Службова кар’єра в органах внутрішніх справ України: адміністративно-правові засади

Визначаються біологічний, фізіологічний, операціональний, інформаційний, комунікативний, особистісний і соціально-психологічний аспекти професійної адаптації. Адаптація працівника органів внутрішніх справ до професійної діяльності поділяється на низку етапів: первинна адаптація, період стабілізації, можлива дезадаптація, повторна адаптація, вікове зниження адаптаційних можливостей.

У підрозділі 4.5 «Поняття та види професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ України» наголошується на тому, що підготовка працівників органів внутрішніх справ є дуже важливою складовою діяльності держави щодо створення належного стану правопорядку, громадського спокою, захисту прав, свобод та законних інтересів громадян.

Наголошується, що новим етапом розвитку органів внутрішніх справ України можна вважати їх участь у міжнародних поліцейських організаціях.

Акцентується увага на підготовці працівника органів внутрішніх справ у вищих навчальних закладах системи МВС України. Визначається проблематика застосування кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах системи МВС України, застосування дистанційного навчання працівників органів внутрішніх справ. Здійснюється аналіз проведеного «експериментального набору» 2011 року. Наголошується на підтримці дисертантом політики МВС щодо збереження відомчих навчальних закладів.

Акцентується увага на контролі за професійним зростанням випускників вищих навчальних закладів системи МВС України. Зазначається, що післядипломна освіта, до системи якої входять спеціалізація, підвищення кваліфікації, перепідготовка, стажування, є досить вдалою, такою, що виправдає себе в майбутньому, та прийнятною для використання формою контролю за професійним зростанням випускників ВНЗ системи МВС України.

Наголошується, що встановлення класного рівня за посадою є однією з форм контролю за рівнем професійної майстерності працівників та засобом їх стимулювання до навчання і є інновацією спеціального законодавства.

У підрозділі 4.6 «Стажування та практика в органах внутрішніх справ» зазначається, що невід'ємною складовою практичної підготовки осіб перемінного складу ВНЗ денної форми навчання є практика в комплектуючих підрозділах МВС України. Основними видами практики у ВНЗ є ознайомча, навчальна та стажування.

Акцентується увага на двохаспектному складі стажування особового складу органів, служб та підрозділів внутрішніх справ.

Зазначається, що до основних завдань стажування будь-якого виду варто віднести: 1) підготовку працівника органів внутрішніх справ до заміщення конкретної посади в підрозділі внутрішніх справ; 2) отримання та накопичення передового досвіду управлінської діяльності; 3) визначення стратегічної програми майбутньої службової діяльності та конкретних планів найближчих дій; 4) випробування працівника органів внутрішніх справ із погляду доцільності та можливості його просування по службі - здійснення службової кар'єри.

У підрозділі 4.7 «Формування кадрового резерву в органах внутрішніх справ» виокремлюються чотири основні концепції тлумачення поняття кадрів: кадри - як трудові ресурси; кадри - як персонал; кадри - як невідновний ресурс; людина - як умова існування організації.

Поняття «кадри» в широкому розумінні розглядається як постійний, підготовлений склад працівників у різних сферах життєдіяльності, які забезпечують виконання покладених на них функцій. У вузькому розумінні «кадри» також розглядаються як керівні працівники, працівники апарату управління.

Виокремлюються типи кадрового резерву: 1) за видом діяльності: а) резерв розвитку - група спеціалістів і керівників, що готуються до роботи в межах нових напрямків; б) резерв функціонування - група спеціалістів і керівників, що повинні в майбутньому забезпечити ефективне функціонування підрозділу внутрішніх справ; 2) за часом призначення: а) оперативний резерв (складається з дублерів - кандидатів на заміщення певних ключових посад, які готові приступити до роботи негайно або в найближчому майбутньому); б) стратегічний резерв (молоді працівники з лідерськими якостями, що можуть займати ці посади в перспективі до 20 років).

Розділ 5 «Організаційно-правові засади забезпечення якості службової діяльності та дисципліни працівників органів внутрішніх справ України та їх вплив на службову кар'єру» присвячено аналізу забезпечення якості службової діяльності в органах внутрішніх справ.

У підрозділі 5.1 «Поняття та значення оцінювання якості службової діяльності працівників органів внутрішніх справ України» акцентовано увагу на різному розумінні поняття «управління якістю» в науковій літературі.

Зазначається, що оцінювання є досить багатогранним поняттям, семантичні характеристики якого змінюються залежно від сфери його застосування.

Здійснено аналіз основного інструментарію, за допомогою якого воно реалізується: форм та методів оцінювання. Всі методи оцінювання пропонується поділяти на якісні, кількісні і комбіновані. Наголошується, що основними нормативно закріпленими формами оцінювання персоналу є атестація, щорічне оцінювання, піврічне, квартальне та щоденне оцінювання якості службової діяльності працівників органів внутрішніх справ.

У підрозділі 5.2 «Вплив результатів оцінювання якості службової діяльності працівників органів внутрішніх справ України на їх службову кар'єру» зазначається, що оцінювання якості службової діяльності працівників органів внутрішніх справ може мати позитивні наслідки лише за умови ефективного використання його результатів. З цією метою необхідно проводити бесіди-обговорення результатів оцінки показників службової діяльності між працівником і його безпосереднім керівником.

Дано характеристику атестації працівників органів внутрішніх справ як форми оцінювання якості службової діяльності та її подальшого впливу на здійснення службової кар'єри в органах внутрішніх справ і зроблено висновок, що у світовій практиці взагалі та в нашій країні, зокрема не існує системи альтернативної атестації, тому суб'єктивного фактора уникнути неможливо, але вдосконалити систему атестування можна й необхідно.

У підрозділі 5.3 «Поняття та значення службової дисципліни в органах внутрішніх справ» наголошується, що дисципліна як невід'ємний елемент діяльності будь-якої організації спрямована на забезпечення єдності в досягненні поставлених цілей і є необхідною умовою будь-якої спільної праці.

Підтримано позицію науковців, які розглядають дисципліну в єдності двох аспектів - як сукупність положень, що встановлюють порядок здійснення службової діяльності, і як фактичне додержання цих положень, тобто правомірна поведінка державних службовців при реалізації повноважень (виконанні службових обов'язків).

Зроблено висновок про те, що законність та дисципліна - це такі властивості функціонування органів внутрішніх справ, які визначають ефективність їх діяльності, належне виконання покладених на них завдань і функцій, а також здійснення службової кар'єри кожним працівником.

Зазначається, що основними чинниками, які сприяють порушенню працівниками органів внутрішніх справ дисципліни, є: а) професійна неспроможність, недосвідченість, непідготовленість; б) моральна розбещеність; в) хибна практика досягнення позитивних результатів будь-якими шляхами та методами; г) особиста недисциплінованість та необережність; д) несприятливі індивідуальні психологічні особливості; е) неналежний контроль з боку безпосередніх керівників.

У підрозділі 5.4 «Юридична відповідальність працівників органів внутрішніх справ та її вплив на службову кар'єру» здійснено класифікацію видів юридичної відповідальності за кількома критеріями: залежно від суб'єкта, залежно від органу, що притягає до відповідальності, за галузевою належністю.

Зазначається, що юридична відповідальність лежить в основі службової активності, сумлінного ставлення кожного працівника органів внутрішніх справ до своїх службових обов'язків. Сутність юридичної відповідальності конкретного працівника органів внутрішніх справ полягає у його обов'язку понести покарання (стягнення), накладене за порушення вимог правових приписів, що регулюють його службову діяльність.

Дано характеристику дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності працівників органів внутрішніх справ та її впливу на здійснення ними службової кар'єри.

Розділ 6 «Службова кар'єра в органах внутрішніх справ: зарубіжний досвід та шляхи удосконалення» включає два підрозділи, в яких досліджується зарубіжний досвід щодо здійснення службової кар'єри, можливі шляхи його адаптації в Україні та визначаються основні напрями удосконалення адміністративно-правового забезпечення службової кар'єри в органах внутрішніх справ.

У підрозділі 6.1 «Зарубіжний досвід організації і правового забезпечення службової кар'єри та можливі шляхи його адаптації в Україні» зазначається, що в умовах існування загроз для охоронюваного спільного блага і необхідності вирішення комплексних завдань суспільство вимагає від персоналу поліції постійної роботи над підвищенням професійного рівня.

Здійснюється характеристика критеріїв з'ясування рівня професіоналізму поліцейського, якими є: відповідний обсяг знань та інтелектуальний рівень; тривалість і безперервність теоретичної та практичної підготовки; відповідність виконуваних функцій суспільним цінностям; самостійність у прийнятті рішень; задоволення інтересів населення як найважливіший пріоритет діяльності; відчуття причетності до реалізації важливої соціально значущої правоохоронної функції; дотримання деонтологічних норм як при здійсненні функціональних обов'язків, так й по за службою.

Уточнюються особливості здійснення службової кар'єри працівниками правоохоронних органів різних країн, зокрема Великобританії, Німеччини, Польщі, США, Угорщини, Франції, Швеції, Японії.

У підрозділі 6.2 «Напрями вдосконалення адміністративно-правового забезпечення службової кар'єри в органах внутрішніх справ України» зазначається, що слід враховувати досвід інших країн світу, в яких роль поліції має двохвекторний характер: по-перше, це забезпечення законності та профілактика правопорушень; по-друге, це надання соціальних та гуманітарних послуг у надзвичайних ситуаціях.

Наголошується, що спрямованість на зміцнення довіри населення, формування в громадськості правильного розуміння їх завдань як структури, що забезпечує безпеку кожного громадянина, є пріоритетним напрямком реформування органів внутрішніх справ.

Вказується про вплив складних соціально-економічних процесів на якісний склад органів внутрішніх справ. Наголошується, що визначальним критерієм оцінки діяльності органів внутрішніх справ - як зовнішньої, так і внутрішньої - має стати громадська думка щодо якості їх роботи та рівня задоволення населення станом громадської безпеки у країні та регіоні проживання.

Зроблено висновок про те, що реформування органів внутрішніх справ має відображати їх новий статус, забезпечити поєднання власне міліцейської (поліцейської) діяльності та інших завдань з реалізації внутрішньої політики держави, закріпленої у відповідних правових приписах.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми Ї удосконалення адміністративно-правових засад організації та функціонування службової кар'єри в органах внутрішніх справ України. В результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Запропоновано визнати службову кар'єру важливим чинником проходження служби в органах внутрішніх справ та трактувати саме поняття як нормативно врегульоване швидке та стрімке її просування. Водночас, кадровому апарату Міністерства внутрішніх справ України, апаратам ГУМВС та УМВС пропонується звернути увагу на поглиблене вивчення ділових, професійних та моральних якостей працівників органів внутрішніх справ і остаточне виключення зі службової кар'єри в органах внутрішніх справ політичної складової.

Узагальнення підходів до визначення основних принципів, завдань та функцій управління службовою кар'єрою в органах внутрішніх справ, розгляд їх змісту та взаємозв'язку дозволив дійти висновку, що основною особливістю сучасного процесу управління здійсненням службової кар'єри стає його гуманістична спрямованість та орієнтація на міжнародні стандарти.

Доведено, що пріоритетними для діяльності органів внутрішніх справ повинні стати партнерська робота з населенням, профілактика правопорушень, охорона громадського порядку, а також невідкладне реагування на всі заяви громадян про вчинені або такі, що готуються, злочини чи адміністративні правопорушення. Необхідним також є розширення прав начальників міськрайлінорганів при призначенні на посади особового складу, його використання за напрямками професійної діяльності, маневруванні силами та засобами, використанні ресурсів у межах, визначених нормативними актами МВС України, оцінці виконаної роботи підрозділами, плануванні професійного росту кожного працівника, тобто його службової кар'єри.

Зроблено висновок, що у системі державної служби органів внутрішніх справ функціонують різні правові статуси посадової особи, які відрізняються за категоріями і групами. Зокрема, виділяється загальний, особливий, спеціальний та індивідуальний статуси посадової особи. Визначено, що правовий статус практично кожної посадової особи органів внутрішніх справ складається з таких елементів: посада; права та обов'язки; службові функції; посадові повноваження; гарантії реалізації повноважень; відповідальність; соціальні гарантії. Правовий статус службовця органів внутрішніх справ, як і правовий статус державного службовця взагалі, визначається саме займаною посадою, в якій об'єктивізується її функціональна роль, місце в органі внутрішніх справ юридичної особи (органу, установи, підприємства).

Визначено, що правовий статус державного службовця органів внутрішніх справ - це не лише перелік заборон та дозволів, а й комплексна система, яка має вертикальну та горизонтальну структуру. Вертикальний розподіл статусу полягає у розмежуванні на види державних службовців органів внутрішніх справ залежно від займаної посади (рядовий, середній, старший, вищий командний склад). Горизонтальний розподіл статусу вказує на чисельність напрямів, які проявляються в органах внутрішніх справ через адміністративну діяльність державного службовця, досудове розслідування, оперативно-розшукову діяльність різноманітних служб та підрозділів системи МВС.

Оскільки службова кар'єра в органах внутрішніх справ - це нормативно врегульоване швидке та стрімке проходження служби по вертикалі, то важливим аспектом її здійснення є проходження низки певних етапів. Відтак зроблено висновок, що виокремлення зазначених етапів службової кар'єри в органах внутрішніх справ має значення фактору, який може бути покладений в основу визначення найбільш ефективних та результативних як для особи, так і для конкретного органу або підрозділу внутрішніх справ напрямів здійснення службової кар'єри працівника. Тобто, мова йде про управління кар'єрою, що робить процес кар'єри більш стабільним, передбачуваним, надає можливість особі досягти бажаних для неї результатів, а для органу або підрозділу внутрішніх справ забезпечує можливість найбільш повного та ефективного використання здібностей особи, її професійних навиків та досвіду.

Наголошується, що немає чітко визначеної процедури переміщення працівників органів внутрішніх справ, натомість є звільнення з попередньої посади та призначення на іншу. Причому, обов'язковим для переліку документів, які готуються до призначення працівника органів внутрішніх справ на посаду, є рапорт кандидата, в якому він надає письмову згоду на запропоновану посаду. Варто акцентувати увагу на тому, що працівник погоджується на запропоновану посаду до призначення, причому у письмовій формі, чого немає в трудовому законодавстві. Строк попередження працівника про переміщення законодавчо не встановлений, що є його недоліком. Наголошено на необхідності визначення понять «переведення» та «переміщення» працівників органів внутрішніх справ у спеціальному законодавстві, зокрема шляхом внесення змін та доповнень до Розділу 4 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, що дозволило б більш реально розмежувати вказані поняття, змогло б полегшити правозастосовну практику та унеможливило б порушення конституційно закріплених прав працівників органів внутрішніх справ.

Доведено, що професійна адаптація працівників органів внутрішніх справ - це процес пристосування особи, яка тільки поступила на службу до органів внутрішніх справ, до вимог професії, умов праці, до завдань та змісту спеціальності, специфічних особливостей служби, а також до службового колективу. Виокремлено низку етапів професійної адаптації молодого працівника органів внутрішніх справ: 1) ознайомлення з професійною діяльністю; 2) перехід до самостійної діяльності; 3) етап професійної майстерності. Як показує практика, в наш час інститут наставництва не відіграє значної ролі в становленні молодого працівника як професіонала. Найчастіше виконання наставниками своїх функцій має формальний характер. Визначено можливі причини такого явища: найчастіше наставники не зацікавлені у виконанні своїх наставницьких функцій у зв'язку з відсутністю матеріального стимулювання цієї діяльності; завантаженість на своєму робочому місці просто не дозволяє наставнику приділяти належну увагу молодому працівнику; навіть у найбільш досвідчених і підготовлених працівників можуть бути просто відсутні навики виховної роботи. У зв'язку з цим виникає необхідність переведення системи наставництва на більш професійну основу.

Визначено, що важливу роль у формуванні якісного потенціалу кадрів органів внутрішніх справ відіграє кадровий резерв. Відтак кандидати на висунення повинні відповідати вимогам, які ставляться до сучасного керівника, - глибоке розуміння завдань, які вирішуються державою; досконале знання дорученої справи; компетентність; високі моральні якості; комплексне бачення проблем та уміння їх вирішувати в умовах жорсткого ліміту часу; авторитет серед працівників та населення, що особливо актуально в умовах реформування системи органів внутрішніх справ; ініціативність і діловитість; здатність згуртувати та вести за собою колектив; готовність до переїзду на інше місце служби; володіння на достатньому для ділового спілкування рівні іноземною мовою.

Підкреслюється, що в умовах проведення реформ у різних сферах суспільного життя України актуальною проблемою для вітчизняних органів публічної влади, в тому числі й органів внутрішніх справ, є забезпечення належного управління якістю виконання покладених на зазначені органи завдань та функцій. Оцінювання є досить багатогранним поняттям, семантичні характеристики якого змінюються залежно від сфери його застосування. Під оцінюванням якості службової діяльності працівників органів внутрішніх справ запропоновано розуміти систематичний процес встановлення відповідності особистих якостей персоналу й результатів його професійної діяльності вимогам, які ставляться до працівників органів внутрішніх справ. Метою оцінювання якості службової діяльності органів внутрішніх справ є: вивчення й удосконалення рівня професійної підготовленості особового складу до виконання покладених на нього завдань (відповідність займаній посаді); розкриття потенційних здібностей персоналу, важливих для оцінки перспектив його професійного зростання (розстановки і просування по службі); отримання керівниками інформації про кількісний та якісний склад підпорядкованого підрозділу для своєчасного прийняття відповідних кадрових рішень, розробки заходів, необхідних для досягнення цілей кадрової політики в органах внутрішніх справ. При здійсненні оцінювання працівників органів внутрішніх справ необхідно виділяти два основних елементи: оцінювання особистих якостей працівника й оцінювання результатів його професійної діяльності.

Зазначається, що здійснення службової кар'єри в органах внутрішніх справ потребує від усіх працівників високої дисциплінованості, виключної чесності, свідомості, точності та старанності, великої організованості. Вона показує, що спільні зусилля та результати роботи багатьох працівників органів внутрішніх справ можуть бути послаблені правопорушеннями, аморальним вчинком або недотриманням Присяги навіть одним недбалим працівником. Аналізуючи вимоги щодо дисципліни в органах внутрішніх справ при здійсненні службової кар'єри, зроблено висновок, що вони, з одного боку, відзначаються певною невизначеністю (наприклад, кожен зобов'язаний підвищувати професійний рівень, але його межа практично не піддається оцінці), а з іншого - наднормативністю. Останнє підтверджується тим, що від працівника органів внутрішніх справ вимагається не тільки належним чином виконувати свої функціональні обов'язки, а й бути кришталево чистим у моральному, етичному плані, включаючи навіть особисте життя. Ймовірно, це слід визнати одним із недоліків правового регулювання здійснення службової кар'єри та службової дисципліни в органах внутрішніх справ.

Наголошується, що нині у кожній державі наявні власні особливості формування якісного кадрового складу правоохоронних органів та його подальшого зростання. Відмінність в організації службової кар'єри працівників правоохоронних органів у різних державах проявляється вже на одному з перших етапів - підготовки фахівців. У кожній країні вона відбувається по-різному та має власні, тільки їй властиві особливості. В іноземних державах при здійсненні підготовки кадрів для служби в поліції значна увага приділяється практичному навчанню, тобто отриманню навичок поліцейської діяльності в реальних умовах. Безперечно, поєднання науки, практики та освіти є необхідним чинником підготовки майбутнього правоохоронця. Наголошено, що вивчення позитивного досвіду розвинених зарубіжних держав дозволяє використовувати більш ефективні методи організації та правового забезпечення службової кар'єри, якими користуються правоохоронні органи у своїй повсякденній роботі. Успіх здійснення службової кар'єри працівниками в органах внутрішніх справ залежить, у тому числі, й від громадської думки та оцінки діяльності органів внутрішніх справ населенням. Позитивним напрямом удосконалення адміністративно-правового забезпечення службової кар'єри в органах внутрішніх справ є врегулювання на законодавчому рівні міжнародного співробітництва органів внутрішніх справ України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Стародубцев А. А. Службова кар'єра в органах внутрішніх справ України: монографія. - Х.: Золота миля, 2012. - 352 с.

2. Стародубцев А. А. Посада як основа службової кар'єри / А. А. Стародубцев // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2010. - № 4 (51) ч. 2. - С. 238 - 243.

3. Стародубцев А. А. Службова кар'єра як важливий чинник проходження служби в органах внутрішніх справ / А. А. Стародубцев // Право і Безпека. - 2010. - № 5 (37). - С. 228 - 231.

4. Стародубцев А. А. Роль службового колективу при здійсненні кар'єри в органах внутрішніх справ / А. А. Стародубцев // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2011. - № 1 (52). - С. 380 - 385.

5. Стародубцев А. А. Вимоги до працівників органів внутрішніх справ, відповідність яким є передумовою їх кар'єрного зростання / А. А. Стародубцев // Право і Безпека. - 2011. - № 1 (38). - С. 200 - 203.

6. Стародубцев А. А. Принцип законності при здійсненні службової кар'єри в органах внутрішніх справ / А. А. Стародубцев // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2011. - № 3 (54). - С. 316 - 323.

7. Стародубцев А. А. Морально-психологічний стан персоналу органів внутрішніх справ як основа його кар'єрного зростання / А. А. Стародубцев, О. М. Бандурка // Право і Безпека. - 2011. - № 3 (40). - С. 52 - 55.

8. Стародубцев А. А. Професійна підготовка працівників ОВС у вищих навчальних закладах МВС України / А. А. Стародубцев // Форум права. - 2011. - № 4. - С. 704 - 710 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-4/11caazmu.pdf.

9. Стародубцев А. А. Професійний відбір на службу до органів внутрішніх справ України / А. А. Стародубцев // Право і Безпека. - 2011. - № 4 (41). - С. 180 - 184.

10. Стародубцев А. А. Профорієнтаційна робота в органах внутрішніх справ / А. А. Стародубцев // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2011. - № 4 (55). - С. 289 - 295.

11. Стародубцев А. А. Сучасний стан професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ України / А. А. Стародубцев // Право і Безпека. - 2011. - № 5 (42). - С. 195 - 198.

12. Стародубцев А. А. Правове регулювання переміщення по службі працівників органів внутрішніх справ / А. А. Стародубцев // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2012. - № 90. - С. 97 - 100.

13. Стародубцев А. А. Атестація працівників органів внутрішніх справ як елемент службової кар'єри / А. А. Стародубцев // Форум права. - 2012. - № 1. - С. 899 - 903 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-1/12caaeck.pdf.

14. Стародубцев А. А. Контроль за професійним зростанням випускників вищих навчальних закладів системи МВС України / А. А. Стародубцев // Право і Безпека. - 2012. - № 1 (43). - С. 234 - 237.

15. Стародубцев А. А. Адміністративно-правові засади проходження практики в органах внутрішніх справ / А. А. Стародубцев // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 1 (56). - С. 295 - 301.

16. Стародубцев А. А. Вплив службової дисципліни на службову кар'єру в органах внутрішніх справ / А. А. Стародубцев // Наше право. - 2012. - № 2. Ч.2. - С. 72 - 75.

17. Стародубцев А. А. Етапи службової кар'єри в органах внутрішніх справ / А. А. Стародубцев // Форум права. - 2012. - № 2. - С. 654 - 658 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-2/12caaovc.pdf.

18. Стародубцев А. А. Умови призначення на посаду в органах внутрішніх справ / А. А. Стародубцев // Проблеми законності. - 2012. - Вип. 118. - С. 116 - 124.

19. Стародубцев А. А. Принцип службової кар'єри в органах внутрішніх справ / А. А. Стародубцев // Європейські перспективи. - 2012. - № 2 ч.2. - С. 99 - 103.

20. Стародубцев А. А. Особливості працевлаштування випускників вищих навчальних закладів системи МВС України / А. А. Стародубцев // Право і Безпека. - 2012. - № 2 (44). - С. 179 - 182.

21. Стародубцев А. А. Професійна адаптація молодих працівників як ключове завдання наставництва в органах внутрішніх справ / А. А. Стародубцев // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. - 2012. - № 2 (1). - С. 173 - 179.

22. Стародубцев А. А. Формування кадрового резерву в органах внутрішніх справ України / А. А. Стародубцев // Проблеми законності. - 2012. - Вип. 119. - С. 127 - 133.

23. Стародубцев А. А. Порядок здійснення стажування в органах внутрішніх справ / А. А. Стародубцев // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 2 (57). - С. 410 - 416.

24. Стародубцев А. А. Поняття та види юридичної відповідальності працівників органів внутрішніх справ / А. А. Стародубцев // Право і Безпека. - 2012. - № 3 (45). - С. 276 - 280.

25. Стародубцев А. А. Посада у структурі службової кар'єри / А. А. Стародубцев // Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти: матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 18 бер. 2011 р.) / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х: ХНУВС, 2011. - С. 147 - 150.

26. Стародубцев А. А. Щодо розуміння етапів службової кар'єри в органах внутрішніх справ / А. А. Стародубцев // Актуальні проблеми забезпечення практичної спрямованості підготовки кадрів для органів внутрішніх справ України: матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 5 трав. 2012 р.) / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х: ХНУВС, 2012. - С. 86 - 89.

27. Стародубцев А. А. Посада у структурі службової кар'єри: адміністративно-правовий аспект / А. А. Стародубцев // Адміністративне право України: сучасний стан та шляхи розвитку: матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 27 квіт. 2012 р.) / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х: ХНУВС, 2012. - С. 221 - 223.

28. Стародубцев А. А. Поняття правового статусу підрозділів органів внутрішніх справ / А. А. Стародубцев // Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі: м-ли Всеукр. наук.-практ. конф. (Харків, 5 жовт. 2012 р.) / МВС України; Харк. нац. ун-т внутр. справ; Кримінологічна асоціація України. - Х.: ХНУВС, 2012. - С. 648 - 650.

АНОТАЦІЇ

Стародубцев А.А. Службова кар'єра в органах внутрішніх справ України: адміністративно-правові засади. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Харківський національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2012.

Дисертацію присвячено аналізу адміністративно-правових засад службової кар'єри в органах внутрішніх справ України. Визначено методологічні засади службової кар'єри в органах внутрішніх справ України, поняття та особливості цих органів як державного правоохоронного органу, в якому відбувається службова кар'єра, правовий статус їх працівників як суб'єктів професійного зростання, етапи службової кар'єри в органах внутрішніх справ України, організаційно-правові засади забезпечення якості службової діяльності та дисципліни працівників органів внутрішніх справ України та їх вплив на службову кар'єру. Аналізується зарубіжний досвід організації та правового забезпечення службової кар'єри, визначаються можливі шляхи його використання в Україні.

Ключові слова: органи внутрішніх справ, працівники, правовий статус, службова діяльність, проходження служби, професійне зростання, службова кар'єра, адміністративно-правові засади, етапи.

Стародубцев А.А. Служебная карьера в органах внутренних дел Украины: административно-правовые основы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел. - Харьков, 2012.

Диссертация посвящена анализу административно-правовых основ служебной карьеры в органах внутренних дел Украины. Определены методологические принципы служебной карьеры в органах внутренних дел Украины, в частности ее понятие и значение, принципы, задания и функции, а также особенности правовых принципов, социальные, психологические и социологические проблемы ее обеспечения. Определяются понятие и особенности органов внутренних дел в современных условиях реформирования правоохранительной системы, характеризуется их функционально-организационная структура. Уточняется сущность государственно-служебных отношений в органах внутренних дел и их влияние на служебную карьеру. Характеризуются факторы, которые влияют на служебную карьеру в органах внутренних дел. Определяются особенности служебной карьеры в органах внутренних дел в зависимости от отраслево-функциональной направленности профессиональной деятельности. Уточняется понятие правового статуса сотрудников органов внутренних дел Украины как субъектов профессионального роста. Рассматривается понятие правового статуса сотрудников органов внутренних дел и особенности его реализации в органах внутренних дел. Как предпосылки карьерного роста сотрудников органов внутренних дел, характеризуются образовательные, морально-этические и профессиональные требования, которые к ним выдвигаются. Определяются этапы служебной карьеры в органах внутренних дел Украины, среди которых: профориентационная работа и профессиональный отбор на службу в органы внутренних дел, назначения на должность и перемещение по службе, наставничество, профессиональная подготовка, стажировка и практика, и тому подобное. Анализируются проблемные вопросы формирования кадрового резерва в органах внутренних дел. Определяются понятие и значение оценивания качества служебной деятельности сотрудников органов внутренних дел Украины а также влияние его результатов на служебную карьеру. Характеризуется влияние на служебную карьеру в органах внутренних дел служебной дисциплины и юридической ответственности сотрудников органов внутренних дел. Уточняются зарубежный опыт организации и правового обеспечения служебной карьеры и возможные пути его адаптации в Украине, направления совершенствования административно-правового обеспечения служебной карьеры в органах внутренних дел Украины.

Ключевые слова: органы внутренних дел, работники, правовой статус, служебная деятельность, прохождение службы, профессиональный рост, служебная карьера, административно-правовые основы, этапы.

Starodubtsev A.A. The Official career in the organs of internal affairs of Ukraine: administrative-legal principles. - Manuscript.

Dissertation for doctor of law degree by specialty 12.00.07 - Administrative Law and Process; Financial Law; Informational Law - Kharkiv National University of Internal Affairs. -- Kharkiv, 2012.

Dissertation is devoted the analysis of administrative-legal principles of official career in the organs of internal affairs of Ukraine. Certainly methodological principles of official career in the organs of internal affairs of Ukraine, concept and feature of these organs, as a public law-enforcement organ which an official career is in, legal status of their workers as subjects of professional growth, stages of official career in the organs of internal affairs of Ukraine, administrative-legal principles of providing of quality of official activity and discipline of workers of organs of internal affairs of Ukraine and their influence, on an official career. Foreign experience of organization and legal providing of official career is analyzed, the possible ways of his use are determined in Ukraine.

Keywords: organs of internal affairs, workers, legal status, official activity, passing of service, professional growth, official career, administrative-legal principles, stages.

Размещено на Allbest.ru