Адміністративно-правове забезпечення протидії тероризму в Україні

Найбільш правильною, як доводиться, буде така система визнання судом організації терористичною за якою суд може розпочинати відповідне провадження не лише в разі причетності організації чи її керівництва до планування, організації, підготовки й учинення терористичних актів, підбурювання до цього, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях, організації незаконних збройних формувань, злочинних об'єднань для вчинення терористичних актів, так само як і участі у таких актах, вербування, озброєння, підготовки та використання терористів, пропаганди й поширення ідеології тероризму, фінансування та іншого сприяння тероризму, а й у разі належності до організації, визнаної терористичною уповноваженими міжнародними органами. Таким уповноваженим органом за сучасних правових умов гіпотетично може бути Рада Безпеки ООН, адже за ч.1 ст. 24 Статуту ООН для забезпечення швидких та ефективних дій Організації Об'єднаних Націй її Члени покладають на Раду Безпеки головну відповідальність за підтримання міжнародного миру й безпеки, погоджуючись у тому, що при виконанні нею обов'язків, що витікають із цієї відповідальності, Рада Безпеки діє від їх імені. За таких умов створюється відповідний баланс прийняття рішення суб'єктами, які представляють різні географічні частини світу, мають свої національні, культурні та інші особливості і традиції. Саме цей орган ООН має найбільше повноважень для підтримання миру й безпеки, його рішення і рекомендації мають сприйматися для обов'язкового врахування окремими державами, а їх невиконання повинне супроводжуватися застосуванням певних примусових заходів.

Розглядається також проблема гіпотетичного застосування терористами ядерних матеріалів і зброї масового ураження, наголошується, що, говорячи про необхідність вироблення єдиної міжнародної політики протидії міжнародному тероризму значну увагу необхідно приділяти об'єктам підвищеної технологічної й екологічної небезпеки. До таких об'єктів можна віднести підприємства, споруди, установки, інші елементи інфраструктури, виведення з ладу яких у силу їх специфіки може призвести до масової загибелі людей, заподіяння значного збитку здоров'ю населення, забруднення довкілля або дестабілізації становища в окремій державі чи регіоні. Об'єкт підвищеної небезпеки пропонується розглядати як будь-яку складну систему (підприємство, організація, складна інженерна споруда, транспортний засіб), технологічний цикл якої передбачає виробництво, використання, зберігання або переміщення радіаційних, токсичних, вибухонебезпечних, горючих та інших подібних речовин, а також великих мас води, що становлять потенційну небезпеку для населення й довкілля. В умовах сьогодення, яке характеризується виникненням у світовому просторі значної кількості осередків напруженості й різного роду збройних конфліктів, будь-який вид об'єктів підвищеної небезпеки потенційно може стати напрямом устремлінь різних злочинних об'єднань.

Висновки

Дисертація містить теоретичне узагальнення й вирішення наукової проблеми, що виявляється в комплексному визначенні адміністративно-правового забезпечення протидії тероризму в Україні, розробленні науково обґрунтованої дефініції категорії «антитерористична діяльність», визначенні її змісту, структури, основних принципів правового регулювання, аналізі організаційних положень забезпечення антитерористичної діяльності, питань удосконалення забезпечення законності й усунення прогалин в цій сфері у вітчизняному законодавстві, а також визначенні аспектів взаємодії міжнародного й національного права щодо глобальної протидії тероризму. У ході вирішення означених питань автор дійшов нижченаведених висновків.

1. Тероризм слід розглядати як проблему, не пов'язану з певними релігійними чи етнічними групами людей. Фактично це негативне явище набуло поширення у світовому масштабі і служить стратегією досягнення відповідних інтересів різноманітними суб'єктами. Тероризм залишається дієвим інструментом політичної боротьби і впливу на населення окремих країн, що дозволяє їх владним структурам обґрунтовувати жорсткий контроль і значну кількість витрачених фінансів на боротьбу з ним та його провідниками.

2. У межах адміністративного права доцільно застосовувати термін «тероризм» у найширшому розумінні, під яким фактично мається на увазі терористична діяльність, що фактично охоплює планування, організацію, підготовку й реалізацію терористичних актів, підбурювання до їх вчинення, до насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях, організацію незаконних збройних формувань, злочинних об'єднань для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах, вербування, озброєння, підготовку й використання терористів, пропаганду і поширення ідеології тероризму, фінансування та інше сприяння тероризму.

3. Ефективна протидія терористичній діяльності неможлива без виділення елементарних складників діяльності людини, що складається з двох компонентів - суб'єктного та об'єктного. Екстраполюючи цей висновок на діяльність терористичну і антитерористичну, умовно можемо виділити в їх структурі суб'єкта, регулятиви (мотиви, потреби, інтереси), мету, об'єкт, знаряддя (засоби і способи) і продукт діяльності (результат).

4. Антитерористична діяльність має бути спрямована проти кожного із складників терористичної діяльності. Вона, безумовно, служить своєрідною відповіддю на прояви терористичної діяльності, її механізм фактично вдосконалюється з появою нових видів засобів, способів, мотивів, об'єктів, суб'єктів терористичної діяльності. Перед науково-технічним потенціалом держави постає завдання сконцентрувати свої розробки в цій сфері з метою створення дієвих організаційно-правових засад для попередження будь-яких проявів терористичної діяльності.

5. З огляду на комплексність розглядуваного явища вбачається, що ефективно протидіяти йому в межах певної галузі права неможливо. Завдання ж адміністративного права полягає у створенні нормативної бази реалізації відповідних заходів, а також режимних правил, що істотно ускладнять процес здійснення будь-якої форми терористичної діяльності й дозволять ідентифікувати осіб, які так чи інакше, свідомо або несвідомо сприяли розвитку тероризму. Жодна країна світу ще не створила такої системи протидії тероризму, яка забезпечувала б повний захист від будь-яких проявів терористичної діяльності. Однак держава має інструменти для суттєвої мінімізації таких негативних проявів шляхом застосування відповідних системних заходів.

6. Антитерористичну діяльність можна визначити як реалізацію органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, а також окремими фізичними і юридичними особами системи соціальних, економічних, ідеологічних, політичних, кримінально-правових, адміністративно-правових та інших заходів, спрямованих на запобігання, припинення, розкриття фактів терористичної діяльності і притягнення винних осіб до відповідальності.

Під механізмом реалізації антитерористичної діяльності можна розуміти сукупність правових та інституціональних елементів, за допомогою яких на практиці забезпечується втілення антитерористичних заходів.

7. Адміністративне право безпосередньо реалізується через механізм адміністративно-правового регулювання, що складається з адміністративно-правових норм, правовідносин, актів застосування права й засобів правового регулювання. Адміністративно-правові норми посідають центральне місце у справі протидії тероризму, утворюють її нормативні підвалини, визначають правовий статус, повноваження й порядок взаємодії суб'єктів боротьби з тероризмом між собою та з іншими суб'єктами права. Антитерористична діяльність супроводжується виникненням різноманітних адміністративних правовідносин, зокрема, щодо застосування заходів запобігання та припинення терористичної діяльності, проведення антитерористичної операції, накладення адміністративної відповідальності в разі порушення вимог законодавства тощо. За допомогою актів застосування права можуть вирішуватися питання оперативного управління протидією тероризму, реалізації заходів адміністративного примусу й адміністративної відповідальності. Адміністративне право використовує переважно так звані первинні засоби правового регулювання - приписи, заборони, дозволи. На відміну від інших галузей права, воно широко й ефективно реалізує названі засоби впливу на поведінку як фізичних, так і юридичних осіб.

8. Порівняльний аналіз вітчизняного й зарубіжного законодавства у сфері протидії терористичній діяльності показав, що навіть держави, які потерпають від дій провідників тероризму та їх прибічників, не мають належного інструментарію із застосування до них можливостей адміністративного впливу, зокрема, розвиненого інституту адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері протидії тероризму. Основна маса країн обмежуються лише адміністративною відповідальністю за порушення законодавства стосовно протидії легалізації отриманих злочинним шляхом доходів та фінансуванням тероризму, а також правового режиму в районі проведення контртерористичної операції. У деяких державах цей вид юридичної відповідальності передбачається і за розповсюдження екстремістських матеріалів.

9. Автором вказано на складність застосування в сучасних правових умовах положення щодо можливості введення режиму надзвичайного стану в разі здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об'єктів життєзабезпечення. У цій конструкції постають дві якісних ознаки - масовість терористичного акту й особлива важливість об'єктів життєзабезпечення. Запропоновано два шляхи вирішення цієї ситуації: (а) наприкінці тексту ст. 4 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» вiд 16 березня 2000р. № 1550-III навести примітку, де зазначити, які саме терористичні акти можна вважати масовими (приміром, за чисельністю суб'єктів терористичної діяльності чи потенціальних жертв від цього акту), а також перелік особливо важливих об'єктів життєзабезпечення; (б) виключити слова «масових» і «життєзабезпечення» із конструкції п. 2 ч. 2 ст.4 вказаного закону, виклавши її в такій редакції: «здійснення терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об'єктів».

10. Як свідчить практика антитерористичної діяльності в інших країнах, досить поширеною є ситуація із затягуванням строків проведення антитерористичної операції, у зв'язку з чим пропонується законодавчо встановити такий строк - до 10 діб. У разі необхідності він може бути подовжений Президентом України, до сумарного строку не більше 30 діб і не більше 60 діб в окремих місцевостях країни з можливістю додаткового його подовження не більше як на 30 діб.

11. Закон України «Про боротьбу з тероризмом» є єдиним нормативно-правовим актом, що передбачає участь Збройних Сил України у припиненні терористичного акту в територіальних водах України. Закон же від 6 грудня 1991 р. за № 1934-ХІІ «Про Збройні Сили України», не передбачає можливості участі Збройних Сил Україні у протидії відповідним загрозам у внутрішніх водах і на водній поверхні територіального моря.

12. Використання особового складу суб'єктів антитерористичної діяльності, які працюють у звичайних умовах на території, де вводиться правовий режим району проведення антитерористичної операції, є недоцільним з декількох причин. По-перше, представники органів державної влади працюють постійно на підвідомчій території, при цьому встановлюються певні зв'язки (родинні, дружні, ділові тощо) з її населенням. У кризових ситуаціях, однією з яких є прояв терористичної діяльності, законодавством передбачені достатньо суттєві обмеження правового статусу особи, що перебуває на території, де вводиться правовий режим району проведення антитерористичної операції. З урахуванням неодмінних контактів населення з особами, які забезпечують режимні заходи, існує високий ступінь імовірності індивідуального підходу до чіткого виконання службових обов'язків стосовно забезпечення режимних обмежень. По-друге, по завершенні правового режиму району проведення антитерористичної операції у співробітників, що були задіяні у режимних заходах, гіпотетично ускладняться відносини з особами щодо яких вони були суб'єктами застосування обмежень, а це неодмінно позначиться на ефективності їх подальшої роботи.

13. Закон України «Про боротьбу з тероризмом» не містить чіткого розмежування компетенції суб'єктів антитерористичної діяльності, що не відповідає загальним вимогам режимної організації, а тому цей нормативно-правовий акт потребує вдосконалення. За існуючих правових реалій доволі складно встановити суб'єкта, який повинен виконувати ті чи інші дії. Це не можна визнати задовільним, адже за невиконання або неналежне виконання повинна наставати відповідальність. Серед суб'єктів антитерористичної діяльності необхідно визначити головний відокремлений орган, який здійснюватиме безпосереднє керівництво всією антитерористичною діяльністю. Всі інші суб'єкти такої діяльності повинні мати статус допоміжних органів з чітко визначеною компетенцією із реалізації антитерористичної діяльності. Це дозволить розв'язати проблеми взаємодії та координації діяльності в протидії тероризму, зосередження висококваліфікованих фахівців у розглядуваній сфері й підвищити ефективність роботи та відповідальність суб'єктів антитерористичної діяльності щодо ухвалення рішень та їх впровадження в об'єктивну реальність.

14. В Україні необхідність більш уважного ставлення до соціального стимулювання пояснюється наявністю в її складі Автономної Республіки Крим, а саме - значною кількістю осіб, які повернулися з місць примусового виселення. На сьогодні ця категорія осіб постійно стикається з проблемами реєстрації, яка й досі залишається одним з чинників можливого отримання певних соціальних послуг, зокрема, у сферах освіти, охорони здоров'я, а також реалізації політичних прав тощо. Саме тому проблема облаштування таких осіб та забезпечення їх прав нарівні з іншим населенням є першочерговим завданням нашої держави. У протилежному випадку буде створено соціальне середовище, що може позначитися на виникненні різного роду кризових ситуацій.

15. Існує нагальна необхідність у встановлені адміністративної відповідальності за порушення режиму району проведення антитерористичної операції. Основними правопорушеннями в цій царині можна визнати: (а) непокора законним вимогам уповноважених Антитерористичним центром посадових осіб про дотримання заходів і тимчасових обмежень, встановлених на відповідній території, на яку поширюється правовий режим району проведення антитерористичної операції; (б) проникнення або спроба проникнення без відповідного дозволу на територію, в межах якої введено правовий режим району проведення антитерористичної операції; (в) порушення головним редактором чи окремим автором (авторами) програми чи передачі встановленого законодавством порядку інформування громадськості про терористичний акт та ін.

16. З урахуванням темпу розвитку телекомунікаційних послуг постає необхідність запровадження відповідальності суб'єкта господарювання, який надає хостинг-послуги, за надання технічної можливості для розміщення на серверах, що йому належать, інформації терористичного спрямування, яка буде доступна користувачам веб-сайтів у мережі Інтернет. У цьому разі пропонується закріпити солідарну відповідальність суб'єкта, який розмістив таку інформацію, і суб'єкта, який надав технічну можливість для цього. Перший суб'єкт має нести відповідальність кримінального характеру, а другий - адміністративного. Також слід ураховувати, що в разі якщо суб'єкт господарювання, який надає хостинг-послуги, знає про те, що користувач останніх використовуватиме його технічні можливості для розміщення інформації терористичного спрямування та, незважаючи на це, надає таку можливість, то постає питання про притягнення винних осіб не до адміністративної, а до кримінальної відповідальності.

17. Пропонується інформацію терористичного спрямування розуміти як відомості: (а) про спеціальні засоби, технічні прийоми і тактику проведення антитерористичних операцій; (б) що містять пропаганду або виправдання тероризму; (в) що містять висловлювання осіб, які чинять опір чи закликають до опору суб'єктам антитерористичної діяльності; (г) що містять висловлювання осіб, які закликають до терористичної діяльності; (д) що містять дані про предмети й речовини, які безпосередньо можуть бути використані для вчинення терористичних актів.

18. Проблемними ще залишаються місцевості, а іноді це навіть території окремих держав, керівництво яких досить лояльно ставиться до діяльності провідників тероризму. Це унеможливлює обмеження доступу до інформації терористичного спрямування шляхом внесення змін до законодавства України. Вирішенням цієї ситуації може бути тісна співпраця правоохоронних органів України, перш за все Служби безпеки України, з операторами (провайдерами) Інтернет-послуг, тобто із суб'єктами підприємницької діяльності, які надають технічну можливість для виходу в мережу Інтернет. Провайдери Інтернет-послуг мають технологічні можливості обмеження доступу до певних сайтів за їх Інтернет-адресами. Вважаємо за доцільне порушити питання про відстежування з боку Служби безпеки України сайтів, які можуть так чи інакше впливати на стан національної безпеки, складення відповідного переліку і ознайомлення з ним вітчизняних операторів (провайдерів) Інтернет-послуг, які, у свою чергу, блокуватимуть доступ до них з боку своїх користувачів.

19. Існує необхідність використання в умовах протидії тероризму адміністративного призупинення діяльності, яке полягає в тимчасовому припиненні діяльності осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, юридичних осіб, їх філій, представництв, структурних підрозділів, виробничих ділянок, а також експлуатації агрегатів, об'єктів, будівель або споруд, здійснення окремих видів діяльності (робіт) та надання послуг.

20. У разі прийняття рішення про застосування зброї й бойової техніки проти літаків, на борту яких разом із суб'єктами терористичної діяльності знаходяться екіпаж і пасажири, ми зіштовхуємося з порушенням ст. 64 Конституції України, а саме відносно того, що за жодних обставин не може бути обмежено право людини на життя. Окрім цього, закріплення такої можливості лише на підзаконному рівні не відповідає п. 1 ч.1 ст. 92 Конституції України, який передбачає, що виключно законами України визначаються права та свободи людини і громадянина, гарантії цих прав та свобод, а також основні обов'язки громадянина.

21. На сьогодні встановленого законом порядку визнання організації терористичною і притягнення її до відповідальності за терористичну діяльність не існує. Базовою проблемою розроблення такого механізму є ситуація з вирішенням питання про те, в рамках якого процесуального законодавства відбуватимуться таке визнання і притягнення до відповідальності. Виходячи з аналізу сучасних правових умов ми дійшли висновку, що справа про визнання організації терористичною та притягнення такої організації до відповідальності у вигляді припинення діяльності й конфіскації майна за сучасних законодавчих реалій може бути предметом розгляду лише в межах цивільно-процесуальних норм.

Участь Генерального прокурора України й Верховного Суду України у процедурі визнання організації терористичною і притягнення її до відповідальності за терористичну діяльність дозволить частково запобігти можливим зловживанням з боку різних структур та їх посадових осіб, які мають інструменти впливу на суди та прокуратури нижчої ланки, з огляду на що будуть максимально забезпечені права й інтереси відповідних юридичних осіб.

22. У даний час гостро постає питання про зближення законодавств держав щодо антитерористичної діяльності. У правовому забезпеченні боротьби з тероризмом у масштабах усієї міжнародної спільноти орієнтир має бути не тільки на розвиток міжнародно-правової бази цієї боротьби, але й на концентрацію правових ресурсів країн у використанні їх у єдиному напрямку, зближенні національних законодавств.

23. Комплексний міжнародно-правовий режим протидії тероризму можна розглядати як урегульований міжнародним правом порядок протидії тероризму у всіх його проявах і для всіх держав-учасниць відповідних конвенцій, який підлягає конкретизації у процесі його реалізації. До його основних складників можна віднести такі функціональні режими протидії тероризму: (а) захисту прав людини в умовах боротьби з тероризмом; (б) контртерористичного фінансового моніторингу; (в) протидії тероризму на транспортних комунікаціях; (г) протидії тероризму на об'єктах підвищеної технологічної і екологічної небезпеки; (д) проведення контртерористичної операції.

Комплексний міжнародно-правовий режими протидії тероризму має східчастий характер і конкретизується по вертикалі й горизонталі в системі міжнародного управління боротьби із цим негативним явищем. При цьому можуть виникати і вторинні правові режими, що виступають певним етапом і засобами реалізації первинного. Комплексний міжнародно-правовий режим протидії тероризму регулюється нормами різного галузевого спрямування, серед яких визначальне значення мають норми, що регулюють питання концептуального сполучення інститутів національної безпеки і протидії тероризму на рівні як окремих держав, так і міжнародної спільноти в цілому.

24. Не всі конвенції з протидії тероризму узгоджені між собою, чисельність учасників кожної з них є різною, що ускладнює міжнародну співпрацю держав, спрямовану на викорінювання тероризму. Необхідно спрямувати зусилля всіх країн світу в рамках ООН на створення єдиної, комплексної конвенції, яка концентрувала б у собі всі аспекти протидії тероризму й рекомендувати всім державам-членам ООН приєднатися до неї, адже будь-яка країна може стати наступною ціллю терористів. Такий спеціальний комплексний міжнародно-правовий договір повинен охоплювати загальні питання протидії цьому явищу. Зобов'язання, що мають міститися в ньому, по можливості повинні бути конкретними й передбачати допустимість вжиття спільних заходів з протидії тероризму, що не суперечать загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Монографії:

1. Настюк В. Я. Міжнародно-правовий режим протидії тероризму: моногр. / В. Я. Настюк, С. А. Трофімов. - Х.: Право, 2008. - 352с. (у співавторстві).

2. Трофімов С. А. Митні процедури на морському транспорті: теоретичні й практичні аспекти : моногр. / С. А. Трофімов. - Х.: Право, 2010. - 188с.

3. Трофімов С. А. Правове регулювання антитерористичної діяльності в Україні : моногр. / С. А. Трофімов. - Х. : Право, 2012. - 240с.

Наукові статті у фахових виданнях:

1. Трофімов С. А. Міжнародні аспекти протидії тероризму / С. А. Трофімов // Межэтнические и межконфессиональные отношения в Крыму: проблемы и их решение: сб. науч. ст. - Симферополь: ИД «Тезис», 2009. - С.128-146.

2. Трофімов С. А. Теоретико-правові засади розвитку адміністративного права в аспекті протидії тероризму / С. А. Трофімов // Вчені зап. Таврійськ. нац. ун-ту ім. В.І. Вернадського. - Серія «Юрид. науки». - 2010. - №2. - Т. 23 (62). - С. 220-226.

3. Трофімов С. А. Використання в адміністративному праві категоріального апарату в сфері протидії тероризму / С. А. Трофімов // Вчені зап. Таврійськ. нац. ун-ту ім. В.І. Вернадського. - Серія «Юрид. науки». - 2011. - №1. - Т. 24 (63). - С. 156-162.

4. Трофімов С. А. Щодо запровадження адміністративної відповідальності за порушення законодавства про правовий режим району проведення антитерористичної операції / С. А. Трофімов // Теорія і практика правознавства: електрон. наук. фахове вид. Нац. ун-ту «Юрид. акад. України ім. Я. Мудрого». - 2011. - №1. - С. 240-247 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://nauka.nulau.org.ua/download/el_zbirnik/1/Trofimov.pdf

5. Трофімов С. А. Визначення правового статусу суб'єктів антитерористичної діяльності / С. А. Трофімов // Вісн. Акад. прав. наук України. - 2011. - №4(67). - С. 202-213.

6. Трофімов С. А. Призупинення діяльності як захід адміністративного впливу в умовах протидії тероризму / С. А. Трофімов // Вчені зап. Таврійськ. нац. ун-ту ім. В.І. Вернадського. - Серія «Юрид. науки». - 2011. - №2. - Т. 24 (63). - С. 160-165.

7. Трофімов С. А. Деструктивні характеристики інформаційних ресурсів щодо можливості їх використання з терористичною метою / С. А. Трофімов // Інформація і право. - 2012. - №1 (4). - С.141-145.

8. Трофімов С. А. Проблеми становлення антитерористичної діяльності та антитерористичної концепції в Україні / С. А. Трофімов // Право України. - 2012. - №.3-4. - С.489-494.

9. Трофімов С. А. Проблеми законодавчого забезпечення порядку припинення терористичних актів у повітряному просторі України / С. А. Трофімов, В. В. Ємельяненко // Митна справа. - 2012. - №2(80). - Ч.2. - Кн.2. - С.249-256.

10. Трофімов С. А. Проблеми унормування повноважень Військово-Морських Сил Збройних Сил України щодо участі у заходах з припинення терористичної діяльності в межах територіального моря України / С. А. Трофімов // Часоп. Київ. ун-ту права. - 2012. - №1. - С.145-148.

11. Трофімов С. А. Урегулювання порядку надання хостинг-послуг як фактор забезпечення ефективної антитерористичної діяльності / С. А. Трофімов // Інформація і право. - 2012. - №2 (5). - С.186-190.

12. Трофімов С. А. Роль адміністративно-правових методів у антитерористичній діяльності / С. А. Трофімов // Митна справа. - 2012. - №3(81). - Ч.2. - Кн.1. - С.190-196.

13. Трофімов С. А. Оновлення інституту заходів запобігання та припинення порушень антитерористичного законодавства України/ С. А. Трофімов // Вчені зап. Таврійськ. нац. ун-ту ім. В.І. Вернадського. - Серія «Юрид. науки». - 2012. - №1. - Т. 25 (64). - С. 151-156.

14. Трофімов С. А. Напрями розвитку взаємодії міжнародного і національного права щодо глобальної протидії тероризму / С. А. Трофімов // Митна справа. - 2012. - №4(82). - Ч.2. -Кн.1. - С.248-252.

15. Трофімов С. А. Теоретико-правові засади антитерористичної діяльності/ С. А. Трофімов // Вісн. Харків. нац. ун-ту внутр. справ. - 2012. - № 1 (56). - С.154-159.

16. Трофімов С. А. Проблеми застосування правового режиму надзвичайного стану в Україні / С. А. Трофімов // Пробл. законності. - 2012. - Вип.118. - С.102-108.

17. Трофімов С. А. Процедурні питання визнання організації терористичною (на прикладі іноземних держав) / С. А. Трофімов // Наук. вісн. Львів. Держ. ун-ту внутр. справ. - Серія юрид. - 2012. - Вип.2 (2). - С.131-138.

18. Трофімов С. А. Питання запровадження в Україні механізмів визнання організації терористичною і притягнення її до відповідальності / С. А. Трофімов // Пробл. законності. - 2012. - Вип.119. - С.120-127.

19. Трофімов С. А. Удосконалення правового регулювання порядку інформаційного висвітлення антитерористичної діяльності / С. А. Трофімов // Університет. наук. зап. - 2012. - №3(43). - С. 292-296.

20. Трофімов С. А. Проблеми запровадження адміністративної відповідальності за порушення антитерористичного законодавства / С. А. Трофімов // Право і безпека. - 2012. - №1. - С.118-122.

21. Трофімов С. А. Структурно-функціональна характеристика антитерористичної діяльності / С. А. Трофімов // Пробл. законності. - 2012. - Вип.120. - С.151-158.

22. Трофімов С. А. Забезпечення права людини на життя в умовах антитерористичної діяльності / С. А. Трофімов // Митна справа. - 2012. - №6(84). - Ч.2. - Кн.2. - С.360-365.

Тези наукових доповідей і повідомлень, у яких додатково відображені наукові результати дослідження:

1. Трофімов С. А. Проблеми формування комплексного правового режиму протидії тероризму / С. А. Трофімов // Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи. Зб. наук. пр.; матер. ІІ міжнар. наук.-практ. конф. (16-17 квіт. 2010 р.) / відп. за вип. Поляков І.І. - Сімферополь: КРП “Вид-во “Кримнавчпеддержвидав”, 2010. - С. 157,158.

2. Трофімов С. А. Проблеми запровадження адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері протидії тероризму / С. А. Трофімов // Зб. тез доп. та наук. повідомл. учасників всеукр. наук.-практ. конф. мол. учених та здобувачів, 23-24 листоп. 2010р. / за заг. ред. А. П. Гетьмана. - Х.: НЮАУ ім. Я. Мудрого, 2010. - С.266-269.

3. Трофімов С. А. Проблеми унормування повноважень Збройних Сил України щодо участі у заходах з припинення терористичної діяльності в межах територіального моря України / С. А. Трофімов // Зб. тез доп. та наук. повідомл. учасників всеукр. наук.-практ. конф. мол. учених та здобувачів, 9 листоп. 2011р. / за заг. ред. А. П. Гетьмана. - Х.: НУ «Юрид. акад. України ім. Я. Мудрого», 2011. - С.458-461.

4. Трофімов С. А. Світова практика визнання організації терористичною / С. А. Трофімов // Механізми взаємодії та порядок сумісних дій органів державного управління, місцевого самоврядування з Воєнною організацією держави під час виникнення кризових явищ соціального характеру: матер. наук.-практ. семінару. - Х.: 2012. - С.208-212.

5. Трофімов С. А. Становлення антитерористичної діяльності в Україні / С. А. Трофімов // Національне та міжнародно-правове забезпечення стабільного розвитку: матер. Міжнар. наук.-практ. конф., м. Львів, 2-3 берез. 2012р. - [у 3-х ч.]. - Л.: Західноукр. орг. «Центр правн. ініціатив», 2012. - Ч.ІІІ. - С.81-83.

6. Трофімов С. А. Деякі питання законодавчої регламентації виконання наказу, пов'язаного з припиненням терористичного акту, як обставини, що виключає злочинність діяння / С. А. Трофімов, В. В. Ємельяненко // Право і держава в дослідженнях молодих науковців: матеріали V наук.-практ. конф. студ., асп. та мол. науковців (м. Одеса, 23 берез. 2012 р.). - О.: 2012. - С.163-165.

7. Трофімов С. А. Подолання корупції як один з факторів забезпечення ефективної антитерористичної діяльності в Україні / С. А. Трофімов // Правове регулювання суспільних відносин в умовах демократизації Української держави: Матер. ІІ міжнар. наук.-практ. конф. (2012р. м. Київ) / уклад.: Б. В. Новіков, Т. О. Чепульченко, І. П. Голосніченко, В. Ю. Пряміцин / - К.: НТУУ «КПІ», 2012. - С.193-194.

8. Трофімов С. А. Теоретико-правові засади формування правової бази адміністративної відповідальності за порушення антитерористичного законодавства / С. А. Трофімов // Право як ефективний суспільний регулятор: матер. Міжнар. наук.-практ. конф., м. Львів, 6-7 квіт. 2012р. - [у 3-х ч.]. - Л.: Західноукр. орг. «Центр правн. ініціатив», 2012. - Ч.ІІІ. - С.96-98.

9. Трофімов С. А. Теоретико-правові проблеми застосування правового режиму надзвичайного стану в Україні / С. А. Трофімов // Правове життя сучасної України : матер. Міжнар. наук. конф. проф.-викл. складу (м. Одеса, 20-21 квіт. 2012р.). / відп. за вип. В. М. Дрьомін / Націон. ун-т «Одес. юрид. акад.». - О.: Фенікс, 2012. - Т.2. - С.25-27.

10. Трофімов С. А. Використання можливостей мережі Інтернет у терористичній діяльності / С. А. Трофімов // Сутність та значення впливу законодавства на розвиток суспільних відносин: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 18-19 трав. 2012р.). - О: [У 2-х ч.].. - О.: ГО «Причорномор. фунд. права», 2012. - Ч.1. - С.101-103.

11. Трофімов С. А. До питання про забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина в умовах протидії терористичній діяльності / С. А. Трофімов // Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку: Зб. матер. V Міжнар. наук.-практ. конф. (19-20 трав. 2012 р., м. Суми). І частина / Сумська філія Харків. нац. ун-ту внутр. справ. - Суми: ТОВ «Друк. дім «ПАПІРУС», 2012. - С.525-527.

12. Трофімов С. А. Запровадження в Україні механізму визнання організації терористичною / С. А. Трофімов // Протидія ксенофобії, екстремізму і тероризму у сучасному суспільстві: Наук. пр. Міжнар. наук.-практ. конф. / За заг. ред. Ігнатова О.М.; Ін. економіки та права (філія) ОУП ВПО «Акад. праці та соц. відносин» в м. Севастополі. - Сімферополь: КРП «Вид-во «Кримнавчпеддержвидав», 2012. - С.72-76.

13. Трофимов С. А. Урегулирование порядка предоставления хостинг-услуг как фактор становления эффективной антитеррористической деятельности / С. А. Трофимов // Інформаційні технології боротьби з тероризмом: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 15 лип., 2012р.). - К.: ФОП Ліпкан О.С., 2012. - С.27-31.

14. Трофімов С. А. Щодо необхідності оновлення інституту заходів запобігання та припинення порушень антитерористичного законодавства / С. А. Трофімов // Зб. тез доп. та наук. повідомл. учасників всеукр. наук.-практ. конф. мол. учених та здобувачів, 13 листоп. 2012р. / за заг. ред. А. П. Гетьмана. - Х.: НУ «Юрид. акад. України ім. Я. Мудрого», 2012. - С.203-206.

Анотація

Трофімов С.А. Адміністративно-правове забезпечення протидії тероризму в Україні. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. - Харків, 2013.

Дисертацію присвячено дослідженню адміністративно-правового забезпечення протидії тероризму в Україні. Проаналізовано поняття «тероризм» та його співвідношення з терором, терористичним актом, злочинами терористичного спрямування, терористичною діяльністю й екстремізмом. Досліджено структуру терористичної й антитерористичної діяльності. Визначені роль і місце адміністративного права в системі забезпечення антитерористичної діяльності, проблеми застосування адміністративно-правових режимів в антитерористичній діяльності, система її суб'єктів та ін. Окреслені напрямки вдосконалення адміністративно-правового забезпечення цієї діяльності. Пропонуються системні зміни поточного законодавства України щодо заходів запобігання (попередження) і припинення порушень антитерористичного законодавства, посилення інституту адміністративної відповідальності, а також вдосконалення забезпечення законності.

Обґрунтована необхідність встановлення обов'язку щоденного моніторингу суб'єктами господарювання, які надають хостинг-послуги, інформації, розміщеної на їх серверах, з метою виявлення інформації терористичного спрямування й оповіщення відповідних державних органів про встановлені ними випадки, а також запровадження адміністративної відповідальності за невиконання вказаного обов'язку або недонесення до відома державних органів про випадки використання з терористичною метою технічних можливостей суб'єктів господарювання, які надають хостинг-послуги.

Запропоновано детальніше врегулювати порядок введення правового режиму району проведення антитерористичної операції, адже він передбачає можливість застосування достатньо вагомих обмежень правового статусу фізичних осіб, які перебувають у районі проведення антитерористичної операції.

Окрема увага приділяється гармонізації національного і міжнародного права щодо встановлення комплексного міжнародно-правового режиму протидії тероризму й удосконалення правового регулювання єдиного механізму глобального співробітництва в цій сфері.

Порушується проблема застосування зброї й бойової техніки для запобігання або припинення терористичних актів із застосуванням відповідних транспортних засобів, зокрема, літаків і морських суден.

Ключові слова: тероризм, терористична діяльність, антитерористична діяльність, адміністративно-правове забезпечення, адміністративно-правовий режим, методи державного управління, адміністративна відповідальність, забезпечення законності.

Аннотация

Трофимов С.А. Административно-правовое обеспечение противодействия терроризму в Украине. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Национальный университет «Юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого», Министерство образования и науки, молодежи и спорта Украины. - Харьков, 2013.

Диссертация посвящена исследованию административно-правового обеспечения противодействия терроризму. Проанализировано понятие «терроризм» и его соотношение с террором, террористическим актом, преступлениями террористической направленности, террористической деятельностью и экстремизмом. Исследована структура террористической и антитеррористической деятельности. Определены роль и место административного права в системе обеспечения антитеррористической деятельности, проблемы применения административно-правовых режимов в антитеррористической деятельности и система ее субъектов. Изучены направления усовершенствования административно-правового обеспечения этой деятельности. Предлагаются системные изменения текущего законодательства Украины относительно мер предупреждения и прекращения нарушений антитеррористического законодательства, усиления института административной ответственности, а также усовершенствования обеспечения законности. Отдельное внимание уделено гармонизации национального и международного права относительно становления комплексного международно-правового режима противодействия терроризму и усовершенствования правового регулирования единого механизма глобального сотрудничества в этой сфере.

Обосновывается, что с учетом комплексности рассматриваемого явления эффективно противодействовать ему в пределах конкретной отрасли права невозможно. Определяется задача административного права в этой сфере - создание нормативной базы реализации антитеррористических мероприятий, а также установление соответствующих режимных правил, которые весомо усложнят осуществление любой формы террористической деятельности и позволят идентифицировать лиц, которые так или иначе, сознательно или несознательно оказывали содействие развитию терроризма.

Подчеркивается необходимость расширения перечня мер предупреждения и прекращения правонарушений, которые используются во время проведения антитеррористической операции, в частности, предлагается включить в него приостановление предоставления услуг связи юридическим и физическим лицам, частной правоохранительной деятельности, а также функционирования опасных производств и организаций, деятельность которых связана с использованием взрывчатых, радиоактивных, химически и биологически опасных веществ.

Аргументируется необходимость закрепления обязанности ежедневного мониторинга субъектами хозяйствования, предоставляющими хостинг-услуги, информации, размещенной на их серверах, с целью выявления информации террористической направленности и оповещения соответствующих государственных органов об установленных ими случаях, а также введения административной ответственности за невыполнение указанной обязанности или недонесение к сведению государственных органов о случаях использования с террористической целью технических возможностей этих субъектов.

Указывается, что в современных условиях проблемными остаются отдельные местности, а иногда это даже территории отдельных государств, руководство которых лояльно относится к деятельности субъектов террористической деятельности, вследствие чего фактически невозможно ограничить доступ к информации террористической направленности путем внесения изменений в законодательство Украины. Решить эту ситуацию предлагается путем сотрудничества правоохранительных органов Украины, прежде всего Службы безопасности Украины, с операторами (провайдерами) Интернет-услуг, т.е. с субъектами предпринимательской деятельности, предоставляющими техническую возможность для выхода в сеть Интернет, поскольку они имеют технологические возможности ограничения доступа к определенным сайтам по их Интернет-адресам. Поднят вопрос о целесообразности отслеживания со стороны Службы безопасности Украины сайтов, которые так или иначе могут повлиять на состояние национальной безопасности, составления их перечня и ознакомления с ним отечественных провайдеров Интернет-услуг, которые, в свою очередь, будут блокировать доступ к ним со стороны своих пользователей.

Детально изучена проблема применения оружия и боевой техники для предупреждения или прекращения террористических актов с применением соответствующих транспортных средств, в частности, самолетов и морских судов.

Предложено более детально урегулировать порядок введения правового режима района проведения антитеррористической операции, поскольку он предусматривает возможность применения достаточно весомых ограничений правового статуса физических лиц, находящихся в районе проведения антитеррористической операции.

Ключевые слова: терроризм, террористическая деятельность, антитеррористическая деятельность, административно-правовое обеспечение, административно-правовой режим, методы государственного управления, административная ответственность, обеспечение законности.

Summary

Trofimov S.A. The Administrativno-pravove providing of counteraction terrorism in Ukraine. - On the right for a manuscript.

Dissertation for obtaining a scientific degree of the Doctor of Legal Sciences, on specialty 12.00.07 - Administrative Law and Procedure, Financial Law, Information Law. - National University «Yaroslav the Wise Law Academy of Ukraine», Ministry of Education and Science, Youth and Sport of Ukraine. - Kharkiv, 2013.

Thesis deals with the administrative and legal framework to counter terrorism. Analysis of the concept of terrorism and its correlation with terror, terrorist attack, terrorist offenses wing, terrorist activities and extremism. The structure of terrorist and counter-terrorist activities. The role and place of administrative law in the system of anti-terrorist activities, the problem of the use of administrative and legal regimes in anti-terrorist activities, the system subjects the designated activities, etc.. Analyzed trends improve administrative and legal support counter-terrorism activities. Proposed system changes the current legislation of Ukraine for prevention (warning) and suppress violations of anti-terrorism legislation, strengthening the institute administrative proceedings, as well as improving the rule of law.

The necessity of the duty daily monitoring entities that provide web hosting services, information posted on their servers to detect terrorist targeting information and alerts relevant government authorities to set their cases as well as the introduction of administrative liability for non-mandatory 'communication daily monitoring or failure to report such information to governmental authorities about use cases for terrorist purposes technical capabilities entities that provide hosting services.

A more detailed introduction to regulate the order of the legal regime of conducting counterterrorist operations, because this legal regime provides for the application of sufficient restrictions on the legal status of individuals who are in the area of counter-terrorism operations.

Special attention is devoted to the harmonization of national legislation and international law in terms of the formation of the complex international legal regime against terrorism and researches legal regulation of a single mechanism for global cooperation in this field.

Investigated the problem of weapons and military equipment to prevent or prypynennyaya terrorist acts with the use of appropriate vehicles, such as aircraft and ships.

Keywords: terrorism, terrorist activity, anti-terrorist activity, administrative legal support, administrative legal regime, methods of public administration, administrative responsibility, law enforcement.

Відповідальний за випуск доктор юридичних наук, професор М.М. Тищенко

Підписано до друку 18.02.2013 р. Формат 60х90/16

Папір офсетний. Віддруковано на різографі.

Ум. друк. арк. 1,3. Облік.-вид. арк. 1,9.

Тираж 150 прим. Зам. № 560

Друкарня Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

61024, Харків, вул. Пушкінська, 77

Размещено на Allbest.ru