Міжнародно-правова доктрина та судова практика формування податкового кредиту за операціями з контрагентом, що має ознаки фіктивності

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав, визначених частиною п'ятою статті 346 КАС України, для передачі справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на її розгляд та повернула зазначену справу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Отже, Велика Палата не вбачає, що ця справа містить виключну правову проблему, і що така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. В Ухвалі від 26 березня 2018року у справі №826/19939/16 (К/9901/4919/17) (провадження № 11-279апп18) Велика Палата Верховного Суду щодо наявності, зокрема, вироку суду відзначає, що «у кожній конкретній справі суд має надавати правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи. Тому у цій справі не вбачається виключної правової проблеми». Велика Палата установила, що «до повноважень Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, належить вирішення питань про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення при вирішенні юридичних спорів в адміністративних справах чи проблем щодо забезпечення захисту прав, свобод або інтересів. Реалізація таких повноважень пов'язана з наявністю правових проблем. Отже, правовідносини у цій справі, що виникли на стадії касаційного розгляду, можуть бути вирішені Касаційним адміністративним судом як належним судом». Після такого висновку Великої Палати постановою Верховного Суду від 6 червня 2018 року касаційна скарга Офісу великих платників податків ДФС була задоволена частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, якими позов ТОВ «Фудмережа» до Офісу великих платників податків ДФС України було задоволено, було скасовано, та справа була направлена на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Отже, важливим є висновок Великої Палати Верховного Суду, що при вирішенні спорів у сфері формування податкового кредиту за операціями з контрагентом, який має ознаки фіктивності, «у кожній конкретній справі суд має надавати правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи». Велика Палата Верховного Суду у цьому Висновку зазначила, що саме до повноважень Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, належить вирішення питань про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення при вирішенні юридичних спорів в адміністративних справах чи проблем щодо забезпечення захисту прав, свобод або інтересів. Таким чином, забезпечення сталості та єдності судової практики у сфері правовідносин, що досліджується, Великою Палатою віднесено до сфери повноважень Касаційного адміністративного суду.

На наш погляд, така правова позиція Великої Палати Верховного Суду потребує принаймні уточнення. Вважаємо, що якщо Велика Палата відповідно до положень частини шостої статті 347 КАС України дійшла висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, та зазнаючи, що у цій справі не вбачається виключної правової проблеми, повинна обґрунтувати такий висновок. Лише констатація того, що «у кожній конкретній справі суд має надавати правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи», на наше переконання, не є достатньою підставою для висновку, що «у цій справі не вбачається виключної правової проблеми». Вважаємо, що Велика Палата повинна здійснити власне тлумачення правової норми, яка викладена у частині п'ятій статті 346 КАС України, та дати визначення поняття «справа, що містить виключну правову проблему», розкрити критерії визначення «виключної правової проблеми». Саме на цій основі, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, у подальшому необхідно дійти відповідного висновку.

Разом з цим, незважаючи, на наш погляд, на певні недоліки Ухвали Великої Палати Верховного Суду від 26 березня 2018 року у справі № 826/19939/16 (К/9901/4919/17), ми погоджуємося, що у цій справі не вбачається виключної правової проблеми. Ухвалюючи рішення про передачу справи № 825/19939/16 за позовом ТОВ «Фудмережа» до Офісу великих платників податків ДФС України на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в Ухвалі про передачу зазначила: «Важливо зауважити, що обґрунтовуючи правову позицію, кожна із сторін та суди посилаються на судову практику Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, Європейського суду з прав людини, які свідчать, що найбільш неоднозначною була і є практика вирішення спорів у адміністративних справах про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з відсутністю, на думку податкового органу, у платника податку права на податковий кредит або неправомірністю формування витрат. Протиріччя виникають, як правило, за різної оцінки судами доказів при встановленні факту реальності господарських операцій та фактичності їх здійснення. Особливо розбіжності мають місце при наданні судами оцінки такому доказу як вирок місцевого суду, яким встановлено факт фіктивності господарської діяльності підприємства, з яким позивач мав господарські відносини до винесення вироку...». У постанові Верховного Суду від 6 червня 2018року у зазначеній справі №825/19939/16 за позовом ТОВ «Фудмережа» до Офісу великих платників податків ДФС України, яка була ухвалена після повернення зазначеної справи Великою Палатою Верховного Суду, зазначається: «Обставини, встановлені вироком суду у кримінальній справі відносно фізичної особи, не спростовують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами». А у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 802/2231/17-а за адміністративним позовом ТОВ «Підприємство «Авіс» до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (адміністративне провадження № К/9901/56869/18, № К/9901/56970) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що «сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій».

Таким чином, Верховний Суд зробив важливий крок відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України. Але Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не має процесуальних повноважень відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України та Верховного Суду. Це може зробити Велика Палата Верховного Суду у разі, якщо суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, відповідно до вимог абз. 8 пункту 1 розділу УП «Перехідні положення» та частини третьої статті 346 КАС України передасть справу на її розгляд у порядку, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України та Верховного Суду.

Тому, якщо необхідно відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України, а також рішенні Верховного Суду, з урахуванням вимог статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повинен бути застосований правовий механізм, визначений в оновленому Кодексі адміністративного судочинства України. На наш погляд, найбільш вірно було б, керуючись положеннями частини третьої статті 346, статтею 347 та абз. 8 пункту 1 розділу УІІ «Перехідні положення», якщо б суд, який розглядає відповідну справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передав би її на розгляд Великої Палати у разі, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України і рішенні Верховного Суду. Саме такий підхід, на нашу думку, відповідає принципам верховенства права і законності та забезпечує правову визначеність.

Висновки

1. Сформульовані Верховним Судом України правові позиції у сфері формування податкового кредиту за операціями з контрагентом, який має ознаки фіктивності, які сприймаються більшістю платників податків як спірні, і досі залишаються усталеними в правозастосовчій діяльності національних судів.

2. Новий Верховний Суд зробив важливий крок відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах у сфері формування податкового кредиту за операціями з контрагентом, який має ознаки фіктивності, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України. З метою забезпечення сталості та єдності судової практики у сфері формування податкового кредиту за операціями з контрагентом, який має ознаки фіктивності, у тому разі, якщо необхідно відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України, а також рішенні Верховного Суду, суд, який розглядає відповідну справу в касаційному порядку, керуючись положеннями частини третьої статті 346, статтею 347 та абз. 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення», передає відповідну справу на розгляд Великої Палати.

3. Велика Палата Верховного Суду, якщо відповідно до положень частини шостої статті 347 КАС України дійшла висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, та зазнаючи, що у цій справі не вбачається виключної правової проблеми, на наш погляд, повинна обґрунтувати такий висновок. Лише констатація того, що «у кожній конкретній справі суд має надавати правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи», на наше переконання, не є достатньою підставою для висновку, що «у цій справі не вбачається виключної правової проблеми». Дослідження поняття «виключна правова проблема» може у разі de lege ferende стати певним «фільтром» допуску відповідної судової справи до касаційного перегляду.

Список використаних джерел

1. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст 141.

2. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції (2003). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text (Дата звернення: 13.07.2020).

3. Конвенція Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обороту наркотичних засобів і психотропних речовин (1988). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_096#Text (Дата звернення: 13.07.2020).

4. Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму (1990). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_948#Text (Дата звернення: 13.07.2020).

5. Конвенція Ради ЄС про захист фінансових інтересів Європейських співтовариств (1995). URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/uploaded-files/radi-vid-26-lipnya-1995-roku-pro-ukladennya-konventsii-pro-zakhist-finansovikh-interesiv-evropeyskikh-spivtovaristv-95c-31603.pdf (Дата звернення: 13.07.2020).

6. Короткий опис структури й основних положень типового договору про уникнення подвійного оподаткування у світлі Модельної податкової конвенції ОЕСР. Вісник МСФЗ. Світовий досвід. Українська практика. Травень, 2015. №10. URL: https://msfz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/FZZ00128 (Дата звернення: 13.07.2020).

7. Багатостороння Конвенція ОЕСР (MLI) про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (2016). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/376_001-16#n2 (Дата звернення: 13.07.2020).

8. Сорок Рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей: Додаток до постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 28 серпня 2001р. № 1124. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1124-2001-%D0%BF#Text (Дата звернення: 13.07.2020).

9. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 2 червня 2016 р. № 1402-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2016. № 31. Ст. 545. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text (Дата звернення: 13.07.2020).

References

1. Konstytutsiya Ukrainy, priynyata na pyatiy sesiyi Verkhovnoyi Rady Ukrainy 28 chervnya 1996 roku. (1996). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrainy, 30, St. 141.

2. OON. (2003). Konventsiya Orhanizatsiyi Obyednanykh Natsiy proty koruptsiyi. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text (Last accessed: 13.07.2020) [in Ukrainian].

3. OON. (1988). Konventsiya Orhanizatsiyi Obyednanykh Natsiy pro borotbu proty nezakonnoho oborotu narkotychnykh zasobiv i psykhotropnykh rechovyn. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_096#Text (Last accessed: 13.07.2020) [in Ukrainian].

4. Rada Yevropy. (1990). Konventsiya Rady Yevropy pro vidmyvannya, poshuk, aresht ta konfiskatsiyu dokhodiv, oderzhanykh zlochynnym shlyakhom, ta pro finansuvannya teroryzmu. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_948#Text (Last accessed: 13.07.2020) [in Ukrainian].

5. Rada ES. (1995). Konventsiya Rady ES pro zakhyst finansovykh interesiv Yevropeyskykh spivtovarystv. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/uploaded-files/radi-vid-26-lipnya-1995-roku-pro-ukladennya-konventsii-pro-zakhist-finansovikh-interesiv-evropeyskikh-spivtovaristv-95c-31603.pdf (Last accessed: 13.07.2020) [in Ukrainian].

6. Korotkyy opys struktury y osnovnykh polozhen typovoho dohovoru pro unyknennya podviynoho opodatkuvannya u svitli Modelnoyi podatkovoyi konventsiyi OESR. (2015). Visnyk MSFZ. Svitovyy dosvid. Ukrayinska praktyka, Traven, 10. URL: https://msfz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/FZZ00128 (Last accessed: 13.07.2020) [in Ukrainian].

7. OESR. (2016). Bahatostoronnya Konventsiya OESR (MLI) pro vykonannya zakhodiv, yaki stosuyut'sya uhod pro opodatkuvannya, z metoyu protydiyi rozmyvannyu bazy opodatkuvannya ta vyvedennyu prybutku z-pid opodatkuvannya. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/376_001-16#n2 (Last accessed: 13.07.2020) [in Ukrainian].

8. Sorok Rekomendatsiy Hrupy z rozrobky finansovykh zakhodiv borotby z vidmyvannyam hroshey: Dodatok do postanovy Kabinetu Ministriv Ukrayiny ta Natsionalnoho banku Ukrayiny vid 28 serpnya 2001 r. № 1124. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1124-2001-%D0%BF#Text (Last accessed: 13.07.2020) [in Ukrainian].

9. Verkhovna Rada Ukrainy. (2016). Pro sudoustriy i status suddiv: Zakon Ukrayiny № 1402-VIII. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny, 31, St.545. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text (Last accessed: 13.07.2020) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru