Особливості виявлення, збору, перевірки та оцінки речових доказів біологічного походження: вплив сапрофітної мікрофлори на перебіг продовження

Примітка: «-»- не виявлено, А- виявлено антиген А, В- виявлено антиген В

Феномен аглютинації полягає в тому, що антигени еритроцитів під впливом антитіл склеюються між собою, але на цей процес можуть впливати деякі гетероантигени мікроорганізмів, а також їх метаболіти [12, с.54].

Антигени у кожній відомій групі крові, зараженій певним мікроорганізмом, визначали із застосуванням РАЕ у 9 повтореннях. Це дозволило оцінити вплив мікроорганізмів на наявність антигенів у інфікованій крові.

Як видно з таблиці 3, S.lutea, B.mycoides, Mycobacterium spp. майже не вплину на результат визначення антигенів крові, адже результати дослідження заражених ними зразків крові практично не відрізняються від контрольних. У крові, зараженій Enterobacter spp., не виявлено будь-яких антигенів, що може свідчити про наявність у цій групи мікроорганізмів ферментів (вірогідно, протеїназу), здатних ушкоджувати антигенні детермінанти еритроцитів або специфічні до них антитіла.

Представники родини Pseudomonas мають тенденцію до внесення у систему детермінант, подібних до антигену А, та в окремих випадках можуть частково руйнувати антигени А та (чи) В. Зараження крові B.subtilis вочевидь призводить до деструкції антигену В, при цьому впливу на антиген А майже не відбувається.

Вплив мікроорганізмів на виявлення ізогемаглютинінів крові визначали за допомогою методу покривного скла за Ляттесом, результат оцінювали за наявності аглютинації. Дослідження зі зразками крові, зараженої мікроорганізмами, повторювали дев'ять разів. Відомо, що аглютиніни не стійкі до навколишнього середовища.

Як видно з таблиці 4, досліджувані мікроорганізми виявили агресивність до аглютинінів (так, B.subtilis, Mycobacterium spp., Pseudomonas spp., Enterobacter spp. призводили до повної, а B.mycoides - до часткової деградації їх у зразках). S.lutea майже не впливала на перебіг реакції Ляттеса. Підсумовуючи зазначене, слід окреслити певні особливості, виявлені в результаті проведення дослідження. Еритроцитарні антигени крові розщеплюють кислотами, водними розчинами лугів і специфічними ферментами, найчастіше класу гідролаз [13, с.41 ].

Таблиця 4.

Якщо до вологого зразка крові за сприятливих умов потрапляє мікроорганізм, що здатний синтезувати такі ферменти, є висока вірогідність того, що еритроцитарні антигени можуть бути зруйновані.

Яскравим представником таких мікроорганізмів є широко розповсюджена у навколишньому середовищі бактерія Bacillus subtilis, так звана сінна паличка. Зважаючи на зазначене, можлива ситуація, коли, наприклад, еритроцити містять А-антиген у великій кількості та В-антиген у меншій кількості, а зразок крові без видимих змін кольору та запаху. Через певний час може статися так, що А-антиген ще залишиться у зразку, а В-антиген буде повністю чи частково зруйнований, і тому його буде проблематично виявити за допомогою відповідних сироваток. Таким чином, маємо приклад хибнонегативної реакції, коли в мікробозараженому зразку групи крові АВ (IV) за системою АВ0 виявлено лише А-антиген, що характерно для групи крові А (II) (аглютиніни при цьому у зразку не виявляються).

Характерним є ще один приклад хибнопозитивного висновку дослідження РАЕ. Бактерії роду Pseudomonas, що широко розповсюджені в навколишньому середовищі, за сприятливих умов активно розмножуються. Псевдомонади володіють гемолітичною активністю, їх антигенна структура вивчена недостатньо, серологічні дослідження цього типу досі не проводили [14, с.17]. У проведеному дослідженні у зразках крові В (ІІІ) в окремих повтореннях було виявлено не характерні для цієї групи А-антигени за відсутності В-антигену, в інших зразках А-антигени виявляли сумісно з В-антигенами, було зафіксовано і повну відсутність антигенів у зразках. Отже, за відсутності повторень помилка неминуча (можливо, гетероантиген Pseudomonas spp. має детермінанту, подібну до антигену A системи АВ0, як Yersinia pestis має детермінанту, подібну до антигену Н).

Висновки

Таким чином, зазначене підтверджує, що сапрофітні мікроорганізми, потрапляючи в об'єкт, який містить кров, значною мірою впливають на перебіг та результати біолого-криміналістичного дослідження і здатні не лише повністю знищити цей об'єкт, а й призвести до хибних результатів цього дослідження та неправдивих висновків.

Список використаних джерел

1. Бакулина Н.А. Микробиология. М. : Медицина, 1976. - 424 с.

2. Стегнова Т.В. Исследование гнилостно измененных следов крови и выделений че ловека : информ. Письмо. М. : ЭКЦ МВД России, 1992. -- 8 с.

3. Судебная медицина : учеб. пособ. для вузов. М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. - 639 с. - Режим доступа : http://medbookaide.ru/books/fold1002/book1617/p1.php.

4. Соколова І.Є. Основи імунології : підручник / Соколова І.Є., Вінніков А.І., Полішко Т.М. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2007. - 560 с.

5. Дяченко Н.М. Судово-медичні імунологічні дослідження слідів крові та виділень : збір. метод. Реком. - К.: ДНДЕКЦ МВС України, 2005. - 70 с.

6. Туманов А.К. Основы судебно-медицинской экспертизы / А.К. Туманов. - М. : Медицина, 1975. - 232 с.

7. Ситник І.О. Мікробіологія, вірусологія, імунологія : підручник / Ситник І.О., Климюк С.І., Творко М.С. - Тернопіль : Укрмедкнига, 1998. - 392 с.

8. Руководство к практическим занятиям по микробиологии : учеб. пособ. / [под ред. Н.С. Егорова]. - 3-е изд., перераб. и доп. М. : Изд-во МГУ, 1995. - 224 с.

9. Краткий определитель бактерий Берги / [под ред. Дж. Хоулта] ; пер. с англ. - М., 1980. - 495 с.

10. Єрмолаєва А.О. Методи проведення імунологічних досліджень у експертизах слідів біологічного походження та формування висновків : метод. посіб. / А.О. Єрмолаєва, С.М. Че- піга. - К. : ДНДЕКЦ МВС України, 2011. - 77 с.

11. Логинов Н.Я. Аналитическая химия : учеб. пособ. для студентов химико-биол. и биолого-хим. спец. пед. ин-тов / М. : Просвещение, 1979. - 480 с.

12. Иммунология : в 3-х т. / [под ред. У. Пола] ; пер. с англ. -- М. : Мир, 1987. - Т. 3. - 360 с.

13. Видершайн Г.Я. Гликозидазы в нормальной клетке и при наследственных нарушениях распада углеводсодержащих соединений / Г.Я. Видершайн // Успехи биологической химии. - 1977. - Т. 18. - С. 185.

14. Ed. GL. Gilardi Glucose nonfermenting gramnegative bacteria in clinical Microbiology / Ed. GL. Gilardi. - New York : CRC Press, Inc., 1978.

15. Барышева М.В. Исследование запаховых следов, ДНК, групповых антигенов и клеточных структур в комплексной экспертизе биологических следов человека / Барышева М.В., Лащ-Завада А.Ю., Саламатин А.В. // Криміналістичний вісник. - 2008. - Вип. 2 (10). - С. 120 - 126.

Размещено на Allbest.ru