4) мати законні джерела існування;

5) визнавати і виконувати Конституцію України і Закони України.

Умова постійного проживання на території України перед прийняттям громадянства має велике значення як для особи, що подає клопотання про прийняття до громадянства, так і для держави. Якщо особа вирішує стати громадянином України, то вона, звичайно, повинна поважати закони і Конституцію, знати суспільно-політичну ситуацію в країні, відмовитись від іноземного громадянства.

Застосований у законі принцип, відповідно до якого здійснюється прийняття до громадянства Української держави, можна сформулювати так: прийнятими до нього можуть бути з усіх бажаючих лише ті особи, які мають реальні умови користуватися правами і виконувати обов'язки громадянина України.

Законодавство України встановлює обмеження щодо набуття громадянства окремими особами. Зокрема, в громадянство України не приймаються особи, які:

1) вчинили злочини проти людства чи здійснювали геноцид, чинили насильницькі дії проти національної державності України;

2) засуджені до позбавленню волі до зняття судимості;

3) перебувають під слідством або уникають покарання чи вчинили злочин на території іншої держави;

4) перебувають на військовій службі, у службі безпеки, в правоохоронних органах, органах юстиції або органах державної влади іноземної держави [15].

Підставою для набуття громадянства є також інша форма, що наближається до натуралізації -- репатріація (повернення на батьківщину та відновлення вгромадянстві). Поновлення у громадянстві України можливе для особи, яка раніше перебувала у громадянстві України, але потім з якоїсь причини втратила це громадянство. Від натуралізації поновлення в громадянстві відрізняється спрощеним порядком вирішення питання. В такому випадку не враховуються положення абзацу першого пункту третього частини другої ст. 16 Закону про громадянство України.

Закон про громадянство України встановлює громадянство дітей при зміні громадянства батьків і при усиновленні.

«При зміні громадянства батьків, внаслідок якої обоє стають громадянами України або обоє виходять з громадянства України, змінюється відповідно громадянство їхніх дітей, які не досягли 14 років. Якщо відомий один із батьків дитини, то при зміні громадянства цього батька відповідно зміщається громадянство дитини, яка не досягла 16 років», - так проголошує ст. 21 Закону про громадянство України. Тобто зміна громадянства України відбувається автоматично, і на це не потрібна згода дітей.

Якщо обоє з батьків або один з батьків дитини, яка проживає на території України, виходять з громадянства України і при цьому не беруть участі у виховання дитини, над якою встановлено опіку чи піклування громадян України, дитина за клопотанням батьків, опіку чи піклувальника зберігає громадянство України.

Законодавством України регулюється питання набуття дитиною громадянства України в разі набуття громадянства України одним з батьків. Передбачається при цьому три варіанти набуття громадянства.

Перший -- якщо громадянином України стає один з батьків, а другий залишається іноземним громадянином, дитина може набути громадянство України за клопотанням про це того з батьків, який набуває громадянства України, та при згоді другого з батьків.

Другий варіант -- якщо громадянином України стає один з батьків, а другий залишається особою без громадянства, дитина, яка проживає на території України, стає громадянином України.

Третій варіант - якщо громадянином України стає один з батьків, а другий залишається особою без громадянства, дитина, яка проживає поза територією України. може набути громадянства України за клопотанням про це того з батьків, який набуває громадянства України (ст. 24), Як бачимо, законодавство спрямоване на забезпечення прав дитини, на недопустимість ситуації без громадянства або подвійного громадянства.

Українське законодавство про громадянство детально регламентує питання набуття дітьми громадянства України у випадку їх усиновлення, а також збереження дітьми громадянства України у разі їх усиновлення.

Дитина, яка є громадянином України і усиновлена особами без громадянства або подружжям, один з якого є громадянином України, а другий -- особою без громадянства, зберігає громадянство України. Ця корма Закону про громадянство захищає права і законні інтереси дитини, чітко забезпечує її правовий статус [16].

Слід зауважити, що зміна громадянства дітей віком від 16 до 18-ти років у разі зміни громадянства, їх батьків, а також у разі усиновлення може відбуватися тільки за їх згодою.

3.2 Підстави припинення громадянства України

Особа, яка припинила громадянство України, є особою без громадянства і подала заяву про поновлення у громадянстві України, реєструється громадянином України незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном, за відсутності обставин, передбачених частиною п'ятою статті 9 Закону України «Про громадянство України» [22].

Громадянство України припиняється:

1) внаслідок виходу з громадянства України;

2) внаслідок втрати громадянства України;

3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Вихід з громадянства України (репатріація) допускається, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України.

Як зазначено в статті 25 Конституції України: «Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянства…» [17].

Громадянин України, який постійно проживає на території України або за кордоном, може вийти з громадянства України за його клопотанням. Крім того, за клопотанням одного з батьків разом із батьками з громадянства України може вийти і дитина. Якщо дитина усиновлена, то за клопотанням одного з усиновителів дитина може вийти з громадянства України. Вихід дітей віком від 14 до 18 років з громадянства України може відбуватися лише за їхньою згодою (ст. 16 Закону України «Про громадянство України»).

Втрата громадянства може здійснюватися у трьох формах:

а) автоматична втрата громадянства держави відбувається за умови набуття громадянства іншої держави. Наприклад, така система діє у США, громадянин цієї держави автоматично втрачає громадянство за умови натуралізації до іншої держави;

б) вихід з громадянства означає втрату громадянства на основі правозастосовного акта уповноваженого органу держави, який приймається за поданою заявою зацікавленої особи. Проте законодавство може встановити обмеження щодо виходу з громадянства, зокрема за несплату податків, наявність інших майнових зобов'язань. «Закон про громадянство Української Держави», підписаний гетьманом П. Скоропадським 2 липня 1918 року, визначав, що заяву про зречення громадянства держави можна було подати до уповноважених органів не раніше як після трьох років перебування у ньому;

в) позбавлення громадянства здійснюється не з власної волі особи, а з ініціативи компетентних органів державної влади. Підставою для прийняття такого рішення могло бути завдання шкоди престижу держави чи державній безпеці, нехтування високим званням громадянина держави та ін.

Розглянувши зазначене питання, ми можу сказати, що припинення громадянства України можливе за наявності чітко визначених законодавством підстав: 1) вихід з громадянства України за власним бажанням; 2) втрата громадянства України; 3) за підставами, що передбачені міжнародними угодами [18].

3.3 Державні органи, які вирішують питання щодо набуття і припинення громадянства в Україні

Президент України:

1) приймає рішення і видає укази відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) і цього Закону про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України;

2) визначає порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень;

3) затверджує Положення про Комісію при Президентові України з питань громадянства.

Основним завданням Управління з питань громадянства є організаційне, правове, консультативне та інформаційне забезпечення діяльності Президента України щодо реалізації ним конституційних повноважень стосовно прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, надання притулку в Україні [21].

Комісія при Президентові України з питань громадянства:

1) розглядає заяви про прийняття до громадянства України, вихід з громадянства України та подання про втрату громадянства України і вносить пропозиції Президенту України щодо задоволення цих заяв та подань;

2) повертає документи про прийняття до громадянства України чи про вихід з громадянства України уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань громадянства або Міністерству закордонних справ України для їх оформлення відповідно до вимог чинного законодавства України.

3) контролює виконання рішень, прийнятих Президентом України з питань громадянства.

Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, його територіальні органи і підрозділи:

1) приймають заяви разом з необхідними документами щодо прийняття до громадянства України та виходу з громадянства України, перевіряють правильність їх оформлення, відсутність підстав, за наявності яких особа не приймається до громадянства України, а також підстав, за наявності яких не допускається вихід з громадянства України, і разом зі своїм висновком надсилають на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства;

2) готують подання про втрату особами громадянства України і разом з необхідними документами надсилають на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства;

3) приймають рішення про оформлення набуття громадянства України особами за підставами, передбаченими пунктами 1, 2, 4-10 статті 6 цього Закону “Про громадянство”

4) скасовують прийняті ними рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону «Про громадянство»;

5) виконують рішення Президента України з питань громадянства;

6) видають особам, які набули громадянство України, паспорти громадянина України, свідоцтва про належність до громадянства України (для осіб віком до 16 років), тимчасові посвідчення громадянина України, проїзні документи дитини, довідки про припинення громадянства України;

7) вилучають у осіб, громадянство України яких припинено, паспорти громадянина України, свідоцтва про належність до громадянства України, тимчасові посвідчення громадянина України, паспорти громадянина України для виїзду за кордон, проїзні документи дитини;

8) ведуть облік осіб, які набули громадянство України та припинили громадянство України.

ВИСНОВОК

1) загальні (конституційні) принципи громадянства України, що мають найтісніший та визначальний зв'язок з явищем громадянства, забезпеченням його функціонування. До них належать принципи: державного і народного суверенітету, демократизму, унітарності державного устрою, пріоритету загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, гуманізму, верховенства права, прямої дії норм Конституції, законності і так далі;

2) загальноінституційні принципи громадянства України як інституту основ правового статусу людини і громадянина, до яких належать принципи: визнання людини найвищою соціальною цінністю; верховенства прав і свобод людини та громадянина; юридичної рівності людей у своїй гідності, свободах, правах та обов'язках, у тому числі рівності перед законом і судом; рівноправ'я; заборони дискримінації за будь-якими ознаками; єдності прав, свобод і обов'язків та їх нерозривного зв'язку; вираження в законодавстві оптимального поєднання інтересів особи, суспільства і держави; державної гарантованості захисту та збереження прав людини і громадянина; невідчужуваності, необмеженості й непорушності прав і свобод людини; взаємної відповідальності громадянина і держави;

3) спеціальні принципи громадянства України, що визначають гарантії набуття, припинення, збереження, зміни і охорони громадянства України, його характер. До них належать принципи: 1) визнання права людини на відкрите та вільне громадянство; 2) неможливості вигнання громадянина України за межі держави та безперешкодного повернення в Україну; 3) неможливості видачі громадянина України іншій державі; 4) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; 5) єдиного громадянства; 6) гарантування піклування та захисту з боку України щодо громадян України, які проживають або перебувають за межами України; 7) поєднання принципів права «крові» і права «ґрунту» при набутті громадянства України; 8) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України; 9) заборони дискримінації у питаннях, які стосуються громадянства; 10) запобігання виникненню випадків безгромадянства; 11) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним із подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя; 12) єдності громадянства сім'ї; 13) визнання права громадянина України на зміну громадянства; 14) дозвільного порядку виходу з громадянства; 15) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України та часу відсутності фактичного зв'язку громадянина України і України у зв'язку з проживанням за межами держави.

4. Принципи народного суверенітету, державного суверенітету, демократизму, унітарності державного устрою України, гуманізму визначають безпосередньо сутність і правову природу громадянства України. Принципи законності, верховенства права, прямої дії норм Конституції, здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, збалансованості гілок влади мають загальний вплив на відносини громадянства та забезпечують їх нормальне функціонування. Принципи правового статусу людини і громадянина визначають характер правового зв'язку громадянства, забезпечують його повноцінність. Система спеціальних принципів громадянства України регулює механізм встановлення, зміни, припинення, охорони, забезпечення існування та цілісності громадянства України, його характер. Лише комплексна система конституційно-правових принципів громадянства України здатна повноцінно виразити сутність, правову природу, характер громадянства України.

5. Зроблено висновок про доцільність конкретизації змісту конституційного принципу неможливості вигнання за межі України громадян України. Зокрема, у змісті даного принципу пропонується виокремлювати два аспекти: внутрішній (активне вигнання, тобто залишення громадянином України території України під тиском з боку певних суб'єктів владних повноважень) і зовнішній (пасивне вигнання, тобто перешкоджання з боку компетентних органів в'їзду громадянина України на територію України). У зв'язку із цим запропоновано доповнити перелік прав і свобод громадян, які не можуть бути обмежені в умовах воєнного або надзвичайного стану, що закріплений ч. 2 ст. 64 Конституції України, гарантією неможливості позбавлення громадянина України права повернутися в Україну, у тому числі за умов надзвичайного або воєнного стану.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

громадянство закон державний інститут

1. Суржинський М. І. Громадянство України як конституційно-правовий інститут : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Суржинський Максим Ігрорович. - К., 2009. - 232 с.

2. Завгородній В. А. ПІДСТАВИ НАБУТТЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ / В. А. Завгородній, В. С. Бугайов. // Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. - 2012. - №2. - С. 41-47.

3. Гринь О. Д. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНСТИТУТУ ГРОМАДЯНСТВА В УКРАЇНІ / Оксана Дмитрівна Гринь. // Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. - 2014. - С. 20-26.

4. Про міжнародні договори України : Закон України від 29 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 50. - Ст. 540.

5. Погребняк С. Втілення принципів права в юридичних актах / С. Погребняк // Вісн. Акад. правов. наук України: (Загальні проблеми правової науки). - 2006. - № 2 (45). - С. 22-27.

6. The American Heritage Dictionary of the English Language, Fourth Edition, Houghton Mifflin Company, 2000 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.dictionary.com

7. Скакун О. Ф. Теория государства и права : учебник / О. Ф. Скакун. - Х. : Консум, 2000. - 704 с

8. Лазарєв В. В. СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНИ / Володимир Васильович Лазарєв. // ПРАВО І БЕЗПЕКА. - 2010. - №2. - С. 11-15.

9. Полянский В. В. Принципы советского гражданства / В. В. Полянский // Советское государство и право. -- 1980. -- № 5. -- С. 123-129.

10. Лотюк О. Принципи громадянства України відповідно до Конституції України / О. Лотюк // Право України. -- 1998. -- № 7. -- C. 9-11.

11. Мелащенко В. Принципи громадянства України / В. Мелащенко // Право України. -- 1992. -- № 7. -- C. 12-14.

12. Громадянство України // Урядовий кур`єр - 2000. - №11. - с. 20. Земцов В.

13. Суржинський М. І. ПРИНЦИПИ ГРОМАДЯНСТВА: ПОНЯТТЯ, ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ / Максим Ігорович Суржинський. // Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. - 2012. - С. 443-447.

14. Шкумбатюк К. Л. Державна політика України у сфері громадянства в контексті європейської інтеграції: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 25.00.01 «Теорія та історія державного управління» / К. Л. Шкумбатюк. -- Львів, 2004. -- 17 с.

15. Лотюк О. С Принципи громадянства України відповідно до Конституції України / О. С Лотюк // Право України. - 1998. - № 7. - С 9-12.

16. Науково/практичний коментар Закону України «Про громадянство України». -- К., 2002. -- 251 с.

17. Конституція України

18. Про громадянство України: Закон України від 18.01.2001 р. № 2235-ІІІ // Офіційний вісник України. - 2001. - № 9. - Ст. 342.

19. Загальна декларація прав людини ООН від 10.12.1948 // Офіційний вісник України. - 2008. - № 93. - Ст. 3103.

20. Косаков С. К. Конституционные основы советского гражданства. -- Фрунзе, 1984. -- 96 с.

21. Про громадянство України : Закон України від 08.10.1991 р. № 1636-XII 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 50. - Ст. 701.

22. Закон України «Про громадянство України»

Размещено на Allbest.ru