Напрямки адаптації фінансового законодавства України до законодавства ЄС з урахуванням впровадження концепції нової інноваційної моделі державного управління фінансовою системою України

- Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову й бюджетну політику, державну політику в сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності, державну політику в сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку, випуску та проведення лотерей, а також забезпечує формування й реалізацію державної політики в сфері державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та забезпечує формування й реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної політики в сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики в сфері видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу й обліку. Зазначимо, що аналіз вищенаведеного нормативно - правового акта свідчить, що перелік повноважень Мінфіну складає близько ста пунктів, а тому задля зручності їх сприйняття класифікуємо їх за окремими напрямками діяльності, пов'язаної із управлінням фінансовою системою. Так, Мінфін як суб'єкт управління фінансовою системою здійснює наступну контрольну діяльність: здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової і бюджетної звітності в Україні, розробляє стратегію розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності, обов'язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків), здійснює адаптацію законодавства з питань бухгалтерського обліку в Україні до законодавства ЄС, запроваджує міжнародні стандарти фінансової звітності й оприлюднює їх на офіційному веб-сайті Мінфіну; затверджує форми фінансової та бюджетної звітності про виконання зведеного, державного та місцевих бюджетів; проводить оцінку фінансового забезпечення проектів угод щодо регіонального розвитку та державних програм соціально - економічного розвитку територій; запроваджує міжнародні стандарти фінансової звітності та забезпечує їх оприлюднення на офіційному веб- сайті Мінфіну; здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання у випадках, передбачених законом; застосовує санкції до суб'єктів первинного фінансового моніторингу; погоджує основні напрями контрольно-ревізійної роботи; здійснює внутрішній контроль та аудит на підприємствах, в установах й організаціях, що належать до сфери його управління. У контексті вищенаведеного зазначимо, що окремі напрями контрольної діяльності Мінфіну України, а також способи їх реалізації будуть детально розглянуті нами в наступному розділі представленого наукового дослідження.

- Державна казначейська служба України, яка відповідно до Положення «Про Державну казначейську службу України», що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику в сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів

- Державна служба фінансового моніторингу України, яка відповідно до Положення «Про Державну службу фінансового моніторингу України», що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2015 року № 537, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику в сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення ;

- Державна податкова служба України, яка відповідно до Положення «Про Державну податкову службу України» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 здійснює контроль за дотриманням вимог податкового законодавства, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС; здійснює податковий контроль за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу “витягнутої руки”;

- Державна митна служба України яка відповідно до Положення «Про Державну митну службу України» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 забезпечує та здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства з питань державної митної справи та в межах повноважень, визначених законом, законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Держмитслужбу, під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення; забезпечує та здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства з питань державної митної справи на всій території України, у тому числі у вільних митних зонах, територіальному морі, пунктах пропуску через державний кордон, прикордонній смузі та контрольованих прикордонних районах, виключній (морській) економічній зоні України та прилеглій зоні України; забезпечує та здійснює контроль за дотриманням підприємствами і громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; забезпечує та здійснює контроль за застосуванням митних режимів, цільовим використанням товарів, поміщених у відповідний митний режим; здійснює контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

- Національний банк України який згідно до закону України «Про Національний банк України» від 20 травня 2005 року здійснює контрольну діяльність у фінансовій сфері шляхом: встановлення для банків правил проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку та звітності, захисту інформації, коштів та майна; контролю створення платіжних інструментів, систем автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації; ліцензування банківської діяльності й операцій у передбачених законом випадках; ведення Державного реєстру банків, Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків; ведення офіційного реєстру ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем; здійснення попередньої кваліфікації осіб, які можуть брати участь у виведенні неплатоспроможних банків з ринку, та складання переліку таких осіб; здійснення відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютного регулювання; визначення порядку здійснення операцій в іноземній валюті, організації та здійснення валютного контролю за банками й іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій; організації інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей; видачі ліцензій на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей; забезпечення обліку переданих йому цінних паперів та інших коштовностей, що конфісковані (заарештовані) на користь держави та/або таких, які визнані безхазяйними; видачі ліцензій небанківським фінансовим установам, які мають намір стати учасниками платіжних систем, на переказ коштів без відкриття рахунків і відкликає їх відповідно до законодавства; ведення реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури; здійснення нагляду (оверсайт) платіжних систем і систем розрахунків; здійснення нагляду в сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за небанківськими фінансовими установами- резидентами, які є платіжними організаціями та/або членами/учасниками платіжних систем у частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів на підставі відповідних ліцензій, зокрема, Національного банку України (крім операторів поштового зв'язку в частині здійснення ними переказу коштів;

- Пенсійний фонд України, який відповідно до Положення «Про Пенсійний фонд України», що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. При цьому, вищенаведений суб'єкт здійснює контрольну діяльність у сфері управління фінансовою системою за наступними напрямками: аналізує ситуацію в сфері пенсійного забезпечення, забезпечує проведення щорічних актуальних розрахунків фінансового стану системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою та своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування й інших платежів, за достовірністю поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці й іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством; здійснює облік коштів Пенсійного фонду України, ведення статистичної та бухгалтерської звітності; тощо.

- Державна аудиторська служба України яка відповідно до Положення «Про Державну аудиторську службу України» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 р. № 43 проводить здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів;

Відповідно контрольно-перевірочні заходи щодо можливих порушень в економічній сфері здійснюють Рахункова Палата України, Пенсійний фонд України, НБУ, НКЦПФР, Державна фіскальна служба (ДФС), офіс фінансового контролю (ОФК), Державна податкова служба (ДПС), Державна митна служба (ДМС) та інші. Але найбільша кількість документальних перевірок суб'єктів господарювання здійснюється фахівцями ДПС, ДМС та ОФК. Моніторинг фінансових операцій в економіці України найчастіше проводиться Службою фінансового моніторингу України та Державною фіскальною службою України.

Заходи з протидії економічній злочинності відповідно до українського законодавства та наданих компетенцій виконують співробітники відповідних підрозділів Генеральної прокуратури України (ГПУ), Служби безпеки України (СБУ), Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та податкової міліції Державної фіскальної служби (ПМ ДФС).

Не зважаючи на таку чисельність органів управління фінансовою системою України, системно, питанням захисту вітчизняної економіки не займається жодний контролюючий чи правоохоронний орган. Боротьба з економічною злочинністю носить вибірковий та більш популістський характер направлений на переслідуванням корпоративних інтересів. Аби зрушити з місця та розпочати реальну роботу направлену на захист української економіки від зовнішніх та внутрішніх посягань, як підтверджує досвід багатьох розвинених іноземних країн, українське суспільство повинно врешті решт створити в складі Міністерства фінансів України, центрального органу виконавчої влади який відповідає за ефективне функціонування фінансової системи України, правоохоронний орган, який буде відповідати за економічну безпеку держави та забезпечувати необхідний рівень боротьби з економічною злочинністю. Для цього вони повинні мати, всю необхідну для системного забезпечення охорони економіки держави, законодавчу та матеріальну базу. Можливість застосовувати перш за все інноваційні аналітичні та оперативно-розшукові механізми викриття правопорушників, що скоїли злочин у сфері публічних фінансів та проводити досудове розслідування всіх злочинів які містяться в розділі 7 Кримінального кодексу України «Злочини у сфері господарської діяльності». Єдиний правоохоронний орган щодо забезпечення економічної безпеки України, повинен створюватись шляхом реформування правоохоронних та контролюючих органів.

Напрями реформування правоохоронних та контролюючих органів

- Створення необхідної нормативно-правової бази, яка буде регламентувати діяльність нового правоохоронного органу та взаємодію з іншими органами управління фінансовою системою України, при здійсненні діяльності направленої на забезпечення економічної безпеки країни;;

- Формування організаційних структур нового правоохоронного органу та інших органів управління фінансовою системою України;

- Організація професійного підбору кадрів до нового органу;

- Матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності нового правоохоронного органу та перерозподіл цих ресурсів в інших органах управління фінансовою системою України;

- Наукове супроводження та забезпечення діяльності реформованої фінансової системи України;

При створення нового правоохоронного органу має бути здійснено:

- Усунене дублювання повноважень та розмежовано компетенції контролюючих та правоохоронних органів що здійснюють управління фінансовою системою України;

- Визначено оптимальну чисельність співробітників нового правоохоронного органу з одночасним скороченням штатної чисельності інших органів управління фінансовою системою України;

- Демілітаризувати особовий склад нового правоохоронного органу, забезпечивши надання не менше 40% працівників статусу державного службовця.

Структура

До складу нового правоохоронного органу мають входити наступні підрозділи:

1. Аналітичний підрозділ з визначення ризикових чи протизаконних операцій.

Головні завдання:

- створення потужного аналітичного (безконтактного) механізму виявлення порушників вітчизняного законодавства;

- виявлення схем протизаконних мінімізації податків та розкрадань бюджетних коштів;

- виявлення повного кругу осіб (суб'єктів господарювання) причетних до економічних правопорушень;

- встановлення фактичної ціни реалізації імпортованих товарно-матеріальних цінностей кінцевому споживачу та отриманого доходу по всій схемі від ввозу до кінцевого продажу;

- визначення фактичної собівартості вироблених вітчизняних товарно-матеріальних цінностей та отриманого доходу по всій схемі від виробництва до продажу кінцевому споживачу;

- контроль за походженням коштів виведених в офшори;

- встановлення фактичних кінцевих отримувачів міжнародної фінансової допомоги та перевірка ефективності її використання;

- надання порушнику можливості виправитись без кримінального переслідування;

- інші.

2. Підрозділ з проведення аудиту суб'єктів господарювання.

Головні завдання:

- проведення, на підставі отриманих аналітичних досліджень, контрольно- перевірочних заходів;

- мінімізація контактів з суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні контрольних заходів (електронна перевірка);

- документальне оформлення виявлених економічних правопорушень;

- підготовка та передача перевірочних матеріалів про зафіксоване правопорушення до слідчого підрозділу.

3. Підрозділ фінансових розслідувань.

Головні завдання:

- проведення досудового розслідування кримінальних проваджень по економічним злочинам (розділ 7 КК України);

- проведення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих дій;

- захист суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції та рейдерських захоплень;

- зниження рівня «тіньової економіки» та її криміналізації;

- запровадження «електронного кримінального провадження»;

4. Науково-тренінговий центр.

Головні завдання:

- створення сучасної системи підготовки та перепідготовки кадрів для новоствореного правоохоронного органу;

- розробка нормативних та методичних документів для ефективної діяльності органу;

Схема реформування:

Аналітичний підрозділ з визначення ризикових чи протизаконних операцій замінює:

- Державну Службу фінансового моніторингу;

- Департамент стратегічного планування, звітності та координації здійснення державного фінансового контролю держаудитслужби;

- Департамент моніторингу ризикових операцій ДПС;

- Департамент маргетингу та управління митними ризиками ДМС.

Підрозділ з проведення аудиту суб'єктів господарювання замінює:

- Департамент аудиту ДПС та ДМС;

- Департаменти контролю різних галузей економіки Держаудитслужби.

Підрозділ фінансових розслідувань замінює:

- Головне оперативне управління ДФС;

- Головне слідче управління фінансових розслідувань ДФС;

- Головне управління внутрішньої безпеки Дфс.

Відповідно до наведеної схеми реформування створюється новий правоохоронний орган - Служба фінансових розслідувань, який підпорядковується Міністру фінансів України. До її складу у формі департаменту за конкурсом переводяться:

- Співробітники Державної служби фінансового моніторингу (останній ліквідовується);

- співробітники Державної аудиторської служби (остання ліквідовується);

- співробітники що проводять контрольно-перевірочні заходи(підрозділи аудита)

Державної податкової служби (остання стає сервісною службою з обслуговування платників податків та адміністрування податкових надходжень);

- співробітники проводять контрольно- перевірочні заходи (підрозділи пост-аудита) Державної митної служби (остання стає сервісною службою з обслуговування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та адміністрування митних платежів);

- співробітники Державної фіскальної служби (остання ліквідовується);

Внесення змін до статті 216 Кримінально- процесуального кодексу України з закріпленням виключної підслідності за Службою економічної безпеки злочинів у сфері господарської діяльності (розділ 7 Кримінального кодексу України) якщо вони пов'язані з публічними фінансами.

В результаті такого реформування в Україні з'явиться єдиний орган до повноважень якого входить проведення контрольно-перевірочних заходів та слідчих дій у суб'єктів господарської діяльності, що суттєво зменшить тиск на бізнес з боку державних органів. Завдяки оптимізації діяльності органів управління фінансової системою України замість 3-х центральних органів виконавчої влади буде створено один, а штатна чисельність буде скорочено більш ніж у два з половиною рази, що суттєво підвищить ефективність забезпечення економічної безпеки та зменшить навантаження на Державний бюджет України. фінансовий економічний бюджет законодавчий

Засоби забезпечення реформи

Для проведення реформи необхідно оновити чинні та прийняти низку нових нормативно-правових актів. Зокрема:

- розробити та прийняти Програму реформування органів управління фінансовою системою України;

- розробити та прийняти проект Закону України «Про фінансову систему України»;

- розробити та прийняти проект Закону України «Про службу фінансових розслідувань»;

- внести зміни до Кримінально- процесуального кодексу України;

- внести зміни до Податкового кодексу України;

- внести зміни до Митного кодексу України;

- внести зміни до Бюджетного кодексу України;

- внести зміни до інших законодавчих актів які пов'язані з функціонування фінансової системи України;

- розробити нові відомчі нормативно- правові акти щодо діяльності Служби економічної безпеки України;

- внести відповідні зміни до відомчих нормативно-правових актів;

Для забезпечення реформування суб'єктів фінансової системи України та створення Служби економічної безпеки України необхідно:

- Для проведення прозорого конкурсу на вступ до Служби економічної безпеки України розробити єдину систему професійно-кваліфікаційних вимог до працівників;

- Здійснити реформу системи підготовки кадрів у вищих навчальних закладах для органів управління фінансовою системою України, шляхом зменшення загальної кількості відомчих вищих навчальних закладів;

- Суттєво збільшити кількість посад, що обіймаються цивільними особами, які не мають спеціальних звань (насамперед у господарських, фінансово-економічних, реєстраційних, обслуговуючих підрозділах, кадрових апаратах, тощо).

- Розробити ефективну систему заохочень до працівників Служби економічної безпеки України за сумлінне та кваліфіковане виконання професійних завдань;

- Створити науково-тренінговий центр з підготовки та підвищення кваліфікації працівників Служби економічної безпеки України;

- Розробити дієві механізми забезпечення реалізації норм соціального захисту працівників Служби економічної безпеки України.

Наукове забезпечення реформування

- Забезпечення спрямованості відомчих наукових досліджень на вирішення актуальних практичних проблем у діяльності Служби економічної безпеки України

- Розроблення дієвого механізму запровадження інновацій у правоохоронній і контрольній діяльності Службою економічної безпеки України;

- Розроблення на системному рівні інноваційних методик щодо провадження правоохоронної та контрольної діяльності Службою економічної безпеки України;

- створення банку правоохоронних методик Службою економічної безпеки України;

- розроблення сучасних методик об'єктивного оцінювання ефективності діяльності Служби економічної безпеки України;

Фінансове та матеріально-технічне забезпечення

- Централізоване обрахування фінансових витрат на проведення реформування органів управління фінансовою системою України, у тому числі витрати на створення, ліквідацію, злиття, реорганізацію окремих складових зазначених органів, їх матеріально-технічне забезпечення тощо;

- Щорічне визначення плану витрат бюджетних коштів на реалізацію заходів з реформування фінансової системи України на основі єдиних для всіх органів управління нормативів фінансового та матеріально-технічного забезпечення (грошового, речового, продовольчого тощо);

- Прийняття відповідних урядових рішень для підвищення соціального захисту працівників Служби економічної безпеки України, зокрема щодо забезпечення належного рівня їх житлово-побутових умов, медичного обслуговування, та запровадження дієвого механізму реалізації цих рішень.

- Формування пріоритетів забезпечення Служби економічної безпеки України новітніми засобами протидії злочинності, заснованими на використанні інформаційних, телекомунікаційних та інших високих технологій

Контроль процесу реформування

- Розробити на основі цієї Концепції Програму реформування органів управління фінансовою системою України з визначенням конкретних заходів, термінів їх виконання та виконавців;

- проводити у Міністра фінансів України щомісячне заслуховування керівника Служби економічної безпеки України щодо стану проведення реформи;

- проводити щоквартальний розгляд на засіданнях Кабінету Міністрів України питань про перебіг виконання програмних документів, прийнятих на основі цієї Концепції.

- проводити в сесійній залі Верховної Ради України щорічне заслуховування керівника Служби економічної безпеки України щодо стану економічної безпеки України та рівня тіньової економіки.

Размещено на Allbest.ru