Виведені людиною різновиди рослин як об’єкти права інтелектуальної власності

Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону збори мають сплачуватися до державного бюджету. Але відповідно до ч. 3 і 4 п. 5 Порядку сплати зазначених зборів, кошти від них, що сплачуються у національній або іноземній валюті, зараховуються на рахунки експертного закладу, тобто Українського інституту експертизи сортів рослин.

Необгрунтоване збільшення постановою Кабінету Міністрів розміру зборів за дії, пов'язані з охороною пра на сорти рослин, , знищення матеріально-технічної бази наукових установ селекційного профілю, зменшення кількості співробітників цих установ внаслідок їх вимушеного переміщення в інші регіони України та за її межи, суттеве зменшення в 2022 році обсягів фінансування селекційних програм є свідомим створенням загрози національній безпеці України, оскільки вже на даний момент кількість патентів на сорти рослин належить іноземним заявникам. Збільшення розміру зборів неодмінно призведе до відмови заявників з бюджетних наукових установ України підтримувати чинність патентів, внаслідок чого припиниться використання сортів рослин вітчизняної селекції, а на їх заміну прийдуть іноземні сорти (що вхе відбувається), які не завжди відповідають вимогам і потребам українських фермерів та споживачів кінцевої рослинної продукції. Зазначене є, насамперед, загрозою продовольчій безпеці України, її залежності від постачальників іноземного насіння, зокрема насіння транснаціональних насіннєвих компаній. Стосовно зазначеного законодавець передбачив у Законі спрощену процедуру реєстраціїї різновидів рослин США та ЄС без дотримання конвенційного пріоритету щодо їх реєстрації, тобто захистив інтереси транснаціональних компаній, а не інтереси громадян України.

У зв'язку із зменшенням обсягів фінансуванння з державного бюджету наукових селекційних установ, обмеження фінансових можливостей фізичних осіб - авторів- селекціонерів, суттєво зменшилась кількістьі заявок на вітчизняні сорти через неможливість своєчасно вносити платежі за експертизу заявок та підтримання чинності патентів на сорти рослин. Тому Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на сорти рослин, постановою Кабінету Міністрів від 09.04.2008 р. № 331 було доповнено п. 4-1, згідно з яким розмір зборів для неприбуткових установ та організацій, що фінансуються з державного бюджету, було визначено в обсязі 10% від встановленого розміру, а за підтримання чинності патенту на сорт рослин та майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту - в обсязі 5%. Але, без належного обгрунтування п. 5 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 798, розмір відповідних зборів встановлені у розмірі 40 і 20 відсотків загального розміру зборів (тобто збільшено у чотири рази). Зазначене зведе нанівець селекційну роботу в Україні.

Слід звернути увагу на європейський досвід. У більшості європейських країн фермери, які засівають понад 20 га власними репродукціями оригінального насіння, сплачують роялті в розмірі 50% від вартості вирощеного або реалізованого насіння. А сам насіннєвий сегмент працює за чітко встановленими в ЄС правилами. Зокрема у Франції контроль за насінництвом здійснює не лише Міністерство сільського господарства і служби дотичні до нього, а й Міністерство екології і природніх ресурсів, Міністерство економіки та розвитку, а також SICASOV (Societe Cooperative d'Interet Collectif Agricole des Selectionneurs Obtenteurs de Varietes vegetales), створена за ініціативою сільськогосподарських кооперативів та селекціонерів у 1947 році, без якої сьогодні не можна уявити насінницьку сферу Франції.

SICASOV забезпечує отримання роялті за використання фермерами матеріалу для розмноження різновидів рослин, що є передумовою для появи і постачання нових різновидів для сільгоспвиробництва відповідно до потреб держави та фермерів. На даний момент SICASOV опікується 4700 різновидів рослин та захищає права 1200 володільців права інтелектуальної власності на них. Засновниками SICASOV є селекційні приватні компанії, які працюють у Франції (і не тільки французькі) з державним Национальним інститутом сільскогоеподар- ських досліджень Франції (Institut national de la recherche agronomique - INRA). SICASOV має філіал в Італії. За відносно невеликого штату (лише 20 постійних працівників) SICASOV щороку збирає до 100 млн євро роялті, з яких 5 млн витрачається на обслуговування самої організації, що фактично є посередником між фермерами та селекціонерами, надаючи першим новітні селекційні розробки, а другим - справедливу оплату за їх інтелектуальну власність [22].

Враховуючи, що набув чинності Закон України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 № 5203-VI, слід визначитися, що є адміністративною послугою, за яку має сплачуватися адміністративний збір, а не державне мито.

Під «митом» розуміється податок, що сплачується за перевезення товарів через митний кордон, а «збір» є платежом за відповідні адміністративні дії. Ввиходячи з ч. 3 ст. 11 зазначеного Закону, розмір плати (адміністративного збору) за надання таких послуг і порядок справляння цього збору має визначатися законом з урахуванням соціального та економічного значення конкретної послуги.

Відповідно до п. «д» ч. 6 ст. 20 Закону України «Про адміністративні послуги» Мінагрополітики мало внести проекти законів про перелік адміністративних послуг, пов'язаних з охороною прав на сорти рослин та розмір кожного адміністративного збору за їх надання, а також щодо внесення змін до відповідних законодавчих актів України.

Виникає питання, чому відповідно до ч. 5 Прикінцевих положень Закону України № 2986-III до пп. «у» п. 6 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 р. № 7-93 скасовано мито за видачу патенту на сорт у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 17 грн., а замість нього запроваджено сплату державного мита за реєстрацію права на сорт у такому ж розмірі. Відповідь на це питання надає Порядок сплати зборів, затверджені постановою Кабінету Міністрів № 798.

Підтримання чинності патенту не передбачає проведення додаткових випробувань зареєстрованих сортів, тому абсолютно не зрозуміло, чому в геометричній прогресії збільшується розмір збору за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт (чинності патенту), за що вже у перший рік потрібно сплатити 1612 грн. і далі за кожний рік розмір збору збільшується у геометричній прогресії. За підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на поширення сорту з першого року потрібно вже сплачувати протягом першого - п'ятого років 1740 грн., шостого - десятого - 5200 грн., одиняцогтого - п'ятнадцятого - 6960 грн., за шістнадцятий і кожний наступний рік до кінця чинності зазначеного майнового права - 8700 грн.

Виходячи з наведеного, Законом, відповідними постановами Кабінету Міністрів та наказами Мінагрополітики створено корупційні схеми щодо накопичення на рахунках Українського інституту експертизи сортів рослин неконтр- ольованих потоків зборів в національній та іноземній валюті, а також умови для перекачування коштів з державного бюджету на рахунок указаного Інституту експертизи та умови для знищення української селекції та експансії матеріалу для розмноження іноземних сортів, за який потрібно розраховуватися іноземною валютою, але якість якого не перевершує якості вітчизняних сортів, більшість яких є генною основою сортів іноземної селекції.

На законодавчому рівні в Україні не існує офіційно визначеного поняття «фермер». Зокрема, Законом України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 р. № 973-IV запроваджено лише поняття «фермерське господарство» та встановлено, хто може бути його членом. Але це поняття не відповідає поняттю «фермер», що застосовується міжнародним, зокрема європейським законодавством з охорони прав на різновиди рослин Співтовариства.

До того ж, виникає питання, чи є фермерами особи, визначені Законами України «Про особисте селянське господарство» від 15.05.2003 р. № 742-IV: та «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14.02.1992 р. № 2114-ХІІ? Жодна стаття зазначених законів не надає відповіді на це питання.

Після прийняття у 1961 році Конвенції UPOV, законодавство з охорони нових різновидів рослин країн світу розвивалося в напрямку захисту права інтелектуальної власності на нові різновиди рослин та комерційні інтереси щодо них селекціонерів, що завдало значної шкоди багатьом фермерам, які були позбавлені можливості вільно відтворювати та продавати матеріал для розмноження різновидів рослин, зазначених у каталозі (дорогий підхід, який потребує матеріальних ресурсів, недоступних для сімейних, малихта середніх фермерів).

Найбільш поширений догмат сталінізму про більшу ефективність великих агропідприємств (колгоспів, послідовниками яких в наш час є агрохолдинги) порівняно з невеликими сімейними фермами капіталістичної Європи, досить переконливо спростований хибністю аграрної політики більшовицької тоталітарної Росії, яка селян позбавила права на землю, права використоаувати вирощену рослинну продукцію, тобто перетворила їх у рабів та довела до голодного виснаження.

Запорука успішності агровиробництваа економічно розвиненої Західної Європи ґрунтуується на сімейних фермах (шндивідуальна власність на землю, знаряддя праці та врожай, одержаний для членів родини та для продажу залишків). Кількість таких ферм в Західній Європі становить 85% всіх агропідприємств. Вони обробляють 68% земель сільськогосподарського призначення (проти 25% у країнах Східної Європи) та вирощують 71% аграрної продукції держав-членів ЄС. Цю політику за основу свого розвитку також взяла Польща, в якій налічується 1,3 млн. сімейних ферм, урожайність більшості рослинної аграрної продукції яких є у 1,5-2 рази вищою, ніж в Україні, Уряд якої зосередився на латифундистах-агро- холдингвх, а не на підримці сімейних ферм.

У всіх без винятку країнах Західної Європи здійснюється потужна державна програма підтримки сімейних ферм, захист економічних інтересів дрібних орендарів землі на противагу захисту інтересів землевласників-лати- фундистів у країнах Східної Європи. Регуляцію сільського господарства країн Західної Європи спрямовано на запобігання утворенню великих корпоративних землеволодінь і збереженню родинного характеру власності. Основною перевагою європейських сімейних ферм є висока врожайність. Ретельний обробіток родиною власної землі забезпечує кращий результат, ніж обробіток великої кількості землі найманими працівниками [25].

Крім того, в 1993 році в Монсі, Бельгія, 182 організаціями фермерів з 81 країн Європи, Північної, Латинської та Центральної Америки, Азії та Африки, засновано міжнародну організацію фермерів La V^a Campesina (з іспанськ: буквально «шлях селян»), яка об'єднує 200 мільйонів членів (насамперед сімейних ферм), виступає за стійке сільське господарство на основі таких ферм. Утворення цієї організації є наслідком негативної реакції мільйонів селян, малих і середніх фермерів, сільськогосподарських робітників на підписання Угоди Світової організації торгівлі про сільське господарство та права інтелектуальної власності, пов'язані з торгівлею (TRIPS), яка зосереджена на захисті прав та економічних інтересів транснаціональних компаній, а не на забезпеченні права людей на доступ до здорової їжі.

La Via Campesina тепер визнана головною дійовою особою в дебатах про продовольство та сільське господарство, захищає дрібне стійке сільське господарство як спосіб просування соціальної справедливості та гідності селян і сімейних ферм, гарантує, що права на використання та управління землями, територіями, водою, насінням, худобою та біорізноманіттям перебувають у руках тих, хто виробляє продукти харчування, а не корпоративного сектору. Її почули такі інституції, як ФАО та Рада ООН з прав людини, вона широко визнана серед інших соціальних рухів від місцевого до глобального рівня, ініціювала запровадження терміну «продовольчий суверенітет», що означає право людей на здорову їжу, вироблену екологічно чистими методами, а також право країн визначати власні системи харчування та ведення сільського господарства, право захищати своїх місцевих виробників (зокрема сімейні ферми) від дешевого імпорту аграрної продукції та контролювати власне виробництво продуктів харчування [26].

З наведеного випливає, що на європейському та мііж- народному рівнях, на відміну від України, надається суттєва підтримка фермам сімейного типу.

Термін «продовольча безпека» спрямований на забезпечення продовольством всіх будь-якими засобами, будь то місцеве виробництво чи глобальний імпорт, тобто більше зосереджений на інтересах великих транснаціональних компаній.

Протоколи дипломатичної конференції з перегляду Міжнародної конвенції про охорону нових сортів рослин (Женева, 4-19 березня 1991 р.) свідчать про те, що принцип «привілею фермера», визначений ч. 2 ст. 15 Акту Конвенції та ч. 3 ст. 14 Регламенту № 2100/94, поширюється тільки на сімейні ферми, які виробляють продукцію переважно для власного споживання [27].

Виходячи з ч. 3 ст. 47 Закону в Укрпаїні «привілей фермера» ипоширено на будь-яку особу (тобто резидентв і нерезидента України), на мале господарство, а не на суб'єкта господарювання - фермера, що є суттєвим порушенням вимог зазначених Акту Конвенції, Регламенту та дипломатичної конференції.

Рекомендації зазначеної дипломатичної конференції, які стосуються застосування норм його ч. 3 ст. 15, звертали увагу держав-членів UPOV на те, що не слід поширювати практику, яку зазвичай називають «привілей фермера», в секторах землеробства та садівництва, в яких такий привілей не є звичною практикою на території заінтересованої держави-члена UPOV. Тобто ця норма не є обов'язковою, а має застосовуватися у разі виникнення для фермера форс-мажорних обставин.

Ініціаторами внесення змін до Закону «Про охорону прав на сорти рослин» ці рекомендації повністю проігноровано, оскільки представники України не надали жодних пропозицій щодо привілею, що поширюється лише на родинні ферми та продукцію, що вирощується для власного споживання родиною фермера. висловили ніяуких пропозицій щодо визначення поняття «фермер» та делегаці.

Абсурдною є також норма п. «в» ч. 3 ст. 47 Закону, якою всупереч вимогам ст. 114 Регламенту № 2100/94 введено обмеження розміру земельної ділянки фермера і встановлено, що під власником малого господарства «слід розуміти власника господарства, що вирощує зібраний матеріал на площі, яка не перевищує площу, необхідну для виробництва 92 тонн зернових». Але, для різних зон, різних типів ґрунтів, видів зернових, що вирощуються в різних зонах, розмір такого господарства буде істотно відрізнятися, урожайність зернових буде змінюватися залежно від погодних умов, що насамперед буде суттєво впливати на право селекціонера відстоювати в суді свої права та інтереси у разі їх порушення «будь-якою особою».

Порядок проведення атестації суб'єктів господарювання на право виробництва та реалізації насіння і садивного матеріалу, Положення про Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу, затверджених наказом Мінагрополі- тики від 20.02.2013 р. № 115, скасовано наказом Мінагро- політики від 16.12.2016 р. № 543, що позбавило можливості фермерів офіційно бути визначеними суб'єктами насінництва та розсадництва, а селекціонерів позбавило можливості конролювати процес виробництва та використання матеріалу для розмноження їх сортів рослин.

Висновки

Проведений аналіз відповідності норм Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» нормам Міжнародної конвенції з охорони нових різновидів рослин та Регламенту Ради (ЄС) № 2100/94 від 27 липня 1994 року про права на різновиди рослин Співтовариства дає підстави вважати, що українське законодавство у сфері охорони прав на сорти рослин є недостатньо гармонізованим з нормами міжнародного, зокрема європейсьеого законодавства. Особливо це стосується таких питань:

- визначення таких термінів як автор сорту та селекціонер, особливо в частині виведення або виявлення сорту, права на подання заявки на ссорт та права на продаж його матеріалу для розмноження;

- невідповідність нормам Акту Конвенції 1991 року та Регламенту Ради (ЄС) № 2100/94 термінологічного визначення «майнового правва інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, оскільки «поширення» не є об'єктом матеріальнимм, а тлумачні словники української та англійської мови українське слово «поширення» та англійське «propagation» пов'язують з розповсюдженням інформації, в не рослин різновиду;

- невідповідність положенням Конвенції щодо різновидів усіх родів і видів рослин таких об'єктів правової охорони, як клон (більшість плодових, ягідних та декоративних рослин є результатом самоклонування), поауляція, гібрид першого покоління (може йтися тільки про насіння першого покоління);

- встановлення порядку подання заявок на реєстрацію в Україні різновидів рослин, зареєстрованих в США та ЄС, без доотримання конвенційного пріоритету, що є обмеженням прав українських заявників різновидів рослин;

- проведення додаткової експертизи заявки на сорт рослин з метою визначення його придатності для «поширення» в Україні, що є додатковим обмеженням прав суб'єктів селекції та насінництва;

- мотивування визнання майнового права власника сорту недійсним та підстави для анулювання прав власника сорту;

- суттєвого збільшення плати за реєстрацію прав на сорт рослин під час военного стану, повномаштабного вторгнення війск РФ в Україну, знищення генофонду рослин українського генотипу та матеріально-технічної бази селекційних установ на окупованих територіях;

- норми щодо захисту прав селекціонерів, «привілею фермера» потребують врегулювання у відповідності з основоположними принципами UPOV та Європейського Співтовариства у цій сфері.

Виходячи з наведеного, чинні редакції Законів України «Про охорону прав на сорти рослин», «Про насіння і садивний матеріал», нормативно-правових актів у цій сфері потребують ретельного опрацювання у відповідності з рекомендаціями та поясненнями Адміністративної Ради UPOV, а норми щодо захисту прав селекціонерів потребують врегулювання у відповідності з основоположними принципами UPOV та Європейського Співтовариства у цій сфері. Враховуючи, що Україні наданий статус кандидата в члени ЄС, зазначені питання є актуальними і мають бути нагально вирішені з метою виконання зобов'язань держави згідно з договором про асоціацію, укладеним ще у 2014 році з Європейським Союзом.

ЛІТЕРАТУРА

1. Luther Burbank. The Training Of The Human Plant. New York: The Century Co, 1907. P. 3. URL: https://www.loc.gov/item/07015628/ (дата звернення: 05.10.2023 р.).

2. Peter H. Raven, Ray F. Evert, Susan E. Eichhorn. Biology of Plants. NewYork: W.H. Freemn&Co Ltd, 2012. 880 pages.

3. Genetic resource sand biodiversity for food and agriculture. Atreasure for the future. Food and Agriculture Organization of the United Nations. 25.02.2015. URL: http://www.fao.org/resources/infographics/infographics-details/en/c/174199/ (дата звернення: 10.10.2023 р.).

4. World Charter for Nature.United Nations. 37th General Assembly session. 48th plenary meeting. Resolution A/RES/37/7. 28 October 1982. URL: https://digitallibrary.un.org/record/39295 (дата звернення: 10.10.23 р.).

5. Про ратифікацію Конвенції про охорону біологічного різноманіття: Закон України від 29 листопада 1994 р. № 257/94-ВР URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257/94-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 15.10.2023 р.).

6. International Convention for the Protection of New Varieties of Plants of December 2, 1961, as Revised at Geneva on November 10, 1972, and on October 23, 1978, on March 19, 1991 // UPOV Publication №221 (Е). Geneva. 1997. 24 р. URL: https://wipolex-res.wipo.int/edocs/ lexdocs/treaties/en/upov/trt_upov_3.pdf (дата звернення: 10.10.2023 р.).

7. Про охорону прав на сорти рослин: Закон України від 21.04.1993 р. № 3116-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/3116-12#Text (дата звернення: 15.10.2023 р.).

8. Про приєднання України до Міжнародної конвенції по охороні нових сортів рослин: Закон України від 02.06.1995 № 209/95-ВР URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209/95-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 15.10.2023 р.).

9. Про приєднання України до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин: Закон України від 02.08.2006 № 60-V. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/60-16#Text (дата звернення: 15.10.2023 р.).

10. UPOV (2006) Notification № 101 International Convention for the Protection of NewVarieties of Plants. Accession by Ukraine to the 1991 Act. December 19. URL: https://www.wipo.int/treaties/en/notifications/upov/treaty_upov_101.html (дата звернення: 12.10.2023 р.).

11. UPOV/INF/20/1 (2012) RULES GOVERNING ACCESS TO UPOV DOCUMENTS adopted by the Council at its forty-sixth ordinary session on November 1. URL: https://www.upov.int/edocs/infdocs/en/upov_inf_20.pdf (дата звернення: 12.10.2023 р.).

12. UPOV/EXN/VAR/1. (2010) EXPLANATORY NOTES ON THE DEFINITION OF VARIETY UNDER THE 1991 ACT OF THE UPOV CONVENTION adopted by the Council at its forty-fourth ordinary session on October 21. URL: https://www.upov.int/edocs/expndocs/en/upov_ exn_var.pdf (дата звернення: 10.10.2023 р.).

13. Turland, N.J.; et al., eds. International Code of Nomenclature for algae, fungi, and plants (ISN) - Glashutten: International Association for Plant Taxonomy. 27.06.2018. URL: https://www.iapt-taxon.org/nomen/main.php. (дата звернення: 10.10.2023 р.).

14. Brickell, C.D..; et al., eds. International Code of Nomenclature for Cultivated Plants (ICNCP). Scripta Horticulturae. 2016. № 18. 190 р. URL: https://www.researchgate.net/publication/315443888_International_Code_of_Nomenclature_for_Cultivated_Plants (дата звернення: 15.10.2023 р.).

15. UPOV/EXN/BRD/1 (2013) EXPLANATORY NOTES ON THE DEFINITION OF BREEDER UNDER THE 1991 ACT OF THE UPOV CONVENTION adopted by the Council at its forty-seventh ordinary session on October 24. URL: https://www.upov.int/edocs/infdocs/en/upov_ inf_exn_5.pdf (дата звернення: 15.10.2023 р.).

16. C(Extr.)/19/2 (2002) Nineteenth Extraordinary Session Geneva, April 19. REVISION OF DOCUMENT C(EXTR.)/19/2* THE NOTION OF BREEDER AND COMMON KNOWLEDGE Document prepared by the Office of the Union URL:https://www.wipo.int/meetings/zh/doc_details. jsp?doc_id=14045 (дата звернення: 10.10.2023 р.).

17. UPOV/EXN/PPM/1. (2017) EXPLANATORY NOTES ON PROPAGATING MATERIAL UNDER THE UPOV CONVENTION DOCUMENT adopted by the Council at its thirty-fourth extraordinary session on April 6. URL: https://www.upov.int/edocs/expndocs/en/upov_exn_ppm.pdf (дата звернення: 15.10.2023 р.).

18. UPOV/EXN/HRV/1. (2013) EXPLANATORY NOTES ON ACTS IN RESPECT OF HARVESTED MATERIAL UNDER THE 1991 ACT OF THE UPOV CONVENTION adopted by the Council at its forty-seventh ordinary session on October 24. URL: https://www.upov.int/edocs/ expndocs/en/upov_exn_hrv.pdf (дата звернення: 05.10.2023 р.).

19. (Commission Regulation (EC) № 1768/95 of 24 July 1995 implementing rules on the agricultural exemption provided for in Article 14 (3) of Council Regulation (EC) № 2100/94 on Community plant variety rights) OJ L 173, 25.7.1995, p. 14-21. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal- content/EN/ALL/?uri=CELEX%3A31995R1768 (дата звернення: 05.10.2023 р.).

20. UPOV (2002) General introduction to the examination of distinctness, uniformity and stability and the development of harmonized descriptions of new varieties of plants, TG 1/3, International Union for the Protection of New Varieties of Plants, 19 April. URL: http://www.upov. int/en/publications/tg-rom/tg001/tg_1_3.pdf. (дата звернення: 05.10.2023 р.).

21. Test Guidelines. Total: 303. - English Index. URL: http://www.upov.int/en/publications/tg-rom/index.html. (дата звернення: 05.10.2023 р.).

22. Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights / The Results of the Uruguay Round of Multilateral Trade Negotiations (1999). The Legal Texts / WTO Publications. - Cambridge, UK: Cambridge University Press. р. 323. URL: https://www.wto.org/english/res_e/ publications_e/legal_texts_e.htm (дата звернення: 05.10.2023 р.).

23. Повчитися у лідерів: Франція, роль сертифікаціі і роялті у розвитку насінництва. Agravery. com. 27.04.2018: веб-сайт. URL: https://agravery.com/uk/posts/show/povcitisa-u-lideriv-francia-rol-sertifikacii-i-roalti-u-rozvitku-nasinnictva (дата звернення: 05.10.2023 р.).

24. Маркитаненко С. Ефективні фермери чи неефективні агрохолдинги? Latifundist.com, 22.03.2018: веб-сайт. URL: https://latifundist. com/193-efektivn-fermeri-chi-neefektivn-agroholdingi (дата звернення: 10.10.2023 р.).

25. La Via Campesina: International Peasant's Movement. Organisation. 09.02.2011. URL: http://viacampesina.org/en/index.php/ organisation-mainmenu-44 (дата звернення: 05.10.2023 р.).

26. UPOV (1992) Records of the diplomatic conference for the revision of the International Convention for the Protection of New Varietyies of Plants (Geneva, March 4 to 19, 1991) / UPOV Publication № 346 (E). Geneva. 569 p. URL: https://www.upov.int/meetings/en/doc_details. jsp?meeting_id=1881&doc_id=286020 (дата звернення: 05.10.2023 р.).

27. Глухівський Л.Й. Особливості змін законодавства з охорони прав на сорти рослин у зв'язку з набранням чинності Цивільним кодексом України. Насінництво. 2004. № 9. С. 18-20.

28. Глухівський Л. Національне законодавство з охорони прав на сорти рослин у контексті міжнародного законодавства. Інтелектуальна власність. 2002. № 9. С. 3-9.

29. Глухівський Л. Й. Про відповідність національного законодавства з охорони прав на сорти рослин Міжнародній конвенції з охорони нових сортів рослин. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2005. № 1. С. 109-120.

30. Капіца Ю. М., Хоменко І. І. Підвищення у 2022 році в 4-20 разів зборів для бюджетних установ за дії, пов'язані з охороною прав на сорти рослин, та загрози безпеці України в аграрній сфері. Створення, охорона, захист і комерціалізація об'єктів права інтелектуальної власності : збірник матеріалів VI Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, 26 квітня. 2023 р. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023. С. 26-32.

31. Коцюбальська О. Що змінить новий закон про охорону прав на сорти рослин? Пропозиція. Головний журнал з питань агробізнесу. 06.08.2020. Веб-сайт. URL: https://propozitsiya.com/ua/shcho-zminyt-novyy-zakon-pro-ohoronu-prav-na-sorty-roslyn (дата звернення:

05.10.2023 р.).

32. Пічкур О.В. Правова охорона селекційних досягнень у рослинництві: монографія. К.: ПП «Авакадо», 2006. 804 с.

Размещено на Allbest.ru