Конституційно-правовий статус народного депутата України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА КОНСТИТУЦІЙНОГО І МУНІЦИПАЛЬНОГО ПРАВА

КУРСОВА РОБОТА

Дисципліна: Конституційне право України

Тема: Конституційно-правовий статус народного депутата України

Виконав: студент ІІ курсу

юридичного факультету

групи ЮП-23

Красільніков І. І.

Перевірив:

д.ю.н., проф. Серьогін В.О.

Харків-2019 р.

План

Вступ

1. Поняття та особливості конституційно-правового статусу народного депутата України

2. Права та обов'язки народного депутата України

3. Основні гарантії депутатської діяльності

4. Підстави та порядок дострокового припинення депутатських повноважень

Висновки

Список використаної літератури

депутат народний україна



Вступ

Актуальність теми дослідження. Практичні кроки щодо запровадження нової політичної моделі, здійснені у 2003 р., визначають загальну необхідність утворення потужних парламентських політичних партій. Лише таким чином можна закласти необхідну політичну основу для функціонування стабільних парламентсько-урядових коаліцій і забезпечення солідарної політичної відповідальності парламентської коаліції і коаліціонного Уряду за реалізіцією завдань соціально-економічного і суспільно-політичного розвитку України. Саме політичні партії мають стати основними суб'єктами політичної системи України, відігравати провідну роль у функціонуванні законодавчої і виконавчої гілок державної влади. Зміцнення партійної системи України слід визначити як ключовий напрямок реалізації політичних перетворень, спрямованих на дальшу демократизацію української держави і суспільства, послідовне здійснення стратегічного курсу України на всебічну інтеграцію у європейські та євроантлантичні структури.

Сьогодні в Україні проблема конституційно-правової відповідальності органів і посадових осіб державної влади набуває особливої ваги і значення.

Відомо, що парламент починається з депутатів; які депутати-такий і парламент. Тому відповідальним парламент може бути лише тоді, коли його складають відповідальні депутати. Народні депутати користуються широкими повноваженнями, які складають зміст їх прав та обов'язків. Нажаль основний закон не містить прямих норм, і які означають обов'язки депутата.

Об'єктом дослідження курсової робти є законодавство України в галузі регулювання діяльності органів законодавчої влади України.

Предмет дослідження-правовий статус народного депутата України.

Метою курсової роботи є дослідження правового статусу народного депутата України.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

- Визначити правову регламентацію діяльності народного депутата України;

- Дослідити порядок роботи народного депутата України;

Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез узагальнення, порівняння абстрагування, конкретизація, моделювання, спостереження.

Основою написання роботи стало практичне вивчення конституційного законодавства України.



1.Поняття та особливості конституційно-правового статусу народного депутата України.

Народний депутат України є обраним відповідно до Конституції і законів України повноважним представником українського народу у Верховній Раді України, який протягом строку дії депутатського мандата здійснює законодавчо визначені повноваження.

Правовий статус народного депутата України - це його місце і роль у системі правовідносин як представника українського народу в парламенті, визначені і гарантовані Конституцією і законами України.

Правовий статус зберігається на весь строк дії депутатського мандата.

У своїй діяльності народний депутат України повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі, зберігати власну гідність, поважати честь і гідність інших громадян України, утримуватися від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу. Народний депутат України не повинен використовувати мандат у корисливих цілях.

Народним депутатом України може бути громадянин України (ч. 2 ст. 76 Конституції України), який:

* на день виборів досяг двадцяти одного року;

* має право голосу;

* проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку (ч. З ст. 76 Конституції України).

Принципи правового статусу народного депутата України - це основні засади та вихідні ідеї, які відображають найсуттєвіші характерні ознаки правового стану народного депутата України в суспільстві та державі.

Основними принципами правового статусу народного депутата України є:

* рівноправність депутатів, що означає їх однакову можливість обирати та бути обраними до органів парламенту (комісій, комітетів та ін.), займати посади у Верховній Раді України, реалізовувати своє право на депутатський запит та звернення, виступати на пленарних засіданнях парламенту, мати право законодавчої ініціативи, користуватися пільгами, що передбачені чинним законодавством тощо;

* несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності Народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі (ч. 2 ст. 78 Конституції України). Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом. У разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата України припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду (ч. 4 ст. 8 І Конституції У країни);

* виконання народним депутатом України своїх повноважень на постійній основі (ч. 1 ст. 78 Конституції України). Це означає, що народний депутат України за виконання депутатських повноважень отримує заробітну плату у розмірах, встановлених Верховною Радою України, а в трудовій книжці має бути відповідний запис про працевлаштування такої особи;

* депутатський індемнітет - має двояке трактування в науці права:

· 1) матеріальна винагорода за виконання народним депутатом України своїх депутатських повноважень;

· 2) народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп (п. 2 ст. 80 Конституції України).

На сьогодні фактично в усіх демократичних державах визнано депутатський індемнітет. Останній склався історично. Ще за часів феодальної доби члени станово-представницьких установ у Європі користувалися захистом щодо дій королівської влади. Інститут індемнітету властивий не лише країнам романо-германської, а й англосаксонської правової сім'ї. Під поняттям "індемнітет" в англомовних державах розуміється "привілей свободи слова". Обсяг індемнітету в різних державах неоднаковий, наприклад, у ФРН депутати на загальних підставах несуть юридичну відповідальність за наклеп, у Литві та Білорусії - за наклеп та образу. Аналогічна конституційна норма, як зазначалося вище, діє і в Україні;

* вільний депутатський мандат - виборці не можуть відкликати народного депутата України, оскільки він представляє інтереси усієї нації, а не лише тих виборців, які віддали за нього свій голос на виборах. Разом з тим запровадження пропорційної виборчої системи в Україні зумовило поглиблення політичної структурованості Верховної Ради України, логічним наслідком якої стало посилення партійної дисципліни;

* депутатська недоторканність (імунітет), правовим наслідком якої є неможливість затримання, арешту чи притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України без попередньої згоди Верховної Ради України (ч. З ст. 80 Конституції України). Народному депутату України згідно з ч. І ст. 27 Закону України "Про статус народного депутата України" від 17 листопада 1992 року1 гарантується депутатська недоторканність на весь строк здійснення депутатських повноважень. Обмеження прав і свобод народного депутата України (порушення таємниці телефонних розмов, кореспонденції, огляд транспортного засобу, житлового чи службового приміщення, його затримання) допускаються лише за згоди Верховної Ради України за умови неможливості отримання необхідної інформації іншим способом.

Подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України ініціюється відповідно органами досудового слідства і судовими органами. Подання щодо народного депутата України повинно бути підтримане і внесене до Верховної Ради України Генеральним прокурором України. Таке подання має бути вмотивованим і достатнім, містити конкретні факти і докази, що підтверджують факт вчинення зазначеною в поданні особою суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України. Комітет, якому доручено надати висновок щодо питання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт, відповідно до закону визначає достатність, законність і обґрунтованість подання, законність одержання доказів, зазначених у поданні, та встановлює наявність відповідних скарг. Підготовку цього питання комітет здійснює у терміновому порядку, але в строк не більш як 20 днів. На засідання комітету запрошується особа, щодо якої внесено подання, проте її відсутність на засіданні відповідного комітету без поважних причин не є перешкодою для розгляду питання і прийняття рішення комітетом.

Верховна Рада України розглядає на пленарному засіданні внесене подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України у визначений нею день, але не пізніше 7 днів з дня подання відповідного висновку комітетом.

Рішення про надання згоди на притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності, Його затримання чи арешт Верховна Рада України приймає згідно з ч. 8 ст. 221 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів України від ЇЇ конституційного складу, яке оформляється постановою Верховної Ради України. Таке рішення не переглядається, крім випадку виявлення обставин, що не були відомі Верховній Раді України під час розгляду цього подання. Про прийняте рішення Голова Верховної Ради України негайно повідомляє відповідно Генерального прокурора України чи Голову Верховного Суду України.

Історія знає різні обсяги депутатського імунітету. Наприклад, у Фінляндії заарештувати депутата та порушити проти нього кримінальну справу можна і без згоди на те парламенту за умови, якщо вчинення парламентарієм того чи іншого діяння тягне за собою відповідно до кримінального законодавства позбавлення волі не менш як на шість місяців. У Македонії та Словенії такий строк подовжений до п'яти років. Думається, що подібна практика була б корисною й для України.

Отже, статус народного депутата України відображає правовий статус українського парламенту, ступінь демократичності суспільства та стан безпосередньої і представницької демократії в державі. Статус народного депутата України є багатогранним як за функціями і повноваженнями, так і за змістом та видами діяльності, які здійснює народний депутат України. Це пояснюється тим, що народний депутат України - це виборний представник українського народу у Верховній Раді України, покликаний здійснювати функції парламенту, українського народу та Української держави у відповідності до Конституції та законів України.

Повноваження народного депутата України - це сукупність закріплених Конституцією і законами України, його прав та обов'язків для здійснення покладених на нього функцій.

Повноваження народного депутата України в парламенті:

· 1) бере участь у засіданнях Верховної Ради України;

· 2) бере участь у роботі депутатських фракцій, комітетів, комісій, утворених Верховною Радою України;

· 3) виконує доручення Верховної Ради України та її органів;

· 4) має право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України, яке передбачене у ст. 93 Конституції України і є одним з найважливіших його прав;

· 5) бере участь у роботі над законопроектами, іншими актами Верховної Ради України, у парламентських слуханнях;

· 6) має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано;

· 7) має право пропонувати питання для розгляду Верховною Радою України або її органами;

· 8) має право депутатського запиту і депутатського звернення до Президента України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та інших суб'єктів правовідносин тощо.

Депутатський запит - це вимога народного депутата України, народних депутатів України чи комітету Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до Президента України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

Депутатський запит вноситься у письмовій формі народним депутатом України, а у випадку, передбаченому п. 34 ч. І ст. 85 Конституції України, на вимогу групи народних депутатів України чи комітету Верховної Ради України і розглядається на її засіданні.

Рішення про направлення попередньо підтриманого не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України, а в разі відсутності такої кількості підписів - шляхом відкритого поіменного голосування за підтримку запиту не менш як однією третиною від конституційного складу парламенту, депутатського запиту до Президента України вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість народних депутатів України від конституційного складу парламенту, і оформляється постановою Верховної Ради України. Апарат Верховної Ради України надсилає текст депутатського запиту до Президента України разом з відповідною постановою парламенту.

Суб'єкти, до яких надіслано депутатський запит, зобов'язані повідомити народного депутата України, групу народних депутатів України, комітет Верховної Ради України у письмовій формі про результати розгляду запиту у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання або в інший встановлений Верховною Радою України, строк. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у визначений строк, то суб'єкт, до якого звернено запит, зобов'язаний письмово повідомити про це Голову Верховної Ради України, народного депутата України, групу народних депутатів України, комітет Верховної Ради України, який вніс (які внесли) запит, і запропонувати інший строк, що не повинен перевищувати одного місяця після одержання запиту. За результатами обговорення відповіді на депутатський запит Верховна Рада України приймає постанову.

Депутатське звернення - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата України, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян, здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції. Суб'єкти, яким адресовано депутатське звернення, зобов'язані протягом десяти днів з моменту його одержання розглянути і дати письмову відповідь. У разі неможливості розгляду звернення народного депутата України у визначений строк його повідомляють про це офіційним листом з викладенням причин продовження строку розгляду. Строк розгляду депутатського звернення з урахуванням продовження не може перевищувати одного місяця з моменту його одержання. Вмотивована відповідь на депутатське звернення повинна бути надіслана народному депутату України не пізніш як на другий день після розгляду звернення. Відповідь надається в обов'язковому порядку і безпосередньо тим суб'єктом, до якого було направлено звернення.

Повноваження народного депутата України у взаємовідносинах з виборцями:

· 1) постійно підтримувати зв'язки з виборцями у порядку, визначеному законом;

· 2) зустрічатися з виборцями, колективами підприємств, установ та організацій, об'єднаннями громадян, у чому йому повинні невідкладно сприяти їх керівники ;

· 3) розглядати відповідно до закону звернення виборців, а також від підприємств, установ, організацій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, вживати заходи для

Для роботи з виборцями народному депутату України щомісячно встановлюються відповідні дні у визначеному законом порядку.

реалізації їх пропозицій і законних вимог, інформувати виборців про свою депутатську діяльність під час особистих зустрічей з ними та через засоби масової інформації.

Повноваження народного депутата України у взаємовідносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, об'єднаннями громадян України та іноземних держав:

· 1) захист незалежності, суверенітету, інтересів України, її громадян і не завдання ним своїми вчинками шкоди;

· 2) право невідкладного прийому з питань депутатської діяльності керівниками та іншими посадовими особами в межах України;

· 3) участь з правом дорадчого голосу у роботі сесій сільських, селищних, міських, районних у містах (в містах з районним поділом), районних і обласних рад та засіданнях їх органів;

· 4) одержання інформації з питань, пов'язаних із здійсненням ним депутатських повноважень, від державних і самоврядних органів, їх посадових осіб та ін.

Строк повноважень народного депутата України, як і Верховної Ради України, становить п'ять років. Повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень парламент

Гарантії діяльності народного депутата України - це комплекс заходів, за допомогою яких забезпечується реальне здійснення повноважень народного депутата України в повному обсязі, а також охороняються його особисті права і свободи, передбачені чинним законодавством України. Такими гарантіями згідно з Законом України "Про статус народного депутата України" (статті 26 - 33) є:

* непорушність повноважень народного депутата України, яка означає, що його повноваження, конституційні права і свободи не можуть бути обмежені в умовах воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях;

o створення народному депутату України необхідних умов для ефективного здійснення ним депутатських повноважень, зокрема надання службового кабінету з підключенням до інформаційних мереж та наданням адреси електронної пошти;

* недоторканність народного депутата України, яка поширюється на весь строк здійснення ним депутатських повноважень;

o забезпечення безпеки народному депутату України при виконанні ним депутатських повноважень, а також за місцем його проживання та членів його сім'ї у порядку, встановленому законом;

* особливий порядок притягнення народного депутата України до юридичної відповідальності;

* звільнення народного депутата України від призову на військову службу або збори на строк виконання ним депутатських повноважень;

* державне страхування народного депутата України. Тобто життя і здоров'я народного депутата України підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок бюджетних призначень . на забезпечення діяльності Верховної Ради України на суму десятирічного грошового утримання народного депутата України;

* забезпечення народному депутату України умов для підвищення професійного рівня, а саме: для підвищення кваліфікації, навчання у навчальних закладах, у тому числі магістратурах та аспірантурах, вивчення іноземних мов у вільний від виконання депутатських обов'язків час за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України;

* фінансове, медичне та соціально-побутове забезпечення народного депутата України, а саме: встановлення Верховною Радою України щомісячного посадового окладу, надбавки до окладу, здійснення доплати за науковий ступінь або почесне звання у розмірах, встановлених законодавством, безкоштовне забезпечення медичним обслуговуванням та путівками для санаторно-курортного лікування.

Народному депутату України на строк виконання депутатських повноважень видається дипломатичний паспорт.

2.Права та обов'язки народного депутата України

Правам народного депутата України присвячено 1 та 2 глави (ст.10-23) Закону України «Про статус народного депутата України». Також правам народного депутата присвячено статті Конституції України, а саме ст. 86 та ст. 93.

Народний депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано.

Кожний народний депутат у Верховній Раді України та її органах, до складу яких його обрано, має один голос.

Народний депутат може брати участь у роботі будь-якого органу Верховної Ради України з правом дорадчого голосу, якщо інше не передбачено законом.

Народний депутат реалізує на засіданнях Верховної Ради України та в роботі її органів надані йому права відповідно до Конституції України, цього та інших законів України.

Народний депутат бере особисту участь у засіданнях Верховної Ради України чи її органів, до складу яких його обрано.

При опрацюванні і прийнятті законопроектів, постанов та інших актів Верховної Ради України поправки, пропозиції та зауваження, внесені народним депутатом, розглядаються і по них приймаються рішення щодо їх врахування чи відхилення.

Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Голосування та позиція, висловлена народним депутатом в роботі Верховної Ради України та її органів, не може бути предметом розгляду у Верховній Раді України та її органах.(ст.10) Закон України «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 р.// Відомості Верховної Ради України. - 2001

Права народного депутата України на пленарних засіданнях:

· обирати і бути обраним на посади Голови Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України; до органів Верховної Ради України;

· пропонувати питання для розгляду Верховною Радою України або її органами;

· виступати із законодавчою ініціативою у Верховній Раді України;

· звертатися із депутатськими запитами, вимагати відповіді на них;

· брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, головуючому на засіданні;

· виступати з обгрунтуванням своїх пропозицій і з мотивів голосування;

· висловлювати свою думку щодо кожного питання, яке розглядається на засіданні;

· висловлювати думку щодо кандидатів, які обираються чи призначаються на посади, звільняються з посад Верховною Радою України, а також щодо яких Верховна Рада України надає згоду на призначення і звільнення з посад;

· порушувати питання про заміну головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради України;

· порушувати питання про довіру складу органів, утворених Верховною Радою України, а також посадовим особам, яких обрано, призначено на посади або щодо призначення на посади яких Верховною Радою України надано згоду у випадках, передбачених Конституцією України;

· порушувати питання про перевірку діяльності підприємств, установ, організацій, розташованих на території України і щодо яких є дані про порушення ними законодавства України, про створення з цією метою тимчасових слідчих комісій;

· передавати для внесення до протоколу і стенографічного бюлетеня засідання текст свого виступу, окремої думки, заяви, пропозиції і зауваження з питань, що розглядаються Верховною Радою України. (ст.11) Закон України «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 р.// Відомості Верховної Ради України. - 2001

Стаття 13 Закону України «Про статус народного депутата України» затверджує право народних депутатів об'єднуватися в депутатські фракції та депутатські групи. Народний депутат має право бути членом лише однієї зареєстрованої депутатської фракції (групи).

Права народного депутата України в органах Верховної Ради:

- щодо взаємовідносин з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, об'єднаннями громадян України та іноземних держав;

- щодо взаємовідносин із засобами масової інформації, права на забезпечення інформацією та на її використання.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат має право виступу з питань його депутатської діяльності не рідше одного разу в місяць у друкованих засобах масової інформації, у прямому ефірі на радіо або у режимі прямого ефіру (до 10 хвилин в місяць) та в прямому ефірі або у режимі прямого ефіру на телебаченні (до 20 хвилин в місяць), на радіо (до 10 хвилин в місяць) та телебаченні (до 20 хвилин в місяць), безкоштовно, засновником (співзасновником) яких виступають органи державної влади, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету. Редакції газет, засновниками яких виступають органи державної влади, зобов'язані публікувати подані народним депутатом матеріали не рідше одного разу на місяць обсягом до 1/16 загальної газетної площі.

Окремо слід зупинитися на праві законодавчої ініціативи депутата та на здійсненні ним контрольної функції Верховної Ради України.

Згідно зі ст. 12 Закону народний депутат має право законодавчої ініціативи, яке реалізується у формі внесення до Верховної Ради України:

· законопроекту;

· проекту постанови;

· іншої законодавчої пропозиції.

Порядок внесення законопроекту, проекту постанови чи іншої законодавчої пропозиції на розгляд Верховної Ради України та порядок їх розгляду визначається Законом України "Про Регламент Верховної Ради України".

Народний депутат також має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, об'єднань громадян з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань.

Депутатське звернення -- викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян, здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення, зобов'язані протягом 10 днів з моменту його одержання розглянути і дати письмову відповідь. У разі неможливості розглянути звернення народного депутата у визначений строк його повідомляють про це офіційним листом, в якому викладено причини продовження строку розгляду. Строк розгляду депутатського звернення, з урахуванням продовження, не може перевищувати 30 днів з моменту його одержання.

Народний депутат, який направив звернення, може бути присутній при його розгляді, про що він повідомляє відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення. Посадова особа, відповідальна за розгляд звернення народного депутата, зобов'язана завчасно, але не пізніше ніж за день повідомити народного депутата про час і місце розгляду звернення.

Вмотивована відповідь на депутатське звернення має бути надіслана народному депутату не пізніше як на другий день після розгляду звернення. Відповідь надається в обов'язковому порядку і безпосередньо тим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, до якого було направлено звернення, за підписом його керівника чи посадової особи, керівника підприємства, установи та організації, об'єднання громадян (ст. 16 Закону).

На підставі ст. 86 Конституції України народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування І форм власності. Керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані повідомити народного депутата України про результати розгляду його запиту.

Закон деталізує цю конституційну норму. Згідно зі ст. 15 Закону народний депутат має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Депутатський запит - це вимога народного депутата України, народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до органів Верховної Ради України, до Президента України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції. Конституція України: Науково-практичний коментар / Ред. кол.: В.Я.Тацій, Ю.П.Битяк, Ю.М.Грошевой та ін. - К. Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. - с.408

Депутатський запит вноситься у письмовій формі народним депутатом, а у випадку, передбаченому п. 34 ч. 1 ст. 85 Конституції України, також на вимогу групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, і розглядається на засіданні Верховної Ради України.

Верховна Рада України приймає рішення про направлення депутатського запиту відповідному органові або посадовій особі, до яких його звернуто, більшістю від її конституційного складу.

Рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України має бути попередньо підтримане не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України.

Президент України, керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, до яких звернуто запит, зобов'язані повідомити народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної Ради України у письмовій формі про результати розгляду його (їх) запиту у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання або в інший встановлений Верховною Радою України строк.

Якщо запит з об'єктивних причин зазначені особи, до яких звернуто запит, не можуть розглянути у встановлений строк, вони зобов'язані письмово повідомити про це Голову Верховної Ради України та народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної Ради України, які внесли запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати одного місяця після одержання запиту.

Народний депутат має право брати безпосередньо участь у розгляді внесеного ним запиту керівником органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій. На вимогу народного депутата керівник органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, якому адресовано запит, зобов'язаний повідомити народному депутатові про день розгляду порушених у запиті питань завчасно, але не пізніше ніж за день до їх розгляду.

Відповідь на депутатський запит, внесений народним депутатом, надається відповідно Голові Верховної Ради України і народному депутату, який його вніс. Відповідь на депутатський запит, внесений групою народних депутатів, комітетом Верховної Ради України, надається відповідно Голові Верховної Ради України і народному депутату, підпис якого під запитом стоїть перший, голові комітету Верховної Ради України.

Народний депутат, представник групи народних депутатів, комітет Верховної Ради України мають право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит. За відповіддю на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на ньому наполягає не менш як одна п'ята від конституційного складу Верховної Ради України.

При обговоренні відповіді на депутатський запит на засіданні Верховної Ради України мають бути присутні у порядку, встановленому Законом України "Про Регламент Верховної Ради України", керівники, до яких звернуто запит. Вони можуть уповноважити інших осіб бути присутніми при обговоренні відповіді на запит лише у виняткових випадках із вмотивованим обґрунтуванням.

За результатами обговорення відповіді на депутатський запит Верховна Рада України приймає відповідне рішення. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. - 2-е вид. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - с.349-352

У разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради України народний депутат має право на отримання одноразової грошової допомоги у трикратному розмірі його місячної заробітної плати на день припинення депутатських повноважень. Народному депутату та членам сім'ї, які проживають разом з ним і перебувають на день розпуску Верховної Ради України поза межами їх місця проживання, забезпечується безкоштовний проїзд і безкоштовний провіз належного їм майна до місця проживання народного депутата. (ст.21) Закон України «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 р.// Відомості Верховної Ради України. - 2001

Народний депутат може мати до тридцяти одного помічника-консультанта, які працюють за строковим трудовим договором на постійній основі чи за сумісництвом або на громадських засадах. Помічником-консультантом народного депутата може бути лише громадянин України, що має середню спеціальну чи вищу освіту і вільно володіє державною мовою.

Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

До вищевказаних прав народного депутата можна також додати Право народного депутата України на першочергове поселення в готель та право на на транспортне забезпечення.

За дорученням Верховної Ради України депутат має право брати участь у депутатському розслідуванні, яке призначається за рішенням Верховної Ради України, як гарантія цього права народного депутата Закон України «Про статус народного депутата» (ст.14) передбачає обов'язок всіх державних органів і посадових осіб подавати допомогу в проведенні розслідування.

Поряд із широким колом прав у Верховній Раді та її органах народний депутат України має ряд обов'язків у них. Зокрема, народний депутат зобов'язаний:

· бути присутнім та брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано, виконувати їх доручення, додержувати Закону «Про регламент Верховної Ради України» та інших парламентських актів, що визначають порядок діяльності Верховної Ради та її органів.

· брати участь у контролі за виконанням законів та інших актів Верховної Ради України, рішень її органів; інформувати Верховну Раду України та її органи, до складу яких його обрано, про виконання доручень Верховної Ради та її органів.

· дбати про благо України і добробут Українського народу, захищати інтереси виборців та держави;

· постійно підтримувати зв'язки з виборцями, вивчати громадську думку, потреби і запити населення;

· інформувати виборців про свою депутатську діяльність через засоби масової інформації, на зборах виборців періодично, але не рідше двох разів на рік;

· проводити особистий прийом громадян у дні, визначені Верховною Радою України для роботи з виборцями.

Згідно зі ст. 25 Закону «Про статус народного депутата» народний депутат зобов'язаний при оформленні на роботу у Верховну Раду України, а потім щорічно протягом здійснення своїх повноважень, але не пізніше 1 травня року, наступного за звітним фінансовим роком, подавати до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) із зазначенням відомостей про себе та членів своєї сім'ї (дружина, чоловік, батьки, повнолітні діти) про доходи та зобов'язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, а також про нерухоме та цінне рухоме майно, вклади в банках і цінні папери.

3.Основні гарантії депутатської діяльності

Гарантіям реалізації депутатських повноважень безпосередньо кореспондується обов'язок державних органів, установ і організацій, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності чи підпорядкування сприяти народному депутатові в здійсненні ним своїх повноважень. Чинний перелік соціально-економічних гарантій дозволяє народному депутату безперешкодно здійснювати свої конституційні повноваження в повному обсязі. Те ж стосується політичних та організаційно-інформаційних гарантій. Радченко Олександр Іванович. Статус народного депутата України: проблеми теорії і правового регулювання: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.02 / Національна академія внутрішніх справ України. -- К., 2005. - с.11

Згідно з Законом України «Про статус народно депутата України» перелік основних гарантій депутатської діяльності має такий вигляд:

1) непорушність повноважень народного депутата України;

2) депутатська недоторканність;

3) забезпечення народному депутатові України умов для виконання депутатських повноважень;

4) звільнення народного депутата України від призову на військову службу або збори;

5) державне страхування народного депутата України;

6) забезпечення народному депутатові України умов для підвищення професійного рівня;

7) фінансове, медичне і соціально-побутове забезпечення народного депутата України;

8) відшкодування витрат, пов'язаних із депутатською діяльністю;

9) забезпечення народного депутата України житловим приміщенням тощо.

Важливою умовою ефективної реалізації повноважень народних депутатів України є також передбачена Законом України «Про статус народного депутата України», Кримінальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення відповідальність за невиконання законних вимог народного депутата України, за посягання на честь, гідність народного депутата України та вплив на нього, членів його сім'ї та родичів, помічників-консультантів народного депутата України, а також за порушення гарантій щодо забезпечення діяльності народного депутата України.

Система гарантій депутатської діяльності:

I. Юридичні гарантії:

Непорушність повноважень народного депутата України. Ніхто не має права обмежувати повноваження народного депутата України, за винятками, передбаченими Конституцією, Законом «Про статус народного депутата України» та іншими законами України. При запровадженні надзвичайного чи військового стану повноваження народного депутата України та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені.

Недоторканність народного депутата (депутатський імунітет).

Однією з найважливіших гарантій статусу народного депутата є депутатська недоторканість народного депутата.

Відповідно до ст. 27 Закону «Про статус народного депутата», народний депутат не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, заарештований або підданий заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку без його письмової згоди або згоди Верховної Ради України.

Не допускається догляд, обшук, затримання, огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення депутата, а також порушення таємниці кореспонденції, прослуховування телефонних переговорів та застосування інших заходів, що обмежують свободу депутата.

Депутат після закінчення строку повноважень може бути притягнутий де кримінальної або адміністративної відповідальності за порушення закону, яке було вчинено ним при виконанні депутатських повноважень, лише в порядку, пере; баченому законодавством щодо народного депутата України.

Кримінальну справу щодо народного депутата України може бути порушеним тільки Генеральним прокурором України. Для одержання згоди Верховної Ради і притягнення депутата до кримінальної відповідальності, арешт або застосування заходів адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, Генеральний прокурор України вносить до Верховної Ради подання, про що негайно доводиться до відома депутата. Подання вноситься до пред'явлення депутаті обвинувачення або подання санкції на арешт, або направлення справи про адміністративне правопорушення на розгляд до суду.

Верховна Рада розглядає подання Генерального прокурора не пізніше як у місячний строк у порядку, передбаченому Регламентом Верховної Ради України (Законом про Регламент Верховної Ради України). Вона приймає більшістю 2/3 голосів народних депутатів від їх конституційного складу вмотивоване рішення у триденний строк повідомляє про нього Генерального прокурора України. Депутат має право брати участь в обговоренні парламентом питання про його депутатську недоторканність. За результатами цього розгляду Верховна Рада приймає постанов; (ст. 28). Конституційне право України / За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. - К.: Укр. центр правничих студій, 1999. - с.218

Народний депутат на строк виконання своїх повноважень звільняється від призову на військову або альтернативну службу, а також від призову на навчальні та спеціальні збори.

II. Організаційні гарантії:

Для роботи з виборцями народному депутату Верховною Радою України встановлюються щомісячно відповідні дні у визначеному порядку. Народний депутат на строк виконання депутатських повноважень забезпечується окремим технічно обладнаним службовим кабінетом у приміщеннях Верховної Ради України з розташуванням у ньому постійного робочого місця його помічника-консультанта. Службовий кабінет народного депутата має бути обладнаний персональним комп'ютером з підключенням його до інформаційних мереж та наданням адреси електронної пошти. Управління державної охорони України разом з органами СБУ та МВС забезпечує безпеку народному депутату при виконанні ним депутатських повноважень, а також за місцем його проживання та членів його сім'ї.

У межах виконання депутатських повноважень народний депутат має право безперешкодно і безкоштовно скористатись урядовим та іншими видами зв'язку, які є у наявності в органів державної влади та органів місцевого самоврядування чи підприємства, установи та організації.

За вимогою народного депутата державні органи і посадові особи зобов'язані забезпечити його консультаціями фахівців з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю.

Апарат Верховної Ради, виконкоми місцевих рад, посадові особи державних підприємств, організацій, наукових, юридичних установ, правоохоронних органів зобов'язані забезпечити народному депутату безкоштовну допомогу з правових питань, що виникають у його депутатській діяльності.

Народний депутат може мати до 15 помічників-консультантів.

ІІІ. Інформаційні гарантії:

Апарат Верховної Ради України зобов'язаний забезпечити народного депутата актами Верховної Ради України, а на вимогу народного депутата також актами Президента України, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Конституційного Суду України, Верховного Суду України, офіційними матеріалами Рахункової палати і Центральної виборчої комісії.

Органи влади Автономної Республіки Крим, органи державної влади та органи місцевого самоврядування при зверненні народного депутата зобов'язані надати йому офіційні матеріали щодо своєї діяльності.

На вимогу народного депутата посадові особи органів публічної влади, державних підприємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити його консультаціями відповідних фахівців з питань депутатської діяльності і надати невідкладно, а за відсутності такої можливості - не пізніш як у 5-денний строк, необхідні інформацію і документацію.

Народний депутат має право знайомитися з будь-якою конфіденційною та таємною інформацією з питань депутатської діяльності.

Народний депутат має право безкоштовно виступати з питань його депутатської діяльності не рідше одного разу в місяць у друкованих засобах масової інформації, на радіо (до 10 хвилин в місяць) та телебаченні (до 20 хвилин в місяць), засновником яких виступають органи державної влади, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету. Редакції газет, засновниками яких виступають органи державної влади, зобов'язані публікувати подані народним депутатом матеріали не рідше одного разу на місяць обсягом до 1/16 загальної газетної площі.

Друковані та аудіовізуальні засоби масової інформації, засновником яких виступають органи публічної влади, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, зобов'язані безкоштовно давати оголошення про зустріч виборців з народним депутатом і забезпечують висвітлення таких зустрічей, а також надають народному депутату не менше 15 хвилин ефірного часу на місяць для звіту перед виборцями.

IV. Соціально-економічні гарантії:

Народному депутату встановлюється Верховною Радою України щомісячний посадовий оклад.

Народний депутат в питаннях матеріального і соціально-побутового забезпечення прирівнюється до членів Кабінету міністрів України.

Життя і здоров'я народного депутата підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України на суму 10-річного грошового утримання народного депутата.

- На період виконання депутатських повноважень народному депутату надається службове житлове приміщення для спільного проживання з членами сім'ї згідно з Положенням про порядок надання народним депутатам України службових жилих приміщень і користування ними, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 11 липня 1995 р. При цьому право на житлову площу за місцем їхнього постійного проживання за ними зберігається. Службові жилі приміщення, як правило, надаються народним депутатам України, які постійно проживають за межами м. Києва. Однак вони можуть надаватися і тим народним депутатам України, які проживають у м. Києві, але потребують поліпшення житлових умов і перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов. Будинки, в яких розміщені службові жилі приміщення, призначені для заселення народними депутатами України і членами їх сімей, знаходяться на балансі Управління справами Верховної Ради України. Службове жиле приміщення має бути розташоване поблизу будинків Верховної Ради України і благоустроєне стосовно до умов м. Києва, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам, обладнане меблями, побутовою технікою тощо. Наймач службового жилого приміщення і члени його сім'ї користуються цим приміщенням безкоштовно. Народним депутатам України і членам їх сімей службові жилі приміщення надаються у межах норм жилої площі, встановлених законодавством України, з наданням додаткової службової жилої площі у вигляді окремої кімнати для організації робочого кабінету. Народний депутат України поблизу службового жилого приміщення, яким він користується, у разі потреби забезпечується місцем для стоянки автомобіля.

За бажанням народного депутата замість службового житла йому може бути надана одноразова грошова компенсація для створення належних житлових умов.

Народний депутат безкоштовно забезпечується медичним обслуговуванням та путівками для санаторно-курортного лікування.

На всій території України народні депутати користуються правом безкоштовного проїзду залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом.

- Місцеві держадміністрації, виконкоми місцевих рад повинні надавати народному депутату у виборчому окрузі окремі службові приміщення, обладнані необхідною технікою, а також автотранспорт для потреб, пов'язаних із його депутатською діяльністю.

- В усіх населених пунктах депутат має право позачергового одержання місця в готелі.

V. Трудові гарантії:

- Після закінчення терміну повноважень народного депутата він повертається на попереднє місце роботи, а якщо це неможливо (наприклад, у випадку ліквідації підприємства), він зараховується до резерву кадрів державної служби, у системі якої він працював.

- Верховна Рада України забезпечує колишньому народному депутату безпосередньо після закінчення строку його повноважень, на період його працевлаштування, виплату матеріальної допомоги у розмірі заробітної плати з урахуванням всіх доплат та надбавок, яку отримують працюючі народні депутати, але не більше одного року, а в разі навчання чи перекваліфікації - не більше 2 років після закінчення строку повноважень народного депутата.

- У випадку неможливості працевлаштування після зазначеного строку за народним депутатом зберігається виплата матеріальної допомоги у розмірі 50% зарплати з урахуванням всіх доплат і надбавок, яку отримують працюючі народні депутати, до досягнення ним пенсійного віку за наявності трудового стажу більше 25 років для чоловіків і 20 років - для жінок.

Народний депутат, який є військовослужбовцем, атестованим працівником органів МВС України, СБУ, органів і установ виконання покарань, інших правоохоронних органів, на строк виконання депутатських повноважень прикомандировується до Верховної Ради України із залишенням на строк виконання депутатських повноважень на службі в зазначених органах і установах.

Час роботи народного депутата у Верховній Раді України зараховується до стажу державної служби, а також до його загального і безперервного трудового стажу, стажу роботи за спеціальністю.

Час роботи у Верховній Раді України поширюється на строки присвоєння військових та спеціальних звань.

При досягненні народним депутатом під час строку його депутатських повноважень віку або вислуги років, встановлених законом про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, він має право на пенсію, що обчислюється виходячи із заробітку працюючого народного депутата.

...