Провадження в справах про банкрутство

Мирова угода укладається в письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження в справі про банкрутство і набирає чинності з дня її затвердження господарським судом та є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Арбітражний керуючий впродовж п'яти днів із дня укладення мирової угоди повинен подати до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди. До заяви про затвердження мирової угоди додаються:

- текст мирової угоди;

- протокол засідання комітету кредиторів, на якому було прийняте рішення про укладення мирової угоди;

- список кредиторів із зазначенням поштової адреси, номера (коду), що ідентифікує платника податків, та суми заборгованості;

- зобов'язання боржника щодо відшкодування всіх витрат, відшкодування яких передбачене в першу чергу згідно зі ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимог кредиторів, забезпечених заставою;

- письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладення мирової угоди чи проголосували проти укладення мирової угоди, за їх наявності.

Про дату розгляду мирової угоди господарський суд повідомляє сторони мирової угоди. Господарський суд зобов'язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, у якого виникли заперечення щодо укладення мирової угоди, навіть якщо на засіданні комітету кредиторів він голосував за укладення мирової угоди. Господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди в разі:

- порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

- якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

Про відмову в затвердженні мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. У разі винесення господарським судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди мирова угода вважається неукладеною.

Затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство. З дня затвердження господарським судом мирової угоди припиняються повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Керуючий санацією або ліквідатор виконують обов'язки керівника (органів управління) боржника до призначення в установленому порядку керівника боржника (органів управління). Винесення господарським судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди не перешкоджає укладенню нової мирової угоди з іншими умовами.

За заявою будь-кого із конкурсних кредиторів мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо існують підстави для визнання угоди недійсною, передбачені цивільним законодавством України. Визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду в разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів. Розірвання мирової угоди господарським судом щодо окремого кредитора не тягне її розірвання щодо інших кредиторів.

Ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна. У випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. У постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією. Господарський суд має право призначити ліквідатором особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна або (та) керуючого санацією боржника. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців, але господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців.

За клопотанням ліквідатора, погодженим із комітетом кредиторів, господарський суд призначає членів ліквідаційної комісії. У разі ліквідації державного підприємства або підприємства, у статутному фонді якого державна частка становить більш ніж двадцять п'ять відсотків, господарський суд призначає членами ліквідаційної комісії представника державного органу з питань банкрутства та в разі необхідності - органу місцевого самоврядування.

У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Так, наприклад, дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси. Відповідно до ч. 13 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів може припинити повноваження ліквідатора і (за пропозицією комітету кредиторів) призначає нового ліквідатора.

Після завершення всіх розрахунків із кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

- показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);

- відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

- копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна;

- реєстр вимог кредиторів із даними про розміри погашених вимог кредиторів;

- документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу (додаток U).

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Якщо майна банкрута вистачило, щоб задовольнити всі вимоги кредиторів, він вважається таким, що не має боргів, і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. Господарський суд може винести ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у випадку, якщо в неї залишилося майнових активів менше, ніж вимагається для її функціонування згідно із законодавством.

У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора.

Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають внесенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

провадження банкрутство суд



Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте учасників провадження в справах про банкрутство. У чому їх особливості?

2. Які строки провадження в справі про банкрутство відраховуються від дати подання заяви?

3. У яких випадках боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення провадження справи про банкрутство?

4. Які додатки до заяви має додати кредитор?

5. Які рішення може прийняти суддя за результатами розгляду заяви?

6. У яких випадках суддя відмовляє в прийнятті заяви?

7. Які судові процедури застосовуються щодо боржника?

8. Який порядок укладення мирової угоди?

9. Яку ухвалу виносить господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора?

Практичні завдання

1. Побудуйте за зразком структурно-опорні схеми:

а) суб'єкти банкрутства;

б) права розпорядника майна:

в) обов'язки розпорядника майна;

г) права керуючого санкцією;

д) обов'язки керуючого санкцією;

ж) повноваження ліквідатора.



Тести

1. Суб'єкти банкрутства - це:

а) суб'єкти підприємства;

б) банки;

в) фізичні особи;

г) споживчі товариства.

2. До суб'єктів банкрутства належать:

а) філії;

б) гірничі підприємства;

в) представництва;

г) суб'єкти підприємницької діяльності (громадяни).

3. Розпорядник майна має право:

а) скликати збори кредиторів;

б) аналізувати фінансове становище боржника;

в) надавати господарському суду звіт про свою діяльність;

г) одержувати винагороду.

4. Розпорядник майна зобов'язаний:

а) розглядати разом із посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника;

б) вести реєстр кредиторів;

в) залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірній основі спеціалістів;

г) повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником.

5. Розпорядник майна зобов'язаний:

а) аналізувати фінансове становище боржника;

б) скликати збори кредиторів;

в) вживати заходів для захисту майна боржника;

г) надавати звіт господарському суду про свою діяльність.

6. Керуючий санацією має право:

а) розпоряджатися майном боржника;

б) укладати від імені боржника мирову угоду, трудові договори;

в) скликати збори кредиторів;

г) подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними.

7. Керуючий санацією зобов'язаний:

а) прийняти в господарське відання майно боржника;

б) організувати проведення інвентаризації;

в) укладати від імені боржника цивільно-правові угоди;

г) відкрити спеціальний рахунок для проведення санації.

8. Керуючий санацією зобов'язаний:

а) розробити та подати на затвердження комітету кредиторів план санації боржника;

б) організувати ведення бухгалтерського обліку;

в) здійснювати заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржником;

г) заявляти заперечення щодо заявлених до боржника вимог кредиторів.

9. Повноваження ліквідатора:

а) приймати до свого відання майно боржника;

б) вживання заходів щодо забезпечення збереження майна боржника;

в) подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними;

г) аналізувати фінансовий стан банкрута.

10. Повноваження ліквідатора:

а) виконувати повноваження керівника банкрута;

б) укладати від імені боржника мирову угоду;

в) отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівником, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута;

г) очолює ліквідаційну комісію.

11. Заява про порушення справи про банкрутство має містити:

а) найменування господарського суду, до якого подається заява;

б) найменування боржника, його поштову адресу;

в) виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника;

г) перелік документів, що додаються до заяви.

12. Суддя господарського суду відмовляє в прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо:

а) боржник не внесений до Єдиного реєстру підприємств та організацій України або реєстру суб'єктів підприємницької діяльності;

б) подано заяву про порушення справи про банкрутство ліквідованої юридичної особи;

в) заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посада якої не зазначена;

г) вимоги кредиторів повністю забезпечені.

13. Ухвали в разі відмови в прийнятті заяви виносяться не пізніше:

а) трьох днів;

б) п'яти днів;

в) десяти днів;

г) двох тижнів з дня надходження заяви до господарського суду.

14. Суддя повертає заяву без розгляду, якщо:

а) не подано доказів щодо сплати державного мита;

б) вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою;

в) заявник не дотримав тримісячного строку;

г) заяву підписано особою, посадове становище якої не зазначене.



Список рекомендованої літератури

Нормативні акти

1. 1. Господарський процесуальний кодекс України // ВВРУ. - 2001. - № 36. - Ст. 111.

2. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» // ВВРУ. - 1999. - № 42-43. - Ст. 378.

3. Щодо деяких питань розгляду справ про банкрутство: інформацiйний лист Вищого Господарського Суду України вiд 05.02.2010 р. N 05-06/520/78.

4. Про введення процедури розпорядження майном та призначення арбiтражного керуючого розпорядником майна: Постанова Вищого Господарського Суду України вiд 14.09.2010 р. N l/48-Б.

5. Про незаконнi дil державного виконавця щодо накладення арешту на рахунки боржника: Постанова Вищого Господарського Суду України вiд 14.09.2010 р. N 3/135-09.

Навчальна література

1. Арбитражный процесс: учебник / под ред. проф. М. К. Треушникова и проф. В. М. Шерстюка. - М.: ООО «Городец-издат», 2002. - 480 с.

2. Балюк І. А. Господарське процесуальне право: навч.-метод посібник / І. А. Балюк. - К.: КНЕУ, 2002. - 248 с.

3. Бірюков О. Захист прав кредиторів у справах про банкрутство: український та світовий досвід / О. Бірюков // Українське комерційне право. Науково-практичний коментар. - К., 2007.

4. Господарський процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами / уклад. В. Е. Беляневич. - К.: Юстініан, 2002. - 544 с.

5. Поляков Б. М. Право несостоятельности (банкротства) в Украине / Б. М. Поляков. - К.: Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», 2003. - 440 с.

6. Поляков Б. М. Закон Украины «О восстановлении платежеспособности должника или признання его банкротом»: научн.-практ. комментарий / Б. М. Поляков / под общ. ред. Д. Н. Притики. - К.: Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», 2003. - 272 с.

7. Постатейный комментарий к Федеральному закону «О несостоятельности (банкротстве)» / под общ. ред. В. В. Витрянского. - М.: Статут, 2001. - 411 с.

8. Притика Д. М. Господарський процесуальний кодекс України: наук.-практ. коментар / Д. М. Притика, М. І. Тітов, В. М. Гайворонський. - X.: Консум, 2003. - 320 с.

9. Степанов В. В. Несостоятельность (банкротство) в России, Франции, Англии, Германии. - М.: Статут, 1999. - 204 с.

Размещено на Allbest.ru

...