of its application in this field, are suggested.

Key words: humanism, principle, system of principles, administrative activity, militia, police, law enforcement bodies, implementation, implementation mechanism, forms, methods.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Соціально-економічні та політичні зміни, що відбуваються останнім часом в Україні, вимагають не лише проведення кардинальної перебудови системи забезпечення правопорядку, посилення захисту прав та свобод громадян, охорони власності, інтересів підприємств, установ і організацій від протиправних посягань, але й гуманізацію всього суспільного життя. У першу чергу, ці вимоги стосуються міліції, оскільки виконання нею завдань сьогодення пов'язане передусім з реалізацією принципів, заснованих на визнанні загальнолюдських цінностей: гідного ставлення до особи, гуманізму, посилення охорони прав і свобод громадян та інших пріоритетів правового, демократичного суспільства. Особливо актуальним є дослідження ролі гуманізму в адміністративній діяльності міліції України, оскільки ця діяльність найбільше зачіпає інтереси особистості, її права і свободи, пов'язана з примусом, який має негативні наслідки для правопорушників. Значущість цієї проблеми, її різноаспектність вимагає системного аналізу й розкриття механізмів формування особистості як найвищої соціальної цінності, що, у свою чергу, складає важливу передумову розробки нових засобів, форм та методів адміністративної діяльності міліції. Крім того, надзвичайно широке коло проблем, що постають в ході реалізації прав та свобод громадян, а також нормотворча, правозастосовна практика їх регулювання потребують підвищеної уваги, переосмислення й внесення значних уточнень, знайдення нових підходів щодо удосконалення системи принципів адміністративної діяльності міліції за сучасних умов.

Актуальність полягає також у тому, що проблеми сутності та реалізації принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції України у вітчизняній адміністративно-правовій науці не досліджувались, хоча у цьому є гостра потреба як з теоретичних позицій, так і з позицій формування ефективних заходів удосконалення правового регулювання відносин між громадськістю та міліцією.

Проблеми гуманістичного спрямування розглядали у своїх працях В.Б. Авер'янов, С.С. Алексєєв, І.В. Арістова, В.Д. Бабкін, О.К. Безсмертний, І.В. Бичко, С.А. Бублик, Л.В. Василенко, М.Г. Вербенський, В.С. Журавський, О.В. Зайчук, О.Л. Копиленко, М.В. Костицький, О.М. Костенко, Л.В. Кравченко, П.М. Кудрявцев, К.Б. Левченко, В.М. Ляшенко, Г.В. Мальцев, О.А. Мартиненко, О.М. Мироненко, А.А. Музика, О.Г. Мурашин, Н.Р. Нижник, Ю.М. Оборотов, П.В. Онопенко, В.І. Осадчий, Л.В. Петрова, В.Ф. Погорілко, В.М. Попович, П.М. Рабінович, Ю.І. Римаренко, О.Ф. Скакун, С.С. Сливка, В.Г. Фатхутдінов, Ю.С. Шемшученко, О.Н. Ярмиш та ін. Проте вказаний напрям наукових пошуків не втрачає своєї актуальності, а навпаки набуває ознак значущої наукової проблеми, рис основоположної ідеї, що має вплив на діяльність усіх державних органів, а не лише міліції, на регулювання відносин між державою та особою.

Що стосується адміністративної діяльності міліції, то її сутність, завдання, функції та інші аспекти досліджували такі вчені-адміністративісти як: О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, Ю.П. Битяк, В.Т. Білоус, І.Л. Бородін, В.В. Галунько, І.П. Голосніченко, С.М. Гусаров, Є.В. Додін, В.О. Заросило, Р.А. Калюжний, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, С.Ф. Константінов, О.М. Музичук, О.В. Негодченко, В.І. Олефір, В.П. Пєтков, С.В. Пєтков, В.М. Плішкін, А.М. Подоляка, Т.О. Проценко, О.Ю. Синявська, І.М. Шопіна, Х.П. Ярмакі та ін. Однак, незважаючи на інтенсивність досліджень, присвячених різним аспектам зазначеної проблематики, багато її питань й дотепер залишаються дискусійними. Наразі нагальним є удосконалення адміністративної діяльності міліції України, оскільки форми та методи такої діяльності не завжди відповідають міжнародним стандартам, неодноразово критикувалися правозахисними організаціями та громадськістю, і не завжди здатні належним чином забезпечити права та свободи громадян, охорону їх інтересів від протиправних посягань. Тому не применшуючи ролі й значущості доробки попередніх науковців, необхідно провести фундаментальне дослідження гуманістичних основ організації адміністративної діяльності міліції для впорядкування й розроблення законодавчих та організаційних передумов подальшого її вдосконалення, переосмислення розуміння сутності гуманізму як основоположного принципу цієї діяльності на сучасному етапі реформування МВС України.

Особливу увагу слід приділити підвищенню правової підготовки працівників міліції на основі сконцентрованого досвіду реалізації принципу гуманізму в діяльності правоохоронних органів зарубіжних країн, дотримання поліцією відповідних юридичних норм і процедур, міжнародних стандартів з прав людини, а також вивченню форм і методів ненасильницьких дій в умовах соціального конфлікту в демократичних державах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до окремих положень указу Президента України «Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян» від 18.02.2002 р. № 143; Перспективного плану дій МВС України у сфері європейської інтеграції та співробітництва з Європейським Союзом, затвердженого розпорядженням МВС України від 30.12.2002 р. № 618; Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 рр., затверджених наказом МВС України від 29.07.2010 р. № 347.

Мета і завдання дослідження. Мета полягає в тому, щоб на основі аналізу чинних нормативно-правових актів і практики їх реалізації, теоретичних здобутків учених різних галузей права визначити сутність, значення та зміст принципу гуманізму, виявити специфіку його прояву і проблеми реалізації в адміністративній діяльності міліції України; вивчити досвід втілення міжнародних стандартів та принципів-цінностей в діяльність правоохоронних органів зарубіжних країн та розробити концептуально-теоретичні засади, пропозиції й рекомендації, спрямовані на вдосконалення національного законодавства і практики його застосування у зазначеній сфері.

Для досягнення поставленої мети у дисертації основну увагу зосереджено на вирішенні таких завдань:

- здійснити системно-структурний аналіз адміністративної діяльності міліції України та сформулювати її визначення;

- розкрити зміст адміністративної діяльності міліції та визначити її роль в забезпеченні безпеки громадян, захисті їх прав і свобод за сучасних умов;

- уточнити поняття «форми адміністративної діяльності міліції» й здійснити їх класифікацію;

- дослідити систему методів адміністративної діяльності, що використовуються міліцією України;

- здійснити аналіз чинного законодавства України, що регламентує адміністративну діяльність міліції, дослідити практику його застосування в процесі реалізації принципу гуманізму;

- розкрити правову природу принципів, їх взаємодію, взаємопроникнення і взаємодоповнення під час здійснення адміністративної діяльності міліції;

- проаналізувати стан нормативно-правового закріплення принципів адміністративної діяльності міліції України;

- з'ясувати сутність принципу гуманізму та визначити його місце і роль в системі принципів адміністративної діяльності міліції України;

- розкрити структуру та зміст механізму реалізації принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції України;

- охарактеризувати основні напрями реалізації принципу гуманізму в зовнішній адміністративній діяльності міліції України у світлі актуальних тенденцій суспільного розвитку;

- проаналізувати зарубіжний досвід втілення міжнародних стандартів та принципів-цінностей в діяльність правоохоронних органів і визначити можливість його впровадження в Україні;

- висвітлити реалізацію принципу гуманізму в адміністративній діяльності поліції країн Європейського Союзу на сучасному етапі;

- окреслити шляхи підвищення ефективності реалізації принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції України;

- виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення теоретико-правових засад і практики реалізації принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції України.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час реалізації принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції України.

Предметом дослідження є реалізація принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції України.

Методи дослідження. Дослідження побудоване на засадах методологічного плюралізму. Застосовуються загальнонаукові методи пізнання об'єктивної дійсності, що ґрунтуються на діалектичному підході до об'єкта дослідження, і спеціально-правові. За допомогою логіко-семантичного методу та методу переходу від загального до окремого поглиблено понятійний апарат досліджуваної проблематики (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2). Застосування методу структурно-функціонального аналізу дозволило сформувати уявлення про адміністративну діяльність міліції, визначити її сутність, форми і методи та перспективи вдосконалення, а формально-юридичний метод забезпечив дослідження змісту та структури механізму реалізації принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції України (підрозділи 1.1-1.3, 2.2, 3.2). Методи синтезу та аналізу використовувались для з'ясування системи принципів адміністративної діяльності міліції (підрозділи 2.1, 2.2). Порівняльно-правовий метод визначив зміст та процедуру втілення міжнародних стандартів та принципів-цінностей в діяльності правоохоронних органів зарубіжних країн, а також реалізації принципу гуманізму в адміністративній діяльності поліції країн Європейського Союзу (підрозділи 3.1, 3.2). Спеціально-юридичний метод використано для встановлення зовнішніх ознак правових явищ, їх відмінностей одне від одного, відпрацювання визначень (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2). Застосування статистичного, структурно-логічного та компаративного методів дозволили визначити напрями удосконалення реалізації принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції України (підрозділи 2.3, 3.3).

Нормативною основою дослідження є Конституція України, міжнародно-правові документи, нормативно-правові акти України, що регулюють адміністративну діяльність міліції, а також правові акти зарубіжних країн з досліджуваної теми.

Емпіричну базу дослідження становлять довідкові, статистичні, публіцистичні видання, у яких знайшли своє відображення окремі аспекти реалізації принципу гуманізму в діяльності міліції України та правоохоронних органів зарубіжних країн.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним із перших комплексних теоретико-практичних досліджень проблем реалізації принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції України, у результаті якого сформульовано низку положень, ідей та висновків, що мають наукову новизну і виносяться на захист. Основні з них такі:

вперше:

- сформульовано авторські визначення: «принципу гуманізму» як основоположної ідеї, заснованої на найвищих загальносвітових та національних цінностях, що втілюються у людських якостях і високоморальних вчинках та поведінці, а також вимоги, спрямовані на дотримання прав та свобод людини і громадянина, реалізацію права на гуманне поводження і повагу до їх гідності, захист від тортур, насилля або іншого нелюдського чи такого, що принижує їх гідність поводження чи покарання, надання допомоги тим, хто її потребує; «принципів адміністративної діяльності міліції» під якими пропонується розуміти найголовніші, найзагальніші закономірності, що визначають її зміст і спрямованість, завдання, функції, методи і форми здійснення цієї діяльності, які закріплені у нормах законодавства та підзаконних нормативно-правових актах або випливають з них;

- розкрито сутність механізму реалізації принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції та проаналізовано такі складові його елементи як: формула принципу гуманізму, що охоплює формулювання його поняття та змісту; норми, які закріплюють принцип гуманізму, з метою надання йому вищої значимості та імперативності; форми реалізації; правовідносини, які виникають під час його реалізації; процес фактичного втілення принципу гуманізму в адміністративну діяльність міліції;

- сформульовано низку пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретико-правових засад і практики реалізації принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції України, внесення змін і доповнень до законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, зокрема до Закону України «Про міліцію», Кодексу України про адміністративні правопорушення, Положення про Міністерство внутрішніх справ України та низки відомчих актів МВС України;

удосконалено:

- визначення поняття «адміністративної діяльності міліції України» під якою слід розуміти державно-владну, підзаконну, виконавчо-розпорядницьку, юрисдикційну діяльність з організації та здійснення заходів, спрямованих на безпосереднє забезпечення прав, свобод та законних інтересів громадян, громадського порядку і громадської безпеки, попередження й припинення правопорушень, виконання адміністративних стягнень, а також здійснення інших дій в межах їх повноважень, наданих Конституцією України, Законом України «Про міліцію», КУпАП України та іншими законодавчими актами;

- критерії класифікації форм адміністративної діяльності міліції України як зовнішніх проявів конкретних дій її працівників, в яких реалізуються поставлені перед міліцією завдання та функції;

? аналіз методів адміністративної діяльності міліції України як способів, за допомогою яких здійснюється вплив на суспільні відносини;

? наукові підходи щодо розуміння сутності принципів правоохоронних органів демократичної держави, що представляють собою не лише ідеї та вимоги, а є відправними, засадничими, фундаментальними, керівними положеннями, які відображають найбільш суттєві, об'єктивно необхідні закономірності, відносини та взаємозв'язки такої діяльності;

? світоглядно-ціннісну доктрину організації діяльності правоохоронних органів зарубіжних країн, що віддзеркалює інтереси соціальних суб'єктів і тенденцію розвитку суспільних відносин, а також втілення міжнародних стандартів та принципів-цінностей у їх діяльність;

дістали подальшого розвитку:

- визначення специфічних ознак правової та неправової форми адміністративної діяльності міліції, уточнено їх зміст;

? загальнотеоретична характеристика принципів адміністративної діяльності міліції України та критерії їх класифікації;

? дослідження гуманістичної концепції організації адміністративної діяльності міліції, яка втілює найкращі здобутки правової історії людства та відображається в основоположних принципах справедливості, свободи, рівності й гуманізму;

? аналіз досвіду реалізації принципу гуманізму в адміністративній діяльності поліції країн Європейського Союзу та можливість його використання в роботі міліції України.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

? у науково-дослідній діяльності - для подальших теоретичних розробок, спрямованих на поліпшення адміністративної діяльності міліції України, переосмислення розуміння сутності гуманізму як основоположного принципу цієї діяльності (акт впровадження від 30.10.2013 р.);

? у правотворчості - з метою внесення змін і доповнень до Закону України «Про міліцію», Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших нормативно-правових актів;

? у правозастосовній діяльності - для підготовки інструкцій та проведення інструктажів патрульно-постових нарядів та інших структурних підрозділів Департаменту громадської безпеки МВС України (акт впровадження від 14.11.2013 р.);

? у навчальному процесі - для підготовки навчально-методичних матеріалів та проведення занять зі слухачами та курсантами з дисциплін «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», «Адміністративна відповідальність за правопорушення підвідомчі органам внутрішніх справ», «Правові основи діяльності міліції», «Забезпечення законності та прав людини в діяльності міліції громадської безпеки» тощо (акт впровадження від 22.01.2014 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації, теоретичні та практичні висновки, узагальнення і пропозиції оприлюднені в доповідях та повідомленнях на: Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та стан дотримання захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 21-22 червня 2013 р.); науково-практичній конференції «Шляхи реформування правової системи України» (м. Луцьк, 8 жовтня 2013 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Право на життя: аспекти реалізації» (м. Чернівці, 22-23 листопада 2013 р.); IV Всеукраїнської науково-теоретичній конференції «Проблемні питання стану дотримання захисту прав людини в Україні» (м. Київ, 5 грудня 2013 р.); «круглому столі», присвяченому 65-й річниці прийняття Загальної декларації прав людини (м. Київ, 6 грудня 2013 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дослідження відображено у шести наукових статтях, із яких п'ять опубліковані у наукових фахових виданнях України, одна - у закордонному фаховому науковому виданні, а також у п'яти тезах доповідей за матеріалами науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації відповідає предмету, меті, завданням та методології дослідження й дає можливість детально розкрити тему. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які охоплюють дев'ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел, що складається з 249 найменувань. Загальний обсяг дисертації становить 222 сторінки, з них основний текст - 199 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дається загальна характеристика роботи, обґрунтовуються актуальність теми дослідження, зазначається її зв'язок з науковими програмами, планами, визначаються його мета та завдання, об'єкт, предмет, методологічні та теоретичні засади, висвітлюється наукова новизна, формулюються теоретичне і практичне значення одержаних результатів, ступінь їх апробації.

Розділ 1 «Теоретико-правова характеристика принципів адміністративної діяльності міліції України» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Поняття та зміст адміністративної діяльності міліції України» охарактеризовано адміністративну діяльність міліції як складну цілісну систему, що складається з взаємообумовлених і взаємопов'язаних частин; розкрито її сутність та зміст; висвітлені ознаки; проаналізовано основні наукові підходи до визначення цього поняття; обґрунтовується авторське його розуміння.

Зазначається, що адміністративна діяльність міліції складається з внутрішньо-організаційного та зовнішнього компонентів, які відрізняються між собою конкретними завданнями, характером суспільних відносин, що охороняються нормами адміністративного права, специфікою правового регулювання та спеціально створеними органами і підрозділами МВС України.

Вказується на те, що внутрішньо-організаційний напрям охоплює службові відносини, які складаються між різними ланками апарату управління, органами, підрозділами, службами, посадовими особами і працівниками міліції та забезпечує формування й функціонування всієї системи МВС України, включаючи визначення її організаційної структури, підбір, розстановку, навчання та виховання особового складу міліції, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення, постановку поточних та перспективних завдань, здійснення повсякденного керівництва та контролю за їх виконанням, а також ефективне використання сил і засобів. Зовнішня адміністративна діяльність міліції спрямована на виконання завдань, пов'язаних із забезпеченням особистої безпеки громадян, захистом їх прав і свобод, законних інтересів; охороною і забезпеченням громадського порядку; забезпеченням безпеки дорожнього руху; забезпеченням паспортної системи та правил перебування в Україні іноземних громадян та осіб без громадянства; здійсненням дозвільної системи; здійсненням провадження в справах про адміністративні правопорушення тощо.

У роботі аналізуються основні риси та особливості адміністративної діяльності міліції України, які характеризують її зміст та відрізняють її від інших видів діяльності міліції, а саме: державно-владний та виконавчо-розпорядчий характер, підзвітність та підконтрольність у процесі здійснення, підзаконність, профілактична спрямованість, безперервність, постійність й планомірність.

У підрозділі 1.2 «Гуманізація форм та методів адміністративної діяльності міліції у сфері забезпечення прав і свобод громадян» наголошується, що форми та методи адміністративної діяльності міліції не завжди відповідають міжнародним стандартам і не здатні належним чином забезпечувати права та свободи громадян, охорону їх інтересів від протиправних посягань.

Розкривається правова форма адміністративної діяльності міліції як специфічна діяльність її працівників, що здійснюється у точній і неухильній відповідності до вимог законодавства України, результати якої мають юридично значущі наслідки. Обґрунтовується, що саме ці моменти виступають в органічній єдності й у своїй сукупності кваліфікують будь-яку форму адміністративної діяльності міліції як правову. Зважаючи на відношення правових форм до діючої системи права автором виділено: правотворчу та правозастосовну діяльність міліції, яка у свою чергу, поділяється на регулятивну, правоохоронну та виховну. Усі різновиди правозастосовної форми адміністративної діяльності міліції здійснюються з урахуванням і на підставі нормативних приписів, що встановлені у процесі відомчої правотворчості.

Підкреслюється, що до неправових форм адміністративної діяльності міліції належать форми вираження організаційних та матеріально-технічних дій, які передують здійсненню правової форми чи проходять одночасно з нею, а також можуть бути її наслідком й спрямовані на забезпечення громадського порядку та безпеки держави, створення умов для реалізації прав і свобод громадян.

Наголошується, що чітке усвідомлення єдності та взаємозв'язку методів адміністративної діяльності міліції, їх науково обґрунтована класифікація мають вагоме значення для пізнання сутності та умов найбільш ефективного їх застосування. Аналізуються такі універсальні методи як переконання та примус. Здійснюється їх конкретизація за допомогою таких приватних методів як: заохочення; профілактика правопорушень; покарання; індивідуальна робота; реагування на пропозиції, заяви і скарги громадян; здійснення допомоги в складних життєвих ситуаціях та вдосконалення керівництва.

Стверджується, що адміністративна діяльність міліції не може ґрунтуватися лише на силових методах, яким притаманний тимчасовий ефект, вона має бути спрямована передусім на подолання й викорінення причин і передумов протиправних явищ та процесів, на формування у громадян високої правової свідомості та законослухняності, почуття моральної відповідальності за дотримання встановлених законом норм і правил поведінки. Обґрунтовується, що здійснення правового виховання населення та проведення роз'яснювальної роботи про діюче законодавство і відповідальність за його порушення, а також надання різноманітної допомоги особам, які її потребують виступають основними гуманними формами та методами адміністративної діяльності міліції.

У підрозділі 1.3 «Характеристика та особливості сучасного нормативно-правового закріплення принципів адміністративної діяльності міліції України» аналізуються сучасні теоретичні уявлення про сутність принципів, дається характеристика їх сучасного нормативно-правового закріплення, формулюється авторське визначення поняття «принципів адміністративної діяльності міліції», висвітлюються характерні риси цих принципів, розкриваються засоби, що забезпечують їх практичне втілення.

Наголошується, що систему принципів адміністративної діяльності міліції складають: фундаментальні принципи, які характеризують її діяльність як державного органу, принципи, що формулюють основні закономірності цієї діяльності та організаційні принципи.

Здійснено аналіз таких фундаментальних принципів як: верховенство права; пріоритетність прав та свобод людини і громадянина; законність; системність; публічність; забезпечення кожному права на повагу до його гідності та особисту недоторканність; рівність перед законом; забезпечення права на правову допомогу, а також на оскарження дій і рішень працівників міліції.

Звертається увага на те, що до принципів, які формулюють основні закономірності адміністративної діяльності міліції, дозволяють обрати найбільш оптимальні варіанти використання адміністративно-правових методів і форм такої діяльності належать принципи: гуманізму, гласності, всебічності, доцільності, об'єктивності, оперативності; неупередженості, професіоналізму.

Автор до організаційних принципів, що дають можливість ефективно використовувати потенціал міліції, приймати адекватні рішення, застосовувати раціональні процедури, здійснювати дієвий внутрішній контроль та підвищувати рівень виконавської дисципліни усіх працівників міліції відносить: принцип раціонального розподілу повноважень, поєднання єдиноначальності та колегіальності, оперативності та відповідальності за прийняті рішення.

Акцентується увага на тому, що система принципів адміністративної діяльності міліції не має вичерпного характеру і може бути доповнена іншими принципами. Правові норми, що регулюють вказану діяльність мають гармонійно поєднуватися з домінуючими суспільними цінностями та концепцією сучасної адміністративної системи, а реалізація принципів як основоположних начал адміністративної діяльності міліції сприятиме успішному здійсненню нею своїх функцій, вирішенню завдань із забезпечення та захисту прав і свобод громадян.

Розділ 2 «Механізм реалізація принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції України» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Місце і роль принципу гуманізму в системі принципів адміністративної діяльності міліції України» наголошується, що принципи адміністративної діяльності міліції взаємопов'язані між собою і в сукупності становлять систему, що визначається єдністю мети і завдань цієї діяльності.

Підкреслюється, що метою будь-якої системи принципів, у тому числі принципів адміністративної діяльності міліції, є досягнення гармонізації правового регулювання, тобто упорядкування правових норм таким чином, щоб їхній зміст був максимально взаємоузгоджуваним і відповідав типу суспільних відносин, які вникають у процесі здійснення такої діяльності. Основу системи принципів адміністративної діяльності міліції складає їх класифікація. За цільовим призначенням або спрямованістю змісту принципи поділяють на загальні (основоположні), функціональні та організаційні. Така класифікація відображає специфіку адміністративної діяльності міліції, її ключові елементи, виявляє структурні та системні характеристики цих принципів, а також закономірності їх прояву в практичній реалізації.

З'ясовано, що за сучасних умов розвитку суспільства найбільш важливого значення набуває саме принцип гуманізму. Загалом гуманізм як визнання вищої цінності людини, закріплення та забезпечення її прав, умов усебічного розвитку, стимулювання людських відносин між громадянами, закріплюється у правових і моральних формах. Реалізація гуманістичних засад в адміністративній діяльності міліції можлива лише за умов дієвості гуманістичних критеріїв оцінювання ефективності такої діяльності, забезпечення високого рівня професіоналізму, а також підвищення загальної та правової культури працівників міліції. Адже ця діяльність здійснюється в конфліктних ситуаціях, де стикаються інтереси різних категорій осіб, і тому потрібно враховувати багатоаспектний прояв гуманізму, зокрема у відношенні до правопорушника, свідка, потерпілого та суспільства у цілому. Правові норми, що регулюють адміністративну діяльність міліції мають гармонійно поєднуватися з домінуючими суспільними цінностями та концепцією сучасної адміністративної системи, а принцип гуманізму як основоположний принцип адміністративної діяльності міліції повинен бути обов'язковим для всіх без винятку її працівників.

У підрозділі 2.2 «Зміст та структура механізму реалізації принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції України» розкривається розуміння сутності, змісту та характерних особливостей поняття наукової категорії «механізм».

Зазначається, що до основних елементів механізму реалізації принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції слід віднести: формулу принципу; норми, які його закріплюють; форми його реалізації; правовідносини, що виникають під час його реалізації та процес фактичного втілення.

Докладно проаналізовано всі правові та інституційні елементи вказаного механізму. Надано комплексну характеристику принципу гуманізму, яка охоплює формулювання та аналіз змісту принципу гуманізму, його нормативно-правове закріплення та гарантії реалізації, обґрунтування актуальності та подальшого практичного впровадження, взаємозв'язок з іншими принципами адміністративної діяльності міліції. Обґрунтовується, що від дієвості вказаного механізму залежить не лише фактичне втілення цього принципу працівниками міліції в повсякденну практичну роботу, а й безпосереднє здійснення завдань і функцій щодо захисту особи, суспільства та держави від протиправних посягань.

З'ясовано, що реалізація принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції передбачає повне його втілення, яке забезпечується безпосереднім здійсненням шляхом дотримання, використання, виконання та застосування.

Механізм реалізації принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції може піддаватися впливу як позитивних, так і негативних чинників, а тому виявлення, дослідження та мінімізація наслідків впливу негативних факторів, сприятиме подальшому зміцненню правопорядку в державі, забезпеченню безпеки, надійній охороні прав, свобод як громадян, так і працівників міліції.

У підрозділі 2.3 «Основні напрями реалізації принципу гуманізму в зовнішній адміністративній діяльності міліції» висвітлюються проблеми реалізації принципу гуманізму працівниками міліції у ході здійснення зовнішньої адміністративної діяльності, а саме: під час охорони громадського порядку, здійснення дозвільної системи, забезпечення діяльності спеціальних установ міліції, забезпечення реалізації прав громадян на вільне пересування та обрання місця проживання, забезпечення безпеки дорожнього руху, охорони об'єктів, взаємодії з іншими органами правоохоронної системи щодо захисту особи, суспільства та держави від протиправних посягань.

Підкреслюється, що працівники міліції у процесі здійснення дозвільної діяльності реалізують принцип гуманізму під час: видачі дозволів на предмет дозвільної системи; здійснення контролю і нагляду за дотриманням правил дозвільної системи, спрямованих на запобігання розкраданню особливо небезпечних предметів; недопущення їх використання в корисливих цілях; усунення порушень порядку використання таких предметів; вживання заходів адміністративного впливу до порушників правил дозвільної системи тощо.

Аналізуючи забезпечення реалізації прав громадян на вільне пересування та обрання місця проживання як вид зовнішньої адміністративної діяльності міліції, автор доходить висновку, що принцип гуманізму виявляється не лише в тому, що наша держава визнає і зобов'язується охороняти право кожної особи на свободу пересування, а створює гарантії проти невиправданого обмеження можливостей людини переміщатися територією України, а також виїжджати за її межі та повертатися назад.

Наголошується, що проявом гуманізму у здійсненні адміністративно-юрисдикційної діяльності міліції є забезпечення особі, яка притягається до відповідальності права на захист; розглядаючи справи про адміністративні правопорушення та застосовуючи до винних запобіжні заходи враховують особу, вік, стан здоров'я, сімейний і майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність за правопорушення, наявність у порушника неповнолітніх дітей, майна або житла, що залишилися без нагляду та інші обставини.

Розділ 3 «Шляхи підвищення ефективності реалізації принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 3.1 «Втілення міжнародних стандартів та принципів-цінностей у діяльність правоохоронних органів зарубіжних країн» зазначається, що до системи правоохоронних органів держави входять органи, які виконують безпосередні або делеговані державні функції у сфері правопорядку, здійснюють суттєвий вплив на стабілізацію та розвиток суспільного життя, забезпечують та захищають права, свободи і законні інтереси людей.

Проаналізувавши різноманіття правоохоронних систем світу дисертант доходить висновку, що її системоутворюючим чинником є не структурний (організаційний), а функціональний критерій - безпосередньо правоохоронна діяльність. Виділено та проаналізовано три базові моделі правоохоронних систем, які автор умовно називає французькою, датською і британською.

Звертається увага на те, що принципи, на яких ґрунтується правоохоронна діяльність, складають цілісну систему, до якої відносяться як загальносоціальні, які визначаються рівнем розвитку суспільства, так і спеціальні, що виступають своєрідною системою координат, у межах якої розвивається правоохоронна діяльність. До загальносоціальних дисертант відносить принципи гуманізму, демократизму, соціальної справедливості, рівності всіх перед законом; другу групу становлять принципи верховенства права, законності, гласності, професіоналізму та компетентності, взаємодії з населенням.

Наголошується, що діяльність правоохоронних органів має спиратися на міжнародно-правові стандарти, демократичні принципи-цінності, здобутки світового поліцейського співтовариства, пов'язані з концепціями поліцейської етики та відповідальністю перед суспільством.

У роботі принципи-цінності розуміються як керівні засади, норми та принципи, що виражають найважливіші сутнісні риси і цінності міжнародної спільноти, спрямовані на благо людства, утворюють правове надбання сучасної людської цивілізації, дотримання яких гарантовано на високому міжнародному рівні. Автор поділяє їх на: принципи у галузі прав людини, демократичні принципи та принципи правової держави.

Охарактеризовано такі найважливіші ознаки принципів-цінностей як їх загальновизнаність, загальноцивілізаційна зумовленість, універсальність, загальнообов'язковість, взаємопов'язаність.

Акцентовано увагу на стандартах поліцейської діяльності, які у міжнародно-правових документах визначаються як бажані зразки поведінки поліції, особливо її взаємовідносин з населенням. І хоч такі стандарти найчастіше носять формальний характер та не мають обов'язкової сили для держав, проте у більшості випадків вони впливають на поліцейську діяльність, підсилюють договірні положення, окреслюють конкретні шляхи імплементації в національне законодавство концептуальних положень, зокрема таких, що містяться у «Декларації про поліцію» та «Європейському кодексі поліцейської етики».

Автор пропонує закріпити в Законі України «Про міліцію» не лише основні принципи, передбачені фундаментальними програмними документами у сфері діяльності правоохоронних органів у сучасному демократичному суспільстві, а й чітко визначити права, повноваження, обов'язки працівників міліції та умови їх реалізації для зведення обсягу небажаних дискреційних повноважень до мінімуму. Наголошується на нагальній потребі максимального регламентування дій працівників міліції шляхом розробки деталізованих нормативно-правових актів, настанов, рекомендацій, які передбачали б усі можливі варіанти поведінки особового складу в стандартних та нестандартних ситуаціях. У зв'язку з цим, перспективним вбачається об'єднання Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного та Стройового статутів, Положення про проходження служби, низки відомчих наказів в один комплексний документ за прикладом європейських кодексів поведінки поліції (Police Code of Conduct), які детально встановлюють офіційні норми поведінки поліцейських, систему їх дисциплінарного регулювання та створюють цілісне уявлення персоналу щодо поліцейської діяльності.

У підрозділі 3.2 «Реалізація принципу гуманізму в адміністративній діяльності поліції країн Європейського Союзу на сучасному етапі» приділено увагу європейським поліцейським формуванням, які є надзвичайно складними управлінськими структурами, відособленими від інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування й побудовані за принципом галузевої спеціалізації, що сприяє встановленню чітких процедур взаємовідносин співробітників поліції між собою, а також з потерпілими, свідками та підозрюваними. Організаційна побудова, напрями діяльності поліції, статус поліцейських засновуються переважно на історичних та національних традиціях кожної країни окремо. Зокрема у західній і північній Європі поліція є переважно цивільною, у центральній та східній вона організована за військовою структурою, а в південній Європі - існують, або в деяких країнах співіснують, обидві моделі. Загалом поліція є не військовим формуванням, а державною службою, що створюється у відповідності до закону, обов'язками якої є підтримання, охорона правопорядку і забезпечення безпеки. До сфери поліцейських обов'язків, окрім захисту суспільства від насильницьких та протиправних дій, включено також надання послуг і допомоги тим громадянам, які в силу особистих, економічних, соціальних та інших надзвичайних причин потребують негайної допомоги.

Зазначається, що робота поліції вимагає рівноваги між служінням суспільству та служінням представникам влади є незалежною в прийнятті рішень щодо підтримання правопорядку і забезпечення безпеки. Поліція повинна тримати дистанцію щодо всіх сторін, щоб об'єктивно і неупереджено виконувати свої функції у відповідності з духом закону. Вирішення цієї дилеми є одним з головних критеріїв оцінювання ролі поліції в демократичній державі.

Аналіз діяльності поліції країн Європейського Союзу показав, що окремо такий вид діяльності поліції як адміністративна у тому розумінні, як в Україні не виділяється. У країнах загального права під поняттям «адміністративна діяльність» розуміють в основному діяльність поліції з виконання арештів, підготовки протоколів, видання різних довідок, допиту потерпілих та підозрюваних, опитування населення та інших дій з метою встановлення найбільш повної картини скоєння правопорушення, збирання матеріалів, проведення різних нарад, а також свідчень у суді. Загалом зміст діяльності поліції з попередження, виявлення та припинення дрібних правопорушень здебільшого збігається з аналогічною адміністративною діяльністю міліції України.

Звертається увага на те, що діяльність поліції здійснюється виключно на основі та на виконання закону, в інтересах людини, суспільства та на підтримку інститутів держави, для захисту прав, основоположних свобод і гідності людини, забезпечення та відновлення громадського порядку, забезпечення безпеки людей, попередження злочинів та проступків, констатація протиправних діянь і застосування санкцій за них відповідно до закону.

Реалізація принципу гуманізму в адміністративній діяльності поліції передбачає гуманне, людяне, ввічливе ставлення до всіх осіб, залучених, так чи інакше, в сферу її функціонування. Мова йде не лише про законослухняних громадян та осіб, які опинилися в безпорадному стані чи стали жертвами протиправних діянь. Так само гуманно поліція зобов'язана поводитися і з особами, які порушують правові норми, вчинили або підозрюються у вчиненні протиправних діянь, знаходяться на профілактичних обліках чи під її наглядом.

Наголошується, що поліції забороняється піддавати людей катуванню, жорстокому або принижуючому їх гідність поводженню чи покаранню, застосовувати насильство. Збереження людської гідності являє собою постійну проблему для поліцейських, яким доводиться працювати з маргінальними групами населення. І не зважаючи на незалежний зовнішній контроль та багатоступеневу систему нагляду, які значною мірою впливають на діяльність поліції, автор вважає, що морально-етичні норми та дійсно гуманні принципи перемагають лише тоді, коли їх засвоїли самі поліцейські. Адже вони як представники влади, наділені повноваженнями щодо підтримання порядку та законності. Крім того, виконуючи свої повсякденні обов'язки вони виступають гарантами особистої людської гідності й справедливості, та завдяки цьому здобувають в очах суспільства довіру і повагу.

Правильне розуміння принципу гуманізму в діяльності поліції відображає певне відношення суспільства до покарання, його цілей і завдань, віддзеркалює рівень правосвідомості суспільства та його правової культури.

У підрозділі 3.3 «Напрями удосконалення реалізації принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції України» зазначається, що зміни, які наразі відбуваються в українському суспільстві характеризуються кардинальними перетвореннями людського буття, виникненням нових форм спілкування, формуванням нової системи орієнтацій особистості у світі цінностей, що зводяться до утвердження в усіх сферах життєдіяльності людини переваги гуманістичної парадигми, домінантою якої є гуманістична міжособистісна взаємодія. Наголошується на важливості врахування сказаного при підготовці нової генерації кадрів для МВС України, особливо для категорії працівників, які здійснюють адміністративну діяльність.

Констатується, що на жаль й досі існують суперечності між нагальною потребою нашої держави у відтворенні гуманістичного потенціалу суспільства та відсутністю цілісного гуманістичного компонента в системі підготовки майбутніх міліціонерів, а також потенційними можливостями навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів МВС України щодо гуманістичного виховання курсантів і слухачів та недостатнім рівнем його реалізації через усталену практику пріоритетності фахової спрямованості. Становлення особистості майбутнього працівника міліції передбачає формування свідомості, наукового світогляду та високого рівня особистої культури. Нині суспільству потрібен, насамперед, професіонал, спроможний самовдосконалюватися, якому притаманне нове мислення, демократичний стиль діяльності, високий рівень самосвідомості та культури, прогнозування кінцевого результату виконання своїх функціональних обов'язків. Тому завдання вищих навчальних закладів МВС України полягає у формуванні правоохоронця гуманістичного типу, здатного не тільки професійно, а й творчо та цілісно підходити до вирішення завдань соціального і фахового змісту.

...