Правова категорія довірчої власності: порівняльно-правовий аналіз цивільного законодавства України та міжнародного приватного права

Організація Економічного Співробітництва та Розвитку (далі - ОЕСР) - міжнародна організація, яка була створена для сприяння економічному розвитку та співробітництву між країнами-членами. В рамках своєї діяльності ОЕСР підготувала ряд рекомендацій щодо стандартів, які повинні бути застосовані при створенні та використанні трастів.

ОЕСР розробила дві рекомендації щодо трастів: «Рекомендації щодо прозорості та обмеження ризиків, пов'язаних з трастами» та «Рекомендації щодо адміністративної співпраці в галузі оподаткування».

Рекомендації щодо прозорості та обмеження ризиків, пов'язаних з трастами [20].

Рекомендації містять набір стандартів, які спрямовані на забезпечення прозорості та обмеження ризиків, пов'язаних з трастами.

Основні положення рекомендацій такі:

1. Трасти повинні мати документи, які вказують на їх статус, завдання та структуру.

2. Управителі трастів повинні мати відповідну кваліфікацію та досвід для управління трастами.

3. Трасти повинні мати внутрішні процедури контролю та бути відкритими для зовнішнього аудиту.

4. Трасти повинні повідомляти про свої операції та фінансове становище, а також про будь-які зміни в структурі трасту.

5. Трасти повинні дотримуватися вимог щодо запобігання відмиванню грошей та фінансування тероризму.

6. Трасти повинні вести облік та зберігати документацію про свої операції та клієнтів.

7. Трасти повинні відкривати бенефіціарних власників та вести їхній реєстр.

Рекомендації щодо адміністративної співпраці в галузі оподаткування [21].

Вказані рекомендації регулюють процедуру адміністративної співпраці між країнами-членами ОЕСР в галузі оподаткування. Вони також стосуються трастів, оскільки трасти можуть бути використані для ухилення від сплати податків.

Основні положення цих ррекомендацій такі:

1. Країни-члени повинні забезпечити співпрацю в галузі оподаткування, що передбачає обмін інформацією між країнами.

2. Країни-члени повинні мати право вимагати інформацію про трасти, які створені в інших країнах, в тому числі про їхніх бенефіціарних власників.

3. Країни-члени повинні забезпечити захист конфіденційної інформації, що обмінюється в рамках адміністративної співпраці

4. Трасти повинні забезпечувати достатній рівень прозорості, який дозволить ідентифікувати їхніх бенефіціар- них власників та отримувати інформацію про їх фінансовий стан.

5. Країни-члени повинні вимагати від трастів, які мають зв'язки з їх територією, дотримуватися вимог щодо прозорості та звітності.

6. Країни-члени повинні забезпечувати співпрацю між різними органами, що займаються оподаткуванням, для ефективного використання інформації про трасти та їхніх бенефіціарних власників.

7. Країни-члени повинні розробляти та застосовувати ефективні механізми для виявлення та запобігання використанню трастів для ухилення від сплати податків.

Організація також звертає увагу на те, що рекомендації щодо трастів не повинні перешкоджати їхньому легітимному використанню для цілей планування успадкування та управління активами. Однак, їхня діяльність повинна бути контрольована та регулюватися, щоб запобігти використанню їх для злочинних цілей, таких як відмивання грошей чи ухилення від оподаткування. право приватний власність майно

Висновки

Право довірчої власності є достатньо новим явищем для вітчизняної правової науки, однак для світового співтовариства довірча власність є достатньо усталеною правовою конструкцією, що віднайшла свій розвиток в Англії ще з часів Хрестових походів.

За своєю природою довірча власність є передачею права власності на майно іншій особі, з метою управління майном на користь довірчого засновника. Простіше кажучи, передається майно більш здібній особі, котра може їм управляти з користю для довірчого засновника та з прибутком для довірчого власника майна.

В Цивільному кодексі України положення про довірчу власність не є достатньо розробленими та потребують вдосконалення. Серед загальних положень регламентації права довірчої власності варто виділити помилкове ототожнення права довірчої власності за цивільним законодавством України х правом власності, оскільки вони мають багато відмінних рис: 1) право довірчої власності є обмеженим інтересами вигодонабувача; 2) право довірчої власності обмежується не лише законом, а і умовами договору. Запропоновано власну редакцію глави 34-1 Цивільного кодексу України, що пропонується до включення в ЦК, щоб унормувати загальні положення регулювання права довірчої власності не як особливого виду права власності, а як нетипового виду речового права.

В аспекті зобов'язального права досліджено довірчу власність як спосіб забезпечення виконання зобов'язань. Звернуто увагу на помилковість назви параграфу 8 глави 49 ЦК України. Ґрунтовно досліджено усі особливості реалізації права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов'язань. Також було проаналізовано положення договору управління майном, його ключові риси та істотні умови. Закцентовано, що такий вид договору породжує також право довірчої власності на майно.

Щодо міжнародного приватного права. В роботі детально проаналізовано положення міжнародних документів, зокрема Гаазької конвенції про право, що застосовується до трастів та їх управителів, рекомендації Організації Економічного Співробітництва та Розвитку.

Слід зауважити, що Україна дотримується взятих на себе міжнародних зобов'язань у сфері протидії використання трастів для вчинення кримінальних правопорушень. Законодавство є лаконічним, практичним та потребує лише невеликих кореляцій [10, с. 135].

Підсумовуючи вище викладене, доходимо наступних загальних висновків:

1. Інститут довірчої власності є достатньо ефективним та практичним правовим механізмом.

2. Відповідна проблематика є достатньо дослідженою серед науковців, але практика ще не стикалася з достатньою кількістю справ про довірчу власність.

3. Загальні положення про право довірчої власності потребують детального унормування, оскільки в нинішньому вигляді прирівняння до загальних положень права власності вбачається недоцільним.

4. Зобов'язальне право України використовує довірчу власність більше як спосіб забезпечення зобов'язань, ніж як окремий правовий інститут.

5. Договір про управління майном є достатньо схожим до класичного розуміння права довірчої власності, однак все ж не є тотожним йому.

Література

1. Конституція України Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення 14.05.2023).

2. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» (справа про мораторій на примусову реалізацію майна) від 11 червня 2003 року № 11-рп/2003 URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/v011p710-03#Text (дата звернення 14.05.2023).

3. Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом N 11 ( 994_536 ). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#Text (дата звернення 14.05.2023).

4. CASE OF PRESSOS COMPANIA NAVIERA S.A. AND OTHERS v. BELGIUM. Заява 17849/91. Рішення від 20.11.1995. URL: https:// hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-58056%22]} (дата звернення 14.05.2023).

5. Бірюкова А.Г. Довірча власність як спосіб забезпечення виконання зобов'язань: переваги та недоліки. Часопис цивілістики №45, с.23-28 URL: http://chascyvil.onua.edu.ua/index.php/chc/article/view/461/504 (дата звернення 14.05.2023).

6. Некіт К.Г Довірча власність як спосіб забезпечення зобов'язань: аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавства. Часопис цивілістики №21 с.78-81 URL: http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/8906/18.pdf.pdf?sequence=1 (дата звернення 14.05.2023).

7. Карпенко РВ. Новація у цивільному законодавстві - право довірчої власності. Вплив інтеграційних тенденцій на розвиток національного права: матеріали міжнародної науково - практичної конференції м. Одеса, 25 лютого 2022 р. / редкол. В.П. Маковій та ін. - Одеса, ОДУВС, 2022. - 204 с. URL: http://dspace.oduvs.edu.ua/bitstream/123456789/3231/1/%D0%97%D0%B1i%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80. 25.02.2022 %D0%BC._%D0%9E%D0%B4%D0%B5%D1-%81%D0%B0.pdf#page=81 (дата звернення 14.05.2023).

8. Зайцев РВ. Доцільність введення фідуціарної (довірчої) правової конструкції до цивільного кодексу України. Актуальні проблеми економіки, фінансів, обліку і права: теорія і практика: збірник тез доповідей міжнародної науково-практичної конференції (Полтава, 30 червня 2022 р.). Полтава: ЦФЕНД, 2022. 63 с URL: https://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/8223/document.pdf#page=45 (дата звернення 14.05.2023).

9. Цивільний кодекс України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст. 356. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/435-15?find=1&text=%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%87%D0%B0+%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0% BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C#w1_1 (дата звернення 14.05.2023).

10. Kovtun Volodymyr, Chevychalova Zhanna .On the issue of the use of legal measures by Ukraine on combating the legalization (laundering) of the illegal proceeds. Правой. 2022 р., №3 с.130-137 URL: http://pravo.unesco-socio.in.ua/wp-content/uploads/archive/Pravo-ua-2022-3/ Pravo_ua_2022_3_130.pdf (дата звернення 14.05.2023).

11. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні». Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 46, ст. 299. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132-20#n23 (дата звернення 14.05.2023).

12. Оксана Кіріяк. Право довірчої власності: інтеграція зобов'язальних та пропрієтарних елементів. Слово національної школи України №3 (32) 2020, с.84-93 URL: https://archer.chnu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/761/1/%D0%9A%D1%96%D1%80%D1%96%D1%8F %D0%BA%20%D0%9E.%D0%92.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80-%D1%87%D0%BE%D1%97...pdf (дата звернення 14.05.2023).

13. Донцов Д.Ю. Правовий режим довірчої власності в українському законодавстві: стан та перспективи. Південноукраїнський правничий часопис. №3/2022 с.104 - 109 URL: http://www.sulj.oduvs.od.ua/archive/2022/3/3_2022.pdf#page=104 (дата звернення 14.05.2023).

14. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі N 755/12638/15, провадження N 14-167цс19. URL: https://verdictum.ligazakon.net/document/82308714 (дата звернення 14.05.2023).

15. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Holzinger and Others v. Austria» (№ 10191/08), рішення від 15 лютого 2011 року URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22itemid%22:%5B%220019184%22%5D%7D (дата звернення 14.05.2023).

16. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Berezovsky v. Russia» (№ 73581/10), рішення від 10 листопада 2016 року URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22itemid%22:%5B%22001116191%22%5D%7D (дата звернення 14.05.2023).

17. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia» (№ 11082/06 та № 13772/05). URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22itemid%22:%5B%2200118679%22,%22001-18777%22%5D%7D (дата звернення 14.05.2023).

18. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Volchkova and Others v. Ukraine» (№ 28708/11), рішення від 8 липня 2021 року URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22itemid%22:%5B%22001114657%22%5D%7D (дата звернення 14.05.2023).

19. Гаазька конвенція про право, що застосовується до трастів та їх управителів, прийнята 1 липня 1985 року URL: https://www.hcch. net/en/instruments/conventions/full-text/?cid=59 (дата звернення 14.05.2023).

20. Рекомендації щодо прозорості та обмеження ризиків, пов'язаних з трастами Організації Економічного Співробітництва та Розвитку URL: https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0373 (дата звернення 14.05.2023).

21. Рекомендації щодо адміністративної співпраці в галузі оподаткування Організації Економічного Співробітництва та Розвитку. URL: https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0317 дата звернення 14.05.2023).

Размещено на Allbest.ru