Адміністративно-правове забезпечення функціонування судової системи України

Виявлено, що діяльність Державної судової адміністрації України щодо судів не допускає застосування примусового впливу для виконання ними її рішень. Зазначається, що Державній судовій адміністрації України має бути надано право звернення до органів суддівського самоврядування задля забезпечення ними виконання її рішень усіма судами загальної юрисдикції. Наголошується, що в основу організації діяльності Державної судової адміністрації України та її територіальних управлінь має бути покладений принцип єдності та узгодженості їх статусу, компетенції, структури та матеріально-фінансового забезпечення.

Розділ 5 «Шляхи удосконалення адміністративно-правового забезпечення функціонування судової системи України» складається з двох підрозділів, у яких визначаються можливості використання в Україні зарубіжного досвіду адміністративно-правового забезпечення функціонування судової системи, а також шляхи розвитку адміністративно-правового забезпечення функціонування судової системи України.

У підрозділі 5.1 «Зарубіжний досвід адміністративно-правового забезпечення функціонування судової системи та можливості його використання в Україні» узагальнено, що в зарубіжних країнах, згідно з особливостями державного ладу, правової системи, державно-правових традицій, правової культури та свідомості, стану сформованості правової держави й громадського суспільства, склалися різні підходи до організації та функціонування судової системи. Аргументовано, що врахування такого зарубіжного досвіду дозволить виявити, запобігти та визначити шляхи вирішення існуючих в Україні поточних проблем і завдань функціонування її судової системи, обрати найбільш оптимальні та прогресивні вектори судової реформи.

Доведено, що позитивними особливостями адміністративно-правового забезпечення функціонування судової системи в зарубіжних країнах виступають: наявність спеціального кодексу з питань судоустрою та статусу суддів; утворення судів законом; здійснення добору кандидатів на посаду судді вищою радою магістратури; їх тривале навчання, поєднане зі стажуванням у суді, складання одразу двох державних іспитів; обов'язкова планова перевірка стану здоров'я суддів; механізм заповнення тимчасово вакантних посад суддів; система різних дисциплінарних стягнень, механізм зупинення повноважень судді; надання згоди на взяття судді під варту кваліфікаційними органами; можливість арешту й приводу судді в разі його затримання на місці вчинення злочину; можливість дострокового припинення адміністративних повноважень керівництва суду в разі їх неналежного виконання; подвійне підпорядкування судового адміністратора голові суду й органу судового адміністрування; самостійність кваліфікаційно-дисциплінарних органів, більшість членів якого є суддями, обраними самими суддями; утворення самостійних органів судового адміністрування.

У підрозділі 5.2 «Розвиток адміністративно-правового забезпечення функціонування судової системи України» підкреслено, що ефективна реалізація судової влади в Україні вимагає проведення комплексної судово-правової реформи, направленої на вдосконалення не тільки судоустрою України та правил судочинства, але й адміністративно-правових відносин у сфері функціонування судової системи України, від яких не в останню чергу залежать професійність і незалежність суддівського корпусу та організаційні умови відправлення суддями правосуддя. Констатовано, що вдосконалення адміністративно-правового забезпечення повинно бути раціональним, послідовним і цілісним процесом, узгоджуватись з існуючими потребами і реаліями організації та діяльності судової системи, судів і суддів, допоміжних органів у системі судоустрою України.

Обґрунтовано, що основним завданням розвитку адміністративно-правового регулювання функціонування судової системи України виступає забезпечення: максимальної відкритості організації та діяльності судової системи України; прозорості взаємодії судів з органами публічної влади та громадськістю; самостійності судів і незалежності суддів; ефективного державного захисту працівників суду; високої професійності суддівського корпусу, належного здійснення суддями своїх обов'язків і дотримання суддівської дисципліни; невідворотності та сумірності відповідальності суддів, їх звільнення з посади; подальшого спрощення і демократизації системи судового управління; широкої участі органів суддівського самоврядування у вирішенні питань внутрішньої діяльності судів; самостійності та об'єктивності Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; достатнього і своєчасного організаційного та іншого забезпечення функціонування судової системи України.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми - вдосконалення адміністративно-правового забезпечення функціонування судової системи України і вироблення на цій основі відповідної концепції. На підставі проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Аргументовано, що судова влада у вузькому значенні являє собою особливий самостійний, незалежний і рівний різновид державної публічної влади, елемент механізму стримування і противаг, своєрідний спосіб охорони та захисту прав, свобод та інтересів людини, юридичних осіб, держави, суспільства в цілому. Зазначається, що судова влада у широкому значенні - це публічно-правові відносини, в яких із дотриманням процесуального порядку реалізується державно-владна компетенція органів судової системи щодо здійснення правосуддя та судового контролю, забезпечена загальнообов'язковістю прийнятих рішень і силою державного примусу. Наголошується, що судова система - це сукупність структурно і функціонально взаємопов'язаних, сформованих на основі демократичних засад і принципів державних органів - судів, повноважних у відповідному процесуальному порядку розглядати та вирішувати спори в цілях захисту прав громадян, інтересів суспільства та держави.

Доведено, що принципи організації судової системи - це система законодавчо визначених і гарантованих державою, обумовлених ідейно-політичним рівнем розвитку суспільства, стабільних вихідних концептуальних основ організації судової системи та судових органів, що визначають засадничі вимоги, закономірності та зміст формування судової системи. Підкреслюється, що система засад і принципів організації судової системи включає принципи верховенства права і законності, єдності судової системи, територіальності, спеціалізації, інстанційності, ієрархічності, ступінчастості, доступності та самостійності. Наголошується, що вдосконаленню й оптимізації інституту судової влади, а також забезпеченню повноти правосуддя в Україні сприятиме комплексний підхід у формуванні та впровадженні в організацію судової системи України цілісної системи сучасних органічно поєднаних і взаємоузгоджених засад та принципів.

Встановлено, що адміністративно-правове забезпечення функціонування судової системи України - це цілеспрямоване здійснення уповноваженими суб'єктами з метою забезпечення нормального функціонування судової системи України, суспільних інтересів і реальності прав громадян за допомогою адміністративно-правових норм та актів індивідуальної дії впорядкування, закріплення, охорони і розвитку організаційно-управлінських та інших відносин у сфері організації та діяльності судової системи України. Зазначається, що сутність адміністративно-правового забезпечення функціонування судової системи України визначається його регулятивно-організуючим і стабілізуючим впливом на суспільні відносини у сфері організації та діяльності судової системи України, створюючи правові передумови реалізації судової влади щодо захисту державних і суспільних інтересів, прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.

Констатовано, що адміністративно-правовими відносинами у сфері функціонування судової системи України є врегульовані адміністративно-правовими нормами сталі державно-управлінські суспільні відносини, що складаються з приводу реалізації адміністративно-юрисдикційних проваджень у судах, внутрішньої організації та позапроцесуальної діяльності судів і судової системи України між судами або допоміжними органами в системі судоустрою України та іншими суб'єктами адміністративного права по реалізації їх взаємних прав і обов'язків з метою забезпечення нормального функціонування судової системи України.

Визначено, що адміністративно-правові відносини у сфері функціонування судової системи України виникають з приводу: утворення, реорганізації та ліквідації судів; призначення (обрання) на посаду і звільнення з посади судді, переміщення суддів; добору, підготовки та підвищення кваліфікації суддів; призначення суддів на адміністративні посади і звільнення з них; організації судового управління та реалізації адміністративних повноважень працівників суду; вступу, проходження та припинення державної служби працівників судів і допоміжних органів у системі судоустрою України, їх заохочення і притягнення до дисциплінарної відповідальності; взаємодії судів і допоміжних органів у системі судоустрою України між собою, з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування і громадськістю; адміністративно-юрисдикційних проваджень у судах; контролю та нагляду за діяльністю судів в Україні; забезпечення безпеки суддів і членів їх сімей; організаційного забезпечення діяльності судів; організації діяльності допоміжних органів у системі судоустрою України.

Доведено, що адміністративно-правове регулювання організації та діяльності судів загальної юрисдикції і Конституційного Суду України складається зі значного масиву законодавчих, підзаконних і локальних правових актів, що комплексно регламентують відносини з утворення судів, визначення їх мережі та кількості суддів, управління кадрами в судах, організації роботи апарату суду та інших його органів, розгляду звернень громадян і доступу до публічної інформації тощо. Наголошується, що сучасна практика нормативно-правового забезпечення виявляє тенденції щодо упорядкування та поглиблення правових засад функціонування судів загальної юрисдикції і Конституційного Суду України, проте все ще характеризується деякою неузгодженістю, непослідовністю й фрагментарністю, недоліками юридичної техніки, недостатньою правовою визначеністю процедурних аспектів реалізації організаційно-управлінських повноважень у судах.

Констатовано, що в різних судах відсутній єдиний підхід щодо суб'єкта затвердження та предмета правового регулювання локальних нормативно-правових актів, що призводить до неправильного визначення об'єктів організаційно-управлінського впливу в судах і деяких відмінностей правового статусу суддів і працівників апарату суду. Актуалізується вдосконалення адміністративно-правового регулювання в напрямку встановлення й оновлення на рівні вищих органів суддівського самоврядування і Державної судової адміністрації України загальних типових положень з різних питань організації діяльності судів загальної юрисдикції, що значною мірою дозволило б закріпити одноманітність і підвищити законність внутрішньої організації судів загальної юрисдикції. Зазначається, що для Конституційного Суду України характерне досить високе значення локального адміністративно-правового регулювання внутрішньоорганізаційних відносин, що має узгоджуватись як між собою, так і з адміністративним законодавством.

Обґрунтовано, що взаємодія судів між собою та іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадськістю залежно від своєї правової природи поділяється на процесуальну й адміністративну (непроцесуальну). Підкреслюється, що адміністративна взаємодія у площині внутрішньої організації, управління та позапроцесуальної діяльності судів здійснюється не лише головою суду чи іншими суддями, але й уповноваженими посадовими особами апарату суду й направлена на створення необхідних належних умов для функціонування всіх ланок судової системи України та інших учасників взаємодії із судами. Зазначено, що сьогодні констатується непослідовність, відмінність підходів і ступеня правової урегульованості однопорядкових відносин зі взаємодії судів, органів публічної влади та громадськості, що свідчить про відсутність єдиної усталеної моделі таких відносин та цілісного розуміння їх природи. Аргументовано, що взаємодія судів між собою та з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадськістю має дістати належне адміністративно-правове регулювання та першочергово ґрунтуватись на засадах процесуальної самостійності судів і незалежності суддів, відсутності організаційного підпорядкування нижчих судів судам вищого рівня, правомірності, доцільності (своєчасності, обґрунтованості, достатності), верховенства прав людини.

Визначено, що адміністративно-юрисдикційні провадження посідають важливе місце в судовій діяльності, забезпечуючи захист суб'єктивних прав та інтересів конкретної особи, суспільних і державних інтересів, охорону об'єктивного права і встановленого публічного правопорядку. Зазначається, що реалізація всіх адміністративно-юрисдикційних проваджень у судах вимагає формування нового комплексного й узгодженого матеріального та процесуального адміністративного законодавства, яке б не тільки детально регламентувало процедуру та стадії адміністративно-юрисдикційної діяльності суду, але й враховувало відмінності організації, призначення та порядку діяльності судової системи України від системи органів виконавчої влади.

Доведено, що специфіка підготовки та прийняття управлінських рішень у судах виявляється у: їх спрямованості на впорядкування відносин у сфері внутрішньої організації судів; необов'язковості визначення та аналізу альтернативних варіантів рішення; прийнятті управлінських рішень керівництвом як суду, так і апарату суду; поєднанні індивідуальних і групових методів прийняття управлінських рішень; відмежованості підготовки та прийняття від виконання управлінських рішень; відсутності чітких критеріїв їх ефективності. Наголошується, що ефективність управлінських рішень у судах зумовлює такі вимоги до їх підготовки та прийняття, як актуальність, відповідальність, економічність, забезпеченість, законність, комплексність, конкретність, наукова обґрунтованість, правильність, прозорість, своєчасність і системність.

Встановлено, що ефективність контролю та нагляду за діяльністю судів в Україні прямо пов'язана із залученням до його проведення широкого кола суб'єктів на рівні самого суду та судової системи України, інших органів державної влади та громадськості. Підкреслюється, що перевагами внутрішньоконтрольної діяльності суду є оперативність здійснюваних контрольних заходів, контролю органів суддівського самоврядування - його об'єктивність, зовнішнього контролю та нагляду - незалежність і безсторонність, внутрішньої контрольно-наглядової діяльності - повнота та своєчасність виявлення недоліків у діяльності судів в Україні. Зазначається, що система контролю та нагляду за діяльністю судів в Україні має передбачати оптимальний баланс контрольно-наглядових повноважень одноосібних і колегіальних суб'єктів, державного і громадського контролю та нагляду, внутрішньої і зовнішньої контрольно-наглядової діяльності, контрольних і наглядових заходів.

Визначено, що існуючий порядок зайняття посади судді передбачає багатоетапність конкурсного добору професійних суддів, але через неповну законодавчу врегульованість характеризується недостатньою прозорістю, надмірною тривалістю і ускладненістю. Зайняття посади судді суду загальної юрисдикції повинно мати безстроковий характер, виключаючи залежність судді від суб'єкта його повторного обрання. Набуття кандидатами на посаду судді необхідних профільних знань та навичок судової діяльності з урахуванням світової практики потребує проходження ними спеціальної підготовки щонайменше протягом одного року, з поєднанням теоретичного навчання й стажування в суді. Гарантією неупередженості атестування осіб, які пройшли спеціальну підготовку, та достовірності рейтингу кандидатів на посаду судді виступає дійсна анонімність проведення кваліфікаційного іспиту та іспиту на виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права. Наголошується, що має забезпечуватись широке інформування громадськості про процес добору кандидатів на посаду судді, допускаючи подання її представниками інформації про таких осіб, яка після відповідної перевірки може бути підставою для відмови у призначенні на посаду судді.

Аргументовано, що дострокове припинення повноважень судді спрямоване на недопущення виконання суддівських повноважень неналежним суддею, проте задля посилення гарантій незалежності суддів його підстави потребують деякого уточнення і конкретизації, забезпечення більшої узгодженості між собою. Підкреслюється, що підстави й порядок звільнення судді з посади мають гарантувати неможливість необґрунтованого й безпідставного припинення повноважень судді, виключаючи його залежність від суб'єктів, які беруть участь у процедурі звільнення судді з посади. Доведено, що доцільно запровадити обов'язкове періодичне комплексне медичне обстеження всіх суддів, а також включити до підстав припинення повноважень судді закриття за його згодою щодо нього кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, що дискредитує такого суддю і завдає шкоди авторитету всієї судової влади. Зазначається, що звільнення з посади судді за порушення суддею присяги повинно відбуватись в рамках дисциплінарного провадження і наставати тільки за вчинення передбаченого законом дисциплінарного правопорушення, несумісного з подальшим перебуванням судді на посаді.

Обґрунтовано, що розподіл основних адміністративних повноважень у судах між головою суду та керівником апарату суду виступає конструктивним підходом до організації внутрішньосудового управління, за яким судді, призначені на адміністративні посади, мають здійснювати мінімум організаційно-розпорядчих повноважень, більше уваги приділяючи своїй професійній діяльності як суддів. Наголошується, що значна роль в організаційному керівництві роботою суду повинна відводитись спеціально підготовленому судовому адміністратору (керівнику апарату суду), який професійно виконуватиме організаційно-розпорядчі повноваження в суді. Ефективність такого підходу потребує чіткого визначення статусу кожного суб'єкта адміністративних повноважень, розмежування їх компетенції та організації взаємодії, забезпечення достатньої підконтрольності й підзвітності голові суду керівника апарату суду. Також доцільно надати зборам суддів можливість достроково припиняти адміністративні повноваження голови суду, керівника апарату суду та їх заступників.

Аргументовано, що позитивне значення для належного здійснення суддями правосуддя, інших їх прав і обов'язків матимуть такі правові гарантії, як утворення судів загальної юрисдикції виключно законом; призначення на посаду судді одразу безстроково; передання Вищій раді юстиції повноважень щодо надання згоди на затримання чи арешт судді до винесення обвинувального вироку судом; припинення імунітету судді в разі затримання його на місці вчинення злочину; розширення повноважень органів суддівського самоврядування. Зазначається, що існуюча система гарантування професійної діяльності суддів потребує не тільки розширення переліку правових гарантій, але й підвищення ефективності їх застосування і використання, в тому числі через деталізацію їх законодавчого регулювання, розширення можливостей самостійного вирішення суддями питань внутрішньої діяльності судів, мінімізацію участі інших гілок державної влади в організації та діяльності судової системи України, судів і суддів, а також посилення організаційного та іншого забезпечення діяльності суддів в Україні.

Встановлено, що вдосконалення інституту юридичної відповідальності суддів в Україні потребує комплексного та узгодженого законодавчого регулювання засад і процесуального механізму притягнення суддів до різних видів юридичної відповідальності з дотриманням гарантій їх статусу, а також забезпечення прозорого провадження, його однакової процедури та практики прийняття рішень з цих питань, співмірності заходів юридичної відповідальності тяжкості вчинених проступків та заподіяній ними шкоді.

Констатовано, що судова реформа і посилення гарантій незалежності суддів в Україні зумовлюють необхідність удосконалення адміністративно-правових засад функціонування Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в напрямку уточнення й чіткого закріплення їх статусу, підстав, строків і порядку розгляду та прийняття рішень, гарантій незалежності від інших органів публічної влади та засад взаємодії з ними, повноважень та гарантій діяльності членів і керівництва Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, статусу їх секретаріатів, а також дисциплінарних інспекторів у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України. Підкреслюється, що заміна територіальних і спеціалізованих кваліфікаційних комісій суддів інститутом дисциплінарних інспекторів має позитивне значення в аспекті мінімізації корупційних ризиків і оптимального розподілу навантаження всередині Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Визначено, що комплексність законодавчого регулювання організації та діяльності Державної судової адміністрації України повинна передбачати послідовне визначення її статусу, принципів і гарантій діяльності, мети та функцій, повноважень і прав, засад відносин з іншими органами публічної влади та органами суддівського самоврядування, компетенції та засад відповідальності Голови Державної судової адміністрації України і його заступників, структури Державної судової адміністрації України і граничної чисельності її працівників, системи територіальних управлінь, їх повноважень та організації діяльності.

Аргументовано, що зарубіжний досвід адміністративно-правового забезпечення функціонування судової системи виявляє відсутність єдиного уніфікованого підходу до нього та істотні відмінності - від детального врегулювання питань судоустрою і статусу суддів до їх лише найбільш загального (іноді доволі суперечливого) визначення; від реальних механізмів забезпечення самостійності судів і незалежності суддів до широкої участі у судовому управлінні верховного суду, глави держави та органів виконавчої влади. Зазначається, що в Україні в рамках судово-правової реформи мають враховуватись позитивні особливості зарубіжного досвіду, зокрема щодо комплексності та узгодженості адміністративно-правового регулювання засад функціонування судової системи, ускладнення системи добору й підготовки професійних суддів, посилення гарантій незалежності суддів, встановлення і розвитку механізмів заповнення тимчасово вакантних посад суддів і зупинення повноважень судді, встановлення виключного переліку дисциплінарних проступків і різних видів дисциплінарних стягнень, підвищення самостійності і розширення компетенції кваліфікаційно-дисциплінарних органів, розвитку органів суддівського самоврядування та обмеження участі інших органів державної влади в утворенні судів, призначенні суддів і звільненні їх з посад, судовому управлінні та організації діяльності допоміжних органів у системі судоустрою.

Доведено, що розвиток адміністративно-правового забезпечення функціонування судової системи України має відбуватись за чітко визначеними та обґрунтованими напрямками, передбачаючи: належне наукове та концептуальне (програмне) забезпечення; приведення національного законодавства у відповідність до міжнародно-правових актів з питань функціонування судової системи з урахуванням позитивного зарубіжного досвіду; забезпечення комплексності, послідовності та узгодженості адміністративно-правового забезпечення функціонування судової системи України, розширення конституційних засад, деталізацію адміністративного законодавства і приведення у відповідність із ним підзаконного регулювання. Наголошується, що вдосконалення адміністративно-правових засад функціонування судової системи України має насамперед спрямовуватись на підвищення авторитету судової влади і суспільної довіри до неї, посилення гарантій самостійності судів і незалежності суддів, забезпечення високого рівня їх професійності, належних умов організаційного та матеріально-фінансового забезпечення діяльності судової системи України в цілому, судів і суддів, органів суддівського самоврядування, допоміжних органів у системі судоустрою України. Встановлено, що реальність адміністративно-правового забезпечення виявляється не тільки в його своєчасності, повноті та відповідності актуальним потребам функціонування судової системи України, але й у його точному і неухильному виконанні в інтересах судової влади, усієї держави, суспільства і громадян.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Борко А.Л. Адміністративно-правове забезпечення функціонування судової системи України: монографія / А. Л. Борко / за заг. ред. О. М. Музичука. - Х.: Ніка Нова, 2014. - 524 с.

2. Наукові статті та тези доповідей і наукових повідомлень:

3. Борко А.Л. Поняття державної влади як основи в розумінні судової влади / А. Л. Борко // Право і Безпека. - 2011. - № 5 (42). - С. 11-16.

4. Борко А. Л. Сутність і ознаки інституту судової влади / А. Л. Борко // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2011. - № 4 (55). - С. 8-14.

5. Борко А. Л. Теоретичні аспекти розуміння поняття та принципів судової влади, судової системи і правосуддя / А. Л. Борко // Науковий вісник Дніпропетровського національного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 4 (64). - С. 34-39.

6. Борко А. Л. Щодо системи принципів організації судової системи України / А. Л. Борко // Митна справа. - 2012. - № 6 (84). Ч. 2. Кн. 2. - С. 450-456.

7. Борко А. Л. Сутність та особливості судів у системі державної влади / А. Л. Борко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». - 2012. - Вип. 20. Ч. 1. Т. 4. - С. 186-189.

8. Борко А. Л. Поняття та ознаки принципів судової системи / А. Л. Борко // Форум права. - 2012. - № 3. - С. 50-55 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-3/12balpcc.pdf.

9. Борко А. Л. Поняття і основні риси адміністративно-правового забезпечення функціонування судової системи України / А. Л. Борко // Публічне право. - 2013. - № 2 (10). - С. 71-77.

10. Борко А. Л. Сутність та особливості сучасного адміністративно-правового регулювання функціонування судової системи України / А. Л. Борко // Актуальні проблеми права: теорія і практика. - 2013. - № 26. - С. 169-176.

11. Борко А. Л. Поняття та особливості адміністративно-правових відносин у сфері функціонування судової системи України / А. Л. Борко // Європейські перспективи. - 2013. - № 3. - C. 59-64.

12. Борко А. Л. Види адміністративно-правових відносин у сфері функціонування судової системи України / А. Л. Борко // Наше право. - 2013. - № 4. - С. 51-56.

13. Борко А. Л. Административно-правовые основы организации и функционирования судов общей юрисдикции в Украине / А. Л. Борко // Юридическая наука и практика: Вестник Нижегородской академии МВД России. - 2013. - № 23. - С. 46-50.

14. Борко А. Л. Административно-правовые основы взаимодействия судов и высших органов государственной власти Украины / А. Л. Борко // Проблемы правоохранительной деятельности. - 2013. - № 1. - С. 77-82.

15. Борко А. Л. Взаимодействие судов с органами местного самоуправления и общественностью в Украине / А. Л. Борко // Человек: преступление и наказание. - 2013. - № 4. - С. 146-150.

16. Борко А. Л. Особенности административно-юрисдикционных производств в судах Украины / А. Л. Борко // Analile єtiinюifice (Журнал Академии МВД «Штефан чел Маре» Республики Молдова). - 2012. - № 2. - С. 11-17.

17. Борко А. Л. Особенности внепроцессуального взаимодействия судов между собой и с вспомогательными органами в системе судоустройства Украины / А. Л. Борко // Internal Sekuriti. - 2013. - july-december (Польща). - C. 97-105.

18. Борко А. Л. Адміністративно-правові засади організації та функціонування Конституційного Суду України / А. Л. Борко // Форум права. - 2013. - № 2. - С. 60-66 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2013_2_12.pdf.

19. Борко А. Л. Поняття і механізм підготовки та прийняття управлінських рішень в судах / А. Л. Борко // Право і суспільство. - 2013. - № 5. - С. 82-88.

20. Борко А. Л. Контроль і нагляд у судовій системі України за діяльністю судів / А. Л. Борко // Митна справа. - 2013. - № 6 (90). Ч. 2. Кн. 2. - С. 331-337.

21. Борко А. Л. Адміністративно-правове регулювання статусу і повноважень Державної судової адміністрації України / А. Л. Борко // Форум права. - 2013. - № 3. - С. 53-59 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2013_3_11.pdf.

22. Борко А. Л. Нормативно-правові засади організації діяльності Вищої ради юстиції / А. Л. Борко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. - 2013. - № 1082. - С. 318-322.

23. Борко А. Л. Підстави і порядок звільнення судді з посади як гарантія незалежності суддів / А. Л. Борко // Право та безпека. - 2013. - № 3 (50). - С. 21-27.

24. Борко А. Л. Особливості адміністративних повноважень голови суду / А. Л. Борко // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2013. - № 3 (62). - С. 155-165.

25. Борко А. Л. Особливості дисциплінарної відповідальності суддів в Україні / А. Л. Борко // Право і суспільство. - 2013. - № 6. - С. 164-169.

26. Борко А. Л. Правові гарантії професійної діяльності суддів в Україні / А. Л. Борко // Форум права. - 2013. - № 4. - С. 24-30 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2013_4_6.pdf.

27. Борко А. Л. Місце судової влади у системі поділу державної влади / А. Л. Борко // Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку: зб. матеріалів V Міжнар. наук.-практ. конф. (19-20 травня 2012 р., м. Суми). І частина. - Суми: Друкарський дім «ПАПІРУС», 2012. - С. 321-324.

28. Борко А. Л. Поняття та особливості судової влади / А. Л. Борко // Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави: матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 10 квітня 2012 р.). - Х.: ХНУВС, 2012. - С. 49-51.

29. Борко А. Л. Принципи судової влади / А. Л. Борко // Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі: матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 5 жовтня 2012 р.). - Х.: ХНУВС, 2012. - С. 612-614.

30. Щодо класифікації адміністративно-правових відносин у судах / А. Л. Борко // Кримінально-правові та кримінологічні засади протидії корупції в Україні: матеріали наук.-практ. конф. (19 квітня 2013 р., м. Харків. - Х.: Золота миля, 2013. - С. 53-57.

31. Борко А. Л. Особливості утворення судів загальної юрисдикції / А. Л. Борко // Впровадження нового Кримінального процесуального кодексу України в правоохоронну діяльність та навчальний процес: досвід та шляхи удосконалення: матеріали наук.-практ. конф., м. Харків, 5 квітня 2013 р. - Х.: ХНУВС, 2013. - С. 431-436.

32. Борко А. Л. Критерії класифікації адміністративно-правових відносин за участю судів / А. Л. Борко // Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 22 листопада 2013 р.). - Х., 2013. - С. 76-78.

33. Борко А. Л. Щодо позапроцесуальної взаємодії судів із органами внутрішніх справ і органами прокуратури / А. Л. Борко // Протидія кіберзлочинності в фінансово-банківській сфері: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., м. Харків, 23 квітня 2013 р. - Х.: ХНУВС, 2013. - С. 211-216.

34. Борко А. Л. Сучасний стан захисту прав та свобод людини і громадянина у адміністративно-юрисдикційних провадженнях / А. Л. Борко // Матеріали круглого столу, присвяч. 65-й річниці прийняття Загальної декларації прав людини: зб. тез (6 грудня 2013 р.). - К.: ДНДІ МВС України, 2013. - С. 26-29.

35. Борко А. Л. Суб'єкти підготовки та прийняття управлінських рішень в судах / А. Л. Борко // Публічне адміністрування в сфері внутрішніх справ: зб. матеріалів наук.-практ. конф. (м. Київ, 24 квітня 2013 р.). - К.: НАВС, 2013. - С. 24-26.

36. Борко А. Л. Комплектування суддівського корпусу у зарубіжних країнах / А. Л. Борко // Актуальні проблеми правового забезпечення економічної безпеки: зб. матеріалів наук.-практ. конф., (м. Київ, 2 жовтня 2013 р.). - К.: НАВС, 2013. - С. 32-36.

37. Теорія та практика правоохоронної діяльності: навч. посіб. / за заг. ред. докт. юрид. наук, проф. М. І. Іншина, докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України В. І. Олефіра. - К.: Хай-Тек Прес, 2012. - 1192 с. [Борко А. Л.: підрозділ 9.5, С. 589-598].

38. Адміністративно-правові засади забезпечення громадського порядку: навч. посіб. / за заг. ред. докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України, засл. юриста України М. І. Іншина, докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України В. І. Олефіра. - Х.: НікаНова, 2014. - 378 с. [Борко А. Л.: підрозділ 1.4, С. 42-52].

39. Організаційно-правові засади професійного навчання працівників правоохоронних органів: навч. посіб. / за заг. ред. докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України, засл. юриста України М. І. Іншина, докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України В. І. Олефіра. - Х.: НікаНова, 2014. - 544 с. [Борко А. Л.: підрозділ 2.3, С. 118-120].

40. Контроль за діяльністю правоохоронних органів: навч. посіб. / за заг. ред. докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України, засл. юриста України М. І. Іншина, докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України В. І. Олефіра. - Х.: НікаНова, 2014. - 408 с. [Борко А. Л.: підрозділ 1.8, С. 149-176].

41. Правове регулювання окремих напрямків правоохоронної діяльності: навч. посіб. / за заг. ред. докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України, засл. юриста України М. І. Іншина, докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України В. І. Олефіра. - Х.: НікаНова, 2014. - 852 с. [Борко А. Л.: підрозділ 1.1, С. 14-23].

42. Актуальні питання діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України: зб. наук. пр. ф-ту підготов. фахівців для підрозділів слідства та дізнання за 2011 рік: / за заг. ред. акад. НАПрН України, д.ю.н., проф. О. М. Бандурки. - Х.: Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2012. - 738 с. [Борко А. Л.: С. 672-677; С. 443-454; С. 515-557].

43. Актуальні питання діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України: зб. наук. пр. ф-ту з підготов. слідчих ХНУВС за 2012 рік / за заг. ред. чл.-кор. НАПрН України, д-ра юрид. наук С. М. Гусарова; акад. НАПрН України, д-ра юрид. наук, проф. О. М. Бандурки. - Х.: НікаНова, 2013. - 732 с. [Борко А. Л.: С. 386-390; С. 615-618].

44. Актуальні питання діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України: зб. наук. пр. ф-ту підготов. фахівців для підрозділів слідства ХНУВС за 2013 рік / за заг. ред. чл.-кор. НАПрН України, д-ра юрид. наук С. М. Гусарова. - Х.: НікаНова, 2013. - 732 с. [Борко А. Л.: С. 153-173; С. 283-310; С. 426-432].

АНОТАЦІЯ

Борко А. Л. Адміністративно-правове забезпечення функціонування судової системи України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Харківський національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2014.

Дисертацію присвячено аналізу адміністративно-правового забезпечення функціонування судової системи України. Уточнюється поняття судової влади та її співвідношення з іншими гілками влади. Розкриваються засади та принципи організації судової системи в Україні. Визначаються сутність та особливості адміністративно-правових засад функціонування судової системи України. Формулюється поняття та з'ясовуються види адміністративно-правових відносин у сфері функціонування судової системи України. Характеризуються адміністративно-правові засади організації та функціонування судів загальної юрисдикції та Конституційного Суду України. Розглядається специфіка взаємодії судів між собою та з органами публічної влади і громадськістю. Характеризуються адміністративно-юрисдикційні провадження в судах. Розкриваються особливості підготовки та прийняття управлінських рішень у судах. Встановлюється сутність контролю та нагляду за діяльністю судів в Україні. Визначаються особливості зайняття посади та звільнення з посади судді. Характеризуються адміністративні повноваження працівників суду. Формулюється поняття і розкривається значення правових гарантій професійної діяльності суддів в Україні. Уточнюються особливості юридичної відповідальності суддів в Україні. Характеризуються адміністративно-правові засади організації діяльності Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Державної судової адміністрації України. З'ясовується специфіка зарубіжного досвіду адміністративно-правового забезпечення функціонування судової системи та визначаються можливості його використання в Україні. Надаються пропозиції та рекомендації щодо розвитку і вдосконалення адміністративно-правового забезпечення функціонування судової системи України.

Ключові слова: адміністративно-правове забезпечення, судова система України, суди загальної юрисдикції, Конституційний Суд України, судове управління, статус суддів, гарантії діяльності, юридична відповідальність.

АННОТАЦИЯ

Борко А. Л. Административно-правовое обеспечение функционирования судебной системы Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел. - Харьков, 2014.

Диссертация посвящена анализу административно-правового обеспечения функционирования судебной системы Украины. Уточняются понятие судебной власти и ее соотношение с другими ветвями власти, раскрываются основы и принципы организации судебной системы в Украине. Устанавливаются сущность и особенности административно-правовых основ функционирования судебной системы Украины, которые определяются их регулятивно-организующим и стабилизирующим влиянием на общественные отношения в сфере организации и деятельности судебной системы Украины, создающим правовые предпосылки реализации судебной власти. Формулируется понятие и определяются виды административно-правовых отношений в сфере функционирования судебной системы Украины, складывающихся по поводу реализации административно-юрисдикционных производств в судах, внутренней организации и внепроцессуальной деятельности судов и судебной системы Украины.

Характеризуются административно-правовые основы организации и функционирования судов общей юрисдикции и Конституционного Суда Украины. Выясняется специфика взаимодействия судов между собой и с органами публичной власти и общественностью, которое должно основываться на принципах процессуальной самостоятельности судов и независимости судей, отсутствия организационного подчинения нижестоящих судов судам высшего уровня, правомерности, целесообразности и верховенства прав человека. Характеризуются административно-юрисдикционные производства в судах, а именно производства по делам об административных правонарушениях, дисциплинарные производства и производства по жалобам граждан. Раскрываются особенности подготовки и принятия управленческих решений в судах, а также устанавливается сущность контроля и надзора за деятельностью судов в Украине, система которого должна предусматривать оптимальный баланс контрольно-надзорных полномочий единоличных и коллегиальных субъектов, государственного и общественного контроля и надзора, внутренней и внешней контрольно-надзорной деятельности, контрольных и надзорных мероприятий.

Определяются особенности занятия должности и освобождения от должности судьи. Характеризуются административные полномочия сотрудников суда, которые имеют преимущественно внутренний характер, направлены на организационное руководство работой суда и судей, не допускают вмешательства в процессуальную деятельность судей, в основном имеют контрольный характер у председателя суда общей юрисдикции и сосредоточиваются у руководителя аппарата суда, нередко осуществляются разными сотрудниками суда совместно. Формулируется понятие и раскрывается значение правовых гарантий профессиональной деятельности судей в Украине, а также уточняются особенности гражданской, уголовной, административной и дисциплинарной ответственности судей в Украине.

Характеризуются административно-правовые основы организации деятельности Высшего совета юстиции, Высшей квалификационной комиссии судей Украины и Государственной судебной администрации Украины как самостоятельных органов государственной власти в системе судоустройства Украины, играющих ведущую роль в формировании судейского корпуса, обеспечении надлежащего квалификационного уровня судей, их независимости и дисциплины, организации судебного управления и обеспечении деятельности судов и других органов в системе судоустройства Украины.

Выясняется специфика зарубежного опыта административно-правового обеспечения функционирования судебной системы и определяются возможности его использования в Украине. Предоставляются предложения и рекомендации по развитию и совершенствованию административно-правового обеспечения функционирования судебной системы Украины, что должно предусматривать: надлежащее научное и концептуальное (программное) обеспечение; приведение национального законодательства в соответствие с международно-правовыми актами, обеспечение комплексности, последовательности и согласованности административно-правового обеспечения функционирования судебной системы Украины, расширение конституционных основ, детализацию административного законодательства и приведение в соответствие с ним подзаконного регулирования.

Ключевые слова: административно-правовое обеспечение, судебная система Украины, суды общей юрисдикции, Конституционный Суд Украины, судебное управление, статус судей, гарантии деятельности, юридическая ответственность.

SUMMARY

Borko A. L. Administrative-legal Support of Functioning of Judicial System of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for doctor of law degree by specialty 12.00.07 - Administrative Law and Process; Financial Law; Information Law. - Kharkiv National University of Internal Affairs. - Kharkiv, 2014.

Dissertation is devoted to analysis of administrative-legal support of functioning of judicial system of Ukraine. The work specifies notion of judicial authority and its correlation with other branches of law. It uncovers bases and principles of organizations of judicial system in Ukraine. The dissertation defines essence and peculiarities of administrative-legal bases of functioning of judicial system of Ukraine. The work formulates notion and defines types of administrative-legal relationship in the sphere of functioning of judicial system of Ukraine. It characterizes administrative-legal bases of organization and functioning of regular courts and Constitutional Court of Ukraine. The dissertation asserts specificity of correlations among courts and their interaction with public authorities and community. The work characterizes administrative-jurisdictional procedures in courts. It asserts peculiarities of preparation and taking administrative decisions in courts. The dissertation defines essence of control and supervision over courts' activity in Ukraine. The work determines peculiarities of holding judicial position and dismissal a judge from position. It characterizes administrative authorities of officers of the court. The dissertation formulates notion and reveals significance of legal guarantees of professional judicial activity in Ukraine. The work specifies peculiarities of legal liability of judges in Ukraine. It characterizes administrative-legal bases of organization activity of High Council of Justice, High Qualification Commission of Judges of Ukraine and State Judicial Administration of Ukraine. The dissertation asserts specificity of foreign experience of administrative-legal support of functioning of judicial system and defines opportunities of its application in Ukraine. It works outs propositions and recommendations for development and enhancement of administrative-legal support of functioning of judicial system of Ukraine.

Key words: administrative-legal support, judicial system of Ukraine, regular courts, Constitutional Court of Ukraine, judicial administration, status of judges, guarantees of activity, legal liability.

Размещено на Allbest.ru