Завдання судово-ветеринарної експертизи: теоретичні й праксеологічні проблеми та шляхи їх вирішення

Під час вирішення діагностичних і ситуаційних (ситуалогічних) завдань судово-ветеринарної експертизи дослідження об'єктів складається із окремих стадій: підготовчої, роздільного дослідження, порівняльної та стадії оцінки експертного дослідження. Наприклад, зміст кожної стадії дослідження трупа тварини автором цієї публікації описаний в іншій науковій публікації [37].

Для вирішення ситуаційних (ситуалогічних) завдань судово-ветеринарної експертизи проводяться дослідження з відтворення обстановки й обставин події правопорушення, зокрема, встановлення факту контактної взаємодії шляхом інтеграції спеціальних знань з ветеринарної медицини, біології, молекулярної генетики, мистецтвознавства, трасології, балістики, матеріалознавства тощо, тобто під час проведення комплексної судової ветеринарно-трасологічної експертизи, комплексної судової ветеринарно-балістичної експертизи, наприклад, за вогнепальної чи осколкової травми тощо. Так, дослідження характеру та морфології ушкодження на тілі тварини, дозволяє судовому експертові відтворити досліджувану подію, певні обставини та умови виникнення цих ушкоджень, тобто на основі конкретних подій реконструюється механізм загальної події в межах кримінального провадження. Наприклад, у разі виявлення ушкодження на тілі тварини у вигляді рани судово-ветеринарний експерт повинен вирішити, від дії якого предмета вона могла утворитися - тупого чи гострого. Так, якщо вона утворилася від дії тупого предмета, то вона буде забита.

В основі механізму утворення такої рани лежить стискання тканин тупим предметом, а потім розчавлення і розривання їх. Під час стиснення тканин найбільший тиск виникає в місці дії самого предмета і його країв, одночасно ушкоджується епідерміс і відбувається суцільне осадження країв шкіри, проте воно найбільш виражене у центральних відділах, а до периферії втрачає свою інтенсивність, його краї нерівні та плавно переходять у неушкоджену шкіру, що є однією із характерних ознак забитої рани. Під час роздавлювання шкіри, підшкірної клітковини і скелетних м'язів тупий предмет їх розминає, у зв'язку з чим краї та стінки забитих ран у глибині нерівні. У рановому каналі окремі м'язові волокна можуть залишатися не розірваними, а лише розтягнутими. Найбільш розтрощена ділянка м'яких тканин знаходиться у центрі рани, від якої в сторони відходять сполучнотканинні перемички. Крововилив утворюється як в рані, так і навколо неї, проте з меншою кровоточивістю у порівнянні з різаною раною, що пов'язане з кращими умовами для тромбоутворення.

На відміну від забитої рани, наприклад, різана рана під час судово-ветеринарного дослідження буде характеризуватись рівними й неосадненими краями, з гострими кінцями, їх довжина майже завжди перевищує над глибиною, вони зяють, ветереноподібної або півмісяцевої форми, а під час зведення країв рана набуває лінійної форми, спостерігається значна кровотеча.

Отже, встановлення ознак окремих ушкоджень, виявлених на тілі тварини дає можливість судово-ветеринарному експерту відтворити досліджувану подію, конкретні обставини та умови виникнення цих ушкоджень, тобто на основі індивідуальної події реконструююється механізм загальної події за певним кримінальним провадженням.

Акцентуємо, що діагностичні та ситуаційні експертні завдання ставляться на вирішення судовому експертові на початковому етапі досудового розслідування, коли в розпорядженні особи, яка проводить це розслідування є лише об'єкти, вилучені на місці події правопорушення. Інформація, отримана судово-ветеринарним експертом під час їх дослідження, безумовно є корисною для правильної кваліфікації правопорушення, розкриття правопорушення та встановлення осіб, які його вчинили.

Для вирішення завдань судово-ветеринарної експертизи експерт визначає оптимальний алгоритм вирішення як основного завдання, так і підзавдань на певних стадіях дослідження, окреслює інформативні методики дослідження об'єктів, враховуючи стан останніх (наприклад, труп тварини анатомічно цілісний чи розчленований), кількість об'єктів, розмір, наявність і характер тілесних ушкоджень, нашарувань (крові, блювотних мас, екскрементів тощо). Для цього в арсеналі судово-ветеринарного експерта мають бути розроблені, апробовані та внесені до державного Реєстру методик проведення судово-ветеринарних експертиз, який нині формується Міністерством юстиції України разом із судовими експертами судово-експертних установ України, що сприятиме уніфікуванню та стандартизації процесу судово-ветеринарних досліджень. При цьому, судово-ветеринарний експерт має вільно користуватися такими методиками, а також орієнтуватися у новітніх наукових і технічних досягненнях в галузі ветеринарної медицини та судово-ветеринарної експертизи.

Практика судово-ветеринарної експертизи показує можливість вирішення різних питань щодо причини настання певних явищ, а також причинно-наслідкових зв'язків між ними. Так, у разі виявлення під час судово-ветеринарного розтину трупа тварини ознак ушкодження у вигляді грубого анатомічного руйнування кісток черепа і речовини головного мозку, судово-ветеринарний експерт констатує, що між характером ушкодження і настанням смерті тварини відмічається прямий необхідний причинно-наслідковий зв'язок, оскільки за такого ушкодження спостерігається травматично-больовий шок, руйнування центрів головного мозку, що закономірно призводить до критичного порушення життєво-важливих функцій організму і настання смерті тварини.

Під час встановлення причинно-наслідкових зв'язків враховуються не лише властивості об'єктів дослідження, а й специфіка обставин конкретної справи. Наприклад, у разі каліцтва тварини від умисного заподіяння їй тяжкого тілесного ушкодження, на вирішення судововетеринарного експерта ставляться питання про причину каліцтва тварини, що передбачає попереднього вирішення підзавдань діагностичного характеру: встановлення характеру, локалізації, кількості, механізму, давності, прижиттєвості чи посмертності ушкоджень тощо. Для розв'язання зазначених підзавдань і основного завдання судово-ветеринарної експертизи у ситуації, що аналізується, дослідження проводяться як на місці події, так і в стаціонарних умовах, зокрема це може бути спеціалізована експертна установа, або клініка ветеринарної медицини, або кафедра чи лабораторія навчального закладу чи установи ветеринарної медицини. При цьому з'ясовувався механізм і здійснювалася реконструкція події правопорушення, тобто заподіяння тварині ушкодження, наслідком якого стало каліцтво, тобто розв'язувалися й ситуаційні (ситуалогічні) завдання.

Важливо зазначити, у зв'язку з тим, що судово-ветеринарна експертиза є досить молодою галуз'ю судово-експертної діяльності в Україні, активно відбувається розвиток її теоретичних основ та методологічної бази для збільшення кількості питань, які можуть бути вирішені цією судовою експертизою. Так, для усунення прогалин у цьому напрямі експертної діяльності ми в рамках науково-дослідної роботи Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. С.М. Бокаріуса" вперше розробили новітні правила і методики [35-40], а також на стадії розроблення знаходиться "Методика судововетеринарного дослідження живої підекспертної тварини" та "Методика судово-ветеринарної експертизи трупів тварин за їх різних станів та в залежності від категорії, роду та виду смерті".

Окрім того, нами окреслені можливості судово-ветеринарної експертизи як нового виду судових експертиз, проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку судово-ветеринарної експертизи в Україні; показано, що необхідно виділяти шкоду, заподіяну здоров'ю тварини умисно, відповідно легкого, середнього і тяжкого ступенів та привели їх судово-ветеринарну характеристику; визначено й обґрунтовано судово-ветеринарні критерії й ознаки шкоди здоров'ю, небезпечної для життя тварини; висвітлено порядок судово-ветеринарного визначення ступеня тяжкості шкоди, заподіяної здоров'ю тварини; обґрунтовано судово-ветеринарні критерії ушкоджень, що проникають у порожнини тіла тварини; надана судово-ветеринарна характеристика ознак шкоди, заподіяної здоров'ю тварини середньої тяжкості та легкого ступеня; доведено, що окремі переломи, переломо-вивихи, вивихи та підвивихи окремих кісток скелета тварин необхідно кваліфікувати як тяжкі тілесні ушкодження; проаналізовано судово-експертні випадки дослідження трупів тварин із ознаками насильницької смерті від жорстокого поводження; алгоритм судово-ветеринарного дослідження трупів тварин із ознаками насильницької смерті від жорстокого поводження; проведено аналіз діагностичного випадку клініко-морфологічного епікризу поліморбідної патології тварин; розроблено порядок проведення судово-ветеринарної експертизи трупів тварин у секційній залі спеціалізованої експертної установи; аргументоване судово-ветеринарне встановлення отруєнь тварин препаратами, що містять серцеві глікозиди, за наслідками патоморфологічного дослідження; сформульовані оціночні судово-ветеринарні критерії смертельних вогнепальних поранень тварин; узагальнено критерії опису та оцінки стану ділянок тіла та органів трупа тварини за результатами судово-ветеринарного розтину; розроблено порядок вилучення об'єктів судово-ветеринарної експертизи із трупа тварини та передачі їх для лабораторних досліджень; представлено цитоморфологічні критерії для встановлення давності настання смерті собак і кішок у ранній постмортальний період; розроблено інформаційно-експертну систему "Судово-ветеринарна секція", яка автоматизує та нівелює допущення помилки на всіх етапах експертизи, а в результаті автоматизації операцій та оформлення результатів у вигляді тестових файлів-блоків, що скорочує термін проведення експертного дослідження.

Також наразі нами розроблено та впроваджено в експертну практику науково-обґрунтовані методики комплексного ветеринарно-біологічного визначення віку та статі великої рогатої худоби за морфологічними особливостями скелетованих залишків тварин, зокрема кісток нижнього відділу грудних кінцівок [41], кісток нижньої відділу тазових кінцівок [42], черепа [43]. За результатами досліджень підготовлено науково-методичні рекомендації та монографії, а також успішно захищено дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук.

За результатами досліджень вперше розроблено методологію комплексного судового ветеринарно-біологічного дослідження кісткового матеріалу від скелетизованих трупів та останків тварин. На підставі комплексу методів дослідження кісткового матеріалу домашніх та промислових ссавців вперше розроблено та науково обґрунтовано технологію комплексних остеологічних досліджень залежно від стану біологічного матеріалу, а також оптимізовані експертні технології залежно від стану кісткового матеріалу. Доведено, що за будь-якого його стану залишається можливість видової ідентифікації тварини. Вперше розроблено авторські комп'ютерні програми - "Osteo", "Discriminant", "Pes vacce", "Manus Vacca", "Skull Cattle". Фахівцям-експертам запропоновано науково-методичні рекомендації з цих питань.

Результати оброблення анкет респондентів (суддів, слідчих, дізнавачів, судово-ветеринарних експертів) щодо завдань, які їм приходилося вирішувати за допомогою судово-ветеринарної експертизи, свідчать, що більшості опитуваних респондентів приходилося призначати судово-ветеринарну експертизу під час своєї професійної діяльності, з них суддям - 75 % (із 60 опитуваних), слідчим 70,7 % (із 92 опитуваних) та дізнавачам - 80 % (із 50 опитуваних); їм приходилося ставити на вирішення судово-ветеринарного експерта питання щодо вирішення ідентифікаційних експертних завдань: судді - 90 % (із 60 опитуваних), слідчі - 83,7 % (із 92 опитуваних). Проте серед 50 опитуваних дізнавачів лише 4 (8 %) ставити на вирішення судово-ветеринарного експерта питання щодо вирішення ідентифікаційних експертних завдань, а більшість з них 46 (92 %) не стикалися з такою проблемою. Очевидно, це пов'язане із тим, що дізнавачі проводять розслідування виключно кримінальних провин, а необхідність у вирішенні експертних ідентифікаційних завдань виникає під час розслідування злочинів.

Одночасно більшості опитуваних респондентів приходилося ставити на вирішення судововетеринарного експерта питання щодо вирішення діагностичних і ситуаційних експертних завдань: судді - 96,7 % (58 із 60 опитуваних), слідчі - 91,3 % (84 із 92 опитуваних) та дізнавачі - 76 % (38 із 50 опитуваних).

Зазначимо, що у респондентів виникала необхідність вирішення ідентифікаційних експертних завдань лише під час розслідування злочину незаконного полювання, передбаченого ст.248 КК України. Серед них, у вирішенні таких завдань зацікавлені були судді (25 %: 15 із 60 респондентів), слідчі (І7 %: 16 із 92 респондентів) та дізнавачів (8,0 %: 4 із 50 респондентів).

Також опитані вказали, що застосування спеціальних ветеринарних знань найчастіше виникало під час вирішення діагностичних та ситуаційних експертних завдань під час розслідування таких правопорушень: жорстокого поводження з тваринами (ст.299 КК): судді - 83,3 % (50 із 60 опитуваних), слідчі - 81,5 % (75 із 92 опитуваних) та дізнавачі - 64,0 % (32 із 50 опитуваних). Дещо менші показники зафіксовані за розслідування жорстокого поводження з тваринами (ст. 89 КУпАП): судді - 13,3 % (8 із 60 респондентів), слідчі - 16,3 % (15 із 92 респондентів) та дізнавачі - 48 % (24 із 50 респондентів); незаконного полювання (ст.248 КК): судді - 25,0 % (15 із 60 респондентів), слідчі - 17,4 % (16 із 92 респондентів) та дізнавачі - 8 % (4 із 50 респондентів); порушення ветеринарних правил (ст. 251 КК): лише слідчі - 5,4 % (5 із 92 респондентів); порушення вимог щодо охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України (ст.90 КУпАП України): лише слідчі - 4,3 % (4 із 92 респондентів); порушення правил щодо тримання собак і котів (ст.154 КУпАП): судді - 13,3 % (8 із 60 респондентів), слідчі - 19,6 % (18 із 92 респондентів) та дізнавачі - 24 % (12 із 50 респондентів) і незаконного зайняття рибним, звірним або іншим водним добувним промислом (ст.249 КК): лише слідчі - 71,7 % (6 із 92 респондентів).

Окремими суб'єктами опитування щодо завдань, які їм приходилося вирішувати з використанням спеціальних ветеринарних знань були судово-ветеринарні експерти. Так, оброблення їх анкет свідчать, що вирішувати ідентифікаційні експертні завдання їм приходилося під час дослідження трупів непродуктивних тварин - 31,8 % (7 із 22 таких завдань), а також трупів мисливських тварин - 68,2 % (15 із 22 таких завдань).

Одночасно вирішувати діагностичні та ситуаційні експертні завдання, яких було всього 253, їм приходилося під час дослідження трупів непродуктивних тварин - 81,8 % (207 із 253 таких завдань), трупів продуктивних тварин - 4,4 % (11 із 253 таких завдань), трупів мисливських тварин - 10,3 % (26 із 253 таких завдань), а також живих тварин - 3,5 % (9 із 253 таких завдань).

Респонденти також зазначили в анкетах, що вони не вирішували як ідентифікаційні, так і діагностичні та ситуаційні завдання, що стосуються дослідження кормів та кормових добавок, як об'єктів судово-ветеринарної експертизи. Це може пояснюватися не повною обізнаністю суб'єктів призначення судово-ветеринарної експертизи щодо можливостей останньої під час розслідування правопорушень щодо кормів і кормових добавок, отже, виникає необхідність у підвищенні обізнаності суб'єктів призначення судово-ветеринарної експертизи кормів та кормових добавок.

Крім цього, опитувані одноголосно вважають, що є потреба розвивати вчення про завдання, що вирішуються судово-ветеринарною експертизою, що і підтверджує актуальність цього дослідження.

Таким чином, точне окреслення завдань судово-ветеринарної експертизи дозволило:

- розробити і сформулювати типові питання, які одночасно є і завданнями, що ставляться на розв'язання судовому експертові та запропонувати внесення їх до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 [44];

- окреслити коло фактичних даних, які можуть бути установлені під час проведення комплексної судової експертизи шляхом інтеграції спеціальних знань, зокрема, з ветеринарної медицини, судової хімії, біології тварин, балістики, трасології, токсикології, мистецтвознавства.

- розробити методики і окремі методи судово-ветеринарної експертизи для дослідження її об'єктів з метою розв'язання типових експертних завдань;

- доповнити ч.2 ст.242 КПК пунктом 6 про обов'язковість призначення судово-ветеринарної експертизи для з'ясування характеру та ступеня тяжкості шкоди, заподіяної здоров'ю тварини, а також для встановлення причини смерті тварин (ссавців, тваринних гідробіонтів, бджіл тощо);

- започаткувати вирішення експертних завдань шляхом проведення комплексних судових експертиз шляхом використання інтегрованих спеціальних знань різних галузей науки, зокрема, ветеринарної медицини, біології тварин, судової медицини, молекулярної генетики, балістики, трасології, мистецтвознавства тощо;

- організувати ефективну підготовку, призначення та проведення судово-ветеринарної експертизи у спеціалізованій експертній установі;

- визначити перспективні напрями розширення кола об'єктів судово-ветеринарного дослідження й питань, що ставляться на вирішення судового експерта (наприклад, ветеринарних лікарських засобів тощо);

- визначити перспективні напрями науково-дослідної роботи у сфері судово-ветеринарної експертизи, зокрема, щодо умисного отруєння тварин, ушкодження і смерті тварин за дії різних чинників, визначення дефектів надання ветеринарної допомоги та організації ветеринарно-санітарних заходів, за епізоотій тварин тощо.

Висновки

1. Виокремлення ідентифікаційних, діагностичних та ситуаційних (ситуалогічних) завдань судово-ветеринарної експертизи, окреслення чітких шляхів їх вирішення дозволять обґрунтовано здійснити судово-ветеринарне та криміналістичне оцінювання ознак як на кожній стадії експертного дослідження, так і у синтезуючому розділі висновку експерта та надати правильні й обґрунтовані заключні висновки за результатами проведення судово-ветеринарної експертизи в цілому.

2. Науково-обґрунтована класифікація загальних завдань судово-ветеринарної експертизи вкрай важлива, оскільки сприяє її розвиткові та удосконаленню; полегшує орієнтування суб'єктів призначення у величезному обсязі різних видів, родів і класів суміжних судових експертиз у процесі вирішення питання про належність предмета до судово-ветеринарної експертизи під час формулювання завдання судовому експерту; дає змогу правильно вибрати судово-експертну установу, у якій на високому професійному рівні компетентні судові експерти здатні вирішити поставлені питання; допомагає вдосконалити організацію роботи спеціалізованих судово-експертних установ; спонукає вдосконалювати науково-технічні засоби, які використовують для проведення судово-ветеринарної експертизи, та цілеспрямовано навчати судових експертів її проводити.

2. Завдання судово-ветеринарної експертизи мають тісний зв'язок із предметом експертного дослідження, адже предмет відображається у питаннях, які уповноважена особа чи орган ставлять на вирішення судовому експертові. їх доцільно розподіляти на діагностичні та ситуаційні.

3. У судово-ветеринарній експертизі ідентифікаційні завдання полягають у тому, що вони дозволяють здійснити ідентифікацію цілого об'єкта (ідентифікованого), наприклад, трупа тварини за окремими від нього частинами (ідентифікуючого), наприклад, окремими ділянками тіла. Метою експертної ідентифікації є встановлення тотожності шуканого об'єкта (наприклад, туші тварини) і конкретних об'єктів, що перевіряються (наприклад, фрагментів туші тварини), тобто того, що це один і той же об'єкт, проте знаходяться у різному стані. Ідентифікація цілого об'єкта судово-ветеринарної експертизи за окремими частинами цього ж цілого, дозволяє встановити зв'язок між вчиненим правопорушенням і фактом виникнення слідів, тобто залежність різних, але взаємопов'язаних між собою подій, а також причетність особи до вчинення злочину тощо.

4. Ототожнення кормів і кормових добавок, як об'єктів судово-ветеринарної експертизи, може бути потрібним для встановлення, чи мають вони єдине джерело походження, наприклад, встановлення належності кормів та кормових добавок до однієї партії, встановлення факту їх вироблення одним оператором ринку, за однією рецептурою, на одній технологічній лінії тощо.

5. Діагностичні завдання судово-ветеринарної експертизи розв'язуються для встановлення властивостей і стану об'єктів цього класу судової експертизи.

6. Ситуаційні (ситуалогічні) завдання судово- ветеринарної експертизи мають інтеграційний характер, спрямовані на встановлення певної ситуації, пов'язаної із встановленням механізму взаємодії (контактування) окремих компонентів взаємодіючого комплексу, елементами якого є живі підекспертні тварини, трупи тварин чи їх залишки, корми для тварин та кормові добавки, окремі об'єкти тваринного походження (внутрішні органи, кістки скелета, сліди крові, сперми, виділень, блювотні маси, ембріони, відчленова- ні частини туші чи трупа тварини, скелетовані трупи, зольні залишки тварини, похідні шкірних покривів тваринного походження (волосся, пір'я, луска тощо), шматки хутра та шкури тощо; місце події; матеріали справи чи провадження; матеріали, отримані під час оперативно-розшукової чи слідчої діяльності (протоколи, схеми, фото-, відеодокументи); ветеринарні документи, забезпечуючи, таким чином, відтворення події, що розслідується.

7. Завдання судово-ветеринарної експертизи можуть вирішуватись у формі однорідної експертизи з використанням спеціальних ветеринарних знань чи комплексної експертизи - з використанням синтезу спеціальних знань у різних галузях науки, зокрема: судовою ветеринарно-біологічною, ветеринарно-трасологічною, ветеринарно-балістичною, ветеринарно-медичною, ветеринарно-генетично-молекулярною експертизою.

8. Не можуть бути поставлені на вирішення судово-ветеринарної експертизи питання правового характеру щодо виявлення порушень нормативно-правових актів. Судово-ветеринарному експертові можуть ставитися питання щодо відповідності чи не відповідності об'єкта вимогам нормативно-правових чи нормативно- технічних документів (національних стандартів - ДСТУ чи технічних умов - ТУ) на основі яких вони виготовлені.

9. Методологічною основою розв'язання діагностичних і ситуаційних завдань судово-ветеринарної експертизи є вирішення системи підзавдань із застосуванням комплексу методів різних наук.

Конфлікт інтересів

Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

Вираз вдячності

Виражаю вдячність моїй науковій консультантці докторці юридичних наук, професорці, заслуженій діячці науки і техніки України, заступниці директора з наукової роботи Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.М. Бокаріуса" Еллі Борисівні Сімаковій-Єфремян за консультативну допомогу під час підготовки цієї статті.

Дослідження виконано ініціативно та не отримало будь-якого фінансування.

Список використаних джерел

1. Сімакова-Єфремян Е.Б. Класифікація завдань комплексної експертизи контактної взаємодії об'єктів. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2004. Вип. 4. С. 571-577.

2. Щербаковський М.Г. Типові завдання судово-експертного дослідження. Право і безпека. 2016. № 4(63). С. 6-11.

3. Клименко Н.І. Загальна теорія судової експертології: поняття і місце в системі наукового знання. Збірник наукових праць Ірпінської фінансовоюридичної академії (економіка, право). 2013. Вип. 2. С. 101-106.

4. Кунділовська Т.А., Хомутенко В.П., Хомутенко А.В. Теорія та практика проведення судових експертиз за напрямком інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності: монографія / за ред. В.П. Хомутенка, О.Ю. Костіна. Одеса, 2018. 274 с.

5. Пиріг І.В. Теоретико-прикладні проблеми експертного забезпечення досудового розслідування: монографія. Дніпропетровськ: Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ; Ліра ЛТД, 2015. 432 с.

6. Балинян Т.Є., Дереча Л.М. Розв'язання діагностичних і ситуаційних (ситуалогічних) завдань судово-біологічної експертизи. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2011. Вип. 9. С. 357-365.

7. Полянський А.О., Юодкайте-Гранскіенє Г. Щодо класифікації завдань загальної теорії судової експертизи і практичної судово-експертної діяльності. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2020. Вип. 22. С. 179-192

8. Мєшков О.О. Об'єкт, предмет і завдання судової інженерно-технічної експертизи нещасних випадків, пов'язаних з електротравмуванням. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. Харків: Право, 2019. Вип. 19. С. 367-378.

9. Гуменський О.А. Про "правильну" класифікацію задач судових експертиз. Криміналістика і судова експертиза. 2022. Вип. 67. С. 76-86.

10. Сезонов В. С. Комплексне експертно-криміналістичне дослідження транспортних засобів: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Харків, 2018. 23 с.

11. Дуфенюк О.М. Експертиза у кримінальному провадженні за законодавством України та Польщі: порівняльне дослідження: монографія. Львів: ЛьвДУВС, 2018. 272 с.

12. Грошева О.Ю. Організаційно-правові, загально-методичні засади комплексної судової біолого-трасологічної експертизи та її оцінка судом: дис... докт. філос.: 081 "Право". Харків, 2021.341 с.

13. Dautartas A., Kenyhercz M.W., Vidoli G.M., Jantz L.M., Mundorff A., Steadman D.W. Differential Decomposition Among Pig, Rabbit, and Human Remains. J. Forensic Sci. 2018. Vol. 63. Is. 6. Рр. 1673-1683.

14. Viciano J., Lopez-Lazaro S., Tanga C. Post-Mortem Dental Profile as a Powerful Tool in Animal Forensic Investiqations-A Review. Animals (Basel). 2022. Vol. 12. Is.16 : 2038.

15. Murase T., Shinba Y., Mitsuma M., Abe Y., Yamashita H., Ikematsu K. Wound age estimation based on chronological changes in chitinase 3-like protein 1 expression. Leg Med (Tokyo). 2022. Vol. 59:102-128.

16. Spies A.J., Steyn M., Brits D. Diagnostic accuracies of CTs, X-rays and Lodox to detect blunt force trauma in adults, using a pig model. Med Sci Law. 2022. Vol. 62. Is. 2. Рр. 134-143.

17. Haut R.C., Wei F. Biomechanical Studies on Patterns of Cranial Bone Fracture Using the Immature Porcine Model. J. Biomech. Eng. 2017. Vol. 139. Is. 2.

18. Hsiou C.-L., Hsu C.-C., Liao P.-W., Yang F.-H., Lee A. N., Huang W.-H. Forensic Death Investigations of Dog Bite Injuries in 31 Cats. Animals (Basel). 2022. Vol. 12. Is. 18: 2404.

19. Garcia C.K., Robinson G.P., Gambino B.J., Rua M.T., Laitano O., Clanton T.L. The impact of castration on physiological responses to exertional heat stroke in mice. PLoS One. 2022. Vol. 17. Is. 10: 0275715.

20. McEwen B.J., Gerdin J. Veterinary Forensic Pathology: Drowning and Bodies Recovered From Water. Vet. Pathol. 2016. Vol. 53. Is. 5. Рр. 1049-1056.

21. Junno J.-A., Kotiaho A., Oura P. Post-mortem computed tomography in forensic shooting distance estimation: a porcine cadaver study. BMC Res Notes. 2022. Vol. 15. Is. 1: 103.

22. Gethoffer F., M. Gregor K., Zdora I., Wohlsein P., Schottes F., Siebert U. Suspected Frostbite Injuries in Coypu (Myocastor coypus). Animals (Basel). 2022. Vol. 12. Is. 20: 2777.

23. Sniegocki T., Sell B., Posyniak A. The Usefulness of MS3 to Confirm Poisoning on the Example of Dog Poisoning with Strychnine. Molecules. 2019. Vol. 24. Is. 20: 3765.

24. Паладійчук О.Ю. Значення судової експертизи у вирішенні завдань кримінального провадження. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. 2015. Вип. 34. Т. 3. С. 87-89.

25. Гуменський О.А. Поняття, класифікація й природа експертних задач. Актуальні питання судової експертології, криміналістики та кримінального процесу: матеріали II міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 19.11.2020). Київ, 2020. С. 150-155.

26. Давлетов Б.К. Судебно-экспертологическая проблема систематизации экспертных задач. Экономика и право Казахстана. 2007. № 20 (308). С. 38-62.

27. Сімакова-Єфремян Е.Б. Інтеграційні процеси в судовій експертизі: сутність та проблемні питання комплексних досліджень. Tеорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2016. Вип. 16. С. 172-183.

28. Яценко І.В. Структурні параметри скелета ссавців як об'єкти судово-ветеринарної експертизи при визначенні видової належності біологічного матеріалу: дис. ... докт. вет. наук: 16.00.02. Харків, 2009. 587 с.

29. Viciano J., Lopez-Lazaro S., Tanga C. Post-Mortem Dental Profile as a Powerful Tool in Animal Forensic Investigations-A Review. Animals (Basel). 2022. Vol. 12. 16:2038.

30. Doty K.C., Lednev I.K. Differentiation of human blood from animal blood using Raman spectroscopy: A survey of forensically relevant species. Forensic Sci Int. 2018. Vol. 282. Рр. 204-210.

31. Яценко І.В., Головко Н.П., Кириченко В.М., Балинян Т.Є., Богатко Н.М., Букалова Н.В., Сердюков Я.К. Експертний випадок дослідження фрагментів тіла лося європейського (Alces alcess L.) за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження щодо бракон'єрства. Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. 2017. Вип. 35, т. 1, ч. 2. С. 115-126.

32. Al Jufaili S.M., Echreshavi S., Esmaeili H.R., Al Alawi M.K. Scales and otoliths as identity cards of the Indian oil sardine Sardinella longiceps (Teleostei: Clupeiformes) populations: Ultrastructure and ornamentation characteristics using light and scanning electron microscopy. Fcta zoological. 2022. № 6.

33. Mendiburt G.B., Agostini V., Betancourt G. C. Morphological differentiation of bovine and equine hair for species' identification in forensic veterinary investigations. Forensic Sci Int. 2021. Vol. 328. Рр. 111037.

34. Sahajpal V., Goyall S.P. Identification of shed or plucked origin of Indian peafowl (Pavo cristatus) tail feathers: preliminary findings. Sci Justice. 2008. Vol. 48. Is. 2. Рр. 76-78.

35. Правила судово-ветеринарного визначення ступеня тяжкості шкоди, заподіяної здоров'ю тварини (методичні рекомендації) / І.В. Яценко, О.І. Париловський. Харків: ННЦ "ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", 2022. 47 с.

36. Методика судово-ветеринарного дослідження тварин з метою встановлення їх каліцтва / І.В. Яценко, О.І. Париловський, Р.Г. Казанцев. Харків: ННЦ "ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", 2021. 50 с.

37. Яценко І.В. Стадії експертного дослідження та їх застосування у судово-ветеринарній експертизі трупів тварин. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2022. Вип. 1 (26). С. 54-78.

38. Методика судово-ветеринарної експертизи трупів тварин / І.В. Яценко, О.І. Париловський, Р.Г. Казанцев. Харків: ННЦ "ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", 2022. 336 с.

39. Порядок вилучення об'єктів судово-ветеринарної експертизи з трупа тварини для лабораторних досліджень: Методичні рекомендації / І.В. Яценко, О.І. Париловський, Р.Г. Казанцев. Харків: ННЦ "ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", 2021.51 с.

40. Правила судово-ветеринарної експертизи трупів тварин: Методичні рекомендації / І.В. Яценко, О.І. Париловський, Р.Г. Казанцев. Харків: ННЦ "ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", 2022. 41 с.

41. Яценко І.В., Кам'янський В.В., Бондаревський М.М. Судово-ветеринарне значення параметрів кісток п'ястка та пальців грудних кінцівок для визначення віку великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності: Монографія. Харків: Стиль-Издат, 2013. 226 с.

42. Яценко І.В., Бондаревський М.М. Судово-ветеринарні аспекти структурних особливостей кісток плесна і пальців тазової кінцівки великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності. Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. 2014. Вип. 28. Ч. 2. С. 176-194.

43. Яценко І.В., Абузнайд Карем Р.С., Авер'янова Л.О., Гетманець О.М. Судово-ветеринарні критерії визначення віку і статі великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності за морфологічними особливостями носомозкового відділу черепа: Монографія. Харків: ФОП Бровін, 2017. 218 с.

44. Науково-методичні рекомендації з питань підготовки і призначення судових експертиз: Наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5.

References

1. Simakova-Yefremyan E.B. (2004). Klasyfikatsiya zavdan kompleksnoyi ekspertyzy kontaktnoyi vzayemodiyi obyektiv [Classification of tasks of complex examination of contact interaction of objects]. Teoriya ta praktyka sudovoyi ekspertyzy i kryminalistyky, (40, 571-577 (in Ukr.).

2. Shcherbakovskyy M.H. (2016). Typovi zavdannya sudovo-ekspertnoho doslidzhennya [Typical tasks of forensic research]. Pravo i bezpeka, 4(63), 6-11. (in Ukr.).

3. Klymenko N.I. (2013). Zahalna teoriya sudovoyi ekspertolohiyi: ponyattya i mistse v systemi naukovoho znannya [General theory of forensic expertise: concept and place in the system of scientific knowledge]. Zbirnyk naukovykh prats Irpinskoyi finansovo-yurydychnoyi akademiyi (ekonomika, pravo), (2), 101-106. (in Ukr.).

4. Kundilovska T.A., Khomutenko V.P., Khomutenko A.V. (2018). Khomutenko V.P., Kostin O.Yu. (Reds.). Teoriya ta praktyka provedennya sudovykh ekspertyz za napryamkom inzhenernykh, ekonomichnykh, tovaroznavchykh vydiv doslidzhen ta otsinochnoyi diyalnosti [Theory and practice of conducting forensic examinations in the direction of engineering, economic, commodity studies and evaluation activities]. Monohrafiya. Odesa. (in Ukr.).

5. Pyrih I.V. (2015). Teoretyko-prykladni problemy ekspertnoho zabezpechennya dosudovoho rozsliduvannya [Theoretical and applied problems of expert provision of pre-trial investigation]. Monohrafiya. Dnipropetrovsk: Dnipropetr. derzh. un-t vnutr. sprav; Lira LTD. (in Ukr.).

6. Balynyan T.Ye., Derecha L.M. (2011). Rozvyazannya diahnostychnykh i sytuatsiynykh (sytualohichnykh) zavdan sudovo-biolohichnoyi ekspertyzy [Solving diagnostic and situational (situological) tasks of forensic biological examination]. Teoriya ta praktyka sudovoyi ekspertyzy i kryminalistyky, (9), 357-365. (in Ukr.).

7. Polyanskyy A.O., Yuodkayte-Hranskienye H. (2020). Shchodo klasyfikatsiyi zavdan zahalnoyi teoriyi sudovoyi ekspertyzy i praktychnoyi sudovo-ekspertnoyi diyalnosti [Regarding the classification of the tasks of the general theory of forensic examination and practical forensic activity]. Teoriya ta praktyka sudovoyi ekspertyzy i kryminalistyky, (22), 179-192. (in Ukr.).

8. Myeshkov O.O. (2019). Obyekt, predmet i zavdannya sudovoyi inzhenerno-tekhnichnoyi ekspertyzy neshchasnykh vypadkiv, povyazanykh z elektrotravmuvannyam [Object, subject and task of forensic engineering and technical examination of accidents related to electric shock]. Teoriya ta praktyka sudovoyi ekspertyzy i kryminalistyky, (19), 367-378. (in Ukr.).

9. Humenskyy O.A. (2022). Pro "pravylnu" klasyfikatsiyu zadach sudovykh ekspertyz [On the "correct" classification of the tasks of forensic examinations]. Kryminalistyka i sudova ekspertyza, (67), 76-86. (in Ukr.).

10. Sezonov V.S. (2018). Kompleksne ekspertno-kryminalistychne doslidzhennya transportnykh zasobiv [Comprehensive expert forensic investigation of vehicles]. Extended abstract of candidate's thesis (12.00.09). Kharkiv. (in Ukr.).

11. Dufenyuk O.M. (2018). Ekspertyza u kryminalnomu provadzhenni za zakonodavstvom Ukrayiny ta Polshchi: porivnyalne doslidzhennya [Expertise in criminal proceedings under the legislation of Ukraine and Poland: a comparative study]. Monohrafiya. Lviv: LvDUVS. (in Ukr.).

12. Hrosheva O.Yu. (2021). Orhanizatsiyno-pravovi, zahalno-metodychni zasady kompleksnoyi sudovoyi bioloho-trasolohichnoyi ekspertyzy ta yiyi otsinka sudom [Organizational and legal, general and methodological principles of complex forensic biological and traceological examination and its evaluation by the court]. Doctor's thesis. (081 ''Pravo''). Kharkiv (in Ukr.).

13. Dautartas A., Kenyhercz M.W., Vidoli G.M., Jantz L.M., Mundorff A., Steadman D.W. (2018). Differential Decomposition Among Pig, Rabbit, and Human Remains. J. Forensic Sci, 63(6), 1673-1683.

14. Viciano J., Lopez-Lazaro S., Tanga C. (2022). Post-Mortem Dental Profile as a Powerful Tool in Animal Forensic Investigations-A Review. Animals (Basel), 12(16), 2038.

15. Murase T., Shinba Y., Mitsuma M., Abe Y., Yamashita H., Ikematsu K. (2022). Wound age estimation based on chronological changes in chitinase 3-like protein 1 expression. Leg Med (Tokyo), (59), 102-128.

16. Spies A.J., Steyn M., Brits D. (2022). Diagnostic accuracies of CTs, X-rays and Lodox to detect blunt force trauma in adults, using a pig model. Med Sci Law, 62(2), 134-143.

17. Haut R.C., Wei F. (2017). Biomechanical Studies on Patterns of Cranial Bone Fracture Using the Immature Porcine Model. J. Biomech. Eng, 139(2).

18. Hsiou C.-L., Hsu C.-C., Liao P.-W., Yang F.-H., Lee A.N., Huang W.-H. (2022). Forensic Death Investigations of Dog Bite Injuries in 31 Cats. Animals (Basel), 12(18), 2404.

19. Garcia C.K., Robinson G.P., Gambino B.J., Rua M.T., Laitano O., Clanton T.L. (2022).The impact of castration on physiological responses to exertional heat stroke in mice. PLoS One, 17(10), 0275715.

20. McEwen B.J., Gerdin J. (2016). Veterinary Forensic Pathology: Drowning and Bodies Recovered From Water. Vet. Pathol, 53(5), 1049-1056.

21. Junno J.-A., Kotiaho A., Oura P. (2022). Post-mortem computed tomography in forensic shooting distance estimation: a porcine cadaver study. BMC Res Notes, 15(1), 103.

22. Gethoffer F., M. Gregor K., Zdora I., Wohlsein P., Schottes F., Siebert U. (2022). Suspected Frost bite Injuries in Coypu (Myocastor coypus). Animals (Basel), 12(20), 2777.

23. Sniegocki T., Sell B., Posyniak A. (2019). The Usefulness of MS3 to Confirm Poisoning on the Example of Dog Poisoning with Strychnine. Molecules, 24(20), 3765.

24. Paladiychuk O.Yu. (2015). Znachennya sudovoyi ekspertyzy u vyrishenni zavdan kryminalnoho prova-dzhennya [The value of forensic examination in solving the tasks of criminal proceedings]. Naukovyy visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriya Pravo, 34(3), 87-89. (in Ukr.).

25. Humenskyy O.A. (2020). Ponyattya, klasyfikatsiya y pryroda ekspertnykh zadach [Concept, classification and nature of expert tasks]. In: Aktualni pytannya sudovoyi ekspertolohiyi, kryminalistyky ta kryminalnoho protsesu: materialy II mizhnar. nauk.-prakt. konf. (Kyiv, 19.11.2020). Kyiv (s. 150-155). (in Ukr.).

26. Davletov B.K. (2007). Sudebno-ekspertologicheskaya problema sistematizatsii ekspertnykh zadach [Forensic-expertological problem of systematization of expert tasks]. Ekonomika i pravo Kazakhstana, 20(308), 38-62 (in Russ.).

27. Simakova-Yefremyan E.B. (2016). Intehratsiyni protsesy v sudoviy ekspertyzi: sutnist ta problemni pytannya kompleksnykh doslidzhen [Integration processes in forensic examination: the essence and problematic issues of comprehensive research]. Teoriya ta praktyka sudovoyi ekspertyzy i kryminalistyky, (16), 172-183. (in Ukr.).

28. Yatsenko I.V. (2009). Strukturni parametry skeleta ssavtsivyak obyekty sudovo-veterynarnoyi ekspertyzy pry vyznachenni vydovoyi nalezhnosti biolohichnoho materialu [Structural parameters of the skeleton of mammals as objects of forensic veterinary examination when determining the species belonging of biological material]. Doctor's thesis. (16.00.02). Kharkiv (in Ukr.).

29. Viciano J., Lopez-Lazaro S., Tanga C. (2022). Post-Mortem Dental Profile as a Powerful Tool in Animal Forensic Investigations-A Review. Animals (Basel), 12(16), 2038.

30. Doty K.C., Lednev I.K. (2018). Differentiation of human blood from animal blood using Raman spectroscopy: A survey of forensically relevant species. Forensic Sci Int, (282), 204-210.

31. Yatsenko I.V., Holovko N.P., Kyrychenko V.M., Balynyan T.Ye., Bohatko N.M., Bukalova N.V., Serdyukov Ya.K. (2017). Ekspertnyy vypadok doslidzhennya frahmentiv tila losya yevropeyskoho (Alces alcess L.) za materialamy dosudovoho rozsliduvannya kryminalnoho provadzhennya shchodo brakonyerstva [An expert case study of the body fragments of the European moose (Alces alcess L.) based on the materials of the pre-trial investigation of the criminal proceedings regarding poaching]. Problemy zooinzheneriyi ta veterynarnoyi medytsyny, 35(1, ch.2), 115-126. (in Ukr.).

32. Al Jufaili S.M., Echreshavi S., Esmaeili H.R., Al Alawi M.K. (2022). Scales and otoliths as identity cards of the Indian oil sardine Sardinella longiceps (Teleostei: Clupeiformes) populations: Ultrastructure and ornamentation characteristics using light and scanning electron microscopy. Fcta zoological, (6).

33. Mendiburt G.B., Agostini V., Betancourt G.C. (2021). Morphological differentiation of bovine and equine hair for species' identification in forensic veterinary investigations. Forensic Sci Int, (328), 111037.

34. Sahajpal V., GoyalI S.P. (2008). Identification of shed or plucked origin of Indian peafowl (Pavocristatus) tail feathers: preliminary findings. Sci Justice, 48(2), 76-78.

35. Yatsenko I.V., Parylovskyy O.I. (2022). Pravyla sudovo-veterynarnoho vyznachennya stupenya tyazhkosti shkody, zapodiyanoyi zdorovyu tvaryny (metodychni rekomendatsiyi) [Rules for forensic-veterinary determination of the degree of severity of damage caused to the health of an animal (methodological recommendations)]. Kharkiv: NNTS "ISE im. Zasl. prof. M.S. Bokariusa" (in Ukr.).

36. Yatsenko I.V., Parylovskyy O.I., Kazantsev R.H. (2021). Metodyka sudovo-veterynarnoho doslidzhennya tvaryn z metoyu vstanovlennya yikh kalitstva [Methods of forensic veterinary examination of animals for the purpose of establishing their mutilation]. Kharkiv: NNTS "ISE im. Zasl. prof. M.S. Bokariusa" (in Ukr.).

37. Yatsenko I.V. (2022). Stadiyi ekspertnoho doslidzhennya ta yikh zastosuvannya u sudovo-veterynarniy ekspertyzi trupiv tvaryn [Stages of expert research and their application in forensic veterinary examination of animal corpses]. Teoriya ta praktyka sudovoyi ekspertyzy i kryminalistyky, 1(26), 54-78. (in Ukr.).

38. Yatsenko I.V., Parylovskyy O.I., Kazantsev R.H. (2022). Metodyka sudovo-veterynarnoyi ekspertyzy trupiv tvaryn [Methods of forensic veterinary examination of animal corpses]. Kharkiv: NNTS "ISE im. Zasl. prof. M.S. Bokariusa" (in Ukr.).

39. Yatsenko I.V., Parylovs'kyy O.I., Kazantsev R.H. (2021). Poryadok vyluchennya obyektiv sudovo-veterynarnoyi ekspertyzy z trupa tvaryny dlya laboratornykh doslidzhen [The procedure for removing objects of forensic and veterinary examination from the corpse of an animal for laboratory research]. Metodychni rekomendatsiyi. Kharkiv: NNTS "ISE im. Zasl. prof. M.S. Bokariusa" (in Ukr.).

40. Yatsenko I.V., Parylovskyy O.I., Kazantsev R.H. (2022). Pravyla sudovo-veterynarnoyi ekspertyzy trupiv tvaryn [Rules of forensic veterinary examination of animal corpses]. Metodychni rekomendatsiyi. Kharkiv: NNTS "ISE im. Zasl. prof. M.S. Bokariusa" (in Ukr.).

41. Yatsenko I.V., Kamyanskyy V.V., Bondarevskyy M.M. (2013). Sudovo-veterynarne znachennya parametriv kistok pyastka ta paltsiv hrudnykh kintsivok dlya vyznachennya viku velykoyi rohatoyi khu- doby molochnoho napryamu produktyvnosti [Forensic-veterinary value of the parameters of the bones of the wrist and fingers of the thoracic limbs for determining the age of dairy cattle of the directi on of productivity]. Monohrafiya. Kharkiv: Styl-Yzdat (in Ukr.).

42. Yatsenko I.V., Bondarevskyy M.M. (2014). Sudovo-veterynarni aspekty strukturnykh osoblyvostey kistok plesna i paltsiv tazovoyi kintsivky velykoyi rohatoyi khudoby molochnoho napryamu produktyvnosti [Forensic-veterinary aspects of the structural features of the bones of the metatarsals and fingers of the pelvic limb of dairy cattle in the direction of productivity]. Problemy zooinzheneriyi ta veterynarnoyi medytsyny, 28(2), 176-194 (in Ukr.).

43. Yatsenko I.V., Abuznayd Karem R.S., Averyanova L.O., Hetmanets O.M. (2017). Sudovo-veterynarni kryteriyi vyznachennya viku i stati velykoyi rohatoyi khudoby molochnoho napryamu produk- tyvnosti za morfolohichnymy osoblyvostyamy nosomozkovoho viddilu cherepa [Forensic-veterinary criteria for determining the age and sex of dairy cattle in the direction of productivity according to the morphological features of the nasopharynx of the skull]. Monohrafiya. Kharkiv: FOP Brovin (in Ukr.).

44. Naukovo-metodychni rekomendatsiyi z pytan pidhotovky i pryznachennya sudovykh ekspertyz [Scientific and methodical recommendations on the preparation and appointment of forensic examinations]. Nakaz Ministerstva yustytsiyi Ukrayiny (08.10.1998 № 53/5 u redaktsiyi nakazu Ministerstva yustytsiyi Ukrayiny 26.12.2012 № 1950/5). (in Ukr.).

Размещено на Allbest.ru