Склад покарання: концепт, структура, зміст

Третій план об'єкту покарання пов'язується з розумінням цілі кари, її природи, адресатів ефектів (страждання засудженого) її реалізації. Так у контурах об'єкту, у додаток до особистості засудженого, з'являється фігура потерпілого (за наявності), для якого покарання є інструментом отримання моральної сатисфакції та утвердження соціальної справедливості, підтвердження легітимності державної влади, свого зв'язку з нею як одного з неявних аспектів громадянства. В умовах законодавчої заборони на самосуд, каральний ефект покарання спрямований саме на потерпілого, складові його особистості. Отже потерпілий (там, де він передбачений ознаками складу кримінального правопорушення), є не тільки суб'єктом кримінально-правових відносин, а й кримінально-виконавчих. При цьому досягнення мети кари можливе через виключно через страждання засудженого внаслідок відбування покарання.

Так ми виходимо на питання про об'єктивну сторону складу покарання, під якою можливо розуміти діяльність уповноважених державою осіб щодо застосування передбачених законом, у встановленій правовій формі заходів впливу на засудженого, а також релевантны цьому впливу діяльності засудженого з виконання покладених на нього законом обов'язків та реалізації прав. Й оскільки йдеться про вимушену діяльність засудженого, остільки ж ми маємо визнати і те, що об'єктивна сторона покарання виражає бінарну природу державного впливу, що є відповідним єдності тілесної та психічної засудженого.

Саме так: об'єктивна сторона покарання з необхідністю виражає тілесний інструментарій його виконання та відбування. Випереджаючи можливу критику щодо семітичного мосту між державним впливом і тілесністю, зазначимо, що розуміння цього мосту має забезпечуватись достатньо широким смислових охватом людського буття. Останнє ж не є тільки метафізичним, екзистенційним, себто чуттєво-мисленнєвим, афективно-раціональним. Не можна просто відмахнутися від фізичного, онтологічного виміру як буття загалом, так і покарання, зокрема, що є фрагментом буття, втручанням (як правило, всупереч волі) інших у буття людини. І здійснюється воно прямо чи опосередковано, але через фізичну, а значить і тілесну, складову особистості.

Приневолення тіла, тонко підмітив М. Фуко, не можна досягти єдиним інструментом - чи то насильством, чи то ідеологією; приневолення може бути безпосереднє, фізичне, існувати як сила, що напирає на силу, тиснути на матеріальні чинники, а проте не бути насильне; приневолення може бути обраховане, організоване, технічно продумане, витончене, не послуговуватися ні зброєю, ні терором, а проте мати фізичний характер. Тобто можна мати таке «знання» про тіло, яке не буде тотожне науці про його функціонування, і таку владу над його силами, яка більша за здатність перемогти їх: це знання і ця влада становлять те, що можна назвати політичною технологією тіла¹. Певною мірою йдеться про мікрофізику влади, до якої вдаються апарати та інституції, але царина її чинності міститься десь між їхнім величним функціонуванням і самим людським тілом з притаманними йому матеріальністю та силами Фуко М. Наглядати й карати. Народження в'язниці / Пер. з фр. П. Таращука. Київ: Комубук. С. 39. Там само. С. 40..

Ці висновки мають безпосереднє відношення до визначення змісту та порядку виконання й відбування всіх без виключення видів покарань. Загальне правило таке: якщо державний вплив, що має реалізуватися в межах виконання покарання, не зачіпає тілесної основи буття засудженого - такий вплив не може вважатися покаранням. Так, наприклад, якщо виконуючи покарання у виді штрафу, із засудженого стягуються кошти, які йому не належать, то таке штрафування б'є повз ціль. В цьому випадку тілесність слід пов'язувати із часом життя: витрачений час життя на заробляння відповідних грошових коштів привласнюється державою. Держава через покарання фактично вилучає час життя засудженого, який був ним витрачений в результаті того чи іншого виду праці, яким вдалося заробити гроші і які в подальшому стають предметом штрафу. Ця концептуальна позиція вже зараз може бути покладена в основу удосконалення кримінально-правової норми про штраф шляхом встановлення у ст. 53 КК України прив'язки до засудженого як суб'єкта власності грошей, на які накладається стягнення. Коли ж засуджен ий не має у власності відповідної суми, грошей штраф не має призначатися.

Аналогічним чином слід підійти й до наукової ревізії кримінально-правових норм про інші види покарань.

Суб'єктом складу покарання є, з одного боку, засуджений, з іншого - уповноважена державою на виконання покарання особа (особи), а також потерпілий (факультативний суб'єкт) - в тих випадках, коли він є ознакою складу кримінального правопорушення.

Суб'єктивна сторона складу покарання є багаторівневим комплексом психічних станів суб'єктів складу покарання. Ідеальна модель такого комплексу представлена інтелектуальними та вольовими спайками цільових настанов діяльності з виконання та відбування покарання, а також психічним відношенням потерпілого (за його наявності) до змісту виконання та відбування покарання. Таке відношення характеризується не тільки усвідомленням та бажання вжиття, застосування відповідних заходів, дій і їх претерпіння засудженим, його страждання, а, й що немаловажно і чого не було у складі кримінального правопорушення, - емоційне сприйняття таких заходів, схвальне чи незадовільне відношення до них. Цим доповнюється тріада однієї з подструктур особистості (воля - емоції - інтелект), один з елементів якої (емоції) майже не враховуються (для цього немає потреби) у вченні про склад кримінального правопорушення. Водночас його врахування у суб'єктивній стороні складу покарання є необхідним, що зумовлено розумінням змісту мети кари та спрямованості, адресату її ефектів.

В цьому контексті не зайвим буде звернути увагу на те, що змістом діяльності законодавця щодо пеналізації злочинів є визначення видів і розмірів покарань, що можуть бути застосовані за їх вчинення¹. Тож пеналізація злочинів - це складова частина кримінально-правової політики держави, яка становить собою процес і результат діяльності законодавця із визначення у кримінальному законі видів і розмірів покарань за злочини з метою нормативного забезпечення засобів для протидії злочинності Гуторова Н.О., Пономаренко Ю. А. Пеналізація злочинів як напрямок кримінально-правової

політики. Вісник Асоціації кримінального права України. 2013. № 1. С. 40. URL:

https://dspaoR.nlu.Rdu.ua/bitstrRam/1234567B9/6113/1/Gutorova Ponomarenko 32-49.pdf Там само. С. 41..

І це є одним з чинників забезпечення реалізації принципу гуманізму у кримінально-правовій та кримінально-виконавчій політиках. Перетворення гуманізму з декларативного «заклинання» на реальний принцип формування кримінально-правових приписів, небезпідставно зазначає Н. А. Орловська, стало своєрідною ознакою пострадянського транзиту вітчизняної правової системи. Це стосується і нормотворців, і правозастосувачів, адже гуманізація каральних практик та соціум, який підтримує цей тренд, системно пов'язані. Таке бачення свідчить про спробу надати перевагу довгострокової раціональності над соціальним редукціонізмом¹.

Концептуальне осмислення гуманізму призводить до його розуміння як ставлення до особистості як до об'єкта кримінально-правової охорони. Серед учасників кримінально-правових відносин, поряд з правопорушником, важливе місце належить потерпілому. Однак до сьогодні у вітчизняному кримінальному законодавстві захист прав та свобод потерпілих (а ширше - жертв) кримінальних правопорушень лише оформлюється Орловська Н. А. Гуманістичний вимір кримінально-правового впливу (щодо захисту прав та інтересів потерпілих) // // Наукові читання, присвячені пам'яті професора Т. А. Денисової: Збірник матеріалів (м. Запоріжжя, 10 березня 2022 р.) / Класичний приватний університет. Запоріжжя: КПУ, 2022. С. 283. Там само. С. 283.. Недарма у постанові Верховного Суду України: «існує така група суспільних відносин, охоронюваних кримінальним правом, у яких приватні інтереси їх учасників можуть переважати над суспільними (публічними) інтересами... Без наявності приватних інтересів і вираження волевиявлення до їх реалізації ніякі публічні інтереси не можуть бути досягнуті» Постанова Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у справі № 5-27кс16 від 31.03.2016. URL: httDs://revestr.court.gov.ua/Review/58496633.. І розвиток вчення про склад покарання є одним з напрямів наближення потерпілого до фокусу уваги криміналістів, до зони конструювання кримінально-правових та кримінально-виконавчих відносин, реального врахування його інтересів у системі кримінальної юстиції.

Висновки

Викладені в цій статті розмисли важко, зрозуміла річ, назвати завершеними з точки зору окремого вчення. А саме на такий гносеологічний статус, на нашу думку, може претендувати концепт «склад покарання». Тож висловлені судження, виражене бачення щодо поняття, змісту елементів складу покарання варто сприймати як вступ до дискусії, маркування окремих, ключових, як видається, доктринальних компонентів майбутнього (імовірно) вчення, як своєрідну мисленнєву розмітку у ще майже не розробленій міждисциплінарній області гуманітарного наукового знання кримінально-правового, кримінологічного та кримінально - виконавчого порубіжжя. Втім, вже перші результати наукової розвідки дають підстави для обережних висновків щодо необхідності перегляду як законодавчого поняття покарання, його цілей, так і практики його виконання, відбування. З цієї перспективи під покаранням можливо розуміти захід правового впливу, що реалізується від імені держави за вироком суду щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, шляхом передбачених законом обмежень прав і свобод засудженого, а також щодо інших осіб через демонстрацію та/або поширення інформації про кримінально-виконавчу практику. Покарання має на меті кару, а також сприяння запобіганню вчиненню засудженим нових кримінальних правопорушень.

Під складом покарання у вузькому значенні можливо розуміти систему об'єктивних і суб'єктивних ознак державного впливу на особу засудженого, які визначають його як покарання. У широкому значенні - це аналітичний конструкт, що виражає об'єктивну та суб'єктивну спрямованість, зміст, засоби та процес виконання і відбування покарання. Склад покарання включає чотири елементи: об'єкт і об'єктивну сторону, суб'єкт і суб'єктивну сторону. Об'єкт є триплановим. Перший його план представлено особистістю засудженого. Другий - компонентами середовища та ситуації вчинення кримінального правопорушення. Третій план - особистість потерпілого (за наявності), для якого покарання є інструментом отримання моральної сатисфакції та утвердження соціальної справедливості, підтвердження легітимності державної влади, свого зв'язку з нею як одного з неявних аспектів громадянства. Перспективи подальших досліджень за означеним напрямом вбачаються у деталізації, поглибленні знань про кожен з елементів складу покарання, а також вирішення окремих його протиріч, з'ясування того, яким чином реалізується кара (як мета покарання) за відсутності потерпілого (у кримінально-правовому значення) тощо.

Список використаних джерел

1. Голіна В. В. Об'єкт запобігання злочинності й об'єкт запобіжного впливу: поняття, співвідношення і значення для практики запобігання та протидії злочинності // Кримінально-правові та кримінологічні засоби протидії злочинам проти громадської безпеки та публічного порядку: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. до 25-річчя ХНУВС (18 квітня 2019 р., м. Харків). Харків: ХНУВС, 2019. С. 64-66.

2. Гуторова Н. О., Пономаренко Ю. А. Пеналізація злочинів як напрямок кримінально-правової політики. Вісник Асоціації кримінального права України. 2013. № 1. С. 32-49. URL: https://dspace.nlu.edu.Ua/bitstream/123456789/6113/1/Gutorova Ponomarenko 32-49.pdf.

3. Данильченко Ю. Б., Орлов Ю. В. Невротичні розлади пам'яті та питання кримінальної відповідальності // Актуальні шляхи удосконалення українського законодавства: Матер. ХVШ Всеукр. наук.-практ. конф. (18 листопада 2023, м. Харків) / Юридична клініка Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого ; Координаційний центр з надання правової допомоги Рада адвокатів Харківської області ; ГО «Центр розвитку правничої клінічної освіти», Харків, 2023. С. 337-341.

4. Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text (дата звернення: 05.11.2023).

5. Литвинов О. М., Орлов Ю. В. Кримінологія «свого» часу: наукові розвідки. Харків: Право, 2021. 316 с.

6. Орловська Н. А. Гуманістичний вимір кримінально-правового впливу (щодо захисту прав та інтересів потерпілих) // Наукові читання, присвячені пам'яті професора Т. А. Денисової: Збірник матеріалів (м. Запоріжжя, 10 березня 2022 р.) / Класичний приватний університет. Запоріжжя: КПУ, 2022. С. 283-286.

7. Постанова Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у справі № 5-27кс16 від 31.03.2016. URL: https://reyestr.court. gov.ua/Review/58 496633.

8. Розов М. А. Философия и проблема свободы человека // Онтология: тексты философии / Ред.-сост. В. Кузнецов. М.: Академический Проект ; Фонд «Мир», 2012. С. 236-242.

9. Сакс О. Чоловік, який сплутав дружину з капелюхом / Пер. з англ. К.: Наш Формат, 2018. 288 с.

10. Сковорода Григорій. Наркісс. Разглагол о том: Узнай себе. Повна академічна збірка творів / за ред. Л. Ушкалова; НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди [та ін.]. Едмонтон; Торонто: Вид-во Канад. ін-ту укр. студій ; Харків: Майдан, 2011. 1398 с.

11. Сокуренко В. В. Сучасний стан та перспективи розвитку української кримінології. Вісник Національної академії правових наук України. 2023. Т. 30. № 3. С. 336-356.

12. Формуляр ЛК. Класифікатори. (F40-F48) Невротичні, пов'язані зі стресом та соматоформні розлади. URL: https://kod.poltavalk.com.ua/mkkh10-am/66-klas-5-rozlady-psykhiky-ta-povedinky-f00-f99/549-f40-f48nevrotichni-pov-yazani-zi-stresom-ta-somatoformni-rozladi (дата звернення: 05.11.2023).

13. Фуко М. Наглядати й карати. Народження в'язниці / Пер. з фр. П. Таращука. Київ: Комубук. 452 с.

14. Deleuze G., Guattari F. Capitalisme et schizophrenie. 1: L'Anti-^dipe Paris: Collection Critique, 1972. 493 p.

15. Deleuze G., Guattari F. Mai 68 n'a pas eu lieu (1984). Maggio-giugno. 2018. № 156. Р. 141-144.

Размещено на Allbest.ru