Захист законних інтересів громадян України у сфері власності засобами адміністративного права

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 342.92: 342.7

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ внутрішніх справ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

Захист законних інтересів громадян України у сфері власності засобами адміністративного права

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

доктора юридичних наук

Личенко Ірина Олександрівна

Київ - 2015

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі адміністративного права та адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий консультант доктор юридичних наук, професор Остапенко Олексій Іванович, Навчально-науковий інститут права та психології Національного університету «Львівська політехніка», професор кафедри адміністративного та інформаційного права

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Калюжний Ростислав Андрійович, Юридичний інститут Національного авіаційного університету, заступник директора з наукової роботи

доктор юридичних наук, професор Колпаков Валерій Костянтинович, Юридичний факультет Запорізького національного університету, професор кафедри адміністративного та господарського права

доктор юридичних наук, професор Лук'янець Дмитро Миколайович, Юридичний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, професор кафедри державно-правових дисциплін

Захист відбудеться «5» березня 2015 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 у Національній академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, Київ, пл. Солом'янська, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, Київ, пл. Солом'янська, 1

Автореферат розісланий «3» лютого 2015 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради C.Г. Братель

законний інтерес адміністративний власність

Анотація

Личенко І. О. Захист законних інтересів громадян України у сфері власності засобами адміністративного права. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2015.

Дисертація присвячена дослідженню проблеми захисту законних інтересів громадян України у сфері власності засобами адміністративного права. У роботі на основі адміністративного законодавства, загальнотеоретичних положень доктрини адміністративного права, узагальнення практики застосування адміністративного законодавства та судової практики, статистичних даних щодо результатів діяльності суб'єктів захисту законних інтересів громадян у сфері власності здійснено комплексний аналіз теоретико-правових і практичних аспектів захисту законних інтересів громадян України у сфері власності засобами адміністративного права.

Розкрито розвиток доктринальних поглядів на проблему законних інтересів громадян у сфері власності, правові та організаційні основи їх захисту, з'ясовано правову природу законних інтересів громадян у сфері власності, проаналізовано основні філософсько-правові підходи до поняття «законний інтерес», наведено власне визначення дефініції цього терміна. Особливу увагу присвячено визначенню поняття та правової природи засобів адміністративно-правового захисту законних інтересів громадян у сфері власності, формуванню їх науково обґрунтованої класифікації та встановленню особливостей взаємозв'язку зі способами адміністративно-правового захисту законних інтересів громадян у сфері власності.

Визначено правові проблеми захисту законних інтересів громадян у сфері власності та чинники підвищення ефективності правової політики держави щодо їх подолання. Сформульовано пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання адміністративної відповідальності за порушення законних інтересів громадян у сфері власності в праві України.

Ключові слова: законний інтерес, законний інтерес громадян у сфері власності, захист, адміністративно-правовий механізм захисту законних інтересів громадян у сфері власності, засоби адміністративно-правового захисту законних інтересів громадян у сфері власності, способи адміністративно-правового захисту законних інтересів громадян у сфері власності.

Аннотация

Лыченко И. А. Защита законных интересов граждан Украины в сфере собственности средствами административного права. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Национальная академия внутренних дел, Киев, 2015.

Диссертация посвящена исследованию проблемы защиты законных интересов граждан Украины в сфере собственности средствами административного права. На основании действующего административного законодательства, общетеоретических положений доктрины административного права, с учетом обобщения практики применения административного законодательства и судебной практики, статистических данных о результатах деятельности субъектов защиты законных интересов граждан в сфере собственности в работе осуществлен комплексный анализ теоретико-правовых и практических аспектов защиты законных интересов граждан Украины в сфере собственности средствами административного права.

Исследовано развитие доктринальных взглядов на проблему законных интересов граждан в сфере собственности, правовые и организационные основы их защиты, охарактеризована правовая природа законных интересов граждан в сфере собственности, проанализировано основные философско-правовые подходы к понятию «законный интерес», предложено собственное определение дефиниции данного термина.

Значительное внимание в работе уделено анализу диалектических взаимосвязей законных интересов граждан в сфере собственности, исследованию логики их сочетания, способности вступать в противоречие между собой, объединяться и выражаться в форме законных интересов коллективных субъектов (общественных объединений, территориальной общины) и государственных интересов. Акцентируется на том, что формирование основных перспектив реформирования украинского законодательства в сфере собственности требует учета диалектических связей, возникающих между законными интересами граждан, коллективов и групп, существующих в обществе и государственными законными интересами.

Автором осуществлена правовая характеристика субъектов защиты законных интересов граждан Украины в сфере собственности, определены общетеоретические основы административно-правового статуса участников правовых отношений, которые посредством применения организационных, административно-правовых и других средств способны обеспечить беспрепятственную реализацию законных интересов граждан в сфере собственности, предупредить, прекратить посягательства на имущество, восстановить нарушенные в результате незаконных решений, действий или бездеятельности субъектов властных полномочий законные интересы граждан по владению, пользованию и распоряжению имуществом, применить к нарушителям меры административной ответственности в установленном законом порядке и обеспечить возмещение причиненного ущерба; исследованы правовые признаки субъектов защиты законных интересов граждан Украины в сфере собственности, сформировано научно обоснованную классификацию данных субъектов.

В работе осуществлен анализ существующих подходов к определению дефиниции категории механизма защиты законных интересов граждан и сформулировано определение понятия «механизм административно-правовой защиты законных интересов граждан в сфере собственности», проведено комплексное исследование его содержания и основных элементов. Отдельно определено содержание способов административно-правовой защиты законных интересов граждан в сфере собственности. Особое внимание посвящено определению понятия и правовой природы средств административно-правовой защиты законных интересов граждан в сфере собственности, формированию научно обоснованной классификации данных средств и установлению особенностей их взаимосвязи со способами административно-правовой защиты законных интересов граждан в сфере собственности.

В исследовании проведен анализ современного состояния правовой политики Украины по защите правовых возможностей граждан в сфере собственности, определены факторы повышения ее эффективности, исследована система гарантий административно-правовой защиты законных интересов граждан по владению, пользованию и распоряжению имуществом, осуществлен поиск путей совершенствования правового регулирования административной ответственности в сфере собственности в праве Украины.

Установлено, что оптимизация административно-правовой защиты законных интересов граждан в сфере собственности реализуется через ее законодательную и правоприменительную формы. Законодательная форма оптимизации должна осуществляться путем закрепления на законодательном уровне унифицированного перечня эффективных административных процедур по защите законных интересов граждан в сфере собственности. Процесс практического воплощения в жизнь предписаний административно-правовых норм, являющихся основой административно-правовой защиты законных интересов граждан в сфере собственности, должен быть оптимизирован с помощью ограничений деятельности органов власти, средств общественного контроля и других юридических инструментов.

Ключевые слова: законный интерес, законный интерес граждан в сфере собственности, защита, административно-правовой механизм защиты законных интересов граждан в сфере собственности, средства административно-правовой защиты законных интересов граждан в сфере собственности, способы административно-правовой защиты законных интересов граждан в сфере собственности.

Summary

Lychenko I. О. The Protection of Legitimate Interests of Citizens of Ukraine in the Property Field by Means of Administrative Law. - Manuscript.

Dissertation for obtaining a scientific degree of Doctor of Law on speciality 12.00.07 - Administrative Law and Process; Finance Law; Information Law. - National Academy of Internal Affairs, Kyiv, 2015.

The dissertation deals with investigating problems of the protection of legitimate interests of citizens of Ukraine in the property field by means of administrative law. A comprehensive analysis of theoretical-legal and practical aspects of the protection of legitimate interests of citizens of Ukraine in the property field by means of administrative law is carried out on the basis of the current administrative legislation, general theoretical provisions of the doctrine of administrative law, generalization of the practice of applying administrative legislation and judicial practice, statistical data of the activities results of the subjects of the protection of legitimate interests of citizens in this sphere.

The development of doctrinal views on the problem of lawful interests in the property field, legal and organizational bases for their protection are revealed, the nature of legal interests in the property field is elucidated, the main philosophical and legal approaches to the concept of «legitimate interest» are analyzed, the author's own definition of this term is proposed. Particular attention is paid to the definition of the concept and legal nature of means of administrative and legal protection of legitimate interests of citizens in the property field, the formation of science-based classification and the ascertainment of features of interrelation with methods of administrative and legal protection of legitimate interests of citizens in the property field.

Legal problems of the protection of legitimate interests of citizens in the property field and factors increasing the efficiency of state legal policy in their overcoming are determined. The suggestions and recommendations for improving the legal regulation of administrative responsibility for infringement of the legitimate interests of citizens in the property field are formulated.

Key words: legal interest, legitimate interest of citizens in the property field, protection, administrative and legal mechanism of the protection of legitimate interests of citizens in the property field, means of administrative and legal protection of legitimate interests of citizens in the property field, methods of administrative and legal protection of legitimate interests of citizens in the property field.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Демократизація суспільства, розширення правових можливостей громадян у сфері власності потребують оновлення наукового розуміння окремих юридичних категорій, які відображають ці правові можливості, проведення аналізу ефективності існуючих та пошуку нових адміністративно-правових засобів їх захисту.

Здійснення правових реформ, спрямованих на посилення захисту законних інтересів громадян України щодо володіння, користування та розпорядження майном засобами адміністративного права, неможливе без проведення наукового аналізу сучасних теоретико-правових проблем у цій сфері.

Однією з них є проблема теоретичного визначення поняття «законний інтерес». В Україні існує понад 650 чинних нормативно-правових актів, у яких використовується ця категорія. Незважаючи на таке широке її використання, законодавець у жодному з цих актів не деталізує її зміст. Результати проведеного за темою дисертаційної роботи соціологічного опитування 400 громадян України із Львівської, Кіровоградської, Донецької, Дніпропетровської областей та 50 працівників Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області засвідчують відсутність належного розуміння змісту цього поняття: 22,0 % опитаних громадян та 12,0 % посадових осіб ототожнюють права та законні інтереси громадян у сфері власності, 8,0 % усіх респондентів узагалі не володіють інформацією про можливість адміністративного захисту цих правових можливостей. Така ситуація негативно впливає на правозастосовну практику щодо захисту законних інтересів громадян України у сфері власності.

Вирішення потребують проблеми застосування адміністративно-деліктного законодавства, підвищення ефективності протидії викраденню майна, рейдерству, іншій незаконній діяльності щодо власності. Статистичні показники останніх років вказують на те, що протиправна діяльність у цій сфері займає одне з перших місць серед правопорушень, які вчиняються в Україні. На розгляд судових органів у 2013 році надійшло 8,8 тис. справ про дрібне викрадення чужого майна. У порівнянні зі статистичними показниками 2012 року їх частка від числа усіх справ про адміністративні проступки, які надійшли до судів, зросла на 1,9 % Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції у 2013 р. (за даними судової статистики Верховного Суду України) [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http:// www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/264C5A022472 BB31C2257D1900315B8D. Упродовж 2013 року зафіксовано численні факти рейдерських захоплень власності. За інформацією, оприлюдненою Комітетом з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики Верховної Ради України та Антирейдерською асоціацією України, річний обсяг рейдерського перерозподілу власності у цьому році становив більше 56 млрд грн. Як наслідок, за перше півріччя 2014 року до цього комітету звернулися та надали відповідні документи 78 осіб, які постраждали вiд рейдерства Повідомлення інформаційного управління Апарату Верховної Ради України за результатами прес-конференції Голови Комітету з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики і керівника Антирейдерської асоціації України 15 липня 2014 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://rada.gov.ua/news/Novyny/Povidomlennya/96240.html.

Зростає необхідність проведення аналізу сучасного стану адміністративно-правових інструментів та форм державно-юридичної захисної діяльності у цій сфері. Це підтверджують результати оцінки ефективності діяльності органів публічного управління щодо захисту законних інтересів громадян України у сфері власності, отримані внаслідок проведеного опитування за темою дисертації. Більшість - 87,5 % респондентів вказали на наявність проблем, пов'язаних з цією діяльністю, а 27,0 % визнали її взагалі не ефективною. Про недостатню ефективність вітчизняної системи адміністративно-правових засобів захисту законних інтересів громадян України у сфері власності свідчать статистичні показники загальної кількості звернень громадян до Європейського суду з прав людини. У 2013 році 29,0 % усіх прийнятих рішень цього суду щодо України стосувалися захисту правових можливостей у сфері власності European Court of Human Rights : Violations by Article and by State 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.echr.coe.int/Documents/Stats_violation_2013_ENG.pdf.

Трансформаційні зміни у суспільних відносинах щодо володіння, користування та розпорядження майном, урізноманітнення законних інтересів у сфері власності на землю, нерухоме та рухоме майно, інтелектуальної власності вимагають формування новітніх шляхів реформування відповідного законодавства. Залишається актуальним пошук законодавчої моделі адміністративно-правового регулювання суспільних відносин у сфері власності, яка б максимально враховувала інтереси громадян, їхніх об'єднань, забезпечувала рівновагу між ринковими механізмами саморегуляції у сфері власності та заходами державного впливу з метою захисту правових можливостей власників від порушень.

Дослідження проблем захисту законних інтересів громадян у сфері власності засобами адміністративного права проведено з урахуванням результатів наукової роботи вітчизняних вчених: О. Вінник, В. Галунька, І. Голосніченка, Я. Греци, О. Григораша, Р. Калюжного, А. Клюшніченка, Л. Коваля, Т. Коломоєць, В. Колпакова, В. Копейчикова, А. Комзюка, О. Кузьменко, Д. Лук'янця, О. Негодченка, О. Остапенка, О. Погрібного, З. Ромовської, В. Селіванова, С. Стеценка, В. Стефанюка, О. Федорчука, В. Цвєткова, О. Чеписа, В. Шаповала, Ю. Шемшученка, В. Шкарупи, а також праць зарубіжних вчених: Г. Гончарової, Є. Губіна, А. Здравомислова, О. Ільїної, В. Колобова, О. Малька, М. Матейковича, С. Михайлова, О. Сауляка, І. Сенникова, В. Субочова, А. Шерієва.

Історіографічний масив наукової літератури, яка стосується захисту законних інтересів людини у сфері власності, охоплює наукові монографії, дисертації, статті відомих представників юридичної науки: Д. Іловайського, В. Кульчицького, Х. Майкут, Т. Новицької, В. Рубаник С. Юшкова, а також праці М. Колганова, О. Корягіна, Г. Кригера, Є. Панової, С. Сдобнова.

Окремі положення дисертаційної роботи ґрунтуються на поглядах вчених дорадянського періоду: Ю. Гамбарова, О. Рождественського, Г. Шершеневича. Серед радянських науковців, які торкалися проблем захисту законних інтересів громадян, слід відзначити праці М. Загряцкова, Р. Гукасяна, М. Гурвіча.

Підґрунтям для розв'язання теоретичних і практичних проблем захисту законних інтересів громадян України у сфері власності засобами адміністративного права стали праці таких провідних фахівців, як В. Авер'янов, О. Антонюк, М. Ануфрієва, Д. Бахрах, О. Белянська, С. Бойко, І. Бородін, О. Вершинін, Б. Гонгало, І. Грибок, Ю. Гридасов, Р. Денчук, І. Дзера, І. Запорожець, Д. Каблов, Г. Корчевний, І. Осолінкер, Т. Підлубна, Г. Пришляк, А. Школик.

Результати наукових досліджень представників вітчизняної та зарубіжної науки слугують вагомим внеском для вирішення проблем захисту законних інтересів громадян у сфері власності. Незважаючи на численні наукові розвідки, у вітчизняній юридичній науці не здійснено комплексного, системного наукового дослідження питання захисту законних інтересів громадян України у сфері власності засобами адміністративного права. Це обумовлює важливість наукового пошуку шляхів вирішення проблем захисту законних інтересів громадян у сфері власності засобами адміністративного права та актуальність теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Концепції адміністративної реформи в Україні (затвердженої Указом Президента України від 22 липня 1998 р. № 810/98 із наступними змінами та доповненнями); Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (затвердженої Законом України від 18 березня 2004 р. № 1629-IV із наступними змінами та доповненнями); Програми додаткових заходів щодо посилення захисту права власності (затвердженої Указом Президента України від 26 березня 2009 р. № 1629-IV); у контексті наукових досліджень Львівського державного університету внутрішніх справ за напрямом «Проблеми реформування правової системи України» (державний реєстраційний номер 0109U007853).

Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Львівського державного університету внутрішніх справ (протокол № 2 від 29 вересня 2010 р.), а також зареєстрована відділенням державно-правових наук і міжнародного права НАПрН України (п. 667, 2010 р.).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у комплексному аналізі теоретико-правових і практичних аспектів захисту законних інтересів громадян України у сфері власності засобами адміністративного права, визначенні правових проблем правозастосовної практики та розробці науково обґрунтованих пропозицій щодо забезпечення правопорядку у цій сфері.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі задачі:

– окреслити розвиток доктринальних поглядів на проблеми законних інтересів громадян у сфері власності та організаційно-правові засади їх захисту;

– визначити лінгвістично-юридичний зміст та правову природу законних інтересів громадян у сфері власності;

– проаналізувати структуру та види законних інтересів громадян у сфері власності;

– обґрунтувати необхідність визнати законні інтереси самостійним елементом адміністративно-правового статусу громадян;

– здійснити адміністративно-правову характеристику суб'єктів захисту законних інтересів громадян України у сфері власності;

– розкрити адміністративно-правовий механізм захисту законних інтересів громадян у сфері власності;

– виокремити особливості взаємозв'язку між категоріями способів та засобів адміністративно-правового захисту законних інтересів громадян у сфері власності;

– визначити поняття та правову природу засобів адміністративно-правового захисту законних інтересів громадян у сфері власності і способи їхнього застосування;

– здійснити класифікацію засобів адміністративно-правового захисту законних інтересів громадян у сфері власності;

– встановити чинники підвищення ефективності правової політики держави щодо захисту законних інтересів громадян у сфері власності;

– визначити шляхи оптимізації адміністративно-правового захисту законних інтересів громадян у сфері власності в Україні;

– сформулювати обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення правового регулювання адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері власності.

Об'єкт дослідження - адміністративно-правові відносини, що виникають у процесі захисту законних інтересів громадян України у сфері власності засобами адміністративного права.

Предмет дослідження - законні інтереси громадян у сфері власності, їх захист засобами адміністративного права.

Методи дослідження обрані з урахуванням мети та задач дослідження, його об'єкта і предмета. У ході дослідження використовувались загальнонаукові та спеціально-юридичні методи наукового пізнання.

Історичний і діалектичний методи сприяли визначенню основних етапів становлення доктринальних поглядів на проблему законних інтересів громадян у сфері власності, змісту поняття «законні інтереси громадян у сфері власності» та з'ясуванню діалектичних взаємозв'язків різних рівнів прояву законного інтересу (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3). Використання логічного методу забезпечило послідовність сформульованих висновків, дало можливість визначити такі базові поняття, як «законний інтерес», «законний інтерес громадян у сфері власності», «спосіб адміністративно-правового захисту законних інтересів громадян у сфері власності», «засіб адміністративно-правового захисту законних інтересів громадян у сфері власності» (підрозділи 2.1, 4.1, 4.2, 4.3). За допомогою формально-юридичного методу здійснено всебічний науковий аналіз сучасного вітчизняного законодавства щодо захисту законних інтересів громадян у сфері власності засобами адміністративного права (підрозділ 2.4). Методи класифікації, групування стали важливими для визначення видових проявів законних інтересів громадян України у сфері власності (підрозділ 2.2), проведення класифікації способів та засобів адміністративно-правового захисту законних інтересів громадян у сфері власності (підрозділи 4.1, 4.2, 4.3). Системно-функціональний метод дав змогу визначити систему суб'єктів захисту законних інтересів громадян України у сфері власності, розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо їх класифікації (розділ 3). Використання порівняльно-правового методу забезпечило можливість виявити позитивний досвід Російської Федерації, Республіки Молдова, Киргизької Республіки, країн Європейського Союзу щодо захисту законних інтересів громадян у сфері власності та оцінити можливість його імплементації у вітчизняну практику (підрозділи 2.4, 5.3). Статистичний метод дав можливість здійснити аналіз результатів діяльності суб'єктів захисту законних інтересів громадян України у сфері власності, оцінити ефективність сучасних адміністративно-правових засобів захисту законних інтересів громадян у сфері власності (підрозділи 1.4, 3.3, 3.4, 3.5, 4.3, 5.3). Можливості соціологічного методу сприяли узагальненню результатів опитування щодо питань захисту законних інтересів громадян у сфері власності засобами адміністративного права в Україні. На основі логіко-семантичного методу розроблено пропозиції з приводу удосконалення правового регулювання адміністративної відповідальності за порушення законних інтересів громадян у сфері власності в праві України (підрозділ 5.3) та внесення змін до нормативно-правових актів, що є правовою основою захисту законних інтересів громадян у сфері власності засобами адміністративного права (підрозділи 5.1, 5.3).

Використання цих методів дало змогу здійснити комплексний аналіз теоретико-правових і практичних аспектів захисту законних інтересів громадян України у сфері власності засобами адміністративного права.

Емпіричну базу дослідження становлять: аналітичні та статистичні матеріали Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України за 2010-2014 рр.; статистичні показники результатів діяльності підрозділів Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України та громадських формувань з приводу захисту законних інтересів громадян у сфері власності за 2010-2014 рр.; статистичні матеріали Державної служби статистики України за 2010-2014 рр.; результати анкетування 450 осіб з питань захисту законних інтересів громадян України у сфері власності засобами адміністративного права (з Львівської області - 100 осіб, Кіровоградської області - 100 осіб, Донецької області - 100 осіб, Дніпропетровської області - 100 осіб та 50 працівників Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області); рішення територіальних відділень Антимонопольного комітету України; матеріали судової практики за 2010-2014 рр.; інші аналітичні матеріали з питань дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень теоретичних та практичних проблем захисту законних інтересів громадян у сфері власності засобами адміністративного права. У результаті проведеного дослідження сформульовано нові за змістом концептуальні положення, обґрунтовано висновки, які вирізняються науковою новизною та мають важливе теоретичне та практичне значення, зокрема:

вперше:

– обґрунтовано авторський підхід до поділу історіографічного масиву з питань захисту законних інтересів громадян щодо володіння, користування та розпорядження майном на історико-правовий, національно-патріотичний, пропагандистський та правовий блоки; запропоновано авторську періодизацію процесу формування правового блоку спеціальної наукової літератури, зважаючи на зміни у змісті наукових досліджень та системі підходів до вирішення проблем захисту законних інтересів громадян у сфері власності;

– з'ясовано правову природу законних інтересів громадян у сфері власності шляхом виокремлення юридичних характеристик, що дають можливість визначити сутність, зміст та структуру цих правових можливостей, розкрити їхнє місце серед елементів адміністративно-правового статусу громадян України;

– запропоновано визначення категорії «законні інтереси громадян у сфері власності», яку слід вважати правовою можливістю здійснення діяльності, що спрямована на реалізацію потреб щодо набуття та збереження об'єктів права власності, та реалізується завдяки гарантованості її захисту; здійснено теоретичне обґрунтування визначення цього поняття;

– визначено та систематизовано теоретичні і практичні проблеми захисту законних інтересів громадян у сфері власності у кілька груп, які стосуються термінологічної точності визначення основних понять, які вживаються законодавцем у правових нормах, що стосуються захисту законних інтересів громадян у сфері власності, підвищення ефективності протидії незаконній діяльності щодо володіння, користування та розпорядження майном, удосконалення правової політики та пошуку законодавчої моделі правового регулювання суспільних відносин у цій сфері, удосконалення діяльності органів влади, наділених відповідною компетенцією; окреслено шляхи розв'язання цих проблем;

– здійснено характеристику поняття та правових ознак суб'єктів адміністративно-правового захисту законних інтересів громадян України у сфері власності; встановлено, що це усі учасники адміністративно-правових відносин, які за допомогою застосування управлінських, організаційних та інших засобів здатні забезпечити безперешкодну реалізацію законних інтересів громадян у сфері власності, попередити, припинити посягання на майно, відновити порушені внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень законні інтереси громадян щодо володіння, користування та розпорядження майном, застосувати до порушників заходи адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку та забезпечити відшкодування заподіяної шкоди; запропоновано класифікацію цих суб'єктів;

– запропоновано класифікацію засобів адміністративно-правового захисту законних інтересів громадян у сфері власності, зважаючи на форму, особливості суб'єктів реалізації, складність практичного застосування, функції, предмет та методи адміністративно-правового впливу, кількість, сферу, завдання та наслідки застосування, специфіку способів реалізації;

– сформульовані пропозиції щодо внесення змін до статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доповнення його статтею 51-3 «Знищення або пошкодження об'єктів житлового фонду, споруд та інженерного обладнання, об'єктів благоустрою житлових будинків та приміщень» та главою 6-А під назвою «Адміністративні правопорушення у сфері інтелектуальної власності» з метою посилення захисту законних інтересів громадян та удосконалення нормативного регулювання адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері власності;

– розроблено проект змін та доповнень до статей 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України з метою удосконалення адміністративно-правового регулювання суспільних відносин щодо захисту законних інтересів громадян у сфері власності;

удосконалено:

– пропозиції щодо перспектив реформування системи державних органів, наділених повноваженнями, які стосуються захисту законних інтересів громадян у сфері власності;

– класифікацію громадських формувань, які сприяють адміністративно-правовому захисту законних інтересів громадян у сфері власності;

– шляхи оптимізації адміністративно-правового захисту законних інтересів громадян у сфері власності в Україні;

– пропозиції, які стосуються підвищення ефективності правової політики держави щодо захисту законних інтересів громадян у сфері власності;

дістали подальший розвиток:

– основні філософсько-правові підходи у визначенні змісту поняття «законний інтерес»;

– наукові підходи щодо визначення поняття та елементів адміністративно-правового механізму захисту законних інтересів громадян у сфері власності;

– наукові положення щодо визначення системи способів адміністративно-правового захисту законних інтересів громадян у сфері власності;

– положення щодо вирішення проблеми удосконалення правового регулювання адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері власності.

Практичне значення одержаних результатів дослідження пов'язане з актуальністю обраної теми, зумовлене науковою новизною і полягає в тому, що одержані внаслідок дослідження результати та сформульовані при цьому теоретичні положення, пропозиції і висновки достовірні і мають завершений ступінь готовності, сприяють концептуалізації знань щодо захисту законних інтересів громадян України у сфері власності засобами адміністративного права, відзначаються науково-теоретичним та практичним значенням.

Сформульовані та обґрунтовані в дисертації положення, пропозиції і висновки можуть бути використані у:

- науково-дослідній роботі - для поглиблення наукових досліджень питання захисту законних інтересів громадян України у сфері власності, аналізу теоретичних і практичних проблем у цій сфері та пошуку шляхів їх розв'язання (акт впровадження Львівського інституту Міжрегіональної Академії управління персоналом від 7 травня 2014 р.);

- законотворчій сфері - висновки та пропозиції, які містяться в роботі, використані при підготовці пропозицій щодо внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України та низки інших нормативно-правових актів (акт впровадження Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 31 липня 2014 р.);

- практичній діяльності - для удосконалення практичної діяльності суб'єктів захисту законних інтересів громадян України у сфері власності (акт впровадження Управління МВС України на Львівській залізниці від 12 травня 2014 р.);

- навчальному процесі - при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій, курсів лекцій, під час проведення занять студентів вищих навчальних закладів з дисциплін: «Адміністративне право України», «Адміністративний процес», «Адміністративна відповідальність в сфері економіки» (акт впровадження Львівського державного університету внутрішніх справ від 30 квітня 2014 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною працею автора. Сформульовані в дисертації положення, узагальнення, висновки та рекомендації обґрунтовано на підставі власних досліджень питань захисту законних інтересів громадян України у сфері власності засобами адміністративного права.

Наукові положення і результати кандидатської дисертації здобувача повторно не виносяться на захист докторської дисертації.

Апробація результатів дисертації. Результати проведеного дослідження оприлюднені на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання юридичної науки - 2010» (Львів, 14 травня 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Генезис публічного права: від становлення до сучасності» (Миколаїв, 26-27 листопада 2010 р.), Звітній науковій конференції «Економічна безпека і право: проблеми та шляхи вирішення» (Львів, 25 лютого 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання юридичної науки - 2011» (Львів, 6 травня 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічні та правові дослідження в суспільстві знань» (Львів, 2-3 червня 2011 р.), Всеукраїнському круглому столі «Проблеми державотворення в Україні» (Львів, 10 жовтня 2011 р.), Міжнародній науковій конференції «Десяті осінні юридичні читання» (Хмельницький, 18-19 листопада 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «VII Прибузькі юридичні читання» (Миколаїв, 25-26 листопада 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і духовність у системі сучасного управління» (Львів, 19 квітня 2012 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання юридичної науки - 2012» (Львів, 26 квітня 2012 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «VIIІ Прибузькі юридичні читання» (Миколаїв, 23-24 листопада 2012 р.), Міжнародній науковій конференції «Дванадцяті осінні юридичні читання» (Хмельницький, 8-9 листопада 2013 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації знайшли відображення у 39 наукових працях, з яких монографія, 21 стаття у наукових фахових виданнях України, п'ять статей, опублікованих у наукових фахових виданнях іноземних держав, 12 статей, що додатково відображають наукові результати дисертації, у збірниках тез доповідей на науково-практичних конференціях та наукових журналах.

Структура дисертації визначається змістом пошукової проблеми, метою та задачами дослідження. Дисертація складається з переліку умовних позначень, вступу, п'яти розділів, які містять 20 підрозділів, висновків, списку використаних джерел (649 найменувань) та 16 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 495 сторінок, з них основного тексту - 367 сторінок.

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; висвітлено зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами; визначено мету, задачі роботи, об'єкт та предмет, емпіричну базу дослідження; методи наукового аналізу; розкрито особистий внесок здобувача, наукову новизну одержаних результатів і їх практичне значення; подано відомості про апробацію основних положень дослідження, його структуру та обсяг.

Розділ 1 «Законні інтереси громадян у сфері власності: вихідні засади дослідження» складається з чотирьох підрозділів, в яких здійснено підсумування та систематизацію історіографічного масиву з питань захисту законних інтересів громадян у сфері власності, зокрема спеціальної наукової літератури в галузі адміністративного права, висвітлено методологію дослідження проблеми захисту законних інтересів громадян у сфері власності, проаналізовано основні філософські підходи щодо визначення сутності законних інтересів громадян у сфері власності, схарактеризовано діалектичні взаємозв'язки різних рівнів прояву законних інтересів, окреслено правові проблеми захисту правових можливостей у сфері власності.

У підрозділі 1.1. «Законні інтереси громадян України у сфері власності та їх захист: історіографічна та методологічна основи дослідження» здійснено підсумування історіографії дослідження законних інтересів громадян України у сфері власності та особливостей їх захисту, висвітлено методологію дослідження проблеми захисту цих правових можливостей.

На основі аналітичного огляду різноманітних наукових джерел у досліджуваній сфері систематизовано історіографічний масив наукової літератури у кілька блоків: історико-правовий, національно-патріотичний, пропагандистський та правовий. Історико-правовий блок наукової літератури стосується політико-правових підходів держави на різних історичних етапах до інституту власності та розв'язання проблем захисту інтересів власників. Він охоплює наукові монографії, дисертації, статті В. Кульчицького, С. Юшкова, Д. Іловайського, Т. Новицької, В. Рубаника, Х. Майкут та інших. Національно-патріотичний блок представлений працями філософів, письменників, політичних діячів як М. Грушевський, М. Стахів, П. Феденко, Н. Олежко та інші. Пропагандистський характер мали твори авторів радянського періоду: Г. Кригера, О. Корягіна, Є. Панової, М. Колганова, С. Сдобнова.

Правовий блок спеціалізованої наукової літератури сформувався упродовж ХХ - ХІ століть. Він охоплює наукові праці Р. Шишки, О. Ришкової, І. Дзери, Д. Альошина, А. Нерсесяна, О. Вівчаренка та інших. Важливою складовою сучасної історіографічної системи є спеціальна вітчизняна наукова література в галузі адміністративного права. До неї віднесено праці Р. Денчук, Ю. Гридасова, Г. Корчевного, І. Запорожець, В. Галунька, І. Бородіна, Я. Греци, О. Федорчука та інших.

Наголошено, що процес формування історіографії правового блоку доцільно поділити на три періоди: перший охоплює радянський період та завершується на початку 80-х рр. минулого століття, другий - з початку 80-х до початку 90-х рр. і третій - з початку 90-х рр. до сьогодення. Надано характеристику процесу формування історіографічної основи захисту законних інтересів громадян України у сфері власності протягом усіх цих історичних періодів та аналіз основних історіографічних джерел. Виявлено, що сучасний етап становлення історіографічної основи дослідження характеризується широким переліком нових питань, яких торкаються представники юридичної науки, зокрема ролі та значення законних інтересів у становленні і розвитку громадянського суспільства, підвищенні правової активності та правової культури населення.

Обґрунтовано, що методологічну основу дослідження захисту законних інтересів громадян України у сфері власності засобами адміністративного права становить система філософсько-світоглядних принципів та методів, логіко-еврестичних прийомів пізнання сутності законних інтересів громадян у сфері власності, закономірностей існування суспільних відносин щодо володіння, користування та розпорядження майном та формування системи правових засобів їх захисту. Сукупність спеціально-юридичних методів дослідження використано з метою висвітлення діяльності суб'єктів правовідносин щодо захисту законних інтересів громадян у сфері власності, оцінки тенденцій юридичної практики, вдосконалення юридичної термінології. Доведено доцільність застосування історичного, діалектичного, порівняльно-правового, логічного, формально-юридичного, системно-функціонального, статистичного, соціологічного, логіко-семантичного методів, методу класифікації, групування, а також інших загальнонаукових та спеціально-юридичних методів наукового дослідження.

У підрозділі 1.2. «Основні філософські підходи щодо визначення сутності законних інтересів громадян у сфері власності» проведено аналіз значної кількості філософсько-правових праць, у яких наведено визначення поняття «законний інтерес». Це дало змогу сформувати основні наукові підходи щодо розуміння правової природи цієї категорії. В. Патюлін, М. Матузов, спираючись на праці І. Канта та К. Гельвеція, наполягала на доправовій природі законних інтересів та визначали їх як морально-правові прагнення індивіда. Такий науковий підхід передбачав досить широке трактування поняття законного інтересу та мав свої витоки з природно-правової теорії права. Друга група авторів, зокрема І. Сенников, О. Малько, стверджувала, що законний інтерес є юридично закріпленим дозволом вчинення певних дій. Третій науковий підхід, відображений у працях С. Михайлова, полягав у визнанні тотожності прав та законних інтересів.

Унаслідок філософсько-правового осмислення сутності законного інтересу з'ясовано, що законний інтерес громадян у сфері власності породжується потребами громадян щодо володіння, користування та розпорядження майном. Об'єктивовані потреби - це притаманні живим істотам вимоги щодо умов існування, які стають законними інтересами, проходячи крізь призму свідомості людини. З одного боку, виникають інтереси, які формуються з огляду на задоволення споживчих, життєвих потреб особи, а з другого - складний феномен законних інтересів суспільства, громади чи особи у сфері власності. Зазначено, що законний інтерес громадян у сфері власності є першоосновою формування суб'єктивних прав.

У підрозділі 1.3. «Взаємозв'язок та логіка поєднання законних інтересів громадян у сфері власності» проаналізовано діалектику взаємозв'язку законних інтересів громадян у сфері власності, проведено дослідження логіки поєднання законних інтересів громадян України щодо володіння, користування та розпорядження майном, їх здатності вступати у суперечність між собою і поєднуватися та виражатися у формі законних інтересів колективних суб'єктів (громадських об'єднань, територіальної громади) та загальнодержавних інтересів.

Зазначено, що формування загальносуспільного і державного інтересів є діяльністю суб'єктів з питань розв'язання протиріч щодо володіння, користування та розпорядження власністю (протиріч суб'єкта з самим собою під впливом власної свідомості в процесі формування особистого законного інтересу; протиріч між членами суспільства, породжених їх антагоністичними атрибутивними властивостями (цінностями, потребами, цілями діяльності), які суперечать одна одній; протиріч, які виникають між членами суспільства щодо пріоритетності інтересів одних громадян щодо володіння, користування та розпорядження майном над інтересами інших та необхідності їх правового захисту).

Наголошено, що формування основних перспектив реформування законодавства у сфері власності потребує врахування діалектичних зв'язків, які виникають між законними інтересами громадян, колективів та груп, що існують в суспільстві, та державними законними інтересами.

У підрозділі 1.4. «Правові проблеми щодо захисту законних інтересів громадян у сфері власності» зазначено, що проблеми захисту законних інтересів громадян у сфері власності охоплюють складні теоретичні і практичні питання, які потребують розв'язання, вивчення, дослідження. Їх існування свідчить про обмеженість практичної реалізації законних інтересів громадян щодо об'єктів права власності.

До них належать такі правові проблеми: 1) юридичної лінгвістики, а саме термінологічної точності визначення основних понять, які вживаються законодавцем у правових нормах, що стосуються захисту законних інтересів громадян у сфері власності, уніфікації і нормування інформації, яка використовується законодавцем, щоб уникнути різного тлумачення термінів, що містяться в текстах нормативного характеру; 2) підвищення ефективності протидії незаконній діяльності у сфері власності, яка порушує законні інтереси громадян щодо володіння, користування та розпорядження майном, застосування адміністративно-деліктного законодавства, кваліфікації адміністративних правопорушень у сфері власності, відшкодування заподіяної цими правопорушеннями шкоди, здійснення профілактики правопорушень у цій сфері; 3) пошуку законодавчої моделі правового регулювання суспільних відносин у сфері власності, яка б максимально враховувала інтереси громадян, їх об'єднань, забезпечувала рівновагу між ринковими механізмами саморегуляції у сфері власності та заходами державного впливу для захисту законних інтересів власників від можливих порушень; 4) удосконалення діяльності органів влади, наділених компетенцією щодо захисту законних інтересів громадян України у сфері власності, формування нових організаційно-правових засад цієї діяльності та підвищення її ефективності, демократизація взаємовідносин цих органів із громадянами; 5) удосконалення правової політики держави щодо захисту законних інтересів громадян у сфері власності.

Наголошено на неефективності сучасної системи заходів протидії протиправній діяльності у сфері власності. Обґрунтування цього здійснено з використанням звітів Головного управління статистики у Львівській області про розгляд справ про адміністративні правопорушення та щодо осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності у 2013 році. Великою проблемою залишається збільшення кількості окремих протиправних діянь, які порушують законні інтереси власників, високий ступінь латентності протиправної діяльності, що стосується рейдерства, порушень у сфері інтелектуальної власності.

Статистичні показники доводять, що серед осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності у 2013 році у Львівській області, на 3,8 % збільшилась частка тих, які вчинили дрібне викрадення чужого майна, в порівнянні з показниками 2012 року. Про латентність адміністративних деліктів у цій сфері свідчить той факт, що попри загальну поширеність проступків у сфері інтелектуальної власності, в 2013 році у Львівській області лише до двох осіб було застосовано стягнення відповідно до ст. 52-2 КУпАП.

Встановлено, що однією з проблем застосування адміністративно-деліктного законодавства у сфері власності є відсутність єдиних уніфікованих правил визначення малозначності адміністративних проступків.

Недоліки в діяльності органів влади, наділених компетенцією щодо захисту законних інтересів громадян України у сфері власності, стосуються проблем забезпечення відкритості, прозорості їх функціонування, неналежного рівня поєднання централізації і децентралізації у їх функціонуванні, неналагодженості партнерства з інституціями громадянського суспільства. За результатами проведеного анкетування було виявлено значний рівень недовіри громадян до роботи органів влади та негативну оцінку їх діяльності. Так, 18,0 % опитаних свідчили про факти відсутності професіоналізму серед представників державних органів, наділених повноваженнями щодо захисту законних інтересів у сфері власності, а 31,0 % респондентів стверджували про відомі їм випадки невчасного застосування цими органами заходів, спрямованих на захист законних інтересів громадян у сфері власності.

Розділ 2 «Адміністративно-правові основи захисту законних інтересів громадян у сфері власності» складається з чотирьох підрозділів, у яких розкрито сутність, зміст, структуру та види законних інтересів громадян у сфері власності, обґрунтовано необхідність визнати законні інтереси громадян самостійним елементом їх адміністративно-правового статусу, проаналізовано законодавчі основи адміністративно-правового захисту законних інтересів громадян у сфері власності.

У підрозділі 2.1. «Теоретичні та правові аспекти визначення поняття законних інтересів громадян у сфері власності» проведено аналіз сформульованих у теорії адміністративного права дефініцій поняття «законний інтерес», досліджено етимологічну основу цього терміна, здійснено його аналіз, обґрунтовано вибір дефініції.

...