Дисциплінарна відповідальність за правопорушення в кримінальному процесі: проблеми системного та елементарного характеру

6. «Докази». Термін докази Конституція України вживає у двох випадках, коли йдеться 1) про принцип презумпції невинуватості (ст. 29) й 2) про «змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості» (ст. 129). Тобто, у юридичному сенсі докази - це те, що встановлюється судом, а не іншими органами та особами, те, на основі чого встановлюється винуватість особи у вчиненні правопорушення, а значить застосовується юридична відповідальність. Підтвердженням цього є Рішення Конституційного Суду України: «саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази» [37] та позиція ЄСПЛ про гарантування дотримання вимог Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у дисциплінарних провадженнях [27]. Чи є доказами матеріали, які подаються до ВРП, до інших дисциплінарних комісій, і чи можуть вони визнавати ці матеріали, пояснення доказами, звинувачувати особу, а відповідно застосовувати заходи юридичної відповідальності? Iudicialis доказів визнається як основна їх властивість, зокрема М. Є. Шумило звертає увагу, що «судові рішення обґрунтовуються лише доказами, дослідженими і визнаними судом» [38, с. 86]. І так у всіх юридичних провадженнях, окрім дисциплінарного.

7. Оскарження. Важливою гарантією захисту прав суб'єктів дисциплінарного провадження є можливість оскарження рішення про накладення на них дисциплінарного стягнення. Ця процедура теж не позбавлена правових вад. Зокрема, вона має обмежений характер, а її окремі положення не відповідають Конституції України. Такими недоліками є: 1) оскарження можливе при наявності дозволу палат ВРП на таке оскарження (ч. 1 ст. 51 ЗУПВРП), тобто орган який прийняв рішення вирішує ще питання дозволяти чи ні його оскаржувати (це як?). Теж саме й стосовно рішення КДКП; 2) термін «скаржник» принижує учасника дисциплінарної процедури, так само, термін «дисциплінарна скарга» повинна бути замінена на більш сучасний «дисциплінарний позов». І взагалі, «скаржник не розглядається як повноцінна сторона дисциплінарного процесу, а лише як особа, яка надала комісії певну інформацію» [39, с. 82]; 3) поєднання в компетенції ВРП функцій накладення дисциплінарного стягнення та їх перегляду (й інших функцій кар'єри суддів теж); 4) можливість оскарження рішення ВРП до ВС, що на нашу думку, нівелює її статус як «конституційного органу державної влади та суддівського врядування» (незрозуміло, як державний орган може бути одночасно й органом самоврядування).

8. Невідворотність. Дисциплінарній відповідальності притаманна негативна риса: вона може застосовуватися вибірково, що порушує принцип невідворотності відповідальності. Тому, подання дисциплінарного позову повинні ґрунтуватися на диспозитивних началах для громадян та на імперативних - для керівників та інших суб'єктів публічної служби. Повинні бути усунуті усі можливості уникнення цієї відповідальності.

9. Дисбаланс правового статусу суб'єктів кримінального процесу та їх відповідальності. Зокрема, спостерігається як процесуальне, так і правове пригнічення статусу слідчого. Одним із проявів є спрощена командно- адміністративна процедура притягнення слідчого до дисциплінарної відповідальності, що є недопустимим. Слідчі з одного боку це штатна посада в правоохоронному органі, що уповноважений на провадження досудового розслідування, з іншого - це процесуальна фігура, що за розгорнутим судженням деяких учених виконує усі три головні функції в процесі: обвинувачення, захисту та вирішення справи [40, с. 226]. Більш коректним, як вважає І. В. Гловюк, «є віднесення слідчого до суб'єктів здійснення кримінального переслідування (у вузькому значенні)» [41, с. 105], на її думку слідчий також реалізує функцію розслідування, реабілітаційну функцію, функцію міжнародного співробітництва [41, с. 106-107]. У всякому разі будь- яка функціональна спрямованість діяльності слідчого свідчить про важливість його процесуальної фігури в процесі. А тому, й дисциплінарна відповідальність слідчого повинна бути виведена із прямої компетенції безпосереднього чи прямого його керівництва. Статус слідчого, в частині відповідальності, слід прирівняти до статусу судді та прокурора. Недопустимо, що до відповідальності слідчі притягуються в командно-адміністративному порядку.

Наприклад, слідчі НПУ відповідно до ДСНПУ, процедура якого не забезпечує, хоча й декларовану, але все ж таки процесуальну самостійність від внутрішньовідомчого впливу. Наявна конкуренція двох ціннісних правових інститутів:суворої службової підпорядкованості та процесуальної

самостійності. Задля забезпечення їх балансу, на нашу думку, перевага повинна надаватися останньому, як сутнісному та визначальному для функціонального призначення слідчого. Тому, для слідчих доцільно визначити позавідомчу процедуру накладення дисциплінарного стягнення. Для цього слід завершити реформування досудового розслідування прийняттям Закону України «Про органи досудового розслідування», що відповідатиме положенням п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України. У цьому законі передбачити створення постійних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій слідчих. З другого боку згідно з ч. 1 ст. 40 КПКУ слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення тільки процесуальних дій, а не за загальний результат досудового провадження, також цієї відповідальності не покладено й на процесуального керівника - прокурора, у підсумку маємо приклад законодавчого визначення безвідповідальності за результати досудового провадження.

10. Типові правопорушення. Статистика останніх років свідчить, що типовими дисциплінарними проступками суддів є: відмова у доступі до правосуддя чи інші істотні порушення норм процесуального права - у 78% випадків, а також за допущення поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя - у 68% випадків [5, с. 12]. Типовими дисциплінарними проступками прокурорів є: невиконання або неналежне виконання службових обов'язків (64,2%); грубе порушення правил прокурорської етики (34,8%); дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності (16,6%) (загальна сукупність понад 100%, оскільки можливі подвійні та потрійні стягнення) [42, с. 87-95; 43]. Типовими порушеннями адвокатів при накладенні на них дисциплінарного стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю є: повторне протягом року вчинення дисциплінарного проступку та систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики [44]. Щодо слідчих та експертів, то транспарентністю статистика їх дисциплінарної відповідальності не відрізняється.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Сучасні реалії правового регулювання та практики реалізації спеціальної дисциплінарної відповідальності дають можливість сформулювати висновки, що потребують зламу застарілого шаблону дисциплінарної практики. Тим паче, в Україні вже проводилися глобальні переосмислення адміністративно- командних штампів вирішення окремих правових спорів, достатньо пригадати запровадження адміністративної юстиції, яка дала свої реально позитивні результати. Адміністративна реформа ще незавершена, потребується реалізація її важливого чинника - це перетворення дисциплінарного законодавства в контексті комплексних організаційно-правових заходів.

Необхідність кардинальних змін продиктована серйозними недоліками дисциплінарної практики, що наводилися у цій публікації, і обумовлені:

запитами суспільства на ефективність усіх гілок влади, реальну їх функціональність, особливо судової та правоохоронної системи;

наявністю легітимних чужорідних елементів в системі правосуддя, чим конституюються передумови «ефективного» контролю за носіями судової влади шляхом її установлення, зміни та припинення завдяки широким дисциплінарним повноваженням;

природною потребою забезпечення реальної незалежності та самостійності суб'єктів судової влади та суб'єктів кримінального провадження, що забезпечують утвердження верховенства права в кримінальному судочинстві;

істотними вадами матеріального та процесуального законодавства про дисциплінарну відповідальність, а відповідно суперечлива та неузгоджена практика, що не сприяє утвердженню правових цінностей.

Тому, для реформи дисциплінарного законодавства спочатку слід розробити державну доктрину дисциплінарної юстиції, що стосуватиметься усіх суб'єктів публічної служби, а також професійних суб'єктів, які виконують окремі функції у сфері публічного адміністрування, наприклад, адвокатів, експертів, спеціалістів, перекладачів та ін.

Основними канонами цієї доктрини повинні бути ідеї про:

1) законність, невідворотність, реальність, пропорційність, індивідуальність дисциплінарної відповідальності, процесуальної форми її реалізації на засадах змагальності, презумпції невинуватості, забезпечення права на захист, права на оскарження, рівності усіх учасників судового процесу, неприпустимості зловживання процесуальними правами та ін.;

2) виключно судовий порядок вирішення дисциплінарних спорів та повноважень адміністративних (дисциплінарних) судів на застосування екстремальних та загальних дисциплінарних стягнень за істотні проступки;

3) реальне обмеження командно-адміністративного елементу в дисциплінарних провадженнях. Так, керівники свої дисциплінарні повноваження повинні реалізувати у сферах формалізованих, а не довільних: дисциплінарних практик (контактів) при неістотних дисциплінарних проступках; ініціювання дисциплінарного позову до суду на підставі наявних заяв, матеріалів, рішень інших проваджень, що містять ознаки істотного дисциплінарного проступку підлеглого. Фізичні та юридичні особи свої дисциплінарні повноваження реалізують шляхом звернення до суду, керівників або дисциплінарних комісій. Вони (їх представники) виступають позивачами в суді та підтримують свої обвинувальні вимоги. Дисциплінарні комісії створюються за принципами територіальності та спеціалізації (суддів, прокурорів, слідчих, адвокатів та інших державних й професійних службовців), здійснюють за зверненням суб'єктів позову, а відомчі комісії за наказом керівника, розслідування для підтвердження (спростування) тез обвинувачення у дисциплінарному проступкові. Комісії можуть бути відомчими, міжвідомчими, постійними та разовими. Їх висновки долучаються до дисциплінарного позову;

4) кодифікацію дисциплінарного законодавства. Зокрема, матеріальне дисциплінарне законодавство будується за зразком побудови норм «диспозиція - санкція» кримінального закону та законну про адміністративні проступки й інших їх інститутів, хоча сліпо не калькує на себе усю їхню специфіку. Ці та інші положення слід закріпити в новому Кодексі про дисциплінарні проступки;

5) розвиток нової самостійної галузі права, законодавства та науки - дисциплінарного права.

Ці заходи сприятимуть забезпеченню незалежності судової влади, реальній процесуальній самостійності суб'єктів кримінального провадження шляхом усунення названих ризиків їх дисциплінарного «покарання». Також, дисциплінарна юстиція стане важливою гарантією для інших суб'єктів публічної служби. Сприятиме розвитку нової галузі права, закону та науки, дисциплінарної.

Тільки у разі запровадження та становлення дисциплінарної юстиції вбачаємо перспективність подальших наукових розвідок з проблем публічної дисциплінарної відповідальності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аристотель. Этика. Книга пятая (Е). иДК Ы^://НЬгеЬоок.те/еШюаАоП/5.

2. Как судьи принимают решения: эмпирические исследования права / Под ред. В .В. Волкова. М.: Статут, 2012. 368 с.

3. Перезапуск судової системи нова Рада може почати на першому засіданні - Р. Рябошапка. Сайт «Ракурс». 2 сер 2019 р. ИКЬ: https://racurs.ua/ua/n125107-perezapusk- sudovoyi-systemy-nova-rada-moje-pochaty-na-pershomu-zasidanni-ryaboshapka.html.

4. 10% рішень КДПЛ оскаржуються до ВРП. Сайт «Резонанс». 25 жовтня 2018 р. иДЬ: http://resonance.ua/10-rishen-kdkp-oskarzhuyutsya-do-vrp/.

5. Середа М., Куйбіда Р., Смалюк Р. Дисциплінарна практика Вищої ради правосуддя щодо суддів. Київ, липень 2018. 35 с.

6. Висновок № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету

Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності. Страсбург, 19 листопада 2002 року, документ № ССТЕ (2002), оp. № 3. ЦРЬ: https://court.gov.ua/userfiles/visn_3_2002.pdf.

7. Хавронюк М. І. Дисциплінарні правопорушення і дисциплінарна відповідальність: навчальний посібник. К.: Атіка, 2003. 240 с.

8. Иоффе О. С., Шаргородский М. Д. Вопросы теории права. М.: Госюриздат, 1961.381 с.

9. Процевський О. І. Функції трудового права в сучасних умовах господарювання.Право України. 2011. № 2. С. 223-234.

10. Лук'янчиков О. М. Дисциплінарна відповідальність чи дисциплінарний вплив. Право і суспільство. 2013. № 6. С. 118-122.

11. Прокопович Г. А. Теоретическая модель юридической ответственности в публичном и частном праве: автореф. дисс. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01. М., 2010. 60 с.

12. Витрук Н. В. Общая теория юридической ответственности: монография. 2-е изд., испр. и доп. М.: Норма, 2009. 259 с.

13. Фойницкий И. Я. Курс уголовного судопроизводства. Том І. СПб.: Альфа. 1996.552 с.

14. Бахрах Д. Н. Укрепление законности в государственном управлении. Советское государство и право. 1987. № 7. С. 3-12.

15. Якуба О. Советское административное право. Общая часть К.: Вища школа. 1975.

231 с.

16. Лещина Є. Л. Основные подходы к пониманию дисциплинарной ответственности: трудоправовой и административно-правовой аспекты. Юридическая наука и правоохранительная практика. 2016. № 3 (37). С. 62-68.

17. Андрушко А. В. Основні проблеми загальної дисциплінарної відповідальності у трудовому праві. Держава і право. 2007. № 3. С. 371-377.

18. Луцюк П. С. Концептуальні засади юридичної відповідальності в сучасних умовах розвитку трудового законодавства: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.05. Сєверодонецьк, 2017. 468 с.

19. Гавриленко Д. А. Государственная дисциплина: сущность, функции, значение. Минск: Наука и техника, 1988. 328 с.

20. Відповідальність у публічному праві: монографія / За заг. ред. І. Безклубого. К.: Грамота, 2014. 496 с.

21. Добробаба М. Б. Дисциплинарная ответственность в системе государственнослужебных правоотношений: дисс. ... д-ра юрид. наук: 12.00.14. Саратов, 2017. 463 с.

22. Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу: монографія. К.: Атіка, 2005. 352 с.

23. Про притягнення судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська

Леонова А. А. до дисциплінарної відповідальності: Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2018 року №3548/3дп/15-18. ЦЯЬ:http://www.vru.gov.ua/act/16402.

24. Про звільнення Леонова А. А. з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України: Рішення Вищої ради правосуддя від 9 квітня 2019 року №1083/0/15-19. ЦЯЬ: http://www.vru.gov.ua/act/18039.

25. Словник української мови: в 11 т.: Т. 8: ПРИРОДА - РЯХТЛИВИЙ. К.: Наукова думка, 1977. 927 с.

26. Спільний висновок щодо Закону України про судоустрій і статус суддів Венеціанської комісії та Дирекції з співпраці Генеральної дирекції з прав людини та правових питань Ради Європи, ухвалений Венеціанською комісією на 84-ій Пленарній сесії (Венеція, 15-16 жовтня 2010). Страсбург, 18 жовтня 2010. CDL-AD(2010)026. ЦЯЬ: https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:FxocJKb4GrMJ:https://vkksu.gov.ua/user Шes/doc/pereHk-dokumentiv/spilшi-vys-zu.doc+&cd=2&Ы=m&ct=dnk&gl=ua.

27. Справа «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11): Рішення (Остаточне) Європейського суду з прав людини від 9 січня 2013 року 27/05/2013. ЦЯЬ: https://zakonxada.gov.uaЛaws/show/974_947?fmd=1&text=%E4%E8%F1%F6%E8%EF%EB%B3 %ED#w1101.

28. Бойко А. М. Не можна вимагати від суддів, аби вони були святішими за папу римського. Сайт «Закон і Бізнес». 20 листопада 2018 року №46 (1396). ЦЯЬ: https://zib.com.ua/ua/135319-chlen_vrp_aboyko_ne_mozhna_vimagati_vid_suddiv_abi_voni_buli.

html.

29. Андрейчук Т. В. Дисциплінарна відповідальність як гарантія реалізації трудових прав та обов'язків суддями. Акт. пробл. права: теорія і практ: зб. наук. праць. 2013. № 28. С. 53-62.

30. Короєд С.О., Кресіна І.О., Прилуцький С.В. Концепція реформування судової влади України. Судова апеляція. 2015. № 3 (40). С. 6-34.

31. Крапивін Є. Практичний погляд на відсутність виправдувальних вироків в Україні. Сайт «Ліга і закон». Травень 2017. № 19. URL: http://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_ article/EA010378

32. Дяков В. С. Гносеологічна і правова природа виправдувального вироку: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. К., 2016. 258 с.

33. Белоусов Ю. Почему в Украине не выносят оправдательные приговоры? Анализ эксперта. Сайт «Центр информации по правам человека». 22 сентября 2016. URL: https://www.pravda.com.ua/rus/columns/2016/09/22/7119747/.

34. Паришкура В. В. Юридична відповідальність суддів в Україні та країнах Європейського Союзу: порівняльно-правовий аналіз: автореф.. дис. ... канд. юрид. наук:

12.0. 10. Харків, 2017. 25 с.

35. Гончаренко О. В. Актуальні питання притягнення суддів до відповідальності (частина перша). Вісник Вищої ради юстиції. 2011. № 1. С. 77-92.

36. Клеандров М. И. Ответственность судьи: монография. М.: Норма: ИНФРА, 2011.

576 с.

37. Справа за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України (Справа N 1-31/2011): Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 року N 12-рп/2011. URL: https://zakonxada.gov.ua/laws/show/v012p710-11?fmd=1&text=%E4%EE%EA%E0%E7#w18.

38. Шумило М. Є. Досудові і судові докази у КПК України. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2013. № 1. С. 82-86.

39. Колєснік Т. В. Застосування спеціальних дисциплінарних стягнень до окремої категорії працівників. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2019. № 1. С. 79-83.

40. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса. В 2 т. Т. 1. М.: Наука, 1968.470 с.

41. Гловюк І. В. Кримінально-процесуальні функції: теоретико-методологічні засади і практика реалізації: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.09. Одеса, 2015. 602 с.

42. Дисциплінарна відповідальність прокурорів в Україні / О. Банчук, М. Каменєв, Є. Крапивін, Б. Малишев, В. Петраковський, М. Цапок. К.: Москаленко О. М., 2019. 140 с.

43. Крапивін Є. Дисциплінарна відповідальність прокурорів: що змінилось за 1, 5 роки. Сайт «Юридичний вісник України». 31 січня 2019. URL: https://yvu.com.ua/dystsyplinama- vidpovidalnist-prokuroriv-shho-zminylos-za-1-5-roky/.

44. Про практику застосування кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю: Рішення Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури від 01.03.2018. URL: https://vkdka.org/12265-2/.

References

1. Aristotel', Jetika. Kniga pjataja (E) [Ethics. Book Five (E)]. <https://librebook.me/ethica/vol1/5> accessed 30 August 2019 [in Russian].

2. Volkov V. i dr. Kak sud'i prinimajut reshenija: jempiricheskie issledovanija prava [How judges make decisions: empirical studies of law] (Statut 2012) [in Russian].

3. Perezapusk sudovoi systemy nova Rada mozhe pochaty na pershomu zasidanni - R.Riaboshapka [The new Council may start the restart of the judicial system at its first meeting-- R. Ryaboshapka]. Sait «Rakurs». 2 serpenia 2019. <https://racurs.ua/ua/n125107-perezapusk- sudovoyi-systemy-nova-rada-moje-pochaty-na-pershomu-zasidanni-ryaboshapka.html> accessed 30 August 2019 [in Ukrainian].

4. 10% rishen KDPL oskarzhuiutsia do VRP [10% of KDPL decisions are appealed to the GRP]. Sait «Rezonans». 25 zhovtnia 2018 r. <http://resonance.ua/10-rishen-kdkp-oskarzhuyutsya- do-vrp/> accessed 30 August 2019 [in Ukrainian].

5. Sereda M, Kuibida R, Smaliuk R, Dystsyplinarna praktyka Vyshchoi rady pravosuddia shchodo suddiv [Disciplinary practice of the High Council of Justice in relation to judges] (Kyiv 2018) [in Ukrainian].

6. Shchodo pryntsypiv ta pravyl, yaki rehuliuiut profesiinu povedinku suddiv, zokrema, pytannia etyky, nesumisnoi povedinky ta bezstoronnosti [Regarding the principles and rules governing the professional conduct of judges, in particular the issues of ethics, incompatible conduct and impartiality]: Vysnovok № 3 (2002) Konsultatyvnoi rady yevropeiskykh suddiv do uvahy Komitetu Ministriv Rady Yevropy. Strasburh, 19 lystopada 2002 roku, dokument № CCJE (2002), op. № 3. <https://court.gov.ua/userfiles/visn_3_2002.pdf> accessed 30 August 2019 [in Ukrainian].

7. Khavroniuk M., Dystsyplinarni pravoporushennia i dystsyplinarna vidpovidalnist [Disciplinary Offenses and Disciplinary Responsibility] (Atika 2003) [in Ukrainian].

8. Ioffe O, Shargorodskij M, Voprosy teorii prava. [Law theory issues] (Gosjurizdat 1961) [in Russian].

9. Protsevskyi O., Funktsii trudovoho prava v suchasnykh umovakh hospodariuvannia [Functions of labor law in modern economic conditions] (2011) 2 Pravo Ukrainy 223 [in Ukrainian].

10. Luk'ianchykov O, Dystsyplinarna vidpovidalnist chy dystsyplinarnyi vplyv [Disciplinary responsibility or disciplinary influence] (2013) 6 Pravo i suspilstvo 118 [in Ukrainian].

11. Prokopovich G, Teoreticheskaja model' juridicheskoj otvetstvennosti v publichnom i chastnom prave [Theoretical model of legal liability in public and private law] (avtoref dis d-ra jurid nauk, M 2005) [in Russian].

12. Vitruk N, Obshhaja teorija juridicheskoj otvetstvennosti [General Theory of Legal Responsibility] (Norma 2009) [in Russian].

13. Fojnickij I, Kurs ugolovnogo sudoproizvodstva [Criminal Justice Course] Tom ! (Al'fa 1996) [in Russian].

14. Bahrah D, Ukreplenie zakonnosti v gosudarstvennom upravlenii [Strengthening the rule of law in public administration] (1987) 7 Sovetskoe gosudarstvo i pravo 3 [in Russian].

15. Jakuba O, Sovetskoe administrativnoepravo Obshhaja chast [Soviet administrative law a common part] (Vishha shkola 1975) [in Russian].

16. Leshhina Ye., Osnovnye podhody k ponimaniju disciplinarnoj otvetstvennosti: trudopravovoj i administrativno-pravovoj aspekty [The main approaches to understanding disciplinary responsibility: labor and administrative aspects] (2016) 3 Juridicheskaja nauka i pravoohranitel'naja praktika 62 [in Russian].

17. Andrushko A., Osnovni problemy zahalnoi dystsyplinarnoi vidpovidalnosti u trudovomu pravi [The main problems of general disciplinary responsibility in labor law] (2007) 3 Derzhava i pravo 371 [in Ukrainian].

18. Lutsiuk P., Kontseptualni zasady yurydychnoi vidpovidalnosti v suchasnykh umovakh rozvytku trudovoho zakonodavstva [Conceptual principles of legal responsibility in modern conditions of development of labor legislation] (dis d-ra jurid nauk, Sieverodonetsk 2017) [in Ukrainian].

19. Gavrilenko D., Gosudarstvennaja disciplina: sushhnost', funkcii, znachenie [State discipline: essence, functions, meaning] (Nauka i tehnika 1988) [in Russian].

20. Bezklubyi I I dr. Vidpovidalnist u publichnomu pravi [Liability in public law] (Hramota 2014) [in Ukrainian].

21. Dobrobaba M., Disciplinarnaja otvetstvennost' v sisteme gosudarstvenno-sluzhebnyh pravootnoshenij [Disciplinary responsibility in the system of public service relations] (dis d-ra jurid nauk, Saratov 2017) [in Russian].

22. Kuzmenko O., Teoretychni zasady administratyvnoho protsesu [Theoretical principles of the administrative process] (Atika 2005) [in Ukrainian].

23. Pro prytiahnennia suddi Babushkinskoho raionnoho sudu mista Dnipropetrovska Leonova A.A. do dystsyplinarnoi vidpovidalnosti [About involvement of the judge of Babushkinsky district court of the city of Dnepropetrovsk Leonova AA to disciplinary responsibility]: Rishennia Tretoi Dystsyplinarnoi palaty Vyshchoi rady pravosuddia vid 21 lystopada 2018 roku № 3548/3dp/15-18. <http://www.vru.gov.ua/act/16402> accessed 30 August 2019 [in Ukrainian].

24. Pro zvilnennia Leonova A.A. z posady suddi Babushkinskoho raionnoho sudu mista Dnipropetrovska na pidstavi punktu 3 chastyny shostoi statti 126 Konstytutsii Ukrainy [About the release of Leonov AA from the position of a judge of the Babushkinsky district court of the city of Dnipropetrovsk on the basis of paragraph 3 of part six of Article 126 of the Constitution of Ukraine]: Rishennia Vyshchoi rady pravosuddia vid 9 kvitnia 2019 roku №1083/0/15-19. <http://www.vru.gov.ua/act/18039> accessed 30 August 2019 [in Ukrainian].

25. Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian language] T. 8 (Naukova dumka 1977) [in Ukrainian].

26. Spilnyi vysnovok shchodo Zakonu Ukrainy pro sudoustrii i status suddiv Venetsianskoi

komisii ta Dyrektsii z spivpratsi Heneralnoi dyrektsii z prav liudyny ta pravovykh pytan Rady Yevropy, ukhvalenyi Venetsianskoiu komisiieiu na 84-ii Plenarnii sesii [Joint Opinion on the Law of Ukraine on the Judiciary and Status of Judges of the Venice Commission and the Directorate for Cooperation of the Directorate-General for Human Rights and Legal Affairs of the Council of Europe, adopted by the Venice Commission at its 84th Plenary Session] (Venetsiia, 15-16 zhovtnia 2010).Strasburh,18zhovtnia2010.CDL-AD(2010)026.

<https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:FxocJKb4GrMJ:https://vkksu.gov.ua/us erfiles/doc/perelik-dokumentiv/spilnii-vys-zu.doc+&cd=2&hl=ru&ct=clnk&gl=ua> accessed 30 August 2019 [in Ukrainian].

27. Sprava «Oleksandr Volkov proty Ukrainy» [Oleksandr Volkov v. Ukraine case] (Zaiava № 21722/11): Rishennia (Ostatochne) Yevropeiskoho sudu z prav liudyny vid 9 sichnia 2013 roku 27/05/2013 <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_947?find=1&text=%E4%E8%F1%F6% E8%EF%EB%B3%ED#w1101> accessed 30 August 2019 [in Ukrainian].

28. Boiko A., Ne mozhna vymahaty vid suddiv, aby vony buly sviatishymy za papu rymskoho

[Judges cannot be required to be holier than the Pope] Sait «Zakon i Biznes» 20 lystopada 2018 roku №46(1396) <https://zib.com.ua/ua/135319-chlen_vrp_aboyko_ne_mozhna_vimagati_

vid_suddiv_abi_voni_buli.html> accessed 30 August 2019 [in Ukrainian].

29. Andreichuk T, Dystsyplinarna vidpovidalnist yak harantiia realizatsii trudovykh prav ta obov'iazkiv suddiamy [Disciplinary liability as a guarantee of the exercise of labor rights and obligations by judges] (2013) 28 Akt. probl. prava: teoriia i prakt: zb. nauk. prats 53 [in Ukrainian].

30. Koroied S, Kresina I, Prylutskyi S, Kontseptsiia reformuvannia sudovoi vlady Ukrainy [The concept of reforming the judiciary of Ukraine] (2015) 3 Sudova apeliatsiia 6 [in Ukrainian].

31. Krapyvin Ye, Praktychnyi pohliad na vidsutnist vypravduvalnykh vyrokiv v Ukraini [A practical look at the absence of exculpatory sentences in Ukraine] Sait «Liha i zakon». Traven 2017. № 19 <http://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/EA010378> accessed 30 August 2019 [in Ukrainian].

32. Diakov V, Hnoseolohichna i pravova pryroda vypravduvalnoho vyroku [The epistemological and legal nature of the acquittal] (avtoref dis kand jurid nauk, K 2016) [in Ukrainian].

33. Belousov Ju, Pochemu v Ukraine ne vynosjat opravdatel'nye prigovory? Analiz jeksperta [Why in Ukraine do not pass acquittals? Expert Analysis] Sajt «Centr informacii po pravam cheloveka». 22 sentjabrja 2016 <https://www.pravda.com.ua/rus/columns/2016/09/22/7119747/> accessed 30 August 2019 [in Russian].

34. Paryshkura V, Yurydychna vidpovidalnist suddiv v Ukraini ta krainakh Yevropeiskoho Soiuzu: porivnialno-pravovyi analiz [Legal Responsibility of Judges in Ukraine and the European

Union: A Comparative Legal Analysis] (avtoref dis kand jurid nauk, Kharkiv 2017) [in Ukrainian].

35. Honcharenko O., Aktualni pytannia prytiahnennia suddiv do vidpovidalnosti (chastyna persha) [Topical Issues of Prosecution of Judges (Part One)] (2011) 1 Visnyk Vyshchoi rady yustytsii 77 [in Ukrainian].

36. Kleandrov M., Otvetstvennost' sud'i [Judge Responsibility] (Norma INFRA 2011) [in Russian].

37. Sprava za konstytutsiinym podanniam Sluzhby bezpeky Ukrainy shchodo ofitsiinoho tlumachennia polozhennia chastyny tretoi statti 62 Konstytutsii Ukrainy [The case on the constitutional submission of the Security Service of Ukraine on the official interpretation of the provisions of Article 62.3 of the Constitution of Ukraine] (Sprava N 1-31/2011): Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy vid 20 zhovtnia 2011 roku N 12-rp/2011. <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-11?find=1&text=%E4%EE%EA%E0%E7#w18/> accessed 30 August 2019 [in Ukrainian].

38. Shumylo M., Dosudovi i sudovi dokazy u KPK Ukrainy [Pre-trial and judicial evidence in the CPC of Ukraine] (2013) 1 Yurydychnyi chasopys Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav 82 [in Ukrainian].

39. Koliesnik T., Zastosuvannia spetsialnykh dystsyplinarnykh stiahnen do okremoi katehorii pratsivnykiv [Application of special disciplinary sanctions to a separate category of employees'] (2019) 1 Aktualni problemy vitchyznianoi yurysprudentsii 79 [in Ukrainian].

40. Strogovich M, Kurs sovetskogo ugolovnogo processa [The course of the Soviet criminal trial] T 1 (Nauka 1968) [in Russian].

41. Hloviuk I., Kryminalno-protsesualni funktsii: teoretyko-metodolohichni zasady ipraktyka realizatsii [Criminal procedural functions: theoretical and methodological foundations and practice of implementation'] (dis d-ra jurid nauk, Odesa 2015) [in Ukrainian].

42. Banchuk O. ta in. Dystsyplinarna vidpovidalnist prokuroriv v Ukraini [Disciplinary responsibility of prosecutors in Ukraine] (Moskalenko O 2019) [in Ukrainian].

43. Krapyvin Ye., Dystsyplinarna vidpovidalnist prokuroriv: shcho zminylos za 1,5 roky [Disciplinary liability of prosecutors: what has changed in 1.5 years] Sait «Iurydychnyi visnyk Ukrainy» 31 sichnia 2019 <https://yvu.com.ua/dystsyplinarna-vidpovidalnist-prokuroriv-shho- zminylos-za-1-5-roky/> accessed 30 August 2019 [in Ukrainian].

44. Pro praktyku zastosuvannia kvalifikatsiino-dystsyplinarnymy komisiiamy advokatury dystsyplinarnoho stiahnennia u vyhliadi zupynennia prava na zaniattia advokatskoiu diialnistiu [On the practice of applying the disciplinary penalty in the form of suspension of the right to practice law by the qualification-disciplinary commissions]: Rishennia Vyshcha kvalifikatsiino-dystsyplinarna komisiia advokatury vid 01.03.2018 <https://vkdka.org/12265-2//> accessed 30 August 2019 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru