Про напрями вдосконалення механізму кримінально-правової охорони довкілля (на замітку розробникам нового Кримінального кодексу України)

Викладене дозволяє стверджувати таке:

- по-перше, в санкціях, які встановлюються за вчинення некваліфікованих складів досліджуваних злочинів, має бути передбачений єдиний безальтернативний основний вид покарання - штраф;

- по-друге, враховуючи підвищену суспільну небезпеку діянь, які утворюють кваліфіковані (особливо кваліфіковані) склади злочинів проти довкілля, вважаємо за доцільне зберегти у відповідних санкціях вказівки на такий вид покарання, як позбавлення волі на певний строк. Водночас вважаємо, що прагнення посилити кримінальну відповідальність за певні діяння за допомогою закріплення позбавлення волі на певний строк як єдиного виду покарання може призвести до зворотного ефекту, який спостерігається і сьогодні, коли замість «реального» відбування покарання чи не всі засуджені звільняються від призначеного покарання у виді позбавлення волі на певний строк (те саме стосується й обмеження волі). Тому поряд із позбавленням волі на певний строк у відповідних санкціях варто вказати і на альтернативний основний вид покарання у виді штрафу. Це дасть змогу реалізовувати на практиці принцип індивідуалізації кримінальної відповідальності, зокрема з урахуванням характеру заподіяних наслідків.

3. Істотне підвищення розмірів штрафів, передбачених санкціями статей КК України про злочини проти довкілля.

Однак саме лише доповнення санкцій досліджуваних кримінально- правових заборон вказівками на покарання у виді штрафу навряд чи зможе істотно покращити ситуацію з кримінально-правовою охороною довкілля в Україні. Для нас очевидним є те, що досягнення цієї мети вимагає перегляду в бік істотного збільшення існуючих розмірів штрафів, від яких надалі варто відштовхуватись під час конструювання санкцій, передбачених за вчинення кваліфікованих складів. Зокрема, середній розмір штрафу, який призначався за вчинення злочину, передбаченого ст. 239 КК України, складав 2013 грн., ст. 239¹ КК України - 4037 грн., ст. 239² КК України - 3258 грн., ст. 254 КК України - 1558 грн.. При цьому середній розмір штрафу, який призначався особам, визнаним винними у вчиненні, наприклад, злочину, передбаченого ст. 254 КК України, протягом 2018-2019 рр. склав лише 1190 грн.

Не можемо не зазначити і те, що санкцією ст. 52 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі до 80 (на громадян) та 100 НМДГ (на посадових осіб та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності). Така ситуація є неприпустимою, адже виходить, що за вчинення кримінально караного забруднення або псування земель винній особі може бути призначено менший штраф, ніж за аналогічні адміністративні правопорушення.

Складно не погодитись із висловлюванням про те, що штраф як вид покарання може досягти мети, закріпленої в ч. 2 ст. 50 КК України, лише тоді, коли розмір цього покарання буде для засудженого обтяжливим (відчутним) і водночас реальним з погляду можливості його виконання.

Про те, що передбачені у частинах перших чинних редакцій розглядуваних кримінально-правових норм розміри штрафів не відповідають суспільній небезпеці описаних цими нормами діянь, красномовно свідчить і іноземний досвід - причому як країн «групи СНД», так і європейських країн, які входять до інших груп романо-германської кримінально-правової системи. Наприклад, у Вірменії за Аналіз застосування судами такого виду кримінального покарання, як штраф (витяг). Вісник Верховного Суду України. 2015. № 5. С. 29. псування землі передбачено штраф, який у гривневому еквіваленті складає від 1800 тис. грн. до 4596 тис. грн.; у Болгарії - до 70 тис. грн.; у Казахстані - до 470 тис. грн.; у Молдові - від 38 тис. до 63 тис. грн.; у РФ - до 75 тис. грн.; у Таджикистані - від 66 тис. грн. до 106 тис. грн.; у Туркменістані - від 54 тис. грн. до 164 тис. грн.; в Узбекистані - від 523 тис. грн. до 1046 тис. грн. (підрахунки приблизні та округлені). Ще вищими ці суми є у західноєвропейських країнах.

Наведені дані засвідчують те, що безвідносно до рівня соціально- економічного розвитку у всіх перерахованих державах за вчинення забруднення або псування земель (однаковою мірою це стосується й інших відповідних злочинів проти довкілля) передбачено набагато вищі суми штрафів (від 10 у Молдові і до 295 раз в Узбекистані), ніж передбачені санкцією ч. 1 ст. 239 КК України. Це може створити хибну ілюзію того, що: або (на відміну від названих країн) українські природні ресурси є безмежними, а тому не потребують належної кримінально-правової охорони; або для України проблеми довкілля не є настільки злободенними через низький рівень порушень у відповідній сфері.

Отже, передбачені наразі санкціями статей розділу VIII Особливої частини КК України розміри штрафів потребують перегляду в бік їхнього істотного збільшення. До речі, згадувана вище Конвенція РЄ про захист довкілля засобами кримінального права Конвенция о защите окружающей среды посредством уголовного права (ETS № 172). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_560 (дата звернення: 15.05.2020). серед інших рекомендацій називає активніше застосування грошових санкцій з одночасним підвищенням їх розміру. Врешті-решт необхідність такого кроку опосередковано визнали і наші парламентарії, свідченням чого є положення чотирьох нормативно-правових актів:

1) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 р. № 2617-УШ (далі Закон - від 22 листопада 2018 р.). Останнім (набрання ним чинності на момент підготовки нашої статті до друку відтерміновано до 1 липня 2020 р.) передбачається істотне підвищення розмірів штрафів, про які йдеться в частинах перших чинних редакцій статей 239, 239¹, 239², 240, 241-244, 248-254 КК України, із фіксуванням їх на рівні одна - три тис., чотири тис. або п'ять тис. НМДГ. Щоправда, і такий законодавчий крок характеризується фрагментарністю, довільністю та алогічністю. Це твердження базується на таких обставинах:

- по-перше, реалізація пропонованих ініціатив жодним чином не поліпшить наявну ситуацію щодо практики застосування норм КК України, які передбачають відповідальність за кваліфіковані склади злочинів та в яких не міститься такий вид покарання, як штраф;

- по-друге, пропозицію передбачити у частинах перших статей 239, 240, 241-244, 250-252 КК України покарання у виді штрафу у зазначених розмірах не може бути підтримано з огляду на низку аргументів:

а) такі межі покарання видаються занадто широкими;

б) за зазначеного конструювання спостерігається «розповзання» від «кримінального проступку» до «нетяжкого злочину», на неприпустимості чого слушно наголошують окремі дослідники;

в) відсутнє логічне пояснення того, чому, наприклад, за некваліфіковане забруднення або псування земель законодавець передбачив штраф у розмірі від однієї тис. до чотирьох тис. НМДГ, віднісши це кримінальне правопорушення до числа нетяжких злочинів, а за некваліфіковане незаконне заволо- діння поверхневим шаром земель (як «звичайних», так і водного фонду) - від однієї тис. до трьох тис. НМДГ, визнавши їх кримінальними проступками. Ще більш дивною така ситуація виглядає з огляду на те, що законодавець не змінював інші види покарань, які входять у систему санкцій (передбачених за вчинення як основних, так і кваліфікованих складів злочинів) досліджуваних Красницький І. В., Горпинюк О. П. Запровадження кримінальних проступків: аналіз змін до законодавства. Кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство у контексті реформи кримінальної юстиції: матеріали науково-практичного семінару (м. Львів, Львівський державний університет внутрішніх справ, 31 травня 2019 р.). Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2019. С. 18-19; Орловська Н. А. Проблеми класифікації кримінальних правопорушень (до питання запровадження кримінальних проступків). Порівняльно-аналітичне право. 2018. № 2. С. 307.кримінально-правових норм і свідчать про те, що суспільно небезпечнішими є все ж злочини, передбачені статтями 239¹ та 239² КК України (порівняно зі ст. 239 КК України). Подібні «чому» виникають і щодо інших екологічних деліктів, частину яких віднесено до кримінальних проступків, решту ж, незважаючи на приблизно однаковий (порівняно з попередніми) рівень суспільної небезпеки, без будь-яких видимих причин та обґрунтувань - до злочинів;

2) Закону від 19 грудня 2019 р., із набранням чинності яким: а) КК України доповнений ст. 240¹, у санкції ч. 1 якої як одне з альтернативних основних покарань передбачено штраф у розмірі від трьох тис. до 10 тис. НМДГ (очевидно, що такий діапазон у сумах штрафів виглядає занадто широким і змушує нагадати висловлювання про те, що встановлення надто широких санкцій - це передумова не подальшої індивідуалізації кримінальної відповідальності, а її гіпертрофії Кудрявцев В. Н., Дагель П. С., Злобин Г. А. Криминализация и декриминализация: монография. 303 с.); б) ст. 254 КК України доповнено новою частиною (ч. 2), у санкції якої одним із альтернативних видів покарань є штраф у розмірі від сими тис. до 10 тис. НМДГ. Однак, на наше переконання, такий розмір штрафу, навпаки, виглядає завищеним і таким, який гостро дисонує з тими сумами, що передбачені як у ч. 1 ст. 254 КК України (причому не лише в її чинній, а й у проектованій Законом від 22 листопада 2018 р. редакції), так і в санкціях інших статей КК України, якими регламентовано відповідальність за злочини проти довкілля;

3) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу» від 13 квітня 2020 р. № 556-ІХ, яким, серед іншого, передбачено, що відтепер вчинення некваліфікованого знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу каратиметься штрафом (поряд з обмеженням волі та позбавленням волі на певний строк) у розмірі від 5400 до 9000 НМДГ;

4) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» від 6 вересня 2018 р. № 2531-УШ. Вважаємо, що саме оновлена в результаті ухвалення цього Закону редакція ст. 246 КК України, санкція ч. 1 якої передбачає як один із можливих видів покарань штраф у розмірі від 1000 до 1500 НМДГ, має виступати орієнтиром на шляху вдосконалення відповідних санкцій, оскільки найбільш адекватно відображає ступінь суспільної небезпеки описаних цією статтею КК посягань.

Висновки

Проблематика вдосконалення механізму кримінально- правової охорони довкілля в Україні, звичайно, не вичерпується розглянутими вище питаннями. До перспективних напрямів наукових розвідок у цій сфері можуть бути віднесені такі проблеми, як: обґрунтованість доповнення розділу УШ Особливої частини КК України спеціальними нормами, присвяченими «бурштиновим» злочинам (ст. 240¹, частини 2, 3 і 4 ст. 254); доцільність альтернативної вказівки у ст. 240¹ КК України (поряд із незаконним видобуванням) на збут, придбання, зберігання, передачу, пересилання, перевезення і переробку бурштину, а в ст. 246 КК України не лише на незаконну порубку лісу - а й на його перевезення, зберігання чи збут; тлумачення вжитих у різних статтях розділу УІІІ Особливої частини КК України понять «тяжкі наслідки» та «інші тяжкі наслідки»; доцільність криміналізації шумового забруднення довкілля; уніфікація конструювання кваліфікуючих ознак тощо. Водночас переконані у тому, що, зважаючи на їхню наскрізність, комплексність і злободенність, на першочергове законодавче розв'язання заслуговують саме ті питання, які підняті нами вище. Без цього сподіватись на поліпшення ситуації з кримінально- правовою охороною довкілля в сьогоднішній Україні не доводиться.

Список використаних джерел

1. «Круглый стол»: проект Уголовного кодекса РСФСР и охрана окружающей среды. Вестник Московского ун-та. Сер. 11. Право. 1989. № 5. C. 29-51.

2. Council Framework Decision 2003/80/JHA of 27 January 2003 on the protection of the environment through criminal law. Judgment of the Court (Grand Chamber) 13 September 2005 In Case C-176/03. Official Journal of the European Union. 2005. 10 December. C. 315/2.

3. Criminal Code of the Republic of Austria (German version). URL: https://www.legislationline.org/download/id/8407/file/Austria_CC_1974_am 2019_de.pdf (дата звернення: 15.05.2020).

4. German Criminal Code. URL: https://www.legislationline.org/download/ id/8253/file/Germany_CC%20am2019_de.pdf (дата звернення: 15.05.2020).

5. Аналіз застосування судами такого виду кримінального покарання, як штраф (витяг). Вісник Верховного Суду України. 2015. № 5. С. 24-40.

6. Аналітичний звіт «Базове дослідження стану та напрямів розвитку

екологічної політики України та перспектив посилення участі організацій громадянського суспільства у розробці та впровадженні політик, дружніх до довкілля». Виконаний С. А. Матусом, Г. М. Левіною, Т. С. Карпюком та

О. Ю. Денищик на замовлення Міжнародного фонду «Відродження». Київ, 2019. 117 с. URL: https://www.irf.ua/wp-content/uploads/2019/12/baseline-

research_report_publishing-dec-2019.pdf (дата звернення: 15.05.2020).

7. Берднік І. В. Кримінально-правова охорона водних ресурсів: теоретичні та прикладні засади: монографія. Київ: Дакор, 2019. 534 с.

8. Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Харків: Право,

2016. Т. 17: Кримінальне право / редкол.: В. Я. Тацій (голова), В. І. Борисов (заст. голови) та ін.; Нац. акад. прав. наук України; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого.

2017. 1064 с.

9. Гавриш С. Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні: проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства. Київ: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2002. 635 с.

10. Дагель П. С. Неосторожность. Уголовно-правовые и криминологические проблемы. Москва: Юрид. лит., 1977. 144 с.

11. Дубовик О. Л. Уголовное право и экология. Актуальные проблемы теории и практики: сборник очерков / под ред. В. В. Лунеева. Москва: Изд-во Юрайт, 2010. С. 670-697.

12. Дудоров О. О. Вибрані праці з кримінального права / переднє слово

д-ра юрид. наук, проф. В. О. Навроцького. Луганськ: РВВ ЛДУВС

ім. Е. О. Дідоренка, 2010. 952 с.

13. Дудоров О. О., Мовчан Р. О. Земельні злочини екологічної спрямованості: від деліктів створення небезпеки до оптимальної законодавчої моделі. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 1. С. 120-130. URL: http://lsej.org.ua/1_2020/31.pdf (дата звернення: 15.05.2020).

14. Дудоров О. О., Каменський Д. В., Комарницький В. М., Комарни- цький М. В. та ін. Злочини проти довкілля: кримінально-правова характеристика: практичний посібник / за ред. О. О. Дудорова. Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2014.

15. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. Кн. 2: Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів. Київ: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. 712 с.

16. Карне законодавство ФРН. Переклад. Київ: ВАІТЕ, 2016. 408 с.

17. Книженко О. О. Пам'ятка з питань конструювання кримінально- правових санкцій: довідкове видання. Київ: Альфа Реклама, 2018. 20 с.

18. Ковтун О. М. Правова охорона територій та об'єктів природно- заповідного фонду України: навч. посібник. Київ: Прецедент, 2010. 229 с.

19. Конвенция о защите окружающей среды посредством уголовного права (ETS № 172). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_560 (дата звернення: 15.05.2020).

20. Красницький І. В., Горпинюк О. П. Запровадження кримінальних проступків: аналіз змін до законодавства. Кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство у контексті реформи кримінальної юстиції: матеріали науково-практичного семінару (м. Львів, Львівський державний університет внутрішніх справ, 31 травня 2019 р.). Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2019. С. 17-21.

21. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник для студентів юрид. вузів і фак. / Г. В. Андрусів, П. П. Андрушко, С. Я. Лихова та ін.; за ред. П. С. Матишевського, С. С. Яценка, П. П. Андрушка. Київ: Юрінком Інтер, 1999. 896 с.

22. Кудрявцев В. Н., Дагель П. С., Злобин Г. А. и др. Основания уголовно-правового запрета. Криминализация и декриминализация: монография / под ред. В. Н. Кудрявцева, А. М. Яковлева. Москва: Наука, 1982. 303 с.

23. Лесниевски-Костарева Т. А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика. 2-е изд., перераб. и доп. Москва: Изд-во НОРМА, 2000. 400 с.

24. Лихова С. Порівняльне кримінальне право: методика викладання та застосування в наукових дослідженнях. Порівняльне правознавство. 2013. № 1-2. С. 486-494.

25. Матвійчук В. К. Теоретичні та прикладні проблеми кримінально- правової охорони навколишнього природного середовища: монографія. Київ: Національна академія управління, 2011. 368 с.

26. Модельный Уголовный Кодекс для государств-участников Содружества Независимых Государств. иЯЄ: https://www.icrc.org/rus/assets/

А^/оШег/спш.рё! (дата звернення: 15.05.2020).

27. Музика А. А., Горох О. П. Покарання за незаконний обіг наркотиків: монографія. Хмельницький: Вид-во Хмельницького університету управління та права, 2010. 256 с.

28. Нерсесян В. А. Неосторожная вина: проблемы и решения. Государство и право. 2000. № 4. С. 59-70.

29. Орловська Н. А. Проблеми класифікації кримінальних правопорушень (до питання запровадження кримінальних проступків). Порівняльно- аналітичне право. 2018. № 2. С. 305-308.

30. Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики

України на період до 2030 року: Закон України від 28 лютого 2019 р. № 2697- VIII. иЯЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19 (дата звернення:

15.05.2020).

31. Рарог А. И. Квалификация преступлений по субъективным признакам. Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2002. 304 с.

32. Рябченюк Ю. В. Кримінальна відповідальність за умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08. Харків, 2018. 252 с.

33. Стан здійснення правосуддя у кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення судами загальної юрисдикції у 2019 році. Опрацьовано статистичні дані Державної судової адміністрації України, Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду. Київ: Верховний Суд, 2020. 102 с. ИЯЬ: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/ Zbirka_ analit_tablic_2019.pdf (дата звернення: 15.05.2020).

34. Тимошенко Ю. А. Конструирование уголовно-правовых норм об ответственности за экологические преступления: проблемы теории и практики: дис.... д-ра юрид. наук: 12.00.08. Москва, 2019. 536 с.

35. Турлова Ю. А. Протидія екологічній злочинності в Україні: кримінологічні та кримінально-правові засади: дис.... д-ра юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2018. 465 с.

36. Хавронюк М. І. Довідник з Особливої частини Кримінального кодексу України. Київ: Істина, 2004. 504 с.

37. Хавронюк М. І. Категорії злочинів і санкції Особливої частини КК: наукові дослідження та деякі висновки. / За ред. М. І. Мельника // Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. К.: А.С.К. 2001. С. 211-276.

38. Хавронюк М. І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації: монографія. Київ: Юрисконсульт, 2006. 1048 с.

References

1. «Kruglyy stol»: proyekt Ugolovnogo kodeksa RSFSR i okhrana okruzhayushchey sredy. (1989). Vestnik Moskovskogo un-ta. Ser. 11. Pravo, 5, 2951 [in Russian].

2. Council Framework Decision 2003/80/JHA of 27 January 2003 on the protection of the environment through criminal law. Judgment of the Court (Grand Chamber) 13 September 2005 In Case C-176/03. (2005). Official Journal of the European Union, 10 December, 315/2.

3. Criminal Code of the Republic of Austria (German version). (1974). URL: https://www.legislationline.org/download/id/8407/file/Austria_CC_1974_am 2019_de.pdf.

4. German Criminal Code. (2019). URL: https://www.legislationline.org/ download/id/8253/file/Germany_CC%20am2019_de.pdf.

5. Analiz zastosuvannya sudamy takoho vydu kryminal'noho pokarannya, yak shtraf (vytyah). (2015). Visnyk Verkhovnoho Sudu Ukrayiny, 5, 24-40 [in Ukrainian].

6. Berdnik, I.V. (2019). Kryminal'no-pravova okhorona vodnykh resursiv: teoretychni ta prykladni zasady. Kyyiv: Dakor [in Ukrainian].

7. Velyka ukrayins'ka yurydychna entsyklopediya: (Vols. 1-20); Vol. 17: Kryminal'ne pravo. (2017). V.Ya. Tatsiy, V.I. Borysov et al. (Eds.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

8. Havrysh, S.B. (2002). Kryminal'no-pravova okhorona dovkillya v

Ukrayini: problemy teoriyi, zastosuvannya i rozvytku kryminal'noho

zakonodavstva. Kyyiv: In-t zakonodavstva Verkhovnoyi Rady Ukrayiny [in Ukrainian].

9. Dagel', P.S. (1977). Neostorozhnost'. Ugolovno-pravovyye i kriminologicheskiye problemy. Moskva: Yurid. lit. [in Russian].

10. Dubovik, O.L. (2010). Ugolovnoye pravo i ekologiya. Aktual'nyye problemy teorii i praktiki: sbornik ocherkov. V.V. Luneyev (Ed). Moskva: Izd-vo Yurayt, 670-697 [in Russian].

11. Dudorov, O.O. (2010). Vybrani pratsi z kryminal'noho prava. V.O. Navrots'kyy (Ed). Luhans'k: RVV LDUVS im. E. O. Didorenka [in Ukrainian].

12. Dudorov, O.O., Movchan, R.O. (2020). Zemel'ni zlochyny ekolohichnoyi spryamovanosti: vid deliktiv stvorennya nebezpeky do optymal'noyi zakonodavchoyi modeli. Yurydychnyy naukovyy elektronnyy zhurnal, 1, 120-130. URL: http://lsej.org.ua/1_2020/31.pdf [in Ukrainian].

13. Dudorov, O.O., Kamens'kyy, D.V., Komarnyts'kyy, V.M.,

Komarnyts'kyy, M.V. et. al. (2014). Zlochyny proty dovkillya: kryminal'no- pravova kharakterystyka: praktychnyy posibnyk. O.O. Dudorov (Ed). Luhans'k: RVV LDUVS im. E. O. Didorenka [in Ukrainian].

14. Zakalyuk, A.P. (2007). Kurs suchasnoyi ukrayins'koyi kryminolohiyi: teoriya i praktyka: (Vols. 1-3); Vol. 2: Kryminolohichna kharakterystyka ta zapobihannya vchynennyu okremykh vydiv zlochyniv. Kyyiv: Vydavnychyy Dim «In Yure» [in Ukrainian].

15. Karne zakonodavstvo FRN. (2016). Pereklad. Kyyiv: VAITE [in Ukrainian].

16. Knyzhenko, O.O. (2018). Pam"yatka z pytan' konstruyuvannya kryminal'no-pravovykh sanktsiy: dovidkove vydannya. Kyyiv: Alfa Reklama [in Ukrainian].

17. Kovtun, O.M. (2010). Pravova okhorona terytoriy ta ob'yektiv pryrodno- zapovidnoho fondu Ukrayiny: navch. posibnyk. Kyyiv: Pretsedent [in Ukrainian].

18. Konventsiya o zashchite okruzhayushchey sredy posredstvom

ugolovnogo prava (ETS № 172). (1998). URL: https://zakon.rada.gov.ua/

laws/show/994_560 [in Russian].

19. Krasnyts'kyy, I.V., Horpynyuk, O.P. (2019). Zaprovadzhennya

kryminal'nykh prostupkiv: analiz zmin do zakonodavstva. Kryminal'ne ta kryminal'ne protsesual'ne zakonodavstvo u konteksti reformy kryminal'noyi yustytsiyi: materialy naukovo-praktychnoho seminaru (m. L'viv, L'vivs'kyy

derzhavnyy universytet vnutrishnikh sprav, 31 travnya 2019 r.). L'viv: L'vivs'kyy derzhavnyy universytet vnutrishnikh sprav, 17-21 [in Ukrainian].

20. Kryminal'ne pravo Ukrayiny: Osoblyva chastyna: pidruchnyk dlya studentiv yuryd. vuziv i fak. (1999). P.S. Matyshevs'kyy, S.S. Yatsenko, P.P. Andrushko (Eds). Kyyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].

21. Kudryavtsev, V.N., Dagel', P.S., Zlobin, G.A. et. al. (1982). Osnovaniya ugolovno-pravovogo zapreta. Kriminalizatsiya i dekriminalizatsiya. V.N. Kudryavtsev, A.M. Yakovlev (Eds). Moskva: Nauka [in Russian].

22. Lesniyevski-Kostareva, T.A. (2000). Differentsiatsiya ugolovnoy otvetstvennosti. Teoriya i zakonodatel'naya praktika. Moskva: Izd-vo NORMA [in Russian].

23. Lykhova, S. (2013). Porivnyal'ne kryminal'ne pravo: metodyka

vykladannya ta zastosuvannya v naukovykh doslidzhennyakh. Porivnyal'ne pravoznavstvo, 1-2, 486-494 [in Ukrainian].

24. Matviychuk, V.K. (2011). Teoretychni ta prykladni problemy kryminal'no-pravooyi okhorony navkolyshn'oho pryrodnoho seredovyshcha. Kyyiv: Natsional'na akademiya upravlinnya [in Ukrainian].

25. Matus, S.A., Levina, H.M., Karpyuk, T.S., Denyshchyk, O.Yu. (2019).

Bazove doslidzhennya stanu ta napryamiv rozvytku ekolohichnoyi polityky Ukrayiny ta perspektyv posylennya uchasti orhanizatsiy hromadyans'koho suspil'stva u rozrobtsi ta vprovadzhenni polityk, druzhnikh do dovkillya: analitychnyy zvit. Kyyiv: Mizhnarodnyy fond «Vidrodzhennya». URL:

https://www.irf.ua/wp-content/uploads/2019/12/baseline-research_report_publishing- dec-2019.pdf [in Ukrainian].

26. Model'nyy Ugolovnyy Kodeks dlya gosudarstv-uchastnikov

Sodruzhestva Nezavisimykh Gosudarstv. (1996). URL: https://www.icrc.org/ rus/assets/files/ other/crim.pdf [in Russian].

27. Muzyka, A.A., Horokh, O.P. (2010). Pokarannya za nezakonnyy obih narkotykiv. Khmel'nyts'kyy: Vyd-vo Khmel'nyts'koho universytetu upravlinnya ta prava [in Ukrainian].

28. Nersesyan, V.A. (2000). Neostorozhnaya vina: problemy i resheniya. Gosudarstvo ipravo - State and law, 4, 59-70 [in Russian].

29. Orlovs'ka, N.A. (2018). Problemy klasyfikatsiyi kryminal'nykh

pravoporushen' (do pytannya zaprovadzhennya kryminal'nykh prostupkiv). Porivnyal'no-analitychnepravo, 2, 305-308 [in Ukrainian].

30. Pro Osnovni zasady (stratehiyu) derzhavnoyi ekolohichnoyi polityky Ukrayiny na period do 2030 roku: Zakon Ukrayiny vid 28 lyutoho 2019 r. № 2697- VIII. (2019). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19 [in Ukrainian].

31. Rarog, A.I. (2002). Kvalifikatsiya prestupleniy po sub"yektivnym priznakam. Sankt-Peterburg: Yuridicheskiy tsentr Press [in Russian].

32. Ryabchenyuk, Yu.V. (2018). Kryminal'na vidpovidal'nist' za umysne znyshchennya abo poshkodzhennya terytoriy, vzyatykh pid okhoronu derzhavy, ta ob"yektiv pryrodno-zapovidnoho fondu. Candidate's thesis. Kharkiv [

33. Stan zdiysnennya pravosuddya u kryminal'nykh provadzhennyakh ta

spravakh pro administratyvni pravoporushennya sudamy zahal'noyi yurysdyktsiyi u 2019 rotsi. Oprats'ovano statystychni dani Derzhavnoyi sudovoyi administratsiyi Ukrayiny, Kasatsiynoho kryminal'noho sudu u skladi Verkhovnoho Sudu. (2020). Kyyiv: Verkhovnyy Sud. URL: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/

Zbirka_ analit_tablic_2019.pdf [in Ukrainian].

34. Timoshenko, Yu.A. (2019). Konstruirovaniye ugolovno-pravovykh norm ob otvetstvennosti za ekologicheskiye prestupleniya: problemy teorii i praktiki. Doctor's thesis. Moskva [in Russian].

35. Turlova, Yu.A. (2018). Protydiya ekolohichniy zlochynnosti v Ukrayini: kryminolohichni ta kryminal'no-pravovi zasady. Doctor's thesis. Kyyiv

36. Khavronyuk, M.I. (2004). Dovidnyk z Osoblyvoyi chastyny Kryminal'noho kodeksu Ukrayiny. Kyyiv: Istyna [in Ukrainian].

37. Khavronyuk, M.I. (2001). Katehoriyi zlochyniv i sanktsiyi Osoblyvoyi chastyny KK: naukovi doslidzhennya ta deyaki vysnovky. M. I. Mel'nyk (Ed). Krymmal'nyy kodeks Ukrayiny vid 5 kvitnya 2001 r. K.: A.S.K. [in Ukrainian].

38. Khavronyuk, M.I. (2006). Kryminal'ne zakonodavstvo Ukrayiny ta inshykh derzhav kontynental'noyi Yevropy: porivnyal'nyy analiz, problemy harmonizatsiyi. Kyyiv: Yuryskonsul't [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru