Законодавчі ініціативи кінця XVI - початку XVII ст. в речі Посполитій як зміцнення монополії на легітимне насильство

Тож на сьогодні в історіографії сформована цілком поважна пропозиція -- не намагатися вкладати ранньомодерну державу у «прокрустове ложе» сучасних визначень, відповідно -- не розводити як бінарні опозиції державу й суспільство. Адже держава не була віддаленим «королівським механізмом», який централізує, дисциплінує, карає, інколи милує, а загалом прагне розширити свою владу через низку планованих заходів. Активними творцями держави були самі спільноти, котрі виробили розвинену культуру участі. Відсутність у держави монополії на насильство, отже, не означало беззаконня, оскільки судова система спиралася на широку участь тих, хто ініціював процес, приватно провадив слідство й чинив примус на винуватця для виконання ним судового декрету, а також ухвалював закони, втім не завжди 'їх виконуючи. Порядок передусім тримався на можливості спільноти припинити ворожнечу, погодити інтереси конфліктуючих сторін, водночас зберігши 'їх обличчя Нові підходи в розумінні природи ворожості як соціальної практики, що не лише руйнувала усталений соціальний порядок, а й регулювала конфліктні стосунки та забезпечувала почуття справедливості скривджених, С. Керролл називає «Коперниковою революцією» в історіографії [38, С. 15].. Регіональні владні осередки й урядницькі мережі, своєю чергою, не можна звести винятково до функцій інструменту впровадження політичних інтересів Корони, адже вони значною мірою були зорієнтовані на інтереси самих спільнот.

Криміналізація окремих моделей поведінки, посилення покарань і можливостей для примусу, поширення пріоритетності права та збільшення регулювання багатьох сфер життя -- заходи, які традиційно пов'язують зі зміцненням держави й централізацією, не були цілеспрямованим державним будівництвом і не являли домінування центру над периферією. Вони радше витворювали поступові модернізаційні процеси, що відбувалися через тиск усередині політичної системи, здійснюваний інколи цілком автономними осередками [40]. Тобто держава розширювала свої повноваження не коштом суспільства, а тому, що суспільство як частина держави цього потребувало й активно включалося в політичний процес [3, С. 16--17]. А це передбачає зміщення дослідницького фокусу на різні типи влади, на конкуренцію між ними, маніпуляції поняттями авторитету, суспільного блага та цінностей. Тож варто зосередити увагу на тому, як влада працює в конкретних ситуаціях, як вона обговорюється та виконується, яких форм набуває в мінливих обставинах повсякдення [41].

Така дослідницька перспектива, з одного боку, дозволяє розглядати Річ Посполиту не як унікальну державу на тлі решти Європи, а як один з її інваріантів, цілком порівнюваний з іншими. Зокрема процеси, що відбувалися тут в аналізований період, хронологічно збігаються з аналогічним перебігом становлення держави сучасного типу у Західній Європі. А це зайвий раз демонструє сумнівність схем, що пов'язують поступ чи не винятково зі зміцненням держави. Спільні процеси в утвореннях із різним устроєм -- у період становлення абсолютизму й монархічно-республіканського характеру (якою була Річ Посполита) -- свідчать, що процеси із дисциплінування спільноти, які традиційно пов'язуються зі зміцненням держави ранньомодерного часу, могли натомість бути відповіддю на виклики самих самоврядних одиниць, до сьогодні недооцінених.

Список літератури

1. Lewandowska-Malec, I. Sejm walny koronny Rzeczypospolitej obojga narodow i jego dorobek ustawodawczy (1587-1632). Krakow, 2009 [in Polish].

2. Bogucka, M. Staropolskie obyczaje w XVI-XVII w. Warszawa, 1994 [in Polish].

3. Hindle, S. The State and Social Change in Early Modern England, 1550-1640. Palgrave Macmillan, 2000.

4. Moniuszko, A. III Statut a proby kodyfikacji prawa koronnego za panowania Zygmunta III. Lietuvos Statutas irLietuvos Didziosios Kunigaiksystes bajoriskoji visuomene. Vilnius, 2015. 63-74 [in Polish].

5. Starchenko, N. Chest, krov i rytoryka: Konflikt u shliakhetskomu seredovyshchi Volyni: Druha polovyna XVI -- pochatok XVII st. Kyiv, 2014 [in Ukrainian]. [Старченко Н. Честь, кров і риторика: Конфлікт у шляхетському середовищі Волині: Друга половина XVI -- початок XVII ст. К, 2014].

6. Starchenko, N. II Statut Litewski versus konstytucje sejmowe: Wojewodztwa ukrainne w walce o „swoje” prawo na sejmach i w praktyce s^dowej na przelomie XVI i XVII w. Sejm Krolestwa Polskiego i Rzeczypospolitej Obojga Narodow a europejskie reprezentacje stanowe. Warszawa, 2019. 126-156 [in Polish].

7. Starchenko, N. Volynska shliakhta u borotbi za «svoie» pravo: vtraty i zdobutky (1569 r. -- pochatok XVII st.). Fenomen multykulturnosti v istorii Ukrainy i Polshchi. Kharkiv, 2016. 116-130. [Старченко Н. Волинська шляхта у боротьбі за «своє» право: втрати і здобутки (1569 р. -- початок XVII ст.). Феномен мультикультурності в історії України і Польщі. Харків, 2016. C. 116--130].

8. Starczenko, N. Dochody czy sluzba: Zabezpieczenie urz^dnikow s^dowych: II Statut litewski a rzeczywistosc Wolynia konca XVI -- pocz^tku XVII w. Rocznik Lituanistyczny. Warszawa, 2022. VIII: 113-141 [in Polish].

9. Starchenko, N. Grodski uriadnyky: sluhy starosty -- chleny shliakhetskoi spilnoty -- «ahenty» derzhavy (Volyn ostannoi tretyny XVI st.). Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Yevropi. Kyiv, 2016. 16: 128-156 [in Ukrainian]. [Старченко Н. Ґродські урядники: слуги старости -- члени шляхетської спільноти -- «агенти» держави (Волинь останньої третини XVI ст.). Україна в ЦентральноСхідній Європі. Т. 16. Київ, 2016. С. 128--156].

10. Lewandowska-Malec, I. Postulaty reformy procesu s^dowego w okresie rokoszu sandomierskiego (1606--1609). Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellonskiego. Prace Prawnicze. Krakow, 1992. 141: 53-69 [in Polish].

11. Lewandowska-Malec, I. Postulat reformy prawa ziemskiego w okresie panowania Wazow. Krakowskie studia z historiipanstwa iprawa. Eds W. Uruszczak, D. Malec. Krakow, 2004. 69-77 [in Polish].

12. Zakrzewski, A.B. Paradoksy unifikacji prawa i ustroju Wielkiego Ksi^stwa Litewskiego i Korony XVI--XVIII w. Czasopismo Prawno-Historyczne. 1999. T. LI. Z. 1-2: 231-232 [in Polish].

13. Zakrzewski, A.B. Wielkie Ksi^stwo Litewskie (XVI--XVIII w.): Prawo -- ustroj -- spoleczenstwo. Warszawa, 2013. 278-280 [in Polish].

14. Moniuszko, A. Postulaty zmian w ziemskim procesie koronnym a proba jego reformy na przelomie XVI i XVII w. Zeszyty Prawnicze, 2005. 5/1: 147-173 [in Polish].

15. Moniuszko, A. Projekty korektury ziemskiego prawa koronnego Jana Januszewskiego -- polityczne uwarunkowania. Studia z Dziejow Panstwa i Prawa Polskiego. 2013. 16: 59-71 [in Polish].

16. Naworski, Z. Proby kodyfikacji prawa koronnego w Rzeczypospolitej szlacheckiej XV-- XVII st. Prawo i Wifi. 2022. 4 (42): 662-686 [in Polish].

17. Starchenko, N. Scrutinium yak inkvizytsiinyi element u sudochynstvi Volynskoho voievodstva (70-ti rr. XVI -- pochatok XVII st.). Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka: PratsiIstorychno-filosofskoisektsii. Lviv, 2012. T. CCLXIV: 171-195 [in Ukrainian]. [Старченко Н. Scrutinium як інквізиційний елемент у судочинстві Волинського воєводства (70-ті рр. XVI -- початок XVII ст.). Записки Наукового товариства імені Шевченка: Праці Історично-філософської секції. Т. CCLXIV. Львів, 2012. С. 171 -- 195].

18. Uchwalanie konstytucji na sejmach w XVI--XVII w. Wroclaw, 1579.

19. Lopatecki, K. Uchwaly izby poselskiej a dzialalnosc legislacyjna sejmu -- przyklad 1615 r. KwartalnikHistoryczny. 2021. 128 (2): 549-575 [in Polish].

20. Starczenko, N. Zapowiedz zemsty na Wolyniu w 2 polowie -- na pocz^tku XVI w. Barok: Historia -- Literatura -- Sztuka. Warszawa, 2011. XVIII/1 (35): 283-312 [in Polish].

21. Spierenburg, P. The Prison Experience: Disciplinary Institutions and Their Inmates in Early Modern Europe. Amsterdam Univ. Press, 2007.

22. Starchenko, N. Uviaznennia shliakhtycha v konteksti stavlennia do pravoporushennia (Volyn ostannoi tretyny XVI -- pochatku XVII st.). Patrimonium: Studiiz rannomodernoi istorii Tsentralno-Skhidnoi Yevropy. Kyiv; Krakow, 2015. T. 1: 72-93 [in Ukrainian]. [Старченко Н. Ув'язнення шляхтича в контексті ставлення до правопорушення (Волинь останньої третини XVI -- початку XVII ст.). Patrimonium: Студії з ранньомодерної історії Центрально-Східної Європи. Т. 1. Київ; Краків, 2015. С. 72--93].

23. Langbein, J.H. Prosecuting Crime in the Renaissance England, Germany, France. Harvard University Press, 1974.

24. Zakszewski, A. Ochrona zdrowia i zycia w prawie Wielkiego Ksi^stwa Litewskiego w XVI--XVIII w. Zycie i zdrowie czlowieka w tradycji i kulturze polskiej. Warszawa. 2004. 37-52 [in Polish].

25. Moniuszko, A. Przest^pstwa przeciw zyciu i zdrowiu przed plockim s^dem ziemskim pod koniec XVI st. Spoleczenstwo staropolskie: Seria nowa. Warszawa, 2009. T. II: 11-39 [in Polish].

26. Starchenko, N. Pro efektyvnist sudochynstva na Volyni (na prykladi roboty Lutskoho grodskoho sudu 1598 i 1600 rr.). Ukrainskyi istorychnyizhurnal. 2011. 5: 4-27 [in Ukrainian]. [Старченко Н. Про ефективність судочинства на Волині (на прикладі роботи Луцького ґродського суду 1598 і 1600 рр.). Український історичний журнал. 2011. № 5. С. 4--27].

27. Brandon, P., Romein, C.A., Heerma van Voss, L. Introduction. The Early Modern State: Drivers, Beneficiaries, and Discontents. The Early Modern State: Drivers, Beneficiaries and Discontents: Essays in Honour of Prof. Dr. Marjolein't Hart. Eds. P. Brandon, L. Heerma van Voss, A. Romein. Routledge, 2022. 1-14.

28. Introduction. Early Modern Europe: Issues and Interpretations. Eds.J.B. Collins, K.L. Taylor. Routledge, 2006. 299-304.

29. Oestreic, G. From Contractual Monarchy to Constitutionalism. Early Modern Europe: Issues and Interpretations. Eds. J.B. Collins, K.L. Taylor. Routledge, 2006. 317-331.

30. Henshall, N. The Myth of Absolutism Change and Continuity in Early Modern European Monarchy. Routledge, 2013.

31. Moller, J. Medieval Roots of the Modern State: The Conditional Effects of Geopolitical Pressure on Early Modern State Building. Social Science History. Summer 2018. 42: 295-316.

32. Lockwood, M. Conquest ofDeath Violence and the Birth of the Modern English State. Yale University Press, 2017.

33. Spierenburg, P. Faces of violence: Homicide trends and cultural meanings: Amsterdam 1431 --1816. Journal of Social History. 1994. 27: 701-716.

34. Spierenburg, P. Long-term trends in homicide: Theoretical reflections and Dutch evidence, fifteenth to twentieth centuries. The Civilization of Crime: Violence in Town and Country since the Middle Ages. Eds. E.A. Johnson, E.H. Monkkonen. University of Illinois Press, 1996. 63-105.

35. Schwerhoff, G. Criminalizedviolence and the process of civilisation: a reappraisal. Crime, histoire & societes. 2002. Vol. 6. No. 2: 103-126.

36. Schwerhoff, G. EarlyModernViolence andthe HonourCode: From Social Integration to Social Distinction? Crime, histoire & societes. 2013. Vol. 17. No. 2: 27-46.

37. Carroll, S. Violence, Civil Society and European Civilization, 1500--1800. Cambridge World History of Violence. Eds. R. Antony, S. Carroll, C. Pennock. Cambridge University Press. Vol. 3: 660-678.

38. Carroll, S. Enmity and Violence in Early Modern Europe. Cambridge University Press, 2023.

39. Kumhera, G. The Benefits of Peace Private Peacemaking in Late Medieval Italy. Brill, 2017.

40. Braddick, M.J. State Formation in Early Modern England c. 1550--1700. Cambridge University Press, 2004. 164-167.

41. Gunn, S. From Hegemony to Governmentality: Changing Conceptions of Power in Social History. Journal of Social History. Spring 2006. Vol. 39. No. 3 [Special Issue on the Future of Social History]: 705-720.

Размещено на Allbest.ru