Криміналістична класифікація службової недбалості

Размещено на http://www.allbest.ru/

КРИМІНАЛІСТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ СЛУЖБОВОЇ НЕДБАЛОСТІ

Вахрушев О.В., аспірант кафедри

кримінально-правових дисциплін

Харківського національного

університету імені В.Н. Каразіна

Анотація

криміналістика службовий недбалість злочин

Наукову статтю присвячено аналізу сучасних підходів і розробленню авторського бачення криміналістичної класифікації службової недбалості. Проаналізовано точки зору науковців із питань сутності, теоретичного і практичного значення криміналістичної класифікації злочинів. Розглянуто співвідношення кримінально-правової та криміналістичної класифікації кримінальних правопорушень. Узагальнено та критично оцінено критерії, які застосовуються для систематизації злочинів у криміналістиці. Підкреслено, що побудова криміналістичної класифікації службової недбалості можлива шляхом виокремлення таких її підстав, які мають криміналістичне значення з урахуванням механізму злочинних дій або бездіяльності.

Основними критеріями криміналістичної класифікації службової недбалості автор пропонує виділити сферу людської діяльності, де відбувається кримінальне правопорушення, його місце в загальному механізмі злочинної поведінки й характер спричинених наслідків. Диференційовано службову недбалість, яка має місце в різних сферах професійної діяльності правопорушників (розпорядження бюджетними коштами, організація господарської діяльності державних і комунальних підприємств, земельні відносини, поточна фінансово-господарська діяльність, соціальний захист населення, медична та фармацевтична, податкова та митна діяльності, кредитно-фінансова і банківська сфера, надання адміністративних послуг, виконання судових рішень, реєстраційна діяльність, забезпечення безпеки життєдіяльності, правоохоронна сфера).

Залежно від місця в механізмі злочинної поведінки виокремлено службову недбалість, пов'язану з учиненням інших, більш тяжких злочинів, і недбалість, не пов'язану з учиненням інших кримінальних правопорушень. За характером шкідливих наслідків виділено службову недбалість, яка спричинила виключно економічні збитки, екологічні й фізичні шкоди людині та комбіновані наслідки.

Ключові слова: криміналістична класифікація злочинів, криміналістична методика, службова недбалість, види службової недбалості, розслідування службової недбалості.

Annotation

CRIMINALISTICS CLASSIFICATION OF OFFICIAL NEGLIGENCE

The scientific article is devoted to the analysis of modern approaches and the development of the author's vision of the criminalistics classification of official negligence. Scientists' points of view about concept, theoretical and practical significance of the criminalistics classification of crimes are analyzed. The correlation between criminal and legal classification and criminalistics classification of crimes is considered. The criteria using to systemize crimes in forensics are summarized and critically estimated.

The construction of criminalistics classification of official negligence is emphasized to be possible by distinguishing its grounds, which have a forensic importance, taking into account the mechanism of criminal acts or omissions. The sphere of human activity where the criminal offense occurs, its place in the general mechanism of criminal behavior and the nature of the consequences are suggested to be the main criteria of criminalistics classification of official negligence. Official negligence that takes place in different spheres of professional activity of offenders was differentiated (management of budget funds, organization of economic activity of state and municipal enterprises, land relations, current financial and economic activity, social protection of the population, medical and pharmaceutical, tax and customs activities, credit and banking, provision of administrative services, enforcement of court decisions, registration activity, ensuring the safety of life, law enforcement).

Depending on the place in the mechanism of criminal conduct, there is a separation of official negligence related to the commission of other, more serious, crimes and official negligence unrelated to the commission of other criminal offenses. Due to the nature of the adverse effects, there are official negligence, which has caused exclusively economic losses, environmental damage, physical harm to the person and combined effects.

Key words: criminalistics classification of crimes, criminalistic methodology, official negligence, types of official negligence, investigation of official negligence.

Постановка проблеми

Кримінальні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена ст. 367 КК України «Службова недбалість», займають помітне місце в структурі злочинності. Щороку в Україні реєструють більше тисячі випадків службової недбалості (2018 рік - 1559, 2019 рік - 1247). Водночас до сьогодні відсутня окрема криміналістична методика розслідування зазначеного виду злочину, що не дає можливості працівникам правоохоронних органів застосовувати сучасні наукові досягнення під час виявлення та досудового розслідування фактів службової недбалості.

Побудова методики розслідування злочинів вимагає ретельного аналізу злочинної діяльності відповідного різновиду та діяльності слідчих і прокурорів з її виявлення та розслідування. За тими видами і групами кримінальних правопорушень, які набули поширення в різних сферах суспільного життя, характеризуються різноманітністю способів, слідів посягання та інших елементів злочинного механізму, вагомою передумовою формування методики розслідування разом із криміналістичною характеристикою є криміналістична класифікація злочинів, розроблення якої актуальне й щодо службової недбалості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У вітчизняній науковій літературі приділено певну увагу питанням криміналістичної класифікації злочинів, зокрема у працях В.А. Журавля, А.Ф. Волобуєва, М.В. Даньшина, В.В. Тіщенка, Б.В. Щура, Р.Л. Степанюка, В.О. Малярової та інших авторів.

О.В. Пчеліною ґрунтовно розглядалися питання криміналістичної класифікації злочинів у сфері службової діяльності. Зазначені науковці розробили загальні теоретичні засади та прикладні рекомендації щодо здійснення класифікації злочинів у криміналістичній методиці, у тому числі й у методиці розслідування службових злочинів. Таким чином, існує необхідний науковий фундамент для розроблення криміналістичної класифікації службової недбалості, хоча вона до цього часу не була предметом наукових досліджень і публікацій.

Метою статті є розроблення на підставі критичного аналізу наукових джерел і вивчення матеріалів слідчої та судової практики у кримінальному провадженні про службову недбалість криміналістичної класифікації такого виду кримінального правопорушення.

Виклад основного матеріалу

Традиційно в науці під криміналістичною класифікацією злочинів розуміється їх систематизація за криміналістично значущими підставами, що сприяє формуванню криміналістичних характеристик злочинів і розробленню окремих криміналістичних методик [1, с. 420]. її створення і застосування доцільно тоді, коли кримінально-правової класифікації недостатньо для всебічного криміналістичного аналізу певної групи або виду злочинів. Службова недбалість належить до числа кримінальних правопорушень, які потребують створення такої класифікації, адже значна кількість елементів її механізму, зокрема обстановка злочину, типові сліди, особа злочинця, значно відрізняються залежно від сфери поширення цього протиправного явища.

На думку Б.В. Щура, загальна система класифікації злочинів складається з двох підсистем: 1) кримінально-правової класифікації, побудованої за родами, видами, складами, способами вчинення злочинів, а також за об'єктивними і суб'єктивними ознаками, які містяться в кримінально-правових нормах; 2) криміналістичної класифікації злочинів, в основі якої лежить кримінально-правова класифікація [2, с. 223]. Як зазначив В.А. Журавель, криміналістична класифікація - більш диференційоване утворення, ніж кримінально-правова, що тісніше наближає її до вимог практики [3, с. 162]. Саме потребами практики зумовлено розроблення криміналістичної класифікації службової недбалості.

Науковцями слушно зазначено, що характерною особливістю криміналістичної класифікації є те, що вона не може реалізовуватися на базі одного заданого критерію [4]. Це означає, що така класифікація є більш гнучкою та динамічною, аніж кримінально- правова, що дозволяє оперативніше реагувати на потреби практичної діяльності, для якої формуються методико-криміналістичні рекомендації.

Проведений О. Мусієнко аналіз наукових робіт вказує на відсутність єдиного підходу до розробки криміналістичних класифікаційних систем злочинів [5, с. 109]. Підставами криміналістичної класифікації злочину, на думку вченого, є його ознаки, які вивчаються криміналістикою. У цьому аспекті найбільший інтерес викликає спосіб вчинення злочину, обстановка, а також місце й час, який минув із моменту вчинення злочину, включаючи сферу злочинної поведінки, типологічні та інші особливості злочинця, його кримінальний досвід, типологічні характеристики потерпілих та інше [5, с. 110-111]. З таким підходом можна погодитись, уточнивши, що наведені вище класифікаційні підстави можуть уточнюватися й доповнюватися залежно від тієї системи злочинів, які є об'єктом криміналістичного аналізу з метою систематизації.

Широко поширеним у науковій літературі є запропонований Р.С. Бєлкіним підхід до криміналістичної класифікації злочинів із їх розподілом за такими різновидами: 1) класифікації злочинів, пов'язаних із суб'єктом злочину; 2) пов'язаних із об'єктом злочину; 3) пов'язаних із об'єктивною стороною злочину; 4) пов'язаних із суб'єктивною стороною [6, с. 338-339]. З такою позицією цілком погодитись важко, адже спроба систематизувати всі підстави криміналістичної класифікації за елементами складу злочину обмежує їхню варіативність.

Механізм злочину, який вивчається криміналістикою, не обмежується лише тими ознаками, які охоплюються складом відповідного кримінального правопорушення. Як зазначає Р.Л. Степанюк, критеріїв криміналістичної класифікації більше, ніж кримінально-правових. Оскільки основною функцією криміналістичної класифікації є значущість для побудови теоретичних і практичних рекомендацій, спрямованих на вирішення завдань щодо розкриття, розслідування злочинів і запобігання ним, підстави класифікації мають відображати перш за все суттєві у криміналістичному сенсі риси відповідної злочинної діяльності [7, с. 31]. Отже, сфера суспільних відносин, де вчиняються певні службові злочини, не належить до їх складу, проте має суттєве значення для з'ясування механізму, а отже й формування більш конкретних рекомендацій із досудового розслідування. Побудова криміналістичної класифікації службової недбалості можлива шляхом виокремлення таких її підстав, які мають передусім криміналістичне значення в аспекті ретельного аналізу механізму злочинних дій або бездіяльності.

Говорячи про роль службової недбалості в системі злочинності, науковці у першу чергу звертають увагу на її співвідношення з корупційними злочинами [8, с. 182]. Завдяки проявам недбалості у багатьох випадках стають можливими виникнення і реалізація корупційних схем у державних органах і установах. Тобто, якщо для кваліфікації діяння цей аспект не має суттєвого практичного значення, то для криміналістичної характеристики й організації досудового розслідування комплексу взаємопов'язаних злочинів, які вчиняються як єдині технології протиправної діяльності, він належить до числа основних. Враховуючи вказане вище автор вважає, що зв'язок службової недбалості з корупційними та іншими злочинами, які вчиняються у зв'язку із невиконанням або неналежним виконанням службовими особами своїх обов'язків, може бути одним із критеріїв її криміналістичної класифікації.

Найбільш вагомою, хоч і не єдиною, підставою для криміналістичної класифікації службової недбалості є склад відповідного злочину, визначений у КК України. Кримінально-правові ознаки складу кримінального правопорушення також є основою для встановлення структури його криміналістичної характеристики. Отже, для з'ясування можливостей побудови криміналістичної класифікації службової недбалості слід звернути увагу на кримінально-правову класифікацію злочинів у сфері службової діяльності.

Як підкреслено науковцями, діяння, передбачені в розділі XVII Особливої частини КК України, належать до загальних видів службових злочинів і злочинів, пов'язаних із наданням публічних послуг. Проте чимало інших норм КК України встановлюють відповідальність за так звані спеціальні види службових і пов'язаних із наданням публічних послуг злочинів (ст.ст. 132, 137, ч. 2 ст 159, 210, 238 КК України). Загальні та спеціальні злочини у цій сфері відрізняються за основним об'єктом злочину [9, с. 6]. Для криміналістики той факт, що майже аналогічні за механізмом діяння службових осіб, які у кримінальному праві виокремлено в спеціальні норми, відрізняються лише за об'єктом посягання, надає додаткові можливості у класифікації, адже вимагає врахування зазначеної обставини в аспекті формування окремих методик розслідування.

Як прояви службової недбалості, крім правопорушень, передбачених ст. 367 КК України, можуть розглядатися також інші діяння, відповідальність за вчинення яких передбачена спеціальними нормами, але які фактично є невиконанням або неналежним виконанням певних обов'язків (наприклад, з охорони життя та здоров'я дітей, реалізації виборчих прав, використання бюджетних коштів тощо). Отже, якщо застосувати як критерій класифікації норми кримінального права, але в криміналістичному сенсі, можна виокремити службову недбалість у вузькому і широкому розумінні. В першому це кримінальне правопорушення, визначене ст. 367 КК України, в другому - будь-яке невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, за яке законом передбачено кримінальну відповідальність. Службова недбалість у широкому розумінні охоплює діяння, відповідальність за які передбачена різними статтями КК України (ч. 2 ст. 162 КК України, ст.ст. 175, 210, 238, 271, 425 КК України тощо). Отже, методико-криміналістичні рекомендації з розслідування службової недбалості як злочину, передбаченого ст. 367 КК України, можуть бути корисними і для багатьох інших криміналістичних методик.

Досить ґрунтовну та розгалужену криміналістичну класифікацію злочинів у сфері службової діяльності запропонувала О.В. Пчеліна: 1) залежно від сфери виникнення відносин, на які посягають злочинні діяння (злочини в публічній сфері службової діяльності та у приватній); 2) залежно від конкретної галузі людської (суспільної діяльності) злочини у сфері службової діяльності бувають пов'язаними з реалізацією функцій нагляду та контролю; охороною та захистом прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина; соціальним забезпеченням; наданням житлово-комунальних послуг і так далі; 3) залежно від суб'єкта, на інтереси якого посягають злочини у сфері службової діяльності, останні бувають такими, які вчиняються по відношенню до держави, юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, індивідуума; 4) залежно від конкретного різновиду служби; 5) за формою вини; 6) залежно від предмета злочинного посягання; 7) за метою злочинної діяльності вказана категорія злочинів буває спрямованою на збагачення, кар'єрний ріст (задоволення власних амбіцій) тощо; 8) залежно від характеристик особи злочинця; 9) за способом реалізації злочинного задуму; 10) за масштабом злочинів у сфері службової діяльності (технології злочинної діяльності та окремі злочини) [10, с. 269-270]. Зазначений підхід може бути врахований не тільки в криміналістичній класифікації службових злочинів, а й щодо окремих їх видів і груп, в тому числі службової недбалості.

Основними критеріями криміналістичної класифікації службової недбалості, на думку автора, мають бути обрані найбільш вагомі ознаки механізму зазначеного злочину. З урахуванням сьогоднішнього стану злочинної діяльності цього типу автор вважає за доцільне виокремити такі підстави її систематизації, як сферу людської діяльності, де відбувається службова недбалість, її місце в загальному механізмі злочинної поведінки й характер спричинених наслідків.

Залежно від сфери діяльності, де мала місце службова недбалість, можна виокремити: 1) службову недбалість при розпорядженні бюджетними коштами, іншим державним і комунальним майном; 2) службову недбалість в організації господарської діяльності державних і комунальних підприємств (у галузі транспорту та зв'язку, паливно-енергетичного комплексу, військово-промислового комплексу, лісового господарства, житлово-комунальній сфері тощо); 3) службову недбалість у сфері земельних відносин; 4) службову недбалість у поточній фінансово-господарській діяльності підприємств, установ і організацій; 5) службову недбалість у сфері соціального захисту населення; 6) службову недбалість у сфері медичної та фармацевтичної діяльності; 7) службову недбалість у сфері податкової та митної діяльності; 8) службову недбалість у кредитно-фінансовій і банківській сфері; 9) службову недбалість у сфері надання адміністративних послуг, виконання судових рішень, реєстраційної діяльності; 10) службову недбалість у сфері забезпечення безпеки життєдіяльності в установах, організаціях, підприємствах; 11) службову недбалість у сфері правоохоронної діяльності.

За місцем у механізмі злочинної поведінки є можливість диференціювати два основні різновиди службової недбалості: 1) службова недбалість, не пов'язана з учиненням інших злочинів; 2) службова недбалість, пов'язана з учиненням інших, більш тяжких злочинів. Для механізму службової недбалості першого різновиду є характерним звичайне невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків службовими особами під час здійснення господарської й управлінської діяльності, пов'язаної з розпорядженням коштами і майном підприємства, установи чи організації, виконанням інших службових функцій.

Другий тип службової недбалості є більш складним для виявлення та розслідування, оскільки в цих випадках йдеться про не просто про способи необережного злочину, а про технології злочинної діяльності, в яких безпосередньо службова недбалість займає допоміжне (підпорядковане) місце. У цих технологіях головними є умисні корисливі економічні та/або корупційні злочини, спрямовані на збагачення. Тут можуть діяти організовані групи, злочинні організації, які займаються привласненням майна шляхом зловживання службовим становищем, шахрайством, ухилянням від сплати податків, отриманням неправомірної вигоди тощо. Водночас прояви службової недбалості сприяють полегшенню реалізації відповідних злочинних технологій.

Ще одним вагомим криміналістичним критерієм класифікації службової недбалості є характер спричинених кримінальним правопорушенням наслідків. У примітці до ст. 364 КК України встановлено розмір істотної шкоди, в тому числі і для службової недбалості, у майновій (грошовій) формі. Проте фахівці з кримінального права підкреслюють можливість подвійного характеру шкідливих наслідків, заподіяних службовими злочинами [11, с. 215]. Тобто, істотна шкода та тяжкі наслідки, як ознака складу злочину і кваліфікуюча ознака, мають виключно майновий характер. Для криміналістичної методики, крім безпосередньо ознак складу злочину, має значення не тільки і не стільки розмір заподіяної злочином істотної шкоди чи тяжких наслідків, як матеріальна природа або характер цих наслідків. Саме ця ознака є визначальною у визначенні слідової картини кримінального правопорушення, а отже і відповідних завдань розслідування, спрямованих на виявлення, фіксацію та дослідження слідів злочину, використання в доказуванні одержаної інформації.