Правове регулювання видатків на коледжі в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

12.00.07 - Адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Правове регулювання видатків на коледжі в Україні

Аніщенко Михайло Анатолійович

Запоріжжя - 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Класичному приватному університеті, м. Запоріжжя.

Захист відбудеться «11» червня 2015 р. о 900 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.09 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70б, ауд. 124. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70б, ауд. 114.

Автореферат розісланий «08» травня 2015 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. О. Армаш

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Майже двадцять років Україна будує демократичну, соціальну, правову державу із соціально орієнтованою ринковою економікою, що супроводжується перманентними реформами в різних галузях національного господарства та суспільного життя. Не залишається осторонь і галузь освіти, яка теж потребує переорієнтації своєї фінансової діяльності на щаблі ринкової економіки й громадянського суспільства. Чільне місце серед навчальних закладів державної та комунальної форм власності посідають технікуми, коледжі, училища, які здійснюють підготовку спеціалістів за різними напрямами професійного спрямування, надаючи освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст», а деякі з них - «бакалавр».

За даними Державної служби статистики України, станом на 2013/2014 навчальний рік в Україні працює 478 коледжів, в яких навчається 329 тис. студентів.

Слід вказати на особливу соціальну роль коледжів, що готують фахівців для потреб економіки держави. Саме молодші спеціалісти здатні працювати за робітничою професією, а також доводити до робітників інженерно-технічні рішення, прийняті спеціалістами вищого кваліфікаційного рівня. Національному господарству нашої країни в сучасних умовах розвитку ринкових відносин не вистачає саме таких фахівців. А відтак, подальше вдосконалення правового регулювання видатків на коледжі є суспільно корисною справою, оскільки сприятиме розвитку цього типу навчальних закладів, позитивно вплине на якість і кількість підготовки ними фахівців, що, без сумніву, зміцнить національну економіку держави та може призвести до якісно нового рівня суспільного розвитку й покращення якості життя її громадян відповідно до загальноєвропейських стандартів.

У зв'язку з викладеним у контексті актуальності теми дисертації варто відзначити, що сьогодні у вітчизняній правовій науці відсутній комплексний аналіз питань щодо правового регулювання видатків на коледжі. Викладені в дисертації теоретичні висновки та практичні рекомендації ґрунтуються на працях учених у галузі фінансового права: Н. В. Бондарчук, Н. А. Буличевої, О. П. Віхрова, Л. К. Воронової, О. П. Гетманець, К. Г. Грищенка, О. О. Дмитрик, Г. А. Зюнькіна, М. П. Кучерявенка, О. А. Лукашева, М. О. Мацелика, Т. А. Мацелик, А. О. Монаєнка, А. А. Нечай, С. О. Ніщимної, О. П. Орлюк, О. В. Покатаєвої, Ю.І. Пивовара, С. М. Попової, Н. Ю. Пришви, А. Л. Правдюка, В. Ф. Роль, Л. А. Савченко, О. О. Семчик, В. В. Сергієнко, О. С. Солдатенко, С. І. Федчук, В. Д. Чернадчук, Р. В. Якубовського, О. С. Ярої, Н. Я. Якимчук, Ю. В. Ярмоленко; учених-адміністративістів: В. Б. Авер'янова та В. І. Пальчикова; ученого галузі конституційного права К. М. Романенко; учених у галузі теорії держави і права В. В. Ладиченка та О. Ф. Скакун; учених у галузі державного управління, які досліджують проблематику управління у сфері освіти, Л. І. Коробко та В. М. Огаренка; учених-економістів Т. О. Боголіб, В. М. Гельман, С. Я. Салиги, О. В. Яришко.

Разом з тим в українській правовій науці відсутні комплексні дослідження питань щодо правового регулювання видатків саме на коледжі як вагому ланку ступеневої освіти в Україні, що готує фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст», а в деяких випадках - «бакалавр». Недостатність досліджень та необхідність вирішення нагальних фінансових проблем коледжів за допомогою вдосконалення фінансового законодавства для подальшого якісно нового правового регулювання суспільних відносин у цій сфері з урахуванням сучасних реалій та практики європейських та інших розвинутих країн світу визначили вибір теми дисертації.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах науково-дослідної роботи Класичного приватного університету «Фінансово-правове регулювання публічних відносин» (номер державної реєстрації 0108U008955). Особисто здобувачем запропоновано визначення видатків на коледжі та фінансової діяльності коледжів, розроблено пропозиції щодо порядку надання платних послуг коледжами як одного з напрямів позабюджетної діяльності в аспекті ціноутворення й методики розрахунку вартості цього виду послуг.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення правового регулювання видатків на коледжі.

Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:

- визначити категорію фінансової діяльності коледжів на підставі аналізу сучасних наукових підходів до розуміння понять «фінансова діяльність» та «видатки»;

- запропонувати концептуальні положення розвитку правових основ бюджетного фінансування коледжів в Україні;

- провести фінансово-правовий аналіз видатків на коледжі як інституту фінансового права;

- дослідити правове регулювання фінансової діяльності коледжів;

- визначити особливості складання бюджетних кошторисів коледжами;

- розробити пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання видатків на коледжі;

- запропонувати авторський підхід до розвитку видаткових повноважень держави на фінансування коледжів;

- розробити пропозиції щодо визначення напрямів позабюджетної діяльності коледжів. видаток коледж фінансування кошторис

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, які складаються на підставі правових норм у сфері здійснення публічних видатків на коледжі.

Предмет дослідження - правове регулювання видатків на коледжі.

Методи дослідження. У дисертації використано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, що дало змогу всебічно дослідити об'єкт дослідження. Серед загальнонаукових методів використано діалектичний та формально-логічний - для дослідження основних доктринальних положень щодо фінансової діяльності й видатків (підрозділи 1.1, 1.3); логіко-юридичний - для проведення аналізу сутності та змісту видатків як інституту фінансового права (підрозділ 1.3); систематизації -

для опрацювання фактологічного матеріалу й нормативно-правової бази (підрозділи 2.1, 3.1); системно-структурний - для класифікації видатків на коледжі (підрозділи 2.1, 2.2, 3.2). Використання спеціальних наукових методів: порівняльно-правового аналізу (підрозділи 1.2, 3.1), доктринального тлумачення правових норм (підрозділ 3.1, 3.2) та узагальнення юридичної практики дало змогу проаналізувати сутність і призначення видатків на коледжі, окреслити основні напрями вдосконалення їх правового регулювання. При систематизації наукових поглядів і викладенні матеріалу в дослідженні використано принцип об'єктивності.

Науково-теоретичну базу дослідження становлять праці вітчизняних і зарубіжних учених з фінансового права, державного управління, економіки. При підготовці дисертації використано теоретичні напрацювання в науці теорії держави і права, адміністративного права, наукові розробки в галузі господарського права.

Висновки дослідження базуються на положеннях Конституції України, порівняльному аналізі чинного законодавства України, практики його застосування.

Інформаційна база дослідження включає також, нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства економічного розвитку України, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, що регулюють опосередковано та безпосередньо відносини у сфері видатків на коледжі.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації на основі проведеного комплексного дослідження правового регулювання видатків на коледжі сформульовано ряд висновків, рекомендацій та пропозицій, які відповідають змістовним ознакам наукової новизни:

вперше:

- запропоновано визначення понять «видатки на коледжі» й «фінансова діяльність коледжів», а саме:

видатками на коледжі є публічні видатки держави та органів місцевого самоврядування й публічні видатки соціального призначення із частковим фінансуванням за рахунок добровільних внесків, що фінансуються за окремим паспортом бюджетної програми з метою реалізації функції держави щодо забезпечення права людини на здобуття початкового рівня вищої освіти;

фінансова діяльність коледжів являє собою особливий вид їх соціального управління, зміст якого полягає у формуванні, розподілі (перерозподілі), використанні публічних фондів коштів у коледжах, проведенні фінансового контролю та організаційно-правового забезпечення цих процесів, що здійснюється широким колом суб'єктів (Міністерство освіти і науки України, органи управління освітою на місцях) при особливій ролі суб'єктів публічної влади (Міністерство освіти і науки України, органи управління освітою на місцях, органи Державної фінансової інспекції України, органи місцевого самоврядування тощо) з метою реалізації функцій держави щодо забезпечення права на здобуття початкового рівня вищої освіти громадянами України та фінансового забезпечення навчальної діяльності з підготовки спеціалістів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» або «бакалавр» і ступенем вищої освіти «молодший бакалавр»;

- розроблено пропозиції щодо порядку надання платних послуг коледжами як одного з напрямів позабюджетної діяльності в аспекті ціноутворення та методики розрахунку вартості цього виду послуг, суть яких полягає в чіткій регламентації ціноутворення інших (не освітніх) платних послуг, тобто вартість цих послуг має складатися з усіх витрат коледжу з можливістю безоплатного залучення студентів під час проходження навчальної або виробничої практики, а також включати певний коефіцієнт прибутку з метою перспективного розвитку коледжу;

удосконалено:

- науково-практичний підхід до правового регулювання видатків на коледжі, зокрема, видатків на здійснення державних закупівель, оплату праці, стипендії, вдосконалення позабюджетної діяльності (залучення альтернативних коштів) шляхом внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI щодо скасування переговорної процедури як недоцільної, Постанови Кабінету Міністрів України «Про методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу» від 04.10.1995 р. № 786 щодо залишення всієї орендної плати у розпорядженні навчального закладу, Постанови Кабінету Міністрів України «Про економію державних коштів та недопущення витрат бюджету» від 01.03.2014 р. № 65 щодо скасування норми про припинення здійснення ремонтів, закупівлі меблів і комп'ютерної техніки, Постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів» від 04.04.2001 р. № 332 щодо підвищення граничних цін на меблі до рівня ринкових, та інших нормативних актів;

набуло подальшого розвитку:

- формування правових основ бюджетного фінансування у сфері освіти через розробку Концепції бюджетного фінансування коледжів, яка має ґрунтуватися на таких положеннях: достатній рівень матеріального забезпечення працівників навчальних закладів, що включає заробітну плату та забезпечення житлом; достатній рівень забезпечення студентів, що включає достатню стипендію (одяг, харчування, література, інші потреби) і забезпечення житлом; оновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів; розширення та розвиток мережі закладів дошкільної й позашкільної освіти; розробка цільових програм щодо підготовки фахівців, які мають особливе державне значення; введення значних податкових пільг для осіб, що фінансово підтримують навчальні заклади; вдосконалення законодавства у сфері надання навчальними закладами платних послуг; удосконалення законодавства у сфері стимулювання наукової та науково-технічної діяльності студентів і молодих вчених, усебічна підтримка їх з боку держави;

- формування джерел фінансування видатків на освіту з метою покращення умов навчально-виховного процесу в коледжах, суть яких полягає в удосконаленні чинного фінансового законодавства України, що регулює порядок надання платних послуг коледжів; розвитку державно-приватного партнерства, здійсненні передумов для створення підприємств, заснованих на спільній власності; упровадженні та вдосконаленні досвіду загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладів щодо фінансування видатків за рахунок благодійних фондів, створених інститутами громадянського суспільства; заохоченні комерційного благодійництва за рахунок зменшення податків; запровадженні системи майнових штрафів за невиконання або неналежне виконання договорів найму житла в студентських гуртожитках коледжів (цивільно-правову санкцію доцільно розглядати як метод мобілізації коштів у фінансовій діяльності коледжів);

- формування видаткових повноважень держави на фінансування коледжів через поступове забезпечення трьох складових навчально-виховного процесу в коледжах: а) навчального закладу (оновлення матеріально-технічної бази, закупівля нового навчального обладнання, фінансування поточних та капітальних ремонтів); б) працівників навчального закладу (збільшення заробітної плати, підвищення престижності праці освітян, допомоги щодо придбання житла, встановлення надбавок непедагогічним працівникам); в) студентів (встановлення стипендій на рівні прожиткового мінімуму, можливість працювати 20 годин на тиждень без сплати податків, пільгове житло тощо).

Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні дисертантом авторських розробок та висновків під час практичної роботи в коледжі. Пропозиції щодо запровадження переліку платних послуг, порядків надання освітніх та інших платних послуг, договору з орендарями про відшкодування витрат балансоутримувача, договору зі студентами про найм житла використовуються Запорізьким ектротехнічним коледжем Запорізького національного технічного університету (акт впровадження від 10.09.2014 р.).

Теоретичні розробки дисертації використовують у навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні дисципліни «Фінансове право» (довідка про впровадження від довідка про впровадження від 15.04.2014 р. № 24).

Висновки та концептуальні підходи, які викладені в дослідженні, можуть бути застосовані в законопроектній діяльності, зокрема, при внесенні змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель», інших нормативно-правових актів; використані в практичній діяльності фахівців коледжів, органів управління системи Міністерства освіти і науки України, Фонду державного майна України та органів Державної казначейської служби України.

Матеріали дослідження також можуть використовуватися в навчальному процесі при викладанні курсу «Фінансове право», при підготовці відповідних статей, підручників та навчальних посібників.

Особистий внесок здобувача. Основні положення й висновки дисертації розроблено автором особисто. Наукові розробки, що належать співавторам, у дисертаційній роботі не використовувались.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження та їх практичне застосування доповідалися й обговорювалися на науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні» (м. Запоріжжя, 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні правові системи світу в умовах глобалізації: реалії та перспективи» (м. Київ, 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми правового регулювання фінансово-кредитних відносин» (м. Суми, 2011 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання публічного права» (м. Запоріжжя, 2011 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Закарпатські правові читання» (м. Ужгород, 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Принципы финансового права» (м. Харків, 2012 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми публічного та приватного права» (м. Запоріжжя, 2012 р.).

Публікації. Основні результати дослідження викладено в 15 наукових працях, з яких: 7 - статті в наукових фахових виданнях України, 1 - стаття в зарубіжному виданні, 7 - матеріали конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 4 друк. авт. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які поділяються на вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 201 сторінка, з них основний текст - 178 сторінок, список використаних джерел (186 найменувань) - 23 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми; вказано зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження; викладено наукову новизну й практичне значення одержаних результатів; подано відомості про особистий внесок, апробацію, публікації.

Розділ 1 «Теоретико-правові основи фінансування коледжів» включає три підрозділи.

У підрозділі 1.1 «Фінансова діяльність коледжів як категорія фінансового права» встановлено правовий зміст фінансової діяльності, сформульовано авторське визначення поняття «фінансова діяльність коледжів», що вказано у відповідному пункті наукової новизни.

Встановлено, що збирання, розподіл та використання коштів є етапами фінансової діяльності, оскільки відображають послідовність її здійснення (спочатку - збирання, потім - розподіл (перерозподіл), і вже потім - використання). Фінансовий контроль може здійснюватися одночасно з іншими етапами фінансової діяльності.

На етапі збирання фондів грошових коштів вагому роль відіграють органи влади, що наповнюють державний та місцевий бюджети (тобто органи Державної фіскальної служби України), оскільки фінансування коледжів здійснюється переважно за рахунок державного та місцевих бюджетів. Ці фонди коштів формують загальний фонд кошторису коледжу. Однак не варто применшувати роль у цьому процесі самих навчальних закладів, які мають можливість надавати платні послуги, а також юридичних та фізичних осіб, які можуть сплачувати кошти за навчання, надавати благодійну допомогу. З власних надходжень коледжу формується спеціальний фонд його кошторису.

На етапі розподілу (перерозподілу) фондів грошових коштів найбільш важливе значення має позиція головного розпорядника коштів - Міністерства освіти і науки України або органу місцевого самоврядування, якому підпорядкований той чи інший коледж. Однак вплив на цей процес мають і самі коледжі, оскільки саме вони надсилають свої пропозиції у вигляді проектів кошторисів до головного розпорядника бюджетних коштів.

Звичайно ж, на етапі використання фондів грошових коштів свою безпосередню функцію виконує лише сам коледж, оскільки цей навчальний заклад є розпорядником коштів відповідно до свого кошторису. Саме керівнику коледжу державної чи комунальної форми власності належить право прийняття рішень та підпису документів щодо здійснення конкретних закупівель, преміювання працівників і студентів, виплати заробітної плати та стипендії, здійснення інших виплат.

Фінансовий контроль може здійснюватися як самим коледжем та його функціональними підрозділами, так і вищестоящими установами (наприклад, університетом, якщо коледж є структурним підрозділом університету, а також Міністерством освіти і науки, органом місцевого самоврядування, якому він підпорядкований), а також спеціальними контрольними та правоохоронними органами (органами Державної фіскальної служби, Державної фінансової інспекції, Фонду державного майна України, органами внутрішніх справ тощо).

У підрозділі 1.2 «Правові основи бюджетного фінансування у сфері освіти» детально розглянуто джерела та методи фінансування галузі освіти в Україні в різні історичні періоди, проаналізовано стан фінансування сфери освіти в зарубіжних країнах і запропоновано авторську концепцію фінансування освіти в сучасний період.

Сферу освіти в Україні в різні часи фінансували по-різному, з різних джерел і за допомогою різних методів. Наприклад, до ХХ ст. основними джерелами фінансування навчальних закладів були плата за навчання та благодійні внески. Бюджетні кошти є основним матеріальним ресурсом за періоду радянської держави.

Відповідно до ст. 61 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 р. № 1060-XII, фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Для сучасної України у сфері фінансування освіти притаманне використання разом з державними ще й приватних коштів. Фінансування освіти в державних та комунальних навчальних закладах здійснюється за допомогою: 1) бюджетного фінансування; 2) кредитування освіти; 3) власних надходжень навчальних закладів.

Бюджетне фінансування навчальних закладів здійснюється за програмно-цільовим та бюджетно-кошторисним методами.

У промислово розвинутих країнах світу видатки на освіту на всіх рівнях державного сектора, як правило, становлять від 4,5 до 7% ВВП. У країнах, які розвиваються, видатки на освіту коливаються від 2,5 до 7,5% ВВП, що в середньому становить меншу частину ВВП порівняно з промислово розвинутими країнами.

За результатами дослідження запропоновано Концепцію бюджетного фінансування коледжів в Україні, яка має ґрунтуватися на таких положеннях: 1) достатній рівень матеріального забезпечення працівників навчальних закладів, що включає заробітну плату та забезпечення житлом; 2) достатній рівень забезпечення студентів, що включає достатню стипендію (одяг, харчування, література, інші потреби) і забезпечення житлом; 3) оновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів; 4) розширення та розвиток мережі закладів дошкільної й позашкільної освіти; 5) розробка цільових програм щодо підготовки фахівців, які мають особливе державне значення; 6) введення значних податкових пільг для осіб, що фінансово підтримують навчальні заклади; 7) вдосконалення законодавства у сфері надання навчальними закладами платних послуг; 8) вдосконалення законодавства у сфері стимулювання наукової та науково-технічної діяльності студентів і молодих вчених, усебічна підтримка їх з боку держави.

У підрозділі 1.3 «Поняття видатків на коледжі як інституту фінансового права» детально проаналізовано поняття «публічні видатки», визначено систему публічних видатків, виявлено співвідношення понять «видатки бюджету», «витрати бюджету», «бюджетні видатки», «державні видатки», «видатки державного бюджету», «муніципальні видатки», «видатки місцевого самоврядування», «видатки місцевих бюджетів», запропоновано визначення поняття «видатки на коледжі».

За результатами дослідження запропоновано авторське визначення поняття «видатки на коледжі», що вказано у відповідному пункті наукової новизни.

На підставі аналізу фінансово-правових категорій публічних видатків, бюджетних видатків виявлено особливості видатків на коледжі як категорії фінансового права, що полягають у такому:

- видатки на коледжі як категорія фінансового права є публічними видатками, які складаються з публічних видатків держави, публічних видатків органів місцевого самоврядування, публічних видатків соціального призначення із частковим фінансуванням за рахунок добровільних внесків членів громадянського суспільства;

- видатки на коледжі мають подвійний характер, тобто, з одного боку, це витрати держави, які вона здійснює на своє функціонування, а з іншого - це доходи, за рахунок яких коледжі утворюють свої фонди грошових коштів;

- видатки на коледжі здійснюються під час фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування та є складовою фінансової системи;

- видатки на коледжі фінансуються за паспортом відповідної бюджетної програми та здійснюються з метою реалізації функції держави щодо забезпечення права людини на здобуття початкового рівня вищої освіти.

Наголошено, що демократизація економічних відносин повинна торкнутися фінансової сфери, зокрема видатків на коледжі. Це означає фінансову самостійність коледжів та можливість витрачати кошти, отримані цими навчальними закладами від своєї діяльності, відповідно до власних потреб: капітального ремонту, поновлення матеріально-технічної та навчальної бази.

Розділ 2 «Правове регулювання фінансової діяльності у сфері коледжів» містить два підрозділи.

У підрозділі 2.1 «Правове регулювання фінансової діяльності коледжів» зазначено види фінансової діяльності коледжів, проаналізовано практику фінансової діяльності коледжів, визначено її особливості та проблеми.

Фінансову діяльність коледжів становлять такі її види: складання й затвердження кошторисів коледжів; розподіл і виплати премій, матеріальних допомог співробітникам коледжів; здійснення виплат заробітних плат; здійснення виплати стипендій; здійснення видатків на державні закупівлі; оплата адміністративних послуг; оплата податків та інших обов'язкових платежів; отримання коштів за освітні послуги; отримання коштів від додаткової (господарської) діяльності (наприклад, виготовлення виробів з металу); отримання коштів від надання в оренду державного або комунального майна; отримання надходжень від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна); отримання благодійних внесків, грантів, дарунків; отримання коштів від підприємств, організацій, фізичних осіб, інших бюджетних установ для виконання цільових заходів; отримання коштів від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, які надійшли за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право; видання індивідуально-правових актів, що регулюють фінансові питання (наприклад, наказ про преміювання працівників (студентів), наказ про надання матеріальної допомоги працівникам (студентам)); видання локальних нормативно-правових актів, що містять норми, які регулюють фінансово-правові відносини (статут або положення про коледж, положення про порядок надання платних послуг, положення про грант, положення про преміювання тощо); проведення нарад, семінарів, роз'яснювальної роботи щодо вирішення фінансових питань; здійснення внутрішнього фінансового контролю різними методами (спостереження, перевірка, інвентаризація, обстеження тощо), що покладається на бухгалтерію та інші служби коледжу.

Встановлено, що основними проблемами фінансової діяльності коледжів є такі: відсутність фінансування капітальних ремонтів і матеріально-технічної бази; низька оплата праці працівників коледжів; невідпрацьована на державному рівні схема працевлаштування студентів, що готувались за кошти державного та місцевих бюджетів; фінансові проблеми, пов'язані з входженням коледжів до інститутів, університетів, академій і їх взаємодією; проблеми, пов'язані із забезпеченням прав соціально незахищених категорій студентів.

У підрозділі 2.2 «Особливості складання бюджетних кошторисів коледжами» з'ясовано, що кошторис певного коледжу повинен відповідати бюджетній програмі, яка складається головним розпорядником бюджетних коштів, виділення коштів з бюджету коледжам здійснюється через кошторисно-бюджетне фінансування, проаналізовано кошторисний процес та визначено його особливості.

Для коледжів державної та комунальної власності головним розпорядником є орган, до сфери управління якого вони належать. Якщо говорити про державні коледжі, це відповідне міністерство (найчастіше Міністерство освіти і науки України), якому вони підпорядковані, а для коледжів комунальної форми власності головним розпорядником бюджетних може виступати відповідна місцева рада. Самі ж коледжі є розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня.

Кошторисний процес діяльності коледжів - це діяльність державних і комунальних коледжів зі створення проектів кошторисів, їх затвердження та виконання. Процедура складання кошторису в коледжі розпочинається зі встановлення головними розпорядниками бюджетних коштів (Міністерством освіти і науки, іншим органом управління освітою) граничних обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету із загального фонду бюджету, інших показників, термінів подання проектів кошторисів і вказівок щодо їх складання. Коледжі є розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, що складають проект кошторису, зважаючи на витрати минулого року та виходячи зі своїх реальних потреб. Проекти кошторисів обов'язково перевіряються й затверджуються головними розпорядниками бюджетних коштів.

У кошторисах коледжів усі видатки поділяють на дві групи: поточні та капітальні. До поточних видатків коледжів державної та комунальної форм власності належать: оплата праці, нарахування на заробітну плату, придбання предметів споживання і витратних матеріалів, оплата інших послуг (у тому числі: поточного ремонту приміщень і будівель, поточного ремонту обладнання та інвентарю), трансферти населенню (у тому числі: виплати допомог, стипендії, виплати на харчування, виплати на підтримку літнього відпочинку). До капітальних видатків коледжів державної та комунальної форм власності належать: придбання обладнання й предметів довгострокового користування; капітальне будівництво (придбання); капітальний ремонт; реконструкція та реставрація; придбання землі й нематеріальних активів.

Розділ 3 «Удосконалення правового регулювання видатків на коледжі» містить три підрозділи.

У підрозділі 3.1 «Законодавче регулювання видатків на коледжі» детально досліджено нормативно-правові акти України, що регулюють здійснення видатків на коледжі, наведено авторську класифікацію видатків на коледжі, системно проаналізовано видатки на оплату праці працівників коледжів і їх складові, виявлено проблемні аспекти та прогалини в чинному законодавстві із цього питання, розглянуто питання стипендіального забезпечення, видатків на відрядження, адміністративних видатків, державних закупівель, податків і зборів.

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють здійснення видатків на коледжі, є Закон України «Про освіту» від 23.05.1991 р. № 1060-XI, Закон України «Про вищу освіту» від 06.09.2014 р. № 1556-VII, Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI, Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI, Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 р. № 2269, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, Постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах» від 09.08.2001 р. № 978, Постанова Кабінету Міністрів України «Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів» від 04.04.2001 р. № 332, Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання стипендіального забезпечення» від 05.03.2008 р. № 165, Постанова Кабінету Міністрів України «Питання стипендіального забезпечення» від 12.07.2004 р. № 882, Постанова Кабінету Міністрів України «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 р. № 98, наказ Міністерства освіти і науки «Про затвердження Положення про експертну комісію та порядок проведення акредитаційної експертизи» від 14.01.2002 р. № 16, наказ Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557, наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження норм матеріального та нормативів фінансового забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також вихованців шкіл-інтернатів» від 17.11.2003 р. № 763, наказ Міністерства освіти України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти» від 15.04.1993 р. № 102, наказ Міністерства освіти і науки України «Про встановлення нормативів витрат, пов'язаних з проведенням акредитації» від 04.06.2002 р. № 321 та інші нормативно-правові акти.

Авторська класифікація видатків на коледжі полягає в тому, що їх можна умовно поділити на такі групи: видатки на оплату праці; видатки на державні закупівлі; видатки стипендіального фонду; інші трансферти населенню (харчування дітей-сиріт, державна допомога їм тощо); видатки на адміністративні послуги (плата за ліцензування, акредитацію тощо); сплата податків; видатки на відрядження; капітальні видатки.

Відзначено диспропорцію посадових окладів працівників коледжів порівняно з працівниками інститутів, університетів, академій. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557, на коледжі розповсюджується лише 16 тарифних розрядів з 25, враховуючи, що 16 тарифний розряд має лише директор коледжу, за умови, якщо в цьому навчальному закладі навчається не менше ніж 800 студентів. Для порівняння, праця викладача-стажиста інститутів, університетів, академій оплачується за 15 тарифним розрядом, викладача або асистента - за 16 тарифним розрядом, декана факультету - за 20 тарифним розрядом як мінімум.

Обґрунтовано необхідність вилучення із Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI норми, що передбачає проведення процедури закупівлі в одного учасника комунальних послуг, оскільки вона є недоцільною, зважаючи на неможливість закупити такі послуги в інших суб'єктів господарської діяльності.

Стипендіальне забезпечення студентів має бути покращено обов'язковою індексацією стипендії та поступовим приведенням її розміру у відповідність до прожиткового мінімуму.

Видатки на відрядження працівників коледжів не переглядали вже більше ніж десять років, тому добові витрати мають бути переглянуті в обов'язковому порядку.

Коледжі є неприбутковими організаціями, тому не є платниками податків та зборів. Однак, якщо в коледжі є орендарі, відповідні податки коледжем сплачуються (наприклад, земельний податок, збір на спеціальне водокористування, тощо), а потім відшкодовується орендарем. Така ситуація не сприяє розвитку послуг оренди в коледжі, якщо є не задіяні в господарській діяльності приміщення.

Видатки на адміністративні послуги (наприклад, проведення акредитації, ліцензування) чітко регламентовані законодавством та поки не містять правових проблем.

У підрозділі 3.2 «Розвиток видаткових повноважень держави у сфері забезпечення діяльності коледжів» проаналізовано пропозиції провідних зарубіжних і вітчизняних учених з фінансового права щодо розвитку видаткових повноважень держави у сфері освіти та запропоновано ряд авторських розробок щодо цього питання.

Зокрема, у науці фінансового права дискутується питання створення фонду сприяння навчальним закладам як складової державного бюджету, а також системи фондів на місцевому рівні, введення цільових податки на розвиток освіти, встановлення державних нормативів витрат на освіту в перерахунку на душу населення, розширення переліку видатків, що є захищеними статтями бюджету, видатками на освіту, ввести гранти на проживання студентів у гуртожитку.

Розвиток видаткових повноважень держави має бути спрямований, передусім, на покращення становища учасників навчально-виховного процесу. Тому потрібно привести наказ Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557 у відповідність до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.

З метою підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення навчального закладу запропоновано сплачувати видатки на оплату праці працівників коледжів лише із загального фонду кошторисів навчальних закладів, що дасть можливість спрямувати видатки спеціального фонду на розвиток матеріально-технічної бази.

Капітальні видатки не фінансуються щодо більшості коледжів України протягом приблизно вже двадцяти років.

У підрозділі 3.3 «Визначення напрямів позабюджетної діяльності коледжів» встановлено, що держава надає додаткові можливості у формі позабюджетного фінансування діяльності коледжів, найпоширенішим видом якого є надання платних послуг, з правовою регламентацією яких існують певні проблеми.

Спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України «Про затвердження порядків надання платних послуг держаними та комунальними навчальними закладами» від 23.07.2010 р. № 736/902/758, відповідно до ст. 61 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 р. № 1060-XII, ст. 70, 71 та 73 Закону України «Про вищу освіту» від 06.09.2014 р. № 1556-VII, Постанови Кабінету Міністрів України «Про удосконалення механізму регулювання плати за послуги у сфері освіти» від 12.08.2009 р. № 903, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форм власності» від 27.08.2010 р. № 796 безпосередньо регулюють фінансову діяльність коледжів, пов'язану з наданням платних послуг.

Метою видання вищезазначених нормативно-правових актів є розширення можливостей позабюджетного фінансування коледжів, а також забезпечення максимальної ефективності їх фінансової діяльності, створення атмосфери розвитку соціального партнерства, взаємодії державних і комунальних установ, підприємств, організацій між собою та з приватними господарюючими суб'єктами.

Надавши додаткові можливості коледжам здійснювати позабюджетну діяльність через надання платних послуг, вищезазначені органи державної влади не запропонували методик розрахунку цих платних послуг, що доволі ускладнило їх практичне впровадження. Особливо це стосується не освітніх, а інших платних послуг.

Окремої уваги потребує правове регулювання позабюджетної діяльності коледжів, яку зазвичай активно здійснює більшість вищих навчальних закладів та яка не пов'язана з освітньою діяльністю, - здавання в оренду нерухомого майна. Потрібно значно спростити процедуру здавання в оренду майна коледжів державної та комунальної форм власності, яка, як правило, становить 1-1,5 року, а також спрямувати всі кошти від оренди в розпорядження цього навчального закладу на його розвиток.

Більшу увагу в контексті розвитку позабюджетної діяльності коледжів потрібно приділяти грантам. У зв'язку із цим можна запропонувати затвердження указом Президента України Положення про гранти Президента України для коледжів, що також будуть надаватися з метою реалізації технічних проектів, здебільшого у сфері суспільного виробництва.

Також потрібно широко запроваджувати в коледжах практику державно-приватного партнерства. По-перше, є можливість задіяти в роботі студентський та педагогічний колективи навчальних закладів цього типу, що дає змогу ефективного поєднання навчання з виробництвом. По-друге, частина коштів від діяльності спільного підприємства спрямовуватиметься в дохід навчального закладу, що є альтернативним джерелом фінансування, яке ніколи не буде зайвим.

Не менш важливим напрямом у цьому плані є стимулювання розвитку громадської свідомості в батьків студентів, що дасть змогу сформувати благодійний фонд розвитку навчального закладу. Діяльність таких фондів не є протизаконною й здійснюється відповідно до Закону України «Про благодійність та благодійні організації».

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні сутності та особливостей правового регулювання видатків на коледжі в Україні. Отримані в процесі дослідження результати дають змогу сформулювати такі висновки та внести пропозиції, що мають вагоме теоретичне й практичне значення для науки фінансового права:

Встановлено, що фінансова діяльність коледжів являє собою особливий вид публічної фінансової діяльності, соціального управління, зміст якого полягає у формуванні, розподілі (перерозподілі), використанні публічних фондів коштів, проведенні фінансового контролю та організаційно-правового забезпечення цих процесів, що здійснюється широким колом суб'єктів (Міністерство освіти і науки України, органи управління освітою на місцях) при особливій ролі суб'єктів публічної влади (Міністерство освіти і науки, органи управління освітою на місцях, органи Державної фінансової інспекції України) з метою реалізації функцій держави щодо забезпечення права на здобуття початкового рівня вищої освіти громадянами України та фінансового забезпечення навчальної діяльності з підготовки спеціалістів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» або «бакалавр» та ступенем вищої освіти «молодший бакалавр».

Це поняття слугуватиме розвитку категоріального апарату науки фінансового права в частині розуміння всіх процесів у результаті фінансової діяльності коледжів, визначить її особливості та зможе дати поштовх до подальших наукових досліджень у цьому напрямі.

Виявлено, що правові основи бюджетного фінансування сфери освіти, зокрема коледжів, визначаються тим, що бюджетне фінансування коледжів здійснюється відповідно до Законів України «Про освіту» від 23.05.1991 р. № 1060-XI, «Про вищу освіту» від 06.09.2014 р. № 1356-VII, Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI, Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» від 28.02.2002 р. № 228 тощо. Бюджетне фінансування коледжів державної та комунальної форм власності здійснюється на основі двох основних методів: бюджетно-кошторисного й програмно-цільового. Рівень бюджетного фінансування галузі освіти не повинен бути менше ніж 10% валового внутрішнього продукту. На сьогодні бюджетне фінансування забезпечує далеко не всі потреби коледжів. Зокрема, хронічно не вистачає коштів на оновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів, капітальні та поточні ремонти. Тому назріла необхідність затвердження Концепції бюджетного фінансування коледжів в Україні.

Такі рекомендації будуть сприяти побудові сучасної системи освіти в Україні, значно покращать нинішній стан матеріально-технічного та фінансового забезпечення діяльності коледжів, закладуть основу для формування потужного інтелектуального потенціалу нації.

3. Видатками на коледжі визначено публічні видатки держави, органів місцевого самоврядування та публічні видатки соціального призначення із частковим фінансуванням за рахунок добровільних внесків, що фінансуються за відповідним паспортом бюджетної програми з метою реалізації функції держави щодо забезпечення права людини на здобуття початкового рівня вищої освіти.

Встановлено, що видатки на коледжі мають такі ознаки: фінансуються за певною бюджетною програмою; забезпечують потреби: навчального закладу (ремонти, матеріально-технічне забезпечення, комунальні послуги тощо); працівників навчального закладу (заробітна плата, премії, матеріальні допомоги тощо); студентів (стипендії, харчування, премії, матеріальні допомоги, проживання тощо); оскільки коледжі державної та комунальної форм власності є неприбутковими, видатки мають подвійний характер: видатки є для коледжів доходами, тобто існує прямо пропорційна залежність між видатками та доходами; хоч видатки на коледжі є публічними, проте фінансуються не лише з державного або місцевого бюджетів, а можуть фінансуватися у вигляді грантів іноземних держав, благодійної допомоги навчальним закладам шляхом перерахунку грошових коштів, а також придбання матеріальних цінностей, тобто передбачають широку участь населення, інститутів громадянського суспільства в здійсненні цих видатків. Поняттям «видатки на коледжі» удосконалено понятійний апарат фінансового права та виділено серед публічних видатків ще одну фінансово-правову категорію видатків, що надасть змогу більш глибокого розуміння його сутності, складових, особливостей і стане поштовхом до нових наукових досліджень у напрямі розвитку фінансової діяльності освітніх установ, фінансово-правового регулювання діяльності коледжів.

4. Дослідження правового регулювання фінансової діяльності коледжів засвідчило, що фінансову діяльність коледжів становить процес збирання, розподілу та використання публічних грошових коштів у коледжах, а також фінансовий контроль з метою забезпечення ефективної діяльності такого виду навчальних закладів. Розвиток правового регулювання фінансової діяльності коледжів запропоновано поділити на такі сегменти: 1) вдосконалення механізму оплати за бюджетними зобов'язаннями; 2) удосконалення (спрощення) процедури державних закупівель; 3) удосконалення правових норм щодо оплати праці; 4) удосконалення правових норм щодо надання платних послуг; 5) удосконалення законодавчих підходів щодо використання отриманих коштів; 6) удосконалення правових норм, що регулюють державно-приватне партнерство; 7) широке та активне проведення просвітницької роботи серед керівних і бухгалтерських працівників професійних навчальних закладів щодо оптимізації та новацій у сфері видатків. Це надасть змогу коледжам залишати у своєму розпорядженні набагато більше коштів, а також самостійно залучати кошти для своєї діяльності. Як результат коледжі отримуватимуть краще фінансування, що надасть можливість створити кращі умови для отримання початкового рівня вищої освіти.

5. Встановлено, що складання кошторисів коледжами має певні свої особливості. По-перше, крім зазначених чинним законодавством України документів, які складає кожний коледж державної чи комунальної форми власності разом з кошторисами, існують також індивідуальні плани використання бюджетних коштів та індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів. По-друге, кошториси коледжів складають відповідно до окремого паспорта бюджетної програми, що затверджується окремим спільним наказом Міністерства освіти і науки України й Міністерства фінансів України відповідно до коду програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету - 2201150 підготовка кадрів вищими навчальними закладами І і ІІ рівнів акредитації. По-третє, відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, що затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.1993 р. № 102, формування видатків на оплату праці працівників коледжів відрізняється від оплати праці працівників інститутів, університетів, академій.

6. За результатами дослідження розроблено напрями вдосконалення правового регулювання видатків на коледжі:

приведення у відповідність наказу Міністерства освіти і науки «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. №557 до вимог Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР в тій частині, що схема посадових окладів повинна формуватися на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати;

ліквідація диспропорції заробітних плат працівників коледжів порівняно з працівниками інститутів, університетів, академій, підвищивши тарифні розряди працівникам коледжів;

встановлення доплат і надбавок допоміжному та адміністративно-господарському персоналу коледжів за стаж і престижність праці, щорічну допомогу на оздоровлення, як це на сьогодні встановлено для педагогічних працівників, повернення в дію Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, коледжів, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» від 23.03.2011 р. № 373, що встановлювала вищевказаним педагогічним працівникам надбавку в розмірі 20% їх посадового окладу;

фінансування заробітної плати працівників гуртожитків коледжів за рахунок спеціального фонду кошторисів цих навчальних закладів;

скасувати норму Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI щодо проведення процедури закупівлі в одного учасника (переговорної процедури) при закупівлі теплової та електричної енергії, послуг водопостачання для коледжів з огляду її явної недоцільності;

6) поступове збільшення фінансування капітальних видатків вищих навчальних, що включає оновлення матеріально-технічної бази, реконструкцію та капітальний ремонт приміщень, будівництво або придбання житла для працівників коледжів;

7) скасування положення Постанови Кабінету Міністрів України «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» від 01.03.2014 р. № 65, що забороняють вищим навчальним закладам придбавати для власних потреб меблі, автотранспорт та здійснювати ремонти як такі, що нівелюють можливість створити гідні умови праці у коледжах;