Адміністративно-правові засади легалізації суб’єктів підприємницької діяльності в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Адміністративно-правові засади легалізації суб'єктів підприємницької діяльності в Україні

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Сагайдак Юлія Вікторівна

Київ - 2014

АНОТАЦІЯ

Сагайдак Ю. В. Адміністративно-правові засади легалізації суб'єктів підприємницької діяльності в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний авіаційний університет, Київ, 2014.

У дисертації досліджуються легалізація суб'єктів підприємницької діяльності як предмет правового регулювання, історія адміністративно-правового регулювання відносин легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, аналізується законодавство України про легалізацію суб'єктів підприємницької діяльності зовнішньоекономічну діяльність. Розкривається адміністративно-правова сутність державного управління легалізацією суб'єктів підприємницької діяльності як частини державного управління легалізацію суб'єктів господарської діяльності, досліджуються принципи, функції, форми і методи державного управління легалізацією суб'єктів підприємницької діяльності та аналізується система та правовий статус органів державної влади, що його здійснюють.

Розкриваються проблеми та перспективи вдосконалення державного управління та правового регулювання таких процедур легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, як державна реєстрація, ліцензування, сертифікація та стандартизація та отримання дозвільних документів.

Окрема увага приділена дослідженню адміністративно-правових засад гармонізації законодавства України в сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності до законодавства Європейського Союзу та запозичення позитивного досвіду у даній сфері окремих країн-учасниць Європейського Союзу.

Ключові слова: легалізація суб'єктів підприємницької діяльності, легалізація суб'єктів господарської діяльності, адміністративно-правові засади, державне управління, державне регулювання, державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензування, дозвільні процедури, гармонізація законодавства, європейська інтеграція.

АННОТАЦИЯ

Сагайдак Ю. В. Административно-правовые основы легализации субъектов предпринимательской деятельности в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс, финансовое право, информационное право. - Национальный авиационный университет, Киев, 2014.

В диссертации исследуется легализация субъектов предпринимательской деятельности как предмет правового регулирования, история административно-правового регулирования отношений легализации субъектов предпринимательской деятельности, анализируется законодательство Украины о легализации субъектов предпринимательской деятельности. В частности, уделяется внимание соотношению таких правовых категорий как «хозяйственная деятельность», «предпринимательская деятельность», « правовой статус субъекта хозяйствования» и «правовой статус субъекта предпринимательской деятельности». Проанализировано этимологию понятий «легализация субъектов предпринимательской деятельности» и «легитимация субъектов предпринимательской деятельности», в результате чего был сделан вывод о преимуществе употребления термина «легализация субъекта предпринимательской деятельности» по отношению к процессу создания субъекта предпринимательства, внутренней и внешней организации деятельности его учредителей, что включает в себя комплекс разрешительных процедур и получение разрешительных документов.

Раскрывается административно-правовая сущность государственного управления легализацией субъектов предпринимательской деятельности как части государственного управления легализацией субъектов хозяйственной деятельности, исследуются принципы, функции, формы и методы государственного управления легализацией субъектов предпринимательской деятельности и анализируется система и правовой статус органов государственной власти, которые осуществляют данный вид управления. Раскрываются особенности государственного управления, проблемы и перспективы совершенствования государственного управления и правового регулирования таких процедур легализации субъектов предпринимательской деятельности, как государственная регистрация, лицензирование, сертификация и стандартизация и получение разрешительных документов. Отдельное внимание уделено исследованию административно-правовых основ гармонизации законодательства Украины в сфере легализации субъектов предпринимательской деятельности к законодательству Европейского Союза и заимствования положительного опыта в данной сфере отдельных стран - участниц Европейского Союза.

Ключевые слова: легализация субъектов предпринимательской деятельности, легализация субъектов хозяйственной деятельности, административно-правовые основы, государственное управление, государственное регулирование, государственная регистрация субъектов предпринимательской деятельности, лицензирование, разрешительные процедуры, гармонизация законодательства, европейская интеграция.

SUMMARY

Sagaidak Y. V. Administrative and legal basis of legalization of businesses in Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of sciences, specialty 12.00.07 - administrative law and procedure, financial law, information law. - National Aviation University, Kyiv, 2014.

In the thesis the legalization of businesses as a subject of legal regulation, the history of administrative and legal regulation of the legalization of businesses and analyzes the law of Ukraine on the legalization of businesses foreign trade. Disclosed administrative and legal nature of government legalization of businesses as part of the government legalize business entities studied the principles, functions, forms and methods of government legalization of businesses and analyze the system and the legal status of public authorities, its exercise. Features of Public Administration, problems and prospects for improved governance and regulation of procedures for businesses. Special attention is paid to the study of the administrative and legal framework for the harmonization of legislation of Ukraine in the field of legalization of businesses with EU legislation and the adoption of best practices in this area of individual member states of the European Union.

Key words: legalization of businesses, administrative and legal framework, governance, regulation, governance principles, state registration of business entities, licensing, licensing procedures, harmonization, European integration.

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі цивільного та трудового права юридичного факультету Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор Омельченко Андрій Володимирович, Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», завідуючий кафедри цивільного та трудового права юридичного факультету

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України Крупчан Олександр Дмитрович, Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва ім. академіка Ф.Г. Бурчака МАПрН України, директор;

кандидат юридичних наук, професор Демський Едуард Францович, Академія праці, соціальних відносин і туризму Федерації професійних спілок України, професор кафедри адміністративного, фінансового та господарського права.

Захист відбудеться «____» листопада 2014 року о «___» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.062.16 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук у Національному авіаційному університеті за адресою: 03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою : 03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1.

Автореферат розісланий «____» жовтня 2014 року

Учений секретар спеціалізованої вченої ради І.М. Сопілко.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У процесі формування державно-правової стратегії національного розвитку України важливим напрямом є побудова розвинених стабільних ринково-економічних відносин. Подальша демократизація суспільних процесів сприяла новому підходу до розуміння сутності держави та громадянського суспільства, адміністративного впливу на соціально-економічні явища, особливо, господарську діяльність і, зокрема, підприємництво. У Конституції України визначається існування та захист приватної власності, зафіксований принцип економічної свободи людини і громадянина, гарантується верховенство права, що стало поштовхом до розвитку господарських відносин у вигляді вільного підприємництва.

Відносини підприємництва зазнали чимало змін, орієнтуючись на динаміку розвитку українського суспільства та його вимоги у зв'язку із переходом від адміністративно-командної системи господарювання до ринкової економіки.

Проте і на сьогодні залишається багато проблем адміністративно-правового характеру, що негативно впливають на розвиток підприємництва в Україні, і, зокрема, створення нових суб'єктів підприємницької діяльності.

Особливого змісту набуває дослідження та вдосконалення адміністративно-правових засад створення нових суб'єктів підприємницької діяльності в умовах євроінтеграції України.

Зазначене вимагає впорядкування та уніфікації національного законодавства у відносинах щодо встановлення меж співпраці майбутнього чи існуючого суб'єкта підприємницької діяльності (господарювання) із органами державної влади. Особливої актуальності набуває питання впорядкування правового регулювання легалізації суб'єктів підприємницької діяльності в умовах великої кількості нормативно-правових актів, які дублюють один одного або суперечать один одному, що викликає існування правових колізій, юридичної та організаційної невпорядкованості у системі державного управління в сфері організації діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, особливо на стадії легалізації їх діяльності.

В роботі досліджується процес створення суб'єкта підприємницької діяльності та внутрішня і зовнішня організація діяльності його засновників чи власників капіталу, що включає в себе низку дозвільних процедур та отримання дозвільних документів від початку організації діяльності суб'єкта до його припинення, що і є легалізацією суб'єктів підприємницької діяльності.

Визначення термінології, уніфікація, систематизація та вдосконалення законодавства у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, його аналіз та перегляд у зв'язку із новітніми тенденціями розвитку економіки та суспільства в Україні та світі, необхідні для повноцінного розвитку України як цивілізованої європейської держави.

Оскільки розвиток підприємництва та економіки напряму залежать від ефективності функціонування державних механізмів регулювання та якості діяльності органів державної влади, важливим завданням є також налагодження стабільної та організованої діяльності державного апарату управління, проведення адміністративної реформи, чітке розмежування функцій органів державної влади у сфері державного управління легалізацією суб'єктів підприємницької діяльності, напрацювання принципів та традицій управління підприємницькою діяльністю, запозичених у розвинених країн Європи та організація законодавчо врегульованих відносин між суб'єктом підприємницької діяльності та державними органами.

Виходячи із того, що законодавець вимагає від потенційного суб'єкта підприємництва виконати необхідні процедури для законного заняття підприємницькою діяльністю, особливого значення набувають нові підходи до розуміння суті та розробки концепції процесу легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, а також вироблення нових принципів у відносинах легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, які б враховували нові доктринальні засади сучасного розвитку адміністративного права та адаптації його норм до європейського законодавства у вказаній сфері.

На жаль, відносини легалізації суб'єктів підприємницької діяльності є неналежним чином та недостатньо врегульованими в Україні. І це є результатом відсутності комплексного адміністративно-правового дослідження відносин легалізації суб'єктів підприємництва, що в національному законодавстві зводиться до процедури державної реєстрації, яка є лише етапом легалізації суб'єктів підприємницької діяльності.

Виходячи з цього, необхідним є комплексне теоретико-правове дослідження адміністративно-правових засад легалізації суб'єктів підприємницької діяльності у зв'язку із процесами інтеграції України до Європейського Союзу, що дасть змогу усунути правові колізії в законодавстві та створити належні організаційно-правові умови для створення та діяльності ефективних суб'єктів підприємництва, адаптованих до роботи не лише на внутрішньому ринку а й за його межами.

Теоретичну основу дослідження складають наукові праці вітчизняних та зарубіжних науковців у сфері адміністративного, конституційного права, а саме: В. Б. Авер'янова, О. Ф. Андрійко, Ю. П. Битяка, А. С. Васильєва, В. П. Єрмоліна, Л. В. Коваля, М. І. Козюбри, І. Б. Коліушка, В. К. Колпакова, В. В. Копєйчикова, О. Д. Крупчана, Є. Б. Кубка, Н. Р. Нижник, А. В. Омельченка, В. Ф. Опришка, А. Ю. Олійника, В. Ф. Погорілка, В. М. Селіванова, В. Ф. Сіренка, В. П. Тимощука, О. І. Харитонової, В. В. Цвєткова, В. М. Шаповала, Ю. С. Шемшученка, О. І. Ющика та інших.

Основою теоретичного базису дисертаційного дослідження стали праці відомих теоретиків та філософів права, таких як С. С. Алексєєва, В. П. Андрущенка, І. В. Бойченка, В. О. Котюка, А. М. Колодія, І. Ф. Надольного, П. М. Рабіновича, О. Ф. Скакун, В. Я. Тація, В. М. Хропанюка, Ф. П. Шульженка та інших .

Певні положення дослідження ґрунтуються на аналізі праць представників наук цивільного, господарського та підприємницького права - О. М. Вінник, О. В. Дзери, В. К. Мамутова, В. С. Мартем'янова, О. А. Підопригори, О. О. Підопригори, О. П. Подцерковного, Н. О. Саніахметової, А. Я. Пилипенка, К. С. Хахуліна, В. С. Щербини, Р. Б. Шишки та інших.

Окремі положення цього дослідження базуються на роботах представників кримінального, міжнародного, корпоративного права - А. Ю. Бушуева, В. Н. Денисова, М. Й. Коржанського, В. І. Муравйова, О. А. Макарової та інших.

Також в роботі були використані наукові праці російських та зарубіжних вчених, таких як І. Л. Бачило, Ю. О. Тихомирова, А. І. Добролюбова, В. В. Лаптєва, Г. Ф. Шершневича, Є. М. Трубецького, Л. Й. Петражицького, Л. А. Гумпиловича, В. С. Нерсесянца, Д. В. Дождьова, С. С. Алексєєва, Р. Вандерборга, Ж. І. Ле Галлу, І. Р. Михасюка, Артура Коля (Cole Arthur), Й. Шумпетера (Shapero Albert), А. Сміта, Д. Рікардо, Р. Кантильйона, П. Верхана, М. Блауга та інших.

Нормативно-правову основу дисертаційного дослідження склали: законодавство України, міжнародно-правові документи, законодавство іноземних держав (Німеччини та Франції) та інші нормативно-правові акти, що регулюють відносини у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі цивільного та трудового права Державного навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» відповідно до науково-дослідних робіт «Проблеми правового забезпечення соціально-економічного та політичного розвитку України» (номер державної реєстрації 0102U006315), «Законодавче забезпечення вирішення проблем, пов'язаних з подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи» (номер державної реєстрації 0108U006686).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у розкритті поняття «легалізація суб'єктів підприємницької діяльності», поняття «відносини легалізації суб'єктів підприємницької діяльності», дослідженні внутрішньої структури процесу легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, визначенні місця у системі національного права норм права, які регулюють відносини легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, а також розробці науково-обґрунтованих теоретико-правових та практичних висновків і рекомендацій щодо вдосконалення державного управління легалізацією суб'єктів підприємницької діяльності та запозичення позитивного зарубіжного досвіду у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності. Відповідно до поставленої мети, визначені такі основні завдання:

розкрити суть легалізації суб'єктів підприємницької діяльності як предмета правового регулювання;

визначити поняття «легалізація суб'єктів підприємницької діяльності» та «відносини легалізації суб'єктів підприємницької діяльності»;

проаналізувати історичний досвід адміністративно-правового регулювання відносин легалізації суб'єктів підприємницької діяльності в Україні та інших країнах;

здійснити аналіз стану та проблем адміністративно-правового регулювання легалізації суб'єктів підприємницької діяльності в Україні;

дослідити основи державного управління легалізацією суб'єктів підприємницької діяльності;

розкрити зміст та особливості державного управління державною реєстрацією, ліцензуванням та іншими суміжними дозвільними процедурами;

узагальнити досвід європейських країн у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності та сформулювати конкретні висновки щодо необхідності запозичення норм права європейських країн щодо державно-правового регулювання відносин легалізації;

довести необхідність гармонізації законодавства щодо легалізації суб'єктів підприємницької діяльності із законодавством Європейського Союзу щодо відповідних суспільних відносин та визначити напрямки такої гармонізації.

Об'єктом дослідження є адміністративно-правові відносини у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, що складаються у процесі створення, державної реєстрації, отримання дозвільних документів суб'єктами підприємницької діяльності та зарубіжний досвід правового регулювання вказаних відносин.

Предметом дослідження є адміністративно-правові засади легалізації суб'єктів підприємницької діяльності в Україні.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають загально філософські, загально наукові і спеціально наукові методи. У процесі дослідження застосовувалися: діалектичний метод - для дослідження природи, сутності та внутрішніх зв'язків легалізації суб'єктів підприємницької діяльності (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 2.3) та розкриття тенденції розвитку теоретико-правових вчень щодо об'єкту дослідження ( підрозділ 1.1) ; історико-правовий метод - для дослідження історико-правових умов формування такого об'єкта державного управління, як легалізація суб'єктів підприємницької діяльності (підрозділи 1.2, 2.1); порівняльний метод - для співставлення національного та зарубіжного досвіду правового регулювання відносин легалізації суб'єктів підприємницької діяльності (підрозділи 3.1, 3.2) ; метод системно-структурного аналізу для визначення місця та ролі норм права, що регулюють відносини легалізації суб'єктів підприємницької діяльності серед інших інститутів національного права і розкриття внутрішньої структури легалізації суб'єктів підприємницької діяльності і системи державного управління цим процесом (підрозділ 1.3). Крім загально філософських та загальнонаукових методів, в роботі були використані й спеціальні методи наукового пізнання: юридичний метод - для аналізу норм національного та зарубіжного права з питань легалізації підприємницьких суб'єктів (підрозділи 1.3, 3.1, 3.2); методи юридичної логіки - для дослідження юридико-правових явищ, розуміння їх природи, узагальнення та розробки відповідних рекомендацій щодо вдосконалення правового регулювання предмета дослідження та визначення прогалин у державному управлінні в сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним науковим дослідженням адміністративно-правових засад легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, в якому розглядаються загальнотеоретичні основи розуміння легалізації суб'єктів підприємницької діяльності як особливого правового явища в національній правовій системі та об'єкта державного управління, та важливі аспекти практики застосування нормативно-правових положень, в контексті гармонізації національного законодавства із європейським, на основі яких зроблено відповідні висновки та рекомендації. Головний здобуток дослідження становлять розроблені й сформульовані автором концептуальні положення й висновки, що вирізняються науковою новизною, а саме:

вперше:

- здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз відносин легалізації суб'єктів підприємницької діяльності в Україні;

- визначено поняття «легалізація суб'єктів підприємницької діяльності», поняття «відносини легалізації суб'єктів підприємницької діяльності»;

- розроблено авторську структуру системи легалізації суб'єктів підприємницької діяльності та охарактеризовано всі її структурні елементи, а саме: а) суб'єкти; б) об'єкт; в) відносини легалізації суб'єктів підприємницької діяльності; г) процедури (етапи); д) зміст;

- проаналізовано особливості державного управління у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності;

- сформульовано визначення поняття «державне управління легалізацією суб'єктів підприємницької діяльності»;

- комплексно досліджено повноваження державних органів, які беруть участь в розробці і реалізації державної політики у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, сформульовано рекомендації щодо вдосконалення адміністративно-правових важелів впливу держави на цю діяльність;

- здійснено аналіз стану та перспектив гармонізації національного законодавства у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності з європейським правом та досліджено особливості державного управління у цій сфері;

удосконалено:

- поняттєво-термінологічний апарат щодо легалізації суб'єктів підприємницької діяльності;

- наукові визначення щодо внутрішньої системи легалізації суб'єктів підприємницької діяльності;

- характеристику змісту, принципів, функцій, форм, методів державного управління у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності;

- теоретико-правові положення щодо гармонізації національного законодавства у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності з європейським правом;

дістали подальшого розвитку положення щодо:

- визначення системи норм права щодо легалізації суб'єктів підприємницької діяльності як комплексного міжгалузевого інституту у системі національного права;

- обґрунтування необхідності єдиного теоретико-правового підходу до легалізації суб'єктів підприємницької діяльності в Україні як виду господарюючих суб'єктів;

- наявних теоретичних та практичних положень щодо економічних прав і свобод людини і громадянина в контексті «належного урядування» та вчення про «адміністративні послуги» у сфері господарювання;

- напрямів та принципів зближення законодавства України із законодавством європейських країн у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності та запозичення позитивного зарубіжного досвіду щодо регулювання відносин легалізації суб'єктів підприємницької діяльності.

Практичне значення одержаних результатів. Дослідження характеризується новизною та актуальністю висновків і полягає у можливості їх використання: в науково-дослідних цілях - для подальшої теоретичної розробки та удосконалення положень науки адміністративного права щодо легалізації суб'єктів підприємницької діяльності та господарювання; у законотворчій діяльності - для вдосконалення національного законодавства щодо регулювання підприємницьких та господарських відносин у сфері створення, державної реєстрації, дозвільних процедур для суб'єктів підприємництва та господарювання в цілому; у навчальному процесі - при підготовці фахівців, видавництві підручників, навчальних посібників та навчально-методичних матеріалів з господарського, адміністративного, конституційного та підприємницького права.

Результати наукового дослідження адміністративно-правових засад легалізації суб'єктів підприємницької діяльності були впроваджені шляхом розробки рекомендацій щодо прийняття відповідних змін та доповнень до нормативно-правових актів і були прийняті до розгляду Комітетом Верховної Ради України з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики (Лист Верховної Ради України № 04-29/16-50 від 08.02.2013 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана особисто автором. Пропозиції та положення дисертації базуються на власних дослідженнях здобувача, аналізі наукових, періодичних та нормативних джерел. Окремі питання в дисертації порушуються вперше, інші - розглядаються в нових аспектах, деякі можуть бути вдосконалені з урахуванням подальшого розвитку юридичної науки.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на національних і міжнародних науково-практичних конференціях: збірник доповідей та тез повідомлень ІІ Міжвузівської науково-практичної конференції «Забезпечення розвитку дрібного, малого та середнього бізнесу» (м. Ірпінь, 2012 р.; тези опубліковано); матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Міжнародне економічне співробітництво України (правові проблеми)» (м. Київ, 2004 р.; тези опубліковано); збірник тез наукових доповідей II Міжнародної науково-практичної конференції студентів та аспірантів «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Луцьк, 2006 р.; тези опубліковано); збірник матеріалів Науково-методичної конференції «Проблеми вдосконалення підготовки юристів (професійні та морально-етичні аспекти)» (м. Київ, 2008 р.; тези опубліковано).

Публікації. Ключові положення дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у одинадцяти наукових працях автора, з яких п'ять опубліковано у фахових наукових виданнях, що входять до переліку наукових видань, затверджених Департаментом атестації кадрів Міністерства освіти і науки України, одна наукова праця надрукована у іноземному джерелі та п'ять - у збірниках матеріалів наукових конференцій, дві з яких мають міжнародний характер. Всі публікації здобувача, підготовлені ним особисто, без участі співавторів.

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які охоплюють 8 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 228 сторінок, з яких 194 сторінки - основний текст, список використаних джерел містить 359 найменувань.

державний реєстрація ліцензування підприємницький

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначаються мета і задачі, об'єкт, предмет і методи дослідження, висвітлюються наукова новизна одержаних результатів та їх практичне значення, а також наводяться відомості про особистий внесок здобувача, апробацію результатів дисертації, публікації основних положень дисертаційного дослідження, структуру та обсяг дисертації.

Розділ 1 «Адміністративно-правове регулювання відносин легалізації суб'єктів підприємницької діяльності» складається з трьох підрозділів, у яких досліджуються легалізація суб'єктів підприємницької діяльності як предмет адміністративно-правового регулювання, історія адміністративно-правового регулювання відносин легалізації суб'єктів підприємницької діяльності та законодавство України про легалізацію суб'єктів підприємницької діяльності.

У підрозділі 1.1. «Легалізація суб'єктів підприємницької діяльності як предмет адміністративно-правового регулювання» аргументовано необхідність комплексного дослідження адміністративно-правових аспектів легалізації суб'єктів підприємницької діяльності. Приділено увагу співвідношенню таких правових категорій як «господарська діяльність» та «підприємницька діяльність», «правовий статус суб'єктів господарювання» та «правовий статус суб'єкта підприємницької діяльності».

Проаналізовано етимологію понять «легалізація суб'єктів підприємницької діяльності» та «легітимація суб'єктів підприємницької діяльності». Доведено, що доцільніше вживати термін «легалізація суб'єктів підприємницької діяльності» по відношенню до процесу створення суб'єкта підприємницької діяльності, внутрішньої і зовнішньої організації діяльності його засновників, що включає в себе низку дозвільних процедур та отримання дозвільних документів.

Суспільні відносини, що виникають в сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності мають складний економічний та правовий зміст. В роботі здійснено їх комплексний аналіз, охарактеризовано їх суб'єктний, об'єктний склад і зміст.

Вперше систематизовано процедури легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, що можуть поділятися в залежності від форми прояву на зовнішні та внутрішні, в залежності від першочерговості на первинні та вторинні, за юридичною значимістю на юридичні та фактичні, а також за характером на основні та спеціальні.

У підрозділі 1.2. «Історія адміністративно-правового регулювання відносин легалізації суб'єктів підприємницької діяльності» досліджено історичний досвід адміністративно-правового регулювання відповідних відносин.

З'ясовано, що легалізація суб'єктів підприємницької діяльності як обов'язкова процедура, спрямована на отримання необхідного правового статусу для участі в господарському обороті, стала можливою лише із демократизацією суспільства та розвитком торгових відносин, оскільки в рабовласницьких державах зайняття торговою діяльністю та здійснення інших цивільно-правових операцій повністю залежало від правового статусу особи, отриманого від народження. Варто зазначити, що Закони ХII таблиць встановлювали свободу приватних асоціацій, що були прототипами сучасних юридичних осіб. В Україні ж розвиток відносин легалізації суб'єктів підприємницької діяльності розпочався із встановленням феодального ладу в Київській Русі та набув рис сучасної процедури лише за часів пізньої Російської імперії. Легалізація суб'єктів підприємницької діяльності здійснювалась в два етапи: оформлення угоди про створення підприємства та представлення виписки із угоди про створення підприємства у купецькі управи великих міст.

У підрозділі 1.3. «Характеристика законодавства України у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності» з'ясовані питання про: 1) загальнотеоретичні основи законодавства про легалізацію суб'єктів підприємницької діяльності; 2) місце законодавства про легалізацію суб'єктів підприємницької діяльності у системі законодавства України; 3) шляхи вдосконалення законодавства про легалізацію суб'єктів підприємницької діяльності.

В результаті системного аналізу нормативно-правових джерел, якими регулюються відносини легалізації суб'єктів підприємницької діяльності з'ясовано, що інститути права та законодавства, нормами яких регулюються зазначені відносини, є комплексними міжгалузевими інститутами відповідно права та законодавства України і включають в себе норми права різних галузей, переважно адміністративного, господарського та цивільного, що, відповідно обумовлює й методи правового регулювання відносин легалізації суб'єктів підприємницької діяльності.

Законодавство у досліджуваній сфері знаходиться на стадії формування і потребує удосконалення шляхом систематизації, що має відбуватися за рахунок кодифікації норм у Господарському та Цивільному кодексах України та консолідації у спеціальному законодавчому акті «Про легалізацію суб'єктів господарювання». Робоча назва законодавчого акту вибрана з огляду на те, що легалізація суб'єктів підприємницької діяльності є частиною легалізації суб'єктів господарювання і має бути розглянута в контексті легалізації суб'єктів господарювання.

Розділ 2 «Адміністративно-правові засади легалізації суб'єктів підприємницької діяльності» складається із трьох підрозділів, у яких досліджуються сутність та проблеми державного управління легалізацією суб'єктів підприємницької діяльності, система та правовий статус органів державного управління легалізацією суб'єктів підприємницької діяльності, принципи, форми і методи їх діяльності.

У підрозділі 2.1. «Легалізація суб'єктів підприємницької діяльності як об'єкт державного управління економікою» у ході дослідження було з'ясовано питання про адміністративно-правову сутність та співвідношення таких понять як «політика», «управління», «державне управління», «державне управління економікою», «державне управління легалізацією суб'єктів господарською діяльністю» та «державне управління легалізацією суб'єктів підприємницької діяльності», що дало можливість розглянути принципи, функції, форми та методи державного управління легалізацією суб'єктів підприємницької діяльності.

На основі теоретико-правового аналізу та розмежування таких категорій як «державне управління економікою» та «державне регулювання економіки», зроблено висновок, що легалізація суб'єктів підприємницької діяльності може бути об'єктом як державного управління економікою так і об'єктом державного регулювання економіки, та, відповідно, сформульовано визначення, відповідно до якого «державне управління легалізацією суб'єктів підприємницької» походить від визначення «державного управління легалізацією суб'єктів господарської діяльності» та представляє собою врегульовану нормами права, юридично-владну, підзаконну виконавчу та розпорядчу діяльність відповідних органів державного управління економікою у господарській сфері з виконання покладених на них функцій у сфері легалізації підприємницьких (прибуткових) суб'єктів господарювання та з метою практичного втілення законів у цій сфері.

Крім того, зроблено висновок, що відносини щодо державного управління легалізацією суб'єктів підприємницької діяльності варто віднести до державно-управлінських відносин, оскільки останні характеризуються тим, що суб'єктом державного управління завжди виступає орган виконавчої влади, чи особа, що наділена державно-владними повноваженнями, а правове регулювання вказаних відносин може мати комплексний характер, тобто здійснюватися нормами права різних галузей.

Зазначимо, що специфіка державного управління легалізацією суб'єктів підприємницької діяльності полягає в адміністративно-правових особливостях принципів, функцій форм і методів у зазначеній сфері. Запропоновано визначення принципів державного управління легалізацією суб'єктів підприємницької діяльності та здійснено їх класифікацію на загальні (соціально-політичні, організаційні) та спеціальні.

Визначено, що державне управління легалізацією здійснюється через функції, які можна поділити на загальні: планування та прогнозування, нормотворчу, регулятивну, контрольну, забезпечення законності та правопорядку, економічну, соціальну та інформаційну, а також спеціальні: роз'яснювально-просвітницьку, обліково-статистичну, методологічну та координаційну, та допоміжні.

Функції державного управління легалізацією суб'єктів підприємницької діяльності тісно пов'язані із повноваженнями органів державної влади, що є суб'єктами державного управління у даній сфері. В результаті аналізу системи органів державного управління легалізацією суб'єктів підприємницької діяльності та їх компетенції, зроблено висновок, що практично всі органи виконавчої влади здійснюють управління у вказаній сфері, що обумовлено комплексним міжгалузевим характером правового регулювання даних відносин та великою кількістю процедур легалізації суб'єктів підприємницької діяльності.

В результаті аналізу суб'єктного складу державного управління легалізацією суб'єктів підприємницької діяльності, можна зробити висновок, що провідними центральними органами виконавчої влади в сфері державного управління легалізацією суб'єктів підприємницької діяльності є Міністерство юстиції України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва. Крім того, зазначимо, що проблемними аспектами державного управління у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності є нечіткість розмежування функцій відповідних органів влади та перебування їх у стадії реформування, що має негативний вплив.

Крім того проведено комплексний аналіз форм та методів державного управління в сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності.

У підрозділі 2.2. «Державна реєстрація як одна із процедур легалізації суб'єктів підприємницької діяльності» досліджується сутність та специфіка однієї із ключових процедур легалізації суб'єктів підприємницької діяльності - державної реєстрації. Відповідно до авторської класифікації етапів легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, державну реєстрацію варто віднести до первинного зовнішнього етапу. На цьому етапі фактично створений суб'єкт підприємницької діяльності, але такий, що ще не має юридичного підтвердження свого правового статусу, вступає у відносини із державними органами, що виконують процедури державної реєстрації, для того, щоб в кінцевому результаті оформити відповідно до законодавства «de jure» своє право займатися будь-яким дозволеним видом підприємницької діяльності.

Встановлено, що державна реєстрація, як процедура легалізації суб'єктів підприємницької діяльності має базуватися на тих самих принципах, функціях, формах та методах державного управління, що й легалізація суб'єктів підприємницької діяльності, для створення єдиної теоретико-правової концепції легалізації суб'єктів господарської діяльності.

Визначено, що Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» є основним нормативно-правовим актом у сфері державної реєстрації та потребує вдосконалення в межах реалізації адміністративної реформи. До основних необхідних змін варто віднести подальше вдосконалення механізму «єдиного вікна», в межах якого законодавчо встановити можливість здійснювати державну реєстрацію із іншими процедурами легалізації суб'єктів підприємницької діяльності; ввести заборону щодо неможливості перекладання обов'язку передачі документів до органів постановлення на облік на засновників суб'єкта підприємницької діяльності; встановити достатній рівень відповідальності державного реєстратора та інших державних службовців щодо порушення прав засновників та затягування процедури державної реєстрації; встановити спрощену систему судового провадження у справах, що стосуються державної реєстрації; внести відповідні зміни у цивільне законодавство, для усунення колізій з приводу дієздатності як юридичних так і фізичних осіб; законодавчо забезпечити матеріально-технічний базис для реалізації можливості електронної державної реєстрації та встановити відповідальність за порушення порядку реалізації норм закону, що регулює відносини державної реєстрації.

Встановлено, що успіх удосконалення правового регулювання у сфері державної реєстрації можливий лише у поєднанні із адміністративною та податковою реформами і прийняттям спеціального Закону у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності.

У підрозділі 2.3. «Ліцензування та інші суміжні процедури легалізації суб'єктів підприємницької діяльності» досліджується сутність та специфіка інших процедур легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, до яких відносяться ліцензування, сертифікація та стандартизація, отримання дозвільних документів. Ці процедури є вторинними по відношенню до державної реєстрації, і є обов'язковими лише для здійснення певних видів підприємницької діяльності, що вказує на їх суміжність та схожість.

Ліцензування представляє собою один із найбільш характерних історичних методів адміністративного впливу на поведінку суб'єктів підприємницької діяльності, є обов'язковою процедурою легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, без якої здійснення певного виду підприємницької діяльності є незаконним. А тому, державне управління у сфері ліцензування є частиною державного управління у сфері легалізації суб'єктів господарської діяльності і має базуватися на тих самих принципах, функціях, формах і методах.

В результаті теоретичного аналізу адміністративно-правових засад управління у сфері ліцензування з'ясовано, що державне управління та правове регулювання зазначеної сфери потребує вдосконалення шляхом внесення відповідних змін у нормативно-правові акти. Перш за все, необхідним є прийняття єдиного законодавчого акту, що визначив би єдині принципи державної політики у сфері легалізації суб'єктів господарської діяльності, в тому числі й у сфері ліцензування; забезпечити можливість отримання ліцензії разом із процедурою державної реєстрації; реалізувати механізми подання документів на отримання ліцензії поштою, у тому числі й у вигляді електронного документу, для чого внести відповідні зміни у Закон України «Про інформацію», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис»; імперативно обмежити строки видання, анулювання, переоформлення ліцензії уповноваженими органами та встановити підвищену відповідальність державних службовців за порушення таких строків; внести зміни у законодавство щодо адміністративного судочинства та встановити спрощений порядок звернення та вирішення справ, що стосуються видання, анулювання та переоформлення ліцензій; у спеціальному Законі «Про легалізацію суб'єктів господарювання» встановити загальну мету та критерії ліцензування, за якими той чи інший вид діяльності потребує ліцензії; законодавчо визначити заборону утворення різноманітних фондів та переведення до них коштів за ліцензійні дії, окрім сплати до Державного бюджету України; чітко врегулювати питання проведення конкурсів на отримання ліцензій обмеженої кількості з урахуванням антикорупційного законодавства; відповідно до оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, визначити підвідомчість Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування та спростити порядок звернення до неї; розробити універсальну електронну програму «розрахунку видання ліцензії», щоб зробити систему оплати зі ліцензійні дії більш прозорою та загальною.

Визначено, що окрім ліцензування до процедур легалізації суб'єктів підприємницької діяльності входять такі процедури як сертифікація та стандартизація та отримання дозвільних документів. Виходячи із цього, державне управління зазначеними процедурами має бути уніфіковане із державним управлінням у сфері легалізації суб'єктів господарської (підприємницької діяльності). Шляхом комплексного аналізу, визначено, що не варто виокремлювати патентування як особливу процедуру легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, оскільки із прийняттям Податкового кодексу України процедура отримання торгового патенту втратила ознаки окремої процедури легалізації суб'єктів підприємницької діяльності та набула значення лише для порядку оподаткування.

Аналізуючи природу та специфіку правового регулювання сертифікації та стандартизації, варто відмітити, що ці дві процедури легалізації хоча й мають свою специфіку та тісно пов'язані між собою, проте є невід'ємними частинами процесу легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, тому державне управління цими процедурами має здійснюватися за загальними принципами державного управління у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності. Вдосконалення у сфері державного управління сертифікацією та стандартизацією мають торкнутися, перш за все, чіткого розмежування повноважень органів виконавчої влади у даній сфері, посиленні міжвідомчого контролю для запобігання порушень з боку державних службовців та державних органів, встановлення жорстких вимог щодо переліку товарів, які потребують обов'язкової сертифікації, законодавчого заохочення отримання міжнародних сертифікатів якості, у зв'язку із євроінтеграційними процесами та членством України в СОТ.

За результатами комплексного аналізу державного управління у сфері здійснення дозвільних процедур, визначено, що необхідно здійснити наступні заходи у вказаній сфері: класифікувати види дозвільних процедур за ознакою напрямків їх здійснення; визначити такі принципи здійснення дозвільних процедур, як законність, об'єктивність, рівність суб'єктів підприємницької діяльності перед законом, демократизм, публічність, контрольованість, оптимізація регулюючого впливу уповноважених органів, сприяння розвитку конкуренції, взаємна відповідальність держави і суб'єкта підприємницької діяльності; законодавчо закріпити сфери діяльності, щодо яких здійснюються дозвільні процедури.

Розділ 3 «Адміністративно-правові засади гармонізації законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності» складається із двох підрозділів, у яких досліджуються адміністративно-правові аспекти гармонізації національного законодавства у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності з урахуванням досвіду окремих країн-членів Європейського Союзу.

У підрозділі 3.1. «Досвід легалізації суб'єктів підприємницької діяльності у країнах Європейського Союзу» за допомогою порівняльно-правового методу досліджено досвід окремих країн-учасниць Європейського Союзу, таких як Німеччина та Франція, проаналізовано відмінності процедур легалізації суб'єктів підприємницької діяльності порівняно із українським законодавством. Варто зазначити, що такий порівняльно-правовий аналіз було здійснено не лише на національному рівні, але й на рівні наднаціональному, тобто в контексті права Європейського Союзу. В результаті чого доведено, що відносини легалізації суб'єктів підприємницької діяльності регулюються такими галузями європейського права, як правове регулювання внутрішнього ринку ЄС, нормами торгівельного, комерційного та корпоративного права. Зроблено висновок, що інститут легалізації суб'єктів підприємницької діяльності в європейському праві теж має міжгалузевий комплексний характер.

Законодавство про компанії ЄС, що діє на наднаціональному рівні, складається із Регламентів та Директив, на підставі аналізу яких зроблено висновок, що законодавство про компанії регламентує відносини легалізації лише юридичних осіб наднаціонального рівня, до яких відносяться такі організаційно-правові форми юридичних осіб як Європейське об'єднання економічного інтересу, Європейське товариство та Європейська кооперативна компанія.

Досліджуючи національний рівень правового регулювання відносин легалізації суб'єктів підприємницької діяльності у деяких країнах континентального права, зроблено висновок, що Україні доцільно запозичити їх традиційний позитивний досвід у вказаній сфері.

У підрозділі 3.2. «Державне управління гармонізацією національного законодавства у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності із законодавством Європейського Союзу» доведено, що питання гармонізації законодавства України із правом Європейського Союзу (ЄС) та його окремих країн-членів є важливим етапом реалізації зовнішньої політики України. Відповідно до Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом, Закону України «Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» гармонізація національного законодавства є обов'язковою складовою інтеграції до Європейського Союзу. Але у зв'язку із новою політикою сусідства Європейського Союзу, Україна гармонізує своє законодавство лише у напрямках, які визнані пріоритетними. Тобто, гармонізація у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності є необхідною умовою політики сусідства. Відповідно до цього було досліджено поняття «адаптація законодавства», «гармонізація законодавства», «уніфікація законодавства», «імплементація законодавства» та «зближення законодавства», в результаті чого доведено, що термін «гармонізація законодавства» найбільше підходить для характеристики процесів створення адаптованого правового середовища у пріоритетних сферах співпраці України із ЄС в контексті політики сусідства, що означає посилену співпрацю із країнами-сусідами, максимальне зближення у стратегічно важливих сферах, але не членство.

На основі аналізу понять «управління», «гармонізація законодавства» та «легалізація суб'єктів підприємницької діяльності» запропоновано визначення «управління гармонізацією у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності». Відповідно до умов УПС державне управління гармонізацією має базуватися на побудові спеціальної системи управління останньою із визначенням кола органів такого управління. Аналіз Закону України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики» № 2411-VI від 01 липня 2010 року показав, що в різній мірі всі органи влади України і органи місцевого самоврядування в межах свої повноважень беруть учать у процесі гармонізації законодавства України у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності до законодавства ЄС. Особливу увагу звернуто на повноваження Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України.

В процесі дослідження адміністративно-правових засад гармонізації національного законодавства у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності із законодавством ЄС, сформульовано основні принципи управління в даній сфері: пріоритет прав людини та основоположних свобод; забезпечення належного правосуддя в результаті проведення судової реформи; організація належного урядування та проведення відповідної адміністративної реформи.

Доведено, що державне управління гармонізацією законодавства України у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності із законодавством ЄС варто вдосконалити шляхом розмежування та деталізації повноважень центральних органів виконавчої влади та прийняттям окремих нормативно-правових актів, спрямованих на імплементацію деяких норм права ЄС щодо легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, особливо норм законодавства про компанії, а також узгодженням норм Закону України «Про міжнародні договори» та положень Конституції України щодо набрання чинності міжнародними договорами.

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретико-правове узагальнення й викладено пропозиції стосовно нового вирішення наукового завдання, що полягає у розкритті поняття «легалізація суб'єктів підприємницької діяльності», поняття «відносини легалізації суб'єктів підприємницької діяльності», дослідженні внутрішньої структури процесу легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, визначенні місця у системі національного права норм права, які регулюють відносини легалізації суб'єктів підприємницької діяльності та у формулюванні на цій основі науково-обґрунтованих теоретико-правових та практичних висновків і рекомендацій щодо вдосконалення державного управління легалізацією суб'єктів підприємницької діяльності та запозичення позитивного зарубіжного досвіду у цій сфері. Найважливішими серед них є такі: