Нормативно-правове забезпечення взаємодії органів публічної влади з міжнародними організаціями в запобіганні домашньому насильству

Національна стратегія у сфері прав людини, затверджена Указом Президента України від 24 березня 2021 року № 119/2021 [10] та План дій на виконання Національної стратегії (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 756-р) [6] містять розділи, пов'язані з протидією гендерно зумовленому насильству, домашньому насильству, забезпеченню рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, захисту прав дитини, розвитку медіації як інструмента вирішення та запобігання конфліктам, у тому числі із залученням міжнародного співтовариства.

Національна стратегія передбачає, що вдосконалення системи забезпечення та захисту прав і свобод людини здійснюватиметься з урахуванням як вітчизняного досвіду, так і напрацьованих та апробованих міжнародною спільнотою принципів і підходів. У зв'язку з цим буде взято до уваги та активно використано досвід Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Європейського Союзу, Організації Об'єднаних Націй, Ради Європи, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, інших міжнародних організацій, практику Європейського суду з прав людини, досвід правозахисних організацій України.

У співпраці з іншими державами Україна застосовує підхід, заснований на правах і свободах людини, розвиває багатосторонні відносини з урахуванням міжнародних зобов'язань у зазначеній сфері.

Функціонування ефективної системи запобігання та протидії домашньому насильству визначено однією із стратегічних цілей, а вдосконалення законодавства України щодо запобігання та протидії домашньому насильству з урахуванням європейських стандартів - завданням на її виконання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 року № 784 утворено Комісію з питань координації взаємодії органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, до завдань якої, серед іншого, віднесено сприяння координації співпраці з міжнародними та донорськими організаціями щодо включення питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків до програм міжнародної технічної допомоги (п. 3 Положення про Комісію з питань координації взаємодії органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків) [7].

Інформаційний міжнародний обмін між ученими, працівниками правоохоронних органів, соціальними працівниками сприяє поширенню міжнародного досвіду на українську правову систему. Крім того, Україна в ході формування національного законодавства досліджує та адаптує положення міжнародних стандартів із прав людини, у тому числі щодо протидії домашньому насильству [4; 16].

Продуктивність співробітництва органів публічної влади з міжнародними організаціями, серед іншого, у сфері запобігання домашньому насильству, значною мірою залежить від досконалості інституційної та договірної форм взаємин. Механізми співробітництва залежать від правової природи кожної зі сторін і принципів їх взаємодії, визначаються призначенням та особливостями правозастосування.

Згідно з даними Міністерства закордонних справ станом на 17 лютого 2022 року Україна є членом 81 міжнародної організації, у 69 з яких - повноправним членом [5]. Найбільше міжнародних законодавчих актів Україна має зі Співдружністю Незалежних Держав (СНД), Організацією Об'єднаних Націй (ООН), Міжнародною організацією праці (МОП) та Радою Європи. Такими документами є конвенції, міжнародні кодекси, резолюції, протоколи, хартії, декларації, пакти, угоди про співробітництво, а також міжнародні документи, які не потребують обов'язкової ратифікації - резолюції (рішення), міжнародні правила та стандарти.

Як член Організації Об'єднаних Націй та Ради Європи, Україна покликана спрямувати свої зусилля на втілення в національному правопорядку сформованих ними стандартів запобігання та протидії домашньому насильству, основу яких складають: міжнародно-правові договори з питань прав людини; загальні коментарі, рекомендації, зауваження загального порядку Комітетів ООН з питань прав людини; доповіді спеціальних доповідачів, зокрема Спеціального доповідача ООН з питань насильства щодо жінок; декларації, плани дій, платформи, резолюції та рекомендації Генеральної Асамблеї ООН та Комітету Міністрів Ради Європи, які мають рекомендаційний характер; практика міжнародних судових та квазісудових органів у справах, пов'язаних із домашнім насильством, а саме: рішення Комітетів ООН з питань прав людини (передусім, Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок) за результатами розгляду індивідуальних скарг; рішення Європейського суду з прав людини у справах.

Можна вважати, що міждержавні організації є своєрідним продуктом міжнародного права. Проте, їх кількісне зростання та якісна трансформація в сучасній системі міжнародних відносин робить їх також найважливішим «джерелом норм міжнародного права» [8].

Міжнародне законодавство у сфері прав людини сформувалося у відповідь на неконтрольовану владу, встановивши правила та стандарти ставлення держави до людини та людей один до одного.

Незалежно від назви - договір, хартія, конвенція, протокол, звіт - договори переважно мають однакову юридичну силу.

Є й інші види міжнародних документів, підписані країнами. Це не договори, тому що вони не мають обов'язкової юридичної сили. Наприклад, «пакт», «згода», «угода» або «комюніке» можуть бути або не можуть бути обов'язковими залежно від формулювання документа.

Останнім часом основою для подальшого розвитку взаємодії та співробітництва міжнародних неурядових організацій та органів публічної влади у межах повноважень, визначених чинним законодавством, стають меморандуми, які переважно фіксують наміри сторін надавати всебічну та повну підтримку для розвитку співробітництва. У рамках меморандумів сторони підтверджують свою згоду на співпрацю через надання взаємної організаційної та технічної підтримки, упровадження кращих практик в організації та проведенні навчальних заходів для спеціалістів, проведення спільних заходів тощо.

Так, 17 серпня 2021 року укладено Меморандум про взаєморозуміння з питань сприяння впровадженню моделі «Барнахус» в Україні між Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Уповноваженим Президента України з прав дитини, Верховним Судом, Офісом Генерального прокурора, Міністерством юстиції України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством соціальної політики України, Міністерством охорони здоров'я України, Національною поліцією України, Координаційним центром з надання правової допомоги та Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

3 травня 2022 року віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина та спеціальна представниця ООН з питань запобігання сексуальному насильству в конфліктах Праміла Паттен підписали Меморандум про співробітництво між Урядом України та ООН щодо запобігання та протидії сексуальному насильству в умовах війни.

Разом із тим меморандум не створює жодних фінансових та правових зобов'язань для сторін. Відносини, які унормовано в такий спосіб, не врегульовані на правовому рівні та відповідно укладений меморандум є лише пам'ятною запискою й не набуває правової природи.

Таким чином, меморандум не породжує юридичних зобов'язань, а лише призначений для визначення понять та фіксації намірів сторін-учасників. У зв'язку з цим виникає питання щодо ефективності та дієвості такого правового інструмента взаємодії, зокрема в публічній сфері.

З огляду на останні тенденції в Україні та зацікавленість уряду в просуванні вирішення проблем домашнього насильства, зокрема шляхом покращення нормативно-правової бази, при регулюванні договірних відносин публічної сфери виникає необхідність приділення більшої уваги саме характеристиці меморандуму та правомірності використання такого поняття.

Меморандум - дипломатичний документ, у якому викладаються погляди уряду або урядів з якого-небудь питання [1, с. 363]. Меморандум (un memorandum) є засобом комунікації, який використовується урядом для викладу фактів або правової ситуації. Він містить стислий виклад стану питання та обґрунтування офіційної позиції держави [3, с. 112].

Можна продовжувати наводити й інші тлумачення даного поняття, адже доктринальні, довідкові та навчальні джерела надають можливість скласти загальне враження про меморандум, але не містять критеріїв, характеристик, які дали б можливість перетворити меморандум на дієвий і ефективний правовий інструмент взаємодії щодо вирішення суспільно важливих питань.

Відповідно, не дивлячись на поширеність застосування у взаєминах між органами публічної влади та міжнародними організаціями поняття «меморандум», останнє на сьогодні потребує ґрунтовного дослідження на предмет доцільності та ефективності використання такого правового інструмента регулювання договірних відносин.

Висновки

Аналіз масиву міжнародного правового регулювання насильства в сім'ї виявив достатньо слабку нормативну забезпеченість попередження цієї проблеми. Дослідження міжнародно-правових норм також засвідчує їх достатньо вузьку спрямованість. Зокрема, більшість міжнародних актів спрямовані на утвердження гендерної рівності та попередження насильства щодо дітей та жінок: Конвенція ООН про права дитини та Декларація про викорінення насильства проти жінок. Дотепер фактично відсутні комплексні міжнародні правові акти, які б системно закріпили міжнародні стандарти здійснення попередження насильства в сім'ї.

Література

1. Бибик С.П., Сюта Г.М. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання / за ред. С.Я. Ермоленко. Харків: Фоліо, 2006. 623 с. URL: https://nmetau.edu.ua/file/126.pdf

2. Дослідження насильства над жінками в Україні. Проведено під керівництвом ОБСЄ. Добробут і безпека жінок. 2019.

3. Мартинюк О.М. Особливості дипломатичного листування (на матеріалі французької мови). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2019. № 38. Том 2. URL: https://evnuir.vnu. edu.ua/bitstream/123456789/16360/1/Martyniuk_mgu_2019.pdf

4. Міжнародний досвід попередження та протидії домашньому насильству: монографія / А.О. Галай, В.О. Галай, Л.О. Головко, В.В. Муранова та ін. ; за заг. ред. А.О. Галая. Київ: КНТ, 2014. 160 с.

5. Офіційний сайт Міністерства закордонних справ. URL: https://mfa.gov.ua/mizhnarodni-vidnosini/uchast-umizhnarodnih-organizaciyah

6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на 2021-2023 роки» від 23 червня 2021 р. № 756-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/756-2021-%D1%80#Text

7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Комісії з питань координації взаємодії органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 2 вересня 2020 року № 784. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/784-2020-%D0%BF#Text

8. Скрипник О.М. Історія міжнародних організацій: навчальний посібник. Умань: 1Н1 Жовтий О.О., 2011. 226 с.

9. Судовий розгляд справ, пов'язаних з вчиненням насильства в сім'ї в Україні: проблеми відповідності міжнародним стандартам та шляхи вдосконалення: науково-практичний посібник / М.В. Євсюкова, Г.О. Христова, О.А. Шаповалова та ін. ; за заг. ред. О.А. Шаповалової, С.О. Павлиш. Київ: ТОВ «Компанія «Ваіте», 2011. 196 с.

10. Указ Президента України «Про Національну стратегію у сфері прав людини» від 24 березня 2021 року № 119/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119/2021#Text

11. Introduction to International Human Rights Standards. file:///F:/HR-Textbook-Ch-2-International-Standards-Ed-1.pdf

12. Universal Declaration of Human Rights. URL: https://www.un.org/sites/un2.un.org/files/2021/03/udhr.pdf

References

1. Bibik, S.P., & Syuta, G.M. (2006). Slovnyk inshomovnykh sliv: tlumachennia, slovotvorennia ta slovovzhyvannia [Dictionary of foreign words: interpretation, word formation and word use]. (S.Ya. Ermolenko Eds.). Kharkiv: Folio, 623 s. Retrieved from: https://nmetau.edu.ua/file/126.pdf [in Ukrainian].

2. Doslidzhennia nasylstva nad zhinkamy v Ukraini (2019). Provedeno pid kerivnytstvom OBSIe. Dobrobut i bezpeka zhinok [Research on violence against women in Ukraine. Conducted under the leadership of the OSCE. Welfare and safety of women] [in Ukrainian].

3. Martyniuk, O.N. (2019). Osoblyvosti dyplomatychnoho lystuvannia (na materiali frantsuzkoi movy) [Features of diplomatic correspondence (in French)]. Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Sir: Philology, 2(38). Retrieved from: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/16360/1ZMartyniuk_mgu_2019.pdfin Ukrainian].

4. Galay, A.A., Galay, V.A., Golovko, L.A., Muranova, V.V. et al. (2014). Mizhnarodnyi dosvid poperedzhennia ta protydii domashnomu nasylstvu [International experience in preventing and combating domestic violence]. For a total. edited by A.A. Galai. Kyiv: KNT, 160 s. [in Ukrainian].

5. Ofitsiinyi sait Ministerstva zakordonnykh sprav [Official website of the Ministry of Foreign Affairs]. Retrieved from: https://mfa.gov.ua/mizhnarodni-vidnosini/uchast-u-mizhnarodnih-organizaciyah [in Ukrainian].

6. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy "Pro zatverdzhennia planu dii z realizatsii Natsionalnoi stratehii u sferi prav liudyny na 2021-2023 roky" vid 23 chervnia 2021 r. № 756-r [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On Approval of the Action Plan for the Implementation of the National Human Rights Strategy for 2021-2023" (2021, June 23)]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/756-2021-%D1%80#Text [in Ukrainian].

7. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy "Pro utvorennia Komisii z pytan koordynatsii vzaiemodii orhaniv vykonavchoi vlady shchodo zabezpechennia rivnykh prav ta mozhlyvostei zhinok i cholovikiv" vid 2 veresnia 2020 roku № 784 [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On the Establishment of the Commission on the Coordination of Interaction of Executive Authorities to Ensure Equal Rights and Opportunities for Women and Men" (2020, September 2)]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/784-2020-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

8. Skrypnyk, O.M. (2011). Istoriia mizhnarodnykh orhanizatsii [History of international organizations]. Uman: PP Yellow O.O., 226 s. [in Ukrainian].

9. Evsukova, M.V., Khristova, G.O., Shapovalova, O.A. et al. (2011). Sudovyi rozghliad sprav, pov'iazanykh z vchynenniam nasylstva v sim'i v Ukraini: problemy vidpovidnosti mizhnarodnym standartam ta shliakhy vdoskonalennia [Trial of cases related to domestic violence in Ukraine: problems of compliance with international standards and ways to improve]. Scientific and practical manual. Kyiv: LLC Vaite Company, 196 s. [in Ukrainian].

10. Decree of the President of Ukraine "On the National Strategy in the Field of Human Rights" (2021, March 24). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119/2021#Text [in Ukrainian].

11. Introduction to International Human Rights Standards. file:///F:/HR-Textbook-Ch-2-International-Standards-Ed-1.pdf

12. Universal Declaration of Human Rights. Retrieved from: https://www.un.org/sites/un2.un.org/files/2021/03/udhr.pdf

Размещено на Allbest.ru