Удосконалення обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання, у контексті реалізації положень Стамбульської конвенції
Аналіз нововведень щодо обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, зумовлених реалізацією положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами від 11 травня 2011 року.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.09.2020 |
| Размер файла | 62,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Зазначене дає змогу стверджувати, що норму сформульовано некоректно. Її слід було б принаймні викласти в дещо в іншій редакції.
Коментуючи цю обставину, М. І. Хавронюк стверджує, що поняття «вчинення злочину на ґрунті статевої приналежності» (п. 3 ч. 1 ст. 67 КК України) не є тотожним поняттю «вчинення злочину за гендерною ознакою». На його думку, український законодавець має на увазі саме «гендер», але через неоднозначність вказує в законі на статеву приналежність (Dudorov, & Khavroniuk, 2019, p. 34).
Натомість за значенням категорія «гендер» суттєво відрізняється від понять «сексуальна орієнтація» та «статева приналежність». У п. «с» ст. 3 Стамбульської конвенції «гендер» визначено як соціально закріплені ролі, поведінку, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок та чоловіків (Legal, 2015). Хоча й на його недосконалості наголошували вчені (Agnello, 2014).
3. Дещо уточнено й положення п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України, який викладено в такій редакції: «вчинення злочину щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка перебуває в безпорадному стані, або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення злочину щодо малолітньої дитини або в присутності дитини». Аналізуючи це положення, варто зауважити, що законодавець визнає обставиною, яка обтяжує покарання, учинення злочину щодо низки категорій осіб: 1) особи похилого віку; 2) особи з інвалідністю; 3) особи, яка перебуває в безпорадному стані; 4) особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство; 5) особи, яка має вади розумового розвитку; 6) малолітньої дитини. Водночас ця обставина охоплює вчинення злочину в присутності дитини.
В окремих ситуаціях можливим є поєднання декількох таких обставин, наприклад, учинення злочину щодо особи похилого віку, яка страждає на психічний розлад. У зв'язку з цим під час призначення покарання слід ураховувати всі ознаки й особливості зазначених обставин у кожному кримінальному провадженні.
Натомість ретельний аналіз зазначених обставин свідчить про дещо неоднозначну позицію законодавця в разі вчинення злочину в присутності дитини. Адже в п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України йдеться як про малолітню дитину, так і про дитину. Загальновідомо, що малолітньою дитиною є особа, яка не досягла 14-річного віку, а дитиною - особа, яка не досягла 18-річного віку. Проте законодавець чомусь оперує поняттям «дитина», а не «неповнолітній», як це представлено в більшості статей КК України. Чи, можливо, зазначене положення слід тлумачити обмежено та розуміти під ним лише малолітніх дітей.
Дитина, у присутності якої вчиняють злочин, є передусім його очевидцем. Водночас постає питання: якщо таку особу втягнуто в учинення злочину чи вона є його співучасником, чи буде тоді наявна вказана обставина. Очевидно, що ні, оскільки в разі вчинення злочину з використанням малолітнього слід ураховувати п. 9 ч. 1 ст. 67 КК України Міркування щодо вдосконалення цієї обставини детально викладено в монографії «Кримінальна відповідальність за створення злочинних об'єднань та участь у них» (2018) [20, с. 65-67]..
Водночас будь-яке вчинення злочину в присутності неповнолітньої особи потенційно небезпечне тим, що така особа бачить приклад дорослого, може перейняти в нього певний досвід, а якщо злочин вчиняється відносно близьких дитині осіб, то ще й зазнати додаткових страждань.
Слід ураховувати, що вчинення не всіх злочинів у присутності дитини означене підвищеним ступенем суспільної небезпеки, а значення окремих дій вона взагалі може не усвідомлювати. Наприклад, якщо особа умисно заподіяла тяжкі тілесні ушкодження під час перевищення меж необхідної оборони або в разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця в присутності сторонньої дитини. Чи доцільно в таких ситуаціях обов'язково визнавати вчинення цього злочину з відповідною обставиною, що обтяжує покарання? Дитина може стати й випадковим очевидцем необережних злочинів, зокрема необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження.
4. До обставин, що обтяжують покарання, додано нову - вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах (п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України).
Якщо із сімейними відносинами більш-менш все зрозуміло, оскільки їх регулює Сімейний кодекс України, то встановити наявність близьких відносин набагато складніше. М. І. Хавронюк для з'ясування змісту цього терміна пропонує застосувати визначення близьких осіб у ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» через його практичну досконалість (Dudorov, & Khavroniuk, 2019, p. 69-70). Однак чи правильним є такий підхід? Його перевага полягає в тому, що поняття близьких осіб закріплено на рівні закону. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року, близькі особи - особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у ч. 1 ст. 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), зокрема особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб'єкта. Аналіз наведеного визначення дає підстави виокремити таку категорію, як особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права й обов'язки з відповідним суб'єктом. Категорія близьких осіб має такі три обов'язкові ознаки: 1) спільне проживання; 2) спільний побут; 3) взаємні права та обов'язки з відповідним суб'єктом. Однак це визначення більше стосується родичів і членів сім'ї. Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України, осіб, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом та мають взаємні права й обов'язки з відповідним суб'єктом, відносять до близьких родичів і членів сім'ї.
Таким чином, тлумачення поняття близьких осіб, наведене в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року, не охоплює всіх осіб, з якими особа, що вчинила злочин, перебуває в близьких відносинах. Наприклад, найближчі друзі суб'єкта, з якими в нього існує спільний побут у формі спільного відпочинку, харчування, спілкування тощо, крім
Наукова
Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній запропоновано по-новому тлумачити п. 7 ч. 1 ст. 66 КК України; висловлено рекомендацію щодо вдосконалення п. 3 ч. 1 ст. 67 КК України (у контексті статевої приналежності); сформульо- спільного проживання, не можуть належати до близьких осіб. З огляду на це, тлумачення терміна «близькі відносини», яке запропонував М. І. Хавронюк, виглядає дещо обмеженим та може призвести до труднощів у застосуванні відповідної норми на практиці.
Не за всі злочини, учинені за наявності цієї обставини, варто обтяжувати покарання. Вивчаючи досвід Данії, GREVIO (Група експертів боротьби з насильством щодо жінок та насильством у сім'ї) встановила, що в зазначеній країні той факт, що винуватець сексуального злочину був партнером (колишнім партнером), зазвичай сприймають як обставину, яка пом'якшує, а не обтяжує покарання («Give us respect», 2019).
Таким чином, до ч. 2 ст. 67 КК України слід внести відповідні зміни й надати суду право залежно від характеру вчиненого злочину не визнавати передбачені в п. 6, 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України обставини такими, що обтяжують покарання, мотивуючи своє рішення у вироку.
вано пропозиції щодо надання суду права залежно від характеру вчиненого злочину не визнати передбачені в п. 6, 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України обставини такими, що обтяжують покарання.
Підбиваючи підсумки проведеного дослідження, варто сформулювати низку висновків.
1. Учинення злочину за наявності системного характеру жорстокого або такого, що принижує честь і гідність особи, поводження з боку потерпілого як обставина, що пом'якшує покарання (п. 7 ч. 1 ст. 66 КК України), може бути наявною й без впливу сильного душевного хвилювання.
2. У КК України термін «системно» слід замінити на «систематично» і закріпити його офіційне визначення в примітці до статті, у якій про нього вперше згадується, - ст. 78 КК України.
3. Про вчинення злочину на ґрунті статевої приналежності (п. 3 ч. 1 ст. 67 КК України) йдеться лише тоді, коли особа вчиняє злочин у зв'язку з несприйняттям чи негативним відношенням до певної статі (чоловіка, жінки чи третьої статі). Водночас ця обставина не охоплює випадки вчинення злочинів на ґрунті сексуальної орієнтації.
4. У п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України слід узгодити термінологію, оскільки в одній частині цього законодавчого положення йдеться про дитину, а в іншій - про малолітню дитину. Окрім того, необхідно визначитися, який термін слід застосовувати в КК України - «неповнолітній» чи «дитина».
5. Варто надати суду право залежно від характеру вчиненого злочину не визнати передбачені в п. 6, 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України обставини такими, що обтяжують покарання, мотивуючи своє рішення у вироку.
Список використаних джерел
1. Agnello F. A new «gender» approach definition in international law: the convention on preventing and combating violence against women and domestic violence. Spanish Yearbook of International Law. 2014. Vol. 18. Р. 87-114. URL: http://www.sybil.es/documents/ARCHIVE/vol18/5_Agnello.pdf. doi: http://doi.org/10.1703/sybil.18.05.
2. Allwood G. Gender-based violence against women in contemporary France: domestic violence and forced marriage policy since the Istanbul Convention. Modern & Contemporary France. 2016. No. 24 (4). P. 377-394. doi: http://doi.org/10.1080/09639489.2016.1203886.
3. Sexual orientation, controversy, and science / [J. M. Bailey, P. L. Vasey, L. M. Diamond and other]. Psychological Science in the Public Interest. 2016. No. 17. P. 45-101. doi: http://doi.org/10.1177/1529100616637616.
4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / [А. М. Бойко, Л. П. Брич, О. О. Дудоров та ін.] ; за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. 10-те вид., переробл. та доповн. Київ: Дакор, 2018. 1360 с.
5. Дудоров О. О., Хавронюк М. І. Відповідальність за домашнє насильство і насильство за ознакою статі (науково- практичний коментар новел Кримінального кодексу України) / за ред. М. І. Хавронюка. Київ: Ваіте, 2019. 288 с.
6. Fagerlund M., Kддriдinen J., Ellonen N. Recording of offences on police domestic violence call outs. International Journal of Comparative and Applied Criminal Justice. 2018. No. 42 (2-3). P. 119-137. doi: http://doi.org/10.1080/01924036.2017.1364277.
7. Give us respect and justice! Overcoming barriers to justice for women rape survivors in denmark. 2019. URL: https://www.amnesty.ch/fr/pays/europe-asie-centrale/danemark/docs/2019/culture-du-viol-et-impunite/give- us-respect-and-justice-overcoming- for-women-rape-survivors-in-denmark.pdf.
8. Grans L. The Istanbul Convention and the Positive Obligation to Prevent Violence. Human Rights Law Review. 2018. Vol. 18. Issue 1. P. 133-155. doi: http://doi.org/10.1093/hrlr/ngx041.
9. Lacombe P. Gendered Identities and the «Third Sex» in Tahiti. Cahiers du Genre. 2008. No. 2. P. 177-197. doi: http://doi.org/10.3917/cdge.045.0177.
10. Legal implications of EU accession to the Istanbul Convention. Written by Kevдt Nousiainen and Christine Chinkin. December 2015. 136 p. URL: https://publications.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/4e3568b9-013b- 11e6-b713-01aa75ed71 a1. doi: http://doi.org/10.2838/15851.
11. Littlewood R. Three into Two: The Third Sex in Northern Albania. Anthropology & Medicine. 2002. Vol. 9. Issue 1. P. 37-50. doi: http://doi.org/10.1080/13648470220130035.
12. Loughlin G. Gender Ideology: For a Third Sex'Without Reserve. Studies in Christian Ethics. 2018. No. 31 (4). P. 471-482. doi: http://doi.org/10.1177/0953946818793074.
13. McGoldrick D. Challenging the Constitutionality of Restrictions on Same-Sex Sexual Relations: Lessons from India. Human Rights Law Review. 2019. No. 19 (1). P. 173-185. doi: http://doi.org/10.1093/hrlr/ngy041.
14. McQuigg, R. The Istanbul Convention, Domestic Violence and Human Rights. London: Routledge, 2017. doi: http://doi.org/10.4324/9781315652436.
15. Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 січ. 2019 р. Справа № 723/873/15-к. Провадження № 51-5526км18. Єдиний державний реєстр судових рішень: [сайт]. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79298589.
16. Ronagh J., McQuigg R. What potential does the Council of Europe Convention on Violence against Women hold as regards domestic violence? The International Journal of Human Rights. 2012. No. 16 (7). P. 947-962. doi: http://doi.org/10.1080/13642987.2011.638288.
17. Vassileva R. Bulgaria's Constitutional Troubles with the Istanbul Convention. VerfBlog. 2018/8/02. URL: https://verfassungsblog.de/bulgarias-constitutional-troubles-with-the-istanbul-convention. doi: http://doi.org/10.17176/20180803-101332-0.
18. Вознюк А. А. Кримінальна відповідальність за створення злочинних об'єднань та участь у них: монографія. Київ: Маслаков, 2018. 928 с.
19. Висновок Головного науково-експертного управління на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 14 листоп. 2016 р. Верховна Рада України: [сайт]. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1 ?pf3511 =59648.
20. Висновок Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 16 листоп. 2016 р. Верховна Рада України: [сайт]. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59648.
21. Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами: Закон України від 6 груд. 2017 р. № 2227-VNI. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2227-19.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття та мета покарання в Україні. Принципи та загальні засади призначення покарання в Україні, їх сутність. Призначення покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.
курсовая работа [56,3 K], добавлен 11.02.2008Загальні засади, принципи і основні вимоги до призначення покарання. Обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті. Призначення покарання за сукупністю злочинів і вироків.
курсовая работа [51,6 K], добавлен 30.03.2011Поняття юридичної відповідальності в сфері зовнішньоекономічної діяльності, її суб'єкти та підстави. Види майнової відповідальності за правопорушення, використання санкцій та стягнень. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання засудженого.
реферат [20,0 K], добавлен 22.12.2012Соціальна природа покарання і її значення в протидії злочинності. Поняття покарання і його ознаки. Цілі покарання і механізм їх досягнення. Розвиток положень про цілі покарання в історії кримінального законодавства та в науці кримінального права.
контрольная работа [45,1 K], добавлен 06.09.2016Необхідність встановлення наявності щонайменше двох пом'якшуючих покарання обставин. Оцінка ступеня небезпечності вчиненого неповнолітнім злочину. Випадки малообґрунтованого призначення неповнолітнім більш м'якого покарання. Поняття умовного засудження.
реферат [27,1 K], добавлен 30.04.2011Кримінально-правова характеристика конфіскації майна як виду покарання. Перспективи її розвитку. Конфіскація, що застосовується до фізичних та юридичних осіб. Пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення відповідних положень кримінального законодавства.
диссертация [14,1 M], добавлен 25.03.2019Передумови виникнення, структура і зміст Руської Правди як історичного пам'ятника староруського права земського періоду. Поняття злочину і покарання згідно положень Руської Правди. Визначення покарання за скоєний злочин по статтям Скороченої Правди.
реферат [25,4 K], добавлен 28.10.2010Поняття звільнення від покарання. Звільнення у звязку з втратою особою суспільної небезпечності; з випробовуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей. Умови звільнення від відбування покарання вагітних жінок та хворих. Амністія і помилування.
дипломная работа [46,5 K], добавлен 10.03.2008Відповідальність при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Обставини, що пом'якшують або обтяжують юридичну відповідальність за неправомірні дії. Визначення майнової та кримінальної відповідальності. Діяльність Міжнародного комерційного арбітражу.
курсовая работа [59,6 K], добавлен 08.11.2014Загальні положення кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. Максимальний розмір штрафу для неповнолітнього. Громадські та виправні роботи. Арешт як вид кримінального покарання. Позбавлення волі на певний строк. Призначення покарання.
курсовая работа [47,2 K], добавлен 23.02.2014Історична і соціальна обумовленість покарання. Поняття та ознаки покарання. Мета, яку переслідує суспільство в особі держави застосовуючи покарання до особи, яка вчинила злочин. Інститут покарання.
курсовая работа [33,0 K], добавлен 08.09.2007Характеристика адміністративних стягнень, основні правила і строки їх накладення. Накладення стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень. Обставини, які пом’якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
реферат [27,1 K], добавлен 13.12.2010Визначення поняття домашнього насильства та його заборони шляхом аналізу міжнародних стандартів і національного законодавства України. Особливість забезпечення протидії та запобігання примусу в сім’ї. Здійснення захисту порушених прав в судовому порядку.
статья [20,4 K], добавлен 11.09.2017Сутність поняття кримінального покарання та аналіз поняття складу злочину. Особливості загальної та спеціальної превенції. ПОняття мети покарання, його основні ознаки. Аналіз ефективності призначених покарань в Рівненській області. Кваліфікація злочину.
дипломная работа [210,8 K], добавлен 19.07.2011Поняття та види злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Загальна характеристика обставин, що обтяжують зґвалтування в кримінальних кодексах різних країн світу. Особливості караності зґвалтування за кримінальним правом України.
курсовая работа [39,6 K], добавлен 26.11.2014Порушення особою кримінально-правового припису держави. Основні та додаткові покарання. Довічне позбавлення волі. Покарання у виді конфіскації майна. Громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі.
презентация [80,4 K], добавлен 25.12.2013Поняття злочину та злочинності за думкою Платона. Концепція покарання як виправлення чи перевиховання та принцип невідворотності покарання з точки зору Платона. Аналіз причин злочинності за творами Платона і причини злочинності в сучасний період.
курсовая работа [46,3 K], добавлен 17.02.2012Процес виникнення і розвитку кримінально-виконавчих установ відкритого типу в Україні, їх призначення та шляхи удосконалення. Кримінально-правова характеристика покарання, що виконується у виправних центрах. Особливості засуджених, які позбавлені волі.
дипломная работа [105,4 K], добавлен 25.10.2011Проаналізовано проблеми у сфері реалізації положень законодавства України щодо особливого порядку кримінального провадження щодо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Конституційно-правові основи та додаткові гарантії його діяльності.
статья [20,2 K], добавлен 21.09.2017Аналіз загального порядку виконання покарання у виді арешту, який є основним покаранням, відповідно до якого засуджений на строк, поміщається в спеціальну установу — арештний дім. Особливості виконання покарання у виді арешту відносно військовослужбовців.
реферат [20,6 K], добавлен 03.03.2010
