Правовий статус приватних акціонерних товариств

Закон у 2018 році підвищив вимоги до незалежності членів наглядової ради ПрАТ.

Так, відповідно до ч.4 ст.53 Закону про АТ наглядова рада публічного акціонерного товариства та акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерного товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, має складатися не менш ніж на 1/3 (одну третину) з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше 2 (двох) осіб [1].

Тобто, мінімальна кількість членів наглядової ради для зазначених акціонерних товариств - це 6 (шість) осіб, з яких 2 (двоє) незалежні директори.

Вказане стосується й ПрАТ, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також ПрАТ, 50 і більше відсотків акцій якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави в якому становить 100 відсотків [1].

Відповідно до ст.53-1 Закону про АТ незалежний член наглядової ради (незалежний директор) - це член наглядової ради, на якого відсутній будь-який вплив з боку інших осіб у процесі прийняття рішень під час виконання обов'язків незалежного директора. Зокрема, не може вважатися незалежним директором особа, якщо вона:

1) входила протягом попередніх п'яти років до складу органів управління цього товариства та/або афілійованих з ним юридичних осіб;

2) одержує та/або одержувала протягом попередніх трьох років від цього товариства та/або афілійованих з ним юридичних осіб додаткову винагороду в розмірі, що перевищує 5 відсотків сукупного річного доходу такої особи за кожний з таких років;

3) володіє (прямо або опосередковано) 5 і більше відсотками статутного капіталу юридичної особи чи є посадовою особою або особою, яка здійснює управлінські функції в такій юридичній особі, а також є фізичною особою - підприємцем, яка протягом минулого року мала істотні ділові відносини з товариством та/або афілійованими з ним юридичними особами;

4) є та/або була протягом попередніх трьох років незалежним аудитором цього товариства та/або афілійованих з ним юридичних осіб;

5) є та/або була протягом попередніх трьох років працівником аудиторської фірми, яка протягом попередніх трьох років надавала аудиторські послуги

цьому товариству та/або афілійованим з ним юридичним особам;

6) є та/або була протягом попередніх трьох років працівником цього товариства та/або афілійованих з ним юридичних осіб;

7) є акціонером - власником контрольного пакета акцій та/або є представником акціонера - власника контрольного пакета акцій цього товариства в будь-яких цивільних відносинах;

8) була сукупно більш як 12 років членом наглядової ради цього товариства;

9) є близькою особою осіб, зазначених у пунктах 1-8;

10) не відповідає додатковим критеріям, встановленим статутом або іншими внутрішніми документами товариства [16].

ПрАТ, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також ПрАТ, 50 і більше відсотків акцій якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави в якому становить 100 відсотків, повинне виконати наступні вимоги:

1) створити наглядову раду у кількості не менше шести (6) осіб,

2) обрати не менше двох (2) незалежних директорів;

3) створити три (3) комітети наглядової ради: комітет з питань аудиту, комітет з винагород і комітет з питань призначень (останні два можуть бути об'єднані), які можуть очолювати лише незалежні директори. Члени наглядової ради мають право на оплату своєї діяльності за рахунок товариства [16].

3.2 Виконавчий орган та ревізійна комісія приватного акціонерного товариства

Виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради.

Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор) [1].

Членом виконавчого органу акціонерного товариства може бути будь-яка фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність і не є членом наглядової ради чи ревізійної комісії цього товариства.

Права та обов'язки членів виконавчого органу акціонерного товариства визначаються законодавством, статутом товариства або положенням про виконавчий орган товариства, а також трудовим договором, що укладається з кожним членом виконавчого органу. Виконавчий орган на вимогу органів та посадових осіб товариства зобов'язаний надати можливість ознайомитися з інформацією про діяльність товариства в межах, установлених законом, статутом та внутрішніми положеннями товариства. Особи, які при цьому отримали доступ до інформації з обмеженим доступом, несуть відповідальність за її неправомірне використання. Кількісній склад виконавчого органу, порядок призначення його членів визначаються статутом товариства [15, с.258].

Порядок скликання та проведення засідань колегіального виконавчого органу встановлюється статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства.

Кожний член колегіального виконавчого органу має право вимагати проведення засідання колегіального виконавчого органу та вносити питання до порядку денного засідання. Члени наглядової ради, а також представник профспілкового або іншого уповноваженого трудовим колективом органу, який підписав колективний договір від імені трудового колективу, мають право бути присутніми на засіданнях колегіального виконавчого органу. Статутом може бути надано право іншим особам бути присутніми на засіданні колегіального виконавчого органу. На засіданні колегіального виконавчого органу ведеться протокол. Протокол засідання колегіального виконавчого органу підписується головуючим та надається для ознайомлення на вимогу члена колегіального виконавчого органу, члена наглядової ради або представника профспілкового або іншого уповноваженого трудовим колективом органу, який підписав колективний договір від імені трудового колективу органу [1].

Голова колегіального виконавчого органу обирається наглядовою радою товариства, якщо інше не передбачено статутом товариства, в порядку, передбаченому статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства. Він організовує роботу колегіального виконавчого органу, скликає засідання, забезпечує ведення протоколів засідань.

У разі неможливості виконання головою колегіального виконавчого органу своїх повноважень за рішенням цього органу його повноваження здійснює один із членів колегіального виконавчого органу, якщо інше не передбачено статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства. Порядок прийняття рішень особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, встановлюється статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства.

Особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, має право без доручення діяти від імені акціонерного товариства, в тому числі представляти його інтереси, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками товариства.

Повноваження члена виконавчого органу припиняються за рішенням наглядової ради, якщо статутом товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів. Підстави припинення повноважень голови та члена виконавчого органу встановлюються законодавством, статутом та договором з ним. У разі, якщо відповідно до статуту товариства обрання та припинення повноважень голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) віднесено до компетенції загальних зборів, наглядова рада має право відсторонити від виконання повноважень голову колегіального виконавчого органу (особу, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення загальними зборами питання про припинення його повноважень. У разі усунення голови виконавчого органу чи особи, яка виконує його повноваження, наглядова рада зобов'язана протягом 10 днів з моменту ухвалення відповідного рішення оголосити про скликання загальних зборів товариства, в порядку денному яких має бути питання про переобрання голови виконавчого органу товариства [19, с.109].

Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності приватного акціонерного товариства загальні збори можуть обирати ревізійну комісію (ревізора).

У приватних акціонерних товариствах з кількістю акціонерів, що не перевищує 100 осіб, може запроваджуватися посада ревізора або обиратися ревізійна комісія, а в товариствах з кількістю акціонерів більше 100 осіб може обиратися лише ревізійна комісія.

Статутом приватного акціонерного товариства можуть бути передбачені вимоги щодо обрання ревізійної комісії (ревізора), кількісного складу ревізійної комісії, порядку її діяльності, а також повноваження (компетенція) ревізійної комісії (ревізора). Ревізійна комісія (ревізор) може обиратися для проведення спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства або на визначений період. Строк повноважень членів ревізійної комісії (ревізора) встановлюється на період до дати проведення чергових річних загальних зборів, якщо статутом товариства, або положенням про ревізійну комісію, або рішенням загальних зборів акціонерного товариства не передбачено інший строк повноважень, але не більше ніж на п'ять років.

2. Не можуть бути членами ревізійної комісії (ревізором):

1) член наглядової ради;

2) член виконавчого органу;

3) корпоративний секретар;

4) особа, яка не має повної цивільної дієздатності;

5) члени інших органів товариства [1].

Права та обов'язки членів ревізійної комісії (ревізора) визначаються законодавством, статутом та положенням про ревізійну комісію, а також договором, що укладається з кожним членом ревізійної комісії (ревізором). Ревізійна комісія (ревізор) має право вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів та вимагати скликання позачергових загальних зборів. Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право бути присутніми на загальних зборах та брати участь у обговоренні питань порядку денного з правом дорадчого голосу.

Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право брати участь у засіданнях наглядової ради та виконавчого органу у випадках, передбачених законодавством статутом або внутрішніми положеннями товариства. Ревізійна комісія (ревізор) проводить перевірку фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства фінансового року, якщо інше не передбачено статутом товариства, положенням про ревізійну комісію або рішенням загальних зборів. Виконавчий орган забезпечує членам ревізійної комісії (ревізору) доступ до інформації у межах, передбачених статутом або положенням про ревізійну комісію [1].

Висновки

Проаналізувавши нормативно-правову базу, навчальну та наукову літературу, можна зробити наступні висновки.

Акціонерне товариство, як організаційно-правова форма, принципово відрізняється від інших господарчих товариств і інших форм комерційних організацій можливістю залучати інвестиції необмеженого кола осіб на відкритому ринку.

У сучасних умовах господарювання діяльність акціонерних товариств регламентується Законами України «Про акціонерні товариства», «Про господарські товариства», Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України та рядом підзаконних актів.

Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. 16 листопада 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів», покликаний забезпечити належний захист прав акціонерів та підвищити рівень прозорості діяльності акціонерних товариств. Згідно із Законом акції будь-якого акціонерного товариства купуються та продаються на фондовій біржі (ст.24 Закону України «Про акціонерні товариства»). Раніше, акції приватного акціонерного товариства (ПрАТ) не могли бути об'єктом купівлі-продажу на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону.

Питанням створення акціонерного товариства безпосередньо присвячена ст.9 Закону України «Про акціонерні товариства». Частина 1 ст.9 Закону України «Про акціонерні товариства» вказує, що фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про заснування акціонерного товариства є його засновниками.

Частина 3 ст.9 Закону України «Про акціонерні товариства» присвячена можливості врегулювання зобов'язальних відносин між засновниками акціонерного товариства щодо його створення шляхом укладання засновницького договору.

Договір про створення акціонерного товариства укладається в письмовій формі, а якщо товариство створюється фізичними особами, договір підлягає нотаріальному посвідченню. Він виконує інструментальне призначення, є юридичним механізмом, що опосередковує процес заснування зазначених видів господарських товариств. Закріплення на рівні закону договору про заснування юридичної особи як специфічного виду договору викликає необхідність визначення його сутності, з'ясування характерних рис. Крім того, у силу яскраво вираженого організаційного характеру цього договору він має важливе значення для наступного функціонування господарських товариств, а тому окремі неясності в правовому регулюванні укладання договору відбиваються згодом на їх існуванні.

При заснуванні акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій товариства може здійснюватися тільки після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.

Етапами створення акціонерного товариства є: прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій; подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій; присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів; укладення з Центральним депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій; закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства; оплата засновниками повної вартості акцій; затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом; реєстрація товариства в органах державної реєстрації; подання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій; реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій; отримання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій; видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції.

Згідно із Законом України «Про акціонерні товариства» органами управління акціонерного товариства є загальні збори, наглядова рада, виконавчий орган та ревізійна комісія.

Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства. Повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства. У загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники.

Наступним органом управління є наглядова рада. Створення наглядової ради у ПрАТ з кількістю акціонерів 10 і більше (крім випадку, якщо усі акціонери є афілійованими один до одного) є обов'язковим. Членам наглядової ради може виплачуватися винагорода за їхню діяльність. Порядок виплати винагороди членам наглядової ради ПрАТ встановлюється статутом товариства, положенням про наглядову раду або положенням про винагороду членів наглядової ради.

Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства в межах, установлених статутом акціонерного товариства і законом.

Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності приватного акціонерного товариства загальні збори можуть обирати ревізійну комісію (ревізора).

Список використаних джерел

1. Про акціонерні товариства: Закон України від 17.09.2008 р. №514-VI.

2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів: Закон України від 16 листопада 2017 р. №2210-VIII / Верховна Рада України.

3. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. №1576-ХІІ / Верховна Рада України.

4. Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску (випусків) акцій при заснуванні акціонерних товариств : Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27.05.2014 №692

5. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23 лютого 2006 р. №3480-ІV / Верховна Рада України.

6. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. №436-ІV / Верховна Рада України.

7. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. №435-ІV / Верховна Рада України.

8. Акционерное дело: учебник / В.А. Галанов, З.К. Голда, О.А. Гришина и др.; под ред. В.А. Галанова. Москва: Финансы и статистика, 2003. 544 с.

9. Близнюк О.П. Конкурентні переваги та недоліки акціонерних товариств. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. 2012. 2. С. 197-205.

10. Велика О.Ю. Основні відмінності між приватними та публічними акціонерними товариствами.

11. Виговський О. Навіщо міняти ПРАТ на ПАТ.

12. Волик І.М. Фінансові чинники акціонування. Фінанси України. 2000. №9. С. 32-36.

13. Гарагович О. Таки ПрАТ, чи все ж таки ще ПАТ. Ліга та блоги.

14. Гуменюк Р.З ПАТ у ПрАТ: чи варто поспішати в 2016 році?

15. Дєєва Н. Механізм функціонування приватних і публічних акціонерних товариств: відмінності і проблеми. Економічний аналіз. 2010. №7. С. 257-261.

16. Качановський Р. Акціонерні товариства: нові законодавчі зміни. Протокол. 2018.

17. Кашанина Т.В. Корпоративное право: учебник / Т.В. Кашанина Москва: Юрайт, 2010. 899 с.

18. Корпоративне право: навчальний посібник / О.В. Пушкіна, С.В. Несинова, Т.М. Лежнєва, І.Б. Пробко, Т.А. Тодорошко; за заг. ред. С.В. Несинової. Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля, 2018. 276 с.

19. Корпоративне право України: підручник / В.В. Луць, В.А. Васильєва, О.Р. Кібенко, І.В. Спасибо-Фатєєва; за заг. ред. В.В. Луця. Київ : Юрінком Інтер, 2010. 384 с.

20. Кудінова М.М. Конспект лекцій навчальної дисципліни «Корпоративне управління» / М.М. Кудінова. Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2012. 102 с.

21. Несинова С.В. Господарське право України: навч. посіб. / С.В. Несинова, В.С. Воронко, Т.С. Чебикіна; за заг. ред. С.В. Несинової. Київ, 2012. 563 с.

22. Обліково-аналітичні аспекти основних операцій акціонерного товариства: теорія і практика: монографія / Н.С. Акімова, О.О. Говоруха, О.В. Топоркова, Т. О Євлаш. Харків: ФОП Бровін О.В., 2016. 306 с.

23. Петренко В.С. Деякі питання створення акціонерного товариства. Актуальні проблеми держави і права.

24. Савенко H.В. Особливості формування і сучасний стан акціонерного сектору в Україні. Формування ринкових відносин в Україні. 2011. №9. С. 28-32. 2009. Вип. 51. С. 208-217.

25. Трансформація законодавства України про господарські товариства / Т. Бондарєв. Юридична газета. 2006. №19(31), 20 жовтня.

26. Третьяк О.Д. Фінансові аспекти діяльності акціонерних товариств в Україні. Харків: Прапор, 2001. 96 с.

27. Фасій Б. Аналіз сучасних змін законодавства про акціонерні товариства в Україні. Підприємництво, господарство і право. 2019. №2.С.70-74.

28. Харченко Н.В. Переваги та недоліки акціонерних товариств. Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. 2010. №1. С. 244-252.

29. Шаповалов В.О., Стратегічні напрями державної політики розвитку акціонерного сектору національної економіки України. Економічний часопис - XXI. 2011. №11-12. С. 45-47.

30. Шеремет О.О. Організаційно-економічний механізм діяльності акціонерних товариств харчової промисловості України. Київ: РАДА, 2002. 176 с.

31. Шиткина С. Корпоративное право: учебник / С. Шиткина; отв. ред. С. Шиткина. Москва: Волтерс Клувер, 2007. 648 с.

Размещено на allbest.ru