Особливості правового регулювання урбоекологічних відносин у добу російсько-української війни

Видається, що застосування таких категорій як «природний об'єкт», «матеріальний об'єкт», «сукупність факторів» (ст. 1), «фактор впливу» (ст. 4), «фактор довкілля» (ст. 6) потребує відповідного роз'яснення, адже в методологічному аспекті їхнє ототожнення або ж розмежування відіграють принципово важливу роль. На думку автора, у цьому питанні слід виходити з наявності складу відносин впливу, тобто активна дія суб'єкта впливу на об'єкт впливу може мати наслідки для суб'єкта сприйняття через об'єкт сприйняття. У даному випадку йдеться звісно не про природний, а про техночи/та антропогенний вплив. У прив'язці до приписів закону про ОВД ця модель має такий вигляд: суб'єкт господарювання шляхом планованої діяльності на об'єкті, що може мати значний вплив на об'єкт (об'єкти) довкілля, може спричинити наслідки й для суб'єкта (суб'єктів) їхнього сприйняття -- життя і здоров'я людини.

Подібна конструкція безпосередньо корелює зі складом відносин з оцінки транскордонного впливу на довкілля, в яких основними суб'єктами виступають держава походження впливу та зачеплена впливом держава (ст. 14).

Екобезпекова складова в стратегії повоєнного відновлення міст України: правові аспекти експертизи та визначення шкоди. Наприкінці своєї каденції 7-й Генеральний секретар ООН (1997--2006) Кофі Аннан (Kofi Atta Annan) у посланні зазначив: «Незважаючи на те, що сторони збройного конфлікту несуть відповідальність за дотримання міжнародних норм угод, таких, як Женевські конвенції, які регулюють ведення війни, проте, в цілому екологічні наслідки війни ігноруються сучасними законами. Настав час переглянути міжнародні угоди, що стосуються воєн і збройних конфліктів з метою забезпечення стабільного екологічного захисту, щоб угоди також охоплювали проблеми не лише навмисного, але і ненавмисного спричинення збитку довкіллю» [15].

Людина та навколишнє середовище повинні бути позбавлені наслідків застосування ядерної та інших видів зброї масового знищення. Держави повинні прагнути до якнайшвидшого досягнення домовленості у відповідних міжнародних органах щодо ліквідації та повного знищення даних видів зброї. Такий зміст має Принцип 26 Декларації Конференції ООН з проблем навколишнього середовища людини (The Stockholm Declaration of the of the United Nations Conference on the Human Environment, 1972), прийнятої в Стокгольмі 16.06.1972.

Остання, серед інших міжнародних актів, лягла в основу іншого документа ООН -- Конвенції про заборону військового або будьякого ворожого використання засобів впливу на природне середовище (Environmental Modification Convention, ENMOD, 1977), одним з головних меседжів якої є зобов'язання кожної держави-учасниці цієї Конвенції не вдаватися до військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище, які мають широкі, довгострокові або серйозні наслідки, як способи руйнування, заподіяння шкоди або заподіяння шкоди будь-якій іншій державі-учасниці (ст. 1).

Виходячи з положень зазначеної Конвенції її держави-учасниці зобов'язуються консультуватися та співпрацювати один з одним у вирішенні будь-яких питань, які можуть виникнути стосовно цілей або у зв'язку з виконанням положень Конвенції. Такі консультації та співробітництво можуть також здійснюватися шляхом використання відповідних міжнародних процедур у рамках ООН та згідно з її Статутом, охоплюючи використання послуг: а) відповідних міжнародних організацій; б) Консультативного комітету експертів.

Утім, як зазначає Є.В. Шульга, наразі спостерігається неефективність міжнародно-правових угод природоохоронного спрямування, які по суті є основним джерелом сучасного міжнародного права навколишнього середовища щодо попередження шкідливого, руйнівного впливу на довкілля [16, с. 68].

Тож за такого становища міжнародно-правового механізму, найдієвішим правовим інструментом реалізації стратегічних напрямів повоєнного відновлення системи екологічної безпеки міст України, що постраждали від збройної агресії, має стати відповідна національна стратегія, в якій обов'язковими елементами стануть і містобудівна, і екологічна складові. І вже сьогодні Уряд за участю міжнародних партнерів і величезного наукового потенціалу розробляє план відновлення України після війни, де насамперед передбачається відбудова зруйнованих населених пунктів, житла, компенсація за пошкоджене або знищене майно, відродження втрачених економічних, промислових, наукових можливостей тощо. Своїм указом від 21.04.2022 № 266/2022 Президент України утворив Національну раду щодо відновлення України від наслідків війни.

За даними Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів України [17] (далі Міндовкілля), вже зафіксовано понад 100 випадків екоциду, спричиненого обстрілами та захопленням територій військами російської федерації.

Згідно зі ст. 441 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 під екоцидом розглядається: 1) масове знищення рослинного або тваринного світу; 2) отруєння атмосфери або водних ресурсів; 3) вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу.

Єврокомісар з питань навколишнього середовища, світового океану та рибальства Віргініюс Сінкявічюс (Virginijus Sinkevicius, Commissioner for the Environment, Oceans and Fisheries) вийшов з ініціативою залучити Україну до запущеної 1992 р. великої міжнародної програми LIVE, яка має бюджет на 2021--2027 рр. понад 5,5 млрд євро. Глава Міндовкілля заявив, що його відомство збирає всі кейси навколишнього середовища, які треба буде відновлювати, а Європейська Комісія долучається до міжнародних проєктів, щоб допомагати відновлювати зруйноване довкілля України.

Варто також звернути увагу на Програму LIFE (LIFE Programme), яка є інструментом фінансування ЄС для захисту навколишнього середовища та кліматичних заходів. У ній є чотири нові підпрограми: природа та біорізноманіття, циркулярна економіка та якість життя, пом'якшення наслідків зміни клімату й адаптація, перехід до чистої енергії, які почнуть отримувати фінансування з 2022 р [18]. Тому Україні варто запропонувати Єврокомісії доповнити Програму LIFE на 2022--2027 рр. підпрограмою «повоєнне відновлення довкілля» (postwar environmental restoration).

Проте, як стверджують у Міндовкілля, у світовій практиці майже немає прикладів отримання збитків за шкоду навколишньому середовищу внаслідок воєнних дій. Наразі напрацьовуються механізми в межах загального кейсу Кабінету Міністрів України, щоб стати першою країною, яка отримає відшкодування збитків. За попередніми підрахунками, російська військова агресія вже завдала екологічній системі Україні збитків на сотні мільйонів гривень. Це шкода атмосферному повітрю, ґрунтам, об'єктам ПЗФ, флорі та фауні. Україна може стати першою країною світу, яка отримає репарації за шкоду, нанесену довкіллю [19].

Зараз на базі Державної екологічної інспекції України працює відповідний штаб, метою якого є фіксація таких злочинів, зокрема розрахунок збитків. Також Міндовкілля готує оновлення запущеної до війни електронної платформи «Екосистема», в якій фіксуватимуться всі випадки пошкодження довкілля та відкриватиметься інформація про попередні розміри збитків, щоб згодом створити спільну базу.

Натомість, як зазначають експерти-екологи, зараз неможливо повністю оцінити вплив війни на довкілля через брак точної інформації з таких причин: а) збирати ці дані небезпечно для фахівців, оскільки тривають активні бойові дії; б) не вся інформація може бути озвучена публічно з тактичною метою. Хоча й виокремлюються та прогнозуються такі наслідки збройної агресії: вплив на ландшафт та оселища; втрата біорізноманіття та загроза червонокнижним видам; пожежі в екосистемах через бойові дії; хімічне забруднення від обстрілів і ракет; забруднення ґрунтів і моря нафтопродуктами; наслідки від пожеж на промислових об'єктах; стічні води у Дніпрі. Окрім того, звертається увага й на інші аспекти, пов'язані із наслідками бойових дій, як то: зростання кількості шкідників у лісах; використання значної кількості природних ресурсів для відбудови країни; ризик невиконання Україною вже поставлених кліматичних цілей через неминучі значні викиди парникових газів; необхідність в ефективній системі моніторингу стану довкілля, яка б дозволила зафіксувати реальний об'єм завданої шкоди довкіллю та дозволила вжити найефективніших заходів; необхідність у максимальній фіксації усієї шкоди довкіллю для подальшої компенсації агресором; необхідність включення у план відновлення України заходів з відновлення та збереження екосистем, а до планів із відбудови населених пунктів -- природорієнтованих рішень і заходів з адаптації до зміни клімату [20].

Вважаю, що наведені положення щодо мілітарного впливу на довкілля хоч безумовно і є правильними, проте їхнє групування позбавлене системності. Доцільнішим є використання у майбутній Загальнодержавній програмі повоєнного відновлення України, зокрема у розділі відновлення екологічної безпеки міст і територій, механізмів, які апробовані в екологічному (оцінка впливу на довкілля) та кримінальному законодавстві (склад екологічного правопорушення -- об'єктивні та суб'єктивні ознаки), що дозволить не тільки систематизувати усі складові еколого-мілітарних правовідносин, а й відповідним чином класифікувати їх за екологота економіко значими критеріями.

Оперативною реакцією уряду на необхідність визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок російської збройної агресії, є представлений Порядок (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.032022 № 326), в якому таке визначення здійснюється окремо за напрямами, серед яких виділені й такі: 1) втрати земельного фонду -- напрям, що охоплює втрати земельного фонду, а також пов'язану з ними упущену вигоду; 2) втрати лісового фонду -- напрям, що охоплює втрати лісонасаджень та пов'язані із ними витрати; 3) втрати надр -- напрям, що охоплює втрати надр, заподіяні самовільним їхнім користуванням, а також екологічну шкоду, завдану навколишньому природному середовищу під час самовільного користування надрами; 4) втрати акваторії -- напрям, що охоплює втрачену частину територіальних вод України в акваторії Чорного та внутрішніх вод України в акваторії Азовського морів; 5) збитки, завдані ПЗФ, -- напрям, що охоплює збитки, завдані територіям та об'єктам ПЗФ, та пов'язані із ними витрати.

Водночас варто зазначити, що Порядок, затверджений Кабінетом Міністрів України, поперше, передбачає подальшу його конкретизацію у міністерських і відомчих методиках із визначення шкоди та збитків по кожному з напрямів, строк розроблення яких встановлено у шість місяців. По-друге, міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, відповідальним за визначення шкоди та збитків за напрямами, передбаченими цим Порядком, необхідно надавати щороку до 1 квітня наступного періоду Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України відповідну інформацію для її узагальнення. По-третє, переліки основних показників у межах кожного напряму не є вичерпними і можуть бути доповнені у зазначених методиках.

Отже, практична реалізація зазначеного Порядку не є настільки швидкою, як того вимагає екологічна ситуація у містах і територіях, що зазнали мілітарного впливу. Хоча, наприклад, Міндовкілля і відреагувало на вимоги зазначеного Порядку, але лише до одного виду природних ресурсів. Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам унаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану (затверджена наказом Міндовкілля від 04.04.2022 № 167), факти забруднення ґрунтів та/або засмічення земель, а також їхні масштаби встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону НПС, зокрема, але не виключно, шляхом: огляду земельних ділянок; даних дистанційного зондування землі; досліджень отриманих зразків проб ґрунтів; опрацювань висновків будь-яких експертиз, пояснень, довідок, документів, матеріалів, відомостей, отриманих, зокрема, з будь-яких джерел, оперативних повідомлень фізичних та юридичних осіб тощо.

Практично у бланкетний спосіб до визначення шкоди та збитків завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії рф підійшло Міністерство аграрної політики та продовольства України (наказ від 18.05.2022 № 295), адже всі види шкоди, збитків і витрат мають обраховуватися за раніше ухваленими постановами Кабінету Міністрів України (Правила розроблення робочих проектів землеустрою, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 86; Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284) та відомчими нормативноправовими актами (ДБН В.2.4-1-99 «Меліоративні системи та споруди», затверджено наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 25.06.1999 № 153).

Наказом Міндовкілля від 13.04.2022 № 175 затверджена Методика, що визначає розрахунок маси неорганізованих викидів забруднювальних речовин або сумішей таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів шкоди завданої такими викидами. Факти неорганізованого викиду забруднювальних речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря, а також їхні масштаби встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, державний нагляд (контроль) у сфері охорони НПС.

Також потрібно звернути увагу на реалізацію експериментального проєкту щодо моніторингу завданих пошкоджень та руйнувань за регіонами України внаслідок збройної агресії рф на основі геоінформаційної системи (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 726). Об'єктом моніторингу у даній постанові вважається окремий об'єкт за відповідною назвою показника, визначеного у переліку згідно з додатком, а саме: житловий фонд та об'єкти благоустрою, громадські будівлі та споруди у сфері освіти, громадські будівлі та споруди у сфері охорони здоров'я, об'єкти житлово-комунального господарства; а під поняттям «шкода» розуміється пошкодження, руйнування, знищення фізичної інфраструктури об'єкта моніторингу, розташованого на території регіону, району, територіальної громади та населеного пункту, наявний стан якого є наслідком прояву збройної агресії рф проти України.

Натомість, виходячи з того, що Законом України від 13.04.2020 № 554-IX «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» передбачено 34 набори (види) геопросторових даних, з яких більшість є екологозначимими, є сенс розширити проведення експерименту екологічного моніторингу на основі геоінформаційної системи й на ці види даних.

Для проведення аудиту збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф, Уряд утворив відповідну комісію (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від № 640), яка у статусі тимчасового консультативно-дорадчого органу Кабінету Міністрів України має серед своїх основних завдань -- підготовку пропозицій щодо розроблення методології проведення аудиту шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф, а також узгодження методик проведення оцінювання шкоди та збитків за напрямами, передбаченими згадуваним вище Порядком визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф.

За таких умов з'являється додатковий шанс використати наявний досвід у цій сфері передусім за наслідками югославських війн 1991--2001 рр., унаслідок яких спеціальна дослідницька комісія акумулювала інформацію з усіх районів Югославії (за винятком Косово) та використовувала власну методику оцінки збитків, оскільки подібної стандартизованої методології на той час не існувало.

Дослідження проводилося протягом десяти днів групою експертів з Регіонального центру навколишнього середовища Центральної та Східної Європи (Regional Environment Center for Central and Eastern Europe, REC) експертами з інших країн. Штаб-квартира REC та регіональні офіси REC у п'ятьох відібраних країнах зібрали наявну інформацію і дані та систематизували їх у вигляді компіляції про вплив конфлікту на довкілля [21].

Необхідно задіяти й використання інструментів Консультативного комітету експертів та інших міжнародних організацій, передбачених Конвенцією ООН про заборону військового або будь-якого ворожого використання засобів впливу на природне середовище (Environmental Modification Convention, ENMOD, 1977) для подання скарги до Ради Безпеки ООН про відшкодування шкоди та збитків, понесених Україною внаслідок порушення Конвенції з боку рф.

Також надзвичайно цікавим є досвід Програми ООН з довкілля (ЮНЕП, United Nations Environment Programme, UNEP), яка на запит уряду Кот-д'Івуару провела комплексну оцінку стану навколишнього середовища деяких ключових територій, які постраждали від громадянської війни 2002 р. та заворушень після виборів 2010 р. У процесі постконфліктної екологічної оцінки (The Post-Conflict Environmental Assessment, PCEA) розглядалися екологічні проблеми, які мають прямий або опосередкований зв'язок із військовим конфліктом у Кот-д'Івуарі: ліси, зокрема національні парки та класифіковані ліси; погіршення довкілля лагуни Ебрі; екологічні проблеми, пов'язані зі швидким і незапланованим розширенням міст; промисловий та кустарний видобуток корисних копалин та його екологічні наслідки; ризик розливу нафти вздовж узбережжя Кот-д'Івуару [22].

Не можна сказати, що з часу набуття російсько-української війни повномасштабного характеру правове регулювання відносин з відшкодування екологічної шкоди та збитків залишилися поза увагою. Проте слід відзначити й його певну непослідовність. Так, після ухвалення згаданих нормативно-правових актів підзаконного характеру постало питання про розгляд закону про відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної агресії [23], в якому майнова шкода розглядається як:

1) (збитки) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням майна;

2) витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні або прямі збитки);

3) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода або непрямі збитки);

Окрім того, необхідно ухвалити важливий закон, який дозволяє легалізувати методику нарахування збитків, який демонстрував би, що збитки, отримані кожним українцем через руйнування житла чи бізнесу, нараховані відповідно до однієї з міжнародно визнаних методик їхнього нарахування. Це потрібно для того, щоб поставити питання про повноту відшкодування, про відповідні репарації з боку рф. Паралельно цьому слід напрацювати чіткий та зрозумілий механізм конфіскації майна російських олігархів для виконання робіт із відновлення України. Третій блок питань з реалізації плану відновлення України стосуватиметься діджиталізації -- усі дані мають оброблятися якнайшвидше, і кожна людина буде мати свій профіль про втрачене майно і зможе пред'явити документальне забезпечення. Це класичний юридичний шлях доведення збитків, щоб вимагати від рф їхнього відшкодування [24].

Згідно з кожною з 15-ти презентованих національних програм Плану відновлення України парламент має ухвалити законодавчі акти та продовжити роботу над адаптацією національного законодавства до стандартів ЄС. Попри війну, Україна демонструє прогрес виконання Угоди з ЄС. Довкіллєвий сектор становить 61 %. Міндовкілля у найближчі роки працюватимеме для збільшення його до 75 %, а потім доведе і до 100 % [25].

Висновки

a. Виявлено, що напрями розвитку системи урбоекологічної безпеки, закладені у чинних стратегіях національного, галузевого та регіонального рівнів, навіть без урахування сучасного безпрецедентного, катастрофічного мілітарного впливу на довкілля, треба вважати фрагментарними і такими, що не повністю відповідають євроінтеграційним прагненням України. Їхнє ухвалення не відзначається системністю, взаємозв'язком, узгодженістю з регламентом і послідовністю в ієрархії. У відносинах системи національної стійкості не має визначеності та конкретизації їхнього об'єктного складу. Запропоновано охопити до кола цих об'єктів не тільки міста та інші населенні пункти (за встановленими категоріями), а й складові їхнього життєзабезпечення, що перелічені як базові елементи, з обов'язковим зазначенням як власне переліку критеріїв стійкості, так і механізму їхнього оцінювання.

2. Встановлено, що формування правової бази урбоекологічних відносин на рівні окремих міст та міських об'єктів відбувалося до початку повномасштабної російсько-української війни переважно у таких сферах: урбоводні, урбо-атмосфероохоронні, урбоземельні, урбофлористичні, урбо-історико-архітектурні, урбомоніторингові, урбоцифрові, транскордонного співробітництва. Такий розвиток проходить з очевидною тенденцією зближення та зростання обсягів регулювання екологічних і містобудівних відносин.

3. Аргументовано необхідність роз'яснення застосування угосподарському законодавстві таких категорій, як «природний об'єкт», «матеріальний об'єкт», «сукупність факторів», «фактор впливу», «фактор довкілля», адже в методологічному аспекті їхнє ототожнення або ж розмежування відіграють принципово важливу роль. Запропоновано у випадку техночи/та антропогенного впливу виходити з наявності складу відносин впливу, за якого активна дія суб'єкта впливу (суб'єкт походження впливу) на об'єкт впливу може мати наслідки для суб'єкта сприйняття (суб'єкт зачеплений впливом) через об'єкт сприйняття. Правова модель такої пропозиції має такий вигляд: суб'єкт господарювання шляхом планованої діяльності на об'єкті, що може мати значний вплив на об'єкт (об'єкти) довкілля, може спричинити негативні наслідки й для суб'єкта (суб'єктів) їхнього сприйняття -- життя і здоров'я людини.

4. Обґрунтовано необхідність використання експертного досвіду та інструментів Регіонального центру навколишнього середовища Центральної та Східної Європи (Regional Environment Center for Central and Eastern Europe), Програми ООН з довкілля (United Nations Environment Programme), Програми LIFE (LIFEProgramme), Консультативного комітету експертів та інших міжнародних організацій, передбачених Конвенцією ООН (Environmental Modification Convention, ENMOD, 1977) щодо збирання, систематизації та комплексної оцінки інформації та даних про вплив військових конфліктів на навколишнє середовище, а також для подання скарги до Ради Безпеки ООН про відшкодування шкоди та збитків, понесених Україною внаслідок порушення Конвенції з боку рф.

5. Наведено перспективи правового регулювання відносин з відшкодування екологічної шкоди та збитків, завданих мілітарним впливом, що наразі супроводжуються певною непослідовністю. Після ухвалення відповідних нормативно-правових актів підзаконного характеру постало питання розгляду законів про: відшкодування шкоди, завданої потерпілому внаслідок збройної агресії; легалізацію методик нарахування збитків відповідно до міжнародно визнаних; механізм конфіскації майна країни-агресора для виконання робіт із відновлення України; діджиталізацію даних про завдані збитки та профіль потерпілого.

Список літератури

1. Кононенко О. Екологоорієнтований розвиток міст: теоретичні підходи та досвід формування. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія. 2014. Вип. 1. С. 22--25.

2. Сердюк ТВ., Потапова Т.Е., Кобилянський В.О.,Бармалюк В.М. Актуальні містобудівельні моделі екологізації міст (екополіси як поселення нового типу). Сучасні технології, матеріали і конструкції в будівництві. 2018. № 1. С. 79--86.

3. Гобела В.В. Економіко-безпекова екологізація: теорія і практика. Львів: ЛьвДУВС, 2021. 244 с.

4. Гулак О.О. Реалізація екологічної політики на місцевому та регіональному рівнях. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2020. № 2 (90). С. 182--195. https://doi. org/10.33766/2524-0323.90.182-195

5. Брюшкова Н.О., Удовиця О.Ф. Реалізація державної екологічної політики на рівні територіальних громад. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2019. № 3. https://doi.org/10.32702/2307-2156-2019.3.25

6. Кресь О.В. Правове регулювання урбоекології за законодавством України та Німеччини. Правові та інституційні механізми забезпечення розвитку України в умовах європейської інтеграції: матеріали Міжнар. наук.-практич. конф. (м. Одеса, 18 трав. 2018 р.). У 2-х т. Т 1. Відп. ред. Г.О. Ульянова. Одеса: Гельветика, 2018. С. 589-591.

7. Сіряченко І.І. Сучасний стан правового регулювання екологічної безпеки населених пунктів України та підходів до створення правової урбоекології в Україні. Вплив інтеграційних тенденцій на розвиток вітчизняного права:матеріали всеукр. наук.-практич. інтернет-конф. (м. Одеса, 24 лют. 2017 р.). Ред. кол. В.П. Маковій та ін. ОДУВС. Одеса, 2017. С. 136-137.

8. Карташов Є.Г. Механізми державного управління екологічною безпекою в Україні як умова формування стійких регіональних еколого-економічних систем. Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія: Управління. 2014. Вип. 1. С. 139-147.

9. Костицький В.В. Екологія перехідного періоду: право, держава, економіка (Економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в Україні). ІЗП і ПЕ. Київ, 2003. 772 с.

10. Костицький В.В. Питання поняття та предмета повітряного права України. Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. 2007. № 4 (5). С. 4-9.

11. Медведєва М.О. До питання про правові наслідки агресії РФ для довкілля України. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2015. № 126. Ч. І. С. 79-92.

12. Микулець В.Ю. Правові аспекти вимоги компенсацій екологічної шкоди внаслідок війни РФ в Україні. Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія: Юридичний вісник «Повітряне і космічне право». 2022. № 2 (63). С. 23-29. https://doi.org/10.18372/2307-9061.63.16705

13. Буканов Г.М. Стратегічні інструменти реалізації державної екологічної політики в Україні. Публічне адміністрування: теорія та практика. 2019. Вип. 2 (22). С. 1-11.

14. Climate Forum East. What we do. URL: https://climateforumeast.org/ (дата звернення: 08.04.2022).

15. Послание бывшего Генерального секретаря Кофи Аннана в связи с Международным днем предотвращения эксплуатации окружающей среды во время войны и вооруженных конфликтов. 06.11.2006. Организация Объединенных Наций. URL: https://www.un.org/ru/sg/annan_messages/2006/envconflict06.shtml (дата звернення:.

16. Шульга Є.В. Міжнародно-правова охорона навколишнього середовища від впливу військових конфліктів: проблеми ефективності. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Серія: Юридичні науки. 2017. № 1. С. 63-69.

17. Україна зафіксувала понад 100 випадків екоциду з моменту російського вторгнення. Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». 06.04.2022. URL: https://interfax.com.ua/news/general/821696.html (дата звернення:.

18. LIFE Programme: More than €290 million in EU funding for nature, environment and climate action projects. European Commission. 25 November 2021. URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_21_6178 (дата звернення: 08.04.2022).

19. Вперше у світі: Україна може отримати репарації за шкоду екології. Рубрика. 06.04.2022. URL: https://rubryka. com/2022/04/06/vpershe-u-sviti-ukrayina-mozhe-otrymaty-reparatsiyi-za-shkodu-ekologiyi/ (дата звернення.

20. Омельчук О., Садогурська С. Природа стогне від війни: як військове вторгнення Росії впливає на довкілля України. Дзеркало Тижня. 27.03.2022. URL: https://zn.ua/ukr/ECOLOGY/priroda-stohne-vid-vijni.html (дата звернення: 08.04.2022).

21. Assessment of the Environmental Impact of Military Activities During the Yugoslavia Conflict. Preliminary Findings. 30 June 1999. URL: https://reliefweb.int/report/albania/assessment-environmental-impact-military-activitiesduring-yugoslavia-conflict (дата звернення: 08.04.2022).

22. Post-Conflict Environmental Assessment. UN Environmental Programme. URL: https://www.unep.org/explore-topics/ disasters-conflicts/where-we-work/cote-divoire/post-conflict-environmental (дата звернення: 08.04.2022).

23. Проєкт Закону про відшкодування шкоди, завданої потерпілому внаслідок збройної агресії Російської Федерації, реєстр. № 7385 від 17.05.2022. Офіційний веб-портал Верховної Ради України. URL: http://w1.c1. rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=74243 (дата звернення: 18.07.2022).

24. Рада має ухвалити закон про легалізацію методики нарахування збитків від вторгнення РФ. Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». 04.07.2022. URL: https://ua.interfax.com.ua/news/general/843639.html (дата звернення: 18.07.2022).

25. Єврокомісар Сінкявічюс: Євросоюз та Україна посилять партнерство в питанні післявоєнного відновлення довкілля. Офіційний портал Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. 23.06.2022. URL: https://mepr.gov.ua/news/39333.html?fbclid=rwAR1kv8n2AFqZwpLUCQmQafNQ9o_5uvov8KOjfkg3LWexp1a_ siay2A3V1hM (дата звернення: 18.07.2022).

References

1. Kononenko O. Ekolohooriientovanyi razvytok mist: teoretychni pidkhody ta dosvid formuvannia. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Heohrafiia. 2014. Iss. 1. P 22-25 [in Ukrainian].

2. Serdiuk T.V, Potapova T.E., Kobylianskyi V.O. & Barmaliuk YM. Aktualni mistobudivelni modeli ekolohizatsii mist (ekopolisy yak poselennia novoho typu). Suchasni tekhnolohii, materialy i konstruktsii v budivnytstvi. 2018. No. 1. P. 79-86 [in Ukrainian].

3. Hobela V.V Ekonomiko-bezpekova ekolohizatsiia: teoriia i praktyka. Lviv: LvDUVS, 2021. 244 p. [in Ukrainian].

4. Hulak O.O. Realizatsiia ekolohichnoi polityky na mistsevomu ta rehionalnomu rivniakh. Visnyk Luhanskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav imeni E.O. Didorenka. 2020. No. 2 (90). P 182-195. https://doi. org/10.33766/2524-0323.90.182-195 [in Ukrainian].

5. Briushkova N.O., Udovytsia O.F. Realizatsiia derzhavnoi ekolohichnoi polityky na rivni terytorialnykh hromad. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok. 2019. No. 3. https://doi.org/10.32702/2307-2156-2019.3.25 [in Ukrainian].

6. Kres O.V. Pravove rehuliuvannia urboekolohii za zakonodavstvom Ukrainy ta Nimechchyny. Pravovi ta instytutsiini mekhanizmy zabezpechennia rozvytku Ukrainy v umovakh yevropeiskoi intehratsii: materialy Mizhnar. nauk.praktych. konf. (m. Odesa, 18 trav. 2018 r.). U 2-kh t. Vol. 1. Vidp. red. H.O. Ulianova. Odesa: Helvetyka, 2018. P 589-591 [in Ukrainian].

7. Siriachenko I.I. Suchasnyi stan pravovoho rehuliuvannia ekolohichnoi bezpeky naselenykh punktiv Ukrainy ta pidkhodiv do stvorennia pravovoi urboekolohii v Ukraini. Vplyv intehratsiinykh tendentsii na rozvytok vitchyznianoho prava:materialy vseukr. nauk.-praktych. internet-konf. (m. Odesa, 24 liut. 2017 r.). Red. kol. VP. Makovii ta in. ODUVS. Odesa, 2017. P 136-137 [in Ukrainian].

8. Kartashov Ye.H. Mekhanizmy derzhavnoho upravlinnia ekolohichnoiu bezpekoiu v Ukraini yak umova formuvannia stiikykh rehionalnykh ekoloho-ekonomichnykh system. Naukovyi visnyk Akademii munitsypalnoho upravlinnia. Seriia: Upravlinnia. 2014. Iss. 1. P 139-147 [in Ukrainian].

9. Kostytskyi V.V. Ekolohiia perekhidnoho periodu: pravo, derzhava, ekonomika (Ekonomiko-pravovyi mekhanizm okhorony navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha v Ukraini). IZP i PE. Kyiv, 2003. 772 p. [in Ukrainian].

10. Kostytskyi YV Pytannia poniattia ta predmeta povitrianoho prava Ukrainy. Yurydychnyi visnyk. Povitriane i kosmichne pravo. 2007. No. 4 (5). P 4-9 [in Ukrainian].

11. Medvedieva M.O. Do pytannia pro pravovi naslidky ahresii RF dlia dovkillia Ukrainy. Aktualni problemy mizhnarodnykh vidnosyn. 2015. No. 126. Ch. I. P 79-92 [in Ukrainian].

12. Mykulets VIu. Pravovi aspekty vymohy kompensatsii ekolohichnoi shkody vnaslidok viiny RF v Ukraini. Naukovi pratsi Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu. Seriia: Yurydychnyi visnyk “Povitriane i kosmichne pravo”. 2022. No. 2 (63). P 23-29. https://doi.org/10.18372/2307-9061.63.16705

13. Bukanov H.M. Stratehichni instrumenty realizatsii derzhavnoi ekolohichnoi polityky v Ukraini. Publichne administruvannia: teoriia ta praktyka. 2019. Iss. 2 (22). P 1-11 [in Ukrainian].

14. Climate Forum East. What we do. URL: https://climateforumeast.org/

15. Poslanie byvshego General'nogo sekretarja Kofi Annana v svjazi s Mezhdunarodnym dnem predotvrashhenija jekspluatacii okruzhajushhej sredy vo vremja vojny i vooruzhennyh konfliktov. 06.11.2006. Organizacija Ob#edinennyh Nacij. URL: https://www.un.org/ru/sg/annan_messages/2006/envconflict06.shtml [in Russian].

16. Shulha Ye.V Mizhnarodno-pravova okhorona navkolyshnoho seredovyshcha vid vplyvu viiskovykh konfliktiv: problemy efektyvnosti. Mizhnarodnyinaukovyizhurnal “Internauka”. Seriia: Yurydychninauky. 2017. No. 1. P. 63-69 [in Ukrainian].

17. Ukraina zafiksuvala ponad 100 vypadkiv ekotsydu z momentu rosiiskoho vtorhnennia. Informatsiine ahentstvo “Interfaks-Ukraina”. 06.04.2022. URL: https://interfax.com.ua/news/general/821696.html [in Ukrainian].

18. LIFE Programme: More than €290 million in EU funding for nature, environment and climate action projects. European Commission. 25 November 2021. URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_21_6178

19. Vpershe u sviti: Ukraina mozhe otrymaty reparatsii za shkodu ekolohii. Rubryka. 06.04.2022. URL: https://rubryka. com/2022/04/06/vpershe-u-sviti-ukrayina-mozhe-otrymaty-reparatsiyi-za-shkodu-ekologiyi/ [in Ukrainian].

20. Omelchuk O., Sadohurska S. Pryroda stohne vid viiny: yak viiskove vtorhnennia Rosii vplyvaie na dovkillia Ukrainy. Dzerkalo Tyzhnia. 27.03.2022. URL: https://zn.ua/ukr/ECOLOGY/priroda-stohne-vid-vijni.html [in Ukrainian].

21. Assessment of the Environmental Impact of Military Activities During the Yugoslavia Conflict. Preliminary Findings. 30 June 1999. URL: https://reliefweb.int/report/albania/assessment-environmental-impact-military-activitiesduring-yugoslavia-conflict

22. Post-Conflict Environmental Assessment. UN Environmental Programme. URL: https://wwwunep.org/explore-topics/ disasters-conflicts/where-we-work/cote-divoire/post-conflict-environmental

23. Proiekt Zakonu pro vidshkoduvannia shkody, zavdanoi poterpilomu vnaslidok zbroinoi ahresii Rosiiskoi Federatsii, reiestr. No. 7385 vid 17.05.2022. Ofitsiinyi veb-portal Verkhovnoi Rady Ukrainy. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc4_1?pf3511=74243 [in Ukrainian].

24. Rada maie ukhvalyty zakon pro lehalizatsiiu metodyky narakhuvannia zbytkiv vid vtorhnennia RF. Informatsiine ahentstvo “Interfaks-Ukraina”. 04.07.2022. URL: https://ua.interfax.com.ua/news/general/843639.html [in Ukrainian].

25. Yevrokomisar Sinkiavichius: Yevrosoiuz ta Ukraina posyliat partnerstvo v pytanni pisliavoiennoho vidnovlennia dovkillia. Ofitsiinyiportal Ministerstva zakhystu dovkillia tapryrodnykh resursiv Ukrainy. 23.06.2022. URL: https:// mepr.gov.ua/news/39333.html?fbclid=rwAR1kv8n2AFqZwpLUCQmQafNQ9o_5uvov8KOjfkg3LWexp1a_ siay2A3V1hM [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru