Інформаційна функція української держави

Дослідження генезиси поняття «інформаційна функція» у рамках концепту функцій держави та інформаційної політики, розвиток якої задля її кінцевої інституціоналізації мала пройти такі етапи: 1) на конвенційному її поєднували з функцією забезпечення або супроводження державної політики, але це мало неконцептуалізований характер; 2) на другому етапі розвитку відбулася концептуалізація інформаційної функції в рамках формування інформаційного права і права інформаційної політики; 3) на третьому етапі, понятійному, поняття «інформаційної функції» використовували у дослідженні напрямів державної інформаційної політики, природи формування механізмів держави щодо захисту інформаційних прав і свобод людини та інформаційної етики; 4) когнітивно-інструментальний етап має означитися використанням поняття «інформаційна функція держави» як пізнавальної концепції, як інструмента аналізу функцій держави, зокрема в інформаційній сфері.

У підрозділі 3.2 «Напрями підвищення правового регулювання інформаційної функції держави» на підставі здійсненого аналізу інформаційної функції держави, визначення напрямів підвищення її правового регулювання, сформульовано наступні висновки: реалізація інформаційної функції держави повинна слугувати досягненню взаємодоповнювальних цілей, стійкого економічного зростання, підвищенню суспільного добробуту, стимулюванню соціальної згоди і повної реалізації їх потенціалу у сфері зміцнення демократії, транспарентного і відповідального управління, міжнародного миру і стабільності.

Формування інформаційної функції держави в якості основної та самостійної зумовлено інтенсивним інформаційним розвитком суспільства, потребами в забезпеченні та прийняттям нормативно-правових актів в інформаційній сфері (після проголошення незалежності України). Нині для України найбільш актуальним напрямом підвищення правового регулювання інформаційної функції держави є забезпечення інформаційної безпеки.

Напрями удосконалення правового регулювання інформаційної функції було поділено на блоки: світоглядний, науково-освітній, організаційний, інформаційний, технологічний, правовий, економічний та безпековий.

У підрозділі 3.3 «Правове регулювання діяльності хакерів як чинник реалізації інформаційної функції держави» визначені найбільш важливі для реалізації інформаційної функції держави тенденції сучасної хакерської діяльності в Україні: 1) використання хакерських послуг політичними рухами, міжнародними корпораціями, спецслужбами іноземних країн, державними установами, кримінальними організованими злочинними угрупованнями; 2) встановлення влади над окремою людиною через викрадання її персональних даних; 3) хакерська активність стосовно всіх масштабних політичних конфліктів останнього десятиріччя докладно висвітлена у ЗМІ; 4) формування хакерами власних інтернет-порталів, інтернет ЗМІ; 5) розвиток хакерами окремих компонентів мережевого суспільства зі стратегічною метою формування глобальної хакерської мережі; 6) стратифікація хакерського товариства на окремі групи: політичного характеру, кримінального характеру, ідеологічного характеру, професійного характеру. На підставі чого констатовано, що правове регулювання діяльності хакерів, законодавче включення їх в орбіту реалізації інформаційної функції, визначення їх правового статусу як суб'єктів інформаційних відносин є важливою не лише науковою, а й практичної проблемою.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо удосконалення правового регулювання інформаційної функції Української держави. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

1. Проведені дослідження стосовно визначення рівня розвитку наукових досліджень за темою дисертації дозволило угрупувати відповідно до критерію предмета дослідження дані розвідки таким чином: роботи, в яких предметом виступали функції держави в цілому; роботи, в яких предметом виступали окремі функції держави; роботи, в яких досліджувалися окремі функції державного управління; роботи, в яких предметом виступали функції окремих органів держави: функції правоохоронних органів в цілому; функції прокуратури; функції судів; функції органів внутрішніх справ. Констатовано, що, незважаючи на значну кількість інформаційно-правових досліджень, безпосередньо проблеми становлення та розвитку інформаційної функції держави, а особливо правового регулювання її розвитку комплексно та системно досі не розглядалися. Аналіз рівня дослідженості теми дисертації дає змогу твердити, що формування глобальної інформаційної системи передбачає унормування державної інформаційної політики, закріплення та легітимацію інформаційної функції як самостійної окремої функції держави -- важливого напряму розвитку держави, ефективної організації розвитку інформаційного суспільства та реального впровадження системи е-урядування.

2. З'ясування поняття та сутності функцій держави на сучасному етапі сприяло формуванню алгоритм теорії функцій держави, який становить наступну ієрархічну систему: середовище формування інформаційної функції держави; сутність та зміст інформаційної функції держави; ознаки, що характеризують інформаційну функцію на конкретному етапі історичного розвитку держави; методи та засоби (ресурси та чинники: конструктивні та деструктивні) реалізація інформаційних функцій держави; класифікація інформаційних функцій держави; встановлення місця інформаційних функцій в системі функцій держави. Удосконалено визначення поняття функцій держави, під якими пропонується розуміти опосередковані метою ефективного розвитку держави, зумовлені пріоритетами реалізації першочергових завдань державної політики, основні напрями її діяльності у внутрішній та зовнішній сферах, що виражають її реальну роль, форму, сутність і соціальне призначення в певній сфері життєдіяльності.

3. Вивчення середовища формування інформаційної функції дозволило встановити системну кореляцію між тенденціями розвитку глобального інформаційного суспільства та сутністю, змістом та видами інформаційних функцій сучасної Української держави. Детально охарактеризовано кожний елемент. Здійснено аналіз форм реалізації інформаційних функцій держави. Визначено, що структурно-функціональна характеристика інформаційної функції держави охоплює не тільки зміст її функцій, а й форми та методи їх реалізації. Здійснення інформаційної функції сучасної держави відбувається в процесі її діяльності та виражається в правових і організаційних формах. Детально охарактеризовано кожну з них. Визначено іманентні ознаки інформаційної функції держави: становить собою окрему самостійну основну функцію держави; пронизує усі сфери життєдіяльності суспільства, а також усі види інформаційних відносин; реалізує єдину державну політику в інформаційній сфері -- державну інформаційну політику; виступає органічною та апріорною складовою системи функцій сучасної держави; розвиває положення державної політики в інформаційній сфері; обумовлена необхідністю реалізації пріоритетних національних інформаційних інтересів України; детермінована метою державної політики і чітко та нормативно визначена у відповідному законодавстві; виступає складовою державної інформаційної політики, вона не заміняє її, а виступає одним із її компонентів. Здійснений аналіз місця інформаційної функції держави серед інших функцій держави дозволив висновувати: нині інформаційна функція держави посідає ключову позицію серед інших функцій держави, успішна реалізація яких детермінована нею. Визначено, що інформаційна функція держави -- це самостійний і пріоритетний напрям державної інформаційної політики, котрий здійснюється за допомогою інформаційних засобів для досягнення інформаційного суверенітету, вільного та безпечного інформаційного розвитку інформаційного суспільства в рамках конкретної держави, в тому числі для захисту інформаційних прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, і одночасно виступає інформаційною формою досягнення інших цілей суспільства і держави, в інших найбільш важливих сферах життєдіяльності суспільства.

4. Науково обґрунтовано вплив форми держави на реалізацію інформаційної функції держави. Визначено, що оскільки сутність інформаційної функції держави полягає в забезпеченні людині та громадянину права на доступ до інформації, інформаційної відкритості, оптимальною для реалізації інформаційної функції Української держави, за формою буде демократична унітарна республіка.

5. Розроблено теоретико-правові основи концепції інформаційної взаємодії, доведено її корелятивний зв'язок із інформаційною функцією. Визначено, що інформаційна взаємодія -- це певна система правових засобів та процедур, що полягає у синтезі узгоджених дій різних суб'єктів інформаційних відносин як окремих організаційних систем, спрямована на досягнення загальної мети, якою є розвиток орієнтованого на інтереси людей, відкритого для всіх і спрямованого на формування інноваційної моделі розвитку високотехнологічного суспільства, в якому кожен громадянин має можливість створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися та обмінюватися ними, щоб дати змогу кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал для забезпечення особистого і суспільного розвитку та підвищення якості життя з найменшими витратами сил, засобів і часу.

6. До принципів інформаційної функції держави належать принципи: верховенства права, розумного балансу права і сили, гарантованість права на доступ до інформації, рівності інтересів всіх учасників інформаційних відносин, системності, принцип пріоритету міжнародного законодавства, несуперечності, пріоритету прав і свобод людини і громадянина, дотримання балансу інтересів особи, суспільства і держави, їх взаємної відповідальності, захисту національних інтересів, забезпечення культурної, ідеологічної, інформаційної та політичної багатоманітності, протекціоністської політики щодо виробництва і розповсюдження вітчизняної інформаційної продукції, сприяння постійному збагаченню, оновленню та захисту національних інформаційних ресурсів, забезпечення незалежності засобів масової інформації, єдності, системності та координації дій органів державного управління і регулювання в інформаційній сфері, забезпечення належної охорони і захисту інформації, впровадження демократичних стандартів щодо одержання, збирання, зберігання і поширення інформації на міжнародному рівні. законодавство правовий хакер кодекс

7. Перспективними напрямами розвитку інформаційної функції визначено: формування інформаційної функції держави в якості самостійної та основної конституційно закріпленої функції держави; необхідність прийняття спеціального окремого законодавчого акта, який закріплював би дефініцію інформаційної функції держави та визначав основні засади її формування, реалізації та контролю за реалізацією; забезпечення інформаційної функції держави повинне бути підтримане дієвими законодавчими механізмами та активними діями органів державної влади; при здійсненні кодифікаційного процесу, а саме прийняття Інформаційного кодексу України в ньому слід закріпити інформаційну функцію держави; вироблення ефективних заходів щодо забезпечення поінформованості міжнародного співтовариства коректними даними про події, що мають місце в Україні.

8. Перспективними напрямами вдосконалення правового регулювання інформаційної функції держави визначено: законодавче закріплення інформаційної функції як конституційної основної функції держави; розроблення та ухвалення Концепції державної інформаційної політики, в якій мають бути визначені засадничі суспільні інформаційні відносини, завдання даної політики в них, а також інформаційні функції, як основні напрями діяльності; систематизація інформаційного законодавства України через ухвалення Інформаційного кодексу України, а також систематизація інформаційного законодавства, приведення його у відповідність до необхідності ефективної реалізації інформаційної функції держави з урахуванням доцільності гармонізації інформаційного законодавства України та ЄС; утворення окремого центрального державного органу влади для формування, реалізації та здійснення контролю за реалізацією інформаційної функції держави.

9. Визначено засади правового регулювання діяльності хакерів як чинника реалізації інформаційної функції держави. Встановлено, що формування хакерської спільноти як окремої, такої, що існує у віртуальному просторі, характеризується забезпеченням спільної, асоційованої діяльності організованої групи людей з чітко визначеними статусами і ролями відбувається поза контекстом держави і права. Зазначено, що правове регулювання діяльності хакерів, законодавче включення їх в орбіту реалізації інформаційної функції, визначення їх правового статусу як суб'єктів інформаційних відносин є важливою не лише науковою, а й практичної проблемою ефективної реалізації інформаційної функції держави.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Климентьєв О. П. Зміст та структура інформаційних правовідносин / О.П. Климентьєв, Д. О. Перов // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. -- Сер.: Юриспруденція. -- 2013. -- № 6-3. -- Т. 1. -- С. 80--83.

2. Климентьєв О. П. Перспективи розвитку інформаційної функції держави / О.П. Климентьєв // Підприємництво, господарство і право. -- 2013. -- № 12. -- С. 101--104.

3. Климентьєв О. П. Влив форми держави на реалізацію інформаційної функції / О.П. Климентьєв // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. -- Сер.: Юриспруденція. -- 2014. -- № 8. -- С. 93--96.

4. Климентьєв О. П. Інформаційна взаємодія як прояв інформаційної функції / О.П. Климентьєв // Науковий вісник Ужгородського національного університету. -- Сер.: Право. -- 2014. -- Вип. 25. -- С. 154--158.

5. Климентьєв О. П. Поняття та сутність інформаційної функції / О.П. Климентьєв // Науковий вісник Херсонського державного університету. -- Сер.: Юридичні науки. -- 2014. -- Вип. 1. -- Т. 2. -- С. 144--149.

6. Климентьєв О. П. Понятие и классификация функций государства в контексте реализации информационной политики Украины / О.П. Климентьєв // Legea Єi Viaюa. -- 2014. -- № 6/2(270). -- С. 80--84.

7. Климентьєв О. П. Напрями підвищення правового регулювання інформаційної функції / О.П. Климентьєв // Право і суспільство. - 2014. - № 5. - С. 113 - 118.

8. Климентьєв О. П. Вплив форми правління на реалізацію інформаційної функції / О.П. Климентьєв // Юридична наука: виклики і сьогодення: міжн. наук.-практ. конф., 8-9 серпня 2014 р.: тези доп. -- К., 2014. -- С. 50--53.

Размещено на Allbest.ru