Природа та структура теоретичної юридичної науки

по-друге, іншим складником сутності є сукупність необхідних (істотних, сутнісних) властивостей і відносин явища, визначення яких можливо назвати менш глибоким попереднім пластом розуміння сутності. Властивостями виступають як потенційні можливості (невиявлені), так і реально властиві явищу (категорії) ознаки.

Отже, під ознакою ми маємо на увазі наявність або відсутність властивості у явища (категорії), а також наявність або відсутність відношення між явищами (категоріями). Аналіз термінологічного значення поняття «правова природа» у теоретичній юридичній науці має визначальне значення, та присутність в ньому терміна «правова» вказує на те, що явище визначається з точки зору права. Якщо наявність правової природи у тому чи іншому правовому явищі (категорії) - це аксіома, то значення буде мати її визначення, виявлення, що полягатиме в аналізі з позиції права його істотних властивостей (як потенційно можливих, так і реально властивих ознак) і розкритті підстав.

На підставі здійсненого вище дослідження лексичного значення категорії «природа» необхідно визначити, що теорія права спирається на загальноприйняте визначення, сформульоване С.С. Алексєєвим і І.В. Матвєєвим, які розуміють сутнісний (феноменологічний) аналіз поєднання «правова природа», що зводиться до юридичних характеристик, структури, місця і ролі явища (категорії) серед інших [6, с. 172].

Можливо виокремити декілька уявлень про природу загальнотеоретичної науки, що будуть пов'язані із процесом пізнання. Перш за все, це реалістична природа, що полягає у дослідженні об'єкта як реальності, що має логічно завершений характер, а пізнання є результатом узагальнення наявних фактів. Більш високим рівнем природи, науки є інтерпретація, пов'язана з можливістю не лише констатації, а й розуміння об'єкта пізнання. І нарешті, репрезентована природа теоретичної науки пов'язується з можливим впливом на об'єкт пізнання з метою його практичного удосконалення та взаємодією з науковим співтовариством з метою апробації та поширення результатів пізнання.

На нашу думку, природа загальнотеоретичної науки виявляється у її соціально-політичній, фундаментальній, методологічній сутності та системно утворюючих, політико-ідеологічних навчально-виховних, філософсько-пізнавальних, світоглядних, прогностичних властивостях.

Питання про структуру теоретичної юридичної науки традиційно актуальне для правознавства. Без даних про структуру вельми складно (якщо взагалі можливо) опрацьовувати будь-яку іншу правову проблематику, обґрунтовано і впевнено проводити запропоновані рішення в життя. Вимога наукової обґрунтованості рекомендацій, що створюються для юридичної практики (наприклад, за частиною змісту юридичних приписів та їх систематизації), зумовлює потребу в пізнанні структури правової науки взагалі, у виявленні константних і закономірних зв'язків між елементами теоретико-правової науки.

Сучасна вітчизняна правова доктрина відзначена активним інтересом до дослідження структурної побудови теоретичної юридичної науки. Фахівці права наголошують на необхідності перегляду, переосмислення і переробки тих наукових підходів, що прийнято вважати традиційними, ортодоксальними, майже офіційними. У певному аспекті з дискусіями про систему теоретичної юридичної науки складно конкурувати, мабуть, навіть доктринальним диспутам стосовно розуміння самої юридичної науки, оскільки в останньому випадку і багатогранність самого кореспондуючого явища і феномена, і варіативність сприйняття визнаються допустимими набагато частіше. Незважаючи на те, що питання про структурну будову системи юридичної науки можна віднести в юриспруденції до вічних, у сучасній науці воно інтерпретується переважно через дуалістичну теорію і (або) за допомогою галузевої моделі. Але багато аспектів проблематики (як щодо безпосередньо самої структури, так і щодо системи юридичної науки у цілому) і до цього часу залишаються невирішеними або дуже спірними. Загальнотеоретичних досліджень, присвячених структурі юридичної теоретичної науки, у сучасній науці дуже мало.

Структура теоретичної науки складається з елементів, що визначають внутрішні та зовнішні закономірні взаємозв'язки і володіють, порівняно з іншими частинами відповідної будови, стабільними, досить статичними властивостями. У зв'язку із цим, незалежно від того, наскільки масштабними будуть виокремлені неструктурні елементи, система у будь-якому разі буде логічною (у тому числі і завершеною). Структурні елементи в системі також будуть існувати завжди. Інакше неможливо констатувати наявність самої системи. Структурні елементи системи науки права є тими показниками, що існують у праві (лише ті, що залежать від конкретно-історичного правового буття) і відображають його сутність. Головними властивостями системи теоретичної правової науки є: а) змістова єдність;

б) внутрішнє впорядковане дроблення;

в) логічність; г) наявність закономірних взаємозв'язків; д) стабільність структурних елементів (у співвідношенні з динамізмом інших компонентів системи). При цьому саме структурні елементи забезпечують взаємодію в системі будови.

Необхідно наголосити, що феномени держави і права, досліджувані теоретичною юридичною наукою, не є виключно науковою монополією правознавців. Зазначені феномени є й культурно-історично-етич- ними категоріям та інститутами. І саме цей аспект їхньої інституційної еволюції відкриває можливість структурно-дисциплінарного підходу в осмисленні правової природи та правових процесів як соціокультурних практик і традицій. Адже будь-яке наукове пізнання може бути охарактеризоване як завершене, однак свою повноцінність теорія набуває лише тоді, коли вона застосовується до актуальних питань практичного життя [9, с. 137].

На думку Ю.А. Вєдєнєєва, можливість подолання або перевизначення традиційної логіки побудови теоретичної юридичної науки полягає у логіці включення до її складу (як концептуального ядра) вивчення не тільки історичних контекстів виникнення і розвитку державно-правових інститутів і формальних мов правового звернення, але й насамперед соціокультурних (ментальних і когнітивних) підстав і форм відтворення самої системи юридичних знань про державу і право [10, с. 22].

Дещо спрощений підхід до визначення структурних елементів теоретичної юридичної науки обґрунтовує М.В. Кравчук, наголошуючи на виокремленні методології, теорії держави та теорії права [11, с. 23]. А.М. Кучук дещо розширює діапазон елементів структури теоретичної юридичної науки, додаючи до елементів закономірності держави і права систему категорій і понять, принципи права, правові аксіоми, правотворчу, правоінтерпретаційну і правозастосовну діяльність [12, с. 420], а О.Л. Копиленко цілком слушно відносить сюди сутність форми, функції, механізм взаємодії держави і права; основні державно-правові категорії; державно-політичну та правову свідомість і правову культуру [13, с. 20].

Така розбіжність у поглядах вчених може бути пояснена певними особливостями юридичної науки. Особливе місце серед них належить соціологізації, зумовленості різними типами праворозуміння, впливу євроінтеграційних процесів, зростанню значення порівняльно-правових досліджень [14, с. 192].

До структурних елементів сучасної теоретичної науки (предметний підхід) слід віднести такі:

1) загальнотеоретичні питання юридичної науки. Проблеми функціонування і розвитку юриспруденції, зокрема її змісту, функцій, структури та методології пізнання. Вироблення теоретичних пропозицій удосконалення функціонування держави і права;

2) теорія держави. Проблеми держави як форми організації та управління суспільством. Поняття, сутність, типологія, функції, механізм, форма держави, її місце в політичній системі громадянського суспільства та ін.;

3) теорія права. Проблеми внутрішньої організації права як регулятора суспільних відносин, зокрема: поняття, сутності, змісту, принципів, функцій, структури і форми права; формування і дії права;

4) теорія прав людини. Співвідношення категорій «людина», «особа», «громадянин». Взаємодія особи з іншими соціальними інститутами. Поняття та класифікація прав людини, їхнє співвідношення з правами громадянина. Теоретичні основи правового статусу суб'єктів права;

5) теорія юридичної техніки, законодавчої стилістики, методів тлумачення права в діяльності правотворчих, правозастосовчих та інших органів і установ;

6) теорія правових систем (юридична компаративістика). Поняття, ознаки, структура, функції правової системи, її співвід

7) ношення з іншими підсистемами соціальної системи.

Типи (сім'ї) правових систем та їх змістова характеристика. Сучасне порівняльне право, акумулюючи досвід країн світового співтовариства, дозволяє не лише використовувати різні варіанти правових рішень, а і розглядати їх в історичному аспекті, надаючи можливість оцінити ефективність рішення, що приймається на соціальному рівні.

Висновки

Таким чином, природа теоретичної юридичної науки - розуміння її сутності та змісту, що охоплює сукупність складників, які забезпечують систему наукових знань, умінь, навичок. У сучасне розуміння зазначених категорій «сутність» та «зміст» теоретичної юридичної науки входить:

а) теоретична основа як науково-теоретична база, концептуальна система знань, що відображає відповідну галузь дійсності. Структура теоретичної основи складається з термінів, категорій, дефініцій. Наприклад, юридичні категорії - юридична відповідальність, правове регулювання, позовна давність;

б) практична основа як організаційно- практична діяльність і накопичений досвід у правовій сфері. Наприклад, публікації власних досліджень, пропозиції, засновані на теоретичному або практичному досвіді;

в) методологічна основа як спосіб організації пізнавального процесу за допомогою певних принципів, прийомів, методів і засобів. Наприклад, історичний метод - вивчення історії розвитку теоретичної юридичної науки.

Система теоретичної юридичної науки - це сукупність взаємозалежних наук, що вивчають право і державу як відносно відокремлені, самостійні соціальні інститути, де і право, і держава досліджуються і як самостійні категорії, і у взаємозв'язку між собою та у взаємозв'язку з людиною та суспільством. Зазначені категорії досліджуються як багатофункціональні складні категорії, що історично розвиваються й одночасно зберігають певне коло власних ознак незмінними.

Систему теоретичної юридичної науки доцільно розглядати в об'єктивному і суб'єктивному аспектах. Керуючись «еталонними» ознаками, ми пропонуємо оптимальну структуру системи теоретичної юридичної науки, що складається з п'яти компонентів: а) склад теорії держави і права як науки; б) теоретичні проблеми співвідношення суспільства, держави і права; в) теорія держави; г) теорія права; д) теоретичні проблеми формування світового правопорядку.

Список використаних джерел

1. Меліхова О.Ю. Поняття, ознаки та функції юридичної науки як об'єкта організаційно-правового механізму управління: теоретико-правовий аналіз. Юридичний науковий електронний журнал. 2013. № 1. С. 127-130.

2. Новий тлумачний словник української мови: в 3-х томах. Т. 2. Київ: Видавництво «Аконіт», 2008. 926 с.

3. Аристотель С. Метафизика / пер. с греч. А.В. Кубицкого. Москва: Эксмо, 2008. С. 111.

4. Оніщенко Н.М. Проблеми поняття сутності та природи права. Часопис Київського університету права, 2009. № 4. С. 4-8.

5. Черникова Н.В. Природа науки и критерии научности. Гуманитарный вектор. 2012. № 3 (31). Серия «Философия и культурология». С. 89-97.

6. Алексеев С. С. Теория права. Москва: Издательство БЕК, 1995. 320 с.

7. Матвеев И.В. Правовая природа недействительных сделок. Москва: Юрдитин- форм, 2004. С. 5.

8. Захаров А.В. Создание юридических лиц: правовые вопросы: монография. Москва: Норма, 2002. 112 с.

9. Петришин О.В. Проблеми соціалізації правової науки. Право України, 2010. № 4. С. 133-142.

10. Вєдєнєєв Ю.А. Юридическая наука: система и структура. Теория права. 2016. № 2-3. С. 20-25.

11. Кравчук М.В. Теорія держави і права: навчальний посібник. Тернопіль: Карт-бланш, 2002. 247 с.

12. Теорія держави і права: підр. Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2014. 468 с.

13. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник. Київ: Юрінком Інтер, 2016. 400 с.

14. Гуменюк Т. Концепти функціонування сучасної юридичної науки. Підприємництво, господарство і право, 2018. № 4. С. 188-192.

Размещено на Allbest.ru