Адміністративно-правові засади державного та самоврядного регулювання використання та охорони земель оборони в Україні

2. Аналіз розвитку законодавства, що закріплює правовий режим земель оборони дає можливість виділити такі його основні етапи: 1) перший (1917-1968 рр.): а) 1917-1925 роки - виникнення адміністративних і майнових відносин щодо використання земель, які обслуговували військові потреби та формування української національної державності; б) 1925-1968 роки - характеризується тим, що з'явилися окремі приписи, що стосувалися земель оборони в цілому, які містились у підзаконних нормативних актах (наприклад, Постанова ЦВК СРСР «Про затвердження Загальних основ землекористування та землевпорядкування» від 15 грудня 1928 р., Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про затвердження Положення про охорону державних кордонів Союзу РСР» від 05 серпня 1960 р.); 2) другий (1968-1990 рр.) - регулювання відносин, що стосуються земель оборони, здійснюється на засадах, визначених Основами земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік 1968 року та Земельними кодексами радянських республік, зокрема, Земельним кодексом УРСР 1970 року; 3) третій (1990 р. - сьогодення): а) 1990-2001 роки - започатковано реформування земельних відносин щодо використання та охорони земель оборони та виокремлення земель оборони в окрему підкатегорію земель спеціального призначення; б) 2001 рік - сьогодення - період розвитку та поглиблення правового регулювання режиму земель оборони. Зроблено висновок про те, що правовий режим земель оборони в Україні потребує удосконалення з урахуванням вимог сучасності та особливостей історичного розвитку.

3. Структуру системи законодавства України у галузі використання та охорони земель оборони можна розподілити за такими критеріями: 1) галузева структура (за предметом правового регулювання); 2) ієрархічна структура (за юридичною силою).

Законодавство України у галузі використання та охорони земель оборони являє собою комплексний міжгалузевий функціональний інститут, оскільки містить норми декількох не однорідних галузей законодавства (конституційного, адміністративного, муніципального, цивільного, господарського, земельного, екологічного, військового, кримінального). Законодавство України у галузі використання та охорони земель оборони складається із Конституції України, законів України, чинних міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постанов Верховної Ради України, указів Президента України, декретів і постанов Кабінету Міністрів України, прийнятих в межах повноважень та відповідно до Конституції України і законів України, нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, які пройшли державну реєстрацію у встановленому порядку, прийнятих з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального екологічно збалансованого використання та охорони земель при задоволенні потреб держави в її обороноздатності.

Особливе місце у галузі використання та охорони земель оборони в Україні посідають нормативні акти органів місцевого самоврядування.

4. Державне та самоврядне регулювання у галузі використання та охорони земель оборони полягає у створенні умов для діяльності суб'єктів управління у цій галузі в напрямі, який є бажаним для держави, або окремої адміністративно-територіальної одиниці за яким відбуватиметься розвиток системи управління земельними ресурсами в цілому, що здійснюється на основі закону або іншого нормативно-правового акту представницькими органами та органами виконавчої влади, або органами місцевого самоврядування у межах повноважень специфічними засобами (методами) управлінського впливу з метою виконання завдань щодо ефективного і раціонального використання та охорони земель оборони.

5. Функції державного та самоврядного регулювання використання та охорони земель оборони слід поділити на: 1) загальні функції (планування використання та охорони земель оборони, ведення державного земельного кадастру, прогнозування, координація, організація, державний, самоврядний та громадський контроль за використанням і охороною земель оборони); 2) спеціальні функції (стандартизація і нормування земель оборони, моніторинг земель оборони, вирішення земельних спорів, землеустрій, вивчення та картографування земель оборони тощо); 3) допоміжні функції (фінансування, матеріально-технічне постачання, транспортне обслуговування; кадрове забезпечення та інші).

За формами діяльності виокремлюють: нормотворчу, установчу, контрольну функції державного та самоврядного регулювання в досліджуваній сфері, а за сферами діяльності вирізняють такі функції: природоохоронну; забезпечення комплексного соціально-економічного та культурного розвитку відповідної території; регулювання питань бюджету, фінансів; регулювання земельних відносин; сприяння обороні держави; забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.

6. За обсягом та характером компетенції органи державного регулювання у галузі використання та охорони земель оборони поділяють на: органи загальної, галузевої, міжгалузевої і спеціальної компетенції.

Органами загальної компетенції у зазначеній сфері є: Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади (територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, а також обласні (Київська та Севастопольська міські), районні державні адміністрації).

До органів міжгалузевого регулювання, у межах своєї компетенції, потрібно віднести Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Фонд державного майна України, Державне агентство України з управління зоною відчуження та деякі інші центральні органи виконавчої влади.

Основними галузевими органами влади у зазначеній сфері є: 1) в Збройних Силах України - Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України; 2) в Державній спеціальній службі транспорту - Міністерство інфраструктури України та Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту; 3) в Національній гвардії України - Міністерство внутрішніх справ України та Головний орган військового управління Національної гвардії України; 4) в Державній службі України з надзвичайних ситуацій - Міністерство внутрішніх справ України; 5) в Державній прикордонній службі України - Міністерство внутрішніх справ України та Адміністрація Державної прикордонної служби; 6) в Службі безпеки України - Центральне управління Служби безпеки України; 7) в Службі зовнішньої розвідки України - Апарат управління Служби зовнішньої розвідки України; 8) в Управлінні державної охорони України - Орган Управління державною охороною України.

Особливе місце серед галузевих органів посідає Комісія з контролю за використанням і відчуженням земель оборони та інших земель державної власності, яка є постійно діючим робочим органом Кабінету Міністрів України.

Органами спеціальної компетенції у галузі охорони та використання земель оборони є Державне агентство земельних ресурсів України, Державна інспекція сільського господарства України.

Органами самоврядного регулювання у галузі використання та охорони земель оборони є: територіальна громада; сільська, селищна, міська рада та їх виконавчі органи; сільський, селищний, міський голова; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст та їх виконавчі органи; органи самоорганізації населення.

7. Форми діяльності суб'єктів державного та самоврядного регулювання використання та охорони земель оборони, залежно від настання тих чи інших правових наслідків, доцільно розділяти на дві групи: правові та організаційні.

Правовими формами діяльності суб'єктів державного та самоврядного регулювання у галузі використання та охорони земель оборони можна визначити: правотворчу (нормативно-правові акти органів державного та самоврядного регулювання), правозастосовчу (індивідуальні акти органів державного та самоврядного регулювання), укладення адміністративних договорів, які використовуються в правотворчій та правозастосовчій діяльності (функціонально-управлінські договори, договори між органами виконавчої влади та недержавними утвореннями, договори про делегування деяких повноважень виконавчої влади органам місцевого самоврядування), а також вчинення (здійснення) інших юридично значущих дій (надання експертних висновків, акти про результати перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення).

До організаційних форм регулювання використання та охорони земель оборони відносять: 1) проведення організаційних заходів; 2) здійснення матеріально-технічних операцій.

В межах державного та самоврядного регулювання використання та охорони земель оборони застосовуються адміністративні методи (переконання; контроль; адміністративний примус; заохочення; нормативне регулювання), економічні методи (державне замовлення; відшкодування збитків; пільгове оподаткування; економічне стимулювання раціонального використання і охорони земель), організаційні методи (визначення процедури участі в тих чи інших заходах; сприяння укладанню угод; надання необхідних консультацій та інформації; координацію зусиль і ресурсів), соціально-психологічні (соціальні; психологічні; політичні; морально-етичні).

8. Земельні спори щодо використання та охорони земель оборони відповідно до законодавства України вирішуються в позасудовому порядку (органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів) та судовому порядку (суди загальної юрисдикції, адміністративні, господарські суди).

Аналіз практики вирішення спорів, пов'язаних із використанням та охороною земель оборони свідчить про те, що: 1) доцільно запозичити досвід США та інших країн, де використовується так звана медіація (посередництво) та передбачити цю процедуру для окремих земельних спорів (зокрема, з приводу дотримання правил добросусідства, межових спорів тощо); 2) потребує узагальнення судова практика вирішення спорів, щодо земель оборони Верховним Судом України, Вищим адміністративним судом України, Вищим господарським судом України, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, з метою вивчення практики розгляду судами спорів щодо земель оборони із застосуванням відповідного законодавства, виявлення й усунення недоліків при їх розгляді, роз'яснення питань, що виникають під час розгляду цих справ, а також однакового застосування чинного законодавства судами першої та апеляційної інстанції; 3) вдосконалення діючого інституту позасудового захисту вирішення спорів щодо земель, які знаходяться виключно у державній власності і мають обмежену оборотоздатність. Для цього пропонується прийняти спеціальний нормативний-правовий акт, присвячений досудовому розгляду земельних спорів, або внести зміни та доповнення до глави 25 Земельного кодексу України у частині, що стосується встановлення окремого порядку вирішення земельних спорів для органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади; запровадження форми, змісту та порядку подачі заяви до зазначених органів для вирішення земельного спору в досудовому порядку; розмежування прав та обов'язків особи, що подає заяву і органів, що вирішують земельні спори в досудовому порядку; встановлення конкретних строків та порядку розгляду заяви органами, що вирішують спір в досудовому порядку та порядок виконання прийнятого рішення. Також з метою реалізації прийнятого рішення стосовно вирішення земельного спору в позасудовому порядку необхідно надати зазначеним рішенням сили виконавчого документу; 4) уніфікація земельного законодавства, в основі якої повинна лежати максимальна повнота правових приписів, що містяться в спеціальному Законі України «Про використання земель оборони» та Земельному кодексі України. Видання підзаконних нормативно-правових актів має бути зведене до мінімуму; 5) підвищення кваліфікації суддів в галузі земельного права; 6) розмежування (підвідомчість) юрисдикції судів у питанні розгляду земельних спорів, в тому числі щодо земель оборони, залишається не вирішеним. Враховуючи специфіку земель оборони, спори щодо їх використання та охорони повинні бути підвідомчі лише адміністративним судам.

9. На підставі проведеного дослідження автором запропонована структура нового Закону України «Про правовий режим земель оборони», прийняття якого має забезпечити ефективне державне та самоврядне регулювання землями оборони; раціональне використання та охорону земель оборони; регулювання правового режиму зон з особливим режимом використання земель; регулювання порядку розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації, консервації і ліквідації будівель, споруд та інших оборонних об'єктів, які можуть справляти прямий або опосередкований негативний вплив на земельні ресурси; порядок надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об'єкти. Також вказаний Закон зменшить кількість підзаконних нормативно-правових актів у відповідній сфері регулювання та врегулює питання, які на сьогоднішній день залишаються не врегульованими.

Крім цього, з метою усунення колізій в чинному законодавстві України запропоновано внесення змін і доповнень до ряду нормативно-правових актів України, зокрема: Земельного кодексу України, Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про Збройні Сили України» та інші.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Цицюра В. І. Організаційно-правові засади державного та самоврядного регулювання використання та охорони земель оборони в Україні / В. І. Цицюра // Військова освіта сьогодення та майбутнє : тези доповідей : наук. видання. - К. : ВІКНУ, 2010. - С. 226-227.

2. Цицюра В. І. Становлення та розвиток законодавства, що закріплює правовий режим окремої категорії земель спеціального призначення - земель оборони / В. І. Цицюра // Підприємство, господарство і право. - 2011. - № 1. С. 84-87.

3. Цицюра В. І. Сучасний стан законодавства про землі оборони / В. І. Цицюра // Підприємство, господарство і право. - 2011. - № 7. - С. 97-100.

4. Цицюра В. І. Методи державного та самоврядного регулювання використання та охорони земель оборони / В. І. Цицюра // Вісник академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2011. - № 1. - С. 76-80.

5. Цицюра В. І. Форми державного та самоврядного регулювання використання та охорони земель оборони / В. І. Цицюра // Вісник академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2011. - № 2. - С. 90-95.

6. Цицюра В. І. Історія розвитку законодавства, що закріплює правовий режим окремої категорії земель спеціального призначення - земель оборони / В. І. Цицюра // Військова освіта сьогодення та майбутнє : тези доповідей : наук. видання. - К. : ВІКНУ, 2011. - С. 440-441.

7. Цицюра В. І. Методи державного та самоврядного регулювання використання та охорони земель оборони / В. І. Цицюра // Теорія та практика сучасного права: вектори розвитку : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. : у 3 т. (м. Київ, 16-17 березня 2011 р.). - К. : Центр правових наукових досліджень, 2011. - Т. 2. - С. 115-117.

8. Цицюра В. І. Організаційно-правові засади державного та самоврядного регулювання використання та охорони земель оборони в Україні / В. І. Цицюра // Національні інтереси та проблеми правової системи України : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. : у 2 ч. (м. Одеса, 12-13 березня 2011 р.). - Одеса : ГО «Причорноморська фундація права», 2011. - Ч. 2. - С. 66-67.

9. Цицюра В. І. Функції державного та самоврядного регулювання використання та охорони земель / В. І. Цицюра // Міжнародні та національні правові виміри забезпечення стабільності : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. : у 2 ч. (м. Львів, 19-20 квітня 2013 р.). - Львів : Західноукраїнська організація «Центр правничих ініціатив», 2013. - Ч. 2. - С. 61-63.

10. Цицюра В. І. Практика вирішення спорів вищими спеціалізованими судами України предметом в яких виступали землі оборони у 2011-2012 роках / В. І. Цицюра // Правове забезпечення політики держави на сучасному етапі її розвитку : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. : у 2 т. (м. Донецьк, 20-21 квітня 2013 р.). - Донецьк : Східноукраїнська наукова юридична організація, 2013. - Т. 2. - С. 39-41.

11. Цыцюра В. И. Функции государственного и самоуправляющегося регулирования использования и охраны земель обороны / В. И. Цыцюра // Молодой ученый. - М. : ООО Изд-во «Молодой ученый», 2013. - № 9 (56). - С. 311-314.

12. Цицюра В. І. Правовий статус органів державного та самоврядного регулювання використання та охорони земель оборони / В. І. Цицюра // Соціальніо-гуманітарні та правові проблеми діяльності Збройних Сил України: матеріали наук.-практ. конф. (Київ, 24 квітня 2014 р.) / Міністерство оборони України, Національний університет оборони України імені Івана Черняхівського. - К. : НУОУ, 2014, С. 314-314.

Размещено на Allbest.ru