Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА»

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

юридичних наук

Адміністративно-правові засади взаємодії податкових органів із засобами масової інформації

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Яцик Тетяна

Київ - 2013

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті державної податкової служби України, Державна податкова служба України

Науковий керівник

кандидат юридичних наук, доцент,

заслужений працівник освіти України

Цимбал Тетяна Яківна,

Національний університет державної податкової служби України,

професор кафедри кримінального права, процесу та криміналістики

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор,

заслужений юрист України

Берлач Анатолій Іванович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

професор кафедри адміністративного права;

кандидат юридичних наук

Лебедєва Аліна Володимирівна,

Донецький юридичний інститут МВС України,

старший викладач кафедри адміністративної діяльності

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах перетворення України на демократичну державу підвищується роль податкових органів. Вони чи не найважливіший контролюючий орган, який регулює надходження коштів до бюджету України, і водночас є інструментом регулювання соціально-економічних процесів у державі. Їх призначення полягає у здійсненні контролю за правильністю нарахування, повноти і своєчасності сплати податкових платежів. Тому точне й об'єктивне висвітлення податкових даних є важливою передумовою ефективності державної влади, сформованої демократичним шляхом. Для більш успішного функціонування податкових органів значущість їх роботи потрібно донести до широкого загалу. Саме за допомогою засобів масової інформації цей процес стає швидким і загальнодоступним.

Соціально-інформаційна діяльність державної установи - явище в нашому житті нове. Основна мета такої діяльності стосовно державної податкової служби - створити в громадській думці сприятливе, доброзичливе або хоча б толерантне ставлення до неї. На формування громадської думки, крім зусиль податкових органів, одночасно впливають незалежні від них інформаційні сигнали, що виходять від інших зацікавлених сторін, в першу чергу через представництво засобів масової інформації.

Важливість взаємодії податкових органів України із засобами масової інформації зумовлена тим, що висвітлення їх діяльності має значний вплив на формування іміджу податкових органів. В умовах послідовного проведення податкової реформи в Україні, утвердження ідеології добровільної сплати податків та формування високої податкової культури населення саме підтримка поcтiйних зв'язків iз громадськістю через засоби масової інформації стає одним iз головних напрямків роботи податкових органів щодо здійснення контролю за справлянням податків та інших обов'язкових платежів.

Ситуація, яка склалася у сфері взаємодії податкових органів із засобами масової інформації характеризується недостатністю нормативно-правової бази, зокрема, в частині чіткої регламентації взаємодії податкових органів із засобами масової інформації; неоперативністю податкових органів у поширенні інформації щодо своїх заходів.

Проблема взаємодії податкових органів із засобами масової інформації, незважаючи на її значущість і актуальність, є ще недостатньо розробленою в науці адміністративного процесу та інформаційного права.

Тому дуже важливо запровадити єдину інформаційну політику, яка полягає у висвітленні актуальних питань податкового законодавства, передбачуваності конфліктних ситуацій застосування податкового законодавства та плануванні постійних контактів з представниками місцевих засобів масової інформації за умови відкритості, прозорості роботи податкових органів.

Викладене переконує в актуальності, теоретичній та практичній значущості обраної теми дисертаційного дослідження.

Дисертаційне дослідження побудоване на аналізі наукових праць таких вчених: В.Б. Авер'янова, С.С. Алексєєва, І.В. Арістової, О.М. Бандурки, А.І. Берлача, О.В. Джафарової, І.Д. Казанчук, О.М. Клюєва, А.Т. Комзюка, Я.Ю. Кондратьєва, Н.П. Матюхіної, О.М. Музичука, О.І. Остапенка, В.П. Пєткова, О.П. Рябченко, О.Ф. Скакун, О.Г. Фролової, В.К. Шкарупи, О.Н. Ярмиша та ін.

Теоретичним підґрунтям дослідження стали наукові здобутки з питань еволюції засобів масової інформації як інституту громадського суспільства таких вітчизняних і зарубіжних учених: М. Маклюєна, І.Г. Мащенка, О.Ф. Нечай, Б.В. Потятиника, Р.Н. Юренєва, О.Д. Кузнецової та інших. Поняття взаємодії між різними суб'єктами у своїх працях розглядали А.А. Аксьонова, В.М. Шванков, В.Д. Рєзвих, І.А. Скляров, Т.Л. Маркелов та інші.

Функціонування механізму взаємодії органів державної влади з громадськістю частково висвітлено в наукових працях Н.К. Дніпренко, Н.М. Драгомирецької, В.І. Надраги, Д.А. Терещенка, Л.М. Усаченко та інших.

Дану проблематику було розглянуто в дисертаціях таких вітчизняних учених, як О.С. Денісової (Роль преси у правовому інформуванні громадян України. - Донецьк, 2003), Ю.О. Легези (Відомчі засоби масової інформації в механізмі формування правосвідомості співробітників органів внутрішніх справ України. - Запоріжжя, 2005), В.В. Пахомова (Організаційно-правові засади здійснення контролю за правозастосовною діяльністю податкових органів. - Харків, 2007), В.М. Фесюніна (Організаційно-правові засади взаємодії органів державної податкової служби з населенням. - Харків, 2007), К.І. Бєлякова (Організаційно-правове та наукове забезпечення інформатизації в Україні: проблеми теорії і практики. - Київ, 2009), А.В. Лебедєвої (Адміністративно-правові та організаційні засади взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації. - Київ, 2009), О.О. Бригінця (Адміністративно-правовий статус державної податкової служби України. - Ірпінь, 2011). Серед російських науковців процес взаємодії державних органів із засобами масової інформації в рамках дисертаційного дослідження вивчали Є.А. Марков (Взаимодействие органов государственной власти и средств массовой информации как фактор реализации информационной политики: на примере Вологодской области. - Москва, 2003), Т.В. Трішина (Взаимодействие средств массовой информации и власти в современных условиях. - Белгород, 2003), О.П. Новопашин (Взаимодействие органов региональной государственной власти и средств массовой информации. - Москва, 2004), А.Є. Зімін (Взаимодействие государственной власти и средств массовой информации в современной Росии. - Ставрополь, 2005), О.І. Звєрєв (Взаимодействие органов государственной власти и СМИ в чрезвычайных ситуациях. - Екатеринбург, 2006).

Проте зазначені дослідження було здійснено за інших соціальних і правових умов, що потребує продовження детального та комплексного вирішення проблемного питання з урахуванням змін, що відбулися в соціально-економічній та правовій сферах.

Питання взаємодії податкових органів із засобами масової інформації в процесі розвитку громадського суспільства є досить новим явищем для України. Насамперед, це пов'язано з недотриманням демократичних прав і свобод на території України до проголошення її незалежності. Оскільки Україна не мала досвіду у прийнятті нормативних актів, які регулюють взаємодію державних органів із засобами масової інформації, то у сфері співпраці цих органів існує багато проблем теоретичного, організаційного і правового характеру.

У зв'язку із швидкими темпами розвитку інформаційного суспільства, реалізації основних засад демократії виникає потреба у науковому обґрунтуванні важливості взаємодії податкових органів із мас-медіа.

Отже, на сьогодні існує необхідність у реформуванні законодавства щодо взаємовідносин податкових органів із засобами масової інформації, що передбачатиме спрощений механізм їх співпраці та мінімізацію матеріальних та інших затрат на забезпечення ефективної взаємодії. Недостатнє вивчення теоретичних і практичних основ використання засобів масової інформації в процесі формування іміджу податкових органів визначає актуальність даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження було виконано відповідно до п.п. 4.2, 4.3 Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 07.04.2003 № 160; відповідає положенням Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні» від 22 липня 1998 року № 810/98. Робота виконана відповідно до тематики наукових досліджень кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України («Правове регулювання управлінської та правоохоронної діяльності у сфері оподаткування», номер державної реєстрації 0112U001826). Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного університету державної податкової служби України 25 жовтня 2012 року (протокол № 3) і включена до планів науково-дослідних робіт навчального закладу. масова інформація податковий

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розгляд теоретичних положень взаємодії податкових органів із засобами масової інформації; розробка правових та організаційних заходів взаємодії; формування рекомендацій, які сприятимуть підвищенню ефективності взаємодії зазначених органів.

Відповідно до мети дослідження визначено такі основні задачі:

? висвітлити генезис взаємодії податкових органів із засобами масової інформації;

? визначити основні принципи взаємодії податкових органів із засобами масової інформації;

? визначити межі повноважень податкових органів із засобами масової інформації;

? охарактеризувати основні форми взаємодії податкових органів і засобів масової інформації, їх недоліки та рівень ефективності;

? визначити основні проблеми взаємодії податкових органів і засобів масової інформації;

? проаналізувати фактори сприяння взаємодії податкових органів із засобами масової інформації та виокремити найважливіші;

? вивчити досвід взаємодії податкових органів зарубіжних країн із засобами масової інформації та визначити можливі напрями його використання;

? запропонувати конкретні напрями, за яких засоби масової інформації та податкові органи зможуть злагоджено працювати, виконувати функції впливового чинника демократичного розвитку, підвищити авторитет податкових органів, повернути довіру громадськості до інформації, що висвітлюється засобами масової інформації.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини в сфері взаємодії податкових органів із засобами масової інформації.

Предметом дослідження є адміністративно-правові засади взаємодії податкових органів із засобами масової інформації.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складає система загальнонаукових і спеціально-наукових методів і підходів, що забезпечують об'єктивний аналіз досліджуваного предмета. Методи дослідження були визначені виходячи з поставлених у роботі мети і задач, із урахуванням об'єкта й предмета дослідження. Їхню основу становить загальний діалектичний метод наукового пізнання реально існуючих явищ і їх зв'язок із практичною взаємодією податкових органів із засобами масової інформації (дозволив розглянути усі питання в динаміці, виявити їх взаємозв'язок і взаємозумовленість і сприяв розумінню об'єкта дослідження щодо поєднання потреб наукових досліджень і практики діяльності податкових органів - розділи 1, 2, 3). Були також використані історико-правовий метод (надав можливість дослідити генезис поняття «взаємодія податкових органів із засобами масової інформації», виникнення та розвиток наукової думки стосовно окремих процесуальних заходів подолання проблем співпраці цих двох суб'єктів - підрозділи 1.1, 3.1); порівняльно-правовий метод (для встановлення загальних й особливих рис доктринального розуміння феномену взаємодії податкових органів із засобами масової інформації - підрозділи 3.1, 3.2, 3.3); формально-логічні методи (застосовано для аналізу правових норм, які регулюють взаємодію податкових органів із засобами масової інформації - підрозділи 1.3, 3.1, 3.2); системний метод (для визначення особливостей суспільних відносин, що виникають при взаємодії податкових органів із засобами масової інформації - підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 2.3); статистичні методи (використано при вивченні кількісних показників співпраці податкових органів із засобами масової інформації, що застосовують для наукових і практичних цілей); конкретно-соціологічні методи (анкетування працівників податкових органів, інших органів державної влади, працівників засобів масової інформації та пересічних громадян дозволило отримати логічні, узагальнені погляди та показати роль ефективної взаємодії податкових органів із засобами масової інформації). Усі методи дослідження використовувалися у взаємозв'язку й взаємозалежності, що забезпечило повноту й об'єктивність дослідження, коректність, переконливість та істинність наукових результатів.

Інформаційну та нормативно-правову базу дослідження складають Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють взаємодію податкових органів із засобами масової інформації. Нормативною основою дослідження є податкове законодавство України, окремі нормативно-правові акти України, такі як: Податковий кодекс України, закони України «Про інформацію», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», наказ Державної податкової служби України «Порядок організації роботи та взаємодії органів Державної податкової служби України при реагуванні на критичні виступи у засобах масової інформації».

Емпіричну базу дослідження становлять результати анкетування 315 працівників податкових органів, представників інших органів державної влади, працівників засобів масової інформації та пересічних громадян у Київській, Житомирській, Черкаській областях і місті Києві протягом 2011?2012 років.

Наукова новизна одержаних результатів полягає як у постановці проблеми, так і у способі її вирішення. За характером і змістом розглянутих питань дисертація є одним із перших в Україні комплексним науковим монографічним дослідженням взаємодії податкових органів із засобами масової інформації. У дисертації сформульовано ряд наукових положень, висновків і пропозицій, які мають суттєве значення для науки та практики.

Найістотнішими результатами дослідження, що зумовлюють його новизну і визначають внесок автора у розроблення зазначеної проблематики, є такі положення і висновки:

вперше:

– розкрито генезис поняття взаємодії податкових органів із засобами масової інформації та запропоновано авторське визначення цього терміна. Взаємодію податкових органів із засобами масової інформації визначено як форму зв'язку прес-служб податкових органів України із представниками засобів масової інформації, за допомогою якої вони, взаємодоповнюючи один одного, створюють умови для успішного функціонування обох сторін;

– виділено та згруповано типові форми співпраці податкових органів із засобами масової інформації та визначено нову форму взаємодії ? форум під назвою «Щоденник податкових органів України», яка дозволить розвантажити гарячу телефонну лінію податкових органів;

– визначено якісно новий метод підвищення ефективності взаємодії податкових органів із засобами масової інформації, який полягає в чіткому розмежуванні повноважень між податковими органами України і засобами масової інформації, вдосконалено форми взаємодії місцевих податкових органів із представниками засобів масової інформації;

– запропоновано створити незалежний державний орган під назвою «Державна служба з питань координації взаємодії державних органів із засобами масової інформації», який буде неупереджено проводити координацію роботи представників мас-медіа з податковими органами та систематично контролювати дотримання законності при співпраці цих органів;

удосконалено:

– принципи співпраці податкових органів із засобами масової інформації, до яких запропоновано додати принцип соціального партнерства, який передбачає налагодження конструктивної взаємодії між податковими органами та засобами масової інформації при вирішенні соціально значимих проблем і наданні конкретних послуг податковими органами;

– фактори сприяння взаємодії податкових органів із засобами масової інформації в частині ефективної співпраці за наявності зворотного зв'язку;

– межі повноважень податкових органів із засобами масової інформації в частині передачі надлишкових функцій від податкових органів до мас-медіа в сфері їх співпраці;

дістало подальший розвиток:

– напрями підвищення ефективності взаємодії податкових органів із засобами масової інформації;

– пропозиції щодо використання міжнародної практики взаємодії податкових органів із засобами масової інформації щодо створення автоматизованої системи порівняння інформаційного законодавства України з європейським і міжнародним інформаційним правом, а також систематизації інформаційного законодавства України на рівні кодифікованого акта - Інформаційного кодексу України.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що отримані наукові результати дисертаційного дослідження можуть бути використані: у навчальному процесі - при підготовці підручників, навчальних посібників, розробці курсів лекцій, навчально-методичних матеріалів і проведенні занять за відповідними темами з «Адміністративного права» та «Адміністративного процесу», (акти впровадження в навчальний процес Національного університету державної податкової служби України від 14 грудня 2012 року, Ірпінської фінансово-юридичної академії від 21 грудня 2012 року); у науково-дослідній сфері - для подальшої розробки та вирішення проблем взаємодії податкових органів із засобами масової інформації; у законотворчому процесі - можуть бути використані при внесенні змін і доповнень до Податкового кодексу України.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною науковою працею. Сформульовані в ній положення, узагальнення, висновки, рекомендації та пропозиції обґрунтовано на підставі самостійно проведених досліджень. Для аргументації окремих положень дисертації було використано наукові праці інших учених, на які зроблено посилання. Ідеї та розробки, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці, у дисертації не використовувалися.

В опублікованій науковій статті, що підготовлена у співавторстві з Т.Я. Цимбал «Проблеми та шляхи вдосконалення взаємодії органів державної податкової служби України із засобами масової інформації», здобувачем проаналізовано основні проблеми, що виникають при взаємодії податкових органів із засобами масової інформації, і запропоновано шляхи їх вирішення.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на кафедрі управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України, де була виконана дисертація. Результати дослідження були оприлюднені та доповідалися на трьох міжнародних науково-практичних конференціях: «Актуальні досягнення юридичної науки в ХХІ столітті» (м. Львів, Західноукраїнська організація «Центр правничих ініціатив», 30 листопада - 1 грудня 2012 р.); «Актуальні питання розвитку та взаємодії публічного та приватного права» (м. Запоріжжя, Запорізька міська громадська організація «Істина», 22-23 грудня 2012 р.); «Сучасні держава і право: теорія та практика» (м. Ірпінь, Національний університет державної податкової служби України, 7 грудня 2012 р.).

Публікації. Основні наукові результати дисертації відображено у дев'яти наукових працях, серед яких п'ять наукових статей опубліковано в наукових фахових виданнях України та одна у фаховому іноземному виданні, та трьох тезах доповідей на конференціях.

Структура дисертації визначається її метою, задачами, відповідає логіці наукового пошуку та вимогам Міністерства освіти і науки України і композиційно складається зі вступу, трьох розділів, що охоплюють 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 202 сторінки, з яких основний текст дисертації - 167 сторінок, 4 додатки на 9 сторінках та список використаних джерел - 23 сторінки (220 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено зв'язок роботи з науковими програмами, темами, охарактеризовано мету, задачі, об'єкт, предмет і методи дослідження, ступінь його наукового розроблення та науково-теоретичну основу; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено дані про їх апробацію, впровадження та публікації.

Розділ 1 «Загальнотеоретичні аспекти взаємодії податкових органів із засобами масової інформації» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Генезис та еволюція взаємодії податкових органів із засобами масової інформації» розкрито історичні аспекти генезису цього суспільного явища.

На основі опрацювання наукових джерел, законодавства розглянуто історію становлення та розвитку взаємодії податкових органів із засобами масової інформації.

Зауважено, що у науковій літературі існує багато визначень поняття «взаємодія», але сьогодні не розкрито роль і місце взаємодії у адміністративному процесі України.

Досліджено теоретичні питання щодо визначення поняття і ознак взаємодії у різних галузях права. Зазначено, що в теорії адміністративного процесу ознаки взаємодії окреслено дуже неоднозначно, що не дозволяє дати чітке визначення їх поняття.

Запропоновано власне визначення взаємодії податкових органів із засобами масової інформації як форми зв'язку прес-служб податкових органів України із представниками засобів масової інформації, за допомогою якої вони, взаємодоповнюючи один одного, створюють умови для успішного функціонування обох сторін.

Обґрунтовано, що взаємодія проявляється в процесі взаємовпливу і використанні можливостей один одного для досягнення власних цілей. Взаємодія виникає там і тоді, де взаємозв'язок між суб'єктами об'єднаний спільною метою. Водночас, зауважено, що взаємодія це не лише безперервний вплив один на одного, але також використання взаємодіючими сторонами можливостей один одного для досягнення власних цілей.

Узагальнення позицій учених та аналіз поняття «взаємодія» дозволили стверджувати, що зміст взаємодії можна розкрити через її організаційно-правові форми. Це випливає з діалектичної єдності форми та змісту об'єкта, що досліджується.

У підрозділі 1.2 «Критерії та принципи взаємодії податкових органів із засобами масової інформації» розглянуто основні критерії та принципи такої взаємодії, проведено їх класифікацію. Основними критеріями процесу спілкування податкових органів із засобами масової інформації визначено надійність, відкритість і взаємодопомогу.

Запропоновано такі принципи взаємодії податкових органів із засобами масової інформації:

? довіри - будь-яка інформаційна співпраця починається зі створення атмосфери довіри. Такий клімат створюється завдяки діям, що здійснює податковий орган, який демонструє прагнення співпрацювати із зацікавленими сторонами та служити громадськості. У зв'язку з цим одержувач інформації повинний довіряти організації і бути впевненим, що та краще від інших орієнтується в проблемі, що розглядається;

? наповнення контекстом - програма інформування повинна відповідати реаліям навколишнього середовища. Контекст переданої інформації забезпечує участь громадськості та зворотний зв'язок, не суперечить повідомленню, а лише підкріплює його;

? наповнення змістом - повідомлення повинно мати сенс для одержувачів та бути сумісним з їх системою цінностей. Воно корелює із ситуацією одержувача. У цілому громадськість переважно вибирає ті інформаційні повідомлення, що вважає особливо привабливими;

? ясності - повідомлення повинно бути викладене якомога простіше. Слова, що використовують у ньому, повинні мати для одержувачів той самий зміст, що і для організації. Складні теми зводяться до простих і зрозумілих тем, гасел або стереотипів;

? безперервності та послідовності - для того щоб надійно донести до адресата якесь повідомлення, потрібно його багато разів повторити. Повторення того самого, із невеликими варіаціями, допомагає як навчанню, так і переконанню. Інформація, що подається, повинна бути переконливою і не містити внутрішніх суперечностей;

? використання вже існуючих каналів інформування - тих, які одержувачі знають і поважають. Створення нового каналу зазвичай пов'язане з виникненням труднощів, забирає чимало часу та ресурсів;

? врахування можливостей аудиторії - при передачі інформації необхідно враховувати можливості аудиторії. Найбільш ефективною є така інформація, яка вимагає від одержувача мінімуму зусиль. Тут враховують чинники корисності, звичок, можливості аудиторії читати і сприймати почуте та прочитане, а також уже наявні в аудиторії знання;

? соціального партнерства - передбачає налагодження конструктивної взаємодії між податковими органами та засобами масової інформації при вирішенні соціально значимих проблем і наданні конкретних послуг податковими органами.

Зазначено, що співпрацю податкових органів і засобів масової інформації потрібно будувати відповідно до визначеної у дисертаційному дослідженні системи критеріїв і принципів. Результати співпраці таких органів залежатимуть від вироблення послідовного та належного алгоритму взаємодії, де правильне розуміння критеріїв та принципів повинно стати базисом.

У підрозділі 1.3 «Нормативно-правове забезпечення взаємодії податкових органів із засобами масової інформації» розглянуто види нормативно-правового забезпечення взаємодії: закони і постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові акти. Важливе значення серед них мають: Конституція України, Податковий кодекс України, закони України «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформаційні агентства», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації», «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007?2015 роки», «Про телебачення і радіомовлення». Розпорядження «Про затвердження плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007?2015 роки» затверджує план заходів з виконання завдань, передбачених Законом України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007?2015 роки». Наказ Державної податкової служби України «Про порядок організації роботи та взаємодії органів державної податкової служби України при реагуванні на критичні виступи у засобах масової інформації» висвітлює механізм взаємодії цих двох суб'єктів. З метою гарантування суб'єктам інформаційних відносин реалізації права на інформацію, широкого та кваліфікованого інформування населення з найважливіших питань діяльності податкових органів і податкового законодавства через засоби масової інформації, запровадження дієвого громадського контролю за діяльністю податкових органів було підписано Меморандум про співробітництво між Державною податковою адміністрацією України та Національною спілкою журналістів від 29 жовтня 2002 року, в якому чітко прописувалися права і обов'язки обох сторін.

Розділ 2 «Реалізація повноважень податкових органів при взаємодії із засобами масової інформації» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Фактори сприяння взаємодії податкових органів і засобів масової інформації» визначено фактори, що сприятимуть взаємодії податкових органів із засобами масової інформації: усвідомлення обома інститутами наявності проблеми у взаємодії; спільний пошук податковими органами та представниками засобів масової інформації нових ефективних форм співпраці.

Основними кроками у налагодженні конструктивного діалогу між зазначеними суб'єктами визначено такі: 1) запровадження телефонної лінії, що слугуватиме каналом повсякденного зв'язку між податковими органами і засобами масової інформації; 2) створення інституту громадської експертизи, який передбачає контроль з боку громадськості та засобів масової інформації за діяльністю податкових органів; 3) проведення систематичного моніторингу реакції громадськості на діяльність податкових органів; 4) упровадження механізму реагування на зауваження і пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності податкових органів, оприлюднених у засобах масової інформації.

До факторів, що сприяють взаємодії податкових органів і засобів масової інформації, запропоновано віднести наявність нормативної бази, що регулює їхню діяльність. Зазначено, що ряд нормативних актів встановлює права і обов'язки всіх сторін, а відповідальність за їх порушення виступає додатковою гарантією під час реалізації цих прав. Основні завдання щодо зміцнення співпраці податкових органів України із засобами масової інформації визначено наказами ДПА України «Про затвердження Положення про податкову інформацію в державній податковій службі України», «Про зміцнення взаємовідносин з засобами масової інформації», «Про додаткові заходи щодо безперешкодної діяльності засобів масової інформації», «Щодо безперешкодної діяльності засобів масової інформації».

Найважливішим фактором для ефективної співпраці податкових органів і засобів масової інформації є наявність зворотного зв'язку, що дозволяє оцінити рівень співпраці зазначених органів і момент сприйняття ними один одного, що дуже важливо при налагодженні тісних професійних, ділових зв'язків між суб'єктами комунікації.

У підрозділі 2.2 «Форми взаємодії податкових органів із засобами масової інформації» зазначено, що на сьогодні форм такої співпраці дуже багато. За результатами анкетування виокремлено найефективніші з них, зокрема такі: інтерв'ю з представниками органів державної влади, прес-конференції та брифінги, запрошення засобів масової інформації на важливі заходи органів державної влади. Ці форми мають характер безпосередньої взаємодії з представниками влади, зосереджують увагу на актуальних питаннях і дають можливість донести до громадськості безпосереднє ставлення влади до того чи іншого явища. У середньому діапазоні визначено такі, як: прес-клуби, «гарячі телефонні лінії», безпосереднє спілкування мас-медіа з прес-службами та інші - за рівнем ефективності ці форми майже рівнозначні. Але їх різноплановість дає можливість органам державної влади щоденно співпрацювати із засобами масової інформації та інформувати суспільство про найважливіші події життя країни. Найменш ефективними виявилися надсилання засобами масової інформації інформаційних запитів до органів державної влади.

Зазначено, що проведення системного аналізу й обґрунтування численних форм взаємодії податкових органів із засобами масової інформації, спрощення вироблення практичних рекомендацій щодо їх реалізації необхідно привести до певної системи та закріпити їх у нормативних актах.

У підрозділі 2.3 «Проблеми та напрями вдосконалення засад взаємодії податкових органів із засобами масової інформації» окреслено коло проблем взаємодії цих органів і запропоновано шляхи їх подолання.

Найбільш поширеними проблемами взаємодії податкових органів і засобів масової інформації є такі: недостатня нормативно-правова база, зокрема, в частині чіткої регламентації взаємодії органів державної влади із засобами масової інформації; відсутність у органів державної влади практики відносин із засобами масової інформації (здебільшого органи влади не надають пояснень щодо своєї діяльності та майже не коментують публікації засобів масової інформації - прес-конференції, брифінги мають формальний характер); недостатній доступ журналістів до керівництва органів державної влади (терміново отримати потрібний коментар для засобів масової інформації практично неможливо); неоперативність органів державної влади у поширенні інформації щодо своїх заходів (коментарі на актуальні теми іноді з'являються у прес-службах пізно). Обґрунтовано думку, що основними проблемами взаємодії зазначених органів є закритість податкових органів України у зв'язку із недовірою до засобів масової інформації, тому що часто представники мас-медіа мають на меті не донесення правдивої інформації до громадян, а пошук якоїсь сенсації, для того щоб підняти свій рейтинг.

Для плідної співпраці між податковими органами і засобами масової інформації необхідно здійснити чітке розмежування їх повноважень, передачу надлишкових функцій від податкових органів до засобів масової інформації в сфері їх співпраці, вдосконалити взаємодію місцевих податкових органів із представниками мас-медіа.

Зазначене сприятиме підвищенню ефективності взаємодії податкових органів України із засобами масової інформації в контексті здійснення адміністративної реформи.

Розділ 3 «Міжнародний досвід налагодження взаємодії податкових органів із засобами масової інформації» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 3.1 «Організаційно-правові основи взаємодії засобів масової інформації і податкових органів зарубіжних країн» розглянуто законодавство зарубіжних країн, що стосується взаємодії органів державної влади, зокрема, і податкових органів із засобами масової інформації.

Однією із основ стабільної демократичної держави є її співпраця із незалежними засобами масової інформації, які забезпечують об'єктивне висвітлення важливих подій, чим забезпечують поінформованість населення, а також надають відомості необхідні органам державної влади. Якщо ж засоби масової інформації не виконують покладені на них обов'язки, то постає проблема втрати державою демократії.

Зарубіжний досвід показує, що і позитивний, і негативний вплив засобів масової інформації на суспільство є рівним, у зв'язку з цим засоби масової інформації є вільними організаціями, і ні від кого не залежать. Якщо ж засоби масової комунікації є державними, то вони автоматично стають залежними від неї і їх роль у суспільстві є подвійною. Держава нав'язує мас-медіа потрібну для неї інформацію, а це так чи інакше суперечить засадам демократії в країні.

Зазначено, що взаємодія державних органів із засобами масової інформації дещо відрізняється від «зв'язків із громадськістю» у тому сенсі, що при взаємодії державним органам необхідно так будувати свою співпрацю із засобами масової інформації, за якої б досягався консенсус у стосунках з метою зацікавленості усіх учасників комунікативного процесу.

У Німеччині та Іспанії вважають, що представники преси мають більші, ніж хто-небудь, права збирати і поширювати інформацію, що є наслідком особливої ролі преси у формуванні суспільної думки і служінні суспільним інтересам. В Австралії, Канаді і Сполучених Штатах Америки основні закони, що впливають на пресу, включаючи закони про наклеп і втручання в приватне життя, - це закони суб'єктів федерації. В Австрії федеральний уряд має всі повноваження для вирішення питань, пов'язаних із пресою. У Німеччині питання, пов'язані з наклепом і втручанням у приватне життя, регулює федеральний закон, тоді як інші питання, пов'язані з масовою інформацією, вирішуються на рівні законодавства земель. У Федеративній Республіці Німеччина вважають, що всі питання, які стосуються преси, повинні вирішуватися федеральним урядом, щоб звести до мінімуму складнощі, що виникають у зв'язку із розділенням повноважень.

У Росії приділяють велику увагу взаємодії органів державної влади із засобами масової інформації і забезпечують різноманітну підтримку останніх.

У деяких країнах немає спеціальних законів про засоби масової інформації, оскільки вважається, що вони потрапляють під ті самі закони, які регулюють й інші відносини в суспільстві. Так, немає закону про засоби масової інформації в Нідерландах, оскільки багато питань їх діяльності враховано в цивільному, кримінальному і адміністративному праві.

У підрозділі 3.2 «Міжнародна практика взаємодії податкових органів і засобів масової інформації» здійснено порівняння міжнародного досвіду взаємодії державних органів із засобами масової інформації з вітчизняним. Для кращого розуміння взаємодії податкових органів із засобами масової інформації розглянуто особливості такої взаємодії на основі порівняння російського та українського законодавства з цього питання.

При дослідженні аспектів діяльності державних органів та засобів масової інформації важливим моментом вважається покладання обов'язків на засоби масової інформації з тих чи інших питань. До основних аспектів належать: особливості регулювання та скерованості законодавства щодо висвітлення діяльності органів державної влади; порівняння нормативно-правового забезпечення питань державної підтримки засобів масової інформації; характеристика окремих аспектів взаємодії засобів масової інформації з органами держави.

На основі аналізу російського та українського законодавства в сфері взаємодії органів державної влади із засобами масової інформації виявлено, що російські закон діють лише щодо державних засобів масової інформації, а українські - щодо усіх засобів масової інформації; федеральне російське законодавство не надає громадянам гарантій отримання інформації про діяльність органів місцевого самоврядування. Виcвiтлення роботи муніципалітетів, законодавчих зборів міст i районів регулюється на оcновi регіонального й місцевого законодавства, що в бiльшоcтi випадків є неоднорідним i на практиці не завжди вiдповiдає принципу відкритості цих органів для громадського контролю через засоби масової інформації.

У підрозділі 3.3 «Використання досвіду взаємодії зарубіжних країн з податковими органами в практичній діяльності засобів масової інформації та податкових органів України» досліджено проблему застосування міжнародної практики при взаємодії податкових органів із засобами масової інформації.

Аналіз світового досвіду свідчить про необхідність удосконалити українське законодавство щодо відкритості влади не лише у частині звернень громадян чи засобів масової інформації до державних органів. Міжнародний досвід діалогу влади і суспільства свідчить про традиції обов'язкової звітності органів влади про свою діяльність незалежно від наявності запитів і звернень громадян, обов'язкове інформування громадян про її поточну діяльність. Саме у цьому напрямі бажаним є подальше коригування законодавства України.

Для України на сучасному етапі побудови її системи державного управління на нових, демократичних засадах важливим є використання кращих практик і моделей із зарубіжного досвіду. Урахування тих самих проблем і перешкод, з якими стикалися країни, що вже пройшли зазначений етап, допоможе Україні запобігти небажаних наслідків у становленні та зміцненні ефективної взаємодії органів державної влади із засобами масової інформації.

Умови ефективної співпраці податкових органів із засобами масової інформації полягають у такому: 1) ясності чинного нормативно-правового забезпечення; 2) існуванні дієвих і конкретних механізмів і процедур взаємодії; 3) відповідному рівні податкової культури населення, яка формується більшою мірою у процесі співпраці населення з податковими органами та довіри до діяльності цих органів, що формується у людей за рахунок інформації, яку надають засоби масової інформації.

В інформаційній сфері ведеться дискусія про співробітництво з Європою в різних сферах діяльності. На даний момент належний механізм узгодженості внутрішнього і закордонного законодавства відсутній, що сприяє постійному перегляду і вдосконаленню національного законодавства, в тому числі інформаційного законодавства України.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано і висвітлено такі основні положення, висновки і рекомендації, які спрямовані на удосконалення адміністративно-правових засад взаємодії податкових органів із засобами масової інформації:

1. Розглянуто генезис взаємодії податкових органів із засобами масової інформації та запропоновано авторське визначення цього терміна.

Встановлено, що перші згадки про найдавнішу податкову систему відносять до епохи Київської Русі. Уже тоді люди, сплачуючи данину, брали участь у формуванні дохідної частини казни. Історія становлення сучасної податкової системи, а також взаємодії податкових органів із засобами масової інформації розпочалася з того моменту, коли Україна стала незалежною, тобто з моменту прийняття Закону України «Про державну податкову службу в Україні» у 1990 році, який закріпив функції податкових органів, принципи їх роботи та права і обов'язки працівників податкових органів.

Запропоновано авторське визначення взаємодії податкових органів із засобами масової інформації як форми зв'язку прес-служб податкових органів із представниками засобів масової інформації, за допомогою якої вони, взаємодоповнюючи один одного, створюють умови для успішного функціонування обох сторін.

2. Розглянуто та удосконалено типову класифікацію принципів співпраці податкових органів із засобами масової інформації. До системи принципів співпраці податкових органів із засобами масової інформації віднесено такі: довіри - будь-яка інформаційна співпраця починається зі створення атмосфери довіри; наповнення контекстом - програма інформування повинна відповідати реаліям навколишнього середовища; наповнення змістом - повідомлення повинно мати сенс для одержувачів і бути сумісним з їх системою цінностей; безперервності та послідовності - для того щоб надійно донести до адресата якесь повідомлення, потрібно його багато разів повторити; використання вже існуючих каналів інформування - тих, які одержувачі знають і поважають; врахування можливостей аудиторії - при передачі інформації необхідно враховувати можливості аудиторії. Існуючу класифікацію принципів доповнено ще одним важливим принципом соціального партнерства, який передбачає налагодження конструктивної взаємодії між податковими органами та засобами масової інформації при вирішенні соціально значимих проблем і наданні конкретних послуг податковими органами.

3. Розширено межі повноважень податкових органів із засобами масової інформації. Запропоновано здійснити чітке розмежування повноважень між податковими органами і засобами мас-медіа та передачу надлишкових функцій від податкових органів до засобів масової інформації в сфері їх співпраці, вдосконалення взаємодії місцевих податкових органів із представниками мас-медіа. Зазначене сприятиме підвищенню плідної співпраці податкових органів України із засобами масової інформації в контексті здійснення адміністративної реформи.

4. Виділено та згруповано типові форми співпраці податкових органів із засобами масової інформації та визначено нову форму взаємодії. До типових форм співпраці податкових органів із засобами масової інформації віднесено такі: 1) інтерв'ю з представниками органів державної влади; 2) прес-конференції, брифінги; 3) запрошення засобів масової інформації на важливі заходи органів державної влади; 4) прес-клуби, інші неформальні заходи органів державної влади для засобів масової інформації; 5) безпосереднє спілкування мас-медіа з прес-службами, підрозділами зі зв'язків з громадськістю та засобами масової інформації органів державної влади; 6) розміщення інформації для журналістів на сайтах органів державної влади; 7) участь засобів масової інформації у «гарячих» телефонних лініях органів державної влади; 8) розсилка інформації про новини органів влади електронною поштою; 9) поширення органами державної влади прес-релізів; 10) надсилання засобами масової інформації інформаційних запитів до органів державної влади.

Визначено, що найефективнішими формами взаємодії податкових органів із засобами масової інформації є інтерв'ю з представниками органів державної влади, прес-конференції та брифінги, запрошення засобів масової інформації на важливі заходи органів державної влади.

Запропоновано податковим органам України здійснювати співпрацю із засобами масової інформації та громадськістю у формі форуму під назвою «Щоденник податкових органів України». За такої форми співпраці представники медіа та пересічні громадяни матимуть можливість надсилати запитання, які їх цікавлять, на адресу форуму, а працівники прес-служби податкових органів України надаватимуть їм відповіді в режимі online.

5. Визначено основні проблеми взаємодії податкових органів із засобами масової інформації, а саме: 1) недостатньо врегульована нормативно-правова база; 2) відсутність практики відносин податкових органів із засобами масової інформації; 3) закритість діяльності податкових органів.

Запропоновано створити незалежний державний орган під назвою «Державна служба з питань координації взаємодії державних органів із засобами масової інформації», який би неупереджено проводив координацію роботи представників мас-медіа з органами державної влади, в тому числі з податковими органами та систематично контролював дотримання законності при співпраці вказаних органів, що дозволить уникнути конфліктних ситуацій між державними органами і засобами масової інформації.

6. Удосконалено фактори сприяння взаємодії податкових органів із засобами масової інформації в частині ефективної співпраці при здійсненні своїх повноважень.

Обґрунтовано, що найважливішим фактором для ефективної співпраці податкових органів і засобів масової інформації є наявність зворотного зв'язку, що дозволяє оцінити рівень співпраці зазначених органів і момент сприйняття ними один одного, що дуже важливо при формуванні високих професійних, ділових зв'язків між суб'єктами комунікації.

7. Аналіз зарубіжного досвіду доводить, що необхідно удосконалити українське законодавство стосовно відкритості влади не лише у частині звернень громадян чи засобів масової інформації до органів державної влади. Розв'язання проблем системного удосконалення нормативно-правової бази у сфері інформаційних відносин та її адаптація з європейським і міжнародним правом необхідно здійснювати у двох напрямах: 1) створити автоматизовану систему порівняння інформаційного законодавства України з європейським і міжнародним інформаційним правом; 2) систематизувати інформаційне законодавство України на рівні кодифікованого акта - Інформаційного кодексу України.

8. З метою підвищення ефективності взаємодії податкових органів із засобами масової інформації запропоновано низку заходів, за яких засоби мас-медіа та податкові органи зможуть злагоджено працювати, виконувати функції впливового чинника демократичного розвитку, підвищити авторитет податкових органів, повернути довіру громадськості до інформації, що висвітлюється засобами масової інформації. Зокрема: 1) створення стабільної, узгодженої з Конституцією України та міжнародними правовими актами правової бази з питань регулювання взаємодії податкових органів із засобами масової інформації; 2) координація роботи представників мас-медіа з податковими органами, яка полягає у здійсненні систематичного контролю за дотриманням законності при співпраці вказаних органів; 3) створення на базі Національного університету державної податкової служби України Центру підготовки фахівців з питань інформаційної взаємодії податкових органів із громадськістю, метою якого є доведення до населення актуальної, достовірної та повної податкової інформації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Яцик Т. П. Критерії та принципи взаємодії органів державної податкової служби України із засобами масової інформації / Т. П. Яцик // Науковий вісник Національного університету ДПС України. - 2012. - № 4 (59). - С. 198?203.

2. Яцик Т. П. Поняття та значення взаємодії органів державної податкової служби України із засобами масової інформації / Т. П. Яцик // Науковий вісник Ужгородського національного університету. - 2012. - № 18. - С. 185?188.

3. Яцик Т. П. Організаційно-правові засади взаємодії засобів масової інформації і податкових органів в зарубіжних країнах / Т. П. Яцик // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2013. ? № 3 (137). - С. 97-103.

4. Яцик Т. П. Проблеми та шляхи вдосконалення взаємодії органів державної податкової служби України із засобами масової інформації / Т. П. Яцик, Т. Я. Цимбал // Науковий вісник Ужгородського національного університету. - 2012. - № 19. - Т. 3. - С. 229?232.

5. Яцик Т. П. Форми взаємодії органів державної податкової служби України із засобами масової інформації / Т. П. Яцик // Держава і право. Юридичні і політичні науки. - 2012. ? № 58. - С. 297?302.

6. Яцык Т. П. Факторы содействия взаимодействию органов государственной налоговой службы Украины и средств массовой информации / Т. П. Яцык // Экономика и право Казахстана. - 2012. ? № 23 (431). - С. 56?58.

7. Яцик Т. П. Критерії та принципи взаємодії органів Державної податкової служби України із засобами масової інформації / Т. П. Яцик // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні держава і право: теорія та практика», 7 грудня 2012 р. - Ірпінь, 2012. - С. 84?86.

8. Яцик Т. П. Проблеми та шляхи вдосконалення взаємодії органів державної податкової служби України із засобами масової інформації / Т. П. Яцик // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання розвитку та взаємодії публічного та приватного права», 22?23 грудня, 2012 р.: ч. 2. - Запоріжжя, 2012. - С. 78?79.

...