Адміністративно-правові засади захисту прав громадян у діяльності правоохоронних органів

Запропоновано врахування таких позитивних особливостей зарубіжного досвіду: превалювання профілактичної діяльності перед іншими напрямками роботи правоохоронних органів; широке використання допоміжних засобів профілактичної роботи; наділення прокуратури правом звернення до органу конституційного контролю у разі порушення законами конституційних прав і свобод людини і громадянина; детальна правова регламентація компетенції правоохоронних органів, підстав і порядку застосування ними заходів адміністративного примусу; прийняття та реєстрація правоохоронними органами заяв і повідомлень про правопорушення й інші події в електронній формі; тісний зв'язок правоохоронних органів із громадськістю; широке залучення населення до виконання окремих правоохоронних повноважень тощо.

У підрозділі 5.2 «Розвиток адміністративно-правових засобів захисту прав громадян у діяльності правоохоронних органів» акцентовано увагу на тому, що вдосконалення адміністративно-правових засад і практики захисту прав громадян у діяльності правоохоронних органів у сучасних умовах потребує узгодження й збалансування превентивних і репресивних методів їхньої роботи. Правозахисна діяльності правоохоронних органів має бути спрямована головним чином на сприяння реалізації прав громадян і подолання причин і умов їх порушень, а вже потім - на припинення правопорушень, відновлення прав громадян і забезпеченні юридичної відповідальності винних осіб, основною метою якої так само є загальна та спеціальна превенція.

Пріоритетність запобігання порушенням прав громадян у діяльності правоохоронних органів передбачає впорядкування й розширення здійснюваних ними заходів загальної та індивідуальної профілактики, що потребує прийняття спеціалізованого Закону України «Про профілактику правопорушень», який би і визначав комплекс заходів щодо запобігання правоохоронними органами порушенням прав громадян. Забезпечення достатніх правових гарантій дотримання прав громадян і створення належних умов для їх захисту при здійсненні правоохоронними органами загальних і спеціальних заходів адміністративного примусу вимагає врегулювання профільним Законом України «Про заходи адміністративного примусу» засад, суб'єктів, підстав і умов, порядку їх реалізації, а також прав громадян, щодо яких здійснюються такі примусові заходи.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми Ї удосконалення адміністративно-правових засад захисту прав громадян у діяльності правоохоронних органів. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових концептуальних висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Доведено, що об'єкт адміністративно-правового захисту утворюють безпосередньо зумовлені позитивним та/або природним правом права, свободи і законні інтереси, належні громадянам України, іноземцям і особам без громадянства як базовий елемент їхнього правового статусу, що забезпечений відповідними гарантіями з боку держави. Такому захисту підлягає не лише визнання за особою можливості діяти певним чином, але і її реальна здатність реалізовувати наявні в неї можливості у відповідних конкретних юридично оформлених і соціально обґрунтованих й виправданих межах. Більше того, права людини як об'єкт адміністративно-правового захисту виступають не просто певною юридично гарантованою можливістю поведінки, але тією можливістю, що гарантована особі правом для задоволення її соціальних потреб відповідно до встановленого у державі правопорядку.

Акцентовано увагу на тому, що функція правової держави щодо захисту прав громадян становить систему заходів із запобігання порушенням прав громадян, контролю та нагляду за їхнім дотриманням, підтвердження чи відновлення оскаржуваних чи порушених прав, забезпечення юридичної відповідальності правопорушників й усунення інших негативних соціальних наслідків порушень прав громадян, що реалізуються організаційними та правовими засобами відповідно до засад верховенства права органами публічної влади, громадськими об'єднаннями та громадянами з метою забезпечення реальності прав громадян. Наголошується, що функція захисту прав і свобод людини і громадянина, яка спрямовується на реалізацію соціального призначення правової держави, посідає чільне місце в системі її функцій, має системоутворююче значення, екстраполюючись в усіх напрямках діяльності правової держави. Відповідно, гарантування та захист прав громадян не відділяються від економічної, соціальної, екологічної чи іншої функції, реалізація яких за умов правової держави нерозривно поєднана із відповідними правами і свободами людини і громадянина.

Адміністративно-правове регулювання захисту прав громадян визначено як здійснення державою з метою забезпечення реальності прав громадян за допомогою юридичних норм та індивідуальних приписів упорядкування, закріплення, охорони й розвитку суспільних відносин організаційно-розпорядчого та реординаційного характеру, які складаються у сфері організації та практичної реалізації захисту прав громадян в Україні. Особливостями адміністративно-правового регулювання захисту прав громадян названо державно-владний характер, імперативно-диспозитивний метод, поєднання організаційно-розпорядчих та реординаційних відносин, нормативний та індивідуально-правовий характер, спрямування як на організацію, так і на практичну реалізацію захисту прав громадян в Україні. Адміністративно-правове регулювання виявляється щодо усіх форм і засобів захисту прав громадян в Україні, визначаючи організацію та встановлюючи правові процедури діяльності правоохоронних органів, виконання рішень міжнародних судових установ, оскарження у зверненнях громадян.

Під адміністративно-правовими засобами захисту прав громадян розуміються правові явища, діяння й заходи, що відповідно до адміністративного законодавства зумовлюють і забезпечують владно-розпорядчий вплив на організацію та реалізацію захисту прав громадян в Україні. Специфіка та значення адміністративно-правових засобів виявляються у тому, що вони можуть виступати елементом різних форм захисту прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина й в цілому забезпечують такі адміністративно-правові форми захисту прав громадян як адміністративна юстиція, діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, оскарження у зверненнях громадян, діяльність інших правоохоронних органів.

Правоохоронна діяльність визначена як державна діяльність, спрямована на реалізацію правоохоронної функції із захисту та охорони прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, засад конституційного ладу, законності та правопорядку й постійно здійснювана виключно в порядку, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним матеріальним і процесуальним законодавством, а також відповідно до засад верховенства права та пріоритету прав і свобод людини і громадянина професійними спеціально уповноваженими суб'єктами шляхом застосування у правоохоронних цілях різноманітних правових засобів і заходів юридичного впливу (запобігання, припинення та юридичної відповідальності). Напрямками правоохоронної діяльності залежно від правового змісту та стадій її реалізації як своєрідного юридичного процесу названо: запобігання правопорушенням; виявлення правопорушень; припинення правопорушень; розкриття правопорушень; розслідування правопорушень; притягнення до юридичної відповідальності правопорушників; виконання заходів юридичної відповідальності.

Обґрунтовано, що якісною відмінністю правоохоронних органів від інших суб'єктів правоохоронної діяльності є її здійснення ними саме на професійній основі, адже правоохоронні органи спеціально утворюються й забезпечуються державою для реалізації її правоохоронної функції. Виконання правоохоронних повноважень як основний напрямок діяльності є одним із обов'язкових критеріїв віднесення певної інституції до числа правоохоронних органів. Наявність можливості застосовувати державно-владні засоби впливу, в тому числі державний примус, у поєднанні з функціональним критерієм правоохоронної спеціалізації дозволяє відмежовувати державні правоохоронні органи від інших суб'єктів правоохоронної діяльності -- і державних неправоохоронних органів, і недержавних формувань, залучених до здійснення правоохорони.

Зроблено висновок, що необхідність компетентної реалізації напрямків правоохоронної діяльності обумовлює формування правоохоронних органів, а їхнє узгоджене виконання -- систему правоохоронних органів. Основним системоутворюючим критерієм побудови системи правоохоронних органів виступає правоохоронна діяльність, з метою постійного і професійного здійснення якої і утворюються спеціальні правоохоронні органи. Доведено, що система правоохоронних органів -- це відносно самостійна підсистема інституціональної підсистеми правоохоронної системи, яку становить цілісна, ієрархічна, структурована сукупність взаємообумовлених і взаємодіючих правоохоронних органів, сформована за функціональним критерієм для спільного фахового здійснення правоохоронної діяльності. Дана дефініція характеризує виключно системний характер організації правоохоронних органів й має розглядатися разом з поняттями правоохоронного органу та правоохоронної діяльності.

Акцентовано увагу на тому, що в основі процесу вдосконалення організації та діяльності системи правоохоронних органів України має бути вироблення, наукове обґрунтування, затвердження й виконання єдиної і комплексної Концепції і Державної цільової програми розвитку організації та діяльності системи правоохоронних органів України. Державна цільова програма розвитку організації та діяльності системи правоохоронних органів України є комплексом взаємопов'язаних завдань і заходів, спрямованих на реорганізацію і побудову системи правоохоронних органів України, здійснюваних з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджених за строками виконання, складом виконавців і ресурсним забезпеченням.

Зазначається, що виявлення і усунення випадків порушення прав громадян у діяльності правоохоронних органів відбувається в межах єдиної системи контролю і нагляду за додержанням законності в діяльності правоохоронних органів, що забезпечує дотримання в ній прав як людини, так і юридичних осіб, а також загальносоціальних, державних і самоврядних інтересів.

Доведено, що пріоритетними напрямами вдосконалення системи контролю і нагляду за дотриманням прав громадян в діяльності правоохоронних органів є: законодавче визначення єдиного загального механізму (суб'єктів, об'єктів, підстав, форм, методів, порядку, наслідків) здійснення контролю і нагляду за дотриманням прав громадян в діяльності правоохоронних органів; інтенсифікація участі громадськості в контрольно-наглядовій діяльності за правоохоронними органами, у тому числі надання права приймати в окремих випадках рішення не лише рекомендаційного, але й обов'язкового до врахування компетентними державними органами характеру; надання органам місцевого самоврядування можливості порушувати питання про усунення виявлених порушень або самими правоохоронними органами, або іншими компетентними інституціями; формування за прикладом Уповноваженого Президента з питань контролю за діяльністю Служби безпеки України спеціальної мережі представників глави держави із перевірки дотримання прав громадян в діяльності інших правоохоронних органів; орієнтування усієї системи органів виконавчої влади на виявлення порушень прав громадян в діяльності правоохоронних органів та забезпечення їх усунення.

Визначено, що оскарження уособлює самостійну форму захисту прав громадян, в основу якої покладається право на оскарження. Доступність, оперативність, дешевизна та простота реалізації адміністративного оскарження порівняно з судовою та іншими формами захисту зумовлюють його застосування для захисту прав громадян у правоохоронній діяльності, що передбачає своєчасне і повне попередження, припинення та усунення порушень прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина в рішеннях, діях і бездіяльності правоохоронних органів. Адміністративне оскарження доповнює інші форми захисту прав громадян, дозволяє розвантажити судочинство та сприяє налагодженню діалогу між суспільством і органами публічної адміністрації. Перспективними напрямками вдосконалення організації реалізації права на оскарження названо подолання формалізму у розгляді та вирішенні адміністративних скарг, зокрема в частині виявлення та усунення причин і умов порушень прав громадян; залучення громадськості до розгляду адміністративних скарг; врегулювання прав громадянина та обов'язків суб'єкта розгляду скарг; встановлення можливості тимчасового зупинення дії оскаржуваних рішень; запровадження в адміністративному оскарженні механізму примирення сторін як прогресивного способу вирішення спорів.

Наголошується, що вдосконалення захисту прав громадян у діяльності органів контролю та адміністративного нагляду першочергово потребує уточнення їх складу, а також визначення статусу як правоохоронного контролюючого/наглядового органу і місця захисту прав громадян серед функціональних напрямків діяльності таких органів. Перспективним напрямком розвитку захисту прав громадян у діяльності органів контролю та адміністративного нагляду виступає орієнтування контрольно-наглядової діяльності саме на охорону й захист прав громадян, чітке правове закріплення форм, способів і засобів такого захисту. Ефективна ж організація та реалізація захисту прав громадян у діяльності органів контролю та адміністративного нагляду так само вимагає забезпечення захисту і від порушень прав громадян рішеннями та діяннями самих органів контролю та адміністративного нагляду. Відповідно, діяльність кожного органу контролю та адміністративного нагляду має передбачати можливість адміністративного оскарження, що дозволяє не лише оперативно припинити порушення прав конкретного громадянина, але й попередити такі порушення щодо інших осіб.

Обґрунтовано, що правозахисна діяльність органів прокуратури є однією із суттєвих і дієвих форм захисту прав громадян, що за допомогою різних правових засобів забезпечує запобігання порушенням прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина з боку органів публічної влади, інших юридичних і фізичних осіб, їх виявлення, припинення та усунення. Специфіка захисту прав громадян у діяльності органів прокуратури полягає у здійсненні не лише в порядку розгляду звернень про порушення прав громадян, але й за власною ініціативою; спрямованості на захист прав конкретних громадян і невизначеного кола осіб; безоплатності, доступності та оперативності; різноплановому характері; непротиставленні і доповненні судової форми захисту.

До пріоритетних напрямків розвитку адміністративно-правового забезпечення захисту прав громадян у діяльності органів прокуратури віднесено: законодавче визначення вичерпного переліку підстав проведення прокурорської перевірки, звуження кола суб'єктів ініціювання позачергових перевірок; внесення актів прокурорського реагування до державних органів, які не забезпечили адекватний захист прав громадян; встановлення гарантій запобігання порушенням прав громадян в діяльності органів прокуратури, зокрема, шляхом адміністративного оскарження; забезпечення пріоритетності ініціювання усунення порушень законності та прав громадян самостійно порушником або у судовому порядку; включення до предмета подання вимог щодо прийняття, скасування та внесення змін до правових актів індивідуальної дії; законодавче врегулювання засад і механізму ініціювання прокурором притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, забезпечення можливості судового оскарження прокурором прийнятого рішення; надання прокурору права звертатися із позовом в інтересах декількох осіб; оновлення відомчого підзаконного правового забезпечення захисту прав громадян у діяльності органів прокуратури, приведення його у відповідність до чинного матеріального і процесуального законодавства.

Доведено, що захист прав громадян мілітаризованими правоохоронними органами реалізується за усіма напрямками їх правоохоронної діяльності, що прямо чи опосередковано спрямовується на загальне, спеціальне та індивідуальне попередження, припинення та усунення кримінальних, адміністративних та інших порушень прав громадян, їх поновлення та відшкодування завданих збитків. Повнота і дієвість захисту та дотримання прав громадян у діяльності мілітаризованих правоохоронних органів безпосередньо пов'язуються з формуванням сучасних узгоджених правових засад їх організації та діяльності, що з метою підтримання правопорядку і захисту прав громадян комплексно визначатимуть повноваження, порядок їх реалізації, відповідальні структурні підрозділи, механізм оскарження рішень та діянь мілітаризованих правоохоронних органів.

Зроблено висновок, що загальними перспективними напрямками розвитку адміністративно-правового забезпечення захисту прав громадян у діяльності мілітаризованих правоохоронних органів є: законодавче відображення у компетенції мілітаризованих правоохоронних органів визначального місця захисту прав громадян, правозахисних повноважень, фахових структурних підрозділів, порядку здійснення і гарантії захисту прав громадян; усунення та недопущення випадків підміни підзаконними актами законодавчих актів з питань захисту прав громадян; спрямування правозахисної діяльності за напрямками загальної охорони і захисту прав всіх громадян від протиправних посягань, захисту прав певних категорій осіб, захисту прав громадян від порушень з боку наділених широкими владними повноваженнями працівників мілітаризованих правоохоронних органів; пріоритетність попередження будь-яких порушень прав громадян перед забезпеченням усунення їх наслідків; розвиток механізмів судового та адміністративного оскарження протиправних рішень та діянь мілітаризованих правоохоронних органів, якими порушуються права громадян; посилення демократичного цивільного контролю на предмет дотримання прав людини у діяльності мілітаризованих правоохоронних органів.

Наголошується, що передумовами захисту прав громадян у діяльності громадських правоохоронних формувань виступають неспроможність державних правоохоронних органів однаково ефективно вирішувати всі завдання правоохорони, позитивний вплив громадськості на форми й методи їхньої правоохоронної діяльності, висока превентивна та виховна роль діяльності громадських правоохоронних формувань, що забезпечує зниження латентності правопорушень, нейтралізацію їх причин і умов, своєчасне реагування на протиправні діяння. Звідси, значення залучення громадських правоохоронних формувань до захисту прав громадян полягає в забезпеченні широкої участі населення у протидії правопорушенням і сприянні правозахисній діяльності правоохоронних органів.

Зроблено висновок, що розвиток інституту громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, узгодження його нормативно-правової основи й забезпечення подальшої інтеграції у правоохоронну систему є необхідними умовами ефективного захисту прав громадян. Його вдосконалення має передбачати: орієнтування діяльності громадських правоохоронних формувань на здійснення захисту прав громадян шляхом запобігання їх порушенням, виявлення та припинення останніх, сприяння діяльності правоохоронних органів; розширення мережі громадських правоохоронних формувань; поєднання засад самостійності та інтенсивної взаємодії з правоохоронними органами і місцевими органами публічної влади; врегулювання правового статусу й гарантій діяльності членів громадських правоохоронних формувань; підвищення рівня їхньої підготовки, організацію їх правового, психологічного, медичного та іншого навчання; забезпечення належної державної (організаційної, фінансової, матеріально-технічної) підтримки діяльності громадських правоохоронних формувань; висвітлення засобами масової інформації і пропагування діяльності громадських правоохоронних формувань.

Доведено, що удосконалення адміністративно-правового регулювання захисту прав громадян у діяльності правоохоронних органів України на основі зарубіжного досвіду передбачає такі заходи: пріоритетне спрямування правозахисної діяльності на загальне, спеціальне та індивідуальне запобігання порушенням прав громадян, усунення їх причин і умов; закріплення детального й вичерпного переліку прав і обов'язків правоохоронних органів, форм і методів їх діяльності у сфері забезпечення прав і свобод особи; розширення допоміжних засобів профілактичної роботи; комплексне законодавче врегулювання підстав і порядку застосування правоохоронними органами заходів адміністративного примусу; зведення прокурорського реагування на порушення прав громадян до ініціювання самостійного усунення порушником виявлених порушень або забезпечення їх усунення у судовому порядку; наділення Генерального прокурора України правом звернення до Конституційного Суду України з приводу конституційності законів та інших правових актів у разі порушення ними прав і свобод людини і громадянина; розвиток форм громадського контролю за діяльністю правоохоронних органів; узгоджене впорядкування участі громадян у правозахисній діяльності індивідуально і через спеціалізовані громадські правоохоронні формування.

Акцентовано увагу на тому, що вдосконалення системи адміністративно-правового захисту прав громадян у діяльності правоохоронних органів має передбачати формування цілісного юридичного механізму захисту прав громадян, засоби та процедури якого потребують комплексного науково обґрунтованого, цілісного й узгодженого законодавчого регулювання. Розвиток адміністративно-правових засад захисту прав громадян у діяльності правоохоронних органів вимагає: прийняття Закону України «Про систему правоохоронних органів», затвердження Концепції і Державної цільової програми розвитку організації та діяльності системи правоохоронних органів України; затвердження Концепції розвитку системи захисту прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина в Україні та Плану заходів з її виконання, спрямованих на впорядкування існуючих механізмів захисту прав громадян, визначаючи місце серед них та перспективи розвитку правових основ і практики захисту прав громадян у діяльності правоохоронних органів; прийняття Закону України «Про профілактику правопорушень», який би встановлював адміністративно-правові засоби запобігання порушенням прав громадян та порядок їх використання у діяльності правоохоронних органів; прийняття Закону України «Про заходи адміністративного примусу», що визначав би загальні та спеціальні заходи державного примусу, підстави, порядок і єдині правові межі їх застосування правоохоронними органами; прийняття Адміністративно-процедурного кодексу України, який би деталізував права і обов'язки сторін, процедуру адміністративного оскарження, гарантії своєчасного й об'єктивного розгляду та вирішення скарг громадян про порушення їх прав правоохоронними органами; прийняття Закону України «Про участь громадян у правоохоронній діяльності», який би комплексно встановлював організаційно-правові форми індивідуальної та спільної з правоохоронними органами участі громадян та їх об'єднань у правоохоронній діяльності, у тому числі із захисту прав громадян; внесення змін до Закону України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» у напрямку орієнтування контролю та нагляду на виявлення порушень прав громадян у діяльності правоохоронних органів та забезпечення їх усунення; оновлення та приведення у відповідність до актуальних законодавчих реалій і потреб захисту прав громадян підзаконного відомчого нормативно-правового регулювання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, підручники, посібники

1. Соколенко О. Л. Захист прав громадян у діяльності правоохоронних органів України: адміністративно-правові засади: монографія / О. О. Соколенко. - Х.: НікаНова, 2012. - 534 с.

2. Соколенко О. Л. Законність у сфері виконавчої влади: організаційно-правовий аспект / О. Л. Соколенко // Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту: монографія / За заг. ред. В.Б. Авер'янова. - К.: Наукова думка, 2007. - С. 326-345.

3. Соколенко О. Л. Теорія та практика діяльності міліції щодо застосування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення: монографія / О. Л. Соколенко, Н. А. Галабурда. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2012. - 164 с.

4. Соколенко О. Л. Адміністративне право України / О. Л. Соколенко // Основи правознавства України: навч. посіб. / К. А. Марков [та ін.]. - Д.: РВВ ДНУ, 2010. - С. 126-149.

5. Соколенко О. Л. Захист прав людини і основоположних свобод / О. Л. Соколенко, О. П. Литвин, Ю. О. Левенець // Матеріали до Всеукраїнського тижня права у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара 6-11 грудня 2010 року. - Д.: ДНУ, 2010. - 50 с.

6. Соколенко О. Л. Інститут уповноваженого з прав людини в національному та міжнародному праві / О. Л. Соколенко // Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку: Збірник наукових праць / За ред. Ю. С. Шемшученка, І. С. Гриценка, М. Б. Бучка; упор. О. В. Кресін. - К.: Логос, 2010. - С. 268-270.

7. Соколенко О. Л. Митне право, митний огляд, митний режим, митний тариф / О. Л. Соколенко // Великий енциклопедичний юридичний словник / За редакцією акад. НАН України Ю. С. Шемшученка. - К.: «Юридична думка», 2007. - C.449-450.

8. Соколенко О. Л. Правові основи митно-тарифного та нетарифного регулювання ЗЕД / О. Л. Соколенко // Митне право України: навчальний посібник /За заг. ред. В. В. Ченцова та Д. В. Приймаченка / Вид. 2. - К.: Істина, 2008. - С. 214-228.

9. Соколенко О. Л. Забезпечення законності в державному управлінні / О. Л. Соколенко // Демократичні засади державного управління та адміністративне право: Монографія / [Кол. авт.: Шемшученко Ю. С., Авер'янов В. Б., Андрійко О. Ф., Кресіна І. О., Нагребельний В. П. та ін.]; за заг. ред. д.ю.н. В.Б. Авер'янова. - К.: Видавництво «Юридична думка», 2010. - С.289-299.

Наукові статті та тези доповідей і наукових повідомлень

1. Соколенко О. Л. Поняття та особливості забезпечення законності в діяльності митних органів / О. Л. Соколенко // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2005. Спецвипуск. Т.2. - С.336-342.

2. Соколенко О. Л. Обеспечение прав граждан - важное требование законности / О. Л. Соколенко // Научные труды. Российская академия юридических наук. Выпуск 7. В 2 томах. Т. 1. - М.: Издательская группа «Юрист», 2007. - С. 279-281.

3. Соколенко О. Л. Юридична клініка в правоосвітницькій діяльності / О. Л. Соколенко // Вісник Академії митної служби України. Серія право. - 2009. - № 1. - С. 40-44.

4. Соколенко О. Л. Захист прав та свобод людини та громадянина у сфері публічно-правових відносин в контексті адміністративного судочинства / О. Л. Соколенко // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2009. - С.185-190.

5. Соколенко О. Л. Сутність прав людини як об'єкта адміністративно-правового захисту / О. Л. Соколенко // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2011. - № 4. - 628 с. - С.353-360.

6. Соколенко О. Л. Поняття правового статусу як основи адміністративно-правого захисту прав людини / О. Л. Соколенко // Право і суспільство. - 2011. - № 6. - С.121-123.

7. Соколенко О. Л. Напрямки правоохоронної діяльності: особливості теоретичного розуміння / О. Л. Соколенко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. - 2012. - № 93. - С. 69-72.

8. Соколенко О. Л. Теоретичні засади захисту прав громадян у демократичній, соціальній, правовій державі / О. Л. Соколенко // Право і Безпека. - 2012. - № 3 (45). - С.69-74.

9. Соколенко О. Л. Теоретичні засади адміністративно-правового регулювання захисту прав громадян / О. Л. Соколенко // Форум права. - 2012. - № 2. - С. 633-639 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-2/12colzpg.pdf

10. Соколенко О. Л. Захист прав громадян як ознака та основна функція правової держави / О. Л. Соколенко // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 2. - С. 92-100.

11. Соколенко О.Л. Види правоохоронних органів України / О.Л. Соколенко // Форум права. - 2012. - № 3. - С.699-705 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-3/12colpou.pdf

12. Соколенко О.Л. Поняття та ознаки системи правоохоронних органів / О. Л. Соколенко // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 3. - С. 254-260.

13. Соколенко О.Л. Захист прав громадян у діяльності мілітаризованих правоохоронних органів / О. Л. Соколенко // Європейські перспективи. - 2012. - № 5. - С.77-82.

14. Соколенко О.Л. Сутність адміністративно-правових засад захисту прав громадян / О. Л. Соколенко // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. - 2012. - Випуск 3. - С. 304-314.

15. Соколенко О. Л. Форми, способи і засоби захисту прав громадян: поняття та значення / О. Л. Соколенко // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2012. - С.159-165.

16. Соколенко О. Л. Захист прав громадян у діяльності органів контролю та адміністративного нагляду / О. Л. Соколенко // Право і Безпека. - 2012. - № 4. - С.92-97.

17. Соколенко О. Л. Правоохоронні органи: поняття та ознаки / О. Л. Соколенко // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових праць. Юридичні науки. - Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2012. - № 4 (IІ). - С. 25-31.

18. Соколенко О. Л. Адміністративно-правове забезпечення захисту прав громадян у діяльності органів прокуратури / О. Л. Соколенко // Наше право. - 2012. - № 5. - С. 97-102.

19. Соколенко О. Л. Теоретичні засади адміністративно-правового регулювання захисту прав громадян / О. Л. Соколенко // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 4 (59). Ч. 2. - С. 168-175.

20. Соколенко О. Л. Поняття та ознаки правоохоронної функції держави як основи правоохоронної діяльності / О. Л. Соколенко // Форум права. - 2012. - № 4 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-4/12colopd.pdf

21. Соколенко О. Л. Статус і місце правоохоронних органів серед суб'єктів правоохоронної діяльності / О. Л. Соколенко // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - № 4. - 2012. - С.193-202.

22. Соколенко О. Л. Перспективи розвитку системи та діяльності правоохоронних органів / Соколенко О. Л. // Право і суспільство. - № 5. - 2012. - С. 90-96.

23. Соколенко О. Л. Адміністративно-правові засади контролю та нагляду за дотриманням прав громадян у діяльності правоохоронних органів / О. Л. Соколенко // Митна справа: науково-аналітичний часопис. - 2012. - № 6. - Частина 2. - Книга 2. - С.189-196.

24. Соколенко О. Л. Поняття, значення та система адміністративно-правових засобів захисту прав громадян / О. Л. Соколенко // Право і Безпека. - № 5 (47). - 2012. - С. 95-100.

25. Соколенко О. Л. Адміністративне оскарження як форма захисту прав громадян у діяльності правоохоронних органів / О. Л. Соколенко // Науковий вісник Чернівецького університету. Правознавство. - 2012. - Випуск 636. - С. 83-88.

26. Соколенко О. Л. Проблема правовой помощи населению в международном праве и национальном законодательстве / О. Л. Соколенко // Публичное, корпоративное, личное право: проблемы конфликтности и перспективы консенсуальности: Материалы V международной научно-теоретической конференции. Санкт-Петербург, 2-3 декабря 2005 года / Под общ. ред. В. П. Сальникова, Р. А. Ромашова, Н. С. Нижник: В 2 ч. Ч. II. - СПб.: Санкт-Петербургский университет МВД Росии, 2005. - C. 102-105.

27. Соколенко О. Л. Трансформаційні процеси у системі адміністративної відповідальності / О. Л. Соколенко // Юридична відповідальність: проблеми теорії і правозастосування: Матеріали регіонального круглого столу / За заг. ред. А. В. Грабильнікова. - Д.: ДНУ, 2008. - С.64-68.

28. Соколенко О. Л. Забезпечення законності як складова безпеки держави / О. Л. Соколенко // Національні інтереси та проблеми забезпечення національної безпеки України: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (5-6 листопада 2009 р., м. Кіровоград). - Кіровоград КірЮІ ХНУВС, 2009. - С.102-103.

29. Соколенко О. Л. Актуальні аспекти юридичного клінічного руху / О. Л. Соколенко // Правоосвітницька діяльність юридичних клінік на базі вищих навчальних закладів: Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених / За заг. ред. Соколенко О. Л. - Д.: ДНУ, 2009. - С. 31-32.

30. Соколенко О.Л. Административное судопроизводство - гарантия обеспечения гражданину его прав и свобод / О. Л. Соколенко // Гражданское общество и правовое государство как факторы модернизации российской правовой системы: Материалы международной научно-теоретической конференции. Санкт - Петербург, 11-12 декабря 2009 г. / Под общ. ред. Н.С. Нижник: В 2 ч. Ч. ІІ. - СПб.: «Астерион», 2009. - С. 40-42.

31. Соколенко О. Л. Захист прав і свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин в контексті адміністративного судочинства / О. Л. Соколенко // Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 11-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 29 квітня - 09 травня 2011 р. - Харків: Українська Асоціація «Жінки в науці та освіті», Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2011. - С.179-180.

32. Соколенко О. Л. Свободи та інтереси особистості як категорії адміністративно-правого захисту прав громадян / О. Л. Соколенко // Збірник наукових праць «Адміністративне право України: стан і перспективи розвитку»: VI Міжнародна науково-практична конференція «Адміністративне право України: стан і перспективи розвитку» (м. Київ, 23-24 вересня 2011 р.) // Ред. колегія: О.Ф. Андрійко (голова ред. кол.), В.П. Нагребельний, А.А. Пухтецька (відп. секр.) та ін. - К., Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2011. - С. 406-409.

33. Соколенко О. Л. Актуальні питання становлення та розвитку адміністративного судочинства / О. Л. Соколенко // Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції: [зб. наук. пр.] / ред. кол.: В.М. Калашников (відп. ред) [та ін.]. - Д.: Вид-во ДНУ, 2011. Вип. 2. - С. 94-100.

34. Соколенко О. Л. Поняття і структура правоохоронної системи / О. Л. Соколенко // Адміністративне право України: сучасність та перспективи розвитку: зб. наук. мат. круглого столу (7 травня 2012 р., м. Київ) / За заг. ред. д.ю.н, проф., член-кор. НАПрН України О.Ф. Андрійко. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2012. - С. 91-96.

35. Соколенко О. Л. Щодо перспектив реформування органів внутрішніх справ України / О. Л. Соколенко // Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі: м-ли Всеукр. наук.-практ. конф. (Харків, 5 жовт. 2012 р.) / МВС України; Харк. нац. ун-т внутр. справ; Кримінологічна асоціація України. - Х.: ХНУВС, 2012. - С. 645-647.

адміністративний захист правоохоронний

АНОТАЦІЇ

Соколенко О. Л. Адміністративно-правові засади захисту прав громадян у діяльності правоохоронних органів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Харківський національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2013.

Дисертацію присвячено аналізу адміністративно-правових засад захисту прав громадян у діяльності правоохоронних органів. Уточнюється розуміння прав громадян як об'єкта адміністративно-правового захисту, визначаються його основні риси й ознаки. Характеризується захист прав громадян як ознака та основна функція правової держави. Визначаються особливості нормативно-правових засад, поняття, значення та система адміністративно-правових засобів захисту прав громадян. Формулюється поняття і визначаються напрямки правоохоронної діяльності та її впливу на реалізацію прав громадян. Уточнюється поняття та зміст інституту правоохоронних органів, їх система і види. Обґрунтовуються перспективні напрямки розвитку системи та діяльності правоохоронних органів. Встановлюється сутність контролю та нагляду за діяльністю правоохоронних органів та дотриманням в ній прав громадян. Характеризується право на оскарження як засіб захисту прав громадян у діяльності правоохоронних органів. Визначаються засади й особливості адміністративно-правового забезпечення захисту прав громадян у діяльності органів контролю та адміністративного нагляду, органів прокуратури, мілітаризованих правоохоронних органів, а також об'єднань громадян, які виконують правоохоронні функції. З'ясовується специфіка зарубіжного досвіду захисту прав громадян у діяльності правоохоронних органів та можливості його використання в Україні. Надаються пропозиції та рекомендації щодо розвитку адміністративно-правових засобів захисту прав громадян у діяльності правоохоронних органів.

Ключові слова: правоохоронні органи, права громадян, захист, адміністративно-правові засади, засоби, контроль, нагляд, оскарження, удосконалення.

Соколенко О. Л. Административно-правовые основы защиты прав граждан в деятельности правоохранительных органов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел. - Харьков, 2013.

Диссертация посвящена анализу административно-правовых основ защиты прав граждан в деятельности правоохранительных органов.

В работе рассмотрены теоретико-правовые основы защиты прав граждан в деятельности правоохранительных органов, определяются особенности нормативно-правовых основ, понятие, значение и система административно-правовых средств защиты прав граждан. В частности, защита прав граждан выступает самостоятельной функцией правового государства, составляя систему мер по предупреждению нарушений прав граждан, контролю и надзору за их соблюдением, подтверждению или восстановлению оспариваемых или нарушенных прав, обеспечению юридической ответственности правонарушителей и устранению других негативных социальных последствий нарушений прав граждан, реализуемых организационными и правовыми средствами в соответствии с принципами верховенства права органами публичной власти, общественными формированиями и гражданами с целью обеспечения реальности прав граждан.

Уточняются понятие и содержание института правоохранительных органов, их система и виды, выявляется специфика их влияния на реализацию прав граждан. Согласно этому обосновываются основные направления реформирования системы и деятельности правоохранительных органов путем обновления административно-правовых основ их деятельности, учета выводов и рекомендаций международных организаций, усиления контроля в сфере деятельности правоохранительных органов, установления партнерских отношений правоохранительных органов и общественности.

Устанавливается сущность органов контроля и административного надзора, контрольно-надзорная деятельность которых имеет государственную природу, обеспечивается государственным принуждением и направлена не только на обеспечение законности и дисциплины в государственном управлении, но и непосредственно на охрану и защиту прав граждан. Охарактеризовано право на обжалование как средство защиты прав граждан в деятельности правоохранительных органов, предусматривающее возможность гражданина заявлять компетентным органам в установленном порядке обязательные для рассмотрения жалобы на решения и действия правоохранительных органов с требованиями по предотвращению, пресечению и устранению нарушений прав, свобод и законных интересов человека и гражданина.

Определяются принципы и особенности административно-правового обеспечения защиты прав граждан в деятельности органов контроля и административного надзора, органов прокуратуры, милитаризованных правоохранительных органов, а также объединений граждан, выполняющих правоохранительные функции. В результате чего обосновываются меры по совершенствованию административно-правовых основ защиты прав граждан в деятельности правоохранительных органов Украины, предусматривающие приоритетность направления правозащитной деятельности на общее, специальное и индивидуальное предупреждение нарушений прав граждан, устранение их причин и условий, расширение вспомогательных средств профилактической работы.

Доказана необходимость утверждении Концепции и Государственной целевой программы развития организации и деятельности системы правоохранительных органов Украины, Концепции развития системы защиты прав, свобод и законных интересов человека и гражданина в Украине; принятия законов Украины «О системе правоохранительных органов», «О предупреждении правонарушений», «О мерах административного принуждения», «Об участии граждан в правоохранительной деятельности», Административно-процедурного кодекса Украины; внесения изменений в Закон Украины «О демократическом гражданском контроле над Военной организацией и правоохранительными органами государства» и иными актами законодательства по вопросам правоохранительной деятельности; обновления подзаконного ведомственного нормативно-правового регулирования.

Ключевые слова: правоохранительные органы, права граждан, защита, административно-правовые основы, средства, контроль, надзор, обжалование, совершенствование.

Sokolenko O. L. The Administrative-Legal Bases of Protection Human Rights in Activity of Law Enforcement Agencies. - Manuscript.

Dissertation for doctor of law degree by specialty 12.00.07 - Administrative Law and Process; Financial Law; Informational Law - Kharkiv National University of Internal Affairs. - Kharkiv, 2013.

The dissertation is devoted to analysis of the legal and administrative framework for the protection of the rights of citizens in the activities of the law enforcement bodies. The author clarifies the understanding of human rights as object of administrative-legal remedies, determines main features and properties. It characterizes protection of human rights as sign and main function of legal state. The work determines features of normative-legal basis, concepts, values and system of administrative legal remedies of protection human rights. It formulates concept and identifies areas of law enforcement activity and its impact on the realization of human rights. It clarifies the concept and content of the institute law enforcement agencies, its system and types. It proves perspective directions of development system and activity of law enforcement agencies. The dissertation establishes the essence of control and supervision of activity law enforcement agencies and observance of human rights in it. Is characterized right to appeal as remedy of protection human rights in activity of law enforcement agencies. It determines basis and features of the administrative-legal framework of protection human rights in activities of control and administrative supervision organs, prosecution bodies, militarized law enforcement agencies, as well as civic associations that perform law enforcement functions. It clarifies the specifics of foreign experience of protection human rights in activity of law enforcement agencies and the possibility of its use in Ukraine. The dissertation works out proposals and recommendations of administrative legal remedies of protection human rights in activity of law enforcement agencies.

Keywords: law enforcement agencies, human rights, protection, administrative-legal basis, remedies, control, supervision, appeals, perfection.

Размещено на Allbest.ru