Кримінальні правопорушення проти фінансів за проєктом нового Кримінального кодексу України

Справа ще й у тому, що змодельовані нами вище ситуації виходять із (встановленої шляхом системного тлумачення положень проєкту, а також такої, що випливає з усталеного розмежування складів кримінальних правопорушень, передбачених статтями 190, 222 КК) різниці між кредитним шахрайством і викраденням чужої речі (ст. 6.1.4 проєкту), одним із способів вчинення якого може бути спотворення волі власника чи законного володільця (п. 6 ч. 2 ст. 1.4.1 проєкту). Якщо ж тлумачити диспозицію теперішньої редакції ст. 6.3.16 проєкту («Особа, яка не повернула кредит, одержаний внаслідок подання нею завідомо неправдивої інформації банку чи іншій фінансовій установі, що спричинило істотну майнову шкоду кредитору...») буквально, то можна зробити й інший висновок - про те, що ст. 6.3.16 проєкту передбачає спеціальний різновид викрадення, предметом якого є специфічне майно (кредитні кошти). Зважаючи на сказане, рекомендуємо робочій групі спробувати чіткіше розмежувати склади злочинів, передбачених ст. 6.1.4 і ст. 6.3.16, зокрема за допомогою прийомів, успішно апробованих у зарубіжних аналогах.

Поява у проєкті ст. 6.3.20 «Зловживання щодо фінансових інтересів Європейського Союзу» зумовлена схвальним прагненням розробників проєкту врахувати положення Директиви (ЄС) 2017/1371 Європейського Парламенту і Ради від 5 червня 2017 р. «Про боротьбу з шахрайством щодо фінансових інтересів Союзу за допомогою кримінального права», яка зобов'язує держави-члени передбачити в національному законодавстві кримінальне покарання для шахрайських діянь і кримінальних правопорушень, пов'язаних із шахрайством, що завдають шкоди фінансовим інтересам Союзу, на які поширюється дія цієї Директиви (п. 31 Преамбули). Вочевидь, зважаючи на наявність цих імперативних положень, статтями подібного змісту були доповнені кримінальні кодекси низки європейських держав (Естонія, Словаччина, Словенія, Чехія), які успішно пройшли непростий євроінтеграційний шлях, на який стала й Україна. Тому така завбачливість робочої групи має лише вітатися.

Водночас звернемо увагу на те, що у проєктованій нормі не позначаються (описуються) різновиди зловживань, замість чого вказується на фінансові інтереси ЄС, визначення яких надається на початку розділу 6.3 проєкту, де, своєю чергою, міститься відсилка до згаданої Директиви ЄС. З одного боку, такий спосіб конструювання аналізованої статті є зручним та «економним» (з точки зору обсягу тексту потенційного закону). Однак, з іншого, маємо зазначити, що, мабуть, недаремно у кримінальному законодавстві згаданих європейських країн, в яких містяться подібні норми, зміст відповідних порушень розкривається у диспозиціях (це, наприклад, ст. 209-1 КК Естонії, ст. 261 КК Словаччини, ст. 229 КК Словенії, ст. 260 КК Чехії) за допомогою вказівки на конкретні порушення. Вважаємо, що робоча група мала б розглянути можливість подібної конкретизації у межах ст. 6.3.20 проєкту, адже у нинішньому вигляді її редакція, яка містить надмірно абстрактне формулювання, не дозволяє вести мову про дотримання принципу юридичної визначеності (ст. 1.2.2 проєкту). До слова тут навряд чи стане у нагоді і визначення поняття «зловживання», наведене у загальному «глосарії» (п. 19 ч. 2 ст. 1.4.1 проєкту).

Завершуючи аналіз положень проєкту про кримінальні правопорушення проти фінансів, висловимо деякі міркування з приводу групи норм, присвячених легалізації (умисній та необережній) і використанню активів (доходів), одержаних злочинним шляхом, для вчинення злочину (статті 6.3.21, 6.3.23, 6.3.22 проєкту, відповідно).

Як і в статтях про легалізацію, в його ст. 6.3.22 використовується зворот «предикатне діяння». При цьому у п. 4 ст. 6.3.1 проєкту наводиться визначення поняття предикатного діяння лише щодо легалізації (відмивання). Очевидно, що це визначення варто поширити і на такий злочин, як використання активів (доходів), одержаних злочинним шляхом, для вчинення злочину, адже навряд чи для потреб застосування ст. 6.3.22 проєкту є сенс вигадувати якесь «своє» визначення предикатного діяння.

Предмет злочину, передбаченого ст. 6.3.21 проєкту, визначений як активи (доходи), щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання, прямо чи опосередковано, повністю чи частково, шляхом вчинення предикатного діяння. Водночас предикатне діяння щодо легалізації (відмивання) визначається як вчинене на території України або території іншої держави посягання, яке має ознаки злочину, передбаченого цим Кодексом, внаслідок якого було отримано активи (доходи), незалежно від того, чи була особа засуджена за нього та чи встановлені всі фактичні ознаки цього посягання, включаючи особу, яка його вчинила (п. 4 ст. 6.3.1 проєкту). Створюється враження, що одне поняття визначається через інше - при тому, що з погляду логіки визначення поняття не повинно містити в собі кола Любченко М. І. Юридична термінологія: поняття, особливості, види: монографія. Харків: ТОВ «ВИДАВНИЦТВО ПРАВА ЛЮДИНИ», 2015. С. 102, 105..

Робочій групі варто додатково обміркувати й питання Використовуємо таке «обережне» формулювання через те, що положення, наведені в підпункті

«с» ч. 3 і ч. 4 ст. 3 Директиви (ЄС) 2018/1673 Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2018 року про боротьбу з відмиванням грошей за допомогою кримінального права, на наш погляд, допускають різночитання (див.: Directive (EU) 2018/1673 of the European Parliament and of the Council of 23 October 2018 on combating money laundering by criminal law. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-

content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32018L1673 (дата звернення: 10.05.2023)). Офіційний переклад цього важливого міжнародно-правового документа на українську мову є вкрай бажаним., чи не слід у п. 4 ст. 6.3.1 проєкту, де міститься визначення предикатного діяння, відбити принцип «подвійної кримінальності», який знаходив втілення у ст. 209 КК до викладення її у редакції Закону України від 6 грудня 2019 р. «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Йдеться про наголос на тому, що предикатним є, зокрема, лише те вчинене на території іншої держави посягання, яке має ознаки злочину, передбаченого КК України, та яке одночасно визнається предикатним злочином (чи просто злочином?) за кримінальним законом цієї іноземної держави.

Щоправда, п. «а» ч. 2 ст. 6 Конвенції РЄ про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, від 8 листопада 1990 р. (Страсбурзька конвенція; ратифікована Україною 17 грудня 1997 р.) і п. «а» ч. 2 ст. 9 Конвенції РЄ про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму від 16 травня 2005 р. (Варшавська конвенція; ратифікована Україною 17 листопада 2010 р.) містять положення про те, що не має значення, чи підлягав предикатний злочин кримінальній юрисдикції Сторони-учасниці Конвенції. Вважаємо, однак, що це конвенційне положення варто розуміти таким чином, що на предикатний злочин, вчинений за межами України, дія КК України (інакше кажучи, її кримінальна юрисдикція - див. статті 6-8 КК) може і не поширюватись; при цьому діяння у будь-якому разі має визнаватись злочином у країні, де воно вчинено. Адже у протилежному випадку ми розцінюватимемо як злочин поведінку, яка не є такою у державі, де вона мала місце, втручаючись тим самим у компетенцію зарубіжного законодавця.

Обстоюваний нами підхід сповідує, наприклад, німецький законодавець, який явно не поспішає з буквальним слідуванням одній із директивних настанов, згідно з якою поняття відмивання грошей також поширюється на випадки, коли діяльність, у результаті якої було отримане майно для відмивання, здійснювалася на території іншої держави-члена або третьої країни Директива (ЄС) 2015/849 Європейського Парламенту та Ради про запобігання використанню

фінансової системи для відмивання доходів та фінансування тероризму, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) 648/2012 Європейського Парламенту та Ради і припиняє дію Директиви 2005/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради і Директиви Комісії 2006/70/ЄС, від 20.05.2015 (ч. 4 ст. 1). URL:

https://www.kmu.gov.Ua/storage/app/sites/1/55-GOEEI/es-2015849.pdf (дата звернення: 10.05.2023).. В абз. 8 § 261 КК ФРН зазначається, що до предметів передбаченого цим параграфом відмивання грошей і приховування неправомірно отриманих майнових цінностей прирівнюються предмети, отримані в результаті вчиненого за кордоном діяння певного виду, якщо це діяння каране у місці його вчинення.

FATF так само звертає увагу на те, що предикатним злочином до відмивання коштів вважається також діяння, яке мало місце в іншій країні, яке є злочином у такій країні, та яке вважалося б предикатним злочином, якби воно мало місце у власній країні Рекомендації FATF. Міжнародні стандарти боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму і розповсюдженням зброї масового знищення. Методологія з оцінки відповідності рекомендаціям FATF та ефективності систем протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму. Правила та процедури 5-го раунду взаємних оцінок комітетом MONEYVAL. Лютий 2018 року. С. 37-38. URL: https://fiu.gov.ua/assets/userfiles/books/5%20round%20FATF.pdf (дата звернення: 10.05.2023).. Інакше кажучи, FATF загалом Це застереження зумовлене тим, що FATF дозволяє країнам передбачити, що єдиною умовою є те, що відповідне діяння вважалося б предикатним злочином, якби воно мало місце у власній країні.

Повторимо, однак, що ми тлумачимо цю рекомендацію таким чином, що діяння у будь-якому разі має визнаватись злочином (хай і не предикатним) за кримінальним законом відповідної зарубіжної держави. орієнтує на уніфікований підхід до діянь, вчинюваних у країні, де відбувається відмивання, та за її межами. Аналогічні положення містить Конвенція ООН проти корупції від 2003 р., згідно зі ст. 23 якої (назва статті - «Відмивання доходів від злочинів») основні правопорушення включають в себе злочини, вчинювані як у межах, так і поза межами юрисдикції держави - учасниці Конвенції. При цьому вчинювані поза межами юрисдикції злочини належать до основних правопорушень тільки за умови, що відповідне діяння: 1) визнається кримінально караним згідно із внутрішнім законодавством країни, в якій воно вчинено, і 2) визнавалось б кримінально караним відповідно до внутрішнього законодавства країни, в якій застосовується норма про відмивання, якби воно мало місце у цій країні.

На підставі п. 3 ст. 6.3.21 проєкту за легалізацію (відмивання) активів (доходів), одержаних злочинним шляхом, відповідатиме і та особа, яка допомагала уникнути відповідальності особі, залученій до здійснення легалізації (відмивання). Пропонована новела сприймається неоднозначно. У висновку на проєкт із цього приводу ми зазначили, що з положень Страсбурзької і Варшавської конвенцій необхідність виокремлення згаданої форми об'єктивної сторони відмивання не випливає, тобто у цьому разі є підстави вести мову про виконання міжнародно-правового зобов'язання «з позолотою» Висновок національних експертів на проєкт Кримінального кодексу України (контрольний текст станом на 30.01.2023 р.). URL: https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2023/03/16/vysnovok-natsionalnyh- ekspertiv.pdf (дата звернення: 10.05.2023).. Звернення до однієї з директив ЄС, присвяченої проблематиці відмивання, дозволяє стверджувати, що надання допомоги особі, яка здійснює діяльність з конверсії або передачі майна злочинного походження, щоб ця могла уникнути юридичних наслідків свого діяння, виступає метою відмивання, альтернативною іншій меті - приховування або маскування незаконного походження майна Директива (ЄС) 2015/849 Європейського Парламенту та Ради про запобігання використанню фінансової системи для відмивання доходів та фінансування тероризму, що вносить зміни до Регламенту

(ЄС) 648/2012 Європейського Парламенту та Ради і припиняє дію Директиви 2005/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради і Директиви Комісії 2006/70/ЄС, від 20.05.2015 (ч. 3 ст. 1). URL:

https://www.kmu.gov.Ua/storage/app/sites/1/55-GOEEI/es-2015849.pdf (дата звернення: 10.05.2023)., а не формою об'єктивної сторони відмивання. Сказане, на нашу думку, стосується і формулювання, наведеного у п. «а» ч. 1 ст. 3 Директиви (ЄС) 2018/1673 Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2018 року про боротьбу з відмиванням грошей за допомогою кримінального права.

Оскільки відповідна допомога за своєю суттю не є відмиванням «брудних» доходів, а лише «прирівнюється» до нього розробниками проєкту, то згадування про цю допомогу призводить до часткової неузгодженості між назвою ст. 6.3.21 проєкту та її диспозицією. До того ж використання у п. 3 ст. 6.3.21 проєкту (всупереч підходу, загалом послідовно відображеному у проєкті) дієслова недоконаного виду «допомагала» породжуватиме неоднозначність щодо моменту закінчення злочину у цій формі. Постає і питання, що ж позначає зворот «допомагала уникнути відповідальності особі, залученій до здійснення легалізації (відмивання)». Це - різновид причетності до злочину чи це різновид пособництва у ньому, виділений у нормі Особливої частини проєкту? Чи залежно від ситуації така допомога може бути і першим, і другим? Чи не варто підґрунтя для подібних питань усунути заздалегідь чи щонайменше чіткіше описати у проєкті цей новий прояв (різновид) відмивання, якщо у ньому справді є потреба? Автори цих рядків такої потреби не бачать.

У п. 1 ст. 6.3.21 проєкту, яка має назву «Легалізація (відмивання) активів (доходів), одержаних злочинним шляхом», йдеться про особу, яка «набула чи використала активи (доходи), щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання, прямо чи опосередковано, повністю чи частково, шляхом Directive (EU) 2018/1673 of the European Parliament and of the Council of 23 October 2018 on combating money laundering by criminal law. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-

content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32018L1673 (дата звернення: 10.05.2023).

Допускаємо, що виокремлення п. 3 ст. 6.3.21 проєкту стало результатом не зовсім вдалого перекладу робочою групою відповідного директивного положення («the conversion or transfer of property, knowing that such property is derived from criminal activity, for the purpose of concealing or disguising the illicit origin of the property or of assisting any person who is involved in the commission of such an activity to evade the legal consequences of that person's action»). вчинення предикатного діяння, або володіла ними, крім особи, яка вчинила предикатне діяння». При цьому, на відміну від п. 2 ст. 6.3.21 проєкту, в її п. 1 немає вказівки на мету приховування чи маскування їх злочинного походження. Щодо зазначеної (першої) форми об'єктивної сторони відмивання В. І. Осадчий небезпідставно зауважує таке: «Коли ж особа лише набула або використала чи заволоділа активами (доходом), щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання, прямо чи опосередковано, повністю чи частково, шляхом вчинення предикатного злочину, то яким чином така особа узаконила ці активи (дохід), надала їм законну силу?... узаконення їх, надання їм законної сили автоматично не відбулось. Тобто легалізації не сталось» Осадчий В. І. Зміст окремих позицій в проєкті Кримінального кодексу України. Актуальні проблеми кримінального права: матеріали ХІІ Всеукр. наук.-теорет. конф., присвяч. пам'яті проф. П. П. Михайленка (Київ, 30 листоп. 2022 р.) / редкол.: В. В. Чернєй, С. Д. Гусарєв, С. С. Чернявський та ін. / упоряд. А. А. Вознюк, О. М. Шармар, О. А. Федоренко. Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2022. С. 176.. Традиційно під відмиванням розуміється вчинення дій з майном, одержаним злочинним шляхом, спрямованих на надання йому вигляду майна законного походження задля подальшого використання в господарській чи іншій законній діяльності. Таке визначення дозволяє відрізнити відмивання від інших різновидів обігу майна злочинного походження (його споживання; придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного кримінально протиправним шляхом; фінансування кримінально протиправної поведінки тощо) Дудоров О. О. Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Велика українська кримінологічна енциклопедія. У 2 т. Т. 1: А-Л / редкол.: В. В. Сокуренко (голова); О. М. Бандурка (співголова) та ін.; наук. ред. О. М. Литвинов. Харків: «Факт», 2021. С. 823-828..

Виходить, що у розглядуваній частині ст. 6.3.21 проєкту не відрізняється у кращий бік від ст. 209 КК; щоправда, в останньому позначена проблема частково нівелюється за рахунок ст. 198 «Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного кримінально протиправним шляхом», яке містить негативне застереження «за відсутності ознак легалізації (відмивання) майна, одержаного кримінально протиправним шляхом», аналогу якої (статті) у проєкті відшукати не вдалось. Якщо задумка робочої групи полягає в тому, що поведінка, на сьогодні карана за ст. 198 і 209 КК, охоплюватиметься диспозицією ст. 6.3.21 проєкту (слушність такого підходу, який імпонує окремим практичним працівникам, потребує самостійного дослідження), то наскільки коректною є пропонована назва цієї проєктованої статті?

До речі, постає питання і про вдалість назви ст. 6.3.23 «Легалізація (відмивання) активів (доходів), одержаних злочинним шляхом, вчинена з необережності». Адже, судячи, з її змісту, елемент необережності у цьому разі пов'язується лише з походженням активів (доходів) («особа... не знала, але повинна була і могла знати, що активи (доходи) одержані... шляхом вчинення предикатного діяння»); самі ж дії, що означають відмивання (набуття, володіння, використання), навряд чи можуть визнаватись вчинюваними через необережність.



Висновки

Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що проєкт у частині регламентації нормативних підстав відповідальності за кримінальні правопорушення проти фінансів потребує доопрацювання. Йдеться щонайменше про необхідність: 1) логічного впорядкування та наукового, зокрема кримінологічного, обґрунтування показників «великого» та «особливо великого» розмірів відповідних предметів (п. 1 та п. 3 ст. 6.3.1); 2) поширення «привілейованого» значення ознаки, передбаченої ст. 6.3.2, на всі форми збуту підроблених грошей; 3) приведення змісту пропонованої системи ознак, які підвищують тяжкість фінансових злочинів (статті 6.3.3, 6.3.4), у відповідність до розроблених у кримінально-правовій доктрині вимог, які висуваються до кваліфікуючих ознак як засобу диференціації кримінальної відповідальності; 4) узгодження статей 6.3.5 і 6.3.6 з іншими положеннями проєкту, за наслідком чого маю бути вирішено питання про: а) доцільність розділення відповідальності за передбачені ними підроблення та поводження з підробленими грошей; б) адекватний ступінь тяжкості цих злочинів; в) виправданість одночасної вказівки у ст. 6.3.6 і на збут, і на використання підроблених грошей як засобу платежу тощо; 5) виключення з числа суб'єктів злочинів, передбачених статтями 6.3.12 і 6.3.14, осіб, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; 6) більш чіткого відмежування передбаченого ст. 6.3.15 «кредитного шахрайства» від шахрайства як форми викрадення (ст. 6.1.4) й узгодження ступеня тяжкості цих кримінальних правопорушень; 7) конкретизації дій, які мають розцінюватись як передбачене ст. 6.3.20 зловживання щодо фінансових інтересів Європейського Союзу; 8) усунення недоліків, притаманних нормам про легалізацію та використання активів (доходів), одержаних злочинним шляхом, для вчинення злочину (статті 6.3.21-6.3.23).

Водночас треба розуміти, що: 1) викладені пропозиції є результатом лише «першого наближення» до відповідних положень проєкту; 2) останні потребують прискіпливішого аналізу в контексті з'ясування того, наскільки при їх формулюванні робочою групою взяті до уваги здобутки кримінально- правової науки, напрацювання судової практики і релевантний зарубіжний досвід; 3) фаховий погляд співробітників БЕБ України на статті проєкту про кримінальні правопорушення проти фінансів, як і на статті про кримінальні правопорушення проти порядку господарювання, був би вельми доречним і корисним. Розміщені ж у розділі 6.3 проєкту статті про інсайдерські та інші зловживання на фінансовому ринку, а також про порушення законодавства про фінансовий моніторинг мають стати предметом самостійних наукових розвідок.



Список використаних джерел

кримінальний фінансовий правопорушення

1. Бровко В. М. Щодо визначення родового об'єкта злочинів, передбачених розділом VII Особливої частини Кримінального кодексу України. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2016. № 2. Т. 2. С. 125-129.

2. Васілін Є. М. Доведення банку до неплатоспроможності: соціальна обумовленість криміналізації, аналіз складу злочину: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08. Сєвєродонецьк, 2018. 244 с.

3. Висновок національних експертів на проєкт Кримінального

кодексу України (контрольний текст станом на 30.01.2023 р.).

URL: https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2023/03/16/vysnovok- natsionalnyh-ekspertiv.pdf (дата звернення: 10.05.2023).

4. Гуторова Н. О. Кримінальні правопорушення проти фінансів у порівняльно-правовому вимірі. Пам'яті професорів П. С. Матишевського та С. С. Яценка: 1. Збірка тез доповідей учасників науково-практичного круглого столу «Кримінальна відповідальність за злочини проти основ національної безпеки України: 1992-2022 роки» (18 листопада 2022 року). 2. Збірка тез доповідей учасників науково-практичної конференції «Сучасне кримінальне право України: конституційний, міжнародно-правовий та порівняльно-правовий виміри» (Яценківські читання) (2 лютого 2023 року) / упоряд. А. А. Стрижевська, С. Д. Шапченко, К. П. Задоя. Київ, 2023. С. 162-- 165.

5. Демидова Л. М. Проблеми кримінально-правової відповідальності за заподіяння майнової шкоди в Україні (майнова шкода як злочинний наслідок): теорія, закон, практика: монографія. Харків: Право, 2013. 752 с.

6. Директива (ЄС) 2015/849 Європейського Парламенту та Ради про

запобігання використанню фінансової системи для відмивання доходів та фінансування тероризму, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) 648/2012 Європейського Парламенту та Ради і припиняє дію Директиви 2005/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради і Директиви Комісії 2006/70/ЄС, від 20.05.2015. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/55-GOEEI/es-

2015849.pdf (дата звернення: 10.05.2023).

7. Драчевський Є. Ю. Кримінально-правова охорона господарських відносин у сфері організації і проведення азартних ігор та лотерей: дис.... д-ра філософії: 081. Вінниця, 2021. 276 с.

8. Дудоров О. О., Каменський Д. В. У пошуках оптимальної назви розділу VII Особливої частини Кримінального кодексу України. Юридичний науковий електронний журнал. 2015. № 2. С. 179-189.

9. Дудоров О. О., Мовчан Р. О. Законодавство України про кримінальну відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності - час визначитись зі стратегією розвитку. Вісник Асоціації кримінального права України. 2015. № 2. С. 215-263.

10. Дудоров О. О. Про чергову спробу вдосконалення заохочувальної норми, розрахованої на осіб, які вчинили ухилення від сплати податків і зборів. Юридичний науковий електронний журнал. 2016. № 5. С. 82-87.

11. Дудоров О. О., Мовчан Р. О. Розвиток законодавства України про кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності: проблеми і тенденції. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2020. № 4. С. 120-140.

12. Дудоров О. О. Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Велика українська кримінологічна енциклопедія. У 2 т.

Т. 1: А-Л / редкол.: В. В. Сокуренко (голова); О. М. Бандурка (співголова) та ін.; наук. ред. О. М. Литвинов. Харків: «Факт», 2021. С. 823-828.

13. Дудоров О. О., Мовчан Р. О. Про перспективи удосконалення назви розділу VH Особливої частини Кримінального кодексу України. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство». 2023. № 1. С. 461-467.

14. Каменський Д. В., Титаренко С. С. До питання про необхідність реформування розділу VII Особливої частини КК (про відповідальність за економічні кримінальні правопорушення). Пам'яті професорів П. С. Матишевського та С. С. Яценка: 1. Збірка тез доповідей учасників науково-практичного круглого столу «Особлива частина кримінального права України: наукова спадщина професора П. С. Матишевського та сучасність» (3 грудня 2021 року). 2. Збірка тез доповідей учасників науково- практичної конференції «Конституційні засади кримінального права України» (23 грудня 2021 року) / упоряд. А. А. Стрижевська, К. П. Задоя. Київ, 2022. С. 25-30.

15. Любченко М. І. Юридична термінологія: поняття, особливості, види: монографія. Харків: ТОВ «ВИДАВНИЦТВО ПРАВА ЛЮДИНИ», 2015. 280 с.

16. Мармура О. З. Ознаки, що кваліфікують злочин: монографія. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2019. 280 с.

17. Михайлов І. М. Кримінальна відповідальність за виготовлення, збут та інші незаконні дії, пов'язані зі збутом підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку та голографічних захисних елементів: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2015. 231 с.

18. Михалік О. І. Кримінологічна характеристика та запобігання фальшивомонетництву: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08. Харків, 2018. 20 с.

19. Мойсик В. Р. Кримінальна відповідальність за шахрайство з

фінансовими ресурсами в Україні: аналіз правотворчості і

правозастосування: монографія. Київ: Атіка-Н, 2010. 244 с.

20. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. 10-те вид., переробл. та допов. Київ: ВД «Дакор», 2018. 1360 с.

21. Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі

Верховного Суду в провадженнях про кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності. Рішення, внесені до ЄДРСР, за період із 2018 року по жовтень 2022 року.

URL: https://drive.google.com/file/d/1F6j4_NwkN4d5 ermF1590GDYPamYHoU0 L/view (дата звернення: 10.05.2023).

22. Олійниченко В. В. Звільнення від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) за ч. 4 та ч. 5 ст. 212 КК України: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08. Харків, 2018. 20 с.

23. Осадчий В. І. Зміст окремих позицій в проєкті Кримінального кодексу України. Актуальні проблеми кримінального права: матеріали ХІІ Всеукр. наук.-теорет. конф., присвяч. пам'яті проф. П. П. Михайленка (Київ, 30 листоп. 2022 р.) / редкол.: В. В. Чернєй, С. Д. Гусарєв, С. С. Чернявський та ін. / упоряд. А. А. Вознюк, О. М. Шармар, О. А. Федоренко. Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2022. С. 175-177.

24. Пєтряєв С. Ю. Способи підробки паперових грошових знаків.

URL: http://www.socio-joumal.kpi.kiev.Ua/archive/2009/4/27.pdf (дата

звернення: 10.05.2023).

25. Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 3

травня 2018 р. у справі № 736/707/16-к. URL:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/73868689 (дата звернення: 10.05.2023).

26. Проєкт нового Кримінального кодексу України (контрольний

текст станом на 30.01.2023 р.).

URL: https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2023/01/30/proyekt- kryminalnogo-kodeksu-ukrayiny-stanom-na-30-01-2023.pdf (дата звернення:

10.05.2023).

27. Радутний О. Е. Кримінально-правова охорона нових форм економічної діяльності. Вісник Асоціації кримінального права України. 2022. № 2. С. 152-171.

28. Рекомендації FATF. Міжнародні стандарти боротьби з

відмиванням коштів, фінансуванням тероризму і розповсюдженням зброї масового знищення. Методологія з оцінки відповідності рекомендаціям FATF та ефективності систем протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму. Правила та процедури 5-го раунду взаємних оцінок комітетом MONEYVAL. Лютий 2018 року. URL:

https://fiu.gov.ua/assets/userfiles/books/5%20round%20FATF.pdf (дата

звернення: 10.05.2023).

29. Ухвала колегії суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 лютого 2013 р. у справі № 5-233км13.

URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/29619860 (дата звернення:

10.05.2023).

30. Directive 2014/62/EU of the European Parliament and of the Council of

15 May 2014 on the protection of the euro and other currencies against counterfeiting by criminal law, and replacing Council Framework Decision 2000/383/JHA. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-

content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32014L0062&qid=1681797232202 (дата

звернення: 10.05.2023).

31. Directive (EU) 2018/1673 of the European Parliament and of the Council of 23 October 2018 on combating money laundering by criminal law.

URL: https://eur-lex. europa.eu/legal-

content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32018L1673 (дата звернення: 10.05.2023).



References

1. Brovko, V.M. (2016). Shchodo vyznachennia rodovoho ob'iekta zlochyniv, peredbachenykh rozdilom VII Osoblyvoi chastyny Kryminalnoho kodeksu Ukrainy. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu - Scientific Bulletin of Kherson State University, 2, 125-129 [in Ukrainian].

2. Vasilin, Ye.M. (2018). Dovedennia banku do neplatospromozhnosti: sotsialna obumovlenist kryminalizatsii, analiz skladu zlochynu. Candidate's thesis. Sievierodonetsk [in Ukrainian].

3. Vysnovok natsionalnykh ekspertiv na proiekt Kryminalnoho kodeksu

Ukrainy (kontrolnyi tekst stanom na 30.01.2023 r.). URL:

https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2023/03/16/vysnovok-natsionalnyh- ekspertiv.pdf [in Ukrainian].

4. Hutorova, N.O. (2023). Kryminalni pravoporushennia proty finansiv u

porivnialno-pravovomu vymiri. Pam'iati profesoriv P.S. Matyshevskoho ta S.S. Yatsenka: 1. Zbirka tez dopovidei uchasnykiv naukovo-praktychnoho

kruhloho stolu «Kryminalna vidpovidalnist za zlochyny proty osnov natsionalnoi bezpeky Ukrainy: 1992-2022 roky» - Criminal responsibility for crimes against the foundations of national security of Ukraine: 1992-2022 ” (18 lystopada 2022 r.). 2. Zbirka tez dopovidei uchasnykiv naukovo-praktychnoi konferentsii «Suchasne kryminalne pravo Ukrainy: konstytutsiinyi, mizhnarodno-pravovyi ta porivnialno-pravovyi vymiry» - ”Modern criminal law of Ukraine: constitutional, international legal and comparative legal dimensions” (2 liutoho 2023 roku). Kyiv, 162-165 [in Ukrainian].

5. Demydova, L.M. (2013). Problemy kryminalno-pravovoi vidpovidalnosti za zapodiiannia mainovoi shkody v Ukraini (mainova shkoda yak zlochynnyi naslidok): teoriia, zakon, praktyka. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

6. Dyrektyva (IeS) 2015/849 Yevropeiskoho Parlamentu ta Rady pro

zapobihannia vykorystanniu finansovoi systemy dlia vidmyvannia dokhodiv ta finansuvannia teroryzmu, shcho vnosyt zminy do Rehlamentu (IeS) 648/2012 Yevropeiskoho Parlamentu ta Rady i prypyniaie diiu Dyrektyvy 2005/60/IeS Yevropeiskoho Parlamentu ta Rady i Dyrektyvy Komisii 2006/70/IeS, vid 20.05.2015. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/55-GOEEI/es-

2015849.pdf [in Ukrainian].

7. Drachevskyi, Ye.Yu. (2021). Kryminalno-pravova okhorona hospodarskykh vidnosyn u sferi orhanizatsii i provedennia azartnykh ihor ta loterei. PhD thesis. Vinnytsia [in Ukrainian].

8. Dudorov, O.O., Kamenskyi, D.V. (2015). U poshukakh optymalnoi nazvy rozdilu VII Osoblyvoi chastyny Kryminalnoho kodeksu Ukrainy. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal - Legal scientific electronic journal, 2, 179-189 [in Ukrainian].

9. Dudorov, O.O., Movchan, R.O. (2015). Zakonodavstvo Ukrainy pro kryminalnu vidpovidalnist za zlochyny u sferi hospodarskoi diialnosti - chas vyznachytys zi stratehiieiu rozvytku. Visnyk Asotsiatsii kryminalnoho prava Ukrainy - Bulletin of the Association of Criminal Law of Ukraine, 2, 215-263 [in Ukrainian].

10. Dudorov, O.O. (2016). Pro cherhovu sprobu vdoskonalennia zaokhochuvalnoi normy, rozrakhovanoi na osib, yaki vchynyly ukhylennia vid splaty podatkiv i zboriv. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal - Legal scientific electronic journal, 5, 82-87 [in Ukrainian].

11. Dudorov, O.O., Movchan, R.O. (2020). Rozvytok zakonodavstva Ukrainy pro kryminalni pravoporushennia u sferi hospodarskoi diialnosti: problemy i tendentsii. Visnyk Luhanskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav imeni E. O. Didorenka - Bulletin of the Luhansk State University of Internal Affairs named after E. O. Didorenka, 4, 120-140 [in Ukrainian].

12. Dudorov, O.O. (2021). Lehalizatsiia (vidmyvannia) maina,

oderzhanoho zlochynnym shliakhom. Velyka ukrainska kryminolohichna entsyklopediia. U 2 t. T. 1: A-L / redkol.: V.V. Sokurenko (holova);

O. M. Bandurka (spivholova) ta in.; nauk. red. O.M. Lytvynov. Kharkiv: «Fakt», 823-828 [in Ukrainian].

13. Dudorov, O.O., Movchan, R.O. (2023). Pro perspektyvy

udoskonalennia nazvy rozdilu VII Osoblyvoi chastyny Kryminalnoho kodeksu Ukrainy. Elektronne naukove vydannia «Analitychno-porivnialne pravoznavstvo» - Electronic scientific publication "Analytical and comparative jurisprudence”, 1, 461-467 [in Ukrainian].

14. Kamenskyi, D.V., Tytarenko, S.S. (2022). Do pytannia pro neobkhidnist reformuvannia rozdilu VII Osoblyvoi chastyny KK (pro vidpovidalnist za ekonomichni kryminalni pravoporushennia). Pam'iati profesoriv

P. S. Matyshevskoho ta S. S. Yatsenka: 1. Zbirka tez dopovidei uchasnykiv naukovo-praktychnoho kruhloho stolu «Osoblyva chastyna kryminalnoho prava Ukrainy: naukova spadshchynaprofesora P.S. Matyshevskoho ta suchasnist» - ”A special part of the criminal law of Ukraine: the scientific heritage of Professor P.S. Matyshevskyi and modernity” (3 hrudnia 2021 r.). 2. Zbirka tez dopovidei uchasnykiv naukovo-praktychnoi konferentsii «Konstytutsiini zasady kryminalnoho prava Ukrainy» - "Constitutional principles of criminal law of Ukraine” (23 hrudnia 2021 r.). Kyiv, 25-30 [in Ukrainian].

15. Liubchenko, M.I. (2015). Yurydychna terminolohiia: poniattia, osoblyvosti, vydy. Kharkiv: TOV «VYDAVNYTsTVO PRAVA LIuDYNY» [in Ukrainian].

16. Marmura, O.Z. (2019). Oznaky, shcho kvalifikuiut zlochyn. Lviv: Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav ]in Ukrainian].

17. Mykhailov, I.M. (2015). Kryminalna vidpovidalnist za vyhotovlennia, zbut ta inshi nezakonni dii, pov'iazani zi zbutom pidroblenykh hroshei, derzhavnykh tsinnykh paperiv, biletiv derzhavnoi loterei, marok aktsyznoho podatku ta holohrafichnykh zakhysnykh elementiv. PhD thesis. Kyiv [in Ukrainian].

18. Mykhalik, O.I. (2018). Kryminolohichna kharakterystyka ta zapobihannia falshyvomonetnytstvu. PhD thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

19. Moisyk, V.R. (2010). Kryminalna vidpovidalnist za shakhraistvo z finansovymy resursamy v Ukraini: analiz pravotvorchosti i pravozastosuvannia: monohrafiia. Kyiv: Atika-N [in Ukrainian].

20. Melnyk, M.I., Khavroniuk, M.I. (2018). Naukovo-praktychnyi komentar Kryminalnoho kodeksu Ukrainy. 10-te vyd., pererobl. ta dopov. Kyiv: VD «Dakor» [in Ukrainian].

21. Ohliad sudovoi praktyky Kasatsiinoho kryminalnoho sudu u skladi

Verkhovnoho Sudu v provadzhenniakh pro kryminalni pravoporushennia u sferi hospodarskoi diialnosti. Rishennia, vneseni do YeDRSR, za period iz 2018 roku po zhovten 2022 roku. URL:

https://drive.google.com/file/d/1F6j4_NwkN4d5ermF1590GDYPamYHoU0L/vie w [in Ukrainian].

22. Oliinychenko, V.V. (2018). Zvilnennia vid kryminalnoi vidpovidalnosti za ukhylennia vid splaty podatkiv, zboriv (obov'iazkovykh platezhiv) za ch. 4 ta ch. 5 st. 212 KK Ukrainy. PhD thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

23. Osadchyi, V.I. (2022). Zmist okremykh pozytsii v proiekti Kryminalnoho kodeksu Ukrainy. Aktualni problemy kryminalnoho prava: materialy XII Vseukr. nauk.-teoret. konf., prysviach. pam'iati prof. P. P. Mykhailenka (Kyiv, 30 lystop. 2022 r.). Kyiv: Nats. akad. vnutr. sprav, 175-177 [in Ukrainian].

24. Pietriaiev, S.Yu. Sposoby pidrobky paperovykh hroshovykh znakiv. URL: http://www.socio-journal.kpi.kiev.ua/archive/2009/4/27.pdf [in Ukrainian].

25. Postanova Kasatsiinoho kryminalnoho sudu Verkhovnoho Sudu vid 3

travnia 2018 r. u spravi № 736/707/16-k. URL:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/73868689 [in Ukrainian].

26. Proiekt novoho Kryminalnoho kodeksu Ukrainy (kontrolnyi tekst

stanom na 30.01.2023 r.). URL:

https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2023/01/30/proyekt-kryminalnogo- kodeksu-ukrayiny-stanom-na-30-01-2023.pdf [in Ukrainian].

27. Radutnyi, O.E. (2022). Kryminalno-pravova okhorona novykh form ekonomichnoi diialnosti. Visnyk Asotsiatsii kryminalnoho prava Ukrainy - Bulletin of the Association of Criminal Law of Ukraine, 2, 152-171 [in Ukrainian].

28. Rekomendatsii FATF. Mizhnarodni standarty borotby z vidmyvanniam

koshtiv, finansuvanniam teroryzmu i rozpovsiudzhenniam zbroi masovoho znyshchennia. Metodolohiia z otsinky vidpovidnosti rekomendatsiiam FATF ta efektyvnosti system protydii vidmyvanniu koshtiv ta borotby z finansuvanniam teroryzmu. Pravyla ta protsedury 5-ho raundu vzaiemnykh otsinok komitetom MONEYVAL. Liutyi 2018 roku. URL:

https://fiu.gov.ua/assets/userfiles/books/5%20round%20FATF.pdf [in Ukrainian].

29. Ukhvala kolehii suddiv sudovoi palaty u kryminalnykh spravakh Vyshchoho spetsializovanoho sudu Ukrainy z rozghliadu tsyvilnykh i kryminalnykh sprav vid 14 liutoho 2013 r. u spravi № 5-233km13. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/29619860 [in Ukrainian].

30. Directive 2014/62/EU of the European Parliament and of the Council of

15 May 2014 on the protection of the euro and other currencies against counterfeiting by criminal law, and replacing Council Framework Decision 2000/383/JHA. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal- content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32014L0062&qid=1681797232202.

31. Directive (EU) 2018/1673 of the European Parliament and of the

Council of 23 October 2018 on combating money laundering by criminal law. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32018L1673.

Размещено на Allbest.ru

...