Адміністративно-правові засади діяльності громадських об’єднань юридичного спрямування в Україні

Внаслідок проведеного аналізу переваг та недоліків здійснення науково-експертної діяльності громадських об'єднань були сформульовані пропозиції щодо закріплення організаційно-правових основ такої діяльності, забезпечення систематичного проведення громадських моніторингу та експертиз, організації заходів підвищення кваліфікації представників органів публічного управління та громадських організацій, поширення позитивного досвіду співпраці інститутами громадянського суспільства із органами влади. Пропонується внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення новий склад адміністративного правопорушення (необґрунтована відмова у забезпеченні проведення громадської експертизи, а також інше порушення законодавства про взаємодію державного органу з громадськими інституціями) як нову статтю 186-8, запропоновано суб'єктів складання протоколу та постанови у таких справах.

У підрозділі 3.3 «Практичні аспекти діяльності правопросвітницьких організацій» доведено, що правова просвіта є способом здійснення правового виховання, який забезпечує доступ громадян до правової інформації, формує вміння користуватися нею, створює ефективний механізм обміну інформацією правового змісту, дозволяє виявити практичні проблеми реалізації прав окремих категорій осіб, забезпечує доступ до правової допомоги та інформації соціально-вразливих груп населення.

Узагальнено основні форми проведення правопросвітніх занять у діяльності недержавних інституцій: лекції, тренінги, семінари, інтерактивні заняття, консультації, роз'яснення, «гарячі» телефонні лінії, спеціальні навчальні курси, участь в акціях державних органів та громадських об'єднань, публікації у друкованих засобах масової інформації, участь у теле- та радіопроектах. Обґрунтовано доцільність розширення інтерактивних занять «практичного права» як ефективної форми правопросвітньої діяльності громадських об'єднань та наведено ключові характеристики її підтримки з боку держави: координація діяльності державних органів і громадських організацій у цій сфері; інформаційне та методичне забезпечення занять практичного права; узагальнення та поширення позитивного досвіду роботи з правового виховання.

Розділ 4 «Юридичні клініки як особливі організації громадського сектору: теорія та практика організації та функціонування» налічує три підрозділи.

У підрозділі 4.1 «Характеристика юридичної клініки як інституту громадянського суспільства і суб'єкта адміністративно-правових відносин» охарактеризовано юридичну клініку як особливу форму організації громадського суспільства, яка утворюється за спільною ініціативою вишу та його викладачів і студентів, забезпечується переважно вищими навчальними закладами. Діяльність юридичних клінік спрямована на реалізацію навчально-формуючої, правозахисної та правопросвітньої функцій при умові визнання пріоритету першої.

Запропоноване авторське визначення юридичної клініки, яке схвалено спільнотою представників юридичного клінічного руху та затверджене на рівні Асоціації юридичних клінік України.

Розкриті основні елементи адміністративної правосуб'єктності юридичної клініки.

Юридична клініка є правоздатною з моменту прийняття акту про її діяльність керівником вищого навчального закладу (інституту, факультету), який легалізує попередньо виявлену ініціативу колективу юридичної клініки (викладачів та студентів).

Дієздатність юридичної клініки розпочинається з моменту її легалізації актом керівника вищого навчального закладу та її межі визначаються: типовим положенням про юридичну клініку вищого навчального закладу; статутом вищого навчального закладу; наказом (розпорядженням) керівника вишу про її діяльність та затвердженого цим актом положення про діяльність конкретної юридичної клініки. Дієздатність юридичних клінік також визначається іншими актами законодавства: передусім, законами про освіту і надання безоплатної правової допомоги. Для забезпечення дієздатності юридична клініка, хоч і не має статусу юридичної особи, але як структурний підрозділ вишу, може мати штампи і бланки з власним найменуванням, користуватися майном навчального закладу.

Особливості деліктоздатності юридичної клініки: колективна відповідальність як структурного підрозділу юридичної особи поєднується з персональною відповідальністю її керівника, працівників та волонтерів. Вищий навчальний заклад відповідає за дотримання законодавства, прийняті рішення, дії чи бездіяльність юридичної клініки; керівник юридичної клініки відповідає за досягнуті нею результати; винні особи з числа персоналу юридичні клініки несуть відповідальність за їхні дії чи бездіяльність. Рішення юридичної клініки про відмову у наданні безоплатної правової допомоги, інші рішення, дії чи бездіяльність мають особливий порядок оскарження.

У підрозділі 4.2 «Адміністрування навчальними компонентами юридичної клінічної освіти» наводиться авторське визначення юридичної клінічної освіти як механізму сприяння якості юридичної освіти, що проявляється в створенні для студентів можливості під час навчання практикуватися у юридичній професії, виконуючи аналітичну і, безпосередньо, правозахисну й правопросвітню роботу у юридичній клініці.

Пропонується система адміністрування навчальних компонентів юридичної клінічної освіти, що передбачає заходи щодо впровадження у навчальний процес юридичних вишів: 1) занять згідно з навчальним планом підготовки фахівця; 2) практичного навчання через механізм навчальної практики студентів; 3) інших систематичних форм навчальної діяльності, не врахованих у навчальному плані конкретного вишу (факультативні заняття та інструктажі, спеціалізовані семінари та тренінги, механізми відбору та наставництва в юридичній клініці тощо); 4) індивідуальної роботи зі студентами; 5) форм міжвузівської та міжнародної співпраці юридичного клінічного руху.

Внаслідок проведених дослідницьких експериментів розроблено та додано до дисертаційного дослідження програму курсу «Основи юридичної клінічної практики», положення про організацію практики студентів у юридичній клініці, пропозиції щодо унормування обліку навчальної роботи викладачів у юридичних клініках.

У підрозділі 4.3 «Організаційно-правове забезпечення управління якістю у діяльності персоналу юридичних клінік» доведено, що, базуючи свою діяльність переважно на виконанні різноманітних соціально-значимих проектів у юридичній сфері, керівники юридичних клінік подекуди недооцінюють управлінський аспект, що призводить до низьких показників ефективності реалізації проектів і недостатньої якості виконання їхніх програмних цілей. Унаслідок проведеного прикладного наукового аналізу охарактеризовано роботу юридичних клінік за такими показниками якості: результативність, продуктивність, вчасність, ефективність.

Запропоновано авторську систему елементів управління якістю в діяльності персоналу юридичних клінік, що охоплює діяльність юридичної клініки щодо планування та виконання її завдань; формування і розвитку її персоналу; оцінювання результатів діяльності юридичної клініки у взаємозв'язку з іншими аналогічними інституціями за розробленою низкою критеріїв.

Доведено, що результати юридичних клінік є відображенням роботи їхніх колективів, абсолютна більшість юридичних клінік мають аналогічні напрями діяльності, більшість юридичних клінік в Україні подібні за організаційною структурою. Виходячи з того, що у світі існують мережі юридичних клінік, запропоновано питання моніторингу результатів їхньої діяльності здійснювати у поєднанні технологій оцінки та порівняння. Для цього розроблена й апробована модель, заснована на аналогічних підходах до оцінювання діяльності колективів організацій. Ця модель названа абревіатурою «МАВК» (моніторинг, аналіз, впровадження, контроль) та побудована як система одночасної оцінки працівника, групи працівників, організації, мережі організацій.

Для практичного спрямування дослідження якості діяльності юридичних клінік було експериментально апробовано комплексне дослідження критеріїв якості діяльності юридичних клінік за класифікаційними групами, що відображені у висновках до автореферату.

ВИСНОВКИ

Унаслідок проведеного дослідження, на основі аналізу законодавства та його реалізації, вивчення теорії, а також національної і зарубіжної практики побудовано комплекс сучасних науково-обґрунтованих положень адміністративно-правового регулювання, організації та управління громадськими об'єднаннями юридичного спрямування, їхньої участі у публічному управлінні, запропоновані конкретні шляхи удосконалення нормативних основ та практичної діяльності цих інституцій.

Авторська концепція полягає у тому, що, з одного боку, удосконалення публічного управління, спрямованого на реалізацію та захист інтересів суспільства та окремих осіб, може бути здійснене за допомогою приналежності до числа суб'єктів адміністративного права широкого кола громадських об'єднань юридичного спрямування; з іншого ? удосконалення основ функціонування недержавних організацій та їхньої участі у публічному управлінні може відбутися завдяки інструментарію адміністративного права як права управління.

Система висновків охоплює узагальнення теоретичного характеру щодо діяльності інституцій громадянського суспільства та їхньої взаємодії з державою; пропозиції щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності громадських об'єднань юридичного спрямування; рекомендації практичного характеру щодо функціонування непідприємницьких громадських організацій та їхньої участі у правовідносинах публічного управління:

1. Громадянське суспільство інституціолізується з метою спільного вирішення соціальних проблем на різних рівнях. Детермінантами формування самоорганізованого громадянського суспільства є утворення центрів соціальної активності (асоціацій, об'єднань), їх відносна незалежність від держави, а також громадянська відповідальність за процеси суспільного розвитку. Сучасна держава не втручається в діяльність громадських об'єднань, проте, легалізує утворення та встановлює межі їхньої діяльності з метою захисту прав та свобод людини. Організації громадянського суспільства діють автономно, при цьому вільно об'єднуються навколо визначених учасниками пріоритетів та шляхів їхньої реалізації. Виходячи із спільної з державними інститутами спрямованості на реалізацію суспільних потреб, організації громадянського суспільства беруть участь у публічному управлінні. Їхня діяльність відбувається поза державою, у взаємодії або у конфронтації з державними інститутами. Найбільш ефективною визнається взаємодія розвинутого громадянського суспільства з демократичною, правовою, соціальною державою.

2. Дослідження історії розвитку громадської доброчинної діяльності у загальносвітовому, європейському контексті та на українських землях дозволило виділити загальні передумови, закономірності, здійснити їхню часову періодизацію та виокремити особливості відображення у різних суспільно-політичних формаціях. Українському громадянському суспільству притаманні загальноєвропейські риси, при наявності низки національних особливостей: 1) зародженню у середньовічні часи сприяло відстоювання національних та релігійних особливостей, а не боротьба за громадянські права та свободи, як у більшості європейських країн; 2) світоглядні позиції представників українського громадянського суспільства формувались не в координації, а в конфронтації з державним механізмом, що виражав антинаціональні ідеї, зокрема, Польською та Російською державами; 3) значний вплив на розвиток ідеології участі громадськості в публічному управлінні справили ідеї класової боротьби, соціалістичної революції та особливі механізми радянського типу управління; 4) формування сучасної ідеології українського громадянського суспільства відбувається шляхом досить неорганізованого відродження національних ідей суспільного розвитку, а також поступового впровадження загальноєвропейських та світових цінностей самоорганізованого громадянського суспільства.

3. Проведення етимологічного аналізу, дослідження нормативно-правових актів та практичної діяльності українських та іноземних організацій громадянського суспільства в історичній ретроспективі дозволило запропонувати для обрання узагальнюючого поняття громадських утворень в Україні нову категорію: непідприємницька громадська організація. Цей термін відповідає всесвітньо визнаній абревіатурі недержавної організації; базується на домінуючому в українській правозастосовній, науковій практиці понятті «громадська організація»; розвиває існуючі законодавчі конструкції щодо непідприємницьких товариств; не потребує значних змін у нормативних актах та світоглядних позиціях, а також адаптаційного періоду для впровадження. Непідприємницька громадська організація ? громадське формування, що діє на засадах добровільності та рівноправності для спільної реалізації прав і свобод людини, задоволення й захисту своїх законних інтересів та яке не має на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

4. Дослідження досвіду функціонування та впливу на державну політику недержавних організацій у розвинутих країнах світу у порівнянні з країнами пострадянського простору дозволило визначити, що саме ініціативи та активна позиція громадських об'єднань сприяють розвитку держави на позиціях демократії, гуманізму та забезпечення прав людини, на відміну від ізоляційної політики авторитарних держав періоду Холодної війни. Ці досягнення ефективні лише у довгостроковій перспективі. Україна, перебуваючи перед вибором західної (у розвинутих країнах) та східної (особливо яскраво вибудованої у Росії) моделей взаємодії громадських об'єднань із державою, має унікальну можливість зважити переваги і недоліки кожної з них. Головним фактором, що відрізняє ці моделі між собою, є фінансова залежність від держави та її посередницьких квазігромадських структур, керованість та участь у публічних правовідносинах в ролі підпорядкованого суб'єкта у східній моделі та рівноправність у організаційних, фінансових відносинах, розуміння громадської соціальної активності як невід'ємної свободи, що реалізовується через інструментарій недержавної асоціації у західній моделі. Якщо у східної моделі Україні можливо переймати окремі практики громадського впливу на вирішення невідкладних проблем суспільства, то методологія, організаційна та правова основа участі громадських об'єднань у публічному управлінні має бути побудована за західним, демократичним зразком. Прикладом готовності України до розбудови громадянського суспільства за цим зразком були масові протести та скасування одного з так званих «законів 16 січня»: «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян», у змісті якого була спроба необґрунтовано нав'язати громадським об'єднанням принизливий статус іноземного агента.

За результатами вивчення іноземного досвіду для впровадження в українську практику було підібрано низку нових інструментів діяльності громадських об'єднань, що відображені у дисертації.

5. Шляхом опрацювання установчих документів та вивчення діяльності значного кола громадських об'єднань, аналізу наукових напрацювань та результатів опитування було проведено різнобічну класифікацію недержавних організацій за дванадцятьма критеріями. Формування авторської системи ознак дозволило з числа інших громадських об'єднань виокремити види організацій, що мають юридичне спрямування: 1) правозахисні організації, серед яких нами виділяються інституції захисту загальних прав людини та прав окремих категорій осіб; 2) правопросвітницькі організації у громадському рухові України; 3) юридичні клініки вищих навчальних закладів як особливі організації громадського сектору; 4) науково-експертні недержавні організації; 5) інші.

6. За результатами опрацювання масиву нормативно-правового регулювання діяльності громадських об'єднань було підготовлено пропозиції до його удосконалення. Ключовою пропозицією є утворення, шляхом систематизації, нового Кодексу непідприємницьких громадських організацій, за структурою, що охопить усю організаційну різноманітність їхніх видів та інструментів діяльності.

Щодо удосконалення чинних нормативно-правових актів обґрунтовуються зміни і доповнення до Конституції України, Цивільного, Податкового, Бюджетного кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України: «Про громадські об'єднання», «Про благодійну діяльність та благодійні організації», «Про волонтерську діяльність», «Про державні цільові програми» та ін.

Прикладний характер дослідження дозволив надати конкретні пропозиції щодо удосконалення підзаконних нормативно-правових актів щодо діяльності різних громадських об'єднань, розробити проект нової редакції Типового положення про діяльність юридичних клінік вищих навчальних закладів України, що містить комплекс адміністративно-правових основ їхньої діяльності.

7. Взаємодія громадських об'єднань юридичного спрямування нами розглядається як елемент зовнішньо-організаційної діяльності суб'єктів публічного управління. Сучасний стан взаємодії центральної та місцевої влади з інститутами громадськості в Україні нами оцінюється як неякісний та побудований на концептуально хибних передумовах. Для сучасної України характерна надмірна централізація влади і організації суспільства. Інструменти формування і реалізації ініціатив громади місцевою владою, підконтрольності влади населенню є недостатньо дієвими.

З метою усунення вказаних недоліків та побудови якісного впливу громадського сектору на публічне управління нами удосконалено систему принципів та форм взаємодії державних органів і недержавних інституцій, надано конкретні пропозиції щодо покращення взаємодії місцевих та центральних органів публічного адміністрування з громадськістю, вперше в адміністративно-правовому дослідженні комплексно розкрито елементи взаємодії між недержавними організаціями щодо їхнього впливу на процеси публічного управління.

8. Констатовано, що найбільш методологічно та організаційно розвиненою формою діяльності громадських об'єднань юридичного спрямування є правозахист. Дослідження практики діяльності правозахисних громадських об'єднань дозволило розкрити основні інструменти їхньої діяльності, запропонувати показники її якості, що базуються на різних факторах організації та управління, а також навести конкретні пропозиції удосконалення нормативного урегулювання правозахисних інструментів недержавних організацій. Зокрема, надання доступу до інформації, розпорядником якої є державний орган, для громадського розгляду випадків порушень прав людини; одержання роз'яснень від представників державних органів чи інших інституцій щодо справи, що знаходиться у провадженні громадської організації; дослідження обставин порушення прав людини безпосередньо у місцях, де вони вчинені, включаючи місця обмеження особистої свободи; здійснення перевірок діяльності громадської організації лише на підставі заяви про її протиправні дії із передбаченням юридичної відповідальності за незаконне втручання.

9. Обґрунтовано потребу систематизувати організаційно-правові основи науково-експертної діяльності громадських організацій шляхом прийняття спеціального закону щодо механізмів громадського моніторингу і експертизи. У цьому акті слід відпрацювати зміст та інструменти громадських експертних досліджень, систему організації оцінки дій та рішень органів публічної влади, визначити вимоги до форми експертних висновків та експертних пропозицій, охарактеризувати загальні питання юридичної відповідальності держслужбовців за неналежне сприяння проведенню громадської оцінки тощо. Для реагування на неналежне забезпечення громадських експертиз з боку держслужбовців пропонується встановлення адміністративної відповідальності за необґрунтовану відмову у забезпеченні проведення громадської експертизи, а також інше порушення законодавства про взаємодію державного органу з громадськими інституціями, вчинене з вини посадової особи органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.

10. Доведено, що правова освіта є одним із головних елементів правового виховання, яке у сучасному українському суспільстві перебуває у занепаді. Джерелом розвитку правової освіти як напряму правового виховання можуть бути позитивні практики такого недостатньо оціненого соціального інституту як правова просвіта. Надано визначення правопросвітньої роботи у діяльності громадських об'єднань, охарактеризовано її зміст та сутність, запропоновано ключові характеристики підтримки з боку держави практичного права як ефективної форми правової просвіти. На прикладі діяльності юридичних клінік, у яких успішно функціонує правопросвітній напрям діяльності, визначено методологію та основні інструменти такої діяльності: викладання курсу «Практичне право» та розроблених на його основі інших спеціалізованих програм, надання соціально незахищеним верствам населення консультацій та роз'яснень з питань різних галузей права, організація правопросвітніх семінарів та тренінгів.

11. В числі утворень, які займають особливе місце в структурі інститутів громадянського суспільства, виділено юридичні клініки вищих навчальних закладів. У їхній діяльності, яка відображає загальносвітові тенденції та має національні особливості в Україні, присутні в рівному ступені прояви державного і громадського секторів. Юридичні клініки охарактеризовано за класичними елементами адміністративної правосуб'єктності, розкрито зміст завдань, напрямів та інструментів діяльності. У зв'язку із цим обґрунтоване віднесення юридичної клініки до особливого виду організацій громадського суспільства, що утворена за спільною ініціативою вишу та спільноти його викладачів і студентів, поєднує традиційні ознаки зареєстрованих громадських об'єднань і вільно утворених неформальних організацій (у розумінні Фундаментальних принципів щодо статусу неурядових організацій в Європі).

12. За результатами прикладного дослідження були обґрунтовані та розроблені:

система адміністрування навчальних компонентів юридичної клінічної освіти, що включає впровадження у навчальний процес юридичних вишів елементів діяльності юридичних клінік;

комплекс показників управління якістю у діяльності персоналу юридичних клінік, що містить організаційне урегулювання усіх напрямів та форм діяльності юридичних клінік в Україні.

Зазначені положення відображені у підготовленому проекті нової редакції Типового положення про діяльність юридичних клінік вищих навчальних закладів України, що містить комплекс адміністративно-правових основ діяльності юридичних клінік, програми навчального курсу «Основи юридичної клінічної практики» та практики студентів у юридичній клініці, норми обліку праці залучених до роботи юридичних клінік науково-педагогічних працівників, етичні правила діяльності юридичних клінік.

Для практичного спрямування дослідження якості діяльності юридичних клінік впроваджено у практичну діяльність результати комплексу дослідницьких експериментів:

з апробації програми практики студентів у юридичній клініці. За результатами було сформоване положення про практику студентів у юридичній клініці, що використовується у практичній діяльності юридичного клінічного руху України;

з визначення норм обліку навчального навантаження науково-педагогічних працівників, які залучаються до виконання завдань юридичної клініки в якості викладачів-кураторів (система норм була схвально оцінена професійною спільнотою та впроваджується в діяльності юридичних клінік, включена до Стандартів діяльності юридичних клінік України);

з обліку форм роботи студентів юридичної клініки, який здійснювався у Національній академії внутрішніх справ та дозволив у єдиному джерелі («Екрані результативності») визначити ключові критерії оцінки діяльності персоналу юридичної клініки;

з формулювання та апробації 30 критеріїв якості діяльності юридичних клінік. Узагальнення результатів експерименту дозволило сформувати головні критерії оцінки за класифікаційними групами: кількісні та якісні, позитивні і негативні, а також за напрямами діяльності юридичної клініки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

адміністративний правовий юридичний публічний

Монографії, навчальні посібники:

1. Галай А.О. Недержавні організації юридичного спрямування як учасники публічного управління / Андрій Олександрович Галай: [Монографія].? К.: КНТ, 2015.? 408 с.

Рецензія: Константінов С.Ф. Новаційне бачення щодо ролі недержавних організацій у публічному процесі. Рецензія на монографію Галая А.О. Недержавні організації юридичного спрямування як учасники публічного управління / Сергій Федорович Константінов // Митна справа.? Спеціальний випуск, 2014 (факт. 2015).? С. 307-308.

2. Галай А.О., Стаднік В.В. Організаційна та управлінська модель юридичної клініки в Україні: забезпечення якісного функціонування: Навчальний посібник / А.О. Галай, В.В. Стаднік.? К.: Атіка, 2005.? 280 с.

3. На допомогу юридичним клінікам / Суровська Л.І., Журман Д.В., Поштарук Д.О., Галай А.О. та ін. / Навчально-методичний посібник для студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів.? Сімферополь: Кримський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ, 2006.? 200 с.

4. Посібник для спостережних комісій України / Галай А.О., Гречанюк С.К., Іваньков І.В., Стаднік В.В. та ін. ? М.: PRI, 2007.? 195 с.

5. Галай А.О., Іваніщ Я.В., Стаднік В.В. Основи юридичної клінічної практики: Навчально-методичний посібник / За ред А.О. Галая.? К.: Атіка, 2007.? 204 с.

6. Галай А.О. Основні навчальні компоненти юридичної клінічної освіти: шляхи впровадження клінічного спецкурсу та практики студентів у навчальний процес вищих навчальних закладів в Україні. Навч. посібник / Андрій Олександрович Галай.? К.: КНТ, 2009.? 96 с.

7. Юридична дидактика: Посібник з викладання права та юридичних дисциплін / В.С. Бігун, А.О. Галай, Н.М. Крестовська, М.В. Савчин, І.Я. Сенюта, В.М. Сотниченко, Р.О. Стефанчук, С.Г. Стеценко, Н.М. Ярмиш/ за ред. Р.О. Стефанчука.? К.: СПД Юсип'юк В.Д., 2009.? 191 с.

8. Правові та організаційні засади взаємодії служби дільничних інспекторів міліції з громадськістю: навч. посіб./ І.К.Василенко, А.О. Галай, В.В. Доненко, Д.Г.Заброда та ін. ? Дніпропетровськ: ДДУВС, 2011.? 156 с.

9. Галай А.О. Юридична клінічна практика: навчально-методичний посібник / Андрій Олександрович Галай. - Київ: КГБ НАВС, 2012.? 200 с.

10. Взаємодія суб'єктів протидії насильству в сім'ї: [монографія] / Н.Б. Шамрук, А.О. Галай, С.К. Гречанюк. ? Чернігів: ЧНПУ ім. Т.Г. Шевченка, 2013.? 174 с.

11. Міжнародний досвід попередження та протидії домашньому насильству [Монографія] / А. О. Галай, В. О. Галай, Л. О. Головко, В.В. Муранова та ін. / За заг. ред. А. О. Галая. ? К.: КНТ, 2014. ? 160 с.

12. Практичне право: протидія насильству: Навчально-методичний посібник/ О.Ф. Штанько, А.О. Галай, В.В. Стаднік та ін. / За заг. ред. О.Ф. Штанька.? К.: Атіка, 2004.? 272 с.

Статті у наукових фахових виданнях:

13. Галай А.О., Стаднік В.В. “Юридична клініка” в Київському інституті внутрішніх справ / А.О. Галай, В.В. Стаднік // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС.? 2000.? №5.? С. 222-225.

14. Галай А.О. Підбір персоналу юридичної клініки як технологія кадрового менеджменту / Андрій Олександрович Галай // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС.? 2004.? №9.? С. 486-494.

15. Галай А. Юридична клініка як організація громадянського суспільства: доведення від протилежного / Андрій Олександрович Галай // Право України.? 2007.? № 11.? С. 114-118.

16. Галай А.О. Удосконалення діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку / Андрій Олександрович Галай // Науковий вісник КНУВС.? 2008.? №2.? С. 99-105.

17. Галай А. Шляхи впровадження курсу юридичної клінічної освіти в навчальний процес ВНЗ України / Андрій Олександрович Галай // Право України.? 2009.? №1.? С. 16-22.

18. Галай А.О. Аналіз наукових підходів до визначення недержавних організацій в Україні / Андрій Олександрович Галай // Науковий вісник КНУВС.? 2009.? №6.? С. 43-51.

19. Галай А.О. Пошук узагальнюючого поняття для організацій громадянського суспільства у Конституції та законах України / Андрій Олександрович Галай // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.? 2009.? №3(44).? С. 107-114.

20. Галай А.О. Взаємодія органів місцевої влади та недержавних організацій як шлях вирішення соціальних проблем громади / Андрій Олександрович Галай // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Право.? 2010.? Випуск 8. (№934).? Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна., 2010.? С. 19-23.

21. Галай А.О. Умови взаємодії органів місцевої влади та недержавних організацій у контексті децентралізації влади в Україні / Андрій Олександрович Галай // Підприємництво, господарство і право.? 2011.? №7.? С. 30-34.

22. Галай А.О. Способи залучення організацій громадянського суспільства до до реалізації прав пацієнтів в Україні / Андрій Олександрович Галай // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки.? 2011.? №51.? С. 26-32.

23. Галай А.О. Практичне право як новаційна форма правового виховання української молоді / Андрій Олександрович Галай // Публічне право.? 2011.? №4.? С. 264-271.

24. Галай А.О. Теоретичні засади взаємодії інститутів держави і громадянського суспільства (у контексті протидії насильству у сім'ї) / А.О. Галай, Н.Б. Шамрук // Митна справа. - 2012. _ № 2. - С.123-129.

25. Галай А.О. Юридична клініка як суб'єкт адміністративних правовідносин / Андрій Олександрович Галай // Бюлетень Міністерства юстиції України.? 2013.? №4 (138).? С. 66-74.

26. Галай А.О. Історія становлення та розвитку громадської доброчинної діяльності / Андрій Олександрович Галай // Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія: Юридичний вісник «Повітряне і космічне право».? 2012.? №4 (25).? С. 45-49.

27. Галай А.О. Участь громадських організацій юридичного спрямування у публічному управлінні в США / Андрій Олександрович Галай // Право та управління.? 2012.? №1.? С. 155-167.

28. Галай А.О. Зміст та форми взаємодії громадських організацій з державними інститутами / Андрій Олександрович Галай // Право та управління. ? 2012.? №3.? С. 87-98.

29. Галай А.О. Удосконалення правових основ діяльності непідприємницьких громадських організацій в Україні / Андрій Олександрович Галай // Бюлетень Міністерства юстиції України.? 2014.? №11.? С. 98-104.

30. Галай А. Становлення юридичної клінічної освіти в Україні та у деяких інших країнах світу / А. Галай // Науковий часопис Національної академії прокуратури України. - 2014. - № 4. - С. 39-48.

Статті у наукових періодичних виданнях інших держав та прирівняні до них:

31. Галай А.А. Взаимодействие органов местной власти и негосударственных организаций: поиск условий децентрализации власти в Украине / Андрей Александрович Галай // Гражданское общество в России и за рубежом.? 2011.? №3.? С. 8-11.

32. Galai A.O. Experience of legal scientific expertise of Ukrainian public organizations / Andrii Oleksandrovitch Galai // Europдische Fachhochschule: European Applied Sciences.? № 2 2013 (January) Volume 2.? S. 206-208.

33. Галай А. Негосударственные правозащитные организации как элемент механизма защиты прав человека в Украине / Андрей Александрович Галай // Закон и жизнь (Молдова).? 2013.? № 9/2 (261).? С. 108-111.

34. Galai A. Arten und Tдtigkeitsspektrum ukrainischer Menschenrechtsorganisationen / Andrej Galai // Recht der Osteuropдischen Staaten; ReOS 02/14.? 2014.? №2.? S. 91-103.

35. Галай А.О. Вибір оптимальної моделі взаємодії самоорганізованого громадянського суспільства та сучасної Української Держави / Андрій Олександрович Галай // Адміністративне право і процес.? 2014.? №4 (10).? С. 9-15.

Опубліковані праці апробаційного характеру та інші, які додатково відображають наукові результати:

36. Стаднік В.В., Галай А.О. Юридичне консультування засуджених шляхом листування як форма роботи юридичної клініки / В.В. Стаднік, А.О. Галай // Матеріали Всеукр. науково-практичної конференції «Інноваційні методики юридичної освіти: поняття, зміст та практика застосування», Національний унів. «Києво-Могилянська академія», 29.11.2003р. ? С. 34-36.

37. Галай А.О., Стаднік В.В. Проведення правозахисних і правопросвітницьких заходів для населення міста Києва: досвід юридичної клініки Київського інституту внутрішніх справ / В.В. Стаднік, А.О. Галай // Матеріали науково-практичної конференції «Вищі навчальні заклади ? Києву», Головне управління освіти і науки КМДА, 12.03.2004р. Спеціальний випуск. ? Ч.1. ? К.: Київський державний центр науково-технічної і економічної інформації, 2004.? С.19-21.

38. Галай А.О., Іваніщ Я.В. Педагогічна характеристика юридичної клінічної освіти / А.О. Галай, Я.В. Іваніщ // Вісник Асоціації юридичних клінік України.? 2005.? №2.? С. 2-4.

39. Галай А.О., Іваніщ Я.В. Освітній тренінг: позитивний приклад взаємодії державних закладів освіти і недержавних організацій / А.О. Галай, Я.В. Іваніщ // Вища освіта України.? Додаток 3 (т.2).? 2006р.? Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору».? С. 75-81.

40. Галай А.О. Взаємодія держави та об'єднань громадян: огляд основних світових моделей / Андрій Олександрович Галай // Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики: Зб. матер. наук.-практ. конф. (м.Київ, 22 грудня 2006 р.) / Ред. кол.: О.М.Джужа, В.М.Дзюба, С.Г.Стеценко, А.О.Галай.? К.: КНУВС, 2006.? С. 164-168.

41. Галай А.А. Сущность благотворительной общественной деятельности в современном обществе: взгляд сквозь призму особенностей американского, европейского и славянского государств / Андрей Александрович Галай // Постсоветская государственность: проблемы интеграции и дезинтеграции: Материалы VI международной научно-теоретической конференции. Санкт-Петербург, 15 апреля 2006 года / Под общ. ред. Р.А. Ромашова, Н.С. Нижник. Ч.1.? СПб.: СПб. универ. МВД России, 2006.? С. 40-48.

42. Галай А.О. Шляхи задіяння громадського руху до забезпечення прав пацієнтів в Україні: організаційно-правовий та управлінський аспекти / Андрій Олександрович Галай // Медичне право України: проблеми становлення і розвитку: Матеріали I Всеукраїнської науково-практичної конференції з медичного права «Медичне право України: проблеми становлення і розвитку» (19-20 квітня 2007 року, м.Львів) /Упор. к.ю.н. Сенюта І.Я., Терешко Х.Я.? Л.: ЛОБФ «Медицина і право», 2007.? С. 60-67.

43. Галай А.О. Юридична клініка як особливий інститут держави та громадянського суспільства / Андрій Олександрович Галай // Від громадянського суспільства - до правової держави. Тези II Міжнародної науково-практичної конференції.? Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2007.? С. 35-38.

44. Галай А.О. Генезис благочинної громадської діяльності в суспільстві: особливості американської, європейської та слов'янської держав / Андрій Олександрович Галай // Будуємо разом. Вісник розвитку організацій.? Випуск 3 (3).? 7.09.2007.? С.1-7.

45. Галай А.О. Пошук узагальнюючого поняття для утворень недержавного сектору: мовний аналіз / Андрій Олександрович Галай // Збірник матеріалів ІХ міжнародної наукової конференції «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (27.01.- 31.01.2008 р., м. Косів Івано-Франківської області).? Випуск 9.? К.: Київський університет права НАНУ, 2008.? С. 238-241.

46. Галай А. 12 тез про впровадження практики студентів у юридичній клініці / Андрій Олександрович Галай // Правоосвітницька діяльність юридичних клінік на базі ВНЗ: Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених / За заг. ред. Соколенко О.Л. ? Дніпропетровськ: ДНУ ім. Олеся Гончара, 2009.? С. 8-12.

47. Галай В.О., Галай А.О. Правова просвіта у галузі захисту прав пацієнтів як перспективний напрям реформи охорони здоров'я: досвід громадських організацій / В.О. Галай, А.О. Галай // Медичне право України: проблеми управління та фінансування охорони здоров'я: Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з медичного права (ІІ Міжнародної науково-практичної конференції з медичного права) (23-24 квітня 2009р., м.Львів) / Упор. к.ю.н., доц. Сенюта І.Я., Терешко Х.Я.? Львів, ЛОБФ «Медицина і право», 2009.? С. 51-56.

48. Галай А. А. Организация практики студентов в юридической клинике как формы практического обучения в Вузе (украинские реалии и перспективы) / Андрей Александрович Галай // Актуальные вопросы теории и практики развития клинического юридического образования: материалы II международной науч.-практ. конференции ? отв. ред. И.Г. Смирнова, Л.А. Тетерина.? Иркутск: Изд. БГУЭП, 2009.? С. 16-20.

49. Галай А.А. Особенности юридической клиники ВУЗа как организации гражданского общества / Андрей Александрович Галай // Гражданское общество и правовое государство как факторы модернизации российской правовой системы: Материалы международной научно-теоретической конференции / Под общ. ред. Н.С. Нижник: в 2 ч. Ч.1.? СПб.: Астерион, 2009.? С. 183-185.

50. Галай А.А. Стандартизация юридических клиник как путь повышения качества их деятельности / Андрей Александрович Галай // Сборник статей Международной научно-практической конференции «Актуальные вопросы реализации прав граждан».? Г. Подольск, 20.04.2010.? Подольск: ОК «Среднерусский университет», 2010.? С. 12-14.

51. Галай А.О. Громадський контроль за органами виконавчої влади в контексті децентралізації влади / Андрій Олександрович Галай // Круглий стіл «Державний контроль: нові погляди на його сутність та призначення» (м. Київ, ННІПП НАВС, 17.05.2011).? К.: НАВС, 2011.? С. 14-15.

52. Галай А.О. Чому недостатньо активно впроваджуються юридичні клініки у вищих навчальних закладах України? / Андрій Олександрович Галай // Юридичні клініки в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку: мат. Всеукр. круглого столу з предст. юридичних клінік України (28 жовтня 2011 року, Одеса) / за заг. ред. д.ю.н., проф., акад. НАПрН України С.В. Ківалова.? Одеса: Фенікс, 2011.? С. 16-19.

53. Галай А.О. Пошук сучасних пріоритетів розвитку юридичних клінік в Україні / Андрій Олександрович Галай // Матеріали всеукраїнського науково-практичного круглого столу «Діяльність юридичних клінік України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про безоплатну правову допомогу», проведеного на базі ЕНЛ «Правнича клініка» факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» в рамках щорічної науково-практичної конференції «Дні науки в НАУКМА» 27.01.2012 року.? К.: Правова країна, 2012.? С. 6.

54. Галай А.О. Попередження ксенофобії зусиллями юридичного клінічного руху України / Андрій Олександрович Галай // Противодействие ксенофобии, экстремизму и терроризму в современном обществе: Научные труды Международной научно-практической конференции / Под общ. ред. Игнатова А.Н. ; Институт экономики и права (филиал) ОУП ВПО «Академия труда и социальных отношений» в г. Севастополе. ? Симферополь: КРП «Издательство «Крымучпедгиз», 2012.? С. 382-386.

55. Галай А.О. Досвід діяльності американських громадських організацій юридичного спрямування / Андрій Олександрович Галай // Правові реформи в Україні: реалії сьогодення [Текст]: Ч.1: матеріали IV Всеукр. наук.-теорет. конф., Київ, 11.10.2012р.? К.: НАВС, 2012.? С. 47-49.

56. Галай А.А. Участие общественных организаций юридического направления в государственной политике в США / Андрей Александрович Галай // Общественный контроль: новая форма государственно-правового участия: сборник статей и материалов по итогам Всероссийской научно-практической конференции.? М.: Издательство «Юрист», 2012.? С. 31-35.

57. Галай А.О. Стандарти якості правопросвітньої роботи юридичних клінік у напрямі «Практичне право» / Андрій Олександрович Галай // Взаємодія загальноосвітніх навчальних закладів та юридичних клінік в правопросвітній роботі: стан та перспективи розвитку: матеріали науково-практичної конференції, 9 квітня 2013 р. [Текст].? К.: Авалон-принт, 2013.? С. 18-21.

58. Галай А.О. Шляхи впровадження юридичної клінічної освіти у навчальний процес та річне навантаження викладачів / Андрій Олександрович Галай // Право та держава в умовах глобалізації та регіоналізації: Матеріали науково-практичної конференції, 14 жовтня 2011 року.? Ірпінь: Державна податкова служба України, Національний університет ДПС України, 2011.? С. 517-519.

59. Галай А.О. Основні напрями наукової експертизи у діяльності українських недержавних організацій юридичного напряму / Андрій Олександрович Галай // Теорія та практика адміністративно-правової діяльності правоохоронних органів України: матеріали наук.-практ. конф. наукового товариства «Правова основа громадської безпеки в Україні, м. Київ, 5.04.2013.? К.: ННІПКГБПС НАВС, 2013.? С. 7-9.

60. Галай А. А. Деятельность украинских негосударственных организаций юридического направления в сфере научной экспертизы / Андрей Александрович Галай // Правовая система России: традиции и инновации: Материалы X всероссийской научно-теоретической конференции. Санкт-Петербург, 25-27 апреля 2013 г. / Под общ. ред. Н. С. Нижник: В 5 ч. Ч. III. СПб.: Санкт-Петербургский университет МВД России, 2013.? С. 166-171.

61. Галай А.О. Розширення форм діяльності українських громадських правозахисних організацій як складова правової реформи / Андрій Олександрович Галай // Правові реформи в Україні [Текст] Ч. 1: зб. матеріалів V Всеукр. наук.-теор. конф., Київ, 16 жовт. 2013 р. ? К.: НАВС. ? 2013.? С. 97-98.

62. Галай А.О. Діяльність недержавних правозахисних організацій у галузі реалізації та захисту прав людини / Андрій Олександрович Галай // Проблемні питання стану дотримання захисту прав людини в Україні [Текст]: зб. матеріалів IV Всеукраїнської наук.-теорет. конф.: у 2 ч. (Київ, 5 груд. 2013 р.).? Ч. 1. ? К.: НАВС, 2013.? С. 92-93.

63. Галай А.О. Шляхи побудови діяльності міліції на місцях, орієнтованої на взаємодію з громадськістю / Андрій Олександрович Галай // Організація і тактика діяльності міліції громадської безпеки: проблеми теорії і практики (м. Донецьк, 25 жовтня 2013 року). - Донецьк: Донецький юридичний інститут МВС України, 2013.? С. 20-22.

64. Галай А. Проект стандартов деятельности юридических клиник Украины: правопросветительский компонент / Андрей Александрович Галай // Сборник программ и технологий в сфере юридического клинического образования. Материалы Научно-практической конференции «Юридическое клиническое движение в России: опыт и перспективы». 27-28 января 2014 г.? М.: Парнас, 2014. - С. 95-104.

65. Галай А.А. Этика консультирования и стандарты качества деятельности юрклиник / Андрей Александрович Галай // Тезисы докладов IV Межвузовской научно-практической конференции с международным участием студентов, преподавателей, юристов, выпускников Юридических клиник «Юридическая клиника школа обретения практических навыков юриста» (15 апреля 2014г.) / редкол.: Ю.А. Хватик [и др.]. - Минск: БГЭУ, 2013. ? С. 13-15.

66. Положення про центр юридичної клінічної освіти (пенітенціарну юридичну клініку) Інституту кримінально-виконавчої служби [Текст] / авт.-уклад. А. О. Галай. ? К.: Центр ЮКО ІКВС, 2014. ? 17 с.

67. Галай А.О. Пенітенціарна юридична клініка / Андрій Олександрович Галай // Науковий вісник ІКВС.? 2014.? №1 (5).? С. 3-8.

68. Галай А.А. Этические основы отказа клиенту в оказании правовой помощи юридической клиникой / Андрей Александрович Галай // Молодежь и наука: сборник материалов Х Юбилейной Всероссийской научно-технической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых с международным участием, посвященной 80-летию образования Красноярского края, [Электронный ресурс], № заказа 1644/отв. ред. О. А. Краев. ? Красноярск: Сиб. федер. ун-т., 2014. [Електронний ресурс].? Режим доступу: http://conf.sfu-kras.ru/sites/mn2014/pdf/d01/s07/s07_168.pdf

69. Галай А.О., Михальченко М.Ю. Юридична Клініка як форма активізації практичної підготовки пенітенціарного персоналу / Андрій Олександрович Галай, Михайло Юрійович Михальченко // Аспект. Інформаційний бюлетень.? 2002.? №2 (7).? С.26-28.

70. Батчаєв В.К., Галай А.О. Участь громадськості у проведенні службових розслідувань в органах внутрішніх справ України / Володимир Батчаєв, Андрій Галай // Реформи законодавства України в умовах євроінтеграції [Текст]: матеріали VI Всеукр. наук.- теорет. конф. (Київ, 30.10.2014): [у 2 ч.].? К.: НАВС, 2014.? Ч. 1.? С. 24-25.

71. Галай А.О. Впровадження юридичних клінік в юридичну освіту: європейський та український досвід / Андрій Олександрович Галай // Європеїзація української юридичної освіти: німецько-український досвід: Матеріали міжн. наук.-практ. конференції (21-22.11.2014, м. Київ, КНУ ім. Т.Г. Шевченка).? К.: КНУ ім. Т.Г. Шевченка, 2014. [Електронний ресурс].? Режим доступу: https://vk.com/topic-50279730_27715334

72. Галай А. Пошук оптимальних шляхів співпраці юридичної клініки з державними органами та недержавними організаціями: на прикладі Пенітенціарної юридичної клініки Інституту кримінально-виконавчої служби / Андрій Галай // Форум партнерів юридичної клініки Хмельницького університету управління та права (7.11.2014, м. Хмельницький, ХУУП) [Електронний ресурс].? Режим доступу: https://www.facebook.com/groups/ALCUkraine/

73. Галай А.О. Невідкладні завдання реформи діяльності державної пенітенціарної служби України / Андрій Олександрович Галай // Сучасні проблеми реформування кримінальної юстиції в Україні: збірник матеріалів Інтернет-конференції (Київ, 28 листопада 2014 року). - К.: Національна академія прокуратури України, 2014.? С. 15-18.

74. Галай А. К вопросу о качестве правопросветительской работы юридических клиник типа Street Law / А. Галай // Повышение качества подготовки кадров юристов в условиях развития инновационной образовательной среды [Научное издание].? М.: Проспект, 2014.? С. 115-119.

75. Галай А. Юридична клініка як суб'єкт навчально-виховного процесу у середній школі / Андрій Олександрович Галай // Директор школи, ліцею, гімназії.? 2011.? №1.? С. 84-87.

Размещено на Allbest.ru