Показники публікаційної активності правників крізь призму законодавчих вимог

Оскільки питання публікації є питанням збереження науковцем робочого місця, отримання наукового ступеня тощо, то науковці малозатребуваних за кордоном галузей науки зазвичай готові фінансувати видання своїх праць. Звідси з'являється така проблема: безліч посередників, які пропонують послуги з гарантованої публікації у виданнях, включених до наукометричних баз і навіть "пошуку співавторів" [24], що вочевидь покликано здешевити публікацію для конкретної особи. В іноземній практиці у зв'язку з такою діяльністю щодо пришвидшення, полегшення публікації статей в обхід загального порядку зазвичай згадуються так звані "хижацькі журнали" (predatory journal) [25], які створюються виключно з метою отримання швидкого прибутку за рахунок науковців. Науковці, чиї статті потрапляють до такого видання, не можуть бути убезпечені від того, що оплачена ними публікація вийде у виданні зовсім іншого рівня, ніж очікувалося чи не буде проіндексована в бажаній наукометричній базі. Наприклад, відомими є випадки, коли журнал раптово починав публікувати надзвичайно велику кількість статей. Наприклад один зі згодом виключених зі Scopus журналів за 2019 р. опублікував 8336 статті, тобто 23 у день, інший - 8314 статті [26]. Вочевидь, постраждалим у такій ситуації буде автор навіть найкращого дослідження, яке опинилося в такому журналі. Можливе не лише припинення індексації журналу в наукометричній базі на майбутнє, але й вилучення вже проіндексованих статей. В одному прикладі зі 127 українських авторів, статті яких були опубліковані у "хижацькому виданні", яке масово публікувало статті, 81 були вилучені. Автор аналізу ставить досить актуальне питання про те, що варто робити у випадку, якщо вилучені статті були підставою отримання вченого звання, наукового ступеня [27]. Вважаємо таке питання досить актуальним з огляду на прив'язку ряду показників діяльності науковців до кількості проіндексованих праць. Заради справедливості під час згадування про "хижацькі журнали" варто вказати й на інший наслідок - появу великої кількості праць за рахунок публікацій, неідеальних із боку академічної доброчесності [28].

Інше питання пов'язано із фінансуванням опублікування результатів наукової роботи. Одне з досліджень демонструє [2], що 78 % журналів, індексованих у Scopus, у яких українські вчені здебільшого публікувались останні п'ять років, є перекладеними українськими виданнями чи мають українського видавця. Автор ставить питання щодо фінансування такої діяльності видавців журналів. На нашу думку, такий стан речей нівелює декларовану державою мету - поширення результатів вітчизняних досліджень у світі, адже фактично йдеться про все ті ж національні видання, проте з іншим статусом і вартістю публікації.

Публікація в переважній більшості журналів є платною, що зазвичай є фінансовим тягарем саме автора, за винятком установ, які винагороджують публікації в таких виданнях, компенсуючи авторові частину затрат. Відтак постає парадоксальна ситуація: науковець, аби витримувати вимоги публікаційної активності, повинен оплачувати публікації, і чим більш продуктивним у науковому плані він є, тим більший фінансовий тягар він нестиме за публікацію власних результатів.

Ситуація здається абсурдною, бо виходить спрощено, що чим більше особа видає наукового результату на посаді, тим більші будуть її видатки у зв'язку з перебуванням на цій посаді (публікацією своїх напрацювань). Звичайно, потрібно не забувати і про тих науковців, хто може отримати грантове фінансування та не потрапити в описану ситуацію, утім очевидно, що це зазвичай лише частина науковців того чи іншого закладу. Грантова система утворює складні зв'язки з необхідністю публікуватись, конкуренцією на робочому місці. Водночас грантова система сама по собі може породжувати додаткові перекоси [29]: знищувати ті галузі/сфери науки, які традиційно є вузькоспеціальними, забирати час корисний науковця на потреби самопромоції [30] тощо. Тиск необхідності більше публікуватись хоча і є меншим для молодих науковців, проте, як вказують дослідження [31], також нерідко відчувається ними як надмірний.

Дослідники зауважують, що ідеалізація кількісного підходу, тобто самого факту включення статті до певної наукометричної бази даних, що зараз активно практикується у вітчизняній науці, є неправильним підходом [32, с. 85] і застерігають від надто спрощеного сприйняття кількісних показників відносно до різноманітності наукових результатів. Так, наприклад КНР не зважаючи на те, що є другою у світі за кількістю наукових публікацій, відмовилася від використання в оцінці наукової роботи індексу цитування для зняття проблеми "опублікуйся або піди в небуття" [33]. Не спрощуючи значення такого кроку, зауважимо, що такий досвід потребує всебічного вивчення з огляду як на потенційні позитивні зрушення, так і на висловлювані дослідниками перестороги [34].

Загальновідомим є факт постійного зростання темпів появи нових наукових праць, і це саме по собі ускладнює порівняння досліджень, які з'являються [35]. Кількість наукових публікацій зростає досить швидко, подвоюється щодев'ять років [36], тоді як корелюючого просування в науці не спостерігається. Часто більше уваги приділяється журналу як такому, аніж власне якості публікованої роботи. Більш цитовані роботи стають ще більш популярними, малоцитовані губляться серед чималої кількості інформації [5].

Публікація статей у розглядуваних виданнях наштовхується також на проблему поширення наукового знання. Якщо метою публікації в іноземному виданні є ознайомлення з науковими результатами якнайбільшої аудиторії фахівців, то вочевидь це могло б бути досягнено за допомогою індексації в наукометричних базах з відкритим доступом, а так само публікації у виданнях, до яких забезпечується відкритий доступ на підставі ліцензії Creative Commons чи подібної [37]. Останнє потребує одночасного перегляду практики оцінки результативності наукової роботи на підставі кількісних показників [38].

Інколи складається враження, що процес відбувається у зворотному напрямку. Наприклад, п. 30 ліцензійних умов провадження освітньої діяльності ставить умову наявності в особи за останні п'ять років "наукових публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз, рекомендованих МОН, зокрема Scopus або Web of Science Core Collection" [15]. Для нас є очевидним, що вживання слова "зокрема" мало б означати можливість індексації хоча б в одній іншій, ніж перелічені наукометричній базі. Натомість, роз'яснюючи цю норму, міністерство тлумачить її як індексацію виключно у Scopus або Web of Science Core Collection [39]. Розв'язанням такої безумовно штучно створеної проблеми, може бути якомога ширше використання наукометричних баз даних, які працюють із регіональними, локальними виданнями [40], а так само створення національної системи, що могла б врахувати специфіку соціогуманітарних дисциплін [10]. Ще одним фактом на користь необхідності розвитку національних видань і врахування під час оцінювання продуктивності наукометричних баз із ліберальнішою політикою індексації є те, що "наукова продуктивність" країни в цілому критично залежить від кількості видань з цієї країни, проіндексованих у відповідній наукометричній базі [41].

У ситуації, яка складається, вважаємо, що має перспективи і більш радикальний підхід до розв'язання проблеми: пропозиція щодо додаткової підготовки молодих вчених у контексті публікаційної діяльності, до якої могли б долучатись зацікавлені в подальшій співпраці видавці наукових видань [42].

Загалом нам здається, що цінність наукового знання не знижується лише від того, що воно оприлюднене у виданні, яке не внесене до окремо визначеної бази даних, яка пропонується комерційною компанією. Так само як не можуть бути єдино правильним показником визнання вченого індекси цитування. Наприклад, нещодавнє дослідження самоцитувань науковців світу у базі Scopus показує, що вчені з України мають найвищий показник самоцитування у світі серед проіндексованих робіт, який значно відрізняється від середнього [43].

Подібної до індексу цитування критики зазнав імпактфактор журналів. Критика вчених втілилась у СанФранциській декларації про оцінку наукових досліджень [44]. У практиці цей показник часто також помилково використовується для оцінювання роботи конкретного науковця й має наслідком розв'язання питання "де краще опублікуватись", замість "що краще опублікувати" [45].

Вважаємо, що й кількість опублікованих ученим праць чи їхній обсяг як відокремлено взяті показники так само не можуть бути однозначними показниками продуктивності наукової роботи такого вченого. На думку спадає приклад Д. Ф. Неша, дисертація якого, що зробила його нобелівським лауреатом, разом із бібліографією налічувала усього 28 сторінок [46]. Усього перу вченого разом із дисертацією належить 21 праця [47, с. 1331]. Другим прикладом можна навести десятисторінкову роботу С. Накамото, із якої бере початок розвиток блокчейн-технологій у різних сферах цифрової економіки [48].

Науковці інших країн також вказують на необхідність протистояння тиску продукування якомога більшої кількості праць [49], що неодмінно негативно відбиватиметься на якості та продуктивності роботи науковця загалом. Наукова продуктивність має полягати радше в акценті на розвитку вченого в обраній галузі знань, поширенні своїх знань, ніж у підвищенні індексів чи імпакт-факторів журналу [50]. Кількість статей навряд чи може бути показником і для рейтингування установ, адже кількість їхніх працівників може відрізнятись.

Порушені у статті питання безумовно є комплексними й не можуть розв'язуватися цілковитою відмовою від вживання кількісних оцінок. Натомість існує потреба у зважених рішеннях, адже над пошуком найбільш оптимальних моделей порівняльного оцінювання результативності роботи науковців, які мають об'єктивно неспівставні за змістом результати досліджень, працюють вчені в галузі наукометрії в усьому світі.

Порівняння якісної сторони досліджень навряд чи можливе виключно кількісними метриками [5]. Здається важливим застосовувати певні моделі не шляхом механічного копіювання, а з огляду на ефект, який вони продукують. Як було показано вище, критичний аналіз певних ініціатив, який уже не одне десятиліття наявний серед науковців світу, повинен стати фактором, який варто брати до уваги у процесі формування національних положень у цій сфері.

Висновки

Наявна система оцінювання наукової діяльності породжує висококонкурентне середовище, яке здатне негативно вплинути на якість, різноманіття досліджень і загалом на клімат співпраці [51; 52]. Рейтинг, кількісне значення чи показник із допоміжного засобу здатні перетворитись на мету, самоціль і джерело погіршення якості праці, а так само співпраці науковців. Натомість існує потреба оцінки змістовного наповнення роботи науковців, обміну результатами праці, а не кількісними показниками.

Вимоги щодо публікації результатів наукових досліджень правового та в ширшій перспективі - соціогуманітарного профілю повинні врахувати можливість публікації в регіональних, локальних виданнях, а також індексації в тих наукометричних базах даних, які зорієнтовані на найширше представлення таких видань. Звідси необхідність відмови від невиправдано звужувального тлумачення вимог законодавства про необхідність наявності у науковця певної кількості публікації, проіндексованих виключно у наукометричних базах Scopus або Web of Science Core Collection.

Підхід щодо оцінювання продуктивності науковців виключно на основі кількості праць, індексованих у обраних науковометричних базах, що не повністю враховують специфіку досліджень у сфері національного права, варто скорегувати. Необхідне розширення законодавчих нормативів щодо публікації результатів наукових досліджень з урахуванням існування інших наукометричних баз.

Існує необхідність використання політики відкритих джерел публікації, які дозволять знайомити з надбаннями української науки не лише представників закладів, що мають платну підписку на видання з обмеженим доступом, а й широкої професійної спільноти. Це безумовно сприятиме поширенню відкритого, а тому якісного наукового знання і його критичному осмисленню широкими науковими колами, власне для чого і здійснює свою діяльність кожен науковець.

Запровадження мінімуму представлених пропозицій дозволить відійти від практики публікації у непрофільних чи іноземних локальних виданнях, де статті не мають своєї аудиторії, а науковцем використовується лише факт публікації як такої, а так само від практики комерціалізації процесу публікації за рахунок недобросовісних посередників. Крім того, відмова від простих, але недієвих кількісних показників публікаційної активності й цитованості на користь виважених метрик, запропонованих фахівцями в галузі наукометрії, дозволить уникнути прикрих ситуацій, описаних вище, коли українські науковці порівняно з науковцями інших держав мають надміру публікацій у виданнях, що непов'язані із їхньою сферою діяльності, або створюють прецеденти неоднозначного сплеску показників цитування порівняно зі своїми іноземними колегами.

Список використаної літератури

1. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 26 листопада 2015 року № 848-VIII. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/848-19#Text (дата звернення: 31.01.2021).

2. Nazarovets S. (2020). Controversial practice of rewarding for publications in national journals. Scientometrics. doi:10.1007/s11192-02003485-7

3. Гераськов С. Державне управління наукометрією: від сталості до відсталості? Збірник наукових праць НАДУ. Спецвипуск/2020. DOI 10.36030/2664-3618-2020-si-59-63

4. van Wesel M. (2016). Evaluation by Citation: Trends in Publication Behavior, Evaluation Criteria, and the Strive for High Impact Publications. Science and engineering ethics, 22(1), 199-225. URL: https://doi.org/ 10.1007/s11948-015-9638-0 (дата звернення: 31.01.2021).

5. Genova G., Astudillo H., & Fraga A. (2015). The Scientometric Bubble Considered Harmful. Science and Engineering Ethics, 22(1), 227235. doi:10.1007/s11948-015-9632-6

6. Garfield E. (1996) What Is The Primordial Reference For The Phrase `Publish Or Perish`? The Scientist. Vol:10. #12. p.11. URL: http://www.garfield.library.upenn.edu/commentaries/tsv10(12)p11y19960610.pdf (дата звернення: 31.01.2021).

7. Rawat S., & Meena S. (2014). Publish or perish: Where are we heading? Journal of research in medical sciences: the official journal of Isfahan University of Medical Sciences, 19(2), 87-89.

8. Frandsen T., Jacobsen R.H., Nicolaisen J., & Ousager, J. (2019). Pressure to publish: a bibliometric study of PhD students (1993-2009). Inf. Res., 24.

9. Fanelli D. (2010). Do pressures to publish increase scientists` bias? An empirical support from uS States Data. PloS one, 5(4), e10271. URL: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0010271 (дата звернення: 31.01.2021).

10. Кремень В. Г. (2020). Відкритість, цифровізація й оцінювання в науці: загальне і особливе для соціогуманітарного знання / В. Г. Кремень та ін. DOI: 10.33407/itlt.v80i6.4155

11. Про мінімальну кількість та обсяг публікацій основного змісту дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук: Постанова Вищої атестаційної комісії України № 1/4 від 17.04.97 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/ show/v01_4330-97#Text (дата звернення: 31.01.2021).

12. Порядок присвоєння вчених звань науковим і науковопедагогічним працівникам, затв. Наказом Міністерства освіти і науки України від 14.01.2016. № 13. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0183-16/ed20170303#Text (дата звернення: 31.01.2021).

13. Порядок проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 167. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/showZ167-2019-%D0%BF#Text (дата звернення: 31.01.2021).

14. Порядок підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах), затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 261. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2016-%D0%BF#Text (дата звернення: 31.01.2021).

15. Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1187. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1187-2015-%D0%BF#Text (дата звернення: 31.01.2021).

16. Рейтинг університетів за показниками Scopus 2020 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://osvita.ua/vnz/rating/72780/ (дата звернення: 31.01.2021).

17. Tennant J. (2018). Elsevier are corrupting open science in Europe. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.theguardian.com/ science/political-science/2018/jun/29/elsevier-are-corrupting-open-sciencein-europe (дата звернення: 31.01.2021).

18. Богдан С. (2020). Міжнародні стилі цитування - вектор інтеграційних процесів українських наукових видань / С. Богдан, Т. Тарасюк [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://doi.org/10.36074/21.08.2020.v2.43.

19. Перелік наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії, відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 р. № 32 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/nauka/nauka/ atestaciya-kadriv-vishoyi-kvalifikaciyi/naukovi-fahovi-vidannya (дата звернення: 31.01.2021).

20. Kancewicz-Hoffman, N. & Pцlцnen J. (2020). Does excellence have to be in English? Language diversity and internationalisation in SSH research evaluation. Overview of Peer Review Practices in the SSH. ENRESSH Report, 32-41. URL: https://enressh.eu/wp-content/uploads/ 2017/09/OverviewPeerReviewENRESSH-1.pdf#page=32 (дата звернення: 31.01.2021).

21. Kulczycki E. et al. (2020). Multilingual Publishing in the Social Sciences and Humanities: A Seven Country European Study. Journal of the Association for Information Science and Technology. URL: https://doi.org/ 10.1002/asi.24336 (дата звернення: 31.01.2021).

22. Tennant J. P. (2020). Web of Science and Scopus are not global databases of knowledge. European Science Editing. doi:10.3897/ ese.2020.e51987

23. Helsinki Initiative on Multilingualism in Scholarly Communication. URL: https://www.helsinki-initiative.org/ (дата звернення: 31.01.2021).

24. Співавторство. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://web.archive.org/web/20210130195843/https://ua.publ.science/uk/usl ugi/soavtorstvo (дата звернення: 31.01.2021).

25. Grudniewicz A., Moher D., Cobey K. D., Bryson G. L., Cukier S., Allen K., Ardern C., Balcom L., Barros T., Berger M., Ciro J. B., Cugusi L., Donaldson M. R., Egger M., Graham I. D., Hodgkinson M., Khan K. M., Mabizela M., Manca A., Milzow K.,... Lalu M. M. (2019). Predatory journals: no definition, no defence. Nature, 576(7786), 210-212. URL: https://doi.org/ 10.1038/d41586-019-03759-y (дата звернення: 31.01.2021).

26. Твої індійські блакитні очі більше не в Scopus. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.бібліотекар.укр/2020/06/scopus.html (дата звернення: 31.01.2021).

27. Scopus може вилучати проіндексований контент. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.бібліотекар.укр/2019/07/ scopus.html (дата звернення: 31.01.2021).

28. Arnet E. (2019) The perils of publish or perish. URL: https://blogs.iu.edu/sciu/2019/06/15/perils-publish-or-perish/ (дата звернення: 31.01.2021).

29. Lee H. (2020) Research fraud: a long-term problem exacerbated by the clamour for research grants. Quality in Higher Education. 26:3. 243-261. DOI: 10.1080/13538322.2020.1820126

30. Chapman Colin A., Bicca-Marques Jьlio Cesar, Calvignac-Spencer Sebastien, Fan Pengfei, Fashing Peter J., Gogarten Jan, Guo Songtao, Hemingway Claire A., Leendertz Fabian, Li Baoguo, Matsuda Ikki, Hou Rong, Serio-Silva Juan Carlos and Chr. Stenseth Nils (2019) Games academics play and their consequences: how authorship, h-index and journal impact factors are shaping the future of academia. Proc. R. Soc. 28620192047. URL: http://doi.org/10.1098/rspb.2019.2047 (дата звернення: 31.01.2021).

31. Waaijer C. J. F., Teelken C., Wouters P. F., & van der Weijden, I. C. M. (2017). Competition in Science: Links Between Publication Pressure, Grant Pressure and the Academic Job Market. Higher Education Policy, 31(2), 225-243. doi:10.1057/s41307-017-0051-y

32. Мриглод О. І, Назаровець С. А. Наукометрія та управління науковою діяльністю: вкотре про світове та українське / О. І. Мриглод,

33. А. Назаровець // Вісн. Нац. акад. наук України. 2019. № 9. С. 8194. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://doi.org/10.15407/ visn2019.09.081 (дата звернення: 31.01.2021).

34. Lau J., Liu J.(2020). China Moves Away From `Publish or Perish`. URL: https://www.insidehighered.com/news/2020/03/06/china-moves-awaypublish-or-perish (дата звернення: 31.01.2021).

35. Qian J., Yuan Z., Li J. et al. (2020). Science Citation Index (SCI) and scientific evaluation system in China. Humanit Soc Sci Commun 7, 108. URL: https://doi.org/10.1057 (дата звернення: 31.01.2021).

36. Larsen P. O., & von Ins, M. (2010). The rate of growth in scientific publication and the decline in coverage provided by Science Citation Index. Scientometrics, 84(3), 575-603. URL: https://doi.org/10.1007/s11192-0100202-z (дата звернення: 31.01.2021).

37. Van Noorden R. (2014). Global scientific output doubles every nine years. URL: http://blogs.nature.com/news/2014/05/global-scientific-outputdoubles-every-nine-years.html (дата звернення: 31.01.2021).

38. Vollmer T. (2020). Reporting back on Publish or Perish panel discussion at Morrison Library. URL: https://update.lib.berkeley.edu/2020/02/10/reporting-back-on-publish-or-perish-panel-discussion-at-morrisonlibrary/ (дата звернення: 31.01.2021).

39. Hasgall A. (2019). How `publish or perish` damages doctoral research. URL: https://www.universityworldnews.com/post.php?story= 20191126122250602 (дата звернення: 31.01.2021).

40. Лист Міністерства освіти і науки України № 9/624-20 від 13.07.2020. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://dostup.pravda.com.ua/ request/71478/response/175747/attach/3/9%20624%2020.pdf?cookie_pass through=1 (дата звернення: 31.01.2021).

41. Li Y., & Flowerdew J., (2009). International engagement versus local commitment: Hong Kong academics in the humanities and social sciences writing for publication. Journal of English for Academic Purposes. 279-293. 10.1016/j.jeap.2009.05.002.

42. Erfanmanesh A., Tahira M. & Abrizah, A.. (2017). The Publication Success of 102 Nations in Scopus and the Performance of Their ScopusIndexed Journals. Publishing Research Quarterly. 33. 421-432. 10.1007/ s12109-017-9540-5.

43. Dyke G. (2019). Does the early career "publish or perish" myth represent an opportunity for the publishing industry? Learned Publishing, 32(1), 90-94. doi:10.1002/leap.1217

44. Van Noorden R., & Singh Chawla D. (2019). Hundreds of extreme self-citing scientists revealed in new database. Nature, 572(7771), 578-579. URL: https://doi.org/10.1038/d41586-019-02479-7 (дата звернення: 31.01.2021).

45. San Francisco Declaration on Research Assessment (2012). URL: https://sfdora.org/read/ (дата звернення: 31.01.2021).

46. Juyal D., Dhawan B., & Thawani, V. (2020). Obsessional pursuit for high-impact factor. World journal of nuclear medicine, 19(2), 177-178. URL: https://doi.org/10.4103/wjnm.WJNM_95_19 (дата звернення: 31.01.2021).

47. Nash J. F. (May 1950). Non-Cooperative Games. PhD thesis. Princeton University. URL: www.princeton.edu/mudd/news/faq/topics/NonCooperative_Games_Nash.pdf (дата звернення: 31.01.2021).

48. Milnor J. (1998) John Nash and "A Beautiful Mind". Notice of the American Mathematical Society, 45(10): 1329-1332. URL: https://www.ams.org/ notices/199810/milnor.pdf (дата звернення: 31.01.2021).

49. Nakamoto S. (24 May 2009). Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System. URL: https://bitcoin.org/bitcoin.pdf (дата звернення: 31.01.2021).

50. Harvey L. A. (2020). We need to value research quality more than quantity. Spinal Cord 58, 1047. URL: https://doi.org/10.1038/s41393-02000543-y (дата звернення: 31.01.2021).

51. Lee I. (2012). Publish or perish: The myth and reality of academic publishing. Language Teaching, 47(02), 250-261. doi:10.1017/s0261444 811000504

52. Warren J. (2019). How Much Do You Have to Publish to Get a Job in a Top Sociology Department? Or to Get Tenure? Trends over a Generation. Sociological Science. 6. 172-196. 10.15195/v6.a7.

53. van Dalen H. P. (2020). How the publish-or-perish principle divides a science: the case of economists. Scientometrics. URL: https://doi.org/ 10.1007/s11192-020-03786-x (дата звернення: 31.01.2021).

References

1. Pro naukovu i naukovo-texnichnu diyal`nist`, Zakon Ukrayiny` [On scientific and scientific-technical activity: Law of Ukraine] № 848-VIII (2015). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text (in Ukrainian)

2. Nazarovets, S. (2020). Controversial practice of rewarding for publications in national journals. Scientometrics. doi:10.1007/s11192-020-03485-7

3. Geras`kov, S. (2020). Derzhavne upravlinnya naukometriyeyu: vid stalosti do vidstalosti? [Public administration of scientometrics: from sustainability to backwardness?] Zbirny'k naukovy'x pracz' NADU. Speczvy`pusk. doi 10.36030/2664-3618-2020-si-59-63 (in Ukrainian).

4. Van Wesel, M. (2016). Evaluation by Citation: Trends in Publication Behavior, Evaluation Criteria, and the Strive for High Impact Publications. Science and engineering ethics, 22(1), 199-225. https://doi.org/10.1007/ s11948-015-9638-0

5. Genova, G., Astudillo, H., & Fraga, A. (2015). The Scientometric Bubble Considered Harmful. Science and Engineering Ethics, 22(1), 227235. doi:10.1007/s11948-015-9632-6

6. Garfield, E. (1996) What Is The Primordial Reference For The Phrase `Publish Or Perish`? The Scientist (Vol 10, #12), 11. http://www.garfield.library.upenn.edu/commentaries/tsv10(12)p11y19960610.pdf

7. Rawat, S., & Meena, S. (2014). Publish or perish: Where are we heading? Journal of research in medical sciences: the official journal of Isfahan University of Medical Sciences, 19(2), 87-89.

8. Frandsen, T., Jacobsen, R.H., Nicolaisen, J., & Ousager, J. (2019). Pressure to publish: a bibliometric study of PhD students (1993-2009). Inf. Res., 24.

9. Fanelli D. (2010). Do pressures to publish increase scientists` bias? An empirical support from uS States Data. PloS one, 5(4), e10271. URL: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0010271

10. Kremen` V. G., Lugovy`j V. I., Regejlo I. Yu., Bazelyuk N. V., Bazelyuk O. V. (2020) Vidkry`tist`, cy`frovizaciya j ocinyuvannya v nauci: zagal`ne i osobly`ve dlya sociogumanitarnogo znannya [Openness, digitization and evaluation in science: general and special for socio-humanitarian knowledge]. doi:HYPERLINK https://doi.org/10.33407/itlt.v80i6.4155 10.33407/itlt.v80i6.4155 (in Ukrainian).

11. Pro minimal`nu kil`kist` ta obsyag publikacij osnovnogo zmistu dy`sertacij na zdobuttya naukovy`x stupeniv doktora i kandy`data nauk, Postanova Vy`shhoyi atestacijnoyi komisiyi Ukrayiny`[On the minimum number and volume of publications of the main content of dissertations for the degree of doctor and candidate of sciences, Resolution of the High Attestation Commission of Ukraine] № 1/4 (1997). https://zakon.rada.gov.ua/ rada/show/v01_4330-97#Text (in Ukrainian).

12. Poryadok pry`svoyennya vcheny`x zvan` naukovy`m i naukovopedagogichny`m pracivny`kam, Nakaz Ministerstva osvity` i nauky` Ukrayiny` [The order of assignment of scientific ranks to scientific and scientific and pedagogical workers, Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine] № 13 (2016). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0183-16/ ed20170303#Text (in Ukrainian).

13. Poryadok provedennya ekspery`mentu z pry`sudzhennya stupenya doktora filosofiyi, postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny` [The procedure for conducting an experiment to award the degree of Doctor of Philosophy, Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine] № 167 (2019). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2019-%D0%BF#Text (in Ukrainian).

14. Poryadok pidgotovky` zdobuvachiv vy`shhoyi osvity` stupenya doktora filosofiyi ta doktora nauk u zakladax vy`shhoyi osvity` (naukovy`x ustanovax), Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny` [The order of preparation of applicants for higher education for the degree of Doctor of Philosophy and Doctor of Science in institutions of higher education (scientific institutions), Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine] № 261 (2016). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2016-%D0%BF#Text (in Ukrainian).

15. Pro zatverdzhennya Licenzijny`x umov provadzhennya osvitn`oyi diyal`nosti, Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny` [On approval of the License conditions for educational activities, Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine] № 1187 (2015). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1187-2015-%D0%BF#Text (in Ukrainian).

16. Rejty`ng universy`tetiv za pokazny`kamy` Scopus 2020 roku (2020) [Ranking of universities according to Scopus 2020 indicators]. https://osvita.ua/vnz/rating/72780/ (in Ukrainian).

17. Tennant, J. (2018). Elsevier are corrupting open science in Europe. URL: https://www.theguardian.com/science/political-science/2018/jun/29/ elsevier-are-corrupting-open-science-in-europe.

18. Bogdan, S. & Tarasyuk, T. (2020). Mizhnarodni sty`li cy`tuvannya - vektor integracijny`x procesiv ukrayins`ky`x naukovy`x vy`dan` [International citation styles as a vector of integration processes of Ukrainian scientific publications]. https://doi.org/10.36074/21.08.2020.v2.43 (in Ukrainian).

19. Perelik naukovy`x faxovy`x vy`dan` Ukrayiny`, v yaky`x mozhut` publikuvaty`sya rezul`taty` dy`sertacijny`x robit na zdobuttya naukovy`x stupeniv doktora nauk, kandy`data nauk ta stupenya doktora filosofiyi, vidpovidno do Poryadku formuvannya Pereliku naukovy`x faxovy`x vy`dan` Ukrayiny`, nakaz MON Ukrayiny` [List of scientific professional publications of Ukraine in which the results of dissertations for the degree of Doctor of Sciences, Candidate of Sciences and Doctor of Philosophy may be published, in accordance with the Procedure for forming the List of scientific professional publications of Ukraine, Ministry of Education and Science of Ukraine] № 32 (2018). https://mon.gov.ua/ua/nauka/nauka/atestaciya-kadriv-vishoyi-kvalifikaciyi/ naukovi-fahovi-vidannya (in Ukrainian).

20. Kancewicz-Hoffman, N. & Pцlцnen J. (2020). Does excellence have to be in English? Language diversity and internationalisation in SSH research evaluation. Overview of Peer Review Practices in the SSH. ENRESSH Report, 32-41. https://enressh.eu/wp-content/uploads/2017/09/ OverviewPeerReviewENRESSH-1.pdf#page=32.

21. Kulczycki, E. et al. (2020). Multilingual Publishing in the Social Sciences and Humanities: A Seven Country European Study. Journal of the Association for Information Science and Technology. https://doi.org/ 10.1002/asi.24336.

22. Tennant, J. P. (2020). Web of Science and Scopus are not global databases of knowledge. European Science Editing. doi:10.3897/ ese.2020.e51987.

23. Helsinki Initiative on Multilingualism in Scholarly Communication. URL: https://www.helsinki-initiative.org/.

24. Spivavtorstvo [Co-authorship]. https://web.archive.org/web/ 20210130195843/https://ua.publ.science/uk/uslugi/soavtorstvo(in Ukrainian).

25. Grudniewicz, A., Moher, D., Cobey, K. D., Bryson, G. L., Cukier, S., Allen, K.,... Lalu, M. M. (2019). Predatory journals: no definition, no defence. Nature, 576(7786), 210-212. https://doi.org/10.1038/d41586-019-03759-y.

26. Tvoyi indijs'ki blaky'tni ochi bil'she ne v Scopus. [Your Indian blue eyes are no longer in Scopus]. https://www.бібліотекар.укр/2020/06/ scopus.html (in Ukrainian).

27. Scopus mozhe vy'luchaty' proindeksovany'j content [Scopus can remove indexed content]. https://www.6^ioTeKap.yKp/2019/07/scopus.html (in Ukrainian).

28. Arnet, E. (2019) The perils of publish or perish. https://blogs.iu.edu/ sciu/2019/06/15/perils-publish-or-perish/

29. Lee, H. (2020) Research fraud: a long-term problem exacerbated by the clamour for research grants. Quality in Higher Education. 26:3. 243261. doi: 10.1080/13538322.2020.1820126

30. Chapman, C. A., Bicca-Marques, J. C., Calvignac-Spencer, S., Fan P., Fashing Peter, J., Gogarten, J.... Chr. Stenseth N. (2019) Games academics play and their consequences: how authorship, h-index and journal impact factors are shaping the future of academia. Proc. R. Soc. B.28620192047. http://doi.org/10.1098/rspb.2019.2047.

31. Waaijer, C. J. F., Teelken, C., Wouters, P. F., & van der Weijden, I. C. M. (2017). Competition in Science: Links Between Publication Pressure, Grant Pressure and the Academic Job Market. Higher Education Policy, 31(2), 225-243. doi:10.1057/s41307-017-0051-y.

32. Mry'glod, O. I, Nazarovecz', S. A. (2019) Naukometriya ta upravlinnya naukovoyu diyal'nistyu: vkotre pro svitove ta ukrayins'ke. [Scientometrics and management of scientific activity: once again about the world and Ukrainian] Visny'k Nacional'noyi akademiyi nauk Ukrayiny' [Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine] (9), 81-94. https://doi.org/ 10.15407/visn2019.09.081(in Ukrainian).

33. Lau, J., Liu, J.(2020). China Moves Away From 'Publish or Perish'. https://www.insidehighered.com/news/2020/03/06/china-moves-away-publishor-perish.

34. Qian, J., Yuan, Z., Li, J. et al. (2020). Science Citation Index (SCI) and scientific evaluation system in China. Humanit Soc Sci Commun 7, 108. URL: https://doi.org/10.1057. R. Marusenko, PhD (Law), Associate Prof. Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

35. Larsen, P. O., & von Ins, M. (2010). The rate of growth in scientific publication and the decline in coverage provided by Science Citation Index. Scientometrics, 84(3), 575-603. https://doi.org/10.1007/s11192-010-0202-z.

36. Van Noorden, R. (2014). Global scientific output doubles every nine years. http://blogs.nature.com/news/2014/05/global-scientific-output-doublesevery-nine-years.html.

37. Vollmer, T. (2020). Reporting back on Publish or Perish panel discussion at Morrison Library. https://update.lib.berkeley.edu/2020/02/10/ reporting-back-on-publish-or-perish-panel-discussion-at-morrison-library/.

38. Hasgall, A. (2019). How 'publish or perish' damages doctoral research. https://www.universityworldnews.com/post.php?story=20191126122 250602.

39. Ly'st Ministerstva osvity' i nauky' Ukrayiny' №9/624-20 (2020). https://dostup.pravda.com.ua/request/71478/response/175747/attach/3/9% 20624%2020.pdf?cookie_passthrough=1 (in Ukrainian).

40. Li, Y., & Flowerdew, J., (2009). International engagement versus local commitment: Hong Kong academics in the humanities and social sciences writing for publication. Journal of English for Academic Purposes. 8. 279-293. 10.1016/j.jeap.2009.05.002.

41. Erfanmanesh, A., Tahira, M. & Abrizah, A.. (2017). The Publication Success of 102 Nations in Scopus and the Performance of Their ScopusIndexed Journals. Publishing Research Quarterly, (33), 421-432. doi: 10.1007/s12109-017-9540-5.

42. Dyke, G. (2019). Does the early career "publish or perish" myth represent an opportunity for the publishing industry? Learned Publishing, 32(1), 90-94. doi:10.1002/leap.1217.

43. Van Noorden, R., & Singh Chawla, D. (2019). Hundreds of extreme self-citing scientists revealed in new database. Nature, 572(7771), 578-579. https://doi.org/10.1038/d41586-019-02479-7.

44. San Francisco Declaration on Research Assessment (2012). https://sfdora.org/read/.

45. Juyal, D., Dhawan, B., & Thawani, V. (2020). Obsessional pursuit for high-impact factor. World journal of nuclear medicine, 19(2), 177-178. https://doi.org/10.4103/wjnm.WJNM_95_19.

46. Nash, J. F. (May 1950). Non-Cooperative Games. PhD thesis. Princeton University. www.princeton.edu/mudd/news/faq/topics/NonCooperative_Games_Nash.pdf.

47. Milnor, J. (1998) John Nash and "A Beautiful Mind". Notice of the American Mathematical Society, 45(10): 1329-1332. https://www.ams.org/ notices/199810/milnor.pdf.

48. Nakamoto, S. (24 May 2009). Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System. https://bitcoin.org/bitcoin.pdf.

49. Harvey, L. A. (2020). We need to value research quality more than quantity. Spinal Cord 58, 1047. https://doi.org/10.1038/s41393-020-00543-y.

50. Lee, I. (2012). Publish or perish: The myth and reality of academic publishing. Language Teaching, 47(02), 250-261. doi:10.1017/ s0261444811000504.

51. Warren, J. (2019). How Much Do You Have to Publish to Get a Job in a Top Sociology Department? Or to Get Tenure? Trends over a Generation. Sociological Science, (6), 172-196. doi:10.15195/v6.a7.

52. van Dalen, H. P. (2020). How the publish-or-perish principle divides a science: the case of economists. Scientometrics. https://doi.org/10.1007/ s11192-020-03786-x.

Размещено на Allbest.ru