Размещено на http://allbest.ru

1

ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

УДК 342.9

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Правові та організаційні засади діяльності посадових осіб державтоінспекції МВС України при реалізації повноважень у справах про адміністративні правопорушення

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право.

Жидков Дмитро Віталійович

Київ - 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькому юридичному інституті МВС України.

Науковий керівник - кандидат юридичних наук, професор Коваль Микола Васильович, Національний університет державної податкової служби України, професор кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності.

доктор юридичних наук, професор Подоляка Анатолій Миколайович, Міжрегіональна Академія управління персоналом, ректор;

кандидат юридичних наук Будник Сергій Іванович, Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС України, начальник.

Захист відбудеться 27 лютого 2014 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.732.01 Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України за адресою: 01011, м. Київ, пров. Кутузова, 4а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України за адресою: 01011, м. Київ, пров. Кутузова, 4а.

Автореферат розісланий 26 січня 2014 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І.М. Шопіна

загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Проведення в Україні демократичних реформ, удосконалення та приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів вимагають насамперед чіткого визначення правових та організаційних засад діяльності державних органів щодо забезпечення прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, теоретичного обґрунтування сутності правового статусу посадових осіб, шляхів і напрямів удосконалення їх діяльності.

З огляду на це важливого значення набуває забезпечення та захист прав усіх учасників дорожнього руху, виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, а також причин і умов, що сприяють їх вчиненню, здійснення проваджень з розгляду адміністративних справ цієї категорії, прийняття рішень щодо притягнення до відповідальності осіб, що їх вчинили, а також здійснення інших процесуальних дій, які пов'язані з реалізацію повноважень посадових осіб Державної автомобільної інспекції МВС України (далі - Державтоінспекція).

Аналіз чинного законодавства про адміністративні правопорушення та практика його застосування посадовими особами Державтоінспекції свідчать, що окремі його норми не відповідають нинішнім вимогам часу, потребують внесення змін й доповнень діючі нормативно-правові акти державного та відомчого характеру, що регулюють адміністративно-юрисдикційну діяльність вказаних посадових осіб. І хоча впродовж останніх років дослідження особливостей діяльності Державтоінспекції та їх правового статусу вітчизняними науковцями проводилося досить активно, окреслені проблеми не можна вважати вирішеними ні у практичному, ні у теоретико-методологічному аспекті. Наразі у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття «адміністративно-юрисдикційна діяльність», й надалі залишається недосконалим адміністративно-правове регулювання діяльності Державтоінспекції, що обумовлює проведення комплексного аналізу адміністративно-юрисдикційної діяльності її посадових осіб в системі органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також визначення шляхів подальшого покращення їх фахової підготовки. Крім того, робота з розробки проектів адміністративно-правових актів щодо адміністративної юрисдикції Державтоінспекції потребує чіткого визначення її місця та значення в адміністративному провадженні, умов підвищення ефективності розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.

Таким чином, в умовах посилення вимог до підвищення рівня законності в діяльності Державтоінспекції, пошук шляхів удосконалення правових основ адміністративно-юрисдикційної діяльності її посадових осіб, особливо в частині регулювання процедури їх реалізації, а також покращання їх організаційного забезпечення виступає важливим і актуальним дослідницьким завданням.

Загалом діяльність Державтоінспекції неодноразово досліджувалася в працях представників різних галузей права. Так, питання забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою вжиття адміністративно-правових заходів розглядалися у наукових працях таких правознавців як: Г.К. Голубєва, Т.О. Гуржій, Р.І. Денисов, Є.В. Додін, В.В. Доненко, В.І. Жульов, Т.О. Коломоєць, А.Т. Комзюк, Р.В. Миронюк, В.Й. Развадовський, М.М. Стоцька, В.К. Шкарупа та ін. Проблематика профілактики правопорушень на автомобільному транспорті стала предметом досліджень О.М. Бандурки, А.Т. Комзюка, О.М. Мойсюка, В.В. Новікова, М.І. Попова та ін. Нормативно-правовий та управлінський аспекти безпеки дорожнього руху досліджували А.І. Берлач, В.М. Бесчастний, В.К. Гіжевський, Г.В. Джагупов, М.В. Коваль, А.О. Собакарь та ін. У працях М.В. Афанасьєва, В.Ф. Бабкова, А.П. Васильєва, Ф.П. Гончаренка, Г.Н. Клінковштейна, Л.В. Коваля, В.І. Конопляненка, І.К. Шахріманьяна та ін. було ґрунтовно розроблено технічно-правовий аспект забезпечення безпеки дорожнього руху. Проблемам правового регулювання статусу Державтоінспекції як суб'єкта забезпечення безпеки дорожнього руху присвячені наукові праці І.І. Веремеєнка, М.Ю. Веселова, А.В. Гаркуші, С.М. Гусарова, Д.С. Денисюка, О.В. Домашенка, В.В. Єгупенка, В.М. Лозового, М.А. Микитюка, А.М. Подоляки, Р.А. Сайфуліна, О.Ю. Салманової, В.М. Шудрікова, О.С. Фролова, Я.І. Хом'яка, та ін. Однак незважаючи на наявність значної кількості наукових праць, чимало питань зазначеної проблеми й дотепер залишаються недостатньо дослідженими або піддані частковому розгляду в рамках ширшої адміністративно-правової проблематики. У зв'язку з цим, виникає потреба в узагальнені нагромадженого наукою адміністративного права та іншими юридичними науками теоретичного й емпіричного матеріалу, оцінки сучасних тенденцій, виокремлення та обґрунтування на його основі рекомендацій щодо удосконалення правових та організаційних засад діяльності посадових осіб Державтоінспекції МВС України при реалізації повноважень у справах про адміністративні правопорушення.

Зазначене свідчить про актуальність обраної теми дослідження та необхідність подальшого опрацювання організаційних, правових і наукових засад адміністративно-юрисдикційної діяльності посадових осіб Державтоінспекції МВС України, розробки аргументованих пропозицій та рекомендацій щодо її вдосконалення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до вимог Концепції Державної цільової програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2016 р., затвердженої постановою Кабінету Міністрів України. Тема роботи відповідає Пріоритетним напрямам розвитку правової науки на 2011-2015 рр., затвердженим постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня 2010 року № 14-10 (Проблеми удосконалення правового регулювання компетенції органів публічної влади та правової конфліктології) та Пріоритетним напрямам наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 рр., затвердженим наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347 (Ефективність дії системи адміністративного впливу на порушників у сфері безпеки дорожнього руху - пункт 2 додатку 11).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на підставі аналізу теоретичних джерел, чинного законодавства України визначити правові та організаційні засади діяльності посадових осіб Державтоінспекції МВС України при реалізації повноважень у справах про адміністративні правопорушення; розробити науково-обґрунтовані пропозиції й конкретні практичні рекомендації щодо розвитку та удосконалення адміністративно-юрисдикційної діяльності вказаних осіб. Досягнення поставленої мети зумовило необхідність постановки та вирішення таких завдань:

- з'ясувати зміст та виявити особливості закріплених у нормативно-правових актах різного рівня повноважень посадових осіб Державтоінспекції при реалізації їх під час здійснення проваджень у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;

- визначити сутність та сформулювати поняття «адміністративно-юрисдикційної діяльності посадових осіб Державтоінспекції МВС України»;

- проаналізувати обсяг передбачених законодавством повноважень посадових осіб Державтоінспекції при здійсненні ними проваджень у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;

- дослідити ступінь правового регулювання адміністративно-юрисдикційної діяльності посадовими особами Державтоінспекції під час здійснення проваджень у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та сформулювати пропозиції щодо його покращення;

- розкрити сутність адміністративно-юрисдикційної компетенції посадових осіб Державтоінспекції МВС України;

- вивчити порядок реалізації адміністративно-юрисдикційних повноважень посадовими особами Державтоінспекції в процесі адміністративного розслідування, під час безпосереднього розгляду справ, а також розгляду скарг або протестів на постанови у таких справах, виявити недоліки та запропонувати шляхи їх усунення;

- охарактеризувати принципи провадження у справах про адміністративні правопорушення та визначити їх вплив на реалізацію повноважень посадовими особами Державтоінспекції під час провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;

- визначити критерії готовності посадових осіб Державтоінспекції до реалізації повноважень при здійсненні проваджень у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;

- уточнити мінімальний рівень знань, умінь і навичок, які необхідні посадовим особам Державтоінспекції при здійсненні ними проваджень у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;

- з'ясувати види та особливості громадського контролю за діяльністю посадових осіб Державтоінспекції при реалізації повноважень у справах про адміністративні правопорушення;

- сформулювати пропозиції та рекомендації щодо удосконалення чинного законодавства, яке регулює повноваження посадових осіб Державтоінспекції при здійсненні ними проваджень у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі реалізації посадовими особами Державтоінспекції МВС України повноважень при здійсненні ними проваджень у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Предмет дослідження становлять правові та організаційні засади діяльності посадових осіб Державтоінспекції МВС України при реалізації повноважень у справах про адміністративні правопорушення.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, а їх застосування зумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в поєднанні їх соціального змісту і юридичної форми.

Достовірність та обґрунтованість наукових результатів забезпечено застосуванням філософських, загальнонаукових, спеціальних та конкретно-наукових методів пізнання. Так, історико-еволюційний, логіко-семантичний та герменевтичний підходи використовувалися з метою пізнання й інтерпретації текстів монографічних видань, наукових статей, навчальних матеріалів, нормативних актів, що дало змогу розкрити зміст і узагальнити основні положення правового регулювання діяльності посадових осіб Державтоінспекції МВС України при здійсненні ними проваджень у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3).

Застосування методу структурно-функціонального аналізу дозволило сформувати уявлення про організацію проваджень у справах про адміністративні правопорушення як основного виду адміністративно-юрисдикційної діяльності Державтоінспекції, визначити сутність, закономірності функціонування та перспективи вдосконалення адміністративно-юрисдикційної діяльності її посадових осіб, а формально-юридичний метод забезпечив дослідження змісту та структури правових норм, що регламентують повноваження вказаних осіб щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 2.3). Системно-юридичний метод був використаний для тлумачення окремих правових конструкцій, принципів, понять, аналізу чинного законодавства щодо адміністративно-юрисдикційної компетенції Державтоінспекції (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3).

Для висвітлення змісту окремих адміністративно-юрисдикційних повноважень посадових осіб Державтоінспекції застосовано метод функціонального аналізу, а для визначення видів адміністративно-юрисдикційної компетенції - метод теоретичної типології. Порівняльно-правовий метод визначив зміст і засади підготовки посадових осіб Державтоінспекції, а методи аналізу і синтезу використовувались для уточнення рівня знань, умінь і навичок, які необхідні вказаним особам при здійсненні проваджень у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (підрозділи 3.1, 3.2). Системно-функціональний метод застосовано для визначення видів та особливостей громадського контролю за діяльністю посадових осіб Державтоінспекції при реалізації повноважень у справах про адміністративні правопорушення (підрозділ 3.3).

Науково-теоретичним підґрунтям дисертації стали наукові праці фахівців у галузі загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, у тому числі й зарубіжних вчених.

Нормативною основою дослідження є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які визначають правові та організаційні засади діяльності посадових осіб Державтоінспекції МВС України при реалізації повноважень у справах про адміністративні правопорушення.

Інформаційну і емпіричну основу дослідження складають узагальнення практичної діяльності Державтоінспекції МВС України, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали Державтоінспекції, матеріали справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

уперше:

- на підставі комплексного дослідження правових та організаційних засад діяльності посадових осіб Державтоінспекції МВС України при реалізації повноважень у справах про адміністративні правопорушення й з урахуванням специфічності їх функцій сформульовано авторське визначення поняття «адміністративно-юрисдикційної діяльності посадових осіб Державтоінспекції МВС України», під якою слід розуміти окрему, відносно самостійну, підзаконну, державно-владну діяльність, врегульовану нормами адміністративного права та пов'язану з розглядом і вирішенням підвідомчих їм справ про адміністративні правопорушення з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, а також здійснення інших адміністративно-юрисдикційних повноважень забезпечувального характеру відповідно до норм діючого законодавства;

- обґрунтовано, що адміністративно-юрисдикційна компетенція посадових осіб Державтоінспекції складається з загальної, об'єктної, предметної та конкретної;

- запропоновано класифікацію посадових осіб Державтоінспекції за критерієм обсягу повноважень щодо оскарження постанов про адміністративні правопорушення;

- аргументовано доцільність запровадження диференційованих вимог до фахової підготовки посадових осіб Державтоінспекції, які мають обумовлювати обсяг повноважень щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення та накладення адміністративних стягнень;

- визначено критерії оцінювання здатності та готовності посадових осіб Державтоінспекції МВС України до здійснення повноважень у справах про адміністративні правопорушення, які запропоновано закріпити у кваліфікаційній характеристиці та затвердити на рівні наказу МВС України;

удосконалено:

- визначення понять «принципи адміністративно-юрисдикційної діяльності посадових осіб Державтоінспекції МВС України», під якими пропонується розуміти основоположні, керівні ідеї, покладені в основу правового регулювання та практичної діяльності вказаних осіб щодо реалізації адміністративно-юрисдикційних повноважень, дотримання яких забезпечує досягнення завдань адміністративно-юрисдикційної діяльності; «адміністративно-юрисдикційні повноваження посадових осіб Державтоінспекції МВС України» являють собою урегульований адміністративно-процесуальними нормами комплекс прав та обов'язків, наданих їм для вирішення справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, шляхом здійснення цими особами низки відповідних процедур щодо виявлення таких правопорушень та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності;

- пропозиції щодо реформування системи відомчої освіти та вдосконалення професійної підготовки посадових осіб Державтоінспекції;

дістали подальшого розвитку:

- розуміння повноважень посадових осіб Державтоінспекції МВС України у провадженні у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в процесі адміністративного розслідування, під час безпосереднього розгляду справ, а також розгляду скарг або протестів на постанови у таких справах;

- положення про зміст фахової підготовки посадових осіб Державтоінспекції МВС України у контексті реалізації ними адміністративно-юрисдикційних повноважень при провадженні у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;

- характеристика громадського контролю за діяльністю посадових осіб Державтоінспекції МВС України при реалізації повноважень у справах про адміністративні правопорушення, який поділено на внутрівідомчий та зовнішній. Доведено, що останній має відбуватися в тісній співпраці між інститутами громадянського суспільства та Державтоінспекцією, а це сприятиме підвищенню до неї довіри з боку громадськості;

- сформульовано низку конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення законодавства у сфері безпеки дорожнього руху для гармонізації його змісту, усунення колізій та неточностей, ліквідування прогалин, у тому числі з метою поліпшення ефективності адміністративно-юрисдикційної діяльності посадових осіб Державтоінспекції МВС України при здійсненні проваджень у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та обґрунтовані в дисертації положення, висновки і пропозиції можуть бути використані:

- у науково-дослідній роботі - для подальшої поглибленої розробки правових та організаційних засад діяльності посадових осіб Державтоінспекції МВС України при здійсненні проваджень у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху з метою поліпшення ефективності їх адміністративно-юрисдикційної діяльності (акт впровадження в науково-дослідну діяльність Державного науково-дослідного інституту МВС України від 12 грудня 2013 року);

- у правотворчій діяльності - висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для підготовки й уточнення низки законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та щодо адміністративно-юрисдикційної діяльності посадових осіб Державтоінспекції МВС України (довідка Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності про впровадження наукових результатів від 26 березня 2012 року);

- у практичній діяльності підрозділів Державтоінспекції МВС України - використання одержаних результатів дасть змогу покращити діяльність посадових осіб Державтоінспекції МВС України при здійсненні ними проваджень у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (акт впровадження в діяльність Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України від 29 жовтня 2012 року);

- у навчальному процесі - матеріали дисертації доцільно використовувати при підготовці навчально-методичних матеріалів та проведенні занять з дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна відповідальність», «Адміністративна діяльність ОВС» тощо.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Сформульовані в дисертації положення, узагальнення, висновки, рекомендації та пропозиції обґрунтовано на підставі власних авторських досліджень у результаті опрацювання й аналізу наукових, нормативних і статистичних джерел дисертантом особисто.

Апробація результатів дослідження. Підсумки розробки проблеми загалом, а також окремі її аспекти та одержані узагальнення і висновки були оприлюднені дисертантом на міжнародних та всеукраїнській науково-практичних конференціях, семінарах, «круглих столах», зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції «Безпека дорожнього руху: сучасність та майбутнє» (м. Донецьк, 23 жовтня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Безпека дорожнього руху: правові та організаційні аспекти» (м. Донецьк, 15 жовтня 2010 р.); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Безпека дорожнього руху: правові та організаційні аспекти» (м. Донецьк, 15-16 листопада 2012 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні кримінологічні питання та їх вирішення в різних наукових галузях» (м. Донецьк, 16 лютого 2013 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено у п'яти наукових статтях, із яких чотири опубліковано у фахових виданнях України, одна - у закордонному фаховому науковому виданні, а також у чотирьох тезах доповідей за матеріалами науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації відповідає предмету, меті, завданням та методології дослідження й дає можливість детально розкрити тему. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які охоплюють дев'ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел, що складається з 257 найменувань. Загальний обсяг дисертації становить 220 сторінок, з них основний текст - 196 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дається загальна характеристика роботи, обґрунтовуються актуальність теми дослідження, зазначається зв'язок роботи з науковими програмами, планами, визначаються його мета та основні завдання, об'єкт, предмет, методологічні та теоретичні засади, висвітлюється наукова новизна, формулюються теоретичне і практичне значення одержаних результатів, ступінь їх апробації.

Розділ 1 «Загальнотеоретичні засади діяльності підрозділів Державтоінспекції МВС України при здійсненні провадження у справах про адміністративні правопорушення» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Провадження у справах про адміністративні правопорушення як основний вид адміністративно-юрисдикційної діяльності Державтоінспекції» враховуючи дискусійність питання про зміст адміністративно-юрисдикційної діяльності, проаналізовано існуючі у науці підходи до його визначення і обґрунтовано авторське розуміння адміністративно-юрисдикційної діяльності як урегульованої нормативно-правовими актами діяльності уповноважених державних органів та органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, спрямованої на застосування в адміністративному порядку та виконання адміністративних стягнень до фізичних осіб, застосування та виконання різних санкцій до юридичних осіб за вчинення передбачених законом правопорушень, а також застосування заходів адміністративного їх попередження та припинення.

Зазначається, що під адміністративно-юрисдикційною діяльністю посадових осіб Державтоінспекції МВС України слід розуміти окрему, відносно самостійну, підзаконну, державно-владну діяльність, врегульовану нормами адміністративного права та пов'язану з розглядом і вирішенням підвідомчих їм справ про адміністративні правопорушення з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, а також здійснення інших адміністративно-юрисдикційних повноважень забезпечувального характеру відповідно до норм діючого законодавства.

Запропоновано власний погляд на адміністративно-юрисдикційні повноваження посадових осіб Державтоінспекції, як передбачені законами та іншими нормативно-правовими актами права та обов'язки, надані їм для вирішення справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, реалізація яких становить зміст адміністративно-юрисдикційної діяльності і за допомогою яких спеціально вказані особи виконують завдання адміністративно-юрисдикційної діяльності.

Доведено, що адміністративно-юрисдикційна діяльність Державтоінспекції складається з адміністративно-юрисдикційної діяльності, пов'язаної з попередженням і припиненням адміністративних правопорушень; застосуванням в адміністративному порядку стягнень та інших санкцій, а також з виконанням адміністративних стягнень та інших санкцій.

У підрозділі 1.2 «Підрозділи Державтоінспекції та їх посадові особи як суб'єкти провадження у справах про адміністративні правопорушення» розглянуто правовий статус посадових осіб Державтоінспекції у провадженні у справах про адміністративні правопорушення крізь призму їх адміністративно-юрисдикційної компетенції, тобто юридичного відображення адміністративно-юрисдикційної функції у нормативно-правових актах шляхом закріплення відповідних цілей і завдань, а також необхідних для їх реалізації повноважень.

На підставі аналізу теоретичних підходів до визначення поняття «посадової особи» виділено найбільш суттєві його ознаки. Звертається увага на те, що правовий статус посадових осіб Державтоінспекції за своєю сутністю є комплексним поняттям, яке включає в себе як правовий статус працівника органів внутрішніх справ, так і правовий статус працівника Державтоінспекції та пов'язаний із специфікою призначення, завдань і функцій, виконуваних Державтоінспекцією.

Наголошується, що під адміністративно-юрисдикційною компетенцією посадових осіб Державтоінспекції МВС України слід розуміти юридичне відображення їх адміністративно-юрисдикційної функції у нормативно-правових актах шляхом закріплення відповідних цілей і завдань, а також необхідних для їх реалізації адміністративно-юрисдикційних повноважень. Обґрунтовано, що адміністративно-юрисдикційна компетенція посадових осіб Державтоінспекції складається з загальної, об'єктної, предметної та конкретної. законодавство дорожній посадовий безпека

У роботі зазначається, що Закон України «Про міліцію» визначає загальні адміністративно-юрисдикційні повноваження Державтоінспекції як структурної частини міліції. Проте в законі не виділено межі такої компетенції, а лише встановлено, що одним із обов'язків міліції є припинення адміністративних правопорушень і здійснення провадження у справах про них, а також виконання в межах своєї компетенції адміністративних стягнень.

Об'єктна адміністративно-юрисдикційна компетенція Державтоінспекції визначена в Положенні про Державну автомобільну інспекцію МВС та Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС. Мається на увазі, що адміністративно-юрисдикційна компетенція визначається відносно певного об'єкта - сфери забезпечення безпеки дорожнього руху, але перший акт визначає її стосовно Державтоінспекції як підрозділу, а другий - стосовно працівників дорожньо-патрульної служби як посадових осіб.

Предметна адміністративно-юрисдикційна компетенція посадових осіб Державтоінспекції визначається нормами КУпАП унаслідок закріплення переліку статей, які визначають склади адміністративних правопорушень, справи по яких підвідомчі Державтоінспекції, а також шляхом закріплення повноважень посадових осіб певного виду щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення та щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Конкретна адміністративно-юрисдикційна компетенція визначається відносно конкретних посадових осіб, які реалізують свої повноваження у конкретний час і у конкретному місці.

У підрозділі 1.3 «Принципи провадження у справах про адміністративні правопорушення та їх реалізація при здійсненні повноважень посадовими особами Державтоінспекції» розглянуто концептуальні засади провадження у справах про адміністративні правопорушення, що здійснюється посадовими особами Державтоінспекції. Ці концептуальні засади розкрито шляхом аналізу принципів адміністративно-юрисдикційної діяльності, тобто основоположних, керівних ідей, покладених в основу правового регулювання та їх практичної діяльності щодо реалізації адміністративно-юрисдикційних повноважень, дотримання яких забезпечує досягнення завдань адміністративно-юрисдикційної діяльності. Принципи є орієнтирами в процесі правозастосовної, адміністративно-юрисдикційної діяльності, оскільки лише через розуміння та практичне їх дотримання можна досягти ефективності та якості такої діяльності.

У контексті цього питання розглянуто концептуальне значення положень ст. 2 КАСУ, які можна вважати такими, що визначають також принципи владно-виконавчої діяльності взагалі та адміністративно-юрисдикційної зокрема. До таких принципів, крім загальновідомих принципів законності та об'єктивності, потрібно віднести принципи пропорційності, неупередженості, розсудливості, добросовісності, оперативності, забезпечення особі, що притягується до адміністративної відповідальності права для участі відповідному процесі тощо. Відповідно, ці принципи повинні реалізовуватися при провадженні у справах про адміністративні правопорушення посадовими особами Державтоінспекції.

Розділ 2 «Сутність повноважень посадових осіб Державтоінспекції МВС України у провадженні у справах про адміністративні правопорушення» складається з трьох підрозділів і присвячений комплексному аналізу відповідних повноважень на всіх стадіях провадження у справах про адміністративні правопорушення, виділенню їх особливостей і відповідно удосконаленню їх правового регулювання.

У підрозділі 2.1 «Повноваження в процесі адміністративного розслідування» проаналізовано повноваження посадових осіб Державтоінспекції щодо фіксації адміністративних правопорушень, встановлення обставин правопорушення та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Доведено, що актом порушення провадження у справі про адміністративне правопорушення може відбуватися в двох формах: унаслідок прийняття уповноваженою особою процесуально неоформленого рішення про початок діяльності щодо встановлення фактичних обставин справи за наявності в діях особи ознак адміністративного правопорушення чи достатніх підстав вважати, що такі ознаки наявні; унаслідок винесення постанови про порушення провадження про адміністративне правопорушення прокурором. Щодо посадових осіб Державтоінспекції, то порушення справи про адміністративне правопорушення полягає у прийнятті особою, уповноваженою складати протокол про адміністративне правопорушення, рішення про початок провадження у відповідній справі. Для цього такі особи повинні бути наділені відповідними повноваженнями.

Зазначається, що на етапі з'ясування фактичних обставин справи посадові особи Державтоінспекції зобов'язані не лише зафіксувати факт вчинення адміністративного правопорушення, але й зібрати, дослідити та оцінити відповідні докази. До складання протоколу про адміністративне правопорушення справи посадова особа Державтоінспекції має вчинити ряд дій, спрямованих на отримання належних і допустимих доказів у справі.

Повноваження щодо забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення реалізуються посадовими особами Державтоінспекції під час здійснення адміністративного розслідування. За результатами аналізу запропоновано удосконалити зміст повноважень щодо доставляння порушника Правил дорожнього руху до міліції. Також доведено, що, незважаючи на різні підстави застосування заходів впливу, повноваження щодо тимчасового затримання транспортного засобу, відповідно до статті 265-2 КУпАП, і відсторонення від керування транспортним засобом, відповідно до статті 266 КУпАП, реалізуються однаково.

У підрозділі 2.2 «Повноваження щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення» основну увагу сконцентровано на аналізі повноважень посадових осіб Державтоінспекції при розгляді справ про адміністративні правопорушення з урахуванням їх специфіки, зумовленої компетенцією підрозділів Державтоінспекції.

Обґрунтовано положення про те, що адміністративно-юрисдикційні повноваження посадових осіб Державтоінспекції, що реалізуються на стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення, можна поділити на дві групи: перша - повноваження, метою виконання яких є реалізація власної компетенції; друга - повноваження, метою виконання яких є реалізація прав інших учасників провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Також наголошується на тому, що при реалізації повноважень посадовими особами Державтоінспекції щодо встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, відмова такої особи від надання пояснень стосовно обставин справи, зумовлює право відповідної посадової особи самостійно зробити висновок про наявність і ступінь вини особи, що вчинила адміністративне правопорушення, виходячи із стандартних уявлень про психічні процеси у свідомості особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Окрему увагу приділено проблемі реалізації повноважень посадових осіб Державтоінспекції щодо визначення кількісних параметрів адміністративних стягнень, які вони можуть застосовувати.

Розглянуто повноваження щодо оформлення постанови у справі про адміністративне правопорушення. Зазначено, що ч. 6 статті 258 КУпАП вступає в суперечність з положеннями зафіксованими в ч. 3 і 4 цієї ж статті та ч. 4 статті 256 КУпАП.

У підрозділі 2.3 «Повноваження щодо розгляду скарг або протестів на постанови у справах про адміністративні правопорушення» основну увагу зосереджено на шляхах подолання прогалин у правовому регулюванні процедури перегляду постанов у справах про адміністративні правопорушення у сфері компетенції Державтоінспекції.

Враховуючи важливість стадії перегляду постанови у справах про адміністративні правопорушення, обґрунтовано необхідність на нормативному рівні закріпити за відповідними посадовими особами Державтоінспекції повноважень щодо розгляду скарг і протестів на постанови у справах про адміністративні правопорушення, а також порядок перегляду відповідних постанов. Запропоновано схему розподілу зазначених повноважень між конкретними видами посадових осіб.

Оскільки у законодавстві не визначено, за яких умов посадова особа Державтоінспекції, що здійснює розгляд скарги чи протесту на постанову у справі про адміністративне правопорушення та її перегляд, повинна реалізовувати повноваження щодо винесення кожного з видів рішень, наведених у статті 293 КУпАП. У роботі обґрунтовується необхідність нормативного визначення відповідних підстав. Також запропоновано конкретний перелік підстав для кожного з видів рішень.

Розділ 3 «Підготовка посадових осіб Державтоінспекції МВС України для здійснення повноважень у справах про адміністративні правопорушення» складається з трьох підрозділів і присвячений проблемам формування у посадових осіб Державтоінспекції знань та умінь, необхідних для реалізації ними адміністративно-юрисдикційних повноважень у справах про адміністративні правопорушення та контролю за їх діяльністю з боку громадськості.

У підрозділі 3.1 «Оцінка здатності та готовності посадової особи Державтоінспекції до здійснення повноважень у справах про адміністративні правопорушення» головну увагу приділено визначенню критеріїв такого оцінювання.

Наголошено, що найбільш повно здатність і можливість посадової особи Державтоінспекції реалізувати адміністративно-юрисдикційні повноваження при провадженні у справах про адміністративні правопорушення відображається у такій її характеристиці, як професіоналізм. Під професіоналізмом посадових осіб Державтоінспекції стосовно реалізації ними адміністративно-юрисдикційних повноважень слід розуміти сукупність знань, умінь, навичок і морально-психологічних якостей конкретної посадової особи Державтоінспекції, що зумовлюють здатність і можливість реалізації нею адміністративно-юрисдикційних повноважень відповідно до мети цього виду діяльності.

Першим і головним у комплексі знань, якими має володіти посадова особа Державтоінспекції для реалізації адміністративно-юрисдикційних повноважень, є знання відповідних нормативно-правових актів. Розглянуто три рівні відповідних знань посадової особи Державтоінспекції.

Знання законів та інших нормативно-правових актів як складову професіоналізму посадових осіб Державтоінспекції при реалізації ними повноважень у справах про адміністративні правопорушення розглядають як володіння ними відповідним обсягом інформації про зміст правових норм, що визначають їх адміністративно-юрисдикційні повноваження, підстави та способи реалізації, поєднані з адекватним розумінням змісту цих норм з урахуванням конституційних принципів верховенства права і законності.

У свою чергу, розуміння змісту правових норм означає здатність посадових осіб Державтоінспекції при реалізації ними адміністративно-юрисдикційних повноважень адекватно співвідносити їх зміст з фактами, діями або подіями об'єктивної реальності.

Виходячи із характеристики знань, необхідних посадовій особі Державтоінспекції для реалізації нею повноважень у справах про адміністративні правопорушення, виділено та охарактеризовано наступні види умінь: технологічні, кваліфікаційні та комунікативні.

У підрозділі 3.2 «Засади спеціальної фахової підготовки посадових осіб Державтоінспекції для реалізації повноважень у справах про адміністративні правопорушення» обґрунтовано авторську модель фахової підготовки посадових осіб Державтоінспекції.

Зазначено, що спеціальна фахова підготовка посадових осіб Державтоінспекції для реалізації ними адміністративно-юрисдикційних повноважень повинна базуватися на ґрунтовній юридичній підготовці.

Розглянуто обсяг повноважень у провадженні у справах про адміністративні правопорушення, які можуть реалізовувати посадові особи Державтоінспекції, що: не мають юридичної освіти, але пройшли фахову професійну підготовку працівника Державтоінспекції; мають юридичну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст»; здобули повну вищу юридичну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» або «магістр».

У цьому підрозділі наголошується на доцільності запровадження для посадових осіб Державтоінспекції системи допусків до реалізації адміністративно-юрисдикційних повноважень. Для кожного рівня допуску запропоновано встановити перелік адміністративно-юрисдикційних повноважень, які мають право реалізовувати посадові особи Державтоінспекції, які його мають. Посадові особи Державтоінспекції, які не мають допуску до реалізації адміністративно-юрисдикційних повноважень, можуть лише допомагати особам, які мають відповідний допуск у реалізації ними адміністративно-юрисдикційних повноважень.

Визначено, що проведення кваліфікаційних випробувань на допуск до реалізації адміністративно-юрисдикційних повноважень можна здійснювати в межах реалізації таких форм післядипломної освіти, як перепідготовка, спеціалізація чи підвищення кваліфікації, а також під час проходження навчання у навчальних закладах системи МВС України за відповідним фахом.

У підрозділі 3.3 «Громадський контроль за діяльністю посадових осіб Державтоінспекції при реалізації повноважень у справах про адміністративні правопорушення» обґрунтовано, що громадський контроль як засіб забезпечення законності в діяльності посадових осіб Державтоінспекції при реалізації повноважень у справах про адміністративні правопорушення є обов'язковим елементом взаємодії Державтоінспекції та громадськості, дозволяє враховувати суспільну думку та активізує державний і внутрішньовідомчий контроль. При цьому обґрунтовується, що громадський контроль суттєво відрізняється від інших видів контролю, оскільки суб'єкти громадського контролю виступають від імені громадськості, а їх контрольні повноваження, як правило, не мають юридично-владного змісту, самі ж рішення громадських організацій за результатами перевірок, в основному носять рекомендаційний характер.

Зазначається, що громадський контроль за діяльністю посадових осіб Державтоінспекції поділяється на: внутрішньовідомчий, який здійснюють профспілки, Громадська колегія незалежних експертів з проблем безпеки дорожнього руху при Департаменті Державної автомобільної інспекції МВС України та інші громадські об'єднання в системі МВС України та зовнішній, що здійснюється громадськими організаціями, окремими громадянами та засобами масової інформації.

Наголошується, що на важливості активізації ролі засобів масової інформації у висвітленні діяльності посадових осіб Державтоінспекції, просуванні ідей громадського контролю як суспільної діяльності, спрямованої на зменшення правопорушень і зловживань з боку посадових осіб. Адже процес становлення громадського контролю має відбуватися в тісній співпраці між громадськістю та Державтоінспекцією, що сприятиме підвищенню довіри людей в цілому до органів і підрозділів МВС України.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні сформульовано найсуттєвіші результати, отримані при вирішенні наукової проблеми визначення правових і організаційних засад реалізації повноважень посадових осіб Державтоінспекції у справах про адміністративні правопорушення, та зроблено такі висновки:

1. Адміністративно-юрисдикційна діяльність посадових осіб Державтоінспекції МВС України являє собою окрему, відносно самостійну, підзаконну, державно-владну діяльність, врегульовану нормами адміністративного права та пов'язану з розглядом і вирішенням підвідомчих їм справ про адміністративні правопорушення з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, а також здійснення інших адміністративно-юрисдикційних повноважень забезпечувального характеру відповідно до норм діючого законодавства.

2. Адміністративно-юрисдикційні повноваження посадових осіб Державтоінспекції МВС України являють собою урегульований адміністративно-процесуальними нормами комплекс прав та обов'язків, наданих їм для вирішення справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, шляхом здійснення цими особами низки відповідних процедур щодо виявлення таких правопорушень та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.

3. Для здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху посадові особи Державтоінспекції наділені адміністративно-юрисдикційною компетенцією, яка є юридичним відображенням адміністративно-юрисдикційної функції з закріпленням у нормативно-правових актах відповідних цілей і завдань, а також необхідних для їх реалізації адміністративно-юрисдикційних повноважень. При цьому запропоновано виділити загальну, об'єктну, предметну та конкретну адміністративно-юрисдикційну компетенцію.

4. Адміністративно-юрисдикційні повноваження посадових осіб Державтоінспекції, що реалізуються на стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення, можна поділити на дві групи: перша - повноваження, метою виконання яких є реалізація власної компетенції; друга - повноваження, метою виконання яких є реалізація прав інших учасників провадження у справах про адміністративні правопорушення.

5. Досягти однакового впливу на правопорушників з різним рівнем доходів можна лише в тому випадку, коли посадові особи Державтоінспекції будуть наділені повноваженнями щодо визначення розміру штрафів залежно від рівня їх доходів. У статтях КУпАП, що передбачають відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, як базу для розрахунку розміру штрафів, доцільно брати не неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а, наприклад, одноденний дохід (заробіток). І лише для осіб, стосовно яких немає інформації про рівень їх доходів, штрафи потрібно встановити у фіксованій сумі, прив'язаній до середньої заробітної плати по країні.

6. До посадових осіб, які мають право розглядати скарги на постанови у справах про адміністративні правопорушення необхідно віднести: 1) начальників відділення (відділу, управління, Департаменту), командирів або заступників командира окремого підрозділу Державтоінспекції - відносно постанов, прийнятих посадовими особами Державтоінспекції, які не є керівниками таких підрозділів; 2) начальників або заступників начальників відділів внутрішніх справ, у структурі яких знаходяться підрозділи Державтоінспекції - відносно постанов, прийнятих начальниками відділень (відділів, управлінь, Департаменту), командирами або заступниками командирів окремих підрозділів Державтоінспекції; 3) начальників або заступників начальників структурного підрозділу МВС, у складі якого знаходиться відповідний відділ внутрішніх справ, - відносно постанов прийнятих начальниками відділів внутрішніх справ або особами, що виконують їх обов'язки.

7. Враховуючи важливість стадії перегляду постанови у справах про адміністративні правопорушення необхідно на нормативному рівні закріпити за відповідними посадовими особами Державтоінспекції повноваження щодо розгляду скарг і протестів на постанови у справах про адміністративні правопорушення, порядок перегляду відповідних постанов для прийняття наступних рішень: 1) залишення постанови без змін, а скарги або протесту без задоволення якщо рішення, яке міститься в постанові, є законним та обґрунтованим, прийнятим уповноваженою посадовою особою Державтоінспекції в межах наданих повноважень і відповідно до чинного законодавства; 2) скасування постанови і закриття справи, якщо при перегляді справи виявлено наявність обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, але які не були враховані при її розгляді, оскільки саме у цій статті викладено виключний перелік підстав для закриття справи; 3) зміни заходу стягнення, якщо в процесі розгляду справи не було враховано обставини, що пом'якшують відповідальність; 4) направлення справи на новий розгляд, якщо при розгляді справи не були враховані обставини, що обтяжують відповідальність (наприклад, повторність вчинення правопорушення) або була здійснена помилкова адміністративно-правова кваліфікація правопорушення.

8. Принципи адміністративно-юрисдикційної діяльності посадових осіб Державтоінспекції - це основоположні, керівні ідеї, покладені в основу правового регулювання та практичної діяльності вказаних осіб щодо реалізації адміністративно-юрисдикційних повноважень, дотримання яких забезпечує досягнення завдань адміністративно-юрисдикційної діяльності. До таких принципів, крім законності та об'єктивності, потрібно віднести принципи пропорційності, неупередженості, розсудливості, добросовісності, оперативності, забезпечення особі, що притягується до адміністративної відповідальності, права на участь у відповідному процесі тощо.

9. Виходячи із характеристики знань, які необхідні посадовим особам Державтоінспекції для реалізації ними адміністративно-юрисдикційних повноважень, можна виділити три види умінь: технологічні, які зумовлюють здатність посадових осіб Державтоінспекції здійснювати відповідні процедури, зокрема: складати протоколи по адміністративні правопорушення, оформляти матеріали справи про адміністративні правопорушення, здійснювати збір доказів, вживати заходів щодо забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, здійснювати розгляд відповідних справ тощо; кваліфікаційні, які зумовлюють здатність посадових осіб Державтоінспекції давати адекватну правову оцінку різноманітним юридичним фактам і, особливо, здійснювати юридичну кваліфікацію адміністративних правопорушень; комунікативні, що зумовлюють здатність посадових осіб Державтоінспекції при реалізації адміністративно-юрисдикційних повноважень встановлювати контакт з людьми і через спілкування з ними отримувати інформацію, необхідну для правильної кваліфікації відповідних адміністративних правопорушень.

10. Фахова професійна підготовка посадових осіб Державтоінспекції повинна забезпечувати набуття ними базових знань, умінь і навичок, необхідних для реалізації первинних адміністративно-юрисдикційних повноважень у нескладних ситуаціях. Особи, які не мають базової освіти, але пройшли фахову професійну підготовку, не повинні мати права розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення.

Здобуття юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» за напрямом «право» посадовими особами Державтоінспекції у спеціалізованих навчальних закладах системи МВС має забезпечувати набуття ними базових знань, умінь і навичок, необхідних для реалізації базових адміністративно-юрисдикційних повноважень, таких як проведення адміністративних розслідувань і складання протоколів про адміністративні правопорушення будь-якого ступеня, а також розгляду справ про адміністративні правопорушення та накладення адміністративних стягнень.

Здобуття повної вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» або «магістр» за напрямом «право» посадовими особами Державтоінспекції має забезпечувати набуття ними максимально повних знань, умінь і навичок, необхідних для реалізації усього спектра адміністративно-юрисдикційних повноважень, зокрема: проведення адміністративних розслідувань і складання протоколів про адміністративні правопорушення будь-якого ступеня складності, розгляду справ про адміністративні правопорушення та накладення адміністративних стягнень, а також перегляду постанов у справах про адміністративні правопорушення.