Методологічний підхід до формування механізму модернізації системи публічного управління на основі децентралізованих інформаційних платформ

Описано складові елементи перспективного механізму модернізації системи публічного управління. Побудувано комбінацію засобів впливу і "підштовхувань" під час спроби утворити нову суспільну цінність за допомогою децентралізованих інформаційних платформ.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.11.2022
Размер файла 2,2 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Размещено на http://allbest.ru

МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ НА ОСНОВІ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПЛАТФОРМ

Кудь Александр Александрович,

Генеральний директор ТОВ «СІМКОРД»; член правління громадської організації «Науково-дослідний центр економіко-правових рішень у сфері застосування технологій розподіленого реєстру».

Харків, Україна.

Анотація. Спираючись на логіку формування значущої суспільної цінності для сучасного суспільства і методологію теорії управління та кібернетики, у статті запропоновано авторський підхід до формування механізму модернізації системи публічного управління на основі децентралізованих інформаційних платформ. Його сутність полягає у послідовному описі складових елементів перспективного механізму модернізації, побудові комбінації засобів впливу та «підштовхувань», розробленні власного визначення механізму модернізації з використанням наведеного прикладу утворення нової і значущої суспільної цінності й, нарешті, рекомендацій для більшої керованості та стійкості модернізованої системи публічного управління після запровадження механізму модернізації. З теоретичного погляду, на наведеному прикладі формування нової і беззаперечної суспільної цінності через обґрунтування підходу до вирішення проблеми «зайвих людей» у ХХІ столітті пропонований механізм модернізації системи публічного управління на основі децентралізованих інформаційних платформ може вважатися черговим і нестандартним кроком у публічній політиці та у державному будівництві. Завдяки задіяним інструментам і допоміжним механізмам цей механізм модернізації здатний нейтралізувати або компенсувати розрив між нижчим рівнем економічного та культурного розвитку і більш високими формами політичного режиму, що стає можливим завдяки цінним властивостям децентралізованих інформаційних платформ забезпечувати прозорість, демократичність і проблематичність для адміністративних зловживань керівною владою. У статі розроблено методологічний підхід до формування механізму модернізації системи публічного управління на основі децентралізованих інформаційних платформ. Головним пропонованим способом вирішення проблеми «зайвих людей» у найближчому майбутньому вбачається прямий наслідок застосування децентралізованої інформаційної платформи - це легке утворення численних мікродецентралізованих інформаційних платформ підготовленими їх користувачами у межах «материнської» децентралізованої інформаційної платформи і, відповідно, нарощування ділової активності у цих численних екосистемах сервісів і самозайнятості. З практичного погляду, більшість елементів пропонованого механізму модернізації вже реально апробовані на практиці та запроваджуються зараз у вигляді побудованої з нуля екосистеми децентралізованої інформаційної платформи «Система Bitbon» українського походження.

Ключові слова: децентралізована інформаційна платформа; механізм модернізації; елементи системи; цифровий актив; суспільна цінність; система публічного управління.

публічне управління модернізація вплив інформаційний децентралізований

ВСТУП / INTRODUCTION

Постановка проблеми. Із дедалі більшим поширенням у світі віртуальних активів та інформаційних платформ рано чи пізно постали б два питання: чи може суспільство брати з них краще, а чималі ризики навчитися оминати та як держава має поводитися щодо цих двох феноменів ХХІ століття? У цьому сенсі сфера публічного управління є сферою перетину, мабуть, максимальної кількості інтересів і дуже складних суспільних процесів та вже ніяк не може керуватися у ручному, автократичному режимі. Але якщо це так, то державу і систему публічного управління з усіма її управлінськими технологіями, процесами, зв'язками, різнопідпорядкованими об'єктами слід належним чином підготувати й оновити. Тобто це вже запит з боку практики на нові наукові рішення - рішення методологічної якості, а не просто поради та рекомендації, які щодня швидко з'являються і так само швидко забуваються.

Поки що залишаючи осторонь феномен віртуальних активів, наразі слід сконцентруватися на інформаційних платформах, а саме - децентралізованих інформаційних платформах (далі - ДІП), які несуть і чималі можливості, і «знаки питання» для публічного управління, права й економіки. Нове і складне питання не може мати простого та зручного рішення, до якого усі б були готові.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Масштабне поширення цифрових технологій і особливо технології розподіленого реєстру (блокчейн) давно сформувало запит із боку практики на нові наукові рішення - рішення методологічної якості ([6], [9], [16], [36], [51]), а не просто поради та рекомендації, які щодня швидко з'являються і так само швидко забуваються. Базуючись на технології розподіленого реєстру, децентралізовані інформаційні платформи [19] несуть і чималі можливості, і «знаки питання» для публічного управління, права й економіки. Оскільки нове і складне питання не може мати простого та зручного рішення, то йдеться про пошук нового методологічного підходу до оновлення системи публічного управління [9], [26] з використанням того новітнього феномену, який щодня «поглинає» все більше і більше охочих в екосистеми власних сервісів - децентралізовані інформаційні платформи. За задумом, це має дозволити запропонувати і суспільству, й уряду новий підхід до більш дбайливого та раціонального, більш демократичного чи, можливо, меритократичного врядування [40] завдяки оперуванню справжніми і підтвердженими цінностями [51] людства.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ / AIM AND TASKS

Мета дослідження. Усі вищенаведені матеріали й аргументація дозволяють сформулювати мету дослідження - запропонувати методологічний підхід до формування нового механізму модернізації системи публічного управління на основі децентралізованих інформаційних платформ. Це зумовило формування певної покрокової логіки розгляду всіх необхідних елементів механізму, що врешті дозволило теоретично виявити зазначений механізм через надання способу утворення нової та значущої суспільної цінності.

Відповідно до зазначеної мети у статті поставлено три завдання:

1) описати складові елементи перспективного механізму модернізації;

2) побудувати комбінацію засобів впливу і «підштовхувань» під час спроби утворити нову суспільну цінність за допомогою децентралізованих інформаційних платформ;

3) дати власне визначення механізму модернізації.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ / THE THEORETICAL BACKGROUNDS

В основі цієї статті лежать одразу декілька відносно нових феноменів, таких як децентралізовані інформаційні платформи та цифрові активи. Отримані результати досліджень раніше було покладено в основу авторської статті «Комплексна класифікація віртуальних активів» [20] у 2021 році, у якій наведено багаторівневий аналіз віртуальних активів, на підставі якого той чи інший набір властивостей визначає їхні сутнісні характеристики. Так, цифровий актив є різновидом токенізованого активу, який зі свого боку становить вид віртуального активу розподіленого реєстру [20]. Наявність у цифрового активу унікальних сутнісних характеристик і властивостей дозволяє визначити його як найперспективніший інструмент для реалізації механізму модернізації системи публічного управління на основі децентралізованих інформаційних платформ. У літературі є чимало статей, у яких розглядаються (інколи довільно) ті чи інші аспекти цих феноменів ХХІ століття. Слід зауважити, що науковці та навіть практики зі сфери цифрового бізнесу досі по-різному розуміють їх, а словосполучення «цифрові активи», попри свою «модність» і велике поширення, досі має значні сутнісні розбіжності у висловах не лише політиків, громадських діячів, а й навіть науковців майже з усіх країн. Відтак ця стаття спирається, по-перше, на кращі міжнародні наукові здобутки вчених і, по-друге, на результати власних досліджень автора. Ця стаття є логічним продовженням циклу авторських статей, присвячених цифровому активу як різновиду токенізованого активу та децентралізованим інформаційним платформам, що регулярно публікуються з широкою географією.

Логіка формування механізму модернізації системи публічного управління на основі децентралізованих інформаційних платформ прив'язується до формування значущої суспільної цінності для сучасного суспільства і пропонується такою:

1) крок 1 - спираючись на типові елементи механізму державного управління (рис. 1), описати складові елементи перспективного механізму модернізації, а саме - його мету, принципи формування, методи його дії, головні інструменти, ключові задіяні суспільні інститути (формальні й неформальні), допоміжні механізми регулювання і самоорганізації децентралізованих інформаційних платформ, три шари (рівні) утворення суспільної цінності;

2) крок 2 - побудувати комбінацію засобів впливу і «підштовхувань» (за поведінковою теорією підштовхування) під час спроби утворити нову суспільну цінність за допомогою децентралізованих інформаційних платформ. Для цього буде запропоновано один приклад, як саме досягти нової значущої суспільної цінності для сучасного суспільства ХХІ століття за допомогою децентралізованих інформаційних платформ. У сукупності згодом цей приклад досягнення нової суспільної цінності може бути реалізовано і закріплено у суспільстві на прикладі України у середньостроковій перспективі;

3) крок 3 - дати власне визначення механізму модернізації, керуючись наведеним прикладом утворення нової і значущої суспільної цінності.

Визначення ключових понять

Перед тим як перейти до викладу основних положень, потрібно визначити ключові та спеціальні терміни:

інформаційні (цифрові) платформи можна розглядати як своєрідне регулююче середовище, як неперсоніфікований суб'єкт управління на основі програмного коду. Це дозволяє приватним розробникам, користувачам та іншим особам взаємодіяти один із одним, обмінюватися даними, послугами та додатками, а урядам, що запровадили надання певних адміністративних послуг через інформаційні платформи, дозволяє легше відстежувати процеси і сприяти появі простих та інноваційних рішень і сервісів;

суть ідеї інформаційної платформи полягає в тому, щоб створити спільноту [18] та надалі підтримувати її за допомогою цифрових сервісів, а як управлінський наслідок цього - набути вигід від зниження транзакційних витрат через усунення частини посередників [10, с. 278], збільшити охоплення та забезпечити достатній рівень взаємного контролю з боку користувачів і власників такої платформи (рис. 1);

• під децентралізованою інформаційною платформою розуміють «програмно-апаратний комплекс, інфраструктура якого складається з компонентів і сервісів, містить систему обліку токенів розподіленого реєстру й надає своїм користувачам можливість реалізувати майнові та особисті немайнові відносини через здійснення фінансового й управлінського обліку своїх майнових і особистих немайнових прав за допомогою цифрових активів» [20];

соціальний (або суспільний) інститут - це «історично сформована або створена цілеспрямованими зусиллями форма організації спільної життєдіяльності людей, існування якої диктується необхідністю задоволення соціальних, економічних, політичних, культурних чи інших потреб суспільства загалом або його частини» [13]. У контексті цієї статті виокремлюються шість соціальних інститутів: громадянство, державна служба, власність, законодавство, ринок і культура.

Рис. 1 Типові елементи механізму державного управління *Джерело: розробка автора.

Отже, передусім слід відштовхуватися від головного: від того, заради чого взагалі існує державне управління. Варто погодитися із засадничим поглядом авторів Доповіді про світовий розвиток за 2017 рік від Світового банку на те, що «будь-яке суспільство прагне звільнити своїх членів від постійної загрози насилля (безпека), забезпечити їх добробут (економічне зростання) і досягти розподілу благ серед усіх верств суспільства (соціальна справедливість). Передбачається також, що суспільство намагається вирішити ці завдання екологічно стійким чином» [6, с. 4]. Такий підхід знаходиться «у руслі переходу від діалогу на основі ідеології до діалогу на основі ідеалів, що ведеться протягом останніх десятиліть глобальною спільнотою, яка опікується проблемами розвитку» [6, с. 4]. Відповідно до цього, і поява нової суспільної цінності для держави та системи публічного управління завдяки використанню децентралізованих інформаційних платформ, і, власне, побудова нового механізму модернізації пов'язуються нами саме з початковими та бажаними ідеалами безпеки, економічного зростання і соціальної справедливості (рис. 2).

Рис. 2 Дослідницький цикл формування механізму модернізації системи публічного управління на основі ДІП *Джерело: розробка автора.

Інший, прагматичний, бік пошуку нового способу обґрунтування нової суспільної цінності із використанням ДІП полягає ще й у тому, що у разі застосування ДІП жоден політик чи державний діяч у демократичній країні не зможе їй заперечити або тривалий час ігнорувати, оскільки через такі платформи чітко відчувається суспільна думка і можливий зворотний зв'язок [22].

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ / MATERIALS AND RESEARCH METHODS

У статті використано чималий апарат методів наукового пізнання, але оскільки ця стаття значною мірою підсумовує певні попередні наукові розробки, здійснені протягом 2018-2021 рр., то слід зазначити два відповідні методи дослідження - синтез та індукцію, що стали головними застосованими методами у цьому дослідженні та майже повністю забезпечили покроковий рух за авторською логікою формування механізму модернізації.

Фактологічна база дослідження була забезпечена узагальненим досвідом формування і розвитку унікальної глобальної цифрової екосистеми сервісів - децентралізованої інформаційної платформи «Система Bitbon» українського походження [15], до створення якої автор має безпосереднє відношення. Це є дуже суттєвою відмінністю від решти спроб інших науковців і експертів надати аргументовані рекомендації до оновлення публічного управління, що спираються лише на полемічні міркування та власні суб'єктивні судження без проекції на працюючий об'єкт - реальну децентралізовану інформаційну платформу з охопленням понад 30 країн світу і поки що десятків тисяч осіб як її користувачів. Розглядаючи принцип децентралізації Системи Bitbon, можна виокремити три її аспекти: правову, економічну та технологічну децентралізацію, що дозволяє говорити про конкретизацію однієї з базових характеристик Системи Bitbon як децентралізованої інформаційної платформи з огляду на різну спрямованість і цілі перерахованих аспектів.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ / RESULTS OF THE RESEARCH

Отже, у чіткій прив'язці до трикрокової логіки формування механізму модернізації системи публічного управління на основі децентралізованих інформаційних платформ, що була вказана вище у підпункті «Теоретичні основи», авторська аргументація буде викладатися нижче.

1. Крок перший: виокремлення принципів, методів, інструментів управління, механізмів і доречних соціальних інститутів

Спираючись на ці три загальні ідеали, зазначені вище [6, с. 4], можна визначити мету майбутнього механізму модернізації системи публічного управління - надати існуючій системі публічного управління нових кращих якостей задля використання історичних можливостей цифрових технологій, зокрема технології розподіленого реєстру, в ім'я більшої соціальної справедливості, сталого економічного зростання і більшої безпеки своїх громадян [23]. Такими новими і бажаними якостями пропонується вважати: більшу гнучкість й адаптивність до мінливих умов цифрового сьогодення, більшу чутливість до очікувань значної частини громадян і більшу відповідальність за перспективні та прийняті публічно- управлінські рішення. Відповідно, такі новації передбачають пошук і запровадження нових організаційних рішень і прихованих організаційних та інституційних резервів у державі, і це має дати відповідь на запитання: як підготувати державу до роботи з децентралізованими інформаційними платформами, які вже є даністю сьогодення?

А. Принципи формування механізму модернізації

Наступним етапом у межах першого кроку є визначення принципів формування механізму модернізації. Оскільки сам процес модернізації є нестихійним, керованим і дискретним (переривчастим) процесом із деякими бажаними станами і параметрами [37], то процес управління модернізацією можна вважати: а) цілісним процесом без спеціального виокремлення у ньому якихось окремих складових, а також б) процесом, що підпадає під принципи управління складними динамічними системами і процесами, а це є принципами кібернетики [11]. Для того щоб додатково довести, що принципи кібернетики дійсно задовольняють умовам оновлення системи публічного управління на основі ДІП, зазначимо, що «кібернетичним управлінням є таке управління, яке... забезпечує оптимальне вирішення різноманітних динамічних завдань організації, використовує специфічні методи, висунуті кібернетикою (зворотний зв'язок, саморегулювання і самоорганізацію тощо), широко застосовує механізацію та автоматизацію управлінських робіт на основі використання обчислювальної і керуючої техніки та комп'ютерних технологій» [11] (рис. 3).

Рис. 3 Основні кібернетичні принципи формування механізму модернізації системи публічного управління на основі ДІП *Джерело: розробка автора на основі [11].

Отже, принципами формування механізму модернізації системи публічного управління на основі ДІП слід вважати кібернетичні принципи, що є необхідними та достатніми умовами для охоплення головних об'єктів, чинників і системи зв'язків між ними. На (рис. 3) наводяться такі сім основних кібернетичних принципів та, відповідно до них, стисло те, що саме прямо зумовлюється дією того чи іншого принципу. У (табл. 1) наведені вищезгадані принципи формування механізму модернізації та зв'язки з логікою децентралізованого управління, яка реалізована за допомогою нового інструменту публічного управління - ДІП.

Таблиця 1

Запозичені з кібернетики принципи формування механізму модернізації системи публічного управління на основі ДІП

Назва принципу

Загальне пояснення

принципу

Зв'язок із логікою децентралізованого управління на основі ДІП

1

2

3

Закон необхідної різноманітності

Різноманітність складної системи вимагає управління, яке, у свою чергу, має деяку різноманітність. Процес управління в кінцевому підсумку зводиться до зменшення різноманітності станів керованої системи, до зменшення її невизначеності

Технологія розподіленого реєстру і продукти на її основі (наприклад, ДІП) пропонують новий спосіб управління складними системами через додання (наприклад, під час першої інтеграції ДІП із наявними централізованими інформаційними платформами) або навіть заміщення неефективних елементів управлінської системи тими елементами, що мають технологічно підтверджений статус, зміну ієрархічності на децентралізований порядок з алгоритмами консенсусу та перевірки даних

Принцип

емерджентності

Чим більшою є система і чим більшою є розбіжність у розмірах між частиною і цілим, тим вища ймовірність того, що властивості цілого сильніше відрізнятимуться від властивостей частин

Управління на основі ДІП пропонує зменшити різкі відмінності між правдивими очікуваннями та цілями різних груп користувачів (наприклад, політико-адміністративних еліт і решти населення) завдяки цифровим інструментам забезпечення більшої довіри (приватні публічні розподілені реєстри, смарт-контракти), а також відповідальності (репутація та вільний доступ до великих даних)

Принцип

зовнішнього

доповнення

Будь-яка система управління потребує «чорної скрині» - певних резервів, за допомогою яких компенсуються невраховані впливи зовнішнього та внутрішнього середовища

Приховані резерви («чорна скриня») містяться у: 1) самій технології розподіленого реєстру; 2) широкій, незалежній, приватній ініціативі, що живиться ширшими можливостями від свободи та довіри, наданих технологією розподіленого реєстру. ДІП дозволяють це розкрити і використати на благо

Закон зворотного зв'язку

Усі організовані системи є відкритими, і їх замкнутість забезпечується тільки через контур прямого та зворотного зв'язку

Механізм зворотного зв'язку закладений у технології розподіленого реєстру і втілений в однорангових способах комунікацій, накопиченні та підтвердженні репутації користувачів

ДІП, добровільній системі надання послуг в екосистемах на базі ДІП

Принцип вибору рішення

Рішення має ухвалюватися на основі вибору одного з кількох варіантів. Якщо ухвалення рішення базується на аналізі одного варіанта, то має місце суб'єктивне управління

Управління на основі ДІП пропонує простий спосіб ініціювання альтернативних варіантів рішень, широку участь у їх обговоренні та, головне, заходи із забезпечення відповідальності як за якість варіанта рішення, так і за його ухвалення та реалізацію (наприклад, завдяки урахуванню репутації учасників ДІП у розподілених реєстрах за допомогою цифрових активів тощо)

Принцип

декомпозиції

Керований об'єкт завжди можна розглядати як суму відносно незалежних складників

Управління на основі ДІП пропонує декомпозицію загальної системи публічного управління за допомогою: а) використання довірених приватних реєстрів; б) спрощення обігу та обліку ресурсів через їх токенізацію; в) модульності

Принципи ієрархії управління й автоматичного

регулювання

Чим менш різноманітні сигнали, тим швидше реакція - відповідь на інформацію. Цей принцип безпосередньо вказує на необхідність максимальної децентралізації - саморегулювання і самоорганізації системи без підключення вищих рівнів управління

ДІП є типовим прикладом зменшення ієрархічності та децентралізації.

Усередині ДІП об'єктами публічного управління стають: а) екосистеми зі своїми приватними мікроплатформами користувачів; б) інтегровані з централізованими інформаційними платформами модулі; в) нові та типові для ДІП інструменти (протоколи, цифрові активи, приватні публічні розподілені реєстри та ін.)

*Джерело: розробка автора на основі [11].

Б. Методи управління, доречні для нового механізму модернізації Наступним кроком є визначення доречних методів управління. Як відомо, «методи управлінської діяльності - це способи та прийоми аналізу й оцінки управлінських ситуацій, використання правових і організаційних форм впливу на свідомість і поведінку людей у керованих суспільних процесах, відносинах і зв'язках» [28, с. 18], тобто цей метод відповідає на питання: як, у який спосіб, за допомогою яких засобів реалізується управління. Відповідно до цього можна навести низку методів, доречних для регулярного застосування у майбутньому механізмі модернізації (див. табл. 2). Але слід зауважити, що у разі орієнтації на нову суспільну цінність і певні важко досяжні ідеали (зокрема, керуючись [6, с. 4]) «методи» матимуть менше значення, аніж «цілі», тобто існує перевага «що?» над «як?». Це означає, що, наприклад, економічне врядування і відповідні технократичні й економічні методи, що мали місце у концепціях класичної бюрократії, «нового публічного менеджменту» та частково у good governance, не витісняють політичне управління в державі: акцент радше ставиться на «що?», а не на «як?».

Таблиця 2

Методи управління, що є доречними під час запровадження механізму модернізації системи публічного управління на основі ДІП

Методи управління

Деякі приклади або спосіб застосування методу під час модернізації на основі ДІП

Суб'єкт

застосування

методу

Група методів

Назва методів

1

2

3

4

Універсальні

Переконання

1) неперсоніфіковане переконання особи долучитися до ДІП через широкі можливості доступних сервісів усередині ДІП, простоту і довіру, що забезпечені технологічно й неупереджено;

2) неперсоніфіковане інформування та переконання громадян (пропаганда) отримати електронне посвідчення особи;

3) роз'яснювальна робота серед населення

1) зазвичай - розробник ДІП;

2) уповноважені публічні органи та розробники ДІП із використанням відповідних технологічних рішень;

3) те саме

Заохочення

1) делегування частини державних повноважень недержавним суб'єктам - користувачам ДІП;

2) заохочення сторонніх фізичних і юридичних осіб вільно користуватися сервісами інформаційних платформ, зокрема ДІП

1) уряд або парламент;

2) уряд і розробники ДІП

Примус

не виявлено

не виявлено

Регламентуючі

Організаційно-розпорядчі (дисциплінарні, правові, розпорядчі)

1) державний контроль (або спеціальний нагляд) за дотриманням приватними децентралізованими інформаційними платформами вимог безпеки та надійного збереження даних;

1)уряд; розробник ДІП або інша юридична особа за визначеною процедурою;

Регламентуючі

Організаційно-розпорядчі (дисциплінарні, правові, розпорядчі)

2) визначення суворо цільового призначення коштів;

3) токенізація майнових та/або особистих немайнових прав;

4) вирішення юридичних спорів через досудовий арбітраж;

5) створення захищених цифрових записів (сертифікатів, відкритих реєстрів, угод), що зберігаються та передаються онлайн;

6) токенізація виборчих процесів волевиявлення та громадського контролю за діяльністю обранців

2) розробник ДІП за визначеною процедурою;

3) те саме;

4) спільно - уряд, парламент і розробник ДІП

Стимулюючі

Економічні (зарплата, премії, пільги та заохочення)

1) фінансове та нефінансове стимулювання взаємодії з громадянами і користувачами сервісів засобами програм лояльності, безготівкових платежів та ін.;

Розробник ДІП, який розробив програмний код і загальні правила користування ДІП

2) додаткові та стабільні джерела доходів для громадян і малого бізнесу (через надання усієї готової інфраструктури ДІП для утворення та легалізації)

Соціально-психологічні (підвищення мотивації, узгодження цілей особистості з цілями компанії чи більших утворень, формування спільних цінностей)

1) управління громадянином - користувачем ДІП своєю персональною репутацією усередині ДІП (добропорядна поведінка з історією попередніх недобропорядних дій і відгуків);

2) підвищення статусу та іміджу громадянства для доступу до певних сервісів у ДІП;

3) поширення довірчих відносин між користувачами сервісів через обмін даними в ДІП

Розробник ДІП, який розробив програмний код і загальні правила користування ДІП

*Джерело: розробка автора.

В. Головні інструменти механізму модернізації

Відповідно, з огляду на зазначену вище перевагу «що?» над «як?» і згідно з (табл. 2), пропонуються для використання у механізмі модернізації:

1) такі способи застосування методу управління у разі модернізації на основі ДІП, які дозволять зробити акцент саме на «що?» (третій стовпчик у табл. 2). Проте водночас можуть виявитися і деякі нові особливості через застосування саме децентралізованих інформаційних платформ у широкій одноранговій мережі користувачів;

2) такі інструменти механізму модернізації:

• засновані на технології розподіленого реєстру, а саме - приватні публічні розподілені реєстри, токенізовані активи (цифрові активи), токен розподіленого реєстру (ТРР) для реалізації способу фінансового й управлінського обліку, велика кількість сервісів, що визначають поліфункціональність ДІП (для залучення та утримання користувачів) (табл. 3);

• не засновані на технології розподіленого реєстру, а саме - якісний широкосмуговий Інтернет, доступний у будь-якій точці країни, - 3G/4G/5G; відкриті протоколи обміну даними (API); модулі, сумісні із різними інформаційними системами; вільний доступ до великих даних; репутація користувачів ДІП (табл. 3), які також сукупно дозволяють робити стійкий акцент на «що?» замість «як?». Це стає можливим завдяки тому, що, використовуючи їх разом і комплексно, а не поодиноко, недержавні користувачі децентралізованої інформаційної платформи передусім керуються принципами простоти та надійності операцій і це активізує приватну ініціативу, підвищує активність користувачів цієї платформи заради принаймні особистого інтересу (вигоди) користувача, що є запорукою для підтримки інтересу багатьох учасників усієї системи.

Таблиця 3

Головні інструменти механізму модернізації, що є доречними для оновлення системи публічного управління на основі ДІП

Назва

інструменту

Сутність і природа інструменту

На що може

впливати

інструмент

Як проявляє себе у ДІП

Як

застосовується разом з іншими інструментами

1

2

3

4

5

1. Приватні публічні розподілені реєстри

Є приватними закритими, приватними відкритими, публічними реєстрами [8] з усіма відомими

Впливають на ступінь довіри уряду до розподіленого реєстру, який пропонується в основі ДІП,

Як обов'язкові технологічно захищені засоби обліку та середовище обліку в ДІП.

Вид застосованого

Завжди проектуються і застосовуються як обов'язковий елемент ДІП. Зміна типу реєстру [32]

1. Приватні

вадами і

до рівнів

розподіленого

залежить від

публічні

перевагами

допуску в ньому

реєстру для його

прагнень його

розподілені

технології

та ін.

розміщення

розробника чи

реєстри

розподіленого

реєстру може

власника. Є

реєстру

впливати на

основою для

функціональну

токенізації

повноту

(створення

екосистеми і

цифрових

навіть ДІП

активів) [17]

2. Токенізовані

Вирізняють

На

Є засобом

Для

активи

технологічну

встановлення

фінансового й

застосування

(цифрові

природу,

коректного

управлінського

важлива їхня

активи)

економіко-

правового

обліку майна,

правильна

правову природу,

режиму для

яке може

класифікація,

інформаційно-

кожного із

виступати

що дозволяє

прикладну

зазначених

самостійним

встановити

природу [20] з

видів

об'єктом

коректний

виявленими

віртуальних

правовідносин.

правовий

властивостями

активів

ДІП є ідеальною

режим для

інструменту.

системою обліку

кожного із

Інструмент має

цих інструментів

видів

доведений

і майна, з яким

віртуальних

правовий зв'язок

вони пов'язані

активів

із майном

3. Токен

Є основним

ТРР як

Користувачі

Може легко

розподіленого

інструментом

унікальний

системи обліку

застосовуватися

реєстру (ТРР)

розподіленого

об'єкт обліку

(розподіленого

разом із

для реалізації

реєстру й одним

дозволяє вести

реєстру) у ДІП

токенізованими

способу

із визначальних

облік будь-яких

можуть

активами

фінансового й

засобів для

правочинів із

самостійно

(цифровими

управлінського

технології

майновими й

створювати

активами) у

обліку

розподіленого

особистими

цифрові активи

публічних

реєстру і ДІП

немайновими

розподілених

правами у

реєстрах; може

єдиній

легко виступати

довіреній

засобом

(завдяки

накопичення і

розподіленому

підтвердження

реєстру) системі

репутації

обліку (у ДІП)

користувачів

ДІП та бути дієвим і простим інструментом в

усіх сервісах усередині ДІП

4. Велика кількість сервісів, що визначають поліфункціо- нальність ДІП (для залучення й утримання користувачів)

Це безліч сервісів, що:

1) узгоджені між собою відкритими протоколами обміну даними (API);

2) утворюють екосистему сервісів, і це формує нову додану вартість і суспільну цінність від ДІП

Прямо впливає на кількість користувачів, їхню лояльність

до екосистеми та ДІП, на позиціонування і держави, і, власне, ДІП

Елемент екосистеми сервісів, що має власний чіткий функціонал і орієнтацію на створення нової суспільної користі та цінності

Є прямим наслідком

Застосування відповідних відкритих протоколів обміну даними (API) та загальної архітектури екосистеми і ДІП

*Джерело: розробка автора на основі [20], [24], [46].

Такий підхід уже чітко доведений на прикладах ДІП на приватних і публічних розподілених реєстрах, зокрема в давно існуючій міжнародній децентралізованій інформаційній платформі українського походження - у Системі Bitbon. Наприклад, у Системі Bitbon уся екосистема сервісів спроектована та налаштована на досягнення спільної користі. Така спільна користь синтезується з користі, отриманої індивідуальними учасниками у вигляді цифрового активу - «інформаційного ресурсу, похідного від права на цінність і такого, що обертається в розподіленому реєстрі у вигляді унікального ідентифікатора» [21]. Основним механізмом Системи Bitbon є реалізація способу фінансового й управлінського обліку щодо обміну товарами та послугами за допомогою цифрових активів [15].

Особливу увагу слід приділити тому, хто саме є користувачами ДІП і як вони розподіляються у ДІП, оскільки такий розподіл підтверджує правовий статус (навіть із правами та обов'язками) таких користувачів принаймні у децентралізованій інформаційній платформі й утворює нові певні правовідносини, які є суттєвим аргументом на користь підвищення ділової активності громадян і нового обігу майнових та особистих немайнових прав у державі, що як мінімум важливо з огляду на зайнятість і доходи. Так, учасників відносин у сфері застосування токенізованих активів, зокрема цифрових активів, можна визначити як користувачів децентралізованої інформаційної платформи. Оскільки такі ДІП є результатом людської діяльності, то очевидно, що є користувачі, які забезпечують підтримання їх роботи, а є такі користувачі, чиї дії спрямовані на споживання корисних властивостей ДІП. З огляду на це користувачів децентралізованої інформаційної платформи можна класифікувати як «постачальників послуг» і «споживачів послуг» [24] (рис. 4).

Рис. 4 Суб'єктний склад суспільних відносин, що здійснюються на базі ДІП *Джерело: розробка автора на основі [24], [43].

«Діяльність постачальників послуг може бути спрямована на надання послуг іншим користувачам, що, власне, тягне за собою реалізацію суспільних відносин у системах обліку цифрових даних на базі технології розподіленого реєстру з віртуальними активами... Діяльність постачальників послуг є підприємницькою і визначається як діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем або як посередницькі послуги... Зі свого боку, інші користувачі системи обліку цифрових даних на базі технології розподіленого реєстру (споживачі послуг) споживають послуги для власного користування, а також із метою провадження підприємницької діяльності. Отже, систему обліку цифрових даних на базі технології розподіленого реєстру можна використовувати вже як середовище укладання правочину, де контрагенти, верифіковані самою системою обліку цифрових даних (тобто самою ДІП) на базі технології розподіленого реєстру, мають облікові записи (особисті кабінети), а всі дії автоматично реєструються в такій системі. Такі відносини мають вважатися договірними та підпадати під сферу регулювання цивільного та/або господарського законодавств» [24].

Г. Допоміжні механізми регулювання і самоорганізації

Наступним етапом у межах першого кроку є визначення доречних допоміжних механізмів регулювання та самоорганізації децентралізованих інформаційних платформ. Ці десять запропонованих механізмів, що вперше зазначені на (рис. 2), можна вважати допоміжними, оскільки вони вже давно існують у межах інших процесів (наприклад, виборів і боротьби за владу, організації виконання рішень, координації й упорядкування відносин і технологічних процесів та ін.), є достатньо відпрацьованими з процесуального погляду і можуть бути застосовані як елементи для інших процесів та управлінських механізмів.

Окрім цих ознак спільним і корисним для модернізації системи публічного управління у допоміжних механізмах є те, що:

1) стовідсотково для усіх із них вже існують правові підстави для їх застосування у тій чи іншій мірі, тобто усі вони є легальними та дозволеними;

2) вони або лежать в основі відкритих процедур публічного управління (наприклад, механізм виборів на різних рівнях, механізм традиційної «веберівської» бюрократії), або ж легко можуть бути застосовані у сфері публічного права до відповідних об'єктів чи відносин;

3) усі вони за своєю будовою і морфологією вже є організованими або законодавчим чином, або відкритим програмним кодом, або публічними документами (правилами) від своїх розробників;

4) зважаючи на кібернетичні принципи 1-3 і 6 (див. рис. 3), усі вони безпосередньо можуть використовувати існуючі властивості публічного управління або впливати на них (чи змінювати їх) із метою, як це зазначено вище щодо мети майбутнього механізму модернізації системи публічного управління, надати існуючій системі публічного управління нових кращих якостей задля використання історичних можливостей цифрових технологій.

Серед зазначених (рис. 2) десяти допоміжних механізмів можна виокремити за ознакою «природа походження механізму» дві групи механізмів: а) механізми інформаційно-технологічної природи; б) механізми політико-адміністративної природи. Такий поділ дозволяє надалі, по-перше, влучніше співвідносити ці механізми із методами й інструментами механізму модернізації та комбінувати їх за трьома шарами забезпечення нової суспільної цінності, про що буде сказано трохи нижче, і, по-друге, застосовувати їх разом. Отже:

а) механізми інформаційно-технологічної природи: 1 - «оркестровка» як спосіб організації виконання бізнес-процесів, 2 - екосистеми зі своїми приватними мікроплатформами користувачів, 3 - «хореографія» як спосіб координації кількох бізнес-процесів, 4 - автономні алгоритми регулювання (смарт-контракти ТРР), 6 - колективне фінансування, 7 - реєстрація правочинів у ДІП, 9 - зворотний зв'язок із держслужбовцями 24/7, 10 - оцифровування майнових прав і управління ними в ДІП;

б) механізми політико-адміністративної природи: 4 - автономні алгоритми регулювання (смарт-контракти ТРР), 5 - традиційна бюрократія, 8 - вибори на різних рівнях, 9 - зворотний зв'язок із держслужбовцями 24/7.

У вищенаведеному поділі серед десяти механізмів є два механізми (4 і 9), що присутні в обох групах, оскільки:

по-перше, для них в Україні й інших країнах вже існують достатні правові підстави для реалізації не тільки як механізмів інформаційно- технологічної природи у сучасному цифровому середовищі (наприклад, смарт-контракти давно використовуються банками для автоматичних платежів із рахунку за попередньою згодою власника цього банківського рахунку);

по-друге, вони можуть бути реалізовані у сучасному цифровому середовищі за допомогою цифрового активу. У цьому випадку цифровий актив виступатиме як захищений засіб вираження і забезпечення довіри умовного виборця до державного діяча та громадського контролю за публічними голосуваннями, що також давно вже не є технічно складним для виконання.

Нижче стисло наведено сутність згаданих вище десяти допоміжних механізмів, що можуть бути використані з метою формування механізму модернізації системи публічного управління.

1. Механізм «оркестровки», як нами зазначалося у [25], є способом організації виконання бізнес-процесів, який може взаємодіяти із зовнішніми та внутрішніми веб-сервісами й у такий спосіб безперервно формувати технологічну й інституційну конфігурацію «уряд як платформа» (GaaP). За своєю суттю він завжди є «фоновим» механізмом для забезпечення інших процесів.

2. Феномен екосистем зі своїми приватними мікроплатформами користувачів є новітнім засобом самоорганізації користувачів ДІП і утворення власних ієрархій та є унікальною похідною саме децентралізованих інформаційних платформ і, швидше за все, технічно неможливий для централізованих інформаційних платформ через проблематичність утворення власних екосистем у межах однієї платформи. За природою своєї організації такі екосистеми є радше механізмом, ніж просто інструментом чи засобом. За логікою будови вони повністю відповідають принципам функціонування ДІП [19], але по суті є складовою частиною ДІП більшого порядку. За своїм походженням вони утворюються в межах більшої (умовно - «материнської») екосистеми, що відповідно організована на децентралізованій інформаційній платформі; технологічно екосистеми зі своїми приватними мікроплатформами користувачів організовані завдяки тим самим програмно-апаратним комплексам, що й «материнська» екосистема і ДІП. Таке явище, як мікро- ДІП, виникає завдяки тому, що у «материнській» ДІП, по-перше, дозволено усім ідентифікованим користувачам утворювати власні сервіси та формувати свої мікроспільноти й надалі підтримувати їх за допомогою базових сервісів. По-друге, користувачі бажають і мають здатність утворювати власні сервіси та формувати свої мікроспільноти з метою принаймні отримання додаткових фінансових вигід чи інших вигід від обслуговування інших користувачів у межах власної малої екосистеми і мікро-ДІП, які співвідносяться з «материнськими» як часткове та загальне. Завдяки властивостям технології розподіленого реєстру технічно неможливо утворити дві абсолютно ідентичні екосистеми і мікро-ДІП.

3. Механізми «хореографії» як способу координації кількох бізнес- процесів [25] - це організаційний спосіб координації одночасно кількох бізнес-процесів через технологічні протоколи спільної роботи у вигляді запитів і підтверджень між різними гілками бізнес-процесів і малими екосистемами сервісів, які координуються й «оркеструються» [30]. За своєю суттю завжди є «фоновими» механізмами для забезпечення інших процесів.

4. Автономні алгоритми регулювання (смарт-контракти ТРР) розглядаються як механізми автоматичної або напівавтоматичної реалізації управлінських рішень у разі виконання певних умов. Смарт- контракт - це невелика комп'ютерна програма, що забезпечує автоматичне чи напівавтоматичне виконання зобов'язань за укладеним контрактом (чи алгоритмом) і виконує дві функції: або безпосередньо виконання, або відстеження виконання (порушення) волі, узгодженої в договорі між сторонами (або в нормативно-правовому акті). Реалізуються на публічних і корпоративних платформах на базі технології розподіленого реєстру з унікальними заданими параметрами мережі, політикою доступу, що дозволяє і надалі розширювати можливості для використання смарт-контрактів. Є два параметри, за якими відбирають кейси для впровадження смарт-контрактів: а) є зрозумілий практичний ефект, і з цього погляду є сенс автоматизувати повторювані відносини, великі угоди з ризиками несплати; б) є технічна можливість упровадження, коли, наприклад, виконання угоди пов'язане з об'єктивними та вимірюваними параметрами, що піддаються токенізації.

5. Механізм традиційної бюрократії лежить в основі традиційного публічного управління: державні службовці чітко дотримуються правил і наказів керівництва, а їхня діяльність заснована виключно на професійних знаннях та вміннях. Як відомо, основою класичної (традиційної) концепції публічного управління є розробки Вудро Вілсона та теорія бюрократії Макса Вебера [26]. Для традиційної бюрократії властивим є те, що установи публічного сектору повинні забезпечувати послуги, що визначені голосуванням середнього виборця, а не пошуком і пропозицією на ринку; вони мають чітко визначений предмет діяльності та завдання для виконання [3], ієрархічну інтеграцію будови і професійність виконавців.

6. Колективне фінансування в межах децентралізованої інформаційної платформи - це вид діяльності користувача децентралізованої інформаційної платформи, спрямований на отримання додаткової вигоди від участі в реалізації вибраного бізнес-проекту за публічними правилами й умовами цього бізнес-проекту. Сьогодні тільки одна ДІП у світі заклала у своїй архітектурі елементи, що дозволяють здійснювати колективне фінансування в реальних, а не спекулятивних проектах із реальною цінністю, - це Система Bitbon. У цій ДІП процес колективного фінансування визначається як контриб'ютинг, а величина вигоди прямо пропорційно залежить від кількості наявних у користувача платформи спеціальних одиниць обліку - цифрових активів конкретного бізнес- проекту [14]. У межах цієї статті колективне фінансування за допомогою інструментів ДІП розглядається і як допоміжний механізм, оскільки у новий спосіб вирішує проблему добровільної участі фізичних і юридичних осіб у захищеному інвестуванні в реальні об'єкти, охоплює майнові відносини, формує нові зв'язки та залежності між суб'єктами й об'єктами, має порівняно складну систему організації. Щодо модернізації системи публічного управління такий вид управління своїм майном відіграє важливу роль для значного підвищення фінансової мотивації громадян ставати користувачами певної платформи, а також для розвитку екосистеми сервісів у межах ДІП або численних приватних мікро-ДІП.

7. Реєстрація правочинів у ДІП є процедурою внесення цифрових даних у захищені приватні чи публічні бази даних, засновані на технології розподіленого реєстру, що може провадитися або вручну, або автоматично чи напівавтоматично із застосуванням смарт-контрактів. Будучи порівняно нескладною адміністративною процедурою, така реєстрація, з управлінського погляду, може набути вищого статусу - статусу механізму. Це відбувається тому, що для цілей управління важливим є не лише простий факт внесення даних, а й захищене зберігання та висока довіра до такої інформації, що породжує і вже набагато вищі вимоги до інших забезпечувальних процедур (тобто фактично до розробника ДІП і до держави, яка погоджується з цим) та до особистого і суспільного сприйняття наслідкових станів об'єкта, про який така інформація вноситься у реєстри ДІП. Йдеться, зокрема, про автоматичну зміну персонального рейтингу об'єкта у ДІП, рейтингу довіри до об'єкта у ДІП, правового статусу об'єкта чи навіть про зміну правового режиму щодо об'єкта, якщо з цим пов'язана та чи інша норма чинного законодавства, наприклад кримінального.

8. Вибори на різних рівнях є процедурою обрання особи чи партії шляхом відкритого або таємного голосування. Вибори є однією з найбільш поширених форм участі громадян у суспільно-політичному житті, важливим інститутом функціонування політичної системи та політичного режиму, їхньої легітимності. З публічно-управлінського погляду, вибори є механізмом забезпечення народовладдя. У контексті цієї роботи вибори віднесені до головних допоміжних механізмів, оскільки є складним способом вирішення суспільної проблеми чи суперечності, а саме - головним способом забезпечення легітимності державних рішень і державних посадових осіб. Наразі саме у цих питаннях концентрується значна публічно-управлінська проблема - брак довіри до влади, яка формується шляхом представницької демократії, що є радше владою еліт, ніж народу. Це вимагає перегляду наявних на сьогодні поглядів на взаємні обов'язки держави і людини та на цінність інституту громадянства. Одним із перших кроків до цього буде модернізація системи публічного управління на основі ДІП.

9. Зворотний зв'язок із держслужбовцями 24/7 є політичним і технологічним способом підтримання зворотного зв'язку між громадянами та держслужбовцями із забезпеченням взаємної етики, що безпосередньо впливатиме на ступінь суспільної довіри до держслужбовця та, відповідно, на його дисциплінарну і політичну відповідальність перед виборцями. Останніми десятиліттями в Україні та в більшості країн світу наростає криза у зворотному зв'язку з виборними особами, відбувається стрімке поширення популізму і політичної безвідповідальності, що викликає численні деформації у довірі до влади, державних інституцій і букви закону. Наслідком цього є послаблення якості публічного управління як системи. У контексті цієї роботи зворотний зв'язок із держслужбовцями 24/7 розглядається і як допоміжний механізм у головному механізмі модернізації, і як важливий наслідок такої модернізації. Такий наслідок може бути досягнутий завдяки новітнім інструментам: індивідуальним унікальним цифровим активам для кожного виборця в децентралізованій системі обліку цифрових даних на технології розподіленого реєстру (тобто ДІП), до якої підключена значна частка виборців та у якій обліковуються й обертаються цифрові активи.

10. Оцифровування майнових прав і управління ними в ДІП - це процес створення користувачем децентралізованої інформаційної платформи свого цифрового активу [29]. Сьогодні тільки одна ДІП у світі заклала у своїй архітектурі елементи, що дозволяють, по суті, проводити токенізацію майнових та особистих немайнових прав (токенізацію активів), - це Система Bitbon. Утім цей факт ніяк не обмежує інші децентралізовані інформаційні платформи проводити токенізацію активів у той чи інший спосіб. Токенізувати активи може кожен користувач Системи Bitbon, який прийняв рішення створити свій цифровий актив для зручного та безпечного способу управління правами на своє майно, зокрема й для рівноцінного обміну такими правами з іншими користувачами цієї системи. У межах цієї статті токенізація існуючих активів розглядається і як допоміжний механізм, оскільки у новий спосіб вирішує проблему добровільної участі фізичних та юридичних осіб у захищеному управлінні правами на майно, а також сприяє вирішенню проблеми розвитку сучасного ринку інформаційних ресурсів, товарів і послуг на базі технологій розподіленого реєстру.

Нижче у (табл. 4) наведено якості допоміжних механізмів, що можуть бути використані з метою формування механізму модернізації системи публічного управління. Попередні авторські узагальнення, зафіксовані у четвертому стовпчику цієї таблиці, підтверджують, що запропоновані десять допоміжних механізмів процедурно і технологічно забезпечують збільшення здатності організацій публічного сектору реагувати на очікування та потреби суспільства. Власне, на це і має бути орієнтована будь-яка національна практика запровадження «держави як платформи» з відомим девізом «робити більше з меншими витратами».

Таблиця 4

Якості допоміжних механізмів регулювання та самоорганізації децентралізованих інформаційних платформ, що можуть бути використані з метою формування механізму модернізації системи публічного управління

Назва допоміжного механізму

Головний дієвий (активуючий) елемент у механізмі

Що може змінитися у системі публічного управління завдяки механізму

Внесок у створення нової суспільної цінності

1

2

3

4

1. «Оркестровка» як спосіб організації виконання бізнес- процесів

Алгоритмічно регульований порядок виконання різних веб-сервісів (завдань) у межах однієї екосистеми (безперебійність операцій)

Доступність довірених приватних публічних розподілених реєстрів (блокчейн).

Щільніша та ширша інтеграція з державними централізованими платформами (у межах GaaP)

Дозволяє одночасно охопити безліч державних, комунальних і приватних екосистем із власними реєстрами та джерелами даних, як наслідок - миттєва доступність перевірених даних

2. Екосистеми зі своїми приватними мікроплатформами користувачів

Приватна ініціатива користувача ДІП, що технологічно заснована на Розподіленому реєстрі

Радикально збільшується кількість надавачів і користувачів послуг, зокрема публічних. Використання нових інструментів (наприклад, цифрових активів) під час надання послуг та обігу товарів і послуг; зростає кількість доступних послуг (модульність)

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.