Суб'єкти забезпечення ґендерної політики в Україні

Також не можемо не звернути увагу на ту ж надлишковість та дублювання функцій, адже відповідно до абзацу 2 статті 9 зазначеного Закону Уповноважений ВРУ з прав людини «у рамках здійснення контролю за додержанням прав та свобод людини і громадянина здійснює контроль за дотриманням рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Також у структурі Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини функціонує ще один суб'єкт, а саме Управління моніторингу рівних прав і свобод (далі-Управління)[19].

Основними завданнями Управління відповідно до затвердженого Положення (наказом Уповноваженого ВРУ з прав людини від 02.07.2018) є:

1) забезпечення реалізації повноважень Уповноваженого ВРУ з прав людини у сфері здійснення парламентського контролю за дотриманням принципів недискримінації та тендерної рівності, прав внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, а також виборчих прав громадян;

2) забезпечення в межах повноважень моніторингу стану дотримання принципів недискримінації та тендерної рівності, прав внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, а також виборчих прав громадян державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності;

3) забезпечення поновлення порушених прав людини і громадянина.

Іншими словами, функції зазначеного суб'єкта зводяться до інформаційно-наглядових. І знову бачимо повторення повноважень. Адже до завдань Урядового уповноваженого з тендерних питань теж входить предмет здійснення парламентського контролю за тендерною рівністю з боку ВРУ.

У червні 2017 року урядом прийнято постанову, якою запроваджено посаду Урядового уповноваженого з питань тендерної політики (далі - Урядовий уповноважений) [10]. Відповідно до Постанови КМУ від 07.06.2017 № 390 завданнями Урядового уповноваженого є:

1) сприяння забезпеченню реалізації єдиної державної політики, спрямованої на досягнення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства;

2) участь відповідно до компетенції у координації роботи міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

3) проведення моніторингу щодо врахування Кабінетом Міністрів України принципу тендерної рівності під час прийняття нормативно-правових актів;

4) участь у здійсненні Прем'єр-міністром України представництва Кабінету Міністрів України у міжнародних зустрічах і форумах, у тому числі з Комісією ООН зі статусу жінок, Радою безпеки ООН на сесіях з порядку денного «Жінки, мир, безпека», Ради Європи, ОБСЄ тощо;

5) співпраця та взаємодія з громадянським суспільством з питань щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства.

І в черговий раз спостерігаємо повторення функцій одних органів іншими. Наприклад, повноваження, які стосуються проведення моніторингу щодо врахування Кабінетом Міністрів України принципу тендерної рівності під час прийняття нормативно-правових актів, продубльовано із Департаментом гуманітарної та соціальної політики, про який ми писали вище.

Також частина функцій є досить розмитою і немає прописаних деталей їх реалізації, що тягне за собою недостатню ефективність у роботі.

Проте серед зрозумілого є те, що посада Урядового уповноваженого здебільшого наповнена інформаційними та експертними функціями, зрештою, як і в багатьох інших органах.

Узагальнюючи вищевикладений матеріал, доходимо таких висновків:

- встановлено, що реалізація забезпечення політики рівноправності в Україні неможлива без чіткої організованої системи суб'єктів такого забезпечення, в якій кожному з них відведено конкретне місце та кожен з яких виконує свої функції. Натепер така система відсутня;

- встановлено, що структура та основні функції інституціонального механізму забезпечення тендерної рівності визначені Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

- здійснено класифікацію органів влади - суб'єктів забезпечення тендерної рівності. За основу класифікації було взято критерій функцій органів влади. До них віднесено: консультативно-дорадчі, контрольні, координаційні, інформаційно-наглядові;

- встановлено, що через велику кількість повноважень, які дублюються між різними суб'єктами, недосконалою є координація та, як наслідок, неналежне виконання обов'язків суб'єктами забезпечення. У зв'язку з цим пропонуємо удосконалити механізм здійснення повноважень шляхом аналізу функцій, передачі їх одним органом іншому або ж ліквідації органу в принципі тощо.

Література

1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96. URL: https://www.president.gov.ua/documents/constitution.

2. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 № 2947-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2947-14#Text.

3. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2441-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2341-14#Text.

4. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII. URL: https: / /zakon.rada.gov.ua/laws/ show/322-08#Text.

5. Про загальнообов' язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 02.03.2000 № 1534-III. URL: https:/ / zakon.rada.gov.ua/ laws/ show/ 1533-14#Text (дата звернення: 24.03.2021).

6. Про запобігання та протидію домашньому насильству: Закон України від 14.11.2016 № 5294. URL: https:/ / zakon.rada.gov.ua/ laws/ show / 2229-19#Text (дата звернення: 24.03.2021).

7. Про зайнятість населення: Закон України від 05.07.2012 № 5067-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/5067-17#Text (дата звернення: 24.03.2021).

8. Про державну допомогу сім'ям з дітьми: Закон України від 21.11.1992 № 2811-XII. URL: https:/ / zakon.rada.gov.ua/ laws/ show / 2811-12#Text (дата звернення: 24.03.2021).

9. Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: Закон України від 08.09.2005 № 2866-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2866-15#Text (дата звернення: 24.03.2021).

10. Про Урядового уповноваженого з питань тендерної політики: Постанова Кабінету Міністрів від 7 червня 2017 р. № 390. URL: https://www.kmu. gov.ua/npas/250049925 (дата звернення: 24.03.2021).

11. Про вдосконалення роботи центральних і місцевих органів виконавчої, влади щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків: Указ Президента України від 26.07.2005. URL: https: / / zakon.rada.gov.ua / laws/ show/1135/2005#Text (дата звернення: 24.03.2021).

12. Адміністративне право України: Акад. курс: підручник у 2 т. / гол. ред. В.Б. Авер'янов. Т. 1. Загальна частина. Київ: Юридична думка, 2007. 584 с.

13. Андреева Г.Н. Субьекты конституционного права. Конституционное право: Словарь. Москва, 2001. С. 481.

14. Великий тлумачний словник сучасної. української, мови / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. Київ-Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. 1440 с.

15. Ґендерна політика в системі державного управління: підручник / за заг. ред. Білинської. М.М. Запоріжжя: Друкарський світ, 2011. 132 с.

16. Державне управління: навчальний посібник / Малиновський В.Я. Вид. 2-ге, допов. і переробл. Київ: Атіка, 2003. 576 с.

17. Матузов Н.И. Коллизия в праве: причины, виды и способы разрешения. Правоведение. 2000. № 5. С. 225-244.

18. Основи держави і права: навчальний посібник / За ред. В.В. Комарова. Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. 258 с.

a. Структура секретаріату: вебсайт. URL: https:/ / www.ombudsman. gov.ua/ua/page/secretariat/struktura- sekretariatu/.

19. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): підручник. Видання 2-е, перероблене і доповнене / за ред. Скакун О.Ф. Харків: Еспада, 2009. 752 с.

20. Теория государства и права: курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. Москва: Юристъ, 2000. С. 517.

21. Фінансове право: підручник / М.П. Кучерявенко, Д.О. Білінський, О.О. Дмитрик та ін. ; за ред. д-ра юрид. наук, проф. М.П. Кучерявенка. Харків: Право, 2013. 400 с.

Размещено на Allbest.ru