Методологічний підхід до формування механізму модернізації системи публічного управління на основі децентралізованих інформаційних платформ

Нові конфігурації публічних послуг. Швидкість і сталість поширення схвалених інновацій через користувачів ДІП та ієрархічно підключених до неї мікро-ДІП.

Зменшена собівартість послуг; більше довіри

3. «Хореографія» як спосіб координації кількох бізнес- процесів

На основі штучного інтелекту чи алгоритмічно регульований порядок виконання різних веб-сервісів (завдань) у межах однієї чи кількох екосистем і платформ (безперебійність операцій)

Щільніша та ширша інтеграція з державними централізованими платформами (у межах GaaP).

Доступність довірених приватних публічних розподілених реєстрів

Завдяки декомпозиції та модульності буде забезпечувати громадян більшою кількістю можливостей для особистого використання державної і недержавної цифрової інфраструктури послуг

4. Автономні

Алгоритми регулювання (смарт-контракти ТРР)

Автоматичн ість Виконання зобов'язань на основі захищеного коду

Зниження ролі людини як адміністратора процесів і підвищення ролі - для утворення процесів і продуктів (більше творчості); істотна частина норм може бути алгоритмізована, а регулювання стає сприйнятним для машини (machine- readable)

Головна цінність смарт-контрактів - можливість зробити зобов'язання такими, що автоматично виконуються (самовиконання)

5. Традиційна бюрократія

Чітке дотримання правил, наказів та ієрархії

Виконання норм і правил частково зміщується з людей на алгоритми; суттєво більша орієнтація на потреби громадян

Як мінімум забезпечуватиме порядок і координацію у разі тривалого перехідного періоду під час транзиту до децентралізованої моделіврядування; знижується залежність від волі та настрою контрагента (менше шансів не заплатити, приховати важливі факти, пропустити терміни)

6. Колективне фінансування

Приватна комерційна ініціатива, заснована на довірі багатьох інших користувачів

Стрімкий розвиток економічних методів управління та заохочення;суттєве поширення нових систем обліку даних; управління очікуваннями користувачів і гарантіями набуття бажаного результату; нові комбінації інструментів механізму модернізації та ін.

Сприяння формуванню (через створення нових об'єктів інвестування або полегшення доступу до них) глобального ринку (попиту та пропозиції) інформаційних ресурсів, товарів і послуг та, відповідно, нових засобів праці, нових навичок і вмінь у мільйонів людей

7. Реєстрація правочинів у ДІП

Незворотність записів у публічних розподілених реєстрах

Регламентуючі та економічні методи управління; поява нових комбінацій інструментів (токени, приватні публічні розподілені реєстри, цифрові активи); зростає роль права як суспільного регулятора; більша якість зворотного зв'язку в управлінській системі та ін.

Забезпечується суттєво вищий рівень довіри до даних та їх безпека; миттєва доступність публічних даних, що внесені у реєстр

8. Вибори на різних рівнях

Найвища політична легітимність змін

Значне зростання обліку як функції управління; значне посилення ролі та значення інституту громадянства

Більша операційна прозорість і більша суспільна довіра навіть без зміни наявних моделей держави; додатковий захист прав громадянина та його набутих можливостей завдяки інструментам ДІП

9. Зворотний зв'язок із держслужбовцями

24/7

Політична відповідальність держслужбовця

Процедури зворотного зв'язку та відстеження діяльності держслужбовця; зміна й поширення деяких регламентуючих і стимулюючих методів управління

Більш свідомий і активний вибір у громадян; суттєво більша міра політичної відповідальності у суспільстві, вища довіра між громадянами та до інститутів влади; менше напруженості та ін.

10. Оцифровування майнових прав і управління ними в ДІП

Набуття громадянином додаткової вигоди (зокрема - економічної) від наявних прав на певний реальний актив, що виражено у цифровому вигляді

Стрімкий розвиток економічних методів управління; суттєве зростання ролі права і захищеної інтелектуальної власності у суспільстві; суспільний запит на переоцінку активів; значний розвиток відносин власності та захисту майнових прав; значне переформатування ринків праці (більше самозайнятості та інтелектуалізації праці); створення нових бізнесів та ін.

Сприяння формуванню (через утворення нового засобу обігу та цінності) глобального ринку (попиту і пропозиції) інформаційних ресурсів, товарів і послуг, а також, відповідно, нових засобів праці, нових навичок і вмінь у мільйонів людей

*Джерело: розробка автора.

Ґ. Соціальні інститути

Наступним кроком є узагальнення впливу головних соціальних інститутів на стан системи публічного управління. З урахуванням власних висновків у раніше опублікованих статтях [25, с. 65-66] і зараз не відволікаючись на обґрунтування появи соціальних інститутів, наразі можна назвати шість головних і найбільш впливових соціальних інститутів, що використовуються чинною системою публічного управління та отримують виклик від існуючих практик публічного врядування із використанням централізованих платформ. До них віднесено такі суспільні інститути: 1) громадянство; 2) державна служба; 3) власність; 4) законодавство; 5) ринок; 6) культура (табл. 5).

Таблиця 5

Головні соціальні інститути, вплив яких почав змінюватися під тиском цифрових трансформацій і запровадження платформного врядування

Назва Соціального інституту	Виклик системі публічного управління у співвіднесенні із функцією соціального інституту	Головні засоби та механізми публічного управління, що зараз застосовуються у відповідь на виклик системі публічного управління
1	2	3
1. Громадянство	Послаблення правового зв'язку й апатичність виборців через «замикання у собі» правлячих еліт («переродження інститутів демократії»)	• засоби представницької демократії: вибори, зворотний зв'язок із держслужбовцями, «соціальний ліфт»; • політичні, соціальні та безпекові гарантії своїм громадянам; • установлення правових умов отримання громадянства
2. Державна служба	Функції держави можуть виконуватися не лише професійними службовцями, але й алгоритмами цифрових платформ	• підготовка кадрів для публічної служби, створення бюрократичних оргструктур; • відпрацьовані технології державного управління
3. Власність	Власність і майно, що раніше обліковувалися тільки у державних реєстрах, породжують легальні похідні від права на цінність, які обертаються у приватних публічних розподілених реєстрах	• різні правові юрисдикції; • страхування майнових ризиків; • нотаріат; • ведення державних реєстрів даних; • судовий арбітраж для вирішення майнових спорів
4. Законодавство	Принцип «верховенства права» (rule of law) перестає бути ключовим для упорядкування суспільних відносин у демократичних країнах	• нові владні інституції та розширення держапарату; • громадська антикорупційна діяльність; • пряма демократія через референдум; • політичний консенсус ділових і політичних еліт
1	2	3
5. Ринок	«Баланс між публічними і приватними благами недосяжний: масовий дисбаланс на користь ринку і порушення балансу ринку» [5, с. 228]	• грошово-кредитна політика; • політичний консенсус ділових і політичних еліт; • правила міжнародної торгівлі; • провадження секторальних реформ, що не мають підтримки більшості [5, с. 194195]
6. Культура	Відкрите суспільство послаблює традиційні цінності як неформальні регулятори	• представницька демократія; • посилення принципу «захисту прав людини» у врядуванні, зокрема посилення впливу маргінальних і нечисельних груп

*Джерело: розробка автора з урахуванням [5], [40].

З огляду на величезний шар дуже складних суспільних відносин і соціально-економічних проблем за участі цих шістьох інститутів, наразі увага приділяється аспекту майбутніх змін у системі публічного управління завдяки порівнянню можливих відповідей централізованих і децентралізованих інформаційних платформ на ключові виклики системі публічного управління, що постають через співвіднесення системи публічного управління з головною функцією того чи іншого соціального інституту (рис. 5). Для цього буде доцільно використати, по-перше, результати порівняння децентралізованих інформаційних платформ з іншими формами надання публічних адміністративних послуг у вигляді SLEPT-аналізу та, по-друге, всеохоплюючі висновки і синтез провідних світових мислителів - доповідь Римського клубу 2017 року [5]. Доповідь Римського клубу є однією із найбільш резонансних і авторитетних публікацій останніх років [27], що ідеологічно відштовхується від ідеї «повного світу» (англ. full world [36]). Орієнтири, закладені у цій доповіді, можуть бути розцінені як дещо ідеалістичні, але на них уже акцентувала увагу світова інтелектуальна еліта, а разом вони можуть бути чи не найкращим уособленням «що?» у згаданій вище дилемі «що? vs як?». «Повний світ» - це і є переповнений благами світ, але з неясними перспективами подальшого розширення кордонів через споживацьке ставлення до всіх ресурсів і знань та майже готовий перетворитися на колапс «порожнього світу» [36].

Рис. 5 Співвіднесення виокремлених соціальних інститутів зі змінами у системі публічного управління під впливом ДІП і соціальних інститутів *Джерело: розробка автора.

Д. Три рівні утворення суспільної цінності

Зафіксовані на (рис. 5 ) та у (табл. 5 ) узагальнення щодо використання соціальних інститутів дозволяють ще щільніше наблизитися до механізму модернізації завдяки керованому управлінню розподілом суспільної цінності, як цн було показано на (рис. 1). Так, авторська ідея надати можливі «цифрові» відповіді, які пропонуються і централізованими, і децентралізованими інформаційними платформами, на проблеми, що існують у системі публічного управління, крізь призму шістьох соціальних інститутів та, відповідно, формування власного механізму модернізації системи публічного управління дозволяє триматися глибинного і ціннісного акценту щодо «що? vs як?». Отже, виникає питання: чи приховують (або зміщують акцент) соціальні інститути щось важливе у сучасних відносинах між людиною і державою та, якщо цн так, що саме приховано (спотворено)? Можна виокремити три найважливіші пункти, які також будуть враховані нами у подальшому способі пошуку нової суспільної цінності.

По-перше, це місце людини в сучасній системі суспільних і економічних відносин всередині держави [34], [38], [41], [45], [50]. Можна дещо розсунути мнжі й без того широкого поняття «повного світу»: його заповнення та екологічність відносин у ньому отримають більший сенс, якщо знайти спосіб, як знизити дисонанс між класичною економічною дилемою (апріорі ресурсна недостатність проти зростаючих людських потреб) і цінностями, переконаннями, оцінкою вже створених людських активів, надати їм нового життя в новому зверненні. По суті, важливим стає те, як надати нову цінність за старою шкалою. Для цього потрібно пояснити спосіб, як зняти токсичність і вийти з глухого кута звичних ринкових відносин, що призводять до все більш руйнівних економічних криз, та досягти балансу і врівноваженості громадських взаємозв'язків. Це - найважливіше завдання для нових інформаційних технологій, вчених, державних лідерів і «постачальників» цифрових рішень. У разі успіху це стане новим кроком до ощадливості й екологічності суспільних відносин, до «повного світу», який було збудовано на повазі до людини і захищеності її приватної та інтелектуальної власності. А сучасні цифрові технології дають відповідь на це. Йдеться про нові інструменти підтвердження довіри та людиноцентричні державні сервіси, що побудовані на розподіленому реєстрі. Але розкриття цього боку сучасного економічного глухого кута традиційного капіталізму, побудованого на позиковому відсотку, зробить свій внесок у зняття розгубленості та невизначеності національних еліт і зміцнить надію на більш справедливе державне управління.

По-друге, свобода людини та широке ставлення до свободи - це наступна важлива пропущена ланка у відносинах між людиною і державою, що зараз підлягає переосмисленню за допомогою цифрових технологій. Сучасний світ живе на все більш зростаючих швидкостях. Сучасна людина не хоче упускати нові можливості (знання, подорожі, роботу, любов та ін.), і вона свідомо й несвідомо обростає новими соціальними зв'язками. Так і світ, і публічне врядування стають більш «одноранговими» (але ще не «пласкими» [9, с. 321]): порушуються колишні ієрархії, поступово «відмирають» непотрібні посередники, а люди все більше намагатимуться заощадити на транзакційних витратах [4, с. 8-10]. Це означає, що підлягають перегляду й способи публічного управління в державі, місцевих спільнотах, регіонах. Але що ж вагомого можуть додати сучасні цифрові технології і дух часу в ці управлінські відносини, не руйнуючи моральних підвалин? Звичайно, це новий спосіб вираження свободи. І це - друга важлива пропущена ланка ланцюга. Це означає більше довіри та верифікації даних, більше зручності, ширший вибір, менше операційних витрат. Як не парадоксально, але питання «більшої свободи» одночасно належить і до наддержавного рівня (бо давно існує перекіс на користь фінансових спекуляцій), і до національного рівня (бо існує велика зарегульованість урядами), і навіть до мікрорівня кожної персони (бо існує занадто багато невидимих посередників навіть для базових благ). На жаль, наявні способи регулювання соціально- економічних відносин уже не здатні вивести нації та суспільства із цього глухого кута [16], [39], [51].

Віддаючи належне об'єктивності, потрібно визнати, що, хоча «діджиталізація є гаслом сучасності» [51, с. 56], вона, як і раніше, має конотацію таємничості, неясності та навіть недовіри [35]. Зараз у світі не так багато «техноутопістів» навіть серед науковців і успішних підприємців. Щоб опанувати уми й серця мільйонів освічених людей, цифровізація має принаймні забезпечити збереження і безпеку того, що вже було створено. Цифровий світ повинен бути аналогічним реальному, а не підміняти об'єкти, цінності та вартості реального світу, в такий спосіб надалі провокуючи як нові афери й фінансові «бульбашки», так і моральний розклад суспільства та виклик усім устоям, наприклад через закріплення постправди.

Третя найважливіша, на нашу думку, загублена ланка ланцюга зі створення нової суспільної цінності була влучно сформульована у спільному заклику Римського клубу: «Не чіпляйтеся за старі філософії!» [51]. Сьогодні ці слова актуальні як ніколи. Вихід із «замкненого кола» звичного фінансового капіталізму та соціальної нерівності сьогодні ближче, як ніколи за останні 50 років: технології підкажуть відповідь. Сьогодні світовий і суспільний запит на нові способи врегулювання головних проблем дійсно великий.

Нарешті переходимо до останнього етапу в межах першого кроку - описання шарів утворення суспільної цінності. Пропонуються три шари (або рівні): 1) шар даних; 2) шар управління; 3) шар залучення. Їх поява чітко корелює з усіма кібернетичними принципами (див. рис. 3), але з особливим акцентом на принципи 1, 6 і 7 для забезпечення стійкості бажаної траєкторії руху під час модернізації системи публічного управління та сталості бажаних змін у часі (табл. 6).

Таблиця 6

Три шари (рівні) утворення суспільної цінності для їх використання у механізмі модернізації

Назва шару	Головне призначення шару	Основні операції на рівні шару	Головне управлінське завдання на рівні шару та засоби його реалізації
1	2	3	4
1. Шар даних	Технологічно забезпечити довіру до інформації, доступної майже для усіх учасників, та її облік	Збір і передача даних про будь-які операції (транзакції, згоди, протоколи подій та ін.), інтеграція публічних електронних і приватних реєстрів	Забезпечити інтеграцію розрізнених баз даних (реєстрів) та їх захищене накопичення. Засоби: технологія розподіленого реєстру, вільний доступ до великих даних, алгоритми, система реєстрів
2. Шар управління	Підготувати існуючу управлінську систему, що заснована на традиційній бюрократії з елементами централізованої інформаційної платформи, до сприйняття нової (модернової) ідеї (або підходу, норми поведінки, продукту)	Надання прав доступу та реплікація (копіювання) даних, адміністративні операції з правами на майно; ідентифікація особи і дій суб'єкта ДІП; утворення «колаборативних ієрархій» [9, с. 321]	Закласти сталі стимули всередині управлінської системи. Засоби: використання інститутів ринку, власності, громадянства, державної служби, права; технологія розподіленого реєстру, система реєстрів
1	2	3	4
3. Шар залучення	Забезпечити сталу подальшу самоорганізацію управлінської системи та закріпити в ній позитивне сприйняття нової ідеї (норми поведінки, продукту)	Поширення сервісів у малих екосистемах, створення мікро- ДІП, ідентифікація особи та реєстрація дій особи за допомогою ТРР	Змінювати оточуюче середовище, щоб запускалися автоматичні когнітивні процеси для досягнення бажаного результату («поведінка, що підштовхується»). Засоби: використання інститутів культури та власності; технологія розподіленого реєстру і система реєстрів

*Джерело: розробка автора.

Чим є ці шари (рівні)?

По-перше, головною умовою для появи саме таких трьох шарів є здатність управлінської системи забезпечувати свою самоорганізацію під час тиску з боку цифрових трансформацій і накопичених державних проблем. Це буде досягатися завдяки технологічному утворенню «середовища довіри» (завдяки технології розподіленого реєстру) і малим «підштовхуванням» учасників ДІП і громадян, спираючись на сучасну теорію поведінкової економіки (автори - нобелівські лауреати Деніел Канеман (Нобелівська премія 2002 року), Річард Талер [49] (Нобелівська премія 2017 року) та Касс Санстейн [48]).

По-друге, ці шари по суті є абстрактними середовищами, на яких утворюються численні комбінації технологічних і публічно-управлінських рішень та формується певна згода між учасниками (див. рис. 1). Такі комбінації складаються з методів управління, інструментів, допоміжних механізмів (табл. 7), але кожна комбінація має відповідати головній заданій меті - надати існуючій системі публічного управління нових кращих якостей, як це було зазначено вище у меті механізму модернізації.

Таблиця 7

Розподіл основних засобів реалізації за трьома шарами утворення суспільної цінності для їх використання у механізмі модернізації

Назва шару	Методи	Інструменти	Допоміжні механізми регулювання та самоорганізації децентралізованих інформаційних платформ
1. Шар даних	Державний контроль за дотриманням ДІП вимог Інформаційної безпеки; організаційно- розпорядчі	Усі реєстри як поєднана система реєстрів (захищені публічні та приватні); вільний доступ до великих даних; приватні публічні розподілені реєстри (блокчейн); токени розподіленого реєстру; відкриті протоколи обміну даними (API)	«Оркестровка»; «хореографія» між процесами; традиційна бюрократія; реєстрація правочинів у ДІП
2. Шар управління	Пільги та заохочення; узгодження; організаційно-розпорядчі	Токенізовані активи (цифрові активи); поширення довірчих відносин; доступні сервіси всередині ДІП; якісний широкосмуговий Інтернет, доступний у будь-якій точці країни; відкриті протоколи обміну даними (API); модулі, сумісні з різними інформаційними системами	«Оркестровка»; «хореографія» між процесами; автономні алгоритми регулювання (смарт- контракти ТРР); традиційна бюрократія; вибори на різних рівнях (пряма демократія і сервіси для волевиявлення) на базі ДІП
3. Шар залучення	Управління користувачем своєю репутацією; економічні (премії, пільги, заохочення); соціально-психологічні з акцентом на «підштовхування» та створення стійкої системи стимулів	Токенізовані активи (цифрові активи); доступні сервіси всередині ДІП; модулі, сумісні з різними інформаційними системами; репутація користувачів ДІП	Екосистеми зі своїми приватними мікроплатформами користувачів; колективне фінансування; вибори на різних рівнях; зворотний зв'язок із держслужбовцями 24/7; оцифровування майнових прав та управління ними в ДІП

*Джерело: розробка автора.

По-третє, на образному рівні ці три запропоновані шари утворення суспільної цінності є своєрідними «ємностями», у яких змішуються різні «інгредієнти» із методів, інструментів, допоміжних механізмів, варіантів вибору та спеціальних поведінкових прийомів - «підштовхувань», що важливо для соціуму, який розвиває суспільні відносини на базі ДІП.

Теорія підштовхування - це концепція у сучасній поведінковій економіці, політичній теорії та поведінкових науках [47], що пропонує позитивне підкріплення і непрямі навіювання як способи впливу на поведінку та прийняття рішень групами або окремими людьми. Ця теорія передбачає «можливість впливати на процес прийняття групових та індивідуальних рішень за допомогою позитивного підкріплення і немовби непрямих вказівок» [33]. «Підштовхування» контрастують з іншими, більш традиційними способами досягнення відповідності, такими як освіта, законодавство або правозастосування, але не виключають їх під час застосування.

Відомо, що «підштовхування» підвищують імовірність того, що людина зробить конкретний вибір або буде поводитися певним чином, змінюючи навколишнє середовище у такий спосіб, щоб запускалися автоматичні когнітивні процеси, що сприяють досягненню бажаного результату. Це відбувається тому, що поведінка людини не завжди відповідає її намірам, тобто є розрив між цінностями та діями [44]. Також загальновідомо, що люди не є повністю раціональними: вони часто робитимуть щось, що не відповідає їх особистим інтересам, навіть якщо вони усвідомлюють, що їхні дії не в їхніх інтересах [42]. Наприклад, голодні люди, які практикують дієту, інколи недооцінюють свою здатність схуднути, а їхні наміри харчуватися здоровою їжею можуть бути тимчасово ослаблені, поки вони не втамують свій голод.

Чому на «підштовхуванні» у роботі робиться такий акцент під час запровадження нових рішень? Визнаючи, що «підштовхування» не завжди є бездоганною практикою з погляду етики (наприклад, через використання не завжди переконливих аргументів) і довгострокових змін у людській поведінці, зауважимо, що:

1) сама практика публічного управління й особливо публічної політики вже далека від тих ідеалів, заради яких вони формувалися, особливо у частині людської гідності, свідомого вибору з декількох варіантів, підзвітності влади, раціонального споживання спільних ресурсів (зокрема, публічних бюджетів);

2) практика «підштовхування» під час запровадження ДІП не може бути відокремленою від законодавства та освіти, що також мають змінюватися, але це вже лежить далеко від предмету цього дослідження;

3) приватні особи (громадяни), на яких сторонні учасники (організатори та власники цифрових платформ) на законних засадах спрямовують свій вплив і деякі «підштовхування», стають додатковими «каталізаторами» змін у самій системі публічного управління, виводячи її з існуючої «точки спокою» і задаючи напрям для бажаних громадянами змін. Це, у свою чергу, також може бути «підштовхуванням» цілої системи управління, що є консервативною;

4) вивести одну систему (систему публічного управління) зі стану «спокою» можна лише або сильною, або систематичною дією іншої системи, яку перша система не може відторгнути (не може визнати її легітимною чи вільно відсторонитися від неї).

2. Крок другий: утворення нової суспільної цінності за допомогою децентралізованих інформаційних платформ і формування механізму модернізації системи публічного управління на її основі

Нарешті, перейдемо до другого кроку формування механізму модернізації - формування потрібної комбінації засобів впливу і поведінкових «підштовхувань» із метою обґрунтування спроби утворити нову суспільну цінність за допомогою ДІП.

Нижче будуть запропоновані авторська індукція та синтез із теоретичним прикладом формування нової суспільної цінності у вигляді певної послідовності дій із використанням комбінацій інструментів, методів, допоміжних механізмів. Така нова суспільна цінність (табл. 8) має бути пов'язана або з більшою соціальною справедливістю, або зі сталим економічним зростанням, або з більшою безпекою для своїх громадян, що відповідає загальному призначенню держави за [6, с. 4]. Як наслідок - це має надалі дозволити виокремити механізм модернізації системи публічного управління з чіткими характеристиками на основі прикладу формування нової суспільної цінності за однією з головних сфер відповідальності держави.

Таблиця 8

Виокремлення варіантів нової суспільної цінності, що може бути досягнута у модернізованій системі публічного управління за допомогою ДІП

Заради чого існує держава	Варіант важливої суспільної цінності для цифрового ХХІ століття
1. Економічне зростання	Не має бути «зайвих людей»
2. Соціальна справедливість	• Зростання довіри у суспільстві; • реалізація права власності громадян на ресурси держави і на дохід, який управління ними буде генерувати
3. Безпека громадян	Створити умови, за яких громадяни самі зажадають захищати свою державу

*Джерело: розробка автора.

Як приклад розглянемо варіант досягнення нової суспільної цінності «Не має бути «зайвих людей», що лежить в економічній площині та пов'язана з наявною глобальною проблемою бідності й загострення безробіття. Під «зайвими людьми» маються на увазі десятки і сотні мільйонів людей в усіх країнах світу, які: а) майже виключені (зараз та у найближчі 20 років) із процесів виробництва і обміну корисними й оплачуваними благами через пандемію та втрату своєї роботи та/або невідповідність своїх компетенцій і кваліфікацій зростаючим вимогам інформаційного суспільства; б) стають соціальним «навантаженням» на державний і місцеві бюджети; в) поширюють соціальну і політичну напругу та злочинність тощо. Дійсно, широко визнаним [1], [7] є неминуче безробіття і вивільнення частини працюючих людей унаслідок впливу пандемії та іншого способу технологічної організації процесів - як відомих, так і невідомих технологій: такі люди втрачають гідну роботу і засоби до існування. Отже, вирішення проблеми таких «зайвих людей» є дійсно актуальним, а децентралізовані інформаційні платформи разом з оновленою системою публічного управління пропонують нове рішення.

Головним пропонованим способом вирішення проблеми «зайвих людей» у найближчому майбутньому вбачається прямий наслідок застосування ДІП - це легке утворення численних мікро-ДІП підготовленими їх користувачами (фізичними чи юридичними особами) у межах «материнської» ДІП і, відповідно, нарощування ділової активності у цих численних екосистемах сервісів та самозайнятості. На тлі стрімко зростаючої соціальної нерівності та «інтелектуальної нерівності» [12] у світі такий спосіб може стати «губкою» для концентрації потенційних безробітних осіб на кшталт того, як на початку 1990-х років роздрібні ринки стали новим місцем роботи для десятків тисяч людей, які втратили роботу після розвалу Радянського Союзу. Межі охоплення населення цим інструментом залежать від ступеня проникнення та якості інтернет- зв'язку, широкої довіри до цифрових технологій і подальшої нездатності існуючої політичної й фінансової системи держав і світу вирішувати накопичені складні суспільно-політичні проблеми людства з перенаселенням, фінансами та державними боргами.

Особливістю авторського задуму є те, що пропонується певний головний спосіб вирішення проблеми «зайвих людей» (табл. 9). Так, головна «материнська» міжнаціональна ДІП породжує численні приватні мікро-ДІП, що:

• використовують загальну програмно-апаратну інфраструктуру «материнської» ДІП на технології розподіленого реєстру та особливо - захищені приватні публічні розподілені реєстри і токенізовані активи;

• утворюють і підтримують своє цифрове середовище з обігом підтверджених прав на матеріальні й нематеріальні блага;

• допомагають отримувати своєму власнику-засновнику (фізичній чи юридичній особі) додатковий заробіток чи самозайнятість усередині екосистеми ДІП.

Таблиця 9

Структура механізму модернізації системи публічного управління на основі ДІП через забезпечення обраної суспільної цінності в економічній площині: пропонована комбінація ключових управлінських засобів

Управлінський засіб чи характеристика	Пояснення засобу чи характеристики
1	2
Варіант важливої суспільної цінності: «Не має бути «зайвих людей»
1. Головний пропонований спосіб вирішення проблеми	Головна «материнська» міжнаціональна ДІП здатна легко утворити численні мікро-ДІП, що використовують захищені приватні публічні розподілені реєстри і можуть забезпечити своєму власнику (фізичній чи юридичній особі) додатковий заробіток у вигляді самозайнятості всередині екосистеми ДІП
2. Публічно- управлінські завдання для реалізації	• законодавчо дозволити інтеграцію приватних публічних розподілених реєстрів із державними реєстрами, що використовуються у централізованих інформаційних платформах; • визнати правовий статус токенізованих активів, законодавчо відмежувавши їх від криптоактивів (не забезпечених майном) [20], [31];
2. Публічно- управлінські завдання для реалізації	* легалізувати підхід до управлінського та бухгалтерського обліку операцій, зокрема з метою оподаткування; готувати державний апарат (кадри, процедури, культура) до змін, що несуть цифрові технології, у першу чергу - інформаційні платформи, особливо на базі технології розподіленого реєстру, наприклад ДІП
3. Тип конфігурації платформи, що забезпечує пропонований засіб	Галузева платформа та забезпечення її широкої модульності
4. Головні засоби	Мікро-ДІП зі своєю малою екосистемою; модулі, сумісні з різними інформаційними системами; токенізовані активи (цифрові активи)
5. Задіяні інструменти	Усі зазначені інструменти (див. табл. 3), що засновані та не засновані на розподіленому реєстрі
6. Задіяні методи управління	Заохочення (бонуси та партнерські програми), підприємницький прибуток, зарплата; узгодження цілей із цілями системи вищого рівня, спільні цінності виживання та ін.
7. Задіяні допоміжні механізми	«Оркестровка»; екосистеми зі своїми приватними мікроплатформами користувачів; «хореографія» між процесами; автономні алгоритми регулювання (смарт-контракти ТРР); колективне фінансування (у середовищі ДІП за допомогою токенізованих активів і фіатної валюти); реєстрація правочинів у ДІП; зворотний зв'язок із держслужбовцями 24/7; оцифровування майнових прав та управління ними в ДІП
8. Залучені соціальні інститути	Власність; законодавство; ринок; культура
9. Поведінкові прийоми - «підштовхування»	1) «підштовхування» об'єкта управління: • курси післядипломного навчання фінансової грамотності та інвестування поза комерційними банками, устрою світової фінансової системи, особливостей інформаційно-прикладної економіки; • публічні висловлювання та статті світових «лідерів думок»: інтелектуалів, топ-політиків і колишніх топ-посадовців; • соціальний інжиніринг із боку великого і середнього бізнесу та міжнародних організацій із використання ДІП; 2) «підштовхування» системи публічного управління: • створення та широкий інформаційний супровід першого покоління мікро-ДІП (як прототипів) у тих наразі наявних ДІП, що дозволяють це робити; поширення державних цифрових валют (CBDC) як проміжний етап цифрових трансформацій у державі й суспільстві та регульований державою засіб підвищення довіри до віртуальних активів та ін.
10. Очікувані результати	• ширше застосування економічних і соціально-психологічних методів управління; • занепад криптоактивів (криптовалютних «бульбашок»); • зменшення кількості та значущості традиційних посередників у сучасних ринкових відносинах; • надання публічних сервісів публічними та приватними структурами
11. Очікувані зміни в існуючій моделі «держава як платформа»	• нарощування здатності GaaP мобілізувати державні та приватні ресурси для облаштування різних конфігурацій публічних послуг; • значне покращення координації всередині системи органів публічного управління та з авторитетними приватними постачальниками інформаційних рішень; • більша відповідність різним очікуванням і потребам та уникнення наслідків від опортуністичних дій третіх сторін
12. Наслідки	• поширення нового інструменту боротьби з бідністю у ХХІ столітті; • дорослі й молоді люди засвоюють нові професії ХХІ століття; • суттєво змінюються джерела податкових надходжень до бюджетів; • скорочення чисельності державного апарату, збільшення його підзвітності; • держава уникає соціальних і політичних криз (голодні бунти, повстання, війни за природні ресурси); • зменшується споживання природних ресурсів; • зростає значення освіти, інтелектуальної власності й інтелекту, посилення меритократичних принципів урядування
13. Завдання для запобігання втраті державного суверенітету через вплив ДІП	• сформувати засади державної і міжнаціональної політики щодо ДІП, зокрема між відомствами й аналітичними центрами; • забезпечити державний нагляд за збереженням національної безпеки та суверенітету від явних і неявних дій децентралізованих інформаційних платформ у сфері макроекономіки й політики (наприклад, якась «кіберполіція у сфері цифрових платформ»); • нарощувати й інвестувати у власну (національну) цифрову інфраструктуру, особливо - у платформи рівня інфраструктури та у кібербезпеку зберігання реєстрів

*Джерело: розробка автора.

У цьому механізмі виокремлюються три головні засоби впливу, що технологічно стовідсотково базуються на технології розподіленого реєстру і разом чинять вплив на систему публічного управління (рис. 6):

Рис. 6 Пропонований спосіб забезпечення обраної суспільної цінності в економічній площині за допомогою ДІП *Джерело: розробка автора.

1) допоміжний механізм «мікро-ДІП зі своєю малою екосистемою»;

2) інструмент «модулі, сумісні з різними інформаційними системами»;

3) інструмент «токенізовані активи (цифрові активи)» (див. табл. 9).

Відповідно, обов'язковим організаційним «середовищем» і ядром нового способу вирішення проблеми «зайвих людей» (наведено як приклад) є оновлена система публічного управління на основі ДІП. Для цього має бути запущений механізм її модернізації з відповідно оновленою структурою для того, щоб повністю відповідати забезпеченню обраної суспільної цінності в економічній площині (див. табл. 9).

Обговорення

Проілюструємо своєчасність появи такого механізму модернізації для вирішення проблеми «зайвих людей» через утворення умов для нових професій і вакансій усередині децентралізованої інформаційної платформи.

Як відомо, поява нових професій завжди є наслідком еволюції цілої системи складних суспільних відносин і ніколи швидко не відбувається. Цифровізація, що сьогодні стрімко поширюється в усіх сферах діяльності та впливає на їх розвиток, надалі буде визначати ландшафт навичок майбутнього. У разі використання ДІП із метою оновлення системи публічного управління утворюється цифрова «екосистема екосистем», в якій можуть бути задіяні десятки новітніх професій ХХІ століття. Зокрема, спираючись на Атлас нових професій [2], розроблений у російському інноваційному центрі «Сколково» у 2020 році, можна виокремити низку нових професій, що можуть бути задіяні в екосистемах сервісів децентралізованої інформаційної платформи на прикладі Системи Bitbon українського походження:

1) в IT-секторі - архітектор цифрових сервісів, балансувальник приватності, дизайнер інтерфейсів, кібертехнік розумних середовищ, кіберслідчий, IT-євангеліст;

2) у сфері менеджменту - координатор програм розвитку спільнот, координатор виробництв у розподілених спільнотах, менеджер із крос- культурної комунікації, модератор спільнот користувачів, фасилітатор, менеджер людино-машинних команд;

3) у сфері спорту - консультант зі здорового способу життя, онлайн- тренер, аналітик спортивних даних, тренер кіберспортсменів (табл. 10).

Таблиця 10

Фрагмент із переліку очікуваних нових професій для застосування у середовищі цифрових технологій і в екосистемі децентралізованої інформаційної платформи «Система Bitbon» українського походження

Назва нової професії	Пояснення
1	2 В IT-секторі
Архітектор цифрових офісів	«Професіонал, який проектує цифрові офіси (від хмарних програм для менеджменту типу BaseCamp до віртуальних просторів) під конкретні завдання робочих колективів. Визначає запит користувача, знаходить краще рішення, продумує дизайн, створює софт»
Балансувальник приватності	«Фахівець, який буде шукати баланс між збереженням конфіденційності та практичною вигодою користувача від використання його даних. Чим менше даних користувача є у третіх осіб, тим складніше розробникам зробити зручне рішення, що враховує індивідуальні особливості клієнта»
Дизайнер інтерфейсів	«Фахівець, який розробляє та створює дружні, адаптивні під людину і безпечні для неї інтерфейси обладнання, техніки, софту різного рівня. Для нього важливо вміти створювати інтерфейси з гарним юзабіліті, тобто максимально комфортні для користувача. Професія вже існує і затребувана. Але розвиток взаємодії «людина - комп'ютер» призведе до того, що знадобиться більше таких фахівців, а їхні навички будуть видозмінюватися під рішення нових завдань»
Кібертехнік розумних середовищ	«Фахівець із забезпечення безпеки у нижніх рівнях інформаційної інфраструктури, що поєднують розумні середовища (тобто у невеликих локальних мережах). Передбачається, що й будинки, і підприємства будуть виокремлені з Інтернету в окремий сегмент, пов'язаний із загальною мережею через безпечні низькорівневі поєднання»
Кіберслідчий	«Фахівець, який проводить розслідування, пошук і обробку інформації в мережі. Зокрема, він може активно шукати інформацію за допомогою офіційно дозволених кібератак на підозрюваних. По суті, кіберслідчі вже активно працюють, але потреба у фахівцях такого роду тільки зростатиме»
IT-євангеліст	«Фахівець, який взаємодіє з кінцевими користувачами ІТ-продуктів і просуває нові рішення в групи, консервативно налаштовані щодо передових технологій. Він навчає людей використовувати нові програми та сервіси, щоб скоротити цифровий розрив серед населення. Заходи, спрямовані на навчання людей цифровій грамотності, проходять вже зараз, але, як правило, на добровільних засадах. У найближчому майбутньому це стане справжньою професією»
Консультант зі здорового способу життя	«Персональний фітнес-тренер... не тільки розробляє програму тренувань, а й допомагає визначитися з харчуванням, аналізує динаміку спортивних результатів клієнта на основі даних. Фактично такі консультанти вже сьогодні є у людей, які можуть собі їх дозволити, але в майбутньому вони отримають більше можливостей для роботи, використовуючи дані носимих трекерів»
Онлайн-тренер	«Фахівець, який допомагає клієнтам проводити тренування в режимі онлайн. Продумує комплекс вправ, демонструє їх клієнту по відео, стежить за правильністю їх виконання за допомогою відеокамери або носимих пристроїв. Оскільки такі тренери можуть консультувати з будь-якої точки світу, між ними виникне конкуренція за клієнтів, а отже, вони будуть змушені. ставати медійними персонами.»
Аналітик спортивних даних	«Аналітик великих даних про результати спортсменів, динаміку їх фізичного стану, здатність грати на тій чи іншій позиції. Уже зараз команди управляються на основі даних, що дозволяє максимально точно поєднувати спортсменів на полі для досягнення командних результатів і найбільш ефективно скласти ідеальний пазл.»
Тренер кіберспортсменів	«Кіберспорт стає все більш схожим на професійний, відповідно, зростає попит на висококваліфіковану підготовку. FIFA створила власний чемпіонат із комп'ютерного футболу на X-box і PlayStation; у деяких американських університетах команди з кіберспорту існують нарівні з іншими, а їх учасники можуть претендувати на стипендії» У сфері менеджменту
Координатор програм розвитку спільнот	«Фахівець, який організовує і підтримує діалог між незалежними командами виробників, погоджуючи їх довгострокові цілі й загальний образ майбутнього, допомагаючи їм визначити програму спільних інвестицій у виробничі потужності та людей. Це новий рівень управління проектами: в майбутньому управлінцям доведеться координувати роботу проектних команд, учасники яких знаходяться в різних країнах»
Координатор виробництв у розподілених спільнотах	«Усе більше виробництв буде організовано мережевим чином, коли незалежні виробники на різних етапах долучаються до виробництва фінального продукту. Тому для таких процесів знадобляться свого роду диригенти, професіонали, які координують всі аспекти виконання замовлення й організовують роботу незалежних команд.»
Менеджер із крос- культурної комунікації	«Фахівець, який супроводжує документообіг компанії іноземними мовами, контролює ключові смисли (наприклад, під час вибору маркетингових слоганів), навчає співробітників передачі смислів іноземними мовами, а також особливостям культури під час переговорів з іноземними партнерами. Менеджер із крос- культурної комунікації консультує керівництво компанії з ведення бізнесу в інших країнах...»
Модератор спільнот користувачів	«Фахівець, який організовує онлайн- і офлайн-спільноти користувачів, супроводжує діалог із розробниками продуктів компанії, підтримує їх лояльність (наприклад, організовує конкурси)»
Фасилітатор	«Фахівець, що забезпечує успішну групову комунікацію за допомогою різноманітних інструментів ведення дискусії. Ця професія вже існує, але буде ставати все більш актуальною в міру того, як з'являтиметься все більше крос-галузевих і крос-культурних команд.»
Менеджер людино-машинних команд	«Фахівець, який збирає команду з людей, програм і роботів під конкретний функціонал, тренує їх для спільної роботи, розподіляє завдання та стежить за їх виконанням. Згодом будь-який менеджер повинен буде засвоїти цю навичку, але поки людино- машинних команд буде небагато, ними будуть опікуватися спеціально навчені управлінці»

*Джерело: оброблено автором на основі [2].

Не обмежуючись цими трьома сферами, сучасна практика формування численних сервісів, що вже закладена у децентралізованій інформаційній платформі «Система Bitbon» українського походження та всій її екосистемі сервісів, дозволить виявити й інші нові професії для інших секторів економіки, що також можуть бути реалізовані у Системі Bitbon.

Таке подання способу вирішення проблеми «зайвих людей» дозволяє наголосити на двох важливих особливостях, що пропонують ДІП людству: по-перше, на відміну від ДІП, жодна державна централізована інформаційна платформа навіть теоретично (тобто з інтеграцією сторонніх, приватних модулів) не дозволяє створювати подібні умови для появи такого розмаїття нових професій, появи нових вакансій, а відтак - для подолання безробіття. Водночас кращі з відомих міжнародних комерційних платформ із ринковою капіталізацією у десятки мільярдів (як польський OLX) і навіть сотні мільярдів доларів (як американські Amazon і Facebook) дозволяють утворювати лише обмежену кількість однотипних професій на кшталт онлайн-продавця власного чи чужого продукту, онлайн-маркетолога, оператора call-центру, веб-дизайнера, кур'єра;

по-друге, вирішення проблеми «зайвих людей» є корисним, але побічним ефектом від запровадження децентралізованої інформаційної платформи. Однак це може стати одним із її головних стратегічних наслідків для держави та людей у ХХІ столітті.

Деякі з наведених вище допоміжних механізмів, соціальних інститутів і методів не увійшли до складу вибраних робочих засобів для вирішення проблеми «зайвих людей» (див. рис. 6), але вони можуть бути задіяні у вирішенні інших завдань із надання нового суспільного блага за допомогою децентралізованих інформаційних платформ: комбінація засобів, міра їх впливу й часу дії для кожного випадку буде унікальною (див. рис. 3). Однак, звичайно, не варто очікувати, що ДІП може бути універсальною «панацеєю» від усіх проблем публічного управління і суспільства.

Отже, наразі можна зробити два узагальнення щодо змісту модернізації системи публічного управління на основі ДІП:

1. У наведеному прикладі утворення нової суспільної цінності, що зараз є і буде актуальною для мільйонів наших сучасників у ХХІ столітті, показано, що використання ДІП у системі публічного управління дозволяє переносити амбітний акцент на «що?» замість «як?» і підтримувати його таким через оновлення цілої системи відносин у публічному управлінні, бізнесі та побуті. Вміле використання нових методів, допоміжних механізмів, прийомів укупі з традиційними соціальними інститутами теоретично дозволяє зробити акцент на тих трьох проблемних аспектах, що часто приховуються у сучасних відносинах між людиною і державою, а саме на:

а) людиноцентричності у сучасній системі суспільних та економічних відносин усередині держави;

б) свободі людини;

в) відстороненні від застарілих практик і уподобань (заклик Римського клубу «не чіпляйтеся за старі філософії!»).

2. Пропонується власне визначення механізму модернізації системи публічного управління на основі ДІП, під яким слід розуміти комплексний спосіб забезпечення цілісного та стратегічного розвитку системи публічного управління, який заснований на технологіях розподіленого реєстру, охоплює інфраструктуру сервісів і спільноту незалежних користувачів децентралізованої інформаційної платформи та трансформує систему відносин й управлінських технологій між суб'єктами права - особами публічного і приватного права - у бік формування інформаційного середовища довіри в операціях між усіма залученими учасниками.

Остання теза з визначенням механізму модернізації і стала тим логічним третім кроком цього дослідження, що формує власний методологічний підхід до формування механізму модернізації системи публічного управління на основі децентралізованих інформаційних платформ.



ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ / CONCLUSIONS AND PROSPECTS FOR FURTHER RESEARCH

1. Сутність авторського підходу до формування механізму модернізації системи публічного управління на основі децентралізованих інформаційних платформ полягає у послідовному описі складових елементів перспективного механізму модернізації (мети, семи принципів формування, методів впливу, дев'яти головних інструментів, шести ключових задіяних суспільних інститутів, десяти допоміжних механізмів регулювання і самоорганізації децентралізованих інформаційних платформ, трьох рівнів утворення суспільної цінності), побудові комбінації засобів впливу та «підштовхувань» (за поведінковою теорією підштовхувань) і, нарешті, розробці власного визначення механізму модернізації із наведенням прикладу утворення нової та значущої суспільної цінності й рекомендацій для більшої керованості і стійкості модернізованої системи публічного управління після запровадження механізму модернізації.

2. Головним пропонованим способом вирішення проблеми «зайвих людей» у найближчому майбутньому вбачається прямий наслідок застосування децентралізованої інформаційної платформи - це легке утворення численних мікро-ДІП підготовленими їх користувачами (фізичними чи юридичними особами) у межах «материнської» ДІП і, відповідно, нарощування ділової активності у цих численних екосистемах сервісів і самозайнятості. Наразі є чимало правових, організаційно- технологічних і культурно-етичних підстав для того, щоб така форма зайнятості реально з'явилася найближчими роками (2-3 роки) на практиці та розвивалася у середовищі існуючої цифрової екосистеми «Система Bitbon» українського походження. І коли це буде так, то це буде безумовно великим кроком у бік цифрової трансформації не лише соціальних інститутів, а й кількох шарів суспільних відносин: приватних осіб між собою, з державою та муніципалітетами, приватними роботодавцями тощо. Межі охоплення населення цим інструментом залежать від ступеня проникнення і якості інтернет-зв'язку, широкої довіри до цифрових технологій і подальшої нездатності існуючої політичної та фінансової системи держав і світу вирішувати накопичені складні суспільно-політичні проблеми людства з перенаселенням, фінансами й державними боргами.

3. З теоретичного погляду, на наведеному прикладі формування нової та беззаперечної суспільної цінності через обґрунтування підходу до вирішення проблеми «зайвих людей» у ХХІ столітті пропонований механізм модернізації може вважатися черговим і нестандартним кроком у публічній політиці й у державному будівництві. Завдяки задіяним інструментам і допоміжним механізмам цей механізм модернізації здатний нейтралізувати або компенсувати розрив між нижчим рівнем економічного та культурного розвитку і більш високими формами політичного режиму, що стає можливим завдяки цінним властивостям ДІП забезпечувати прозорість, демократичність і проблематичність для адміністративних зловживань керівною владою [19].

4. З практичного погляду, більшість елементів пропонованого механізму модернізації вже реально апробована на практиці та запроваджується зараз у вигляді побудованої з нуля цифрової екосистеми децентралізованої інформаційної платформи «Система Bitbon» українського походження (з 2016 року і дотепер). Також авторський підхід до формування окремих елементів (а саме - взаємопов'язаної системи деяких інструментів і допоміжних механізмів) механізму модернізації знайшов своє відображення у Законопроекті № 4328 «Про токенізовані активи та криптоактиви», що зареєстрований у Верховній Раді України 05.11.2020 р.

Перспективи подальших досліджень пов'язуються з, по-перше, обґрунтуванням потенціалу децентралізованих інформаційних платформ як нового інструменту публічного управління для посилення суспільної довіри і свідомої участі громадян у публічній політиці та демократії і, подруге, з розробленням рекомендацій щодо керованості системи публічного управління України і загалом сфери публічної політики за умови запровадження пропонованого у цій статті механізму модернізації.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED)

[1 Аналитическая записка: сфера труда и COVID-19. Нью-Йорк: ООН, 2020. [Электронный ресурс]. Доступно: https://is.gd/u7swlX Дата звернення: Лип. 10, 2022.

[2] Атлас новых профессий 3.0; Д. Варламовой и Д. Судакова, Ред. Москва, Россия: Интеллектуальная Литература, 2020. [Электронный ресурс]. Доступно: https://is.gd/esSEkv Дата звернення: Лип. 10, 2022.

[3] К. Брайан, П. Джаксон, «Новый менеджмент в публичном секторе - адаптированный вариант», в Экономика публичного сектора - адаптированный вариант. Глава седьмая (адаптированная и дополненная Георгием Манлиевым). София, Болгария, 1998, с. 241.

[4] «Будущее Евразийского экономического союза: цифровая трансформация и молодежь» на научном семинаре Реалистическое моделирование. Аналитический вестник, 2020, № 2(745), 80 с.

[5] Е. Вайцзекер, А. Війкман, Come On! Капіталізм, недалекоглядність, населення і руйнування планети. Київ, Україна: Саміт-Книга, 2019.

[6] Доклад о мировом развитии 2017. Государственное управление и закон (обзор). Вашингтон, США: Всемирный банк, 2017, 55 с. [Электронный ресурс]. Доступно: https://is.gd/2RvDPQ Дата звернення: Лип. 10, 2022.

...