Адміністративно-правовий захист прав суб’єктів землекористування в Україні

Основними напрямками вдосконалення правового забезпечення адміністративної відповідальності за окремі правопорушення у сфері землекористування названо:

- по-перше, усунення наявних правових колізій стосовно повторів одних й тих само адміністративних земельних правопорушень різними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення та узгодження санкцій, що за них застосовуються;

- по-друге, розширення можливих видів адміністративних стягнень за вчинення низки адміністративних правопорушень, зокрема, збільшення розміру штрафів;

- по-третє, забезпечення чітких законодавчих засад притягнення осіб, у тому числі й юридичних осіб та посадових осіб за вчинення діянь, що порушують основи земельного правопорядку, насамперед ті, що передбачені статтею 211 Земельного кодексу України в якості порушень земельного законодавства.

У підрозділі 4.5 «Провадження в справах про адміністративні проступки у сфері землекористування» проаналізовано положення чинного законодавства стосовно основних моментів провадження у справах про адміністративні правопорушення, які є загальними у тому числі й для провадження стосовно адміністративних проступків у сфері землекористування, досліджено специфіку адміністративного провадження, пов'язану саме зі сферою земельних відносин взагалі та землекористування, зокрема.

Зроблено висновок, що провадження в справах про адміністративні проступки у сфері землекористування, як і в інших сферах, починається, як правило, із виявлення порушення, збору, оцінки, закріплення доказів (будь-яких фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи). Наведені основні напрямки вдосконалення нормативно-правового забезпечення провадження в справах про адміністративні проступки в сфері землекористування.

Розділ 5 «Шляхи удосконалення адміністративно-правового захисту суб'єктів землекористування» присвячено визначенню основних напрямків удосконалення адміністративно-правового захисту прав суб'єктів землекористування, у тому числі й шляхом реформування адміністративно-правового захисту прав суб'єктів землекористування, встановлення критеріїв розмежування адміністративно-правового захисту суб'єктів землекористування від кримінально-правового, цивільно-правового захисту та дисциплінарної відповідальності, а також вивчення зарубіжного досвіду в сфері адміністративно-правого захисту суб'єктів землекористування та можливостей його використання в Україні.

У підрозділі 5.1 «Реформування адміністративно-правового захисту прав суб'єктів землекористування» проаналізовано сучасний стан та перспективи реформування чинного законодавства в сфері адміністративно-правового захисту прав суб'єктів землекористування.

Надано визначення низці понять у сфері адміністративно-правового захисту прав суб'єктів землекористування, серед яких: «неправомірне втручання в діяльність суб'єктів землекористування», «відновлення як елемент механізму адміністративно-правового захисту прав суб'єктів землекористування», «відшкодування збитків як елемент механізму адміністративно-правового захисту прав суб'єктів землекористування» та ін.

Основними напрямками реформування адміністративно-правового захисту прав суб'єктів землекористування названо:

- законодавче забезпечення невтручання в діяльність суб'єктів землекористування з боку владних та інших суб'єктів, заборону будь-якого втручання в діяльність власників земельних ділянок і землекористувачів, за винятком випадків порушення власниками землі та землекористувачами земельного законодавства;

- узгодження нормативно-правового закріплення підстав притягнення до адміністративної відповідальності через усунення дублювання нормами чинного законодавства одних і тих само діянь як різних адміністративних правопорушень, введенні в дію норм, які передбачають відповідальність за правопорушення, передбачені статтею 211 Земельного кодексу України та які відсутні в Кодексі України про адміністративні правопорушення, та ін.;

- вдосконалення нормативно-правового забезпечення процесуальної частини адміністративно-правового захисту прав суб'єктів землекористування, а саме провадження в справах про адміністративні проступки у сфері землекористування;

- законодавче урізноманітнення видів адміністративних стягнень, які застосовуються за вчинення посягань на права суб'єктів землекористування, зокрема й шляхом доповнення санкцій статей, що передбачають відповідальність за деякі земельні правопорушення, можливістю застосування до порушника громадських робіт з метою забезпечення можливості визначити адекватне вчиненому діянню стягнення, а також й з метою попередження подальшої протиправної поведінки з боку правопорушника;

- посилення гарантування прав суб'єктів землекористування стосовно відновлення порушеного протиправною поведінкою правопорушника стану земельної ділянки;

- вдосконалення нормативно-правового забезпечення механізму відшкодування збитків, заподіяних порушенням прав суб'єктів землекористування.

У підрозділі 5.2 «Розмежування адміністративно-правового захисту суб'єктів землекористування від кримінально-правового, цивільно-правового захисту та дисциплінарної відповідальності» окреслено низку ознак, за якими можна провести відмежування адміністративно-правового захисту суб'єктів землекористування від кримінально-правового, зокрема: по-перше, в основі розмежування лежить менша суспільна небезпечність адміністративного правопорушення; по-друге, адміністративно-правові заходи, на відміну від кримінально-правових, можуть застосовуватися як засоби попередження та профілактики як адміністративних правопорушень, так і злочинів у сфері земельного правопорядку; по-третє, відмінність нормативно-правової бази, адже основою застосування кримінально-правового механізму захисту суб'єктів землекористування є норми Кримінального кодексу України та інші.

Зазначено, що адміністративно-правовий захист певним чином взаємодіє з цивільно-правовим захистом прав суб'єктів землекористування, оскільки обидва пов'язані з регулюванням відносин майнового характеру. Проте якщо для цивільного права характерною рисою є юридична рівноправність суб'єктів майнових відносин, то в адміністративному праві майнові відносини виникають, змінюються або припиняються у зв'язку з реалізацію суб'єктами своїх владних повноважень. Виділено низку критеріїв відмежування адміністративно-правового захисту суб'єктів землекористування від цивільно-правого.

Встановлено, що адміністративна відповідальність відрізняється від дисциплінарної характером стягнень, ступенем їх ваги, найменуванням. За вчинення адміністративних правопорушень у сфері землекористування зазвичай застосовується штраф, тоді як штраф як дисциплінарне стягнення трудове законодавство України не передбачає. Адміністративна відповідальність відрізняється від дисциплінарної відповідальності у тому числі й за наслідками. Суттєвим чинником розмежування дисциплінарної відповідальності від адміністративної є відмінності у провадженні за фактами адміністративних правопорушень та дисциплінарних проступків. Дисциплінарне провадження не є чітко формалізованим, на відміну від достатньо чітко регламентованого провадження за фактом адміністративного правопорушення. Вибір дисциплінарних санкції до винного працівника зазвичай здійснюється керівником. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не завжди потрібні навіть доповідні записки, у багатьох випадках достатньо пояснення винної особи.

У підрозділі 5.3 «Зарубіжний досвід та можливості його використання в адміністративно-правовому захисті суб'єктів землекористування» проаналізовано законодавство окремих європейських країн щодо можливості застосування їх досвіду для вдосконалення адміністративно-правового захисту прав суб'єктів землекористування в Україні.

Визначено основні напрямки використання зарубіжного досвіду в адміністративно-правовому захисті прав суб'єктів: узгодження норм українського законодавства з європейським законодавством стосовно захисту ґрунтів як найважливішого елементу земельної ділянки, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці шляхом застосування новітніх технологій очищення земель та інших природних компонентів ділянки з метою досягнення такої якості ґрунту, за якої земельну ділянку можна використовувати і сьогодні, і в майбутньому; забезпечення функціонування органів державного контролю та нагляду у сфері земельних відносин на засадах європейських стандартів державного управління; забезпечення реалізації принципів європейського законодавства стосовно якості надання адміністративних послуг суб'єктам землекористування; запровадження адміністративної відповідальності юридичних осіб за порушення вимог земельного законодавства шляхом поширення окремих норм, що передбачають відповідальність, у тому числі й за посягання на права та свободи суб'єктів землекористування на юридичних осіб.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми - удосконалення адміністративно-правового захисту прав суб'єктів землекористування в Україні. В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення низки наукових праць в різних галузях знань, автором сформульовано ряд концептуальних положень, висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Встановлено, що адміністративно-правовий захист прав суб'єктів землекористування є системою передбачених нормами адміністративного права засобів, які застосовуються з метою визнання, поновлення прав суб'єктів землекористування, усунення протиправних перешкод в реалізації суб'єктами землекористування їх прав та обов'язків стосовно земельних ділянок, що перебувають у їх використанні, та притягнення винних у порушенні прав суб'єктів землекористування осіб до відповідальності.

Наголошено, що адміністративно-правовому захисту прав суб'єктів землекористування властиві певні характерні риси, серед яких названо загальні, властиві адміністративно-правовому захисту прав всіх суб'єктів правовідносин, та специфічні, пов'язані зі специфічністю самих відносин землекористування.

Зроблено висновок, що необхідність адміністративно-правового захисту прав суб'єктів землекористування зумовлена низкою завдань, зокрема необхідністю захисту прав та законних інтересів значного кола суб'єктів землекористування та значного кола відносин, що потребують захисту, зокрема щодо набуття права землекористування; відносин з реалізації права самостійного та безперешкодного господарювання, у тому числі використовувати природні якості земель, наявні природні об'єкти, споруджувати та обслуговувати будівлі та споруди з урахуванням вимог чинного законодавства; щодо безперешкодного та правомірного припинення права землекористування; відшкодування завданих збитків; забезпечення безперешкодного та екологічно безпечного користування землями та іншими природними ресурсами в порядку загального природокористування.

Надано визначення правового регулювання суб'єктів землекористування як сукупності правових засобів забезпечення дотримання землекористувачами вимог щодо цільового та раціонального використання земельних ділянок на засадах екологічної безпеки, що забезпечуватиме збереження якості та кількості земельних ресурсів для їх використання у майбутньому в обсязі та якості, не гіршому за сучасний стан відповідних земель.

Обґрунтовано, що методологія дослідження адміністративно-правового захисту прав суб'єктів землекористування визначає комплекс методів, якими доцільно послуговуватися при дослідженні того чи іншого питання.

При наданні визначення поняття адміністративно-правового статусу суб'єкта землекористування насамперед враховано як загальних, так і спеціальних землекористувачів. Зазначається, що адміністративно-правовий статус загальних землекористувачів є складовою частиною адміністративно-правового статусу громадян України та інших фізичних осіб на території України. Уточнено поняття адміністративно-правового статусу суб'єктів землекористування, а саме його визначено як обумовлену метою землекористування сукупність їх правомочностей, забезпечених нормами адміністративного права прав, обов'язків, відповідальності, а також гарантій їх реалізації.

На підставі аналізу складових адміністративно-правового статусу суб'єктів землекористування встановлено його особливості, серед яких: значна кількість різновидів суб'єктів землекористування, які відрізняються за формами власності, за організаційно-правовими формами діяльності, за категоріями земель, які лежать в основі їх діяльності (сільськогосподарського призначення, землі лісогосподарського призначення, землі житлової та громадської забудови тощо); користування природним об'єктом, що перебуває під особливою охороною держави; наявність низки обмежень щодо реалізації повноважень землекористувача, таких як суворе дотримання вимог цільового використання земель, додержання вимог законодавства про охорону довкілля тощо.

Надано авторське визначення поняття прав та обов'язків суб'єктів землекористування. Права суб'єктів землекористування визначаються як міра можливих дій, дозволених законом щодо володіння та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення. Обов'язки суб'єктів землекористування розглядаються як дотримання та виконання належних дій чи утримання від виконання певних дій (бездіяльність) суб'єктів землекористування, спрямованих на забезпечення екологічно-безпечного, раціонального та ефективного використання земельних ділянок як основного національного багатства.

Визначено способи захисту прав суб'єктів землекористування як сукупність встановлених законом способів діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також суб'єктів землекористування щодо відновлення та забезпечення правомірної безперешкодної реалізації правомочностей у сфері землекористування.

Зазначено, що застосування способів захисту прав суб'єктів землекористування має відповідати певним принципам, зокрема: дії щодо захисту землекористувачів мають відповідати повноваженням та компетенції суб'єктів їх здійснення; вибір способів захисту має бути адекватним діям, чи бездіяльності, що призвели до порушення права землекористувача; застосування способів захисту не може порушувати прав та законних інтересів інших суб'єктів, насамперед власників земельних ділянок та користувачів суміжних земельних ділянок; застосування способів захисту повинно бути спрямованим на забезпечення досягнення відновлення порушеного права та забезпечення нормальної правомірної реалізації суб'єктивних прав та обов'язків суб'єкта землекористування у тому числі шляхом відшкодування заподіяної шкоди як матеріального так і морального характеру.

Встановлено, що адміністративно-правове регулювання процедур надання земельних ділянок в користування пов'язано з реалізацією органами державної влади та органами місцевого самоврядування своїх владних повноважень, в яких вони виступають представниками інтересів відповідно держави чи окремих територіальних громад, одночасно відповідні органи можуть набувати права користування земельними ділянками відповідно до закону або договору, проявляючи таким чином певну специфіку, обумовлену реалізацією ними функцій захисту публічних земельних інтересів.

Підкреслено, що земельна правосуб'єктність органів державної влади та органів місцевого самоврядування не є тотожною їх повноваженням з управління у сфері земельних відносин від імені держави чи територіальної громади. Земельну правосуб'єктність цих специфічних суб'єктів землекористування визначено як здатність брати участь у відносинах землекористування за тих самих умов, що й інші суб'єкти земельних відносин.

Обґрунтовано діяльність створення єдиного органу виконавчої влади з контрольними та наглядовими повноваженнями у сфері землекористування.

Наголошено, що захист прав суб'єктів землекористування, що здійснюється в процесі реалізації органами місцевого самоврядування своїх функцій, відбувається й шляхом забезпечення органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень екологічно безпечного стану навколишнього природного середовища.

Встановлено необхідність посилення дієвості органів місцевого самоврядування в сфері забезпечення захисту прав суб'єктів землекористування через законодавче забезпечення відповідальності органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади за дії, що порушують права на землю не лише власників земельних ділянок, але й суб'єктів землекористування. Запропоновано прийняти Закон України «Про контроль за використанням та охороною земель», у якому був би врегульований комплекс питань щодо здійснення не тільки державного, а й самоврядного та громадського контролю за використанням та охороною земель.

Зроблено висновок, що позбавлення прокуратури можливості здійснення загального нагляду в цій сфері має сприяти усуненню дублювань повноважень державних органів, які поряд з прокуратурою до 15 липня 2015 року здійснюють наглядові повноваження в цій сфері, а також запобіганню зловживанням повноваженнями у сфері землекористування.

Під судовим контролем в сфері захисту прав суб'єктів землекористування пропонується розуміти вид діяльності судів різних юрисдикцій, який полягає у прямій або опосередкованій перевірці правомірності поведінки суб'єктів, актів та рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що стосуються виникнення, реалізації та припинення прав та обов'язків суб'єктів землекористування і наслідком якого можуть бути відновлення порушених прав суб'єктів землекористування, а у певних випадках - застосування до винних осіб правових санкцій.

Охарактеризовано ознаки громадських організацій, які діють у сфері землекористування, показано їх різнорідність за специфікою основних напрямків діяльності: природоохоронною, землеохоронною, захист прав землекористувачів, у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, показано, що громадські організації у сфері землекористування є добровільними об'єднаннями як фізичних, так і юридичних осіб, які створені у визначеному законом порядку; діють на засадах добровільності, самоврядності, вільного вибору території діяльності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу членів (учасників), прозорості, відкритості, а також публічності, реалізують свої цілі шляхом впливу на суспільство в цілому (суспільні погляди, переконання, громадську думку), органи державного та самоврядного контролю та нагляду в сфері використання та охорони земель, власників земель, суб'єктів землекористування; здійснюють свою діяльність в межах визначених нормативно-правовими актами повноважень та статуту конкретної організації.

Запобігання адміністративним правопорушенням у сфері землекористування розглядається як система заходів, спрямованих на попередження адміністративних правопорушень шляхом виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, а також виховання суб'єктів правовідносин, у тому числі й роз'ясненням норм адміністративного законодавства та притягненням винних до відповідного різновиду юридичної відповідальності.

Адміністративне припинення порушень прав суб'єктів землекористування визнається важливим елементом правового механізму протидії адміністративним посяганням на права суб'єктів землекористування. Адміністративне припинення порушень прав суб'єктів землекористування визначається як діяльність уповноважених суб'єктів в межах реалізації їх прав, обов'язків, повноважень та компетенції, що полягає у здійсненні примусових заходів психологічного чи фізичного характеру, спрямованих на припинення адміністративних правопорушень, що тривають, попередження, усунення чи зменшення негативних наслідків адміністративних правопорушень, відновлення порушених прав суб'єктів землекористування, а також забезпечення умов притягнення винних до відповідальності.

Визначено поняття адміністративної відповідальності у сфері захисту прав суб'єктів землекористування як різновиду юридичної відповідальності щодо застосування уповноваженим органом чи посадовою особою адміністративного стягнення до особи, яка вчинила протиправне діяння, що відрізняється суспільною шкідливістю, нижчим рівнем суспільної небезпечності і віднесене до адміністративного правопорушення, наслідком якого є порушення прав та законних інтересів суб'єктів землекористування або виникнення безпосередньої загрози такого порушення.

Метою адміністративної відповідальності за посягання на права суб'єктів землекористування названо припинення самого порушення, відновлення порядку реалізації землекористувачем своїх прав, свобод та законних інтересів, попередження повторного вчинення відповідних правопорушень з боку осіб, що були притягнуті до адміністративної відповідальності, та попередження вчинення подібних правопорушень з боку інших осіб.

Основними напрямками вдосконалення нормативно-правового забезпечення провадження в справах про адміністративні проступки у сфері землекористування названо: чітке встановлення суб'єктів, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері землекористування; розширення юрисдикції суддів щодо справ про земельні адміністративні правопорушення; законодавче надання юридичній особі статусу потерпілого в провадженні у справах про адміністративні правопорушення; встановлення залежності строків розгляду справи про адміністративне правопорушення від строків проведення призначеної в установленому законодавством порядку експертизи по справі; закріплення необхідності під час розгляду справ про адміністративні проступки у сфері землекористування з'ясовувати низку обставин, пов'язаних із заподіянням шкоди землі як природному об'єкту та іншим елементам довкілля, що пов'язані з відповідною земельною ділянкою, можливості усунення цієї шкоди діями правопорушника.

Аналіз сучасного стану законодавства України дозволив виділити такі напрямки реформування адміністративно-правового захисту прав суб'єктів землекористування:

По-перше, законодавче забезпечення невтручання в діяльність суб'єктів землекористування з боку владних та інших суб'єктів. Під протиправним втручанням в діяльність власників земельних ділянок та землекористувачів пропонується розуміти активні дії суб'єктів, спрямовані на порушення встановлених правовими нормами відносин землекористування, або дії, що порушують порядок та підстави проведення контрольних дій. Незаконне втручання у діяльність суб'єктів землекористування може проявлятися у: а) позбавлені суб'єктів землекористування доступу до відповідної належної йому земельної ділянки; б) фізичному перешкоджанні реалізовувати суб'єктом землекористування права самостійного господарювання, у тому числі порушення правил добросусідства; в) перевищенні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування чи їх посадовими особами, тобто вчиненні відповідних дій без законних підстав та з порушенням встановленого чинним законодавством процесуального порядку. З метою запобігання протиправному впливу на діяльність суб'єктів землекористування пропонується поновити встановлену нормами Земельного кодексу України 1992 року заборону на втручання в діяльність власників земельних ділянок і землекористувачів, пов'язану з використанням землі, з боку будь-яких органів і організацій, за винятком випадків порушення власниками землі та землекористувачами земельного законодавства, шляхом включення подібної норми і до чинного земельного кодексу України, а саме до глави 23 у формі самостійної статті, наприклад, статті 142-1 «Заборона протиправного втручання в діяльність власників земельних ділянок і землекористувачів, пов'язану з використанням землі».

По-друге, узгодження нормативно-правового закріплення підстав притягнення до адміністративної відповідальності, через усунення дублювання нормами чинного законодавства одних і тих само діянь як різних адміністративних правопорушень, введення в дію норм, які передбачають відповідальність за правопорушення, передбачені статтею 211 Земельного кодексу України та які відсутні в Кодексі України про адміністративні правопорушення, та ін. Зокрема зі складу статті 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення має бути вилучено знищення або пошкодження захисних лісонасаджень, адже це діяння повністю дублюється статтею 65-1 цього Кодексу, а статтю 53 викладено таким чином: «Використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд». Саме в такому вигляді диспозиція статті, що розкриває зміст відповідного адміністративного правопорушення, більшою мірою відповідатиме її назві - «Порушення правил використання земель».

По-третє, вдосконалення нормативно-правового забезпечення процесуальної частини адміністративно-правового захисту прав суб'єктів землекористування, а саме провадження в справах про адміністративні проступки у сфері землекористування.

По-четверте, законодавче урізноманітнення видів адміністративних стягнень, що застосовуються за вчинення посягань на права суб'єктів землекористування, зокрема й шляхом доповнення санкцій статей, що передбачають відповідальність за деякі земельні правопорушення, можливістю застосування до порушника громадських робіт з метою забезпечення можливості визначити адекватне вчиненому діянню стягнення, а також з метою попередження подальшої протиправної поведінки з боку правопорушника.

По-п'яте, посилення гарантування прав суб'єктів землекористування стосовно відновлення порушеного протиправною поведінкою правопорушника стану земельної ділянки шляхом доповнення норми Земельного кодексу України, а саме глави 37, присвяченої відповідальності за порушення земельного законодавства, статтею, що закріплює обов'язок правопорушника, який спричинив погіршення якості земель, особисто або за власний рахунок здійснити роботи щодо приведення пошкодженої земельної ділянки до стану, який існував до порушення, але не нижчий для забезпечення використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Встановлено, що відновлення як елемент механізму адміністративно-правового захисту прав суб'єктів землекористування варто розглядати у кількісному та якісному контексті. У кількісному - відновлення полягає у приведенні розміру та місця розташування земельної ділянки у відповідність з документально підтвердженим правом суб'єкта землекористування щодо відповідної земельної ділянки, у тому числі повернення самостійно зайнятих земель титульному користувачеві. У якісному вимірі відновлення земель можна розглядати як активні дії порушника, або за його рахунок, спрямовані на приведення земельної ділянки в стан, придатний для використання її за цільовим призначенням на підставі реалізації суб'єктом землекористування права самостійного господарювання на відповідній земельній ділянці. Відновлення земельних ділянок не завжди співпадає з іншим заходом адміністративно-правового захисту прав суб'єктів землекористування - відшкодування заподіяних збитків.

По-шосте, вдосконалення нормативно-правового забезпечення механізму відшкодування збитків, заподіяних порушенням прав суб'єктів землекористування, на основі таких принципів як: повнота, своєчасність, відповідність ринковим умовам, урахування специфіки конкретного адміністративно-територіального утворення, рівноцінність грошової та інших форм відшкодування заподіяним збиткам тощо.

Під відшкодуванням збитків в адміністративно-правовому захисті прав суб'єктів землекористування пропонується розуміти засіб задоволення матеріальних вимог суб'єкта землекористування, що виникли внаслідок порушення його прав та законних інтересів, а також в результаті правомірних дій уповноважених суб'єктів щодо вилучення земельних ділянок у землекористувача в установленому законодавством порядку для задоволення суспільних потреб.

Аналіз специфіки адміністративно-правового захисту прав суб'єктів землекористування дозволив зробити певні висновки про необхідність чіткого усвідомлення меж адміністративно-правового захисту та його відмежування від кримінально-правового, цивільно-правового захисту та дисциплінарної відповідальності.

Зазначено, що з огляду на Європейський напрямок розвитку України, основний досвід щодо адміністративно-правового захисту суб'єктів землекористування доцільно застосовувати саме на прикладі країн Європейського союзу, що значно спростить інтеграцію України до Європейського союзу. Серед основних напрямків використання зарубіжного досвіду в адміністративно-правовому захисті суб'єктів землекористування названо:

- узгодження норм українського законодавства з європейським законодавством стосовно захисту ґрунтів як найважливішого елементу земельної ділянки, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці, шляхом застосування новітніх технологій очищення земель та інших природних компонентів ділянки з метою досягнення такої якості ґрунту, за якої земельну ділянку можна використовувати і сьогодні, і в майбутньому;

- забезпечення функціонування органів державного контролю та нагляду у сфері земельних відносин на засадах європейських стандартів державного управління;

- забезпечення реалізації принципів європейського законодавства стосовно якості надання адміністративних послуг суб'єктам землекористування;

- запровадження адміністративної відповідальності юридичних осіб за порушення вимог земельного законодавства шляхом поширення окремих норм, що передбачають відповідальність, у тому числі й за посягання на права та свободи суб'єктів землекористування на юридичних осіб.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, підручники, навчальні посібники:

1. Швець В. Д. Органи державної влади України як суб'єкти земельних правовідносин : монографія / В. Д. Швець. - К. : УКРПОЛ, 2009. - 248 с.

2. Швець В. Д. Земельні відносини в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф., засл. юриста України, акад. НАПрН України О. М. Бандурки / В. Д. Швець, С. М. Попова, В. Д. Панікаров, А. І. Шкурупій. - Харків : Золота миля, 2014. - 332 с.

3. Швець В. Д. Захист прав суб'єктів землекористування в Україні: адміністративно-правовий аспект : монографія / В. Д. Швець. - Х : Золота миля, 2015. - 288 с.

Наукові статті та тези доповідей і наукових повідомлень:

4. Швець В. Д. Проблеми законодавчого забезпечення державної політики у сфері протидії корупції / В. Д. Швець, С. В. Дрьомов // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - 2010. - Вип. 23. - С. 133-139.

5. Швець В. Д. Поняття адміністративно-правового захисту суб'єктів землекористування / В. Д. Швець // Форум права. - 2013. - № 4. - С. 446-449 [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2013_4_75.pdf.

6. Швець В. Д. Поняття адміністративно-правового захисту суб'єктів землекористування / В. Д. Швець // Форум права. - 2013.

7. Швець В. Д. Специфіка адміністративно-правового статусу суб'єктів різних видів землекористування / В. Д. Швець // Наше право. - 2014. - № 2. - С. 96-100.

8. Швець В. Д. Методи дослідження адміністративно-правового захисту суб'єктів землекористування / В. Д. Швець // Європейські перспективи. - 2014. - № 3. - С. 173-176.

9. Швець В. Д. Обґрунтування необхідності адміністративно-правового захисту суб'єктів землекористування / В. Д. Швець // Європейські перспективи. - 2014. - № 4. - С. 102-105.

10. Швець В. Д. Характеристика та класифікація прав та обов'язків суб'єктів землекористування / В. Д. Швець // Наше право. - 2014. - № 7. - С. 163-167.

11. Швець В. Д. Система органів державного контролю за додержанням законів у сфері землекористування / В. Д. Швець // Наше право. - 2014. - № 9. - С. 107-111.

12. Швець В. Д. Питання застосування способів захисту суб'єктів землекористування / В. Д. Швець // Європейські перспективи. - 2014. - № 9. - С. 117-121.

13. Швець В. Д. Сучасний стан і проблеми вдосконалення законодавства про громадський контроль за використанням та охороною земель / В. Д. Швець // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2014. - № 3. - С. 174-180.

14. Швець В. Д. Участь органів місцевого самоврядування в сфері забезпечення захисту суб'єктів землекористування / В. Д. Швець // Право і Безпека. - 2014. - № 3 (54). - С. 92-96.

15. Швець В. Д. Обґрунтування необхідності адміністративно-правового захисту суб'єктів землекористування / В. Д. Швець // Право.ua. - 2014. - № 1. - С. 162-165.

16. Швець В. Д. Характеристика та класифікація прав та обов'язків суб'єктів землекористування / В. Д. Швець // Наше право. - 2014. - № 7. - С. 163-167.

17. Швець В. Д. Система органів державного контролю за додержанням законів у сфері землекористування / В. Д. Швець // Наше право. - 2014. - № 9. - С. 107-111.

18. Швець В.Д. Повноваження державних органів влади у галузі земельних відносин / В. Д. Швець // Наше право. - 2014. - № 10. - С. 122-128.

19. Швець В. Д. Зміст права землекористування в Україні: адміністративно-правовий аспект / В. Д. Швець // Європейські перспективи. - 2014. - № 10. - С. 140-145.

20. Швець В. Д. Особенности административной ответственности за отдельные правонарушения в сфере деятельности субъектов землепользования / В. Д. Швець // Право и закон (научно-методический журнал Кыргызской Республики). - 2014. - № 1/3. - С. 142-149.

21. Швець В. Д. Проблеми законодавчого закріплення повноважень органів місцевого самоврядування у сфері захисту прав суб'єктів землекористування / В. Д. Швець // Право і Безпека. - 2015, - С. 76-80.

22. Швець В. Д. Удосконалення чинного законодавства України про адміністративну відповідальність у сфері землекористування / В. Д. Швець // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - № 1, 2015. - Серія юридична. - С. 247-257.

23. Швець В. Д. Поняття компетенції і повноважень суб'єктів землекористування / В. Д. Швець // Європейські перспективи. - № 2, 2015. - С. 107-114.

24. Швець В. Д. Правове регулювання діяльності суб'єктів землекористування / В. Д. Швець // Форум права. - 2015. - № 1. - С. 361-365 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2015_1_59.pdf.

25. Швець В. Д. Контроль та нагляд щодо додержання законів в сфері землекористування / В. Д. Швець // Публічне право. - № 2 (18), 2015. - С. 225-230.

26. Швець В. Д. Роль і місце громадських природоохоронних організацій в сфері контролю за економічним, раціональним використанням та охороною земель / В. Д. Швець // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. Серія «Економічні науки». Науковий журнал. - 2015. - № 2 (79). - С. 285-290.

27. Швець В. Д. Противоправное воздействие на деятельность субъектов землепользования / В. Д. Швець // LEGEA ЄI VIAЮA. - Nr. 4/2 (280), 2015. - C. 107-111.

28. Швець В. Д. Правовое обеспечение восстановления земельных участков / В. Д. Швець // Право и политика (научно-методический журнал Кыргызской Республики). - 2015. - № 1. - С. 41-46.

29. Швець В. Д. Кримінально-процесуальне законодавство України: концепція і парадигми сучасності / В. Д. Швець // Теорія та практика кримінального судочинства : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 20-21 трав. 2011 р.) / МВС України ; Харк. нац. ун-т внутр. справ. - С. 17-19.

30. Швець В. Д. Професійна майстерність - взаємозв'язок та перспективи удосконалення / В. Д. Швець // Проблеми реформування кримінально-процесуального та кримінального законодавства України : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 14 жовт. 2011 р.) : /home/fulltext / МВС України ; Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Кримінолог. асоц. України. - С. 11-12.

31. Швець В. Д. Протидія корупції в сфері земельних відносин / В. Д. Швець // Кримінально-правові та кримінологічні засади протидії корупції : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (17 квіт. 2014 р. м. Харків) // МВС України ; Харківський нац. ун-т внутр. справ ; Наук.-дослід. ін-т навч. пробл. злочинності ім. акад. В. В. Сташиса НАПрН України ; Кримінологічна асоціація України. - Х. : Золота миля, 2014. - С. 192-194.

32. Швець В. Д. Особливості запобігання адміністративним правопорушенням у сфері захисту суб'єктів прав землекористування / В. Д. Швець // Актуальні проблеми крим. права та кримінології у світлі реформування кримінальної юстиції (22 трав. 2015 р. м. Харків) / МВС України ; ХНУВС ; Кримінологічна асоціація України. - Х. : ХНУВС, 2015. - С. 210-211.

33. Швець В. Д. До окремих питань адміністративної відповідальності за посягання на права і свободи суб'єктів землекористування / В. Д. Швець // Актуальні проблеми правового забезпечення господарської діяльності в України (12 берез. 2015 р.). - Х. : ХНУВС, 2015. - С. 225-229.

34. Швець В. Д. Обґрунтування необхідності адміністративно-правового захисту / В. Д. Швець // Правовое регулирование сотрудничества Украины и Молдовы с ЄС. - Молдова-Украина, 2014. - С. 143-146.

АНОТАЦІЯ

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Харківський національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2015.

Дисертацію присвячено аналізу сутності та системи адміністративно-правового захисту прав суб'єктів землекористування в Україні. Розглянуто поняття та завдання адміністративно-правового захисту прав суб'єктів землекористування в Україні, а також адміністративно-правовий статус суб'єктів землекористування. Визначаються специфіка, сучасний стан та перспективи вдосконалення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо контролю і нагляду за додержанням законодавства у сфері забезпечення захисту прав суб'єктів землекористування. Встановлено зміст, особливості та процедури адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері діяльності суб'єктів землекористування. Визначено основні напрямки удосконалення адміністративно-правового захисту прав суб'єктів землекористування в Україні.

Ключові слова: землекористування, суб'єкти, адміністративно-правовий захист, адміністративно-правовий статус, повноваження та компетенція, механізм захисту суб'єктів землекористування, права та обов'язки землекористувачів, контроль і нагляд, адміністративна відповідальність, удосконалення.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел. - Харьков, 2015.

Диссертация посвящена анализу сущности и системы административно-правовой защиты прав субъектов землепользования в Украине. Определены понятие и задачи административно-правовой защиты прав субъектов землепользования в Украине, а также охарактеризован административно-правовой статус субъектов землепользования, рассмотрена методология и методы исследования административно-правовой защиты субъектов землепользования. Исследованы специфика правового регулирования субъектов землепользования, особенности прав и обязанностей, система правовых, экономичных, экологических и других способов защиты субъектов землепользования. Изучено состояние административно-правового регулирования процедуры выделения земельных участков в пользование. Определяются специфика, современное состояние и перспективы совершенствования деятельности органов государственной власти и органов местного самоуправления по контролю и надзору за соблюдением законодательства в сфере обеспечения защиты прав субъектов землепользования. Проанализированы возможности прокурорского надзора и судебного контроля в защите прав субъектов землепользования. Рассматриваются роль и место общественных организаций в правовой защите субъектов землепользования. Определяются понятие и специфика предупреждения и пресечения административных правонарушений в сфере защиты прав субъектов землепользования. Уделяется внимание характеристике административной ответственности за посягательство на права и свободы субъектов землепользования, её основаниям и видам, выявлены особенности административной ответственности за отдельные правонарушения в сфере деятельности субъектов землепользования. Рассмотрен порядок осуществления производства по делам об административных правонарушениях в сфере землепользования. Определены основные направления совершенствования административно-правовой защиты прав субъектов землепользования в Украине.

Ключевые слова: землепользование, субъекты, административно-правовая защита, административно-правовой статус, полномочия и компетенция, механизм защиты субъектов землепользования, права и обязанности землепользователей, контроль и надзор, административная ответственность, совершенствование.

Thesis for a doctoral degree by specialty 12.00.07 - administrative law and procedure; financial law; informational law. - Kharkiv National University of Internal Affairs. - Kharkiv, 2015.

The thesis is devoted to the analysis and solution of the issues of administrative and legal protection of the rights of land use subjects in Ukraine. The concept and tasks of administrative and legal protection of the rights of land use subjects in Ukraine, as well as administrative and legal status of land use are considered. The author determines specifics, current state and perspectives for improving the activities of state agencies and local governments concerning the control and supervision over the observance of legislation in the sphere of guaranteeing the rights of land use subjects. The features of administrative liability for certain offences in the field of land use subjects' activities are studied. The basic directions of reforming administrative and legal protection of the rights of land use subjects are defined. The main ways of using European experience related to administrative and legal protection of the rights of land use subjects in Ukraine are determined.

Key words: administrative and legal protection, protection mechanism of land use subjects, rights and obligations of land users, land use, protection of natural resources, administrative and legal liability, administrative and legal status, authorities and jurisdiction, control, supervision.

Размещено на Allbest.ru