Адміністративно-правові засади легалізації суб’єктів підприємницької діяльності в Україні

1. В українській юридичній науці питання про адміністративно-правові засади легалізації суб'єктів підприємницької діяльності не було достатньо вивчене, є дискусійним, викликає науковий інтерес та потребує комплексного дослідження. Визначено, що відносини в сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності є складовою відносин господарювання. Норми, що регулюють відносини легалізації суб'єктів підприємницької діяльності утворюють комплексний міжгалузевий інститут національного права. В результаті комплексного аналізу легалізації суб'єктів підприємницької діяльності як предмету правового регулювання, було сформульовано визначення останньої та визначення відповідних суспільних відносин.

2. Легалізацією суб'єктів підприємницької діяльності є здійснення комплексу організаційно-правових процедур та окремих дій як з боку уповноважених державних органів та державних службовців, так і з боку засновників (власників капіталу) у сфері державного регулювання економіки, що реалізовані у формі правових, юридично значимих, а також організаційних дій, з метою створення нового суб'єкта підприємницької діяльності та наділення його відповідним правовим статусом, що на законних підставах дозволяє брати участь новому суб'єкту підприємництва у господарських відносинах. Із визначення легалізації суб'єктів підприємницької діяльності сформульовано визначення відносин легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, що є відносинами, в які вступають уповноважені державні органи, чи державні службовці, і засновники (власники капіталу), щодо здійснення правових, юридично значимих, а також організаційних дій, з метою створення нового суб'єкта підприємницької діяльності та наділення його відповідним правовим статусом, що на законних підставах дозволяє брати участь новому суб'єкту у господарському обороті.

3. Легалізація суб'єктів підприємницької діяльності має свою систему, що будується за власною структурою, до якої входять: суб'єкти, об'єкт, відносини, процедури та внутрішні закономірності і зв'язки, що об'єднують елементи цієї системи. Процедури, в свою чергу, поділяються за відповідними критеріями на: внутрішні та зовнішні, первинні та вторинні, юридичні та фактичні, основні та спеціальні. Визначено, що пріоритетним способом створення суб'єкта має стати явочний спосіб.

4. Історико-правовий аналіз адміністративно-правових засад легалізації суб'єктів підприємницької діяльності довів, що вона існувала в торгових відносинах при різних соціально-економічних формаціях і завжди була тісно пов'язана із правовим статусом суб'єкта, що мав намір займатися торговою діяльністю.

5. Визначено, що такому комплексному міжгалузевому інституту права як сукупність норм, якими регулюються процеси легалізації суб'єктів підприємницької діяльності відповідає комплексний міжгалузевий інститут законодавства, що утворює систему законів та підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють такі суспільні відносини. Удосконалення законодавства у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності є необхідним і має відбуватись шляхом його систематизації за рахунок кодифікації норм, що регулюють відносини легалізації суб'єктів підприємницької діяльності у Господарському та Цивільному кодексах та консолідації зазначених норм у спеціальному Законі України «Про легалізацію суб'єктів господарювання», а також внесення відповідних змін до інших нормативно-правових актів з метою приведення нормативно-правової бази, що регулює відносини легалізації суб'єктів підприємницької діяльності у відповідність із теоретико-правовою концепцією щодо легалізації суб'єктів підприємницької діяльності. Збільшити ефективність реалізації норм спеціального Закону у сфері легалізації суб'єктів підприємницької діяльності можна за рахунок прийняття Закону України «Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави» та посилення контролюючої функції державних органів відповідно до Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».

6. З'ясовано, що легалізація суб'єктів підприємницької діяльності є об'єктом державного управління економікою, має певні вихідні начала, принципи, характеризується відповідними функціями, формами і методами. Державне управління легалізацією суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється через систему державних органів. У сфері державного управління державною реєстрацією, як необхідної процедури легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, необхідно внести зміни в Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності». Необхідно законодавчо закріпити встановлення загальної правоздатності та дієздатності юридичних осіб; можливості резервування найменування; заборону державним реєстраторам перекладати обов'язок щодо передання відомостей про державну реєстрацію до органів обліку на майбутніх суб'єктів підприємницької діяльності; встановлення скороченого терміну розгляду судами справ щодо незаконних дій державних службовців в сфері державної реєстрації; визначення порядку державної реєстрації фізичної особи - іноземного громадянина, що бажає займатися підприємницькою діяльністю; встановлення можливості звернення до альтернативного органу чи посадової особи щодо здійснення державної реєстрації у разі мотивованої недовіри; закріплення чіткого механізму та строків, а також міри відповідальності за їх недотримання державними службовцями та органами державної влади у випадку подання електронних документів для здійснення державної реєстрації; деталізації механізму державної реєстрації за принципом «єдиного вікна» та контролю за його здійсненням.

7. Окрім процедури державної реєстрації до легалізації суб'єктів підприємницької діяльності відносяться також процедури ліцензування, сертифікація, стандартизація та видача інших дозвільних документів. Всі процедури легалізації суб'єктів підприємницької діяльності мають базуватися на загальних принципах державного управління легалізацією суб'єктів підприємницької діяльності, оскільки є її складовими елементами. Підвищення ефективності державного управління у сфері ліцензування можливе за рахунок концептуального визначення ліцензування однією із процедур легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, визначення принципів ліцензування на основі принципів легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, застосування підвищеної відповідальності державних службовців за порушення строків у ліцензуванні, запровадження скороченого терміну судового розгляду справ щодо незаконних дій державних службовців та державних органів у сфері ліцензування, чіткого визначення мети та критеріїв, за якими вид діяльності визначається ліцензійним, розробки електронної програми «розрахунку вартості ліцензії», нормативної заборони утворення різноманітних фондів та переведення коштів за ліцензійні дії, крім офіційної плати, спрямованої до Державного бюджету України, більш детального врегулювання проведення конкурсів на отримання ліцензій обмеженої кількості, встановлення часткової відповідальності державних службовців, що мають відношення до видання ліцензій обмеженої кількості, впровадження видання генеральної ліцензії, встановлення чіткого спрощеного порядку звернення до експертно-апеляційної ради. Щодо сертифікації та стандартизації, їх необхідно на нормативному рівні визначити як процедури легалізації суб'єктів підприємницької діяльності і застосувати до них ті ж самі принципи державного управління як і до інших процедур легалізації суб'єктів підприємницької діяльності. Вдосконалення у сфері сертифікації та стандартизації має відбуватися переважно за рахунок гармонізації законодавства України в даній сфері із законодавством ЄС і використання позитивного досвіду окремих країн-учасниць ЄС. Для вдосконалення державного управління у сфері інших дозвільних процедур, варто законодавчо визначити їх процедурами легалізації суб'єктів підприємницької діяльності та застосовувати до них загальні принципи легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, а також необхідно класифікувати види дозвільних процедур за ознакою напрямків їх здійснення, чітко визначити в нормах види діяльності, в сфері яких можуть бути застосовані такі дозвільні процедури.

8. В законодавстві Європейського Союзу легалізація суб'єктів підприємницької діяльності також має міжгалузевий характер правового регулювання, який виражається в тому, що відносини легалізації суб'єктів підприємницької діяльності регулюються різними галузями європейського права, такими як торгове право, корпоративне право і законодавство компаній. Правове регулювання відносин легалізації суб'єктів підприємницької діяльності в ЄС має свої особливості, що полягають у так званому подвійному регулюванні - наднаціональному та національному. Наднаціональний рівень визначає загальні принципи здійснення легалізації суб'єктів підприємницької діяльності у господарських відносинах, а також регулює питання створення та діяльності наднаціональних європейських компаній - юридичних осіб. Національний рівень регулювання легалізації суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється за рахунок дії норм відповідних кодексів країн-учасниць ЄС та спрямований на деталізацію процедур легалізації суб'єктів підприємницької діяльності - як юридичних так і фізичних осіб.

9. У країнах типових представниках романо-германської правової сім'ї, що є країнами-членами ЄС та мають давні традиції правового регулювання торгової діяльності, легалізація суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється за принципом правового дуалізму, тобто регулюється двома кодифікованими актами - Цивільним та Торговим кодексами у Франції та Німецьким цивільним уложенням і Німецьким торговим уложенням у Німеччині відповідно. Після аналізу досвіду правового регулювання легалізації суб'єктів підприємницької діяльності у вказаних країнах-учасницях, рекомендовано імплементувати відповідні норми до українського законодавства в рамках запозичення позитивного зарубіжного досвіду державного управління у даній сфері суспільних відносин.

10. Шляхом комплексного аналізу, доведено, що легалізація суб'єктів підприємницької діяльності є пріоритетним напрямком гармонізації законодавства України із законодавством ЄС відповідно до положень Aquis communautaire. Державне управління у сфері гармонізації законодавства до законодавства ЄС з приводу легалізації суб'єктів підприємницької діяльності має бути вдосконалено шляхом розмежування та деталізації повноважень центральних органів виконавчої влади у даній сфері; прийняттям окремих нормативно-правових актів, що спрямовані на імплементацію конкретних норм права ЄС щодо легалізації суб'єктів підприємницької діяльності, наприклад, у сфері законодавства про компанії; узгодженням норм Закону України «Про міжнародні договори» із нормами Конституції України; реалізації адміністративної реформи з урахуванням принципів належного урядування та верховенства права.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Сагайдак Ю. В. Теоретико-правовые основы гармонизации законодательства Украины с законодательством Европейского Союза в сфере легализации субъектов предпринимательской деятельности / Ю. В. Сагайдак Молодой ученый : ежемесячный научный журнал. - М., 2013. - № 6 (53). - С. 574-579.

2. Сагайдак Ю. В. Історичний аспект легалізації правоздатності суб'єктів підприємництва / Ю. В. Сагайдак // Правове регулювання економіки : зб. наук. праць. - К. : КНЕУ, 2007. - № 7. - С. 315-325.

3. Сагайдак Ю. В. Сутність, роль та організаційно-правові проблеми легалізації підприємництва в Україні / Ю. В. Сагайдак // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 11. - С. 87-90.

4. Сагайдак Ю. В. Правовий нігілізм - руйнівне явище в суспільстві та правові засоби боротьби з ним / Ю. В. Сагайдак // Правове регулювання економіки : зб. наук. праць. - 2005. - Вип. 5. - С. 184-194.

5. Сагайдак Ю. В. Легалізація суб'єктів господарювання в Україні та за кордоном (порівняльно-правовий аналіз) / Ю. В. Сагайдак // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 10. - С. 130-134.

6. Сагайдак Ю. В. Поняття і роль легалізації суб'єктів господарювання як організаційно-правового явища / Ю. В. Сагайдак // Вісник НАДУ при Президентові України. - 2004. - № 1. - С. 344-349.

7. Сагайдак Ю. В. Перші кроки. Формування статутного фонду підприємства Ю. В. Сагайдак // Український юрист. - К., 2003. - № 11. - С. 40-42.

8. Сагайдак Ю. В. Організаційно-правові шляхи легалізації суб'єктів господарювання. / Ю. В. Сагайдак // Забезпечення розвитку дрібного, малого та середнього бізнесу . зб. доповідей та тез повідомлень на засіданнях ІІ Міжвузівської науково-практичної конференції. - Ірпінь : Міжрегіональна фінансово-юридична академія, 2012. - С. 71-73.

9. Сагайдак Ю. В. Адміністративна реформа як умова міжнародного економічного співробітництва України (соціальний та правовий аспекти) / Ю. В. Сагайдак // Міжнародне економічне співробітництво України (правові проблеми) : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - К. : Київський національний економічний університет, 2004. - С. 392-394.

10. Сагайдак Ю. В. Сутність, роль та організаційно-правові проблеми легалізації підприємництва в Україні / Ю. В. Сагайдак // Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку : зб. наук. доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів та аспірантів. - Луцьк. : Волинський державний ун-т ім. Л. Українки, 2006. - С. 159-161.

11. Сагайдак Ю. В. Характеристика та аналіз проблем виховання морально-етичних та професійних якостей молодих юристів в Україні / Ю. В. Сагайдак Проблеми вдосконалення підготовки юристів (професійні та морально-етичні аспекти) : зб. матеріалів Науково-методичної конференції - К. : Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, 2008. - С. 231-240.

Размещено на Allbest.ru