Адміністративно-правові засоби протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Дніпропетровський державний УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 342.951(477)

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ПРОТИДІЇ ПРАВОПОРУШЕННЯМ У СФЕРІ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

СИНЕЛЬНИКОВА ГАЛИНА ВІКТОРІВНА

Дніпропетровськ - 2015

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник -

доктор юридичних наук, професор

Зозуля Ігор Вікторович,

Харківський національний університет внутрішніх справ,

професор кафедри загальноправових дисциплін.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, доцент

Миронюк Роман Вікторович,

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ,

професор кафедри адміністративного права,

процесу та адміністративної діяльності ОВС;

кандидат юридичних наук, доцент

Коваленко Наталія Володимирівна,

Університет митної справи та фінансів,

доцент кафедри адміністративного та митного права.

Захист відбудеться 2 липня 2015 р. об 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.727.02 Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, просп. Гагаріна, 26.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, просп. Гагаріна, 26.

Автореферат розісланий 27 травня 2015 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради В. С. Березняк

АНОТАЦІЯ

Синельникова Г. В. Адміністративно-правові засоби протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства України. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. - Дніпропетровськ, 2015.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню організаційно-правових засад протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства України. Визначено поняття та систему адміністративно-правових засобів протидії цим правопорушенням; надано характеристику суб'єктам протидії. Проаналізовано нормативно-правові засади протидії правопорушенням у цій сфері, досліджено зарубіжний досвід. Виділено систему профілактичних заходів протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства; сформульовано її основні можливості впливу на суспільні відносини. Проведено аналіз адміністративно-примусових засобів протидії правопорушенням. З урахуванням вимог сьогодення, захисту прав і інтересів громадян та юридичних осіб сформульовано пропозиції щодо змін та доповнень до чинного законодавства.

Ключові слова: правова охорона, державне регулювання, протидія правопорушенням, житлово-комунальне господарство, адміністративна відповідальність, адміністративно-правовий примус, переконання.

АННОТАЦИЯ

Синельникова Г. В. Административно-правовые средства противодействия правонарушениям в сфере жилищно-коммунального хозяйства Украины. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Днепропетровский государственный университет внутренних дел. - Днепропетровск, 2015.

Диссертация посвящена комплексному исследованию организационно-правовых основ противодействия правонарушениям в сфере жилищно-коммунального хозяйства Украины. Рассмотрена сущность жилищно-коммунального хозяйства как объекта административно-правовой охраны, определены понятия и система административно-правовых средств противодействия этим нарушениям; предоставлена характеристика субъектов противодействия. Определено, что административно-правовыми способами противодействия правонарушениям в жилищно-коммунальном хозяйстве являются: установление запретительных, предупредительных и обязывающих норм, регулирующих деятельность физических и юридических лиц, должностных лиц по их обеспечению; проведение организационных и правовых мероприятий по охране объектов сферы и привлечение к административной и другим видам ответственности за нарушение этих норм.

Анализируются нормативно-правовые основы противодействия правонарушениям в этой сфере, исследуется зарубежный опыт. Рассматривается многообразие возможностей средств убеждения влиять на общественные отношения с целью противодействия правонарушениям в сфере жилищно-коммунального хозяйства. Очерчены цели использования этого административно-правового метода, механизмы влияния государственной власти на правосознание граждан. Выделяется система профилактических мер данного противодействия. Обращается внимание на эффективность сотрудничества институтов государственной власти с гражданским обществом в борьбе с правонарушениями.

Проведен анализ административно-принудительных способов противодействия правонарушениям, систематизированы их виды, обозначены наиболее характерные черты каждого. Установлена суть административно-предупредительных мер противодействия жилищно-коммунальным правонарушениям, приведена их классификация в аспекте противодействия правонарушениям в жилищно-коммунальной сфере, исследованы их основные характеристики и принципы применения. Классифицированы меры административного пресечения, рассмотрены наиболее применяющиеся из них для противодействия жилищно-коммунальным правонарушениям. Выдвигаются предложения в части усовершенствования норм действующего законодательства относительно применения отдельных мер пресечения.

Анализируются базовые признаки составов административных правонарушений в жилищно-коммунальном хозяйстве. Обосновывается необходимость внесения изменений в действующие нормы Кодекса Украины про административные правонарушения и принятия Типового положения про административные комиссии.

С учетом целесообразности внедрения реформ определяется роль центральной и региональной государственной власти, органов местного самоуправления в жилищно-коммунальной политике. На основании исследования зарубежного опыта предлагаются пути совершенствования системы борьбы с монополизмом в сфере и действенные способы предотвращения правонарушений путем эффективной работы с институтами гражданского общества. Исходя из требований сегодняшнего дня, защиты прав и интересов граждан и юридических лиц сформулированы предложения относительно внесения изменений и дополнений в действующее законодательство.

Ключевые слова: правовая охрана, государственное регулирование, противодействие правонарушениям, жилищно-коммунальное хозяйство, административная ответственность, административно-правовое принуждение, убеждение.

SUMMARY

Sinelnikova G. V. Administrative and legal means of combating offenses in the sphere of housing and communal services of Ukraine. - The manuscript.

Thesis is for the degree of candidate of legal sciences, specialty 12.00.07 - Administrative Law and Procedure; Financial Law; Informational Law. - The Dnipropetrovs'k State University of Internal Affairs. - Dnipropetrovs'k, 2015.

The thesis deals with complex research of organizational and legal framework for combating offenses in the sphere of housing and communal services of Ukraine. The concepts and the system of administrative and legal means to counter such violations was fined; given the characteristics of the subject reaction. It was analyzed the legal framework for combating offenses in this area, studied foreign experience. Isolated system of preventive measures against violations in the field of housing and communal services; formulated the basic ability to influence social relations. The analysis of the administrative and coercive measures against the offenses was made. Subject to the requirements of today, protecting the rights and interests of citizens and legal entities, were formulated proposals for amendments and additions to the existing legislation.

Keywords: legal protection, government regulation, combating offenses, housing and utilities, administrative responsibility, administrative and legal coercion, persuasion.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З часу проголошення незалежності Україні в державі розпочато ланку політико-правових реформ, серед яких і реформа галузі житлово-комунального господарства (ЖКГ), що реалізується вже понад 20 років. Але при цьому загальний стан ЖКГ тривалий час залишається незадовільним, до того ж посилюються деструктивні процеси, пов'язані із зростанням кількості зловживань у цій сфері. Серед них останнім часом превалюють саме адміністративні правопорушення в галузі, зокрема, порушення правил користування житловими будинками та приміщеннями, правил благоустрою територій міст і інших населених пунктів, правил тримання домашніх тварин тощо. Відповідно до статистики щодо притягнутих за 2008-2013 роки до адміністративної відповідальності за порушення норм Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) осіб, їх середня кількість складає близько 8 млн. за рік (найбільше в 2008 р. - 10417859, найменше в 2012 р. - 4813640). Серед них 96 тис. на рік справ про правопорушення, передбачені главою 11 КУпАП (житлові права громадян, житлово-комунальне господарство та благоустрій), що складає в середньому 1,2 % від загальної кількості.

Вказані правопорушення норм громадянського співжиття шкодять розвиткові громадянського суспільства, утвердженню принципів моралі, стану усвідомленої законослухняності, перешкоджають нормальному функціонуванню ЖКГ та ін. Значний відсоток їх латентності дозволяє правопорушникам відчувати безкарність, а законослухняним громадянам - байдужність з боку держави до захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб. Наслідки вчинених у галузі правопорушень є причиною погіршення стану довкілля у країні, навіть створення небезпеки для життя населення, а в цілому й утрати авторитету влади та розвитку рецидиву правопорушень.

Тому до дослідження проблем, пов'язаних із правопорушеннями у житлово-комунальному господарстві, звертались представники різних галузей науки; зокрема, проблеми регулювання та реформування галузі досліджували Б. М. Данилишин, О. І. Дацій, І. О. Драган, С. І. Князєва, М. Х. Корецький, Т. М. Строкань, М. А. Хвесик; вплив держави на охорону ЖКГ шляхом організаційних, економічних, правових та інших механізмів управління - С. В. Корнійчук, В. І. Логвиненко, Т. Мірошніченко, Н. І. Олійник, Е. І. Салієв, О. В. Ставицька, Ю. Є. Хіврич та інші вчені.

Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження склали загальнотеоретичні праці фахівців з адміністративного права і процесу: В. Б. Авер'янова, О. М. Бандурки, Д. М. Бахраха, Ю. П. Битяка, А. Васильєва, І. П. Голосніченка, І. В. Зозулі, Л. В. Коваля, І. Б. Коліушка, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, Т. О. Коломоєць, М. В. Лошицького, О. І. Миколенка, Р. В. Миронюка, Т. П. Мінки, Б. В. Росинського, С. В. Тихомирова та ін. Окремі питання удосконалення організаційно-правового забезпечення адміністративної відповідальності за правопорушення у галузі ЖКГ розглядали О. М. Буханевич, О. Є. Кущ, Є. В. Пряхін, О. М. Соколовська, І. В. Чеховська, Є. М. Щербина.

Разом із тим аналіз наукових праць з даної проблематики виявляє відсутність узгодженого комплексного підходу до дослідження адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням у сфері ЖКГ України. Існуючі наукові розвідки стосуються здебільшого висвітлення або загальних питань адміністративно-правового регулювання у сфері ЖКГ та окремих його підгалузей, або адміністративної відповідальності за правопорушення у галузі та конкретних складів правопорушень за КУпАП.

Таким чином, нагальна потреба удосконалення адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням у сфері ЖКГ України через їх незадовільний стан і недостатність теоретичного та практичного обґрунтування зумовлює актуальність і важливість комплексного дослідження обраної теми, вироблення рекомендацій та пропозицій з їх розвитку.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до Пріоритетних напрямів розвитку правової науки в Україні на 2011-2015 рр., затверджених постановою Загальних зборів Національної академії правових наук України від 24.09.2010 р. № 14-10, а також комплексної науково-дослідної теми Харківського національного університету внутрішніх справ “Правоохоронна функція української держави” (державна реєстрація № 0113U00819). Тема дисертації затверджена Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 24.12.2013 р. (протокол № 12).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі положень юридичної науки, системного аналізу чинного законодавства, вітчизняної правозастосовної практики й зарубіжного досвіду надати науково обґрунтовані рекомендації та пропозиції з удосконалення адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства України.

Відповідно до мети дослідження поставлено такі задачі:

- з'ясувати сутність житлово-комунального господарства як об'єкта адміністративно-правової охорони;

- визначити поняття та систему, охарактеризувати суб'єктів адміністративно-правової протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства;

- окреслити сучасний стан адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства;

- охарактеризувати переконання як адміністративно-правовий засіб протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства;

- визначити сутність, особливості та види адміністративного примусу в протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства;

- встановити адміністративно-запобіжні засоби протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства;

- визначити адміністративне припинення як правовий засіб протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства;

- узагальнити адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері житлово-комунального господарства;

- окреслити перспективи розвитку адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства;

- систематизувати зарубіжний досвід протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства та можливості його використання в Україні.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають при забезпеченні адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства.

Предмет дослідження становлять адміністративно-правові засоби протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства.

Методи дослідження. Відповідно до поставленої мети та завдань дослідження у праці використана сукупність методів наукового пізнання. Методологічну основу дослідження становлять сучасні методи пізнання державно-правових процесів і явищ. Вони застосовуються системно, що дає змогу досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми, здійснити комплексний аналіз адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства. У роботі використовувались спеціальні методи наукового пізнання. За допомогою загальнонаукового діалектичного методу обґрунтовано взаємозв'язок і взаємообумовленість соціальних процесів у галузі ЖКГ (метод застосовується у всіх розділах). Історико-правовий метод використано при аналізі суб'єктів протидії (підрозділ 1); порівняльно-правовий метод застосовано при порівнянні зарубіжного та вітчизняного законодавства (підрозділ 3.2); за допомогою статистичного методу узагальнено результати діяльності органів адміністративної юрисдикції щодо адміністративної практики притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері ЖКГ (підрозділ 1.1, 2.5); за допомогою формально-юридичного методу проаналізовано зміст законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність щодо протидії правопорушенням у сфері, що досліджується (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3). Методи класифікації, системно-структурний використані для аналізу засобів переконання та адміністративного примусу, що застосовується для охорони ЖКГ (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 2.4). Метод моделювання - для формулювання пропозицій щодо концептуальних засад нормативного розвитку протидії правопорушенням та пропозицій щодо змін до чинних нормативних актів (підрозділи 2.4, 2.5, 3.1).

Науково-теоретичне підґрунтя роботи становлять наукові дослідження фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, конституційного, адміністративного, житлового, господарського, цивільного права.

Нормативну основу дослідження становлять Конституція України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, чинні законодавчі та інші нормативні акти держави, які регулюють суспільні відносини у сфері ЖКГ, а також міжнародні нормативно-правові акти.

Емпіричною базою дослідження є статистичні та аналітичні матеріали й узагальнення практичної діяльності органів внутрішніх справ та інших правоохоронних і судових органів, органів місцевого самоврядування та виконавчої влади стосовно правопорушень у сфері ЖКГ, зокрема Єдиного державного реєстру судових рішень у справах про адмінправопорушення у сфері ЖКГ за 2008-2015 рр., і законопроектна діяльність Верховної Ради України 2009-2010 років.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень науки адміністративного права та зарубіжного досвіду дослідити проблеми адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства і сформулювати авторське бачення шляхів їх вирішення. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

уперше:

– сформульовані пропозиції щодо внесення змін і доповнень до деяких чинних нормативно-правових актів України щодо протидії правопорушенням у сфері ЖКГ: 1) до ст. 258 КУпАП - стосовно випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається; 2) до п. 18 ст. 255 КУпАП -щодо статей кодексу, за якими мають право складати протоколи посадові особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та стосовно корегування назви самого органу; 3) до ст.ст. 149, 149-1, 152 КУпАП - стосовно надання права уповноваженим особам районних та обласних рад складати протоколи про правопорушення у сфері житлово-комунального господарства; 4) до ст. 154 КУпАП - щодо відповідальності за порушення правил утримання усіх домашніх тварин та розширення переліку порушень; 5) виключення зі ст. 258 КУпАП ч. 1 щодо нескладання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 153, що втратила актуальність і суперечить іншим нормам Кодексу; 6) до Закону України “Про житлово-комунальні послуги” - щодо запобігання несанкціонованого доступу до житла та іншого володіння особи для проведення в них огляду та ліквідації аварій; 7) до нормативних актів, які регулюють порядок сповіщення прокурора про застосування заходів фізичного впливу, спеціальних заходів, вогнепальної зброї працівниками міліції; 8) щодо необхідності прийняття Типового положення “Про порядок утворення та діяльності адміністративних комісій при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад”, яке б відповідало вимогам чинних законодавчих актів;

– охарактеризовано засоби переконання, які суттєво впливають на стан протидії правопорушенням у житлово-комунальній сфері; обґрунтовано систему профілактичних заходів протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства (серед яких основними названі такі: розвиток правової культури, освіти та правосвідомості, сприяння розвитку громадянського суспільства та налагодження взаємодії його інститутів із органами державної влади, система заохочень та стимулювань); сформульовано основні можливості впливу на суспільні відносини за допомогою активізації участі громадськості у забезпеченні правопорядку, впровадження дієвої просвітницької діяльності та заходів, спрямованих на підвищення моральності та правової культури у суспільстві;

– встановлені адміністративно-запобіжні засоби протидії правопорушенням у житлово-комунальній сфері (виділені найбільш застосовувані, серед яких провідним є засіб контролю); запропоновано класифікацію державних органів, які мають право здійснювати контрольну діяльність щодо протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства, за ознакою дії - загальні, що розповсюджуються на всіх суб'єктів впливу незалежно від галузі народного господарства (органи місцевого самоврядування, Міністерство екології та природних ресурсів, Державна санітарно-епідеміологічна служба), та спеціальні, вплив яких здійснюється відповідно до повноважень лише на суб'єктів господарювання у житлово-комунальній сфері (Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг тощо), у тому числі систематизовано їхню компетенцію щодо протидії правопорушенням у сфері ЖКГ; розкрито сутність громадського контролю і шляхи його впливу на суспільні відносини;

удосконалено:

– норми врегулювання на рівні закону порядку накладення штрафів щодо протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства повноважними державними органами на юридичних осіб, що заважатиме зацікавленим відомствам ухвалювати підзаконні нормативні акти з цих питань відповідно до власних потреб та інтересів;

– класифікацію засобів адміністративного примусу крізь призму протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства (адміністративно-запобіжні, засоби припинення та адміністративної відповідальності), аналіз їх змісту та особливостей;

дістали подальшого розвитку:

- визначення поняття та системи протидії правопорушенням у житлово-комунальній сфері, характеристика суб'єктів протидії; окреслення сутності житлово-комунального господарства як об'єкта адміністративно-правової охорони в аспекті безпечного функціонування суспільства, його ролі у механізмі захисту пріоритетних національних інтересів;

- характеристика сучасного стану нормативно-правового впливу на протидію правопорушенням, окреслення специфічних властивостей правових норм, які регулюють здійснення цієї протидії;

- особливості притягнення до адміністративної відповідальності у сфері житлово-комунального господарства юридичних осіб (розгалуженість підстав у різних законах та процедур у підзаконних нормативних актах);

- обґрунтування необхідності реформування системи управління для протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства, у тому числі щодо роботи Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю;

- пропозиції щодо застосування в Україні зарубіжного досвіду протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства, зокрема, у частині забезпечення системного підходу до реалізації скоординованих дій в масштабах країни, надання максимальних повноважень місцевому самоврядуванню, широкого впровадження механізмів концесії, співпраці влади із громадянським суспільством у профілактичній діяльності щодо правопорушень; досвіду боротьби з корупцією та кризою неплатежів за спожиті послуги.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

– у науково-дослідній сфері - основні положення та висновки можуть бути використані при подальшій розробці проблем адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням у сфері ЖКГ України;

- у правотворчості - сформульовані у дисертації висновки, пропозиції та рекомендації сприяють підвищенню якості чинних нормативно-правових актів та їх використанню суб`єктами протидії правопорушенням у сфері ЖКГ (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність комітету з питань правової політики та правосуддя Верховної Ради України VIII скликання від 02.02.2015);

- у правозастосовній діяльності - використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням у сфері ЖКГ України (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність виконавчого комітету Черкаської міської ради від 10.02.2015);

- у навчальному процесі - матеріали дисертації знайдуть застосування при підготовці підручників та навчальних посібників з дисципліни “Адміністративне право України” та інших дисциплін цього напряму (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 25.12.2014).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною завершеною науковою працею. У співавторстві з І. В. Зозулею опублікована стаття “Деякі питання адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі житлово-комунального господарства”, де дисертант розкрив сутність нормативних засад адміністративної відповідальності в цій сфері; тези доповіді “Засоби профілактики та протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства”, де дисертант окреслив роль засобів профілактики у протидії жилого-комунальним правопорушенням. Ідеї та розробки, які належать співавтору наукових публікацій, у дисертації не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані результати і висновки були оприлюднені дисертантом на міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема: “Європейський Союз: 50 років після Римських угод. Євроінтеграційні перспективи України: нові моделі” (Одеса, 2007); “III науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих науковців Інституту національного та міжнародного права Міжнародного гуманітарного університету” (Одеса, 2010); “Політико-правові реформи та становлення громадянського суспільства в Україні” (Херсон, 2013); “Права та обов'язки людини у сучасному світі” (Одеса, 2013); “Юридичні наукові дискусії як фактор сталого розвитку правової доктрини та законодавства” (Київ, 2014), “Розвиток європейських стандартів прав і свобод людини в Україні: теорія і практика” (Черкаси, 2014).

Публікації. Основні положення дисертації відображено у тринадцяти наукових працях, серед яких сім наукових статей, опублікованих у фахових наукових виданнях України та іноземної держави, та шість тез доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять десять підрозділів, висновків до кожного розділу, загального висновку та списку використаних джерел і додатку. Повний обсяг роботи становить 212 сторінок, з яких основний текст дослідження - 180 сторінок, список використаних джерел (243 найменування) - 29 сторінок, додаток викладено на 3 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначаються мета і задачі, об'єкт та предмет, методи дослідження, розкриваються наукова новизна і практичне значення одержаних результатів, апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 “Загальна характеристика адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства” складається з трьох підрозділів і присвячений дослідженню житлово-комунального господарства як об'єкта адміністративно-правової охорони, з'ясуванню поняття, системи та суб'єктів і сучасного стану адміністративно-правової протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства.

У підрозділі 1.1 “Житлово-комунальне господарство як об'єкт адміністративно-правової охорони” звернуто увагу на його значення для національної безпеки України та життєзабезпечення суспільства. Визначено пріоритети національних інтересів України у галузі та чинники, які виступають основними реальними та потенційними загрозами національній безпеці України, стабільності в суспільстві

Досліджено місце ЖКГ у національній економіці, структурну будову галузі та підгалузей, які до неї входять, а також їхні особливості.

Показано, що процес охорони реалізується через конкретні засоби державного впливу, реакції державних органів на прояви порушень прав громадян, що реалізуються у правовій формі. Захист прав тісно переплетений з протидією правопорушенням у сфері суспільних відносин. Визначено, що адміністративно-правовими засобами протидії правопорушенням у сфері ЖКГ є: встановлення заборонних, попереджувальних і зобов'язуючих норм, що регулюють діяльність фізичних та юридичних осіб, посадовців щодо їх забезпечення; проведення організаційних і правових заходів з охорони об'єктів сфери та застосування адміністративної та інших видів відповідальності за порушення цих норм.

У підрозділі 1.2 “Поняття, система та суб'єкти адміністративно-правової протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства” досліджено механізм державного регулювання відносин у житлово-комунальній сфері, метою якого є реалізація політики реформування галузі, підвищення ефективності та надійності її функціонування, забезпечення сталого розвитку для задоволення потреб населення й господарського комплексу в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених норм та стандартів.

Визначаються принципи, на яких має ґрунтуватися діяльність із запобігання й протидії правопорушенням, та її засоби. Дисертант звертає увагу, що порядок застосування адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням у значній частині визначений адміністративно-процесуальними нормами, а їх використання поєднується з широкою організаційною, виховною роботою, з активним формуванням негативного ставлення до проявів завдання шкоди об'єктам ЖКГ.

Протидія правопорушенням в ЖКГ здійснюється за допомогою засобів організаційного характеру (які застосовуються як до фізичних, так і до юридичних осіб), адміністративно-попереджувального та адміністративно-примусового характеру.

Реальний механізм захисту суспільних інтересів у сфері здійснюється як прямими засобами - шляхом стандартизації, сертифікації, реєстрації, ліцензування, так і непрямими - провадженням державної цінової політики, виваженої державної податкової політики тощо. Важливе місце в цьому механізмі посідають управлінські процедури.

Окреслено роль впливу на суспільні відносини у галузі ЖКГ профілактичних засобів, можливостей переконання учасників відносин у необхідності виконувати загальнообов'язкові правила.

Метою протидії правопорушенням в ЖКГ є реалізація законодавства, контроль за додержанням його вимог, забезпечення проведення ефективних комплексних заходів щодо його реформування відповідно до вимог сьогодення й охорони довкілля; профілактика, виявлення цих правопорушень, притягнення до відповідальності винних та поновлення порушених прав постраждалих.

Система протидії правопорушенням в ЖКГ включає в себе спеціальні засоби й суб'єктів. Суб'єктами є носії функціональних прав і обов'язків, наділені відповідною компетенцією щодо участі в цій діяльності. Визначено систему органів протидії правопорушенням у сфері ЖКГ. Проаналізовано основні функції кожного суб'єкта державної влади у цій сфері.

У підрозділі 1.3 “Сучасний стан адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства” розглянуто норми, які регулюють суспільні відносини у сфері протидії правопорушенням. Вони включають в себе норми адміністративного, конституційного, цивільного, житлового, природоохоронного, кримінального, трудового права, норми, які регулюють підприємницьку діяльність, тощо.

Проаналізовано вплив на суспільні відносини як стратегічних нормативних актів (програм, стратегій, концепцій), так і тих, які безпосередньо регулюють певні відносини (закони, підзаконні нормативні акти).

Звернуто увагу, що у структурі ЖКГ наявна велика кількість підгалузей, що об'єктивно знижує можливість одним або декількома нормативно-правовими актами забезпечити регулювання діяльності галузі та, відповідно, протидію численним правопорушенням. Вжиття адміністративно-правових заходів цієї протидії є обов'язком і входить за чинним законодавством до компетенції державних органів - Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, окремих громадян. Особливості протидії правопорушенням у ЖКГ, що здійснюється адміністративно-правовими засобами, полягають у тому, що поряд із законами (кодексами) їх правове становище встановлюється підзаконними нормативно-правовими актами різних рівнів.

Розділ 2 “Види адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням, що вчиняються у сфері житлово-комунального господарства України” складається з п'ятьох підрозділів, в яких досліджено переконання як адміністративно-правовий засіб протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства, сутність, особливості та види адміністративного примусу в протидії правопорушенням у сфері ЖКГ, а також адміністративно-запобіжні засоби, адміністративне припинення та адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері житлово-комунального господарства.

У підрозділі 2.1 “Переконання як адміністративно-правовий засіб протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства” визначено вплив цього адміністративно-правого методу на законність і правопорядок у сфері житлово-комунального господарства.

Метод переконання - це способи і засоби впливу, які спрямовують свідомість і поведінку людей на добровільне виконання правових і організаційних установок суб'єктів державного управління. Це масовий вплив, який дає довготривалий ефект у вигляді масової правосвідомості. Зроблено акцент на великому значенні правової культури, правосвідомості, заснованих на визнанні абсолютної цінності основних прав людини.

Метою переконання визначено формування свідомої звички, спрямованої на дотримання правових вимог, відчуття неприпустимості їх порушення, потребу активно боротися з правопорушеннями. Елементами правосвідомості є правова інформованість, правова переконаність і правова активність.

Проаналізовано механізми, які застосовуються державною владою для формування правосвідомості громадян, серед яких правова освіта, інформатизація, розвиток правової культури населення, залучення громадськості до державних справ.

Сприяння розвитку громадянського суспільства є однією з найважливіших умов становлення демократичної держави. Налагодження ефективної взаємодії органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства має базуватися на партнерстві, взаємній зацікавленості в досягненні цілей, пов'язаних з процесом демократизації усіх сфер державного управління і суспільного життя, соціально-економічним і духовним прогресом, всебічним забезпеченням захисту прав і свобод людини і громадянина.

Основними формами переконання, які використовуються у державному регулюванні сфери ЖКГ, можна вважати: організацію державних і суспільних заходів, виховання, навчання, пропаганду, агітацію, роз'яснення завдань державного управління, обмін досвідом, інструктажі осіб підлеглого апарату і громадськості з питань найбільш дієвого виконання поставлених завдань, мітинги, збори, публічні слухання, соціальну рекламу, інформування про досягнення. Виховний вплив має також справедливе, своєчасне, гласне застосування до винних осіб заходів примусу, добре налагоджена організація боротьби з неправомірними діями, критика роботи і поведінки окремих осіб.

Розглянуто можливості стимулювання як методу протидії правопорушенням. Доведено необхідність ширшого використання такого дієвого засобу впливу на свідомість громадян, як соціальна реклама.

Обґрунтовано позицію щодо недостатнього використання державою можливостей профілактики правопорушень.

У підрозділі 2.2 “Сутність, особливості та види адміністративного примусу в протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства” встановлено особливості примусових засобів протидії правопорушенням.

Адміністративний примус - це система засобів психологічного або фізичного впливу на свідомість та поведінку людей з метою досягнення чіткого виконання встановлених обов'язків, розвитку суспільних відносин у рамках закону, забезпечення правопорядку і законності. Наголошено на тому, що адміністративно-правовий примус застосовується не тільки як реакція на протиправні діяння, а й з метою їх профілактики, для запобігання наслідкам надзвичайних подій (екстремальних умов) та їх локалізації, чим і відрізняється від адміністративної відповідальності, яка є його частиною.

Наведено класифікацію заходів адміністративного примусу. Виділені риси, притаманні адміністративному примусу у сфері охорони ЖКГ, до яких належать: 1) застосування для охорони і регулювання суспільних відносин, що виникають у сфері ЖКГ, норм не тільки адміністративного, але й конституційного, екологічного, господарського, житлового, фінансового та інших галузей права; 2) механізм застосування адміністративного примусу у сфері, що розглядається, також регулюється не тільки нормами адміністративного права.

У підрозділі 2.3 “Адміністративно-запобіжні засоби протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства” визначено комплекс заходів впливу морального, фізичного організаційного та іншого характеру, які дозволяють виявляти і не допускати правопорушення, забезпечувати громадський порядок і громадську безпеку за різних надзвичайних ситуацій. Наголошено, що запобіжні заходи застосовуються у разі реального припущення про намір особи скоїти правопорушення; при виникненні обставин, які загрожують суспільній і особистій безпеці громадян при різних надзвичайних обставинах, які ставлять під загрозу життя і здоров'я населення або вимагають проведення аварійно-рятувальних, відновлювальних робіт. Виражаються вони, як правило, у вигляді певних обмежень і заборон, що досить показово характеризує їхню примусову природу.

Основною метою застосування адміністративно-запобіжних заходів є їхня спрямованість на: а) недопущення, відвернення правопорушень; б) забезпечення громадського порядку і громадської безпеки у різних надзвичайних ситуаціях; в) попередження настання шкідливих наслідків у зазначених ситуаціях.

Адміністративно-запобіжними заходами протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства є сукупність заходів морального, фізичного, організаційного та іншого характеру, що застосовуються державними органами та органами місцевого самоврядування, які мають відповідні повноваження у сфері ЖКГ, щодо фізичних та юридичних осіб, незалежно від волі й бажання останніх, з метою попередження вчинення протиправних діянь у цій сфері та забезпечення правопорядку і громадської безпеки за будь-яких умов.

Наведено класифікацію адміністративно-запобіжних заходів та проаналізовані їх основні характеристики та засади застосування.

У підрозділі 2.4 “Адміністративне припинення як правовий засіб протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства” акцентовано увагу на примусовому припиненні діянь, які мають ознаки адміністративного правопорушення, а в окремих випадках - і кримінально-правовий характер, спрямованому на недопущення шкідливих наслідків протиправної поведінки; на забезпеченні провадження у справах про адміністративні правопорушення і притягнення винних до адміністративної, а у виняткових випадках - до кримінальної відповідальності.

Надано класифікацію заходів адміністративного припинення, визначено підстави та особливості їх застосування. Розглянуто найбільш застосовувані в галузі ЖКГ заходи припинення протиправної поведінки.

Обґрунтовано необхідність внесення змін до п. 7 ст. 17 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” щодо визначення джерел фінансування наслідків застосування вказаного у нормі закону заходу припинення. Аргументовано також доцільність виключення з ч. 1 ст. 258 КУпАП пункту щодо нескладання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 153. Акцентовано на доцільності введення змін у законодавство щодо окремої реєстрації фактів застосування спеціальних заходів адміністративного припинення.

У підрозділі 2.5 “Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері житлово-комунального господарства” основну увагу приділено характеристиці адміністративної відповідальності у сфері ЖКГ, виділенню її ознак, мети, нормативної регламентації. Встановлено, що відповідно до статистики про притягнення за вчинення адмінправопорушень, передбачених гл. 11 КУпАП, найбільше скоєно проступків, передбачених ст. 152 КУпАП (в середньому близько 65 тисяч за 5 років). Проаналізовано базові ознаки складів адміністративних проступків у житлово-комунальному господарстві. Досліджено підстави та механізм притягнення до адміністративної відповідальності юридичних осіб.

Обґрунтовано необхідність прийняття Типового положення про адміністративні комісії та запропоновано надати право складати протоколи за ст. 149 КУпАП уповноваженим особам вищестоящих рад та переглянути орган, що має право розглядати ці справи. Крім того, звернуто увагу на необхідність внесення змін до ст. 154 КУпАП щодо необхідності встановити відповідальність за порушення правил утримання тварин, а не лише собак і котів, при цьому зробити перелік порушень, зазначених у статті, невиключним. протидія правопорушення житловий комунальний

Розділ 3 “Шляхи удосконалення адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства” складається з двох підрозділів, в яких аналізуються перспективи розвитку адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства та зарубіжний досвід протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства й можливості його використання в Україні.

У підрозділі 3.1 “Перспективи розвитку адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства” показано, що правопорушення у галузі житлово-комунального господарства є соціальними явищами, протидію яким мають здійснювати органи державної влади та громадянське суспільство, комплексно застосовуючи соціальні, правові, економічні, технічні організаційні та інші заходи. Протидією правопорушенням у сфері є різноманітні засоби, за допомогою яких суб'єкти протидії знешкоджують та нейтралізують причини, умови і наслідки цих правопорушень, формують правомірну поведінку громадян.

Запропоновано розроблення нової науково обґрунтованої комплексної програми реформування галузі, заснованої на системному підході до впровадження ринкових принципів управління міським господарством. Обґрунтовано необхідність чіткого розмежування повноважень влади усіх рівнів та місцевих органів самоврядування щодо функцій управління ЖКГ з одночасним зміщенням основного функціонального і фінансового навантаження на регіональний та місцевий рівень. Зроблено акцент на необхідності запровадження дієвого механізму відповідальності управителів за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків. Серед найперших заходів протидії правопорушенням виділене встановлення режиму прозорості її функціонування.

Звернуто увагу на доцільність перегляду повноважень, які покладені на Інспекцію ДАБК, і зміну її нині діючої системи роботи в аспекті повернення їй підпорядкування органам місцевого самоврядування.

У підрозділі 3.2 “Зарубіжний досвід протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства та можливості його використання в Україні” окреслено систему житлово-комунального господарства Європи, Америки та інших країн світу й механізми протидії правопорушенням у цій сфері.

Серед ознак, які об'єднують адміністративно-деліктне законодавство європейських держав, основними є: історичне походження адміністративних правопорушень з кримінального права, визнання суб'єктами відповідальності фізичних і юридичних осіб, встановлення головним стягненням грошового штрафу, існування крім адміністративних стягнень додаткових заходів за скоєння правопорушення, відсутність повної систематизації складів правопорушень у межах одного нормативного акта тощо. У деяких країнах адміністративні делікти є різновидом кримінально-караних діянь, в інших - їх частина є основою адміністративно-деліктного права. Проте в жодній з країн Європи немає єдиного нормативного акта, який би об'єднував склади адміністративних деліктів, хоча більшість держав мають закони змішаного характеру. У всіх європейських державах суб'єктами адміністративної відповідальності можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Суб'єктивна сторона адміністративного делікту, суб'єктом якого є юридична особа, характеризується наявністю переважно об'єктивної концепції вини, згідно до якої немає необхідності встановлювати умисел чи необережність в діях правопорушника, а достатньо лише констатувати факт порушення положень закону особою (фізичною чи юридичною) - і наявність вини в цьому випадку презюмується. Процедурне адміністративно-деліктне законодавство країн Європи також неоднорідне, але процедура застосування адміністративних стягнень стала єдиною підставою для відособлення права адміністративних деліктів від кримінального права. Попередження правопорушень - основна мета протидії у діяльності правоохоронних органів США та Західної Європи.

З міжнародного досвіду протидії правопорушенням можливі деякі запозичення для України, що стосуються: успішного досвіду реформування галузі; визначення суб'єктом адміністративних правопорушень поряд з фізичними юридичних осіб; активізації діяльності товариств власників квартир у багатоповерхових будинках як основної форми управління житлом; засобів попередження можливих правопорушень; досвіду боротьби із корупцією за кордонами нашої держави та викорінення неплатежів за спожиті житлово-комунальні послуги.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання стосовно удосконалення адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням у сфері житлово-комунального господарства України. У результаті проведення наукового дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Основні здобутки дисертанта полягають в таких результатах дослідження:

1. З'ясовано сутність житлово-комунального господарства як об'єкта адміністративно-правової охорони в аспекті безпечного функціонування суспільства, його ролі в механізмі захисту пріоритетних національних інтересів. Встановлено, що об'єктом адміністративно-правової охорони з боку держави виступає житлово-комунальна сфера, яка охоплює житловий фонд і об'єкти ЖКГ, їх утримання, будівництво та ремонт. Механізм адміністративно-правової протидії правопорушенням у сфері ЖКГ складається з предмета, об'єктів і суб'єктів суспільних відносин, сукупності методів і інструментів, норм права, актів їх тлумачення та реалізації, юридичних фактів, правосвідомості і правової культури. Прийняттям правових норм держава встановлює права та обов'язки осіб, створює необхідні умови для розвитку правовідносин.

2. Визначено, що адміністративно-правовими засобами протидії правопорушенням у сфері ЖКГ є: встановлення заборонних, попереджувальних і зобов'язуючих норм, що регулюють діяльність фізичних та юридичних осіб, посадовців щодо їх забезпечення; проведення організаційних і правових заходів з охорони об'єктів сфери та застосування адміністративної та інших видів відповідальності за порушення цих норм. Відповідно до законодавства України система протидії правопорушенням у сфері ЖКГ включає: управління й регулювання у сфері ЖКГ; визначення суб'єктів та об'єктів; організацію роботи сфери; стандартизацію і нормування в ній; фінансове забезпечення реалізації програм; здійснення державного, самоврядного і громадського контролю. Протидія правопорушенням у сфері ЖКГ здійснюється за допомогою засобів організаційного (що застосовуються як до фізичних, так і до юридичних осіб), адміністративно-попереджувального та адміністративно-примусового характеру.

З'ясовано, що суб'єктами державної діяльності щодо протидії правопорушенням у сфері ЖКГ є носії функціональних прав і обов'язків, наділені відповідною компетенцією щодо участі в цій діяльності. Систему суб'єктів адміністративно-правової протидії правопорушенням у сфері ЖКГ складають: Верховна Рада України; Президент України; Кабінет Міністрів України; Мінрегіон; інші центральні органи виконавчої влади (міністерства, державні комісії / державні служби та центральні органи влади зі спеціальним статусом); Уряд Автономної Республіки Крим, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим; місцеві державні адміністрації; місцеві органи виконавчої влади; органи місцевого самоврядування (міські, селищні, сільські громади, ради та їх виконавчі органи); правоохоронні та судові органи; адміністрації підприємств, організацій, установ.

...