Адміністративно-правове співробітництво в сфері боротьби з митними правопорушеннями в ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

фінансове право; інформаційне право

Адміністративно-правове співробітництво в сфері боротьби з митними правопорушеннями в єс

Кістанова Ярослава Миколаївна

Київ - 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Міжрегіональній Академії управління персоналом.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент

МУРАВЙОВ Кирило Володимирович,

Інститут права ім. князя Володимира Великого Міжрегіональної Академії управління персоналом, завідувач кафедри фінансового та банківського права.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

КОРМИЧ Борис Анатолійович,

Національний університет

«Одеська юридична академія»,

завідувач кафедри морського та митного права;

кандидат юридичних наук

Дрозд Олексій Юрієвич,

Національна академія внутрішніх справ,

доцент кафедри адміністративної діяльності.

Захист відбудеться «30» січня 2015 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.142.02 Міжрегіональної Академії управління персоналом за адресою: 03039, м. Київ-39, вул. Фрометівська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у Міжнародному бібліотечно-інформаційному центрі ім. Ярослава Мудрого Міжрегіональної Академії управління персоналом (м. Київ-39, вул. Фрометівська, 2).

Автореферат розісланий «23» грудня 2014 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. П. Христинченко АНОТАЦІЇ

Анотація

Кістанова Я.М. Адміністративно-правове співробітництво в сфері боротьби з митними правопорушеннями в ЄС. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Міжрегіональна Академія управління персоналом. - Київ, 2014.

Розкрито зміст адміністративно-правового співробітництва в сфері боротьби з митними правопорушеннями в рамках ЄС, комплексно досліджено загальнотеоретичні питання у його тісному зв'язку із правовим регулюванням та правозастосовною практикою, що дозволяє інтерполювати окремі висновки дисертаційного дослідження на інші сфери адміністративно-правового співробітництва в ЄС.

Систематизовано органи ЄС у сфері боротьби з митними правопорушеннями в залежності від їх компетенції; обґрунтовано, що статус офіцерів взаємодії, підпадає під дію права ЄС незалежно від членства держави-учасниці співробітництва у даному інтеграційному об'єднанні; визначено правомірні підстави перебування службових осіб іноземних митних і правоохоронних органів в сфері боротьби з митними правопорушеннями на території держави та перебування правопорушників.

У дисертації набули подальшого розвитку погляди на значення спільних слідчих дій службових осіб кількох держав для боротьби з митними правопорушеннями, зокрема обґрунтовано важливість чіткого визначення їх повноважень і правового статусу в державі перебування; положення, згідно з якими під час перебування службових осіб іноземних держав з питань припинення митних правопорушень, вони зобов'язані звітувати перед відповідними органами держави перебування; також розглянуто правомірності нормативно-правових актів ЄС стосовно регламентування перетину державного кордону країн-членів ЄС та погляди стосовно недоліків національних нормативно-правових актів з питань боротьби з митними правопорушеннями.

Особливу увагу приділено положенням про можливість проведення спільних дій при реалізації співробітництва в сфері боротьби з митними правопорушеннями, що залежить виключно від волі органів держав-учасниць такого співробітництва; поглядам стосовно прав і обов'язків національних правоохоронних та митних органів при здійсненні адміністративного співробітництва з ЄС; розумінню впливу законодавства ЄС у сфері боротьби з митними правопорушеннями на треті країни, тобто ті, що не мають членства в ЄС.

Запропоновано науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо адаптації митного законодавства України в контексті вдосконалення адміністративно-правового співробітництва з ЄС з питань боротьби з окремими митними правопорушеннями. Обґрунтовано передумови вступу України до ЄС на основі приведення у відповідність, насамперед, національного митного права із правом ЄС.

Ключові слова: адміністративно-правове співробітництво, боротьба з митними правопорушеннями ЄС, митне право, правоохоронні та митні органи, правове регулювання та правозастосовна практика.

Аннотация

Кистанова Я.Н. Административно-правовое сотрудничество в сфере борьбы с таможенными правонарушениями в ЕС. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Межрегиональная Академия управления персоналом. - Киев, 2014.

Раскрыто содержание административно-правового сотрудничества в сфере борьбы с таможенными правонарушениями в рамках ЕС, комплексно исследованы общетеоретические вопросы в его тесной связи с правовым регулированием и правоприменительной практикой, позволяющей интерполировать отдельные выводы диссертационного исследования на другие сферы административно-правового сотрудничества в ЕС.

Систематизированы органы ЕС в сфере борьбы с таможенными правонарушениями в зависимости от их компетенции; обоснованно, что статус офицеров взаимодействия, подпадает под действие права ЕС независимо от членства государства-участника сотрудничества в данном интеграционном объединении; определено правомерные основания пребывания должностных лиц иностранных таможенных и правоохранительных органов в сфере борьбы с таможенными правонарушениями на территории государства и пребывания правонарушителей.

В диссертации получили дальнейшее развитие взгляды на значение совместных следственных действий должностных лиц нескольких государств для борьбы с таможенными правонарушениями, в частности обоснована важность чёткого определения их полномочий и правового статуса в государстве пребывания; положения, согласно которым во время пребывания должностных лиц иностранных государств по пресечению таможенных правонарушений, они обязаны отчитываться перед соответствующими органами государства пребывания; также рассмотрена правомерность нормативно-правовых актов ЕС в отношении регламентирования пересечения государственной границы стран-членов ЕС и взгляды относительно недостатков национальных нормативно-правовых актов по вопросам борьбы с таможенными правонарушениями.

Особое внимание уделено положениям о возможности проведения совместных действий при реализации сотрудничества в сфере борьбы с таможенными правонарушениями, что зависит исключительно от воли органов государств-участников такого сотрудничества; взглядам в отношении прав и обязанностей национальных правоохранительных и таможенных органов при осуществлении административного сотрудничества с ЕС; пониманию влияния законодательства ЕС в сфере борьбы с таможенными правонарушениями на третьи страны, то есть те, которые не имеют членства в ЕС. Исследовано, что административно-правовое сотрудничество в сфере борьбы с таможенными правонарушениями в ЕС не ограничивается только отношениями между государствами-членами ЕС или их органами. В данный процесс активно вовлекаются государства - не члены, если это необходимо в интересах противодействия таможенным правонарушениям. О том, что круг государств-участников сотрудничества в рамках Европола шире, чем только члены ЕС свидетельствует то, что с целью борьбы с международной организованной преступностью с Европолом на основании специальных соглашений сотрудничают третьи страны и организации. При этом офицеры взаимодействия третьих стран руководствуются в сотрудничестве с Европолом нормами права ЕС. Кроме того, Европол имеет право пригласить специалистов из третьих стран или международных организаций в рамках участия в группе аналитиков.

Исследован механизм адаптации таможенного законодательства Украины к праву ЕС. Предложено научно обоснованные предложения и рекомендации по адаптации таможенного законодательства Украины в контексте совершенствования административно-правового сотрудничества с ЕС по борьбе с отдельными таможенными правонарушениями. Отдельные сферы адаптации таможенного законодательства Украины определены на основе анализа таможенной статистики ЕС, в частности, касательно выделения наиболее распространенных таможенных правонарушений как самых «проблемных» для стран ЕС. Обоснованно предпосылки вступления Украины в ЕС на основе приведения в соответствие, прежде всего, национального таможенного права с правом ЕС.

Ключевые слова: административно-правовое сотрудничество, борьба с таможенными правонарушениями ЕС, таможенное право, правоохранительные и таможенные органы, правовое регулирование и правоприменительная практика.

Annotation

Kistanova Y.М. Administrative and legal cooperation in the fight against customs offenses in the EU. - The manuscript.

The thesis is for candidate degree of legal sciences on speciality 12.00.07 - Administrative Law and Procedure; Financial Law; Informational Law. -Interregional Academy of Personnel Management. - Kyiv, 2014.

The dissertation reveals the content of the administrative and legal cooperation in the fight against customs offenses within the EU, a complex theoretical questions studied in its close connection to the legal regulation and law enforcement, which allows to interpolate some of the findings of dissertation research on other areas of administrative and legal cooperation in the EU.

Systematized bodies of the EU in the fight against customs offenses according to their competence; reasonably, that the status of the officers interaction, subject to EU law, regardless of membership of the State party cooperation in this integration association; defined legitimate reason to stay foreign customs officials and law enforcement agencies in the fight against customs offenses in the state and stay offenders.

The dissertation further developed views on the importance of joint investigative actions by officials of several states to combat customs offenses, in particular proved the importance of a clear definition of their powers and legal status in the host country; provisions according to which during the stay of foreign public officials to combat customs offenses, they must report to the relevant authorities of the receiving State; also examined the legality of legal acts of the EU in relation to the regulation of crossing the border of EU member states and views on the shortcomings of national legal acts on combating customs offenses.

Particular attention is given to the provisions on the possibility of joint action in the implementation of cooperation in the fight against customs offenses, that depends entirely on the will of States Parties of such cooperation; views regarding the rights and responsibilities of the national police and customs authorities in the exercise of administrative cooperation with the EU; understanding of the impact of EU legislation in the fighting against customs fraud on third countries, those who do not have EU membership.

Proposed science-based proposals and recommendations for adapting the customs legislation of Ukraine in the context of improving the administrative and legal cooperation with the EU on combating certain customs offenses. Reasonably background of Ukraine's accession to the EU on the basis of matching the primarily national customs law with the EU law.

Keywords: administrative and legal cooperation, the fight against customs offenses the EU, customs law, law enforcement and customs authorities, legal regulation and practice.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Європейський Союз (далі ЄС) є в даний час одним з найбільших політичних об'єднань розвинених і найбільш інтегрованих між собою держав світу. Партнерство та співробітництво України з ЄС та його державами-членами є запорукою інтеграції нашої країни у світову економіку, зростання добробуту і розширення можливостей для цивілізованого розвитку. В останні роки в Україні все більший інтерес виникає до особливостей правових інтеграційних процесів в Європі. Створені на підставі установчих договорів Співтовариства в процесі свого функціонування створили особливе правове середовище, необхідне для досягнення спільних завдань європейської інтеграції. Держави-члени обмежили частину своїх повноважень, які вони передали інституціям та органам ЄС. В ЄС створена загальна система інститутів, що дозволяє успішно реалізовувати багато цілей євроінтеграції і створити в процесі функціонування особливу правову систему ЄС.

Чинним законодавством, а саме Загальнодержавною програмою адаптації законодавства України до законодавства ЄС, яка прийнята у 2004 році, сфера митного права визначена однією з пріоритетних, що вимагає поступового приведення національного митного законодавства у відповідність до норм і стандартів Європейського Союзу.

Правовідносини, які стосуються боротьби з митними правопорушеннями, відносяться до сфери адміністративного та митного законодавства і на теперішній час цьому питанню, з точки зору адаптації цих норм (правил) до норм митного законодавства Європейського Союзу, не було приділено належної уваги, що, у свою чергу, є суттєвим недоліком в плані реалізації вищезазначеної програми адаптації законодавства України до норм acquis ЄС.

Важливість комплексного дослідження адміністративно-правового співробітництва в сфері боротьби з митними правопорушеннями в ЄС, відповідності законодавства України законодавству ЄС з питань побудови ефективної системи співробітництва та адаптації законодавства України до права ЄС у цій сфері, ґрунтується не тільки на прагненні України вступити до Європейського Союзу, а також і тим фактом, що у 2008 році Україна стала повноправним членом Світової організації торгівлі, яка, у свою чергу, висуває певні нормативні вимоги стосовно боротьби з митними правопорушеннями.

Митне регулювання в праві ЄС, у тому числі, щодо питань боротьби з митними правопорушеннями, ґрунтується на актах «первинного» і «вторинного» законодавства ЄС. Значна їх кількість говорить про важливість цієї суспільно та економічно обумовленої сфери врегулювання відповідних правовідносин.

У світовій практиці існування інтеграційних угруповань найбільш розповсюдженими типами економічної інтеграції є зона вільної торгівлі та митний союз. Окрім того, як переконує світовий досвід, об'єднання в митний союз держав, близьких у географічному, економічному і політичному сенсі, створює сприятливі умови для скоординованого управління митною справою на території країн, пов'язаних єдиними загальними митними інтересами, сприяє розвитку внутрішньої і зовнішньої економічної діяльності, а також зміцнює їхні міжнародні зв'язки.

Розвиток та становлення митного права Європейського Співтовариства прямо пов'язані із створенням митного союзу на рівні ЄС, що передбачає загальний простір, у якому здійснюється вільний обіг товарів і осіб. При цьому, для суб'єктів ЄС, виникає необхідність встановлення спільного простору в сфері боротьби з митними правопорушеннями стосовно третіх країн. Правовими актами ЄС визначено межі митної території Союзу, на якій, крім деяких випадків, застосовується єдине митне законодавство.

Проблема адміністративно-правового співробітництва в сфері боротьби з митними правопорушеннями в ЄС знайшла своє місце у розробках таких вчених як: К. Борисов, О. Вальчук, С. Вінник, В. Гомонай, Є. Додін, Г. Друзенко, О. Зеркаль, В. Ілясов, В. Калугін, Т. Качка, С. Ківалов, А. Козирін, Б. Кормич, Т. Корнєва, Е. Кубко, Б. Левік, М. Люкс, 3. Макаруха, В. Малахов, С. Мкртумян, М. Москвін, В. Муравйов, В. Наришкін, В. Орловський, Б. Панас, П. Пашко, С. Перепьолкін, Р. Петров, К. Сандровський, О. Сачко, В. Серафімов, С. Сорока, С. Судак, В. Храбсков, В. Цвєтков та ін. Зазначені автори зробили суттєвий внесок у наукову розробку досліджуваного питання. Разом із тим на сьогодні відсутні дослідження, присвячені аналізу адміністративно-правового співробітництва у сфері боротьби з митними правопорушеннями в ЄС. Актуальність дисертаційного дослідження визначається необхідністю заповнення цієї прогалини і підготовки з цією метою практичних рекомендацій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відповідності до Пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015 року, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2011 р. № 942, Концепції Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, схваленої Законом України від 21 листопада 2002 р. № 228-ІV, відповідає пп. 1-6 Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 роки, затверджених Загальними зборами НАПрН України 24 вересня 2010 року. Робота має безпосередній зв'язок із загальними положеннями Митного Кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495.

Дисертаційну роботу виконано як частину загального плану науково-дослідної роботи Інституту права ім. князя Володимира Великого Міжрегіональної Академії управління персоналом на 2012-2017 рр. «Правові засади управління у сфері господарювання в умовах ринкової економіки».

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу існуючих наукових поглядів, чинного законодавства України та законодавства Європейського Союзу а також практики його реалізації визначити сутність та особливості адміністративно-правового співробітництва у сфері боротьби з митними правопорушеннями в ЄС, й знайти шляхи його вдосконалення.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні задачі:

- визначити особливості сучасного адміністративно-правового співробітництва у сфері боротьби з митними правопорушеннями в ЄС;

- окреслити основні напрями співробітництва у сфері боротьби з митними правопорушеннями в ЄС;

- дослідити вплив інтеграційних процесів в Європі на інтенсифікацію боротьби з митними правопорушеннями;

- визначити компетенцію органів ЄС в сфері боротьби з митними правопорушеннями;

- охарактеризувати правовий статус спеціалізованих органів в сфері боротьби з митними правопорушеннями в ЄС;

- розкрити особливості механізму адаптації митного законодавства України до митного права ЄС у сфері боротьби з митними правопорушеннями;

- визначити форми адміністративно-правового співробітництва в сфері боротьби з митними правопорушеннями в ЄС;

- розробити на підставі узагальнення теоретичних розробок і практики адміністративно-правового співробітництва в ЄС відповідні рекомендації щодо вдосконалення національного законодавства України.

Об'єкт дослідження - правовідносини між суб'єктами адміністративно-правового співробітництва в рамках ЄС з питань боротьби з митними правопорушеннями і також відносини, що виникають у зв'язку із адаптацією законодавства України до митного права ЄС у цій сфері.

Предмет дослідження - адміністративно-правове співробітництво у сфері боротьби з митними правопорушеннями в ЄС.

Методи дослідження. Робота побудована на принципах методологічного плюралізму, об'єктивності та конкретності. Перший принцип проявляється в широкому наборі методів, що використовувалися для дослідження кожного конкретного правового явища або норми, практики держав, рішень міжнародних та національних судів. Використання цього принципу засноване на переконанні, що методологія не може зводитися до одного методу чи бути сумою окремих відособлених методів. Другий принцип, полягає в використанні лише перевірених та достовірних фактів, можливість евалюації яких реально існує.

Основу методології становлять філософські методи пізнання, серед яких: діалектичний, аналітичний, феноменологічний, герменевтичний. Застосовані філософські методи визначають загальну стратегію дослідження, підвалини майбутньої деталізації досліджуваної теми.

Метод історизму дозволив ретроспективно вивчити витоки сучасного правового регулювання, правильно його трактувати, а також будувати прагматичну оцінку потенційного реформування та розвитку (підрозділи 1.1-1.3). Значне місце серед використаних методів займають системно-функціональний метод та метод системного аналізу, які дозволили представити систему міжнародно-правової турботи про культурні цінності у вигляді комплексу взаємозв'язаних та взаємообумовлюючих правових норм та інститутів (встановлювалися так-звані аналітичні залежності), пов'язати їх із численними доктринами та течіями, що визначають правову позицію держав світу (розділ 2). Адекватне використання цих методів неможливе без ранжирування, яке допомагає відділити другорядні фактори та сконцентруватися на першочергових детермінантах системи. Положення, що є науковою новизною формулюються завдяки зверненню до аксіоматичного та гіпотетико-дедуктивного методів. Лінгвістичний метод дозволив проаналізувати основну термінологію, використовувану в дослідженні, з точки зору смислового навантаження та етимології (підрозділи 1.4, 3.1, 3.2). Його використання особливо актуальне в міжнародно-правових дослідженнях, адже надає можливість віднайти первинний сенс, що вкладається в конкретні правові категорії у різних мовах.

Широко застосовуються загальнологічні методи: індукція та дедукція, аналіз та синтез, абстрагування, ідеалізація, аналогія. Окремої уваги заслуговує індуктивний метод, що є базисом з'ясування конкретного складу інституційних складових у сфері боротьби з митними правопорушеннями в ЄС (підрозділи 1.4, 2.1-2.3).

Серед спеціально-юридичних методів в дисертації використовуються техніко-юридичний та компаративістський метод. Тексти міжнародних договорів, рішення міжнародних та національних судів, національне правове регулювання вивчались з точки зору юридичного змісту, що вкладався в них (підрозділ 1.4). Різнорівневе використання компаративістського методу дозволило порівняти регулювання окремих інститутів як в межах одного захисного режиму, так і в межах різних міжнародних та національних систем (підрозділи 1.2, 1.3, 3.2).

Нормативну основу дослідження становлять акти первинного і вторинного права Європейського Союзу, міжнародних організацій з боротьби з митними правопорушеннями, національне законодавство іноземних держав і нормативно-правові акти України у цій сфері.

Емпіричну базу дослідження складають різноманітні джерела: наукові публікації (монографії, підручники, коментарі); автореферати дисертацій; результати узагальнення публікацій у засобах масової інформації, статистичні й аналітичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що робота є однією із спроб комплексного дослідження адміністративно-правового співробітництва в сфері боротьби з митними правопорушеннями в ЄС. Також, у роботі, вперше на пострадянському рівні, комплексно досліджуються загальнотеоретичні питання у їх тісному зв'язку із правовим регулюванням та правозастосовною практикою адміністративно-правового співробітництва в сфері боротьби з митними правопорушеннями, що дозволяє інтерполювати окремі висновки дисертаційного дослідження на інші сфери адміністративно-правового співробітництва в ЄС. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових концептуальних наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

вперше:

- класифіковано органи ЄС у сфері боротьби з митними правопорушеннями в залежності від виконуваних ними функцій на органи загальної компетенції (Рада ЄС спільно з Комітетом постійних представників держав-членів і Координаційний комітет, Європейська комісія, Європейський парламент, Європейська Рада, Європейський центральний банк, Суд ЄС, Рахункова палата) та органи спеціальної компетенції, до яких слід віднести Європол, Євроюст і Комітет митного кодексу;

- обґрунтовано, що статус офіцерів взаємодії підпадає під застосування права ЄС незалежно від членства держави-учасниці співробітництва у даному інтеграційному об'єднанні: 1). Коло держав-учасниць співробітництва в рамках Європолу ширше, ніж лише члени ЄС. З метою боротьби з міжнародною організованою злочинністю разом з Європолом на підставі спеціальних угод співпрацюють треті країни і організації. При цьому офіцери взаємодії третіх країн керуються у співробітництві із Європолом нормами права ЄС, зокрема щодо обміну інформацією; 2). Європол має право запросити спеціалістів із третіх країн або міжнародних організацій, в межах участі в групі аналітиків. Правила, що регламентують присутність експерта в групі аналітиків є предметом погодження між Європолом та третьою країною або організацією та затверджуються Правлінням Європолу.

- сформульовано практичні рекомендації стосовно адаптації законодавства України до митного права ЄС у сфері боротьби з митними правопорушеннями: 1). У зв'язку із субсидіарним правовим регулюванням сфери боротьби із митними правопорушеннями в ЄС, адаптацію митного законодавства України в цій сфері пропонується здійснювати у трьох взаємопов'язаних напрямах, а саме відповідно до: а) норм і стандартів міжнародного митного права; б) стандартів та практики митного регулювання ЄС; в) внутрішньодержавних норм і стандартів митного регулювання держав-членів Європейського регіону Всесвітньої митної організації. 2). На підставі аналізу існуючої митної статистики запропоновано зосередити увагу на адаптацію законодавства України у сфері боротьби з найпоширенішими в ЄС видами митних правопорушень: ввезення фінансових ресурсів до ЄС; боротьба з незаконним обігом наркотиків; боротьба з піратством та іншими порушеннями прав інтелектуальної власності. 3). Запропоновано деконцентрувати діяльність центральних органів виконавчої влади з питань боротьби з митними правопорушеннями і запровадити посади відповідальних за адаптацію під загальним керівництвом Міністерства юстиції України;

удосконалено:

- адміністративно-правове співробітництво у боротьбі з митними правопорушеннями;

- розуміння, що можливість проведення спільних дій при реалізації співробітництва в сфері боротьби з митними правопорушеннями залежить виключно від волі органів держав-учасниць такого співробітництва;

- підходи до прав і обов'язків національних правоохоронних та митних органів при здійсненні адміністративного співробітництва з ЄС;

- розуміння сфери дії законодавства ЄС у сфері боротьби з митними правопорушеннями на треті країни, тобто ті, що не мають членства в ЄС;

- обґрунтування передумов вступу України до ЄС на основі приведення у відповідність насамперед національного митного права із правом ЄС;

дістали подальшого розвитку:

- визначення правомірних підстав перебування службових осіб іноземних митних і правоохоронних органів в сфері боротьби з митними правопорушеннями на території держави перебування правопорушників;

- значення спільних слідчих дій службових осіб кількох держав для боротьби з митними правопорушеннями, зокрема обґрунтована важливість чіткого визначення їх повноважень і правового статусу в державі перебування;

- положення, згідно з якими під час перебування службових осіб іноземних держав з питань припинення митних правопорушень, вони зобов'язані звітувати перед відповідними органами держави перебування;

- обґрунтування правомірності нормативно-правових актів ЄС стосовно регламентування перетину державного кордону країн-членів ЄС;

- погляди стосовно недоліків національних нормативно-правових актів з питань боротьби з митними правопорушеннями;

- пропозиції стосовно покращення взаємодії між митними органами України і країн-членів ЄС.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що зміст і висновки дисертаційного дослідження дозволяють систематизувати й поглибити розуміння досліджуваної проблематики, отримати цілісне уявлення про: правові основи адміністративно-правового співробітництва в сфері боротьби з митними правопорушеннями в ЄС та правовий статус суб'єктів такого співробітництва, а результати дисертації можна використати:

- у науково-дослідній сфері - як основа для подальших теоретичних розробок щодо усунення прогалин у сфері боротьби з митними правопорушеннями в Україні;

- у правотворчій сфері значення одержаних результатів полягає у можливості використання висновків і пропозицій, які містяться у дисертації, при удосконаленні окремих норм Адміністративного кодексу України, Митного кодексу України та внесенні змін чи доповнень до чинних норм законодавства, які регулюють адміністративно-правове співробітництво в сфері боротьби з митними правопорушеннями в ЄС;

- у правозастосовній діяльності - для підвищення ефективності діяльності посадових осіб та органів влади при застосуванні адміністративно-правових норм у процесі співробітництва в сфері боротьби з митними правопорушеннями в ЄС (акт впровадження результатів дисертації в практичну діяльність Південної митниці Міндоходів України від 02.09.2014 р.; акт впровадження результатів дисертації в практичну діяльність Головного управління ДФС в Одеській області від 10.09.2014 р.);

- у навчальному процесі - теоретичні розробки дисертаційної роботи можуть використовуватися при підготовці розділів підручників і навчальних посібників з юридичних дисциплін: «Адміністративне право», «Митне право», «Європейське право», «Право Європейського Союзу», тощо та їх викладанні у вищих навчальних закладах (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес Міжрегіональної Академії управління персоналом від 07.07.2014 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації, підсумки розробки проблеми, одержані узагальнення та висновки обговорені на засіданнях кафедри адміністративного права Інституту права ім. князя Володимира Великого Міжрегіональної Академії управління персоналом та оприлюднені на міжнародних та національних науково-практичних конференціях, а саме: на науковій конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів і здобувачів економіко-правового факультету ОНУ ім. І.І. Мечникова (м. Одеса, 2008 р.); 65-ій Науковій конференції професорсько-викладацького складу і наукових працівників ОНУ ім. І.І. Мечникова (м. Одеса, 2010 р.); Міжнародній Науковій конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 2013 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Пріоритетні напрямки розвитку правової системи України» (м. Львів, 2014 р.) та ін.

Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладено у восьми наукових статтях (одна з них у міжнародному науковому виданні), опублікованих у виданнях, що визначені Міністерством освіти і науки України як фахові з юридичних наук, та трьох тезах доповідей науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, поділених на десять підрозділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 228 сторінок. Список використаних джерел складається з 216-ти найменувань.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, висвітлено ступінь розробки та методи наукового аналізу, визначено мету і задачі дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості щодо публікацій, вказуються форми апробації та впровадження отриманих результатів.

Розділ 1 «Співробітництво країн-членів ЄС в сфері боротьби з митними правопорушеннями: нормативний аспект» складається з чотирьох підрозділів та двох пунктів і присвячений дослідженню шляхів співробітництва країн-членів ЄС у боротьбі з митними правопорушеннями.

У підрозділі 1.1 «Міжнародна співпраця з питань митної справи як основа боротьби з митними правопорушеннями в ЄС» зазначається те, що основну сутність права ЄС можна виразити власне у регулюванні відносин в умовах інтеграційних процесів, тому і міжнародне митне співробітництво, яке на сьогоднішній день є одним з ключових факторів, що впливає на міжнародну торгівлю товарами, розвиток міжнародного транспорту та туризму, не є виключенням з цього правила. Розглядається нормативно-правова база, до якої відносяться акти, конвенції, договори, що регулювали т регулюють питання міжнародної співпраці з питань митної справи.

Зроблено висновок, що для України, яка є учасницею майже всіх основних багатосторонніх угод з питань митної справи, розроблених або адміністрованих ВМО, участь в цій міжнародній організації має надзвичайне значення для подальшого приведення законодавства України з питань митної справи до міжнародних стандартів як універсальних, так і регіональних, зокрема, стандартів права Європейського Союзу з питань митної справи.

У підрозділі 1.2 «Правові основи митного регулювання з питань боротьби з митними правопорушеннями у відповідності із джерелами первинного права ЄС» вказано, що митне право є однією з найдавніших галузей права ЄС, оскільки саме економічне об'єднання через створення митного союзу, спочатку для декількох видів товарів, а згодом і загального, стало основою європейських інтеграційних процесів. митне право ЄС становить сукупність регіональних правових норм, які регулюють: 1) відносини щодо функціонування митного союзу ЄС; 2) відносини щодо торгівлі товарами між ЄС та третіми країнами; 3) відносини в митній сфері між ЄС в цілому і країнами-учасниками та третіми країнами і міжнародними міжурядовими організаціями.

У підрозділі розглядається питання адміністративно-правового регулювання співробітництва держав у сфері боротьби з митними правопорушеннями в ЄС, що мають неоднорідну правову природу, адже підпадають під сферу дії законодавства країн-учасниць ЄС, митного права ЄС та міжнародного митного права. Крім того, дія норм митного права ЄС поширюється на всю митну територію ЄС та в певних випадках за її межі для регулювання відносин ЄС з іншими суб'єктами міжнародного права, що важливо з огляду на відсутність у України членства в ЄС.

Зроблено висновок, що метою співпраці між митними органами (як і правоохоронними взагалі) є попередження і боротьба зі злочинністю, зокрема тероризмом, торгівлею людьми та злочинами проти дітей, незаконним обігом наркотиків і зброї, корупцією і порушенням митних правил. Митні органи, розглядаються так само, як і інші спеціалізовані органи, які задіюються у боротьбі зі злочинністю (зокрема, поліція), з усіма витікаючими наслідками.

У підрозділі 1.3 «Митне регулювання з питань боротьби з митними правопорушеннями у відповідності із джерелами вторинного права ЄС» розглядається перелік джерел вторинного права ЄС та митне регулювання з питань боротьби з митними правопорушеннями у відповідності до цих джерел.

У пункті 1.3.1 «Митний кодекс ЄС як основа процедури митного регулювання ЄС» розглядаються положення Митного кодексу ЄС 1992 р., та нового Митного кодексу ЄС 2008 р.

У пункті 1.3.2 «Єдиний митний тариф - правова основа спільного тарифного регулювання ЄС щодо третіх країн» досліджується сутність та основні положення Єдиного митного тарифу ЄС, що є основою митного регулювання переміщення товарів та транспортних засобів через митні кордони ЄС, та окрім ставок мита, він містить інформацію про всі нормативні акти, що регулюють ввезення-вивезення товарів.

У підрозділі 1.4 «Конвенція про взаємну допомогу та співробітництво між митними адміністраціями (Naples II) - регулювання спільних дій національних митних адміністрацій» розглядаються положення Конвенції про взаємну допомогу та співробітництво між митними адміністраціями від 18 грудня 1997 р., у преамбулі якої зазначено, що порушення митного законодавства становлять загрозу економічним, соціальним та фіскальним інтересам держав та законним інтересам торгівлі, а протидія порушенням митного законодавства може бути ефективнішою саме за умови співробітництва між митними адміністраціями.

Згідно з цією Конвенцією держави-члени ЄС забезпечують взаємну допомогу та співробітництво між митними адміністраціями з метою: - запобігання та розслідування порушень національного митного законодавства; - покарання за порушення митного законодавства ЄС та національного митного законодавства.

Зроблено висновок, що Конвенцію про взаємну допомогу та співробітництво між митними адміністраціями 1997 р. можна назвати спеціалізованим актом у сфері боротьби з митними правопорушеннями в ЄС, адже вона скерована безпосередньо на боротьбу з митними правопорушеннями.

Розділ 2 «Інституційний механізм митного регулювання в Європейському Союзі з питань боротьби з митними правопорушеннями» містить чотири підрозділи та присвячений дослідженню органів та інститутів ЄС, що займаються митним регулюванням з питань боротьби з митними правопорушеннями.

У підрозділі 2.1 «Повноваження органів загальної компетенції з митної справи» розглядається складна інституційна система митного співробітництва в Європейському Союзі, яку можна представити класифікувавши на дві групи: - установи загальної компетенції - загальні для всіх колишніх трьох стовпів: Рада ЄС спільно з Комітетом постійних представників держав-членів і Координаційний комітет, Європейська комісія, Європейський парламент, Європейська Рада, Європейський центральний банк, Суд ЄС, Рахункова палата; - спеціалізовані установи - наприклад, Європол та Євроюст.

У підрозділі досліджується роль органів загальної компетенції у здійсненні митного співробітництва в рамках Європейського Союзу. Було зроблено наступні висновки:

Роль Європейської Ради полягає в стимулюванні розвитку ЄС та визначенні загальних політичних орієнтирів та пріоритетів, у тому числі при визначенні митної політики.

Рада Європейського Союзу, що створена для досягнення мети ЄС через потребу створення внутрішнього ринку, економічного та валютного союзу, а також запровадження спільної економічної політики держав-членів. Якщо перше досягається в рамках діяльності інститутів ЄС, то друге потребує тісної кооперації самих держав-членів. І перше й друге охоплює питання митного співробітництва держав-членів в рамках ЄС.

Виключне право представити проекти правових актів на розгляд Ради належить Європейській Комісії. Також Комісія має право законодавчої ініціативи з питань, що стосуються митного співробітництва.

Допоміжним органом Ради ЄС є Комітет постійних представників, що складається з делегатів країн-членів, акредитованих при Європейській Комісії та відповідає за підготовку роботи Ради, тобто його роль полягає у підготовці засідань та проектів рішень, які будуть предметом розгляду в Раді.

Величезною є роль Європейського Парламенту у митному співробітництві на підставі ст. 135 ДФЄС. Причина в тому, що це положення внесло зміни до процедури спільного ухвалення рішень, і, отже, дає парламенту найбільший вплив на процес прийняття рішень І стовпі, як його називали у минулому.

У одному з рішень за зверненням Комісії до Суду ЄС, Cуд визнав за собою певні повноваження в аналізі обґрунтованості актів, прийнятих у рамках колишньої третьої опори, до якої на час прийняття рішення належало й митне співробітництво. У справах, що залишилися у третій опорі за Договором про ЄС, суд першої інстанції не має юрисдикції. Проте, Суд ЄС може видати попередні постанови про дійсність і тлумачення рамкових рішень та рішень про тлумачення конвенцій, підписаних в рамках першого компоненту і дійсності і тлумачення актів імплементації. Амстердамський договір довірив Суду ЄС також вирішення спорів між державами-членами.

Рахункова палата аналізує бюджетні витрати з митної співпраці і, зокрема, скеровані на боротьбу з митними правопорушеннями. Бюджетна процедура, встановлена Договором про ЄС, поширюється на адміністративні та оперативні витрати, що покриваються за рахунок бюджету ЄС для цілей спільної політики. Ці витрати контролюються Рахункова палата на тій же основі, що й інші витрати з бюджету ЄС.

У підрозділі 2.2 «Європол як спеціалізований орган з питань боротьби з митними правопорушеннями» досліджено положення щодо компетенції Європолу у сфері боротьби з митними правопорушеннями.

У підрозділі зазначено, що спеціалізовані установи Європейського Союзу - це структури, створені для виконання завдань, що виникають у результаті вирішення конкретних питань, що стосуються митного співробітництва і боротьби з митними правопорушеннями. Основним таким інститутом є Європейське поліцейське відомство - Європол (Європейське поліцейське управління). Основною метою Європолу є поліпшення продуктивності співробітництва між компетентними органами держав-членів шляхом запобігання і боротьби з серйозними міжнародними правопорушеннями.

Зроблено висновок, що Європол є запорукою ефективного адміністративно-правового співробітництва в сфері боротьби з митними правопорушеннями в ЄС, адже створює для цього сприятливі умови (наприклад, через створення центральної системи обміну інформацією та досвідом) і діє шляхом координації відповідних національних служб і офіцерів взаємодії.

У підрозділі 2.3 «Євроюст як спеціалізований орган з питань боротьби з митними правопорушеннями» розглядаються положення щодо компетенції Євроюсту, що поряд із Європолом спеціалізовано займається боротьбою з митними правопорушеннями. Згідно зі ст. 82 ДФЄС, поліцейське й судове співробітництво у кримінальних справах спирається насамперед на співпрацю національних поліцейських відомств, національних митних служб і національних судових органів. Тому співпраця держав-членів ЄС з питань боротьби із порушеннями митних правил через інституції ЄС - непросте завдання, оскільки інтеграційні процеси в цій галузі багато в чому залежать від політичних рішень і тісно пов'язані з питаннями суверенітету держав, а також наявністю і функціонуванням власних унікальних правових систем.

Зазначено, що згідно зі ст. 85 ДФЄС, призначенням Євроюсту є підтримка та посилення координації та співпраці національних органів, відповідальних за проведення розслідувань і кримінального переслідування за фактами тяжкої злочинності, яка торкається двох або більше держав-членів або вимагає проведення кримінального переслідування на загальних засадах, виходячи з операцій, здійснюваних органами держав-членів та Європолом, і на базі наданої ними інформації. З метою прийняття відповідних заходів у сфері судового та поліцейського співробітництва у кримінальних справах запропоновано посилити значення Євроюсту, шляхом заохочення судових органів держав-членів до використання Євроюсту як координуючого органу, надання йому повноважень з отримання необхідної інформації від компетентних судових властей для виконання своїх завдань з координації; зобов'язання держав-членів забезпечити на національному рівні ефективну систему координації між компетентними судовими органами, національними представниками в Євроюсті та відповідною Національною службою; посилення ролі колегії Євроюсту, зокрема надання їй права при необхідності давати керівні вказівки в разі колізії юрисдикції та очевидної відсутності готовності органів державної влади для забезпечення співпраці з судовою владою інших держав-членів.

Зроблено висновок, що метою заснування Євроюсту є підвищення ефективності діяльності компетентних органів держав-членів з питань протидії транскордонній та організованій злочинності, тобто органів, які наділені кримінально-процесуальною компетенцією: органи дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, або у Європі використовується ще термін - судові органи. Євроюст стимулює і вдосконалює координацію проведення слідчих дій і судового переслідування, а також надає підтримку державам-членам, з тим щоб зробити їх розслідування і судове переслідування більш ефективними.

Також у підрозділі розглядається питання співробітництва України з Європолом, Євроюстом та Європейським моніторинговим центром з наркотиків. Зроблено висновок, що Україна активно співпрацює з Європолом та Євроюстом з питань боротьби з митними правопорушеннями, незважаючи на те, що не є членом Європейського Союзу, що свідчить про наближення нашої держави до інституційної гармонізації з ЄС.

У підрозділі 2.4 «Комітет митного кодексу як орган спеціальної компетенції з питань митного регулювання» досліджуються повноваження Комітету Митного кодексу, що є допоміжним органом Європейської Комісії та діє за підтримки робочої Групи з питань митного співробітництва, яка складається з представників митних адміністрацій держав-членів.

Комітет може розглядати будь-яке питання щодо митного законодавства, порушене його головою або за ініціативи Комісії, або за запитом представника держави-члена, та яке стосується, зокрема: - будь-яких проблемних питань, що виникають при застосуванні митного законодавства. Ними може бути, наприклад, неоднозначне тлумачення сторонами будь-якої норми Митного кодексу ЄС; - будь-якої позиції, яку має зайняти Комісія у комітетах та робочих групах, встановлених згідно з міжнародними договорами або під впливом чи відповідно до міжнародних угод в сфері узгодження митного законодавства та митного співробітництва.

Зроблено висновок, що Комітет митного кодексу став органом спеціальної компетенції з питань митного регулювання і має надзвичайне значення в структурі органів ЄС, що скеровують держави-члени у напрямку реалізації спільної митної політики, зокрема і у сфері боротьби з митними правопорушеннями. Про це свідчить процедура прийняття ним рішень і сфера питань, віднесених до його компетенції.

Розділ 3 «Адаптація митного законодавства України в контексті вдосконалення адміністративно-правового співробітництва з ЄС з питань боротьби з окремими митними правопорушеннями» містить два підрозділи та присвячений питанням адаптації митного законодавства України з питань боротьби з окремими митними правопорушеннями у контексті вдосконалення адміністративно-правового співробітництва з ЄС.

У підрозділі 3.1 «Поняття та механізм адаптації митного законодавства України до права Європейського Союзу» розглядаються положення статей Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейським Співтовариством та його державами-членами, яка була підписана від імені України 14 червня 1994 року та набула чинності у березні 1998 року, в якій Україна взяла на себе зобов'язання вживати заходів для забезпечення того, щоб внутрішнє законодавство поступово було приведене у відповідність до законодавства Європейського Співтовариства, що є важливою умовою для зміцнення економічних зв'язків між Сторонами.

Законом України від 18 березня 2004 р. № 1629 затверджена Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі Програма), яка визначає механізм досягнення Україною відповідності правової системи України acquis ЄС з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом до держав, які мають вступити до нього.

Зроблено пропозицію щодо адаптації митного законодавства України в контексті європейської інтеграції. Її пропонується здійснювати у трьох взаємопов'язаних напрямах, а саме відповідно до: а) норм і стандартів міжнародного митного права; б) стандартів та практики митного регулювання ЄС; в) внутрішньодержавних норм і стандартів митного регулювання європейських держав. Про необхідність проведення адаптації митного законодавства України до її положень, до речі, теж у контексті європейської інтеграції, неодноразово зазначалося в різноманітних національних нормативно-правових актах.

Зроблено висновок, що інтеграція України до Європейського Союзу не виключає необхідності адаптації митного законодавства України до вимог законодавства держав-учасниць ЄС і Європейської асоціації вільної торгівлі, що є учасниками Європейського економічного простору. Передбачено, що діяльність щодо взаємного узгодження митного законодавства України із законодавством інших європейських держав буде продовжуватися, беручи до уваги їх безцінний досвід у цій сфері.

У підрозділі констатується недосконалість положень законодавства України щодо адаптації митного законодавства України в контексті європейської інтеграції, а також на недостатню ефективність дій інституцій, що займаються налагодженням процесу адаптації права України до права ЄС.

У підрозділі 3.2 «Окремі сфери адаптації митного законодавства України до митного права Європейського Союзу з питань боротьби з митними правопорушеннями» розглядаються різні форми митного співробітництва, приклади виконання рекомендацій щодо адаптації законодавства України до митного права ЄС, а також ряд змін, що привніс Новий Митний кодекс України.

Зроблено висновок, що механізм адаптації митного законодавства України до митного права ЄС у сфері боротьби з митними правопорушеннями можна уявити як різнорівневий процес, що складається із взаємопов'язаних елементів: зовнішнього суб'єкта (ЄС), що впливає на внутрішній суб'єкт (державу) шляхом власної нормативної бази (право ЄС в сфері боротьби з митними правопорушеннями) першого рівня - первинне законодавство і другого рівня - вторинне законодавство для вдосконалення внутрішнього законодавства внутрішнього суб'єкта.

Також зроблено висновок, що із введенням Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу 2004 р., в якій пріоритетною складовою процесу інтеграції визначена адаптація законодавства України до законодавства ЄС, національне законодавство України з питань боротьби з митними правопорушеннями зазнало значних змін. Слід зазначити, що саме під їх впливом у 2012 р. було прийнято новий Митний кодекс України, що носить прогресивний характер. Як приклад внесених змін, в роботі приводиться робота Уповноваженого економічного оператора. Проводячи паралелі із природничими науками, можна зазначити, що лише адаптація може забезпечити процес пристосування національного законодавства до зовнішніх факторів в процесі еволюції соціальних систем, а також забезпечити успіх у конкуренції із іншими системами законодавства.

У дисертації містяться узагальнення дослідницької роботи й отримані особисто автором нові науково обґрунтовані результати. На основі систематизації отриманих результатів сформульовано низку підсумкових узагальнень, які конкретизовано в таких висновках.

1. Особливістю сучасного адміністративно-правового співробітництва у сфері боротьби з митними правопорушеннями в ЄС є «подвійність» правового регулювання: спільне для країн-членів регулювання в цій сфері, яке здійснюється органами загальної компетенції ЄС на підставі спільної для ЄС митної політики, і наявність власних повноважень внутрішньо національних компетентних органів держав-членів щодо реалізації спільної політики ЄС в сфері боротьби з митними правопорушеннями.

2. Правовими основами співробітництва у сфері боротьби з митними правопорушеннями в ЄС є «первинне право» ЄС, джерелами якого виступають статутні договори, що закріплюють поняття і принципи митного союзу країн Європейського Союзу і акти «вторинного права» в сфері боротьби з митними правопорушеннями, що мають основні правові форми у вигляді регламентів, директив, рішень. Їхня дія обов'язкова для застосування на всій митній території ЄС, а їх кількість в ЄС говорить про важливість цієї суспільно та економічно обумовленої сфери регулювання відповідних правовідносин.

...