Особливості адміністративно-правового запобігання корупції

7) тлумачення норм адміністративного права;

8) методи адміністративного права;

9) процедури реалізації адміністративно-правових норм;

10) принцип законності [38, с. 87-90].

Отже, механізм запобігання корупції можна розглядати через теорію, яка склалася в адміністративному праві, а саме розуміти під механізмом адміністративно-правового запобігання корупції систему адміністративно-правових засобів, спрямовану на врегулювання суспільних відносин у процесі запобігання та протидії корупції, яка являє собою процес, що містить певні стадії (етапи) реалізації та елементи (складові частини) [39, с. 12].

В юридичній літературі зміст механізму адміністративно-правового регулювання розкривається перш за все як система (сукупність) адміністративно-правових засобів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання суспільних відносин у сфері дії норм адміністративного права, котрі впливають на суспільні відносини, організовуючи їх у відповідності до завдань держави та суспільства. Деякі вчені, аналізуючи зміст механізму адміністративно-правового регулювання, розкривають його поняття як сукупність адміністративно-правових засобів, за допомогою яких чиниться вплив на відносини, що виникають у процесі здійснення виконавчої влади й здійснюється правове регулювання (впорядкування) суспільних відносин у сфері державного управління.

Ураховуючи зазначене, видається доцільним охарактеризувати нормативні акти з питань протидії корупції та відповідні наукові джерела на предмет визначення у них окремих складових досліджуваного адміністративно-правового (державно-правового) механізму й на підставі цього визначити його структуру, охарактеризувати окремі елементи такої структури, а також з'ясувати місце й значення у такому механізмі адміністративно-правових та організаційних засад.

Адміністративно-правовий механізм запобігання корупції можна розуміти як сукупність взаємопов'язаних елементів, що утворюють його структуру, спрямовують дію на досягнення головної мети його функціонування - уповільнення темпів зростання корупції, зменшення її обсягів, установлення й припинення її виявів, поновлення законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб та усунення наслідків корупційних діянь [40, с. 42-43].

Враховуючи законодавчі положення щодо визначення окремих елементів державно-правового механізму протидії корупції, а також доробки науковців із цих питань, М. Ю. Бездольний пропонує до структури адміністративно-правового механізму запобігання корупції віднести таке:

1) мету та завдання запобігання корупції;

2) принципи запобігання корупції;

3) об'єкти та рівні запобігання корупції;

4) суб'єкти корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних із корупцією;

5) органи запобігання корупції;

6) заходи та засоби запобігання корупції;

7) напрямки запобігання корупції;

8) систему забезпечення запобігання корупції [40, с. 39].

Правовий механізм запобігання корупційним проявам у правоохоронних органах передбачає створення дієвої нормативно-правової бази в цій сфері. Головними нормативно-правовими актами, ухваленими Україною для вдосконалення антикорупційного законодавства стосовно корупційних злочинів у правоохоронних органах, є такі:

- закон України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції»;

- закон України від 14.10.2014 № 1699-VII «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки»;

- закон України від 14.10.2014 № 1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України»;

- постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 265 «Про затвердження Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015-2017 роки» та ін.

Актуальним механізмом запобігання та протидії корупційним злочинам, за твердженням С. Жидика [41], є спеціальна перевірка відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Спеціальній перевірці підлягають факти притягнення особи до кримінальної відповідальності, а також те, чи піддавалася раніше особа адміністративним стягненням за корупційні правопорушення. Також потребує оцінювання достовірність інформації щодо її майнового стану, доходів і витрат та про наявність в особи корпоративних прав.

У частині 3 ст. 50 закону України «Про Національну поліцію» зазначено: «Відповідно до порядку, встановленого законом, щодо осіб, які претендують на службу в поліції, проводиться спеціальна перевірка, порядок проведення якої визначається законом та іншими нормативно-правовими актами» [42].

Згідно з частиною 3 ст. 45 закону України «Про запобігання корупції» «особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, до призначення або обрання на відповідну посаду подає в установленому цим Законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік» [43]. Тобто в законодавстві з метою уникнення та недопущення проявів корупції встановлено вимоги для осіб, які перебувають на державній службі.

Варто зазначити, що до ухвалення закону України «Про запобігання корупції» науковці більше наголошували на протидії боротьбі з корупцією. Як підкреслює С. С. Серьогін, удосконалення механізмів попередження та протидії корупції в органах публічної влади передбачає залучення до антикорупційної діяльності інститутів держави та громадянського суспільства, а також конкретизування функцій та завдань органів державного управління, які здійснюють антикорупційну діяльність на національному, регіональному й місцевому рівнях; визначення комплексу форм, засобів та інструментів антикорупційної роботи з урахуванням міжнародного досвіду [44, с. 83].

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про запобігання корупції» громадські об'єднання, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни беруть участь у діяльності щодо запобігання корупції [43].

Головними рисами механізму адміністративно-правового запобігання корупції є такі:

1) цей механізм поєднує в собі такі елементи: норми адміністративного права, форми адміністративного права, методи адміністративного права, процедури реалізації адміністративно-правових норм і норми, принципи й методи, які безпосередньо стосуються запобігання корупції;

2) механізм спрямовано на врегулювання суспільних відносин у процесі запобігання корупції;

3) запобігання корупції - це недопущення, завчасне відвертання корупційних діянь;

4) цей механізм являє собою процес, що містить певні стадії (етапи) реалізації;

5) він містить такі елементи: норми адміністративного права та їх зовнішнє вираження - джерела права, публічну адміністрацію, принципи діяльності публічної адміністрації, індивідуальні акти публічної адміністрації, адміністративно-правові відносини, форми адміністративного права, тлумачення норм адміністративного права, методи адміністративного права, процедури реалізації адміністративно-правових норм, принцип законності.

Незважаючи на ухвалення низки законодавчих та підзаконних актів із питань запобігання корупції та проведення різних за предметом наукового пошуку досліджень із зазначених питань, єдиного погляду на сутність і структуру адміністративно-правового механізму запобігання корупції досі не вироблено.

Саме лише законодавче закріплення основоположних засад запобігання та протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин повною мірою не вирішує всіх проблемних питань, породжених таким явищем, як корупція. Для досягнення успіхів у подоланні корупції необхідна практична імплементація положень нового антикорупційного законодавства, яка має передбачити здійснення комплексу організаційно-правових та інших заходів щодо подальшого вдосконалення існуючої системи запобігання корупції [45].

Отже, адміністративно-правовий механізм запобігання корупції в органах поліції - це спрямовані на правоохоронні органи заходи з організації комплексної діяльності щодо запобігання корупції шляхом виявлення й усунення її причин та умов, вироблення стратегічних, тактичних і методологічних завдань зазначеної діяльності та створення умов для правомірного функціонування державного апарату. Для ефективного функціонування адміністративно-правового механізму запобігання корупції в органах поліції необхідно також формувати у населення негативне ставлення до корупції, встановити належний громадський контроль за діяльністю цих органів і гарантувати достатнє матеріальне забезпечення посадових осіб органів поліції.

Висновки

В результаті проведеного мною дослідження були сформовані висновки щодо адміністративно-правового механізму запобігання і протидії корупції з урахуванням особливостей правового регулювання в чинному законодавстві України всіх його структурних елементів, а саме адміністративно-правових засобів запобігання і протидії корупції, а також сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, а саме:

1. Враховуючи досвід наукових досліджень, визначено характерні ознаки корупційних діянь, серед яких є:

- суб'єктами корупційних діянь можуть бути як державні службовці, так і будь-які інші особи, уповноважені на виконання функцій держави та прирівняні до них;

- корупція пов'язана з протиправним використанням наданих особам, уповноваженим на здійснення функцій держави та іншим посадовим особам, повноважень або протиправним наданням таким особам певних благ, пільг та інших переваг;

- спеціальною метою корупції є матеріальна складова, тобто отримання певних благ, пільг, послуг та інших переваг як для себе, так і для третіх осіб. 2. Механізм адміністративно-правового запобігання корупції - це визначена законом сукупність взаємопов'язаних адміністративно-правових засобів, за допомогою яких здійснюється регулюючий вплив на суспільні відносини, в рамках яких існують ризики вчинення корупційних діянь.

3. Увесь спектр передбачених чинним законодавством України засобів запобігання та протидії корупції за галузевою належністю можна поділити на дві великі групи, а саме засоби кримінально-правового характеру та засоби адміністративно-правового характеру. Характерною особливістю засобів кримінально-правового характеру є те, що вони є засобами ретроспективної дії, тобто вони застосовуються до осіб, які вчинили корупційні злочини. Тобто до засобів кримінально-правового характеру відносять лише кримінальну відповідальність за корупційні правопорушення (злочини). На відміну від засобів кримінально-правового характеру практично усі засоби адміністративно-правового характеру спрямовані на усунення причин та умов вчинення корупційних злочинів, тому їх спектр є набагато ширшим.

4. У рамках адміністративно-правового механізму запобігання і протидії корупції можна виділити дві основні групи адміністративно-правових засобів запобігання і протидії корупції. До першої можна віднести різноманітні попереджувальні заходи різної природи, а до другої - притягнення до адміністративної відповідальності у разі невиконання особами, уповноваженими на виконання функцій держави та прирівняних до них, відповідних попереджувальних заходів. До адміністративно-правових засобів першої групи можна віднести: обмеження для осіб, уповноважених на виконання функцій держави та прирівняних до них; засоби запобігання та врегулювання конфлікту інтересів; адміністративно-правові засоби контрольного характеру.

5. Серед обмежень як адміністративно-правовий засіб запобігання і протидії корупції можна виділити засоби заборони та зобов'язання осіб, уповноважених на виконання функцій держави та прирівняних до них. До заборон відносять: заборону щодо використання службових повноважень в особистих цілях, заборону щодо отримання подарунків, заборону щодо зайняття іншими видами оплачуваної діяльності, заборону роботи близьких осіб, заборону розголошувати інформацію, що стала відомою у зв'язку з виконанням службових обов'язків тощо. З іншого боку, до зобов'язань необхідно віднести обов'язок повідомлення безпосереднього керівника про конфлікт інтересів або обов'язок подання декларації про майновий стан, доходи та видатки.

6. Вбачається необхідність у доопрацюванні чинного Закону України «Про запобігання корупції» в частині закріплення механізму врегулювання конфлікту інтересів, за наявності приватного інтересу немайнового характеру, що буде повністю узгоджуватись із поняттям приватного інтересу, закріпленого ст. 1 Закону. Вважаємо, що подолання приватних інтересів немайнового характеру повинно бути сфокусовано на вихованні нової генерації посадових осіб на підставі сформованих правил етичної поведінки.

7. Базовими засадами механізму врегулювання конфлікту інтересів як адміністративно-правового засобу запобігання і протидії корупції є: служіння суспільним інтересам; забезпечення прозорості та громадського аналізу; підвищення персональної відповідальності і особистий приклад; створення організаційної культури, нестерпної до конфлікту інтересів.

8. За результатами аналізу особливостей складів адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, виявлено обмежену кількість складів правопорушень у співвідношенні до обмежень, встановлених Законом України «Про запобігання корупції». У зв'язку з цим запропоновано встановлення відповідальності за неповідомлення про потенційний конфлікт інтересів, не здійснення заходів щодо усунення підпорядкування близьких осіб, порушення обмежень після припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави.

Список використаних джерел

1. Мельник М.І. Протидія корупції: поняття, мета, напрями // Право України. 2002. № 4. С. 22-26.

2. Курс административного права и процесса / Ю.А. Тихомиров. М., 1998. 798 с.

3. Коваль Л. Адміністративне право України: Курс лекцій. К.: Основи, 1994. 154 с.

4. Гаращук В.М. Стратегія і тактика боротьби з корупцією. Концепція боротьби з корупцією в Україні. Міністерство юстиції України. Підготовчі матеріали. Координаторцентр правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції України. К., 1997. 245 с.

5. Пасхавер О. Антикорупційна спрямованість економічних та політичних реформ. Концепція боротьби з корупцією в Україні. Міністерство юстиції України. Підготовчі матеріали. Координатор-центр правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції України. К., 1997. 245 с.

6. Пасхавер О. Антикорупційний аспект економічних та політичних реформ. Матеріали Першого національного симпозіуму “На шляху до доброчесності”. К., 28-29 листопада 1997 р. 167 с.

7. Севрюгин В.Е. Понятие правонарушения (проступка) по административному законодательству. Учебное пособие. М., 1988. 286 с.

8. Комзюк А.Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні: Дис. д-ра юрид. наук Національний університет внутрішніх справ. Х., 2002 - 336 с.

9. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер'янов (голова) - К.: Видавництво “Юридична думка”, 2004. 584 с.

10. Коломоєць Т.О. Адміністративний примус в публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації / Запорізький держ. ун-т. Запоріжжя: Поліграф, 2004. 188 с.

11. Забарний Г.Г., Калюжний Р.А., Терещук О.В., Шкарупа В.К. Адміністративне право України: Посібник для підготовки до іспитів. К.: Вид. Поливода А.В., 2001. 144 с.

12. Адміністративне право України: Підручник. / За заг. ред. С.В. Ківалова. Одеса: Юридична література, 2003. 920 с.

13. Мельник І.В. Застосування заходів адміністративного примусу в умовах розбудови правової держави. К., 2004. 182 с.

14. Коломоєць Т.О. Класифікація заходів адміністративно-правового примусу // Право України. 2003. № 2, - С. 105-111.

15. Адміністративне право України: Підручник / Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю.П. Битяка. К.: Юрінком, Інтер, 2006. 544 с.

16. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. К.: Юрінком Інтер, 2003. 544 с.

17. Марчук В.М., Ніколаєва Л.В. Правомірна поведінка, правопорушення та юридична відповідальність. Конспект лекцій з курсу “Основи права”. Частина ІІ. К., 1996. 212 с.

18. Закон України “Про боротьбу з корупцією” від 05.10.1995 № 356-95-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1995. № 34. Ст. 266.

19. Андрианов В. Д. Коррупция как глобальная проблема: История и современность: монография / В. Д. Андрианов. М.: Экономика, 2011. 301 с.

20. Андрійко О. Ф. Проблеми організаційно-правового забезпечення державного управління в Україні / О. Ф. Андрійко, В. П. Нагребельний // Право України. 2014. №5. С. 115-125.

21. Баштанник В. В. Формування державної антикорупційної політики в умовах модернізації влади / В. В. Баштанник // Наук. розвідки з держ. та муніцип. упр. К., 2012. Вип. 1. С. 25-34.

22. Кожевников О. А. Борьба с коррупцией должна начинаться с устранения дефектов антикоррупционного законодательства / О. А. Кожевников // Право и образование. 2010. №3. С. 74-83.

23. Корупція загрожує безпеці країни: (за матеріалами засідання Нац. антикорупц. комісії) // Голос України. 2011. 9 черв.

24. Лук'янець Д. М. Проблеми використання інституту адміністративної відповідальності в системі заходів запобігання та протидії корупції / Д. М. Лук'янець // Прав. вісн. Укр. акад. банк. справи. 2011. №1 (4). С. 32-35.

25. Михалева Г. В. Некоторые вопросы правового обеспечения борьбы с коррупцией [Електронний ресурс] / Г. В. Михалева, Т. В. Ромашова // Молодой ученый. 2014. № 2. С. 588-592. Режим доступу: http://www.moluch.ru/archive/61/9187/.

26. Невмержицький Є. Проблеми удосконалення антикорупційних механізмів / Є. Невмержицький // Наук. зап. К., 2012. Вип. 4 (60). С. 153-168.

27. Онищук О. О. Концептуальні засади запобігання та протидії корупції в Україні / О. О. Онищук // Адвокат. 2010. №9. С. 35-37.

28. Пелішенко В. О. Корупція в контексті сучасних соціально-політичних концепцій / В. О. Пелішенко // Сучасне суспільство: політ. науки, соціол. науки, культур. науки. 2014. №2. С. 121-130.

29. Суббот А. Участь громадськості в запобіганні та протидії корупції [Електронний ресурс] / А. Суббот // Вісн. Нац. акад. прокуратури України. 2014. № 4. С. 56-62. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Vnapu_2014_4_11.

30. Усаченко Л. М. Природа корупції в Україні: суперечності, ризики, проблеми: навч. посіб. / Л. М. Усаченко, В. М. Гурієвська ; Каб. Міністрів України ; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України ; Навч.-наук. ін-т післядиплом. освіти. Херсон: Грінь Д. С., 2014. 143 с.

31. Циц С. В. Загальнотеоретичний аналіз корупції / С. В. Циц // Унів. наук. зап. Хмельницький, 2010. Вип. 1. С. 219-224.

32. Ярошенко М. Боротьба з корупцією в Україні / М. Ярошенко // Юрид. журн. 2011. №10. С. 50-51.

33. Яфонкін А. О. Антикорупційна політика України: проблеми правового забезпечення / А. Л. Яфонкін // Наук. зап. Х., 2010. Спец. вип. С. 113-118.

34. Яцків І. І. Адміністративно-правові засади протидії корупції в Україні: дис. канд. юрид. наук: 12.00.07 / І. І. Яцків ; Нац. акад. внутр. справ. К., 2011. 239 c.

35. Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки: закон України від 14.10.2014 № 1699-VII. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 46. Ст. 2047.

36. Мельник М. І. Корупція - корозія влади (соціальна сутність, тенденції та наслідки, заходи протидії): монографія. Київ: Юрид. думка, 2004. 400 с.

37. Невмержицький Є. В. Корупція в Україні: причини, наслідки, механізми протидії: монографія. Київ: КНТ, 2008. 368 с.

38. Адміністративне право України в сучасних умовах (виклики початку ХХI століття): монографія/В. В. Галунько, В. І. Олефір, М. П. Пихтін та ін.; за заг. ред. В. В. Галунька. Херсон: Херсон. міська друк., 2010. 376 с.

39. Дьомін І. А. Адміністративно-правові засади запобігання та протидії корупції міліцією України: автореф. дис. … канд.. юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2010. 16 с.

40. Бездольний М. Ю. Державно-правовий механізм протидії корупції // Форум права. 2009. № 2. С. 38-43. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ FP_index.htm_2009_2_8.pdf (дата звернення: 12.09.2016).

41. Жидик С. Сучасні механізми запобігання виникненню і протидії корупції. Антикорупційна стратегія України // Правоосвітній сайт Іршавської районної МКМР. URL: http://www.irshavamkmr.org.ua/ nevs/nevs110.html (дата звернення: 15.09.2016).

42. Про Національну поліцію: закон України від 02.07.2015 № 580-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 40-41. Ст. 379.

43. Про запобігання корупції: закон України від 14.10.2014 № 1790-VII. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 49. Ст. 2056.

44. Серьогін С. С. Антикорупційні державні стратегії в системі публічного адміністрування: міжнародний досвід // Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту: європейський контекст: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 15-16 трав. 2009 р. Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2009. С. 83-84.

45. Ткаченко О. В. Адміністративно-правові засади протидії корупції в органах внутрішніх справ: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2008. 208 с.

Размещено на Allbest.ru