Природа податкового права: антропосоціокультурний підхід

Розділі 4 «Соціокультурна, інструментальна і пізнавальна обмеженість етатистської доктрини податкового права» складається з чотирьох підрозділів, квінтесенція змісту яких очевидна з назви розділу.

У підрозділі 4.1 «Науково-методологічний інструментарій пізнання іманентної обмеженості етатистської доктрини податкового права» обґрунтовано, що адекватне розкриття сформульованої вище проблеми можливе за допомогою філософських принципів єдності форми та змісту об'єкта пізнання, системності і системного підходу, потребового підходу до з'ясування його властивостей і природи, історичного та генетичного методів осмислення права.

У підрозділі 4.2 «Соціокультурна обмеженість етатистської доктрини податкового права» розкрито, що її зумовлює соціокод цієї доктрини, який має чіткі соціокультурні та темпоральні межі, поза якими він втрачає свої властивості, а сама ця доктрина у такій своїй якості перестає існувати. Це наслідок того, що поза зазначеними межами не спрацьовують відповідні етатистській культурі оподаткування соціокультурні матриці й архетипи поведінки індивідів як прямих чи опосередкованих платників податків.

У підрозділі 4.3 «Інструментальна обмеженість етатистської доктрини податкового права» аргументується, що остання проявляється передусім у неспроможності даної доктрини забезпечити належною мірою потреби субстанційної держави в публічних фінансових ресурсах. Вона - її атрибутивна сторона, невідчужувана властивість, яка в процесі вдосконалення етатистської доктрини податкового права лише міцніє, ще більше проявляється у повсякденній податково-правовій практиці субстанційної держави, примножуючи водночас антагоністичну природу всієї цієї доктрини.

У підрозділі 4.4 «Пізнавальна обмеженість етатистської доктрини податкового права» доведено, що суттєво звужує евристичні можливості цієї доктрини її еклектичний характер, власна природа як доктрини - доктринальне знання апріорі «прескриптивне» та догматичний характер етатистської доктрини податкового права, що застосовується до пізнання апріорі динамічної, процесуальної податково-правової дійсності.

Розділ 5 «Передумови появи концепції права людини на податки» складається із восьми підрозділів.

У підрозділі 5.1 «Англійська політико-правова традиція доктрини прав людини» доведено, що вона була історично першим втіленням у межах цілої держави основ майбутньої доктрини прав людини на етапі її зародження та формування парадигмальних принципів. Вона з'явилася як політико-правова форма протистояння королівській державі з боку суспільства. Основоположною формою її втілення став англійський парламент як політико-правовий інститут публічної влади.

У підрозділі 5.2 «Американська політико-правова традиція доктрини прав людини» з'ясовано, що між нею та відповідною англійською традицією наявна пряма наступність їх концептуальних засад. Водночас між ними наявні суттєві змістовні відмінності, різне тлумачення їх принципів. В основу американської політико-правової традиції доктрини прав людини покладено доктрину належної правової процедури, судове право принципів. Творцями даної традиції доктрини прав людини була сформульована вірджинська парадигма «людина проти держави».

У підрозділі 5.3 «Французька політико-правова традиція доктрини прав людини» доведено, що саме у її парадигмальних межах вперше в історії доктрини прав людини було сформульовано поняття меж втручання держави у людську діяльність. Внаслідок появи французької політико-правової традиції доктрини прав людини теоретична конструкція А. Сміта про особисту свободу, незалежність платника податку, його рівність як громадянина і власника з іншими громадянами та власниками у державі набула властивостей формули його практичної дії.

У підрозділі 5.4 «Німецька політико-правова традиція доктрини прав людини» доведено, що вона стала якісно новим етапом в утвердженні даної доктрини не тільки як теоретичного конструкта, а й соціальної практики держави. Найочевидніше це проявилося в заміні вірджинської парадигми прав людини новою загальнозахідною парадигмою «основні права людини і державна система пронизують один одного». Ключовою ланкою цієї нової для Німеччини, Європи та світу в цілому традиції доктрини прав людини став принцип поваги людської гідності, який вперше був закріплений у нормах Основного Закону ФРН.

У підрозділі 5.5 «Цивілізаційні витоки доктрини прав людини в Україні» стверджується, що українцям атрибутивно властиві антропоцентризм їх ментальності і світогляду в цілому, європейські гуманістичні цінності з доктриною прав людини включно. Після століть вимушеної перерви Україна й українці повертаються у сім'ю європейських народів і людиноцентристських цінностей. Вони самоусвідомили себе як ментальні, культурні європейці, окремішня політична нація, основоположні цінності якої тотожні базовим цінностям політичних націй, котрі утворили і наповнили життям Європейський Союз. Підписанням та ратифікацією Європарламентом і Верховною Радою України Угоди про асоціацію між Україною та ЄС завершилися пошуки Україною власного цивілізаційного вибору. Цей принциповий ментальний, світоглядний і цивілізаційний вибір зробив сам український народ під час своєї Революції Гідності.

У підрозділі 5.6 «Загальноєвропейська і світова політико-правові традиції доктрини прав людини» підсумовано, що вони стали логічним продовженням та наслідком якісного переродження, інтернаціоналізації національних політико-правових традицій доктрини прав людини. Їх міжнародні аналоги здійснили революцію у правовому бутті людини як виду у світі, вперше у людській історії зробили людину істотою універсальною. Її правове буття набуло світового виміру. Права людини стали глобальним мірилом права, його першоосновою. Концентроване втілення це знайшло для всього людства у «Загальній декларації прав людини», а для європейців - у «Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

У підрозділі 5.7 «Відкриття наукою антропосоціокультурної природи податків» показано, що завдяки маржиналістській революції, яка відбулася в останній третині ХІХ ст., було обґрунтовано антропосоціокультурну природу податків. Евристичний потенціал маржиналістської доктрини, особливо її парадигми граничної корисності та суб'єктивної теорії вартості дають змогу безпосередньо побачити і пояснити життєвий зв'язок і взаємозумовленість людини та її потреб, розкрити первісні витоки буття податкового права людини.

У підрозділі 5.8 «Філософсько-методологічні передумови генезису доктрини прав людини» доведено, що філософсько-методологічною основою обґрунтування доктрини прав людини є фундаментальна феноменологія Е. Гуссерля, фундаментальна онтологія М. Гайдеггера, соціальна онтологія П. Бергера і Т. Лукмана й онтологія соціальних фактів і соціальних інститутів Дж. Р. Серля. Первісно ця доктрина з'явилась як досвідне знання, а пізніше набула якостей наукової доктрини. Одним із найадекватніших філософсько-методологічних інструментів дослідження прав людини в цілому та права людини на податки зокрема зарекомендував себе антропосоціокультурний підхід, оскільки право як феномен дійсності в цілому та право людини на податки як його сторона явища людиномірні та водночас зумовлені конкретно-історичним контекстом.

Розділ 6 «Право людини на податки» складається з восьми підрозділів, у яких розкриваються умови легітимації права людини на податки як феномену дійсності та його основоположні властивості.

У підрозділі 6.1 «Легітимація загальновизнаних прав людини як парадигмальна модель обґрунтування права людини на податки» на основі формули прав людини як людиномірного соціального конструкта, її основоположної матриці «мати право на право» розкривається парадигмальна модель обґрунтування права людини на податки. Зазначається, що дана матриця - не винахід правознавців сучасності, а сягає своїми витоками ще давньогрецької філософсько-правової думки та світоглядної традиції. Показано, що обґрунтування права людини на податки є частиною обґрунтування доктрини прав людини в цілому, і навпаки - обґрунтування прав людини як феномену є парадигмальною моделлю обґрунтування права людини на податки.

У підрозділі 6.2 «Антропосоціокультурна природа права людини на податки і його поняття» доведено, що це право є основоположним способом співбуття індивідів у соціумі із задоволення їх спільних для усіх них чи переважної більшості їхніх життєвих потреб. Воно виникає внаслідок трансцендентального обміну індивідів публічними благами, тобто такого обміну, який укорінений у співбутті людей та є для кожного окремо взятого індивіда апріорним, об'єктивним у некласичному розумінні соціального й інтерсуб'єктивним. Це право упорядковує взаємна природа публічних потреб індивідів і прав вимоги кожного з них до іншого щодо задоволення даних потреб. Воно зумовлене необхідністю безпосереднього чи опосередкованого врахування індивідом життєвих потреб інших людей. Останнє твердження, яке належить до здобутків практичної філософії, належить оцінити як необхідну пізнавальну ланку, якої раніше не вистачало для наукового обґрунтування права людини на податки, як і інших її прав, з філософсько-методологічних позицій парадигми трансцендентального обміну між людьми публічними благами. Представники пізнавальної традиції практичної філософії побачили у дійсності онтологічний та аксіологічний примат блага (потреб) стосовно прав людини. Цей їх фундаментальний для розуміння природи прав людини головний висновок можна розцінити як другий коперниканський переворот у розумінні природи прав людини.

У підрозділі 6.3 «Необхідність і форми позитивації права людини на податки» з'ясовано, що необхідність позитивації права людини на податки імпліцитно міститься у власній природі цього права. Метою такої позитивації є юридична фіксація вказаного права кожної людини і її обов'язку незмінно забезпечувати ідентичні права інших людей. Основними формами позитивації права людини на податки є закріплення його належним чином у міжнародних актах чи актах національного законодавства, фіксація цього права у судових рішеннях прецедентного характеру.

У підрозділі 6.4 «Конституціоналізація права людини на податки» обґрунтовується, що остання зумовлюється як природою власне цього права, так і природою конституції держави. Для того, щоб конституційно-правовий потенціал захисту права людини на податки реалізувати сповна, необхідна безпосередня та пряма фіксація його в Конституції держави чи Акті (актах), що її замінює (замінюють), за аналогією з іншими її правами, що уже знайшли конституційне втілення. Ще необхідніший для здійснення цього новий світоглядний переворот не тільки серед учених юристів-фінансистів, правознавців загалом, а й у всьому соціумі в розумінні дійсної природи податкового права, рівний за силою давньоримському цивілізаційному перевороту на початку нашої ери чи ще потужніший.

У підрозділі 6.5 «Верховенство права людини на податки» розкрито атрибутивну приналежність цього права людині та показано, що воно може бути доказане як мінімум за допомогою концепції правової реальності як павутини ментальних станів і правових смислів С. І. Максимова, темпоральної концепції правової реальності О. В. Стовби, діалогічної концепції правової реальності І. Л. Честнова та комунікативної концепції правової реальності А. В. Полякова. Дана властивість права людини на податки зумовлена верховенством права вимоги людини на податки перед її зобов'язанням задовольнити такі ж права вимоги на податки інших людей. У них відповідно до парадигми трансцендентального обміну між людьми благами після задоволення прав вимоги людини, що первісно заявила своє право на власну вимогу на податки, також з'являється аналогічне право. Це основоположний момент фундаментального методологічного принципу трансцендентального обміну благами між людьми.

У підрозділі 6.6 «Симетричність права людини на податки» з'ясовано, що вона відображає симетричний процес трансцендентального обміну між людьми публічними благами і втілюється у просторовій симетричності, яка проявляється у взаємозв'язках людей як суб'єктів податкових правовідносин: якщо одна людина виступає з правом вимоги, то інша наділена стосовно першої правовим зобов'язанням, та навпаки, і темпоральній симетричності - якщо у висхідному кванті права людини на податки особа виступала з правом вимоги, то у наступному його кванті вона стає зобов'язаною стороною, і навпаки.

У підрозділі 6.7 «Право людини на податки як перерозподільна справедливість» доведено, що остання є формальною рівністю масштабу права кожної людини на податки як співтворця соціального простору. Держава та суспільство є інструментами обмеження потенційно можливої податково-правової несправедливості у взаємовідносинах людей. Перерозподільна справедливість має правові просторову і темпоральну форми вираження взаємовідносин між індивідами та проявляється у правовій формі коригуючої перерозподільної справедливості у відносинах між поколіннями людей чи різних соціальних верств одного і того ж їх покоління.

У підрозділі 6.8 «Правосуддя як принцип здійснення права людини на податки» обґрунтовано, що поза правосуддям реалізація даного права неможлива в принципі. Метою правосуддя як умови здійснення права людини на податки є забезпечення конкретного права конкретної людини в конкретній ситуації її співбуття з іншим у формі конкретного правосудного рішення на основі принципу верховенства права. Змістом правосуддя у цьому випадку є з'ясування фактичних обставин реалізації цього права і власне права людини на податки.

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано нову ? антропосоціокультурну концепцію - вирішення наукової проблеми природи податкового права, яку втілено в: обґрунтуванні природи податкового права як наслідку дуальної (психобіологічної та суспільної) природи людини; з'ясуванні причин і засобів заволодіння субстанційною державою податковим правом людини; встановленні парадигмальних констант етатистської доктрини податкового права; доведенні соціокультурної, інструментальної та пізнавальної обмеженості етатистської доктрини податкового права; розкритті передумов появи концепції права людини на податки; встановленні природи права людини на податки та його основоположних властивостей.

Загальні висновки кваліфікаційного дослідження згруповано за предметом аналізу.

І. Щодо обґрунтування природи податкового права як наслідку дуальної (психобіологічної та соціальної) природи людини.

Податкове (перерозподільне) право - наслідок дуальної природи людини. Безпосередньою причиною його появи є публічні потреби людини. Тому це право за своєю природою - всезагальне природне право індивідів на кооперування їх можливостей з метою задоволення спільних із іншими (публічних) потреб. Саме властивість спільності цих потреб для більшості чи всіх членів суспільства робить їх публічними, а не визнання їх державою. Податки і податкове право атрибутивно пов'язані не з державою, а із суспільством у цілому як саморегулюючою процесуальною системою соціальної взаємодії індивідів. Тому вони як антропосоціокультурні феномени властиві усім типам суспільств, зокрема й додержавним, а не лише тим, що відзначаються державною формою самоорганізації суспільства.

Історично першою формою податкового права було додержавне перерозподільне право людини. Його поява у часі збіглася з появою людини як істоти соціальної. Додержавному податковому праву людини були притаманні такі основоположні властивості: антропність, конструктивність, контекстуальність. Антропність цього права як його властивість проявлялась у тому, що публічні потреби атрибутивні людині (людиномірні), тому і засіб їх забезпечення a priori адекватний, інакше він був би не дієвий. Конструктивність як властивість додержавного податкового права людини створювалась колективними інтенціональними установками людей та їх практичними діями відповідно до ними ж вироблених правил у процесі тривалої життєдіяльності. Контекстуальність додержавного податкового права людини зумовлювалась тим, що воно згідно з його природою було динамічною системою символічних текстів і контекстів, множини конкретних правових ситуацій, в основі своїй типових, а в конкретному змісті й особливостях суттєво відмінних між собою, контекстуальних, у які виявились життєво включеними в процесі задоволення власних публічних потреб переважна більшість або усі індивіди.

Антропність, конструктивність і контекстуальність у їх системному зв'язку та взаємозалежності зумовлювали наявність функціональної властивості додержавного податкового права людини як засобу перерозподілу сукупного суспільного продукту. Перерозподільна функція вирішальною мірою впливала на формування цілей додержавного податкового права та його природи. Зазначене дає підстави для спростовання усталених етатистських уявлень про виникнення та природу податкового права як права держави й обґрунтування наукового висновку про те, що державному податковому праву передував тривалий навіть з історичної точки зору додержавний період його розвитку як права людини.

ІІ. Щодо з'ясування причин і засобів заволодіння субстанційною державою податковим правом людини.

Історично першою матрицею податкового права людини державно організованого суспільства стало реципрокне податкове право громадян давньогрецьких держав-полісів. Воно матеріалізувалось у конструкції права громадянина на податки. За своїм потенціалом дана конструкція не поступалася іншим правовим інститутам, сконструйованим давніми еллінами. В цьому переконує той факт, що у давньогрецьких державах-полісах добровільні внески громадян становили левову частку фінансування публічних потреб. Фінансування власних публічних потреб давньоеллінськими громадянами відзначалося цільовим характером, у них була можливість поєднати особисті потреби з публічними. Завдяки цьому загальний принцип їх культури єдності у різноманітності поширився і на публічні фінанси, дав змогу кожному елліну-громадянину реалізуватися якнайповніше.

Етатистський переворот на зламі часу до нашої ери та нашої ери, який складався з цивілізаційного та редистрибутивного переворотів, призвів до переродження інструментальної держави у Давньому Римі у субстанційну державу. Квінтесенцію давньоримського цивілізаційного перевороту склало витіснення упродовж декількох століть полісної людиноцентристської ментальності населення Давнього Риму його етатистською ментальністю, перетворення внаслідок цього громадян Давньоримської імперії у її підданих. Завдяки цьому Давньоримська імперська держава заволоділа протиправно податковим правом громадян. Вони відповідно до термінології етатистської доктрини податкового права стали називатись суб'єктами - тими, кого субстанційна держава наділяє певними правами та обов'язками. Таке перетворення громадян у підданих є філософсько-методологічним ключем до розуміння природи давньоримського редистрибутивного перевороту. Це перетворення уможливило, а з етатистської точки зору зробило необхідною якісну трансформацію природи публічного у давньоримському соціумі. Якщо впродовж багатьох віків існування республіканської традиції розуміння природи публічного воно зводилось до всезагального чи переважаючого інтересу громадян, то з фактичним перетворенням громадян у підданих держави в Давньоримській імперії під публічним стали розумітися потреби субстанційної імперської держави. Місця істинно публічним потребам індивідів Римської імперії серед цих потреб не залишилось. Це переродження публічного у свою протилежність і становить квінтесенцію давньоримського редистрибутивного перевороту. Важливою складовою даного перевороту стало юридичне прикріплення платників до об'єктів оподаткування. У цьому виявилось давньоримське імперське розуміння правосуб'єктності платника податку.

ІІІ. Щодо встановлення парадигмальних констант етатистської доктрини податкового права.

Етатистська доктрина податкового права субстанційної держави із евристичних позицій позитивістських традицій правопізнання наділена наступною сукупністю парадигмальних констант: атрибутивність податку державі; податково-правовий суверенітет держави; законне встановлення (встановлення законом) податку; примусовий характер податкового обов'язку платника податку; фіскальна природа податкового права держави; асиметричність податкового права держави; карально-жертовний характер відповідальності за порушення податкового права держави; патерналізм як функціональна константа етатистської доктрини податкового права. «Податок як атрибут держави» є соціокультурним кодом етатистської парадигми оподаткування, філософсько-методологічним ключем до розуміння природи власне субстанційної держави та природи її податкового права. Константа «податково-правовий суверенітет держави» є системоутворюючою категорією в етатистській доктрині податкового права, з якої виводяться усі інші категорії, окрім категорії атрибутивності податку державі. Константи «законне встановлення (встановлення законом) податку», «примусовий характер податкового обов'язку платника податку», «фіскальна природа податкового права держави», «асиметричність податкового права держави» є тими властивостями етатистської доктрини податкового права, які безпосередньо розкривають природу та зміст податкового права субстанційної держави та антагоністичну протилежність правових статусів у ньому цієї держави і платника податку. Константи «карально-жертовний характер відповідальності за порушення податкового права держави» та «податково-правовий патерналізм» з філософсько-методологічних позицій антропосоціокультурного підходу до з'ясування природи податкового права держави є сервісними, проте, враховуючи антагоністичну протилежність незмінних у парадигмальних межах етатистської доктрини податкового права правових статусів платника податку і субстанційної держави у її податковому праві остання апріорі відносить першу з вищезазначених констант до змістовних, виказуючи тим самим антагоністичну природу її податкового права.

IV. Щодо доведення соціокультурної, інструментальної та пізнавальної обмеженості етатистської доктрини податкового права.

Етатистська доктрина податкового права субстанційної держави є феноменом конкретної історичної та соціокультурної епохи, а тому їй притаманні соціокультурна, інструментальна й евристична обмеженість як явища, здатного проявлятися лише у відповідних антропосоціокультурних умовах. Поза їх межами соціокод етатистської доктрини податкового права не спрацьовує. Поява етатистської доктрини податкового права як парадигмальної моделі зумовлена застосуванням до конструювання податково-правової дійсності формально-логічного мислення, неадекватних процесуальній природі податкового права класичних стандартів науковості. Юридичній конструкції етатистської доктрини податкового права властивий безсистемний, суто позитивістський характер, вона відображає головним чином статику, а не динаміку податкового права, є елементаристським утіленням його системної природи. Відтак, етатистській доктрині податкового права неминуче властиві соціокультурна, інструментальна та пізнавальна обмеженість її як феномену та її потенціалу. Із трансформацією субстанційної держави у державу інструментальну етатистська доктрина податкового права стане надбанням історії.

V. Щодо розкриття передумов появи концепції права людини на податки.

Ключовою умовою появи концепції права людини на податки стала новітня Особистісна революція, що уже відбулася, починаючи з другої половини ХХ століття у багатьох країнах світу, зокрема і в Україні, та поява внаслідок неї цілих суспільств Людей-Особистостей з їх потребою у своєму природному праві. До основоположних передумов появи концепції права людини на податки належать також виникнення англійської, американської, французької, німецької, загальноєвропейської та світової політико-правових традицій доктрини прав людини, відкриття наукою антропосоціокультурної природи податків і завершення формування філософсько-методологічних умов генезису доктрини прав людини. Остання як соціокультурний феномен первісно з'явилася як досвідне знання. Перехід юриспруденції як науки до некласичного етапу її розвитку на початку ХХ століття відкрив принципову можливість для раціонального пізнання цілого ряду сторін природного права. Ще більші можливості для наукового пізнання прав людини зокрема та права в цілому відкрив постнекласичний тип наукової раціональності, який з'явився в останній третині ХХ ст. У межах цього типу пізнання одним із найадекватніших евристичних інструментів дослідження природного права в цілому та прав людини як його ядра зарекомендував себе антропосоціокультурний підхід.

VI. Щодо виявлення природи права людини на податки та його основоположних властивостей.

Право людини на податки укорінене у співбутті людей щодо їх трансцендентального обміну публічними благами, апріорне, об'єктивне у розумінні соціального конструкта та інтерсуб'єктивне. Воно є породженням онтологічного й аксіологічного примату потреб людини стосовно її прав та зумовлене цими потребами, враховує життєві потреби інших людей. Лише обираючи задоволення публічних потреб, без чого людина всього лише психобіологічна істота, вона стає суспільною людиною. Публічні потреби, будучи умовами існування індивідів та збереження їх співтовариств, апріорі наділені якостями взаємних вимог, що ґрунтуються не на моральних уявленнях про справедливість, а на дуальній антропосоціокультурній природі людини як істоти, що органічно поєднує в собі біопсихофізіологічне (індивідуальне) та антропосоціокультурне (суспільне) начала. Саме наявність незнищенних у парадигмальних межах людини як виду антропосоціокультурних трансцендентальних (взаємно проникних) потреб та породжуваних ними взаємних вимог людини до людини, які не лише атрибутивно потребують задоволення, а й фактично породжують трансцендентальний обмін правом взаємних вимог та вимагають створення таких же взаємних можливостей їх задоволення і є основоположним доказом наявності в людини права на податки як перерозподільні суспільні відносини, тому що тільки таким чином стає можливим створення публічних благ, достатніх для задоволення конкретно-історично та соціокультурно зумовлених публічних потреб кожної людини.

Антропосоціокультурна природа права людини на податки разом із доктриною прав людини уможливили обґрунтування концепції права людини на податки. Ця концепція включає у себе доведення: можливості конструювання права людини на податки згідно з матрицею легітимації загальновизнаних прав людини; необхідності та форм позитивації права людини на податки; потреби конституціоналізації права людини на податки; верховенства права людини на податки; симетричності права людини на податки; права людини на податки як перерозподільної справедливості; правосуддя як принципу здійснення права людини на податки. Концепція права людини на податки разом із застосуванням до аналізу природи податкового права евристичного інструментарію доктрини природного права є найбільш концентрованим втіленням особистого доробку автора. Парадигмально новий пізнавальний підхід до з'ясування природи податкового права у сукупності з одержаними за його допомогою результатами дослідження становить його основну наукову новизну - новизну концептуального рівня, що проявилась у зміні онтології: право людини на податки є основоположним способом співбуття індивідів щодо сумісного забезпечення їх публічних потреб і методології - антропосоціокультурного підходу в наукових знаннях про природу податкового права.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Гаврилюк Р. А. Методологическая традиция доктрины естественного права: монография / Р. А. Гаврилюк. - Черновцы: Черновицкий нац. ун-т, 2012. - 788 с.

Рецензії: Козловський А. Архетипи природно-правової традиції правопізнання / А. Козловський // Право України. - 2013. - № 10. - С. 336-343; Стовба О. Природне праворозуміння: до відновлення методологічної традиції / О. Стовба // Філософія права і загальна теорія права. - 2013. - № 2. - С. 391-395; Семитко О. Лист-рецензія на монографію Руслани Гаврилюк «Методологічна традиція природного права» / О. Семитко // Юридична Україна. - 2014. - № 12. - С. 95-102 (опубліковано російською мовою).

2. Гаврилюк Р. А. Антропосоциокультурный код налогового права: монография. Книга 1. Истоки налогового права / Р. А. Гаврилюк. - Черновцы: Черновицкий нац. ун-т, 2014. - 452 с.

3. Гаврилюк Р. А. Антропосоциокультурный код налогового права: монография. Книга 2. Константы налогового права / Р. А. Гаврилюк. - Черновцы: Черновицкий нац. ун-т, 2014. - 804 с.

Рецензія: Ковальський В. Розкодування податкового права або податкове право як порядок із хаосу: рецензія на монографії Р. Гаврилюк / В. Ковальський // Вісник Вищого адміністративного суду України. - 2014 - № 4. - С. 99-106.

4. Гаврилюк Р. О. Природа податкового права: антропосоціокультурний підхід: монографія / Р. О. Гаврилюк. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2014. - 636 с.

Рецензія: Рабінович П. Ефективне використання антропосоціального підходу для гуманістичної переінтерпретації природи податкового права / П. Рабінович // Право України. - 2014. - № 12. - С. 245-246.

Комплексна рецензія на усі монографії: Савченко Л. Необхідність зміни парадигми податкового права: від права держави до права людини / Л. Савченко // Право України. - 2014. - № 11. - С. 294-300.

Статті у фахових наукових виданнях

5. Гаврилюк Р. О. Поняття податково-правової території України / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 147. Правознавство. - Чернівці: Рута, 2002. - С. 82-88.

6. Гаврилюк Р. О. Основний податково-правовий режим держави (за законодавством України) / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 154. Правознавство. - Чернівці: Рута, 2002. - С. 87-90.

7. Гаврилюк Р. О. Конституційний принцип заборони зворотної дії закону в часі та податково-правова доктрина України / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 161. Правознавство. - Чернівці: Рута, 2002. - С. 75-84.

8. Гаврилюк Р. О. Особливості правового статусу органів, що безпосередньо здійснюють податкову діяльність держави / Р. О. Гаврилюк // Актуальні проблеми держави і права: збірник наукових праць. Вип. 19. - Одеса: Юридична література, 2003. - С. 188-193.

9. Гаврилюк Р. О. Дискусійні питання функцій податку / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 172. Правознавство. - Чернівці: Рута, 2003. - С. 65-74.

10. Гаврилюк Р. О. Рішення Конституційного Суду України як джерело податкового права / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 180. Правознавство. - Чернівці: Рута, 2003. - С. 85-92.

11. Гаврилюк Р. О. Дискусійні питання змісту юридичної категорії «податок» / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 187. Правознавство. - Чернівці: Рута, 2003. - С. 14-21.

12. Гаврилюк Р. О. Ґрунтовне дослідження проблем правового регулювання обов'язкових платежів (рецензія на монографію Н.Ю. Пришви) / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 200. Правознавство. - Чернівці: Рута, 2003. - С. 120-124.

13. Гаврилюк Р. О. Міжурядові угоди про уникнення подвійного оподаткування як джерело податкового права України / Р. О. Гаврилюк // Держава і право: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. - К.: Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, 2003. - С. 59-63.

14. Гаврилюк Р. Основні типи доктринальних підходів до визначення юридичної категорії «податок» / Р. Гаврилюк // Юридична Україна. - 2004. - № 4 (16). - С. 11-17.

15. Гаврилюк Р. О. Податок - правообов'язок праводієздатного члена громадянського суспільства / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 212. Правознавство. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 97-102.

16. Гаврилюк Р. О. Предмет податкового закону / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 227. Правознавство. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 5-13.

17. Гаврилюк Р. О. Правова природа податкової застави / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 236. Правознавство. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 76-82.

18. Гаврилюк Р. О. Юрисдикція Конституційної Ради Франції щодо фінансових законів / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 253. Правознавство. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 26-33.

19. Гаврилюк Р. Фінансовий закон: проблеми теорії та практики / Р. Гаврилюк // Право України. - 2005. - № 7. - С. 37-41.

20. Гаврилюк Р. Соціальний натуралізм як принцип науки податкового права / Р. Гаврилюк // Право України. - 2005. - № 10. - С. 18-21.

21. Гаврилюк Р. О. Діалектика змісту та форми податкового права як відображення його системної сутності / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 282. Правознавство. - Чернівці: Рута, 2005. - С. 96-102.

22. Гаврилюк Р. Юридична конструкція податку / Р. Гаврилюк // Право України. - 2006. - № 4. - С. 113-117.

23. Гаврилюк Р. Еволюція природи податкових надходжень державного бюджету: деякі питання теорії / Р. Гаврилюк // Право України. - 2006. - № 8. - С. 25-29.

24. Гаврилюк Р. Законодавчі дефініції в праві / Р. Гаврилюк // Право України. - 2006. - № 11. - С. 153-157.

25. Гаврилюк Р. Законодавчі дефініції в праві: логіко-гносеологічні, політико-юридичні, морально-психологічні та практичні проблеми / Р. Гаврилюк // Юридична Україна. - 2006. - № 11. - С. 91-96.

26. Гаврилюк Р. Конституція держави і публічні фінанси: проблеми теорії / Р. Гаврилюк // Право України. - 2006. - № 12. - С. 15-19.

27. Гаврилюк Р. О. Розвиток теорій суверенітету держави / Р. О. Гаврилюк // Держава і право: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 32. - К.: Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, 2006. - С.114-121.

28. Гаврилюк Р. О. Порівняльний аналіз правових позицій Конституційних Судів ФРН, РФ та України з питань оподаткування / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 365. Правознавство. - Чернівці: Рута, 2006. - С. 99-105.

29. Гаврилюк Р. О. Еволюція конституційно-податкового компромісу суспільства і держави / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 333. Правознавство. - Чернівці: Рута, 2006. - С. 89-102.

30. Гаврилюк Р. Вузлові проблеми розвитку пострадянської теорії податкового права / Р. Гаврилюк // Право України. - 2007. - № 4. - С. 38-43.

31. Гаврилюк Р. Егалітарна інструментально-потребова концепція податкового права / Р. Гаврилюк // Право України. - 2007. - № 10. - С. 45-50.

32. Гаврилюк Р. О. Парадигмальна складова правотворчих помилок у пострадянському податковому праві / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 402. Правознавство. - Чернівці: Рута, 2007. - С. 58-66.

33. Гаврилюк Р. О. «Квантова суперпозиція» публічних фінансів і ефективність правового регулювання оподаткування: проблеми теорії / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 427. Правознавство. - Чернівці: Рута, 2007. - С. 77-83.

34. Гаврилюк Р. О. Еволюція конституційно-податкового компромісу суспільства і держави / Р. О. Гаврилюк // Проблеми філософії права. Том IV-V. - Київ - Чернівці: Рута, 2008. - С. 153-165.

35. Гаврилюк Р. «Правовий механізм податку» чи «юридична конструкція податку»: дискусійні питання теорії та методології / Р. Гаврилюк // Право України. - 2008. - № 6. - С. 110-114.

36. Гаврилюк Р. О. Еволюція конституційно-податкового компромісу суспільства і держави / Р. О. Гаврилюк // Проблеми філософії права. Том IV-V. - Київ - Чернівці: Рута, 2008. - С. 153-165.

37. Гаврилюк Р. Принцип симетрії приватних та публічних потреб індивіда - теоретичне ядро егалітарної парадигми податкового права / Р. Гаврилюк // Право України. - 2009. - № 2. - С. 101-108.

38. Гаврилюк Р. «Квантова суперпозиція» публічних фінансів і ефективність правового регулювання оподаткування: проблеми теорії / Р. Гаврилюк // Право України. - 2009. - № 6. - С. 154-160.

39. Гаврилюк Р. О. Загальнонауковий методологічний принцип відповідності та наука податкового права / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 533. Правознавство. - Чернівці: ЧНУ, 2010. - С. 71-77.

40. Гаврилюк Р. О. Розвиток І. Кантом теорії наукового пізнання та методології юридичної науки / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 597. Правознавство. - Чернівці: ЧНУ, 2011. - С. 5-14.

41. Гаврилюк Р. О. Натурфілософські передумови природно-правової традиції правопізнання / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 604. Правознавство. - Чернівці: ЧНУ, 2011. - С. 5-19.

42. Гаврилюк Р. О. Правова природа податкової преференції (за Податковим кодексом України) / Р. О. Гаврилюк // Вісник Вищого адміністративного суду України. - 2012. - № 3.- С. 82-89.

43. Гаврилюк Р. Проблеми філософсько-методологічного самовизначення пострадянської теоретичної юриспруденції / Р. Гаврилюк // Право України. - 2012. - № 6. - С. 163-170.

44. Гаврилюк Р. Причинність у податковому праві: антропологічно-соціологічний підхід / Р. Гаврилюк // Право України. - 2012. - № 9. - С. 340-349.

45. Гаврилюк Р. Еволюція природи пострадянського фінансового права / Р. Гаврилюк // Право України. - 2012. - № 11-12. - С. 305-313.

46. Гаврилюк Р. О. Софістика - перша природно-правова пізнавальна традиція / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 618. Правознавство. - Чернівці: ЧНУ, 2012. - С. 13-20.

47. Гаврилюк Р. О. «Сократівська майєвтика» та старогрецький тип природного права / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 636. Правознавство. - Чернівці: ЧНУ, 2012. - С. 14-31.

48. Гаврилюк Р. О. Обґрунтування В. Дільтеєм, В. Віндельбандом та Г. Ріккертом доктрини поділу наук на науки про природу і науки про культуру / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 644. Правознавство. - Чернівці: ЧНУ, 2013. - С. 12-25.

49. Гаврилюк Р. О. Асиметричність податкового права субстанційної держави / Р. О. Гаврилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 714. Правознавство. - Чернівці: ЧНУ, 2013. - С. 88-100.

50. Гаврилюк Р. Чи можливе наукове некласичне пізнання права? / Р. Гаврилюк // Право України. - 2014. - № 1. - С. 94-105.

51. Гаврилюк Р. Природа податкового права людини / Р. Гаврилюк // Право України. - 2014. - № 4. - С. 174-184.

52. Гаврилюк Р. Патерналізм як функціональна константа етатистської доктрини податкового права / Р. Гаврилюк // Вісник Львівського університету. - 2014. - Вип. 60. - С. 182-191. - (Серія юридична).

53. Гаврилюк Р. Обґрунтування наукою антропосоціокультурної природи податків і податкового права / Р. Гаврилюк // Право України. - 2014. - № 10. - С. 209-219.

54. Гаврилюк Р. Властивості додержавного перерозподільного (податкового) права / Р. Гаврилюк // Юридична Україна. - 2014. - № 6. - С. 36-43

55. Гаврилюк Р. Необхідність і форми позитивації права людини на податки / Р. Гаврилюк // Юридична Україна. - 2014. - № 10 (142). - C. 38-45.

56. Гаврилюк Р. Дійсність права людини на податки, його поняття та природа / Р. Гаврилюк // Право України. - 2014. - № 11. - С. 178-189.

57. Гаврилюк Р. Конституціоналізація права людини на податки / Р. Гаврилюк // Юридична Україна. - 2014. - № 11. - С. 16-24.

Закордонні наукові публікації

58. Гаврилюк Р. А. Критерии применения принципа ретроактивности в налоговом праве / Р. А. Гаврилюк // Налоговое право в решениях Конституционного Суда Российской Федерации 2003 года / под ред. С.Г. Пепеляева. - М.: Издательско-консультационная компания «Статус - Кво 97», 2004. - С. 119-128.

59. Гаврилюк Р. А. Функции налога: методологические подходы к определению / Р. А. Гаврилюк // Финансовое право. - Москва, 2003. - № 4. - С. 34-38.

60. Гаврилюк Р. А. Международная научная конференция «Финансово-правовая доктрина постсоциалистического государства» / Р. А. Гаврилюк // Финансовое право. - Москва, 2003. - № 6. - С. 59-61.

61. Гаврилюк Р. А. Юридическая категория «налог»: основные типы доктринальных подходов к определению / Р. А. Гаврилюк // Налоги и налогообложение. Научно-практический журнал. - Москва, 2004. - № 12. - С. 5-12.

62. Гаврилюк Р. А. Юридическая категория «налог»: основные типы доктринальных подходов к определению / Р. А. Гаврилюк // Научные труды. Российская академия юридических наук. Выпуск 4: в 3 т. - Т. 3. - М.: Издательская группа «Юрист», 2004, - С. 582-585.

63. Gavrilyk R. European practice of state officials actions: evolution of approaches / R. Gavrilyk // Geopolitical Studies. vol. 12. Central and eastern Europe at the threshold of the European union - an opening balance / Edited by Jerzy Kitowski - Warsaw: Polish academy of sciences institute of geography and spatial organization, 2004. - Р. 263-273.

64. Гаврилюк Р. А. Иерархическая структура налогового права / Р. А. Гаврилюк // Налоги и налогообложение. - Москва, 2006. - № 1. - С. 27-32.

65. Гаврилюк Р. А. Социальный натурализм как принцип науки налогового права / Р. А. Гаврилюк // Актуальные проблемы финансового права Республики Беларусь, России, Украины / отв. ред. д.ю.н., проф. УрГЮА Д. В. Винницкий. - СПб: Издательский Дом С.-Петерб. гос. ун-та; Изд-во юридического факультета СПбГУ, 2006. - С. 90-98.

66. Гаврилюк Р.А. Диалектика содержания и формы налогового права как отражение его системной сущности / Р. А. Гаврилюк // Финансовое право. - Москва, 2006. - № 12. - С. 25-29.

67. Гаврилюк Р. А. Западные доктрины публичных услуг / Р. А. Гаврилюк // Публичные услуги: правовое регулирование (российский и зарубежный опит): сборник / под общ. ред. Е. В. Гриценко, Н. А. Шевелевой. - М.: Волтерс Клувер, 2007. - С. 195-200.

68. Havrilyk R. The legal nature of treasury revenues due to state payments: the comparison of competing methodological approaches / R. Havrilyk // Zeszyty naukowe uniwersytetu rzeszowskiego. NR 42. Seria ekonomiczna. Ekonomika 1 / pod. Redakcja Jerzego Kitowskiego - Rzeszow: Widawnictwo uniwersytetu rzeszowskiego, 2007 - S. 104-115.

69. Гаврилюк Р. А. «Квантовая суперпозиция» публичных финансов и эффективность правового регулирования налогообложения: проблемы теории / Р. А. Гаврилюк // Юстиция. Научно-практический журнал.- Москва, 2009. - № 2. - С. 53-62.

70. Гаврилюк Р. А. Трансформация философии налогового права в послекризисном обществе: постсолидаризм или постэгалитаризм / Р. А. Гаврилюк // Финансовое право. - Москва, 2010. - № 4. - С. 35-40.

71. Havrilyk R. Filozofia pokrysowego prava podatkowego / R. Havrilyk // Finanse publiczne i prawo finansowe w Europie Centralnej i Wschodniej w warunrach kryzysu finansowego / Redakcja Eugeniusz Ruskowski, Iryna Zawerucha - Bialystok - Lwow: Temida, 2010. - S. 394-407.

72. Havrilyk R. European Doctrines of Tax Law: Comparative Analysis / R. Havrilyk // Научни трудове. Том 50, серия 7. Правни науки - Русе, 2011 - С. 44-46.

73. Havrilyuk Ruslana A. Origin of Tax Law: Anthroposociological Approach / R. Havrilyk // Europaische Fachhochschule /European Applied Sciences #1 - 2012 - Section 18. Science of law/ German/Russian - ORT Puplishing. European Appllied Sciences. - 2012. - № 1. - P. 566-570.

74. Гаврилюк Р. А. Основной вопрос науки налогового права: системный подход / Р. А. Гаврилюк / Европейски измерения на правото. Сборник излиза с финансовото съедействие на фонд «Научни изследвания» по проект на Юридическия факультет на Русенския университет. - Русе: Русенский университет «Ангел Кънчев», 2012. - С. 30-51.

75. Гаврилюк Р. А. Правовая природа налоговой преференции (по Налоговому кодексу Украины) / Р. А. Гаврилюк // Публичные финансы и налоговое право: ежегодник. - Вып. 3: Преференции в финансовом праве и экономика стран Центральной и Восточной Европы / под ред. М. В. Карасевой (Сенцовой). - Воронеж: Издательство Воронежского государственного университета, 2012. - С. 21-32.

76. Гаврилюк Р. О. Конституційно-правова природа моделей швейцарської фіскальної муніципалізації та польської фіскальної децентралізації: порівняльний аналіз / Р. О. Гаврилюк // Prawo naszych sasiadow / [Redaktor cyklu publikacji Jerzy Posluszny]. - T. 1: Konstytucyjne podstawy budowania i rozwoju spoleczenstwa obywatelskiego w Polsce i na Ukrainie - dobre praktyki - Rzeszow-Przemysl, 2013. - S. 170-185.

Праці апробаційного характеру

77. Гаврилюк Р. О. Юридична природа податково-правової норми / Р. О. Гаврилюк // Ерліхівський збірник. Юридичний факультет Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Вип. 3. - Чернівці: Рута, 2002. - С. 84-94.

78. Гаврилюк Р. О. Гл. 12, ст. 75 «Порядок складання проектів місцевих бюджетів» / Р. О. Гаврилюк // Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України / за заг. ред. проф. П.В. Мельника. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - С. 208-211.

79. Гаврилюк Р. А. Функции налога / Р. А. Гаврилюк // Финансовый механизм и его правовое регулирование: Тезисы докладов. - Саратов: Саратовский государственный социально-экономический университет, 2003. - С. 124-125.

80. Гаврилюк Р. А. Функции налога / Р. А. Гаврилюк // Финансовый механизм и его правовое регулирование: материалы международной научно-практической конференции (24-25 апреля 2003 г.). - Ч. 2. - Саратов: Изд. центр СГСЭУ, 2003. - С. 76-79.

81. Гаврилюк Р. О. Фінансово-правова категорія податок та її структурно-понятійний ряд / Р. О. Гаврилюк // Ерліхівський збірник. Юридичний факультет Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Вип. 4. - Чернівці: Рута, 2003. - С. 58-66.

82. Гаврилюк Р. А. Конституционные принципы налогового права Украины / Р. А. Гаврилюк // Федеральные и региональные аспекты финансового права: круглый стол, посвященный 75-летию академика Н. И. Химичевой: Тезисы выступлений (2-3 октября 2003 г.) / под ред. Е. В. Покачаловой. - Саратов: Изд-во ГОУ ВПО «Саратовская государственная академия права», 2004. - С. 97-99.

83. Гаврилюк Р. О. До питання про юридичну природу прав платників податків / Р. О. Гаврилюк // IX Регіональна науково-практична конференція «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні»: тези доповідей. - Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету, 2003. - С. 192-195.

84. Гаврилюк Р. О. Родові ознаки етатистської доктрини оподаткування / Р. О. Гаврилюк // Адміністративна реформа в Україні: шлях до Європейської інтеграції: збірник наукових праць. - К., 2003. - С. 73-77.

85. Гаврилюк Р. О. Методологічні принципи кодифікації податкового законодавства України / Р. О. Гаврилюк // Проблеми кодифікації законодавства України: збірник наукових праць. - К., 2003. - С. 16-20.

86. Гаврилюк Р. О. Доктрина належної правової процедури при вирішенні податкових спорів (досвід США та країн Західної Європи) / Р. О. Гаврилюк // Правові аспекти практики вирішення спорів і перегляд у касаційному порядку судових рішень щодо сплати податків та обов'язкових платежів суб'єктами господарювання: матеріали науково-практичної конференції. - Ірпінь, 2003. - С. 3-7.

87. Гаврилюк Р. А. Налогово-правовая доктрина государства / Р. А. Гаврилюк // Финансово-правовая доктрина постсоветского государства: сборник научных докладов и сообщений по материалам международной научной конференции 22-24 сентября 2003 г. Вып. 1. - Черновцы: Рута, 2003. - С. 157-171.

88. Гаврилюк Р. О. Еволюція податково-правових теорій / Р. О. Гаврилюк // Право в системі соціальних норм: історико-юридичні аспекти: матеріали ХІІІ Історико-правової конференції (м. Чернівці, 20-25 травня 2005 р.). - Чернівці: Рута, 2005. - С. 142-151.

89. Гаврилюк Р. О. Законодавче регулювання контрольної функції податку як умова податкової безпеки держави / Р. О. Гаврилюк // Національна безпека України: стан, кризові явища та шляхи їх подолання. Міжнародна науково-практична конференція (Київ, 7-8 грудня 2005р.): збірник наукових праць / редкол. С. А. Єрохін, С. І. Пирожков, В. А. Гошовська, В. Ф. Погорілко та ін. - К.: Національна академія управління - Центр перспективних соціальних досліджень, 2005. - С. 198-202.

90. Гаврилюк Р. О. Правове поняття подвійного оподаткування / Р. О. Гаврилюк // Ерліхівський збірник. Юридичний факультет Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Вип. 4-5. - Чернівці: Рута, 2005. - С. 16-20.

91. Гаврилюк Р. А. Эволюция конституционных дефиниций налога / Р. А. Гаврилюк // Законодательная дефиниция: логико-гносеологические, политико-юридические, морально-психологические и практические проблемы: материалы Международного «круглого стола» (Черновцы, 21-23 сентября 2006 г.) / под ред. д-ра юрид. наук, проф., заслуженного деятеля науки РФ В. М. Баранова, д-ра юрид. наук, проф., заслуженного юриста Украины П. С. Пацуркивского, канд. юрид. наук Г. О. Матюшкина. - Нижний Новгород: Нижегородский исследовательский научно-прикладной центр «Юридическая техника», 2007. - C. 726-746.

92. Гаврилюк Р. А. Эгалитарная (инструментально-потребностная) концепция налогового права / Р. А. Гаврилюк // Современные проблемы теории налогового права: материалы международной научной конференции (Воронеж, 4-6 сентября 2007 г.) / [под ред. М. В. Карасевой]. - Воронеж: Изд-во Воронежского гос. университета, 2007. - С. 24-32

93. Гаврилюк Р. А. Конкретизирующие правовые позиции конституционного суда по вопросам налогообложения в системе приемов интерпретационной практики (сравнительный анализ правовых позиций конституционных судов ФРГ, РФ и Украины / Р. А. Гаврилюк // Конкретизация законодательства как технико-юридический прием нормотворческой, интерпретационной, правоприменительной практики: материалы Международного симпозиума (Геленджик, 27-28 сентября 2007 г.) / под ред. д-ра юрид. наук, проф. В.М. Баранова. - Нижний Новгород: Нижегородская академия МВД России, 2008. - С. 665-686.

94. Гаврилюк Р. О. Платник податку і держава: теоретико-правові проблеми сумісності / Р. О. Гаврилюк // Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права: тези доп. Міжнародної науково-практичної конференції, 23-24 листопада 2007 року / Науково-дослідний інститут фінансового права. - К.: ПП Укртехнопрінт», 2007. - С. 155-158.

95. Гаврилюк Р. О. «Правовий механізм податку» чи «юридична конструкція податку» / Р. О. Гаврилюк // Система фінансового права: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (27-28 травня 2009 р., Одеська національна академія). - Одеса: Фенікс, 2009. - С. 261-266.

...