У підрозділі 4.1 «Модернізація державного управління у сфері оподаткування» наголошено на необхідності проведення модернізації як організаційної структури, так і функціональної діяльності ДПС, оскільки характер відносин між органами податкового контролю та платниками податків наразі викликає взаємну недовіру. Причинами цього є довільні тлумачення податківцями податкового законодавства, перевищення меж службових повноважень, ігнорування презумпції невинуватості стосовно платників податків і вияви бюрократичного свавілля та корупції, що призводять до матеріальних бізнесових втрат. Визначено фактори, які впливають на реформування державного управління у сфері податкових правовідносин.

Проаналізовано стан і проблеми державного управління у сфері податкових правовідносин та окреслено головні очікувані результати модернізації ДПС України. Визначено сутність, мету, значення та провідні напрями модернізації державного управління у сфері податкових правовідносин. Надано оцінку ініціативам Адміністрації Президента щодо створення Державної служби доходів шляхом об'єднання податкової і митної служб України, а також підрозділів Пенсійного Фонду України, що виконують функції з адміністрування збору єдиного соціального внеску. Обґрунтовано власну позицію щодо доцільності об'єднання податкової і митної служб у рамках однієї структури, наділеної повноваженнями як щодо планування бюджету, контролю всіх фінансових потоків країни, так безпосередньо і щодо виконання поставленого перед собою плану. Окреслено позитиви й недоліки такого об'єднання.

У підрозділі 4.2 «Організаційно-правові заходи із переорієнтації податкової діяльності з фіскальної на соціально-обслуговуючу» розглянуто стандарти якості надання адміністративних послуг і критерії оцінки ефективності їх надання, а також заходи, спрямовані на кардинальну зміну філософії спілкування органів ДПС з платниками податків, направлені на стимулювання добровільної сплати податків.

Акцентовано увагу, що найголовнішою стратегічною метою модернізації ДПС України є докорінна перебудова роботи податкової служби з фіскальної на максимально сприятливу для платників податків, що полягає у забезпеченні їх комфортними умовами для виконання конституційного обов'язку зі сплати податків і зборів та докорінної зміни ставлення суспільства до податкової служби.

Проаналізовано стан правового забезпечення надання адміністративних послуг у сфері оподаткування та нові організаційні форми співпраці між податковою службою і платниками податків, спрямовані на поліпшення процедур обслуговування платників та мінімізацію витрат часу на подання документів.

Запропоновано власне бачення заходів перетворення податкової служби із фіскального органу на державну сервісну службу. Зроблено висновок, що добровільна сплата податків повинна стати новою ідеологією і філософією, яка має закладатись у процеси формування та модернізації ДПС України. Для цього запропоновано не лише спростити податкове законодавство, знизити податки й змінити методи податкового адміністрування на відкритість та підзвітність суспільству, а і реформувати службу в орієнтовану на платників податків. Визначено пріоритетні напрями діяльності органів ДПС України на 2013 рік.

У підрозділі 4.3 «Соціальне спрямування податкових правовідносин як новий орієнтир податкової політики держави» визначено зміст соціального спрямування податкових правовідносин, котре проявляється як у зовнішніх правовідносинах між податківцями та платниками податків, так і у внутрішніх правовідносинах персоналу службовців та пов'язується з виконанням органами ДПС України покладених на них функцій і завдань.

Доведено необхідність кардинальної зміни (трансформації) податкової служби в службу європейського зразка, де людина є самодостатньою первинною цінністю, а держава обслуговує її інтереси. Запропоновано створити таку податкову систему, яка б забезпечила баланс інтересів «людина - держава» у стані стабільності, а не конфліктності, була ефективною і справедливою, в котрій примус та інші силові методи застосовувалися як виняток.

Зроблено висновок, що вітчизняна система оподатковування наразі має надмірну фіскально-каральну функцію і не достатньою мірою виконує стимулюючу, розподільну та соціальну функції. Запропоновано переглянути соціально-економічну стратегію реформ, відмовитися від реалізації ліберальної моделі ринкової економіки на користь соціально-орієнтованої, підвищити роль держави у вирішенні проблем соціального захисту населення.

Розглянуто різні підходи до оцінки доцільності й ефективності проведення податкової амністії. Окреслено негативні наслідки застосування податкової амністії в Україні.

У підрозділі 4.4 «Зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання податкових відносин та його застосування в Україні» проаналізовано особливості податкових правовідносин деяких зарубіжних країн у контексті застосування ними тих чи інших підходів до регулювання вказаних правовідносин, а також можливість запозичення певних ідей та інститутів з метою вдосконалення існуючих та появи нових форм і методів обслуговування платників податків.

Розглянуто різноманітні форми надання допомоги платникам податків з боку податкових органів таких країн, як США, Швеція, Великобританія, Франція. Аналіз тенденцій реформування податкових служб розвинутих країн світу дозволяє зробити висновок, що їх провідним принципом є орієнтація на клієнта - платника податків і створення демократизованої державної інституції, що поступово переходить від суто фіскальної функції до стимулювання економічного розвитку країни.

Доведено, що завданням податкових відомств у всіх розвинених країнах є стимулювання розвитку економіки, створення сприятливого бізнес-клімату, зменшення фіскального навантаження на бізнес і відмова від практики внесення постійних змін до Податкового законодавства. Вказано, що перелічені чинники мають бути покладені в основу податкової політики в Україні.

На підставі аналізу проблеми, які впливають на негативні оцінки зарубіжних інвесторів щодо бізнес-клімату й умов ведення підприємницької діяльності в Україні (фіскальний тиск, корупція, нестабільна політична ситуація напередодні виборів, високий рівень тінізації економіки, непрозорі схеми адміністрування податків і зборів, низький рівень довіри суспільства до податкової служби тощо), наголошено на необхідності проаналізувати наслідки від впровадження нової податкової системи (з часу прийняття Податкового кодексу України) і розробити науково обґрунтовані підходи до її подальшого вдосконалення з метою вироблення ефективної податкової політики, покликаної стати дієвим антикризовим засобом.

У підрозділі 4.5 «Інформаційно-аналітичне забезпечення реалізації податкових правовідносин» вказано, що основними завданнями цього виду забезпечення є: покращення податкового адміністрування, спрямування податкового контролю на тих платників податків, які ухиляються від виконання податкового обов'язку, зменшення навантаження на сумлінних платників податків тощо.

Визначено, що інформаційно-аналітична система в органах ДПС - це взаємопов'язана сукупність засобів, методів і персоналу, що використовуються для забезпечення збирання, зберігання, обробки, пошуку, аналізу й передачі інтелектуальної (правової, статистичної, аналітичної та іншої) інформації з метою прийняття рішень та виконання поставлених перед органами ДПС завдань і цілей. Встановлено значення цієї системи у процесі створення нових електронних сервісів для платників податків, які суттєво спрощують навігацію для сумлінних підприємців (наприклад, «Форум», «Єдина база податкових знань», «Бази даних платників ПДВ», «Анульовані свідоцтва платників ПДВ» тощо).

Обґрунтовано доцільність активного використання новітніх електронних технологій, зокрема інформаційних і електронних систем, які дозволяють автоматизувати більшість функцій підрозділів ДПС України, чим забезпечують ефективне функціонування податкової системи. Підкреслено значущість і проаналізовано результати впровадження електронного декларування у вітчизняну податкову систему. Визначено переваги й недоліки подання звітності в електронному вигляді як для платників податків, так і для податкової служби.

адміністративний правовий податковий

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми - удосконалення адміністративно-правового регулювання податкових відносин в Україні. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

1. Охарактеризовано сутність податкових відносин як правової категорії та її особливе місце у правовій системі України. Доведено, що податкові правовідносини, які охоплюють різноманітні сфери державних, майнових і владно-розпорядчих відносин, є складними, різноплановими й соціально значущими суспільними відносинами.

Наголошено, що податкові відносини мають багатоаспектний та комплексний характер, унаслідок різних форм і видів податків відрізняються специфікою, яка багато в чому обумовлюється нерозривністю економічного й публічно-правового змісту податків як головного джерела утворення державних фінансів через вилучення частини суспільного продукту. Доведено, що у ст. 1 Податкового кодексу України закріплено невичерпний перелік податкових відносин, на регулювання яких спрямований вплив його приписів, та запропоновано закріпити їх відкритий перелік.

Запропоновано розуміти податкові правовідносини як різновид суспільних відносин, які регулюються нормами різних галузей права, виникають на підставі юридичних фактів у процесі взаємодії суб'єктів податкових правовідносин з приводу встановлення, зміни та стягнення з платників податків частини їхніх доходів у вигляді податків і зборів до відповідних бюджетів, а також під час здійснення податкового контролю, оскарження актів та рішень податкових органів, дій та бездіяльності їх посадових осіб і притягнення до відповідальності за вчинення податкових правопорушень.

Визначено, що елементами структури податкових правовідносин є суб'єкт, об'єкт та зміст податкових правовідносин. Зроблено висновок, що юридичні факти не входять до структури податкових правовідносин, адже вони є передумовою виникнення, зміни чи припинення податкових правовідносин та окремою юридичною категорією, яка має власну систему, класифікацію і структурно-логічний зв'язок із податковими правовідносинами.

Обґрунтовано концепцію множинності об'єктів податкових правовідносин. Сформульовано поняття об'єкта податкових правовідносин, під яким пропонується розуміти благо, на котре спрямовано діяльність державних органів управління у сфері оподаткування та приватних суб'єктів податкового права з метою забезпечення поповнення бюджетів усіх рівнів для досягнення економічного та соціального ефекту. Підкреслено наявність тісного взаємозв'язку об'єкта і предмета податкових правовідносин. Вказано, що предмет податкових правовідносин, який встановлено у ст. 6 Податкового кодексу України, охоплює сукупність грошових коштів, котрі формують дохідну частину бюджетів у вигляді податкових надходжень, і виступає матеріальним змістом об'єкта податкових правовідносин; до предмета податкових правовідносин належать податок і збір.

Запропоновано під суб'єктом податкових правовідносин розуміти суб'єкта податкового права, який реалізовує свою правосуб'єктність. Стверджено, що суб'єкт права та суб'єкт правовідносин, з практичного боку, є однорідними категоріями.

Зміст податкових правовідносин визначено як систему суб'єктивних прав та юридичних обов'язків учасників податкових правовідносин, що виникають на підставі юридичних фактів та регулюються нормами податкового законодавства.

2. Зроблено висновок, що широко вживані правовою доктриною концепції юридичних фактів та фактичних складів у податковому праві як складові теорії юридичного позитивізму потребують удосконалення. Встановлено, що концепція юридичного факту, призначена насамперед для пояснення процесів приватноправового характеру, не відповідає змісту публічного права, яким є податкове, а запропоновані дослідниками класифікації юридичних фактів не мають суттєвого практичного значення.

З'ясовано, що неможливість повного співставлення концепції юридичного факту та системи реальних податкових правовідносин призводить до застосування категорій податкових презумпцій і фікцій. Штучний характер презумпцій та фікцій, установлених законодавцем, не дозволяє погодитись із можливістю пояснення цих феноменів у рамках теорії юридичного факту, адже правові презумпції та фікції мають природно-правовий характер. Передумови й зміст виникнення, зміни та припинення податкових правовідносин потребують подальших наукових досліджень, передусім у контексті поєднання позитивістського й природно-правового підходу з узгодженням відповідних теоретичних механізмів з концепцією ефективного податкового правозастосування.

3. Наголошено, що комплексне правове регулювання податкових відносин нормами різних галузей публічного та приватного права не встановлює чітких меж системи податкових правовідносин. Водночас, якщо виокремлення фінансово-правових, податкових та бюджетних відносин має, перш за все, теоретичне значення для розвитку системи науки фінансового права, то відмежування податкових від конституційних, адміністративних, цивільних і господарських правовідносин має суттєве практичне значення для визначення відповідної судової юрисдикції.

Встановлено, що проблемами, які ускладнюють застосування на практиці доктринальних моделей розмежування податкових правовідносин є: неповно та непослідовно визначена судова юрисдикція в цій сфері, нестабільність податкового законодавства та прагнення податкових органів додатково врегулювати й адмініструвати суміжні відносини, що не мають податкового характеру. Тому головним критерієм відмінності податкових правовідносин від інших наразі є факт їх урегулювання нормами податкового законодавства, а додатковими критеріями запропоновано вважати їх спеціальну захищеність нормами податкового законодавства й можливість податкового правозастосування до суб'єктів та об'єктів цих відносин.

4. Зроблено висновок, що незважаючи на проведену кодифікацію, вітчизняна система оподатковування наразі залишається ускладненою, заплутаною, суперечливою та нестабільною. Наголошено, що практика постійного внесення змін та доповнень до податкового законодавства України свідчить, насамперед, про відсутність чіткої податкової політики держави або про хибність існуючої, адже закони, що встановлюють нові або ж змінюють існуючі правовідносини у сфері оподаткування, не повинні прийматися відповідно до поточних потреб у фінансуванні доходної частини бюджету, в порушення при цьому принципу стабільності оподаткування.

Підкреслено, що Податковий кодекс України поки що не виконує своє ключове завдання - формування ефективного та прогнозованого фіскального простору. Крім того, нестабільна фіскальна система підриває основу бюджетної моделі країни, провокує політичну незбалансованість і соціальну напруженість у суспільстві.

Недоліками правового регулювання податкових відносин, які потребують усунення, є: недосконалість юридичної техніки, існуючі неузгодженості й суперечності деяких правових норм, переважання відомчого підходу під час здійснення правового регулювання, відсутність або недосконалість визначень деяких правових понять, а також відсутність законодавчого закріплення чіткої системи нормативно-правових актів з питань оподаткування.

5. Розглядаючи систему суб'єктів податкових правовідносин, запропоновано до кола осіб, які сприяють сплаті податків і зборів, віднести суб'єктів інформаційних відносин (державні органи, що надають інформацію про платників податків, необхідну для нарахування податків і зборів) та збирачів податків і зборів, тобто уповноважених органів та осіб, на яких законодавством покладається обов'язок приймати від платників податків і зборів кошти на сплату податків і зборів та перераховувати їх до бюджету. На підставі аналізу Податкового кодексу України наведено вичерпний перелік державних органів, що надають інформацію про платника податків, необхідну для нарахування податків і зборів до контролюючих органів. До цієї групи віднесено всі органи (окрім банків і фінансових установ), що видають відповідні свідоцтва, ведуть спеціальний облік таких платників податків та/або вирішують питання щодо надання пільг.

Запропоновано нормативно закріпити у Податковому кодексі України правовий статус збирачів податків та зрівняти їх у правах до платників податків, завдяки чому в разі недотримання установлених строків перерахування платежів вони будуть нести відповідальність за ст. 126 Податкового кодексу України «Порушення правил сплати (перерахування) податків».

Надано пропозицію доповнити Митний та Податковий кодекси України нормами, які окреслюють суб'єктний статус митних органів як органів спеціальної компетенції у податкових правовідносинах.

Встановлено, що питання відповідальності контролюючих органів не в повному обсязі врегульовані у Податковому кодексі України. Так, контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків з відповідного бюджету. Наголошено на доцільності конкретизувати положення п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, адже незрозуміло, про яку відповідальність йдеться і згідно з яким саме законом.

Запропоновано закріпити обов'язок контролюючого органу письмово повідомити платника податків про виявлення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання протягом поточного податкового періоду, роз'яснивши при цьому його права щодо цих коштів. Вказано на доцільність встановлення строків, в межах яких платник податків має скористатися своїм правом на повернення коштів чи їх зарахування, а також відповідальність контролюючих органів за порушення цих строків або неповідомлення про факт переплати. Акцентовано увагу на необхідності доповнити главу 11 Податкового кодексу України статтями, які б регулювали питання відповідальності за податкові правопорушення.

6. Вказано, що виділення спеціального режиму оподаткування можливе виключно у зіставленні із загальним, за яким вони співвідносяться як часткове і загальне. Загальний податковий режим визначено як сукупність правових норм, що регулюють виникнення, зміну або припинення податкових обов'язків осіб на підставі встановлених елементних складів конкретних загальнодержавних та місцевих податків і зборів, що стягуються як на території держави, так і на її окремих місцевих утвореннях. Під спеціальним податковим режимом запропоновано розуміти особливий порядок обчислення і сплати податків та зборів протягом певного часу, встановлений з метою стимулювання розвитку галузей господарювання і заснований на зниженні податкового тягаря і (або) надання інших переваг певним категоріям платників податків, аж до звільнення від сплати окремих податків і зборів.

З'ясовано, що розділ ХІV Податкового кодексу України не містить виключного переліку спеціальних податкових режимів, запропоновано доповнити ст. 11 Податкового кодексу України нормою, у якій визначити конкретний предметний склад спеціальних податкових режимів.

Доведено, що оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції та при спеціальному режимі оподаткування ПДВ у сфері сільського, лісового господарства і рибальства можна віднести до різновиду спеціального податкового режиму, адже їх характеристики відповідають всім головним ознакам останнього. З'ясовано, що питання приналежності інших податкових режимів (офшору, оподаткування інвестиційних проектів на територіях спеціальних (вільних) економічних зон, інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку, технологічних парків і наукових парків) до спеціальних є дискусійним і потребує свого окремого наукового дослідження.

7. Податкове адміністрування визначено як один із засобів реалізації податкової політики держави, оскільки є комплексним правовим явищем, що охоплює різні методи впливу на суб'єктів податкових правовідносин з метою забезпечення виконання законодавства про податки і збори, упорядкування податкових правовідносин, своєчасного і повного акумулювання грошових коштів до бюджетів усіх рівнів з можливістю застосування державного примусу.

Адміністрування податків запропоновано розуміти як виконавчо-розпорядчу діяльність, що здійснюється податковими органами у межах встановленої компетенції, реалізується в законодавчо визначених формах і спрямовується на організацію застосування норм податкового законодавства, здійснення контролю за його дотриманням, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю внесення до бюджету податків і зборів, здійснення заходів, направлених на оптимізацію управлінських процесів, забезпечення виконання платниками податків покладених на них зобов'язань з метою ефективного функціонування всієї податкової системи. Адміністрування податків розглянуто як складний міжгалузевий публічно-правовий інститут, що є системою правових норм, спрямованих на регулювання суспільних відносин, які виникають між податковими органами та платниками податків щодо нарахування та сплати податків, здійснення податкового контролю, примусового стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за вчинення податкових правопорушень.

Запропоновано доповнити розділ ІІ «Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)» Податкового кодексу України статтею, якою закріпити принципи адміністрування податків. Акцентовано увагу на необхідності зміни критеріїв оцінки ефективності існуючої системи адміністрування податків, головними показниками якої має стати не лише скорочення витрат платників податків, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків, або економія витрат держави на здійснення податкового контролю, але і показник функціонування господарюючих суб'єктів у податковому середовищі.

8. Розглянуто питання співвідношення й розмежування понять «контроль» і «нагляд». На підставі ознак, що дозволяють відмежувати контроль від нагляду (перевірка доцільності діяльності підконтрольного суб'єкта, ініціативність, критерій втручання в оперативну чи господарську діяльність підконтрольних суб'єктів тощо), встановлено, що діяльність податкових органів щодо здійснення податкового контролю за своєю природою належить до контрольної діяльності, оскільки поєднує в собі ознаки і критерії, властиві контролю.

Встановлено, що державний контроль у сфері оподаткування здійснюється лише державними органами у межах їх компетенції і відповідно до контрольних повноважень з метою виконання поставлених цілей та покладених на них завдань відповідно до податкового та іншого законодавства та спрямовується на забезпечення режиму законності й податкової дисципліни у діяльності підконтрольних суб'єктів.

Розглянуто сутність громадського контролю та запропоновано суб'єктів громадського контролю, виходячи з характеру їх діяльності у сфері податкових правовідносин, об'єднати у три групи: 1) зовнішні, які не належать до організаційно-штатної структури органів ДПС - політичні партії, громадські правозахисні організації, окремі громадяни тощо; 2) внутрішні, що належать до організаційно-штатної структури органів ДПС - працівники податкових органів, трудові колективи, професійні спілки; 3) комплексні, що передбачають як зовнішніх, так і внутрішніх суб'єктів - громадські ради, наглядові ради, мобільні групи та інші.

Запропоновано під податковим контролем розуміти діяльність, що здійснюється контролюючими (податковими і митними) органами, спрямовану на забезпечення дотримання податкового законодавства й виконання учасниками податкових правовідносин своїх обов'язків щодо правильності нарахування, утримання і перерахування, повноти та своєчасності сплати податків і зборів до відповідного бюджету.

9. Наголошено на необхідності доповнити розділ другий Податкового кодексу України статтею, яка містить відсилочні норми до КУпАП в частині визначення виду і розміру покарання за правопорушення у сфері оподаткування. З'ясовано, що для уникнення колізій між податковим та адміністративним законодавствами доцільно виокремити склади податкових правопорушень у спеціальну главу КУпАП під назвою «Правопорушення у сфері податків, зборів та інших обов'язкових платежів».

Зроблено висновок, що недосконалість правової регламентації адміністративної відповідальності у сфері оподаткування полягає в неузгодженості й дублюванні правових норм, наявності великої кількості прогалин у різних нормативних актах, які дозволяють уникати відповідальності за правопорушення, вчинені у цій сфері. Також потребує зміни порядок притягнення платників податків до відповідальності за податкові правопорушення. Визначено основні способи подолання окреслених проблем.

10. Наголошено на необхідності розроблення нової Концепції реформування податкової системи України, за якою визначити провідні напрями модернізації та перетворення на найближчі декілька років, а також план і стратегію інформування всіх керівників, працівників ДПС та платників податків про конкретні цілі й завдання нового етапу податкової реформи в Україні.

Підтримано ідею об'єднання податкової та митної служб в єдиний фіскальний орган з обов'язковим оновленням стратегії і тактики їх роботи й проаналізовано наслідки такого об'єднання.

Визначено основні напрями модернізації управлінської діяльності ДПС: оптимізація організаційної структури в системі ДПС, створення ефективної електронної системи звітності, введення нових технологій і процедур, удосконалення системи адміністрування податків, а також спрощення механізму їх обчислення, підвищення кваліфікації працівників ДПС, послаблення податкового тиску (зменшення ставки оподаткування), проведення комплексного аналізу діяльності ВПП і впровадження необхідних організаційно-правових заходів з удосконалення їх обслуговування, створення умов для надійного захисту прав платників податків, переорієнтація характеру функцій ДПС з фіскальної на стимулюючу, приведення законодавства у сфері податкових правовідносин відповідно до європейських стандартів тощо. Запропоновано низку конкретних практичних рекомендації, пов'язаних з модернізацією управління у сфері податкових правовідносин.

11. Встановлено, що одним із завдань ДПС України в умовах реформування є зміна пріоритетів у діяльності податкової служби з фіскальних методів роботи на обслуговування платників податків, тобто поліпшення якості та розширення спектру послуг, які надаються платникам податків з метою допомогти їм виконати свої обов'язки, а також нівелювати втручання органів ДПС у господарську діяльність платників податків шляхом звуження контрольних повноважень, що призведе до зменшення трансакційних витрат підприємців і видатків бюджету на утримання податкової служби.

Зроблено висновок, що твердження «податок є ціною послуг держави» має характеризувати сучасні податкові правовідносини, які забезпечують платникам податків право на певний рівень відшкодування податків якісними та ефективними адміністративними послугами держави.

Запропоновано розробити й прийняти Кабінету Міністрів України Концепцію діяльності ДПС України з обслуговування платників податків, якою визначити весь спектр послуг, що надаватимуться платникам податків, та основні напрями робіт, котрі здійснюватимуться податковими органами в цій сфері протягом кількох найближчих років. Такими послугами визначено: інформування платників податків, проведення заходів просвітницького характеру, податкова пропаганда, застосування звернень та оголошень до платників податків, підготовка різних видань у сфері оподаткування, забезпечення платників податків формами декларацій, нормативно-правовими та іншими документами інформаційного характеру тощо.

Наголошено на необхідності якнайшвидшої реалізації програм, спрямованих на підвищення якості обслуговування платників податків, а також впровадження системи самообслуговування платників податків через єдиний веб-портал органів ДПС України. Визначено основні напрями підвищення ефективності обслуговування платників податків

12. Вказано, що інформаційно-аналітичне забезпечення податкових правовідносин має два аспекти: інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів ДПС та платників податків. Обґрунтовано необхідність об'єднання Департаменту інформатизації та обліку платників податків й Інформаційно-довідкового департаменту ДПС в єдиний Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення. Наголошено на необхідності створення єдиної інформаційно-аналітичної системи податкових і правоохоронних органів та інших контролюючих органів з метою покращення процесів обміну оперативною та аналітичною інформацією між ними.

Встановлено, що для забезпечення платників податків якісною аналітичною інформацією потрібно: 1) докорінно оновити веб-портал органів ДПС, який має складатися з трьох основних блоків: інформаційний, консультаційно-роз'яснювальний та блок електронних сервісів; 2) впровадити систему «Податковий блок», яка складатиметься з чотирьох сегментів операційної діяльності податкової служби: реєстрації платників податків, обробки податкової звітності та платежів, обліку платежів та податкового аудиту у вигляді модернізованих процедур (форм); 3) розробити інформаційну систему «Управління документами»; 4) створити та впровадити систему оцінювання результативних показників діяльності органів ДПС України; 5) створити на рівні ДПС області Єдину базу даних про сумнівні фінансово-майнові операції.

13. На підставі аналізу досвіду деяких зарубіжних країн (Австралії, Великобританії, Грузії, США), що мають офіси податкового омбудсмена або аналогічні структури, доведено доцільність запровадження в Україні нового інституту захисту прав платників податків - податкового омбудсмена, який має забезпечити ефективність функціонування податкової системи, гарантувати додержання прав платників податків та/або відновлення порушених прав.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

1. Теремецький В. І. Податкові правовідносини в Україні: монографія / В. І. Теремецький. - Харків: Диса плюс, 2012. - 648 с.

Наукові статті та тези доповідей і наукових повідомлень

1. Теремецький В. І. Проблеми вдосконалення правового забезпечення функціонування спрощеної системи оподаткування [Електронний ресурс] / В. І. Теремецький // Форум Права. - 2011. - № 3. - С. 781-786. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-3/11tvicco.pdf.

2. Теремецький В. І. Податкове планування: поняття та основні ознаки / В. І. Теремецький // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2011. - № 3 (54). - С. 268-275.

3. Теремецький В. І. Стан і перспективи розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби України / В. І. Теремецький // Часопис Академії адвокатури України. - 2011. - № 4 (13). - С. 1-6.

4. Теремецький В. І. Класифікація суб'єктів податкових правовідносин [Електронний ресурс] / В. І. Теремецький // Форум Права. - 2011. - № 4. - С. 741-748. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-4/11tvicpp.pdf.

5. Теремецький В. І. Поняття та види податково-правового режиму / В. І. Теремецький // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2011. - № 4 (55). - С. 295-304.

6. Теремецький В. І. Принципи та функції адміністративно-правового регулювання податкових відносин / В. І. Теремецький // Право і безпека. - 2011. - № 4 (41). - С. 85-89.

7. Теремецький В. І. Державні органи, що надають податкову інформацію, як суб'єкти податкових правовідносин / В. І. Теремецький // Південноукраїнський правничий часопис. - 2011. - № 4. - С. 316-318.

8. Теремецький В. І. Збирачі податків і зборів як факультативні суб'єкти податкових правовідносин / В. І. Теремецький // Правничий вісник Університету «КРОК». - 2011. - Вип. 10. - С. 95-99.

9. Теремецький В. І. Спеціальні податкові режими в Україні: адміністративно-правовий аспект / В. І. Теремецький // Право і безпека. - 2011. - № 5 (42). - С. 98-103.

10. Теремецький В. І. Форми адміністративно-правового регулювання податкових відносин в Україні // Науковий вісник Чернівецького університету. - 2011. - Випуск 604. Правознавство. - С. 68-73.

11. Теремецький В. І. Актуальні проблеми модернізації державного управління в сфері податкових правовідносин / В. І. Теремецький // Науковий вісник Ужгородського національного університету. - 2011. - Вип. 16. - С. 209-211. - (Серія: Право).

12. Теремецький В. І. Загальна характеристика елементів структури правовідносин / В. І. Теремецький // Вісник Вищої ради юстиції. - 2012. - № 1 (9). - С. 175-188.

13. Теремецький В. І. Сутність та ознаки податкових правовідносин в аспекті сучасного податкового права / В. І. Теремецький // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2012. - Вип. 1. - С. 115-126. - (Серія юридична).

14. Теремецький В. І. Податкові відносини як правова категорія / В. І. Теремецький // Європейські перспективи. - 2012. - № 1. - Ч. 2. - С. 160-166.

15. Теремецький В. І. Шляхи вдосконалення податкових відносин в Україні / В. І. Теремецький // Митна справа. - 2012. - № 1. - Ч. 2. - С. 262-269.

16. Теремецький В. І. Поняття, сутність та ознаки адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування / В. І. Теремецький // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 1 (58). - С. 343-351.

17. Теремецький В. І. До проблеми визначення структури податкових правовідносин у теорії та законодавстві / В. І. Теремецький // Бюлетень з обміну досвідом роботи. - 2012. - № 190. - С. 97-108.

18. Теремецький В. І. Механізм адміністративно-правового регулювання у сфері оподаткування: сутність та особливості / В. І. Теремецький // Право та державне управління. - 2012. - № 1. - С. 104-108.

19. Теремецький В. І. Сутність та особливості взаємодії податкової міліції з іншими структурними підрозділами державної податкової служби України / В. І. Теремецький, В. Ф. Коваль // Європейські перспективи. - 2012. - № 2. - Ч. 1. - С. 94-100. (0,62 друк. арк.). Особистий внесок: надано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання взаємодії у сфері оподаткування.

20. Теремецький В. І. Проблема визначення об'єкта у структурі податкових правовідносин / В. І. Теремецький // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 1. - С. 302-309.

21. Теремецький В. І. Правовий вимір фіскальної функції органів місцевого самоврядування / В. І. Теремецький // Право і безпека. - 2012. - № 1 (43). - С. 114-119.

22. Теремецький В. І. Поняття адміністративно-правового регулювання у сфері оподаткування / В. І. Теремецький // Держава та регіони. - 2012. - № 1. - С. 50-54. - (Серія: Право).

23. Теремецький В. І. Соціальне спрямування податкових правовідносин - новий орієнтир податкової політики держави / В. І. Теремецький // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2011. - Вип. 17. - С. 170-173. - (Серія: Право).

24. Теремецький В. І. Адміністративні процедури у сфері податкових правовідносин / В. І. Теремецький // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. - 2012. - № 2. - С. 100-104.

25. Теремецький В. І. Проблеми переорієнтації податкової діяльності з фіскальної на соціально-обслуговуючу / В. І. Теремецький // Митна справа. - 2012. - № 3 (81): Ч. 2: Книга 2. - С. 234-240.

26. Теремецький В. І. Горизонтальний моніторинг - новий метод здійснення податкового контролю [Електронний ресурс] / В. І. Теремецький // Форум Права. - 2012. - № 1. - С. 953-961. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-1/12tvizpk.pdf.

27. Теремецький В. І. особливості адміністративно-правового статусу державної податкової служби України / В. І. Теремецький // Право і безпека. - 2012. - № 2 (44). - С. 82-88.

28. Теремецький В. І. До питання про проблеми розмежування податкових та інших правовідносин / В. І. Теремецький // Наше право. - 2012. - № 2. - Ч. 3. - С. 115-120.

29. Теремецький В. І. Зарубіжний досвід соціально-обслуговуючої діяльності податкових органів та можливості його використання в Україні / В. І. Теремецький // Європейські перспективи. - 2012. - № 2: ч. 2. - С. 115-121.

30. Теремецький В. І. Основні напрямки модернізації взаємодії структурних підрозділів ДПС в інформаційний сфері / В. Ф. Коваль, В. І. Теремецький // Вісник Вищої ради юстиції. - 2012. - № 2 (9). - С. 142-157. (0,76 друк. арк.). Особистий внесок: запропоновано шляхи вдосконалення взаємодії структурних підрозділів Державної податкової служби в інформаційний сфері.

31. Теремецький В. І. Основні напрямки удосконалення кадрового забезпечення податкової міліції України / В. І. Теремецький // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 2 (57). - С. 348-358.

32. Теремецький В. І. Проблеми вдосконалення обслуговування великих платників податку / В. І. Теремецький // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2012. - Спец. вип. № 2 (61). - С. 150-158.

33. Теремецький В. І. Деякі особливості правового статусу платників податків / О. О. Бандурка, В. І. Теремецький // Наше право. - 2012. - № 3. - Ч. 2. - С. 41-47. (0,61 друк. арк.). Особистий внесок: надано рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання статусу платників податків.

34. Теремецький В. І. Права та обов'язки як основні елементи правового статусу платників податків / В. І. Теремецький // Право і безпека. - 2012. - № 3 (45). - С. 139-146.

35. Теремецький В. І. Удосконалення взаємодії та координації діяльності органів державної податкової служби України / В. І. Теремецький // Правничий вісник Університету «КРОК». - Вип. № 12. - 2012. - С. 80-86.

36. Теремецький В. І. Електронна податкова звітність: міжнародний досвід та проблеми впровадження в Україні / В. І. Теремецький // Право і суспільство. - 2012. - № 3. - С. 92-98.

37. Теремецький В. І. Соціальна спрямованість податкових відносин - головний напрямок податкової політики держави / В. І. Теремецький // Суверенність, незалежність, конституційність: становлення та розвиток Української держави: матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 29 червня 2011 р.) / МВС України; Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х.: ХНУВС, 2011. - С. 264-267.

38. Теремецький В. І. Роль Конституції України в регулюванні податкових відносин / В. І. Теремецький // Конституція України - основа розбудови правової демократичної соціальної держави та формування правової системи: матеріали всеукраїнської наук.-практ. конф. (Харків, 23-24 черв. 2011 р.). - Х.: Право, 2011. - С. 394-397.

39. Теремецький В. І. Податковий кодекс України: зміна стратегії податкових відносин / В. І. Теремецький // Адаптація податкового законодавства України до законодавства Європейського Союзу: стан, проблеми та перспективи: матеріали круглого столу (м. Київ, 23 вересня 2011 р.): збірник наукових праць / НДІ фінансового права. - К.: Алерта, 2011. - С. 247-249.

40. Теремецький В. І. Податкова реформа - новий погляд на відносини платника податків і держави / В. І. Теремецький // Актуальні питання сучасної юридичної науки: міжнародна науково-практична конференція (м. Київ, 05-06 жовтня 2011 р.): у 2-х томах. - К.: Центр правових наукових досліджень, 2011. - Т. 2. - С. 78-79.

41. Теремецький В. І. Деякі проблеми правового регулювання адміністрування податків / В. І. Теремецький // Актуальні проблеми функціонування держави та тенденції захисту прав і свобод людини: збірник матеріалів юридичної наук.-практ. Інтернет-конф. «Актуальна юриспруденція» (м. Київ, 4 жовтня 2011 р.): тези наукових доповідей. - К., 2011. - С. 90-94.

42. Теремецький В. І. Податковий кодекс України і податкові відносини: проблеми правового регулювання / В. І. Теремецький // Фінансове право у ХХІ сторіччі: здобутки та перспективи: збірник наукових праць за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 4-7 жовтня 2011 року): Ч. ІI / НДІ фінансового права. - К.: Алерта, 2011. - С. 292-295.

43. Теремецький В. І. Політична сутність податку / В. І. Теремецький // Теорія і практика правотворчої та правозастосовної діяльності у контексті сучасних реформаторських процесів: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 29-30 жовтня 2011 р.): у 2-х томах. - Х.: ГО «Асоціація аспірантів-юристів», 2011. - Т 1. - С. 112-114.

44. Теремецький В. І. Проблеми реалізації принципу соціальної справедливості та соціальної функції податків / В. І. Теремецький // Роль права та закону у сучасному світі: міжнародна науково-практична конференція (м. Київ, 03-04 листопада 2011 р.): у 2-х томах. - К.: Центр правових наукових досліджень, 2011. - Т. 2. - С. 63-65.

45. Теремецький В. І. Актуальні питання щодо ухилення від оподаткування / В. І. Теремецький // Збірник тез доповідей та наукових повідомлень учасників всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених та здобувачів 9 листопада 2011 р. / за заг. ред. А. П. Гетьмана. - Харків: НУ «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», 2011. - С. 22-25.

46. Теремецький В. І. Податкове адміністрування - інструмент реалізації податкової політики держави / В. І. Теремецький // Напрями підвищення конкурентоспроможності податкової політики в Україні: зб. матер. наук.-практ. круглого столу (23 березня 2012 р.). - Ірпінь: Нац. ун-т ДПС України, 2012. - С. 186-188.

47. Теремецький В. І. До питання про пріоритетні напрямки роботи Державної податкової служби України на 2012 рік / В. І. Теремецький // Право та сучасне суспільство: реалії співвідношення: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Запоріжжя, 30 березня 2012 р.): у 4-х частинах. - Запоріжжя: Запорізька міська громадська організація «Істина», 2012. - Ч. 4. - С. 56-58.

48. Теремецький В. І. Адміністрування податків: проблеми та шляхи вдосконалення / В. І. Теремецький // Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави: матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 10 квіт. 2012 р.) / МВС України; Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х.: ХНУВС, 2012. - С. 143-145.

49. Теремецький В. І. Особливості компетенції митних органів у податкових правовідносинах / В. І. Теремецький // Адміністративне право України: сучасний стан та шляхи розвитку: матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 27 квіт. 2012 р.) / МВС України; Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х.: ХНУВС, 2012. - С. 228-230.

50. Теремецький В. І., Коваль В. Ф. До проблеми професійної підготовки кадрів для податкової міліції України / В. І. Теремецький // Актуальні проблеми забезпечення практичної спрямованості підготовки кадрів для органів внутрішніх справ України: матеріали наук.-практ. конф. (м. Харків, 5 трав. 2012 р.) / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х.: ХНУВС, 2012. - С. 155-158.

51. Теремецький В. І. Щодо розробки Концепції діяльності ДПС України з обслуговування платників податків [Електронний ресурс] / В. І. Теремецький // Бюджетно-податкова реформа як каталізатор соціально-економічного розвитку в Україні: збірник матеріалів засідання круглого столу (м. Ірпінь, 17 травня 2012 р.) / НДІ фінансового права, НУДПС України та НАПН України. - м. Ірпінь, 2012. - 351 с. - Режим доступу: http://ndi-fp.asta.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=292:2012-09-12-12-09-30&catid=15:-5-&Itemid=130.

52. Теремецький В. І. Окремі питання неврегульованості відповідальності посадових осіб контролюючих органів / В. І. Теремецький // Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку: збірник матеріалів V Міжнародної науково-практичної конференції (19 - 20 травня 2012 року, м. Суми): Ч. I / Сумська філія Харківського національного університету внутрішніх справ. - Суми: Папірус, 2012. - С. 519-522.

53. Теремецький В. І. Проблеми запровадження інституту податкового омбудсмена в Україні / В. І. Теремецький // Реформування системи сплати податків та зборів з урахуванням міжнародного досвіду: зб. наук. праць за матер. наук.-практ. круглого столу (Київ, 5 жовтня 2012 р.). - К.: Алерта, 2012. - С. 127-129.

АНОТАЦІЇ

Теремецький В. І. Адміністративно-правове регулювання податкових відносин в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Харківський національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2013.