Главная
Коллекция "Revolution"
Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Правові та організаційні питання охорони праці
Правові та організаційні питання охорони праці
Законодавча та нормативна база України про охорону праці, контроль і гарантії прав на охорону праці, відповідальність за порушення законодавства. Санітарія у виробничому середовищі, пожежна безпека та охорона праці під час роботи з комп’ютерною технікою.
| Рубрика | Безопасность жизнедеятельности и охрана труда |
| Вид | курс лекций |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.05.2014 |
| Размер файла | 132,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
– захисне заземлення;
– занулення;
– захисне вимкнення.
Захисне заземлення - це навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих частин обладнання, що не проводять струму, але можуть опинитися під напругою. Принцип дії захисного заземлення полягає у зниженні до безпечних значень напруги дотику, яка зумовлена замиканням на корпус.
Зануленням називають навмисне електричне з'єднання металевих частин електричних установок, що не проводять струму, але можуть опинитися під напругою, з нульовим захисним провідником. Принцип дії занулення - перетворення замикання на корпус на однофазне коротке замикання, тобто замикання між фазним і нульовим захисним провідником, щоб викликати великий струм, здатний забезпечити спрацювання захисту й автоматично відімкнути пошкоджене електроустаткування від мережі живлення.
Захисне вимкнення - це швидкий захист, який забезпечує автоматичне вимкнення електроустановки в разі виникнення в ній небезпеки ураження струмом.
3.4 Основи пожежної безпеки
Пожежа - це неконтрольований процес горіння, який супроводжується знищенням матеріальних цінностей і створює небезпеку для життя людей.
Пожежна безпека - це стан об'єкта, за якого з регламентованою ймовірністю унеможливлюється виникнення та розвиток пожежі й впливу на людей її небезпечних чинників, а також забезпечений захист матеріальних цінностей.
Протипожежна профілактика - це комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на гарантування безпеки людей, на запобігання пожежам, локалізацію їх поширення, а також створення умов для успішного гасіння пожежі.
Горіння - це процес окиснення, який супроводжується інтенсивним виділенням тепла і променевої енергії.
Горіння може бути повним і неповним. Повне горіння відбудеться за достатньої або надлишкової кількості окисника, під час такого горіння виділяються нетоксичні речовини, неповне - за недостатньої кількості окисника. Унаслідок неповного горіння утворюються продукти неповного згорання, серед яких є токсичні речовини (чадний газ, водень та ін.).
Горіння може бути гетерогенним або гомогенним. У разі гетерогенного горіння вихідні речовини перебувають у різних агрегатних станах, в яких горюча речовина і повітря не перемішані і мають межі поділу, кисень повітря дифундує через продукти згорання до горючої речовини. Під час горіння однорідних горючих сумішей виникає гомогенне горіння, швидкість поширення якого залежить від швидкості передавання теплової енергії в суміші. Залежно від швидкості процес горіння відбувається у формі власне горіння, вибуху і детонації.
Вибух - швидке перетворення речовин, яке супроводжується виділенням енергії та утворенням ударної хвилі. Ударна хвиля поширюється перед фронтом полум'я зі швидкістю звуку (330 м/с). Небезпека вибуху залежить від тиску на фронті ударної хвилі, максимального тиску вибуху, швидкості наростання тиску під час вибуху, подрібнювальних і фугасних властивостей вибухонебезпечного середовища. Вибух може перейти в детонацію, якщо швидкість поширення ударної хвилі перевищує швидкість звуку, а тиск у фронті ударної хвилі становить 1-5 МПа.
Горючість - це здатність речовини або матеріалу до горіння.
Займання - це початок горіння під дією джерела запалювання.
За горючістю речовини і матеріали поділяють на три групи:
– горючі - речовини і матеріали, здатні до самозаймання або займання від джерел запалювання і самостійного горіння чи тління після видалення цього джерела;
– негорючі - речовини і матеріали, які не здатні до горіння у повітрі, від джерел запалювання не займаються, не тліють і не обвуглюються;
– важкогорючі - речовини і матеріали, які горять від джерела запалювання, але не здатні горіти після його видалення.
Температура займання - це найнижча температура речовини, за якої вона виділяє пари з такою швидкістю, що після займання їх від джерела запалювання виникає стійке горіння.
Температура спалаху - це найнижча температура речовини, за якої над її поверхнею утворюються пари, здатні спалахнути у повітрі від джерела запалювання, але швидкість утворення парів недостатня для подальшого горіння.
Ступінь пожежовибухонебезпечності газів визначена концентраційними межами поширення полум'я.
Нижня концентраційна межа поширення полум'я - це мінімальний вміст палива в середовищі, за якого можливе поширення полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалення.
Верхня концентраційна межа поширення полум'я визначена максимальним вмістом палива в середовищі, вище якого суміш стає нездатною до поширення полум'я.
У середині цих меж суміш може горіти, а поза ними суміш не горить. Температурні межі поширення полум'я - це температури, за яких насичені пари утворюють в окиснювальному середовищі концентрації, що дорівнюють, відповідно, нижній і верхній концентраційним межам поширення полум'я.
Самозаймання речовин - явище різкого збільшення швидкості екзотермічних реакцій, які призводять до виникнення горіння речовини без запалювання. Залежно від причин самозаймання буває хімічним, тепловим, мікробіологічним.
Хімічне самозаймання виникає внаслідок дії на речовину кисню повітря, води або взаємодії речовин.
Теплове - це самозаймання, яке виникає внаслідок самонагрівання під дією зовнішнього нагрівання речовини вище температури самонагрівання.
Мікробіологічне самозаймання властиве органічним речовинам.
Пожежо- і вибухонебезпечний може бути пил. Такий поділ залежить від значення нижньої межі поширення полум'я.
Вибухонебезпечний пил (група А) - пил з нижньою межею поширення полум'я до 65 г/м3.
Пожежонебезпечний пил (група Б) - пил із нижньою межею поширення полум'я понад 65 г/м3.
3.5 Джерела і причини пожежної небезпеки. Організація пожежної безпеки
Джерелами запалювання на підприємствах можуть бути: відкрите полум'я, невідповідність або несправність електрообладнання, іскри від удару і тертя деталей машин і обладнання, самозаймання, статична електрика, розряд блискавки та ін.
Пожежна небезпека електрообладнання, електронних приладів, радіоелектронної апаратури, апаратури керування, електроприймачів пов'язана з використанням гуми, пластмас, лаків, олій.
Джерелами займання можуть бути електричні іскри, дуги, коротке замикання, струмові перевантаження, перегріті опірні поверхні, несправність обладнання. Окисником звичайно слугує кисень. Однак потужність і тривалість дії цих джерел займання порівняно малі, тому горіння, як звичайно, не поширюється.
Кабельні лінії електроживлення виконані з спалимого ізоляційного матеріалу, тому є найбільш пожежонебезпечними елементами в конструкціях електрообладнання.
Часто пожежа виникає через коротке замикання, перевантаження, великі перехідні опори.
Короткі замикання виникають унаслідок порушення ізоляції частин обладнання, що проводять струм, і зовнішніх механічних пошкоджень в електричних дротах, монтажних дротах, обмотках двигунів і апаратів. Ізоляція елементів, що проводять струм, може бути пошкоджена під час при дії на неї високої температури або полум'я, інфрачервоного випромінювання, переходу напруги з первинної обмотки силового трансформатора на вторинну, якщо нема волого- і пилезахисту обладнання, за підвищених режимів навантаження (нагрівання до високих температур і, як наслідок, конденсація води під час охолодження) та ін.
Профілактика короткого замикання передбачає такі заходи:
– правильний вибір, монтаж і експлуатацію електричних мереж, електрообладнання;
– правильний вибір конструкцій електрообладнання, способу встановлення і класу ізоляції;
– електричний захист електричних мереж, електрообладнання (швидкодійні реле, автоматичні вимикачі, запобіжники).
Перевантаження електромережі. Під час проходження струму по провідниках виділяється тепло, яке нагріває їх до температур, за яких посилюються окиснювальні процеси, на дротах утворюються окиси, які мають високий опір, у результаті чого збільшується опір контакту і, відповідно, кількість тепла, яке виділяється, що призводить до старіння або руйнування ізоляції. Як наслідок, електричний пробій ізоляції і пошкодження пристрою, а за наявності пальної ізоляції та пожежо- і вибухонебезпечного середовища - пожежа або вибух. Оскільки кожний провідник розрахований на певний струм, та збільшення цього струму може призвести до перевантаження.
Причиною перевантаження може бути неправильний розрахунок під час проектування мереж і схем (занижений переріз дротів, перевантаження радіоелементів, додаткове ввімкнення пристроїв до джерел живлення, на які вони не розраховані), зниження напруги в мережі.
Профілактика пожеж від перевантажень:
– у разі проектування необхідно правильно вибирати переріз провідників мереж і схем за допустимою густиною струму;
– у процесі експлуатації електричних мереж не можна вмикати додатково електроприймачі, якщо мережа на це не розрахована;
– для захисту електрообладнання від струмів перевантаження найефективнішими є автоматичні та електронні схеми захисту, вимикачі, теплові реле і плавкі запобіжники.
Причиною пожеж і аварій можуть бути великі перехідні опори, які виникають у місцях з'єднань та розгалужень провідників, у контактах пристроїв або на клемах, якщо ці з'єднання зроблені неправильно або покрилися іржею.
Під час проходження струму навантаження в такому контактному з'єднанні виділяється деяка кількість тепла, пропорційна до квадрата струму й опору точок дійсного дотику. Вона може бути настільки великою, що місця перехідних опорів сильно нагріються. Якщо контакти будуть торкатися пальних матеріалів, то ці матеріали можуть зайнятися, якщо ж є вибухонебезпечна суміш газів, парів або пилу, то виникне вибух.
Профілактика пожеж від перехідних опорів:
– для збільшення площі дійсного дотику контактів необхідно використовувати пружні контакти або спеціальні сталеві пружини;
– для відведення тепла від точок дотику і розсіювання його необхідно виготовляти контакти певної маси і поверхні охолодження;
– всі контактні з'єднання мають бути доступні для огляду.
Система організації пожежної безпеки має багаторівневу структуру. У Міністерстві з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи діє Державний департамент пожежної безпеки з органами на місцях. Департамент пожежної безпеки здійснює державний пожежний нагляд, забезпечує пожежну охорону населення й об'єктів, координує діяльність міністерств і відомств; одержує від міністерств, органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань, залучає для розроблення актуальних проблем пожежної безпеки, проведення консультацій та експертиз вищі навчальні заклади, установи, учених та фахівців. Державний пожежний нагляд здійснює контроль за пожежним станом на підприємствах.
Відповідальність за утримання підприємства в належному проти пожежному стані покладається на керівника (власника). Власник зобов'язаний:
розробити комплексні заходи з пожежної безпеки;
відповідно до нормативних актів розробити і затвердити положення, інструкції по підприємству з пожежної безпеки;
забезпечувати дотримання протипожежних вимог, вимог приписів органів державного пожежного нагляду;
організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки;
утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту, зв'язку, пожежну техніку та інвентар;
створювати підрозділи пожежної охорони (у разі потреби);
подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості про стан пожежної безпеки об'єкта.
Розділ 4
ОХОРОНА ПРАЦІ ПІД ЧАС РОБОТИ З КОМП'ЮТЕРНОЮ ТЕХНІКОЮ
4.1 Загальний аналіз умов праці під час роботи з комп'ютерною технікою
Застосування інформаційних технологій безумовно передбачає використання комп'ютерної техніки. Головна складова цієї техніки, з якою безпосередньо контактує користувач, - це персональний комп'ютер (ПК). Інтенсивна робота з ПК є причиною виникнення багатьох захворювань. Причина відхилень у здоров'ї користувача - переважно недостатнє дотримання принципів ергономіки, неправильна організація робочого місця та санітарно-гігієнічних вимог до умов праці. Все це призводить до виникнення низки захворювань: порушення зору; кістково-м'язових порушень; захворювань шкіри; порушень, пов'язаних зі стресовими ситуаціями та нервово-емоційним навантаженням. З огляду масовість застосування ПК, ця проблема є дуже важливою та актуальною.
З'ясовано, що стан організму користувачів ПК за суб'єктивними (скарга) та об'єктивними (функціональний стан організму) показниками залежить від типу роботи та умов її виконання. Усіх користувачів ПК можна умовно розділити на три категорії: користувачів, які постійно працюють за ПК відповідно до професійних обов'язків; користувачів, які періодично працюють з ПК (наприклад, учні, студенти); та користувачів, які працюють з ПК час від часу. Очевидно, що найбільше на стан організму робота з ПК впливає на першу категорію користувачів.
Роботу користувач ПК виконує в одноманітній позі за умов обмеження загальної м'язової активності з рухливістю кистей рук, великим напруженням зорових функцій та нервово-емоційним напруженням під впливом дії різноманітних фізичних чинників: електростатичного поля; електромагнітних випромінювань у наднизькочастотному, низькочастотному та середньочастотному діапазонах; рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного випромінювань, випромінювань видимого діапазону, акустичного шуму; незадовільного рівня освітленості, незадовільних метеорологічних умов.
Усі ці чинники сприяють появі низки професійних захворювань, зокрема: розладів зору, кістково-м'язових розладів, нервово-емоційних розладів, захворювань шкіри, отруєння організму.
Розлади зору. Особливе місце серед профзахворювань посідають розлади зору, спричинені нераціональним освітленням, світлотехнічною специфікою робочих місць з ПК та недотриманням режиму праці. Світлотехнічна специфіка зумовлена світлотехнічною різнорідністю об'єктів зорової роботи користувача ПК: екрана, документації і клавіатури, які розташовані у різних зонах спостереження. Таке розташування потребує багаторазового переміщення лінії зору від однієї площини спостереження до іншої. Робоча документація розміщена найчастіше на столі в горизонтальній площині на відстані оптимальної зони видимості (приблизно 350 мм), об'єкти розпізнавання мають негативний контраст - темні об'єкти на світлому тлі. Об'єкти на клавіатурі вирізняються більшим розміром і розташовані у похилій площині. Яскраві знаки на темному тлі майже вертикально орієнтованого екрана розташовані на відстані 450-600 мм, що потребує незвичної горизонтальної орієнтації лінії зору. Це несвідомо асоціюється з поглядом у далечінь, коли м'язові механізми ока розслаблені, хоча для якісного розрізнення знаків вони повинні, інтенсивно працювати, щоб забезпечити високу гостроту зору. Відбувається постійна переадаптація від яскравих об'єктів з позитивним контрастом на темні з негативним контрастом. За восьмигодинний робочий день біля монітора користувач кидає приблизно 30 000 поглядів на екран, око працює з перевантаженням і не може достатньо адаптуватися до цієї ситуації. Такі особливості призводять до напруження, м'язового та світлосприймального апарату очей, що є однією з причин виникнення астенопічних явищ (різь в очах, біль в очах, ломить у надбрівній ділянці, розпливчастість контурів, нечіткість зображення).
Постійний погляд на матове скло екрана монітора зменшує частоту кліпання очей, що призводить до висихання та викривлення рогівки ока, погіршує зір (синдром Сікка).
Робота користувача за пульсівним самосвітним екраном монітора, що не відповідає нормативним вимогам щодо обмеження пульсації (блимання), спричинює дискомфорт і втому (загальну і зорову).
Робота з дзеркальною відбивною і неплоскою зовнішньою поверхнею екрана монітора, на якій з'являються численні відбиті відблиски, призводить до виникнення у користувача астенопічних явищ та функціональних змін ока.
На робочому місці досить часто несприятливо розподілена яскравість у полі зору, оскільки освітлені поверхні периферії (стеля, стіни, меблі тощо) виявляються світлішими, ніж центр поля зору - темний, обмежено освітлений та іноді мало заповнений знаками екран монітора. Такий розподіл яскравості у полі зору призводить до порушення головних зорових функцій ока.
Засліплювальна дія світильників у приміщенні, на робочому місці з ПК більша, ніж на інших, тому що лінія зору користувача під час роботи з екраном майже горизонтальна, що призводить до зменшення захисного кута дії різних засліплювальних джерел (світильники, вікна тощо). Це спричинює не тільки астенопічні явища, а й функціональні порушення очей користувача.
Кольоровий шрифт збільшує навантаження на зір, оскільки складові кольорів мають різні довжини хвиль і видимі на різній відстані. Око потребує точнішої адаптації, ніж у разі чорно-білого зображення.
Кістково-м'язові розлади. Робота користувача потребує тривалого статичного напруження м'язів спини, шиї, рук і ніг, що призводить до втоми і специфічних скарг. Ушкодження хребта є наслідком недостатнього рівня ергономічності робочого місця користувача, тобто крісло неправильно підтримує згин хребта. Плечі і шия напружуються і затерпають унаслідок неприродного положення й спричинюють біль у ділянці шиї, спини і голови. В середньому працівник, який використовує ПК, просиджує в такому положенні за життя до 80 000 год. (вісім років).
Неправильне положення рук під час уведення даних за допомогою клавіатури (зап'ястя під час набирання підняті вверх) призводить до перетискання нервів у вузьких місцях зап'ястя (тунель Карпаля).
Синдром RSI (хронічне розтягнення зв'язок) - це пошкодження, що виникає внаслідок постійного напруження м'язів кистей рук як результат неправильно обладнаного з погляду ергономіки робочого місця в разі використання ПК. Це хронічне захворювання може непомітно розвиватися протягом декількох років. Такі перевантаження призводять до перенапруження всієї м'язової системи людини. Найнебезпечніше те, що внаслідок концентрації уваги на екрані монітора притуплюється своєчасне попередження про біль, яке є тривожним сигналом для тіла. Захворювання рук і кистей рук у тих, хто працює за ПК простежується у 7-12 разів частіше, ніж в інших, і досить часто помилково діагностоване як запалення сухожиль.
Розлади, пов'язані зі стресовими ситуаціями та нервово-емоційним навантаженням. Робота за ПК - це робота з особливо відчутною монотонністю: понад 600 однакових дій упродовж 75% робочого часу за годину. Монотонність роботи, неергономічність робочого місця, електромагнітні випромінювання призводять до захворювань загальноневротичного характеру у вигляді підвищеної загальної втоми, болю голови, відчуття важкості голови, поганого сну. Стійкі нервово-психічні порушення у вигляді підвищеної роздратованості, відчуття неспокою, метушливості (збуджений тип), депресивних станів, загальної скутості в роботі, зменшення швидкості реакцій (гальмівний тип), ймовірно, зумовлені електромагнітними хвилями, які випромінює ПК і монітор. Вплив електромагнітного випромінювання наднизьких і низьких частот на організм людини вивчено недостатньо, і дослідження в цьому напрямі тривають, але дія електромагнітних полів цих частот на біологічні об'єкти, особливо мозок, уже відома - вона може викликати утворення пухлин.
Захворювання шкіри. Робота користувача ПК біля наелектризованого екрана монітора, який притягує частинки завислого в повітрі пилу і заряджає їх, призводить до подразнення шкіри в людей з чутливою шкірою, висипки та запалення шкіри.
Отруєння організму. Шкідливими чинниками впливу на користувача є отрути від матеріалу корпусу і плат ПК та монітора (діоксини і фуран) і виділення озону під час роботи з лазерним принтером.
Діоксини та фуран - гази, що не мають запаху і є канцерогенами, належать до протипожежних засобів, які необхідні для корпусу монітора і плат. Ці отрути утворюються під час горіння, але є докази того, що ці шкідливі речовини наявні в атмосфері і за звичайної робочої температури в незначних кількостях.
Озон утворюється внаслідок впливу на кисень повітря електричних зарядів, які виникають у лазерних принтерах. І, хоча нові лазерні принтери забезпечують фільтрацію озону, проблема існує, бо з часом фільтр псується і його необхідно вчасно замінити. Озон сильно подразнює слизову оболонку носа, очей і горла та може призвести до ракових захворювань.
4.2 Характеристики моніторів, які впливають на здоров'я людини
Монітор - дуже важлива частина комп'ютерної системи. Саме від нього залежить комфорт, зручність і продуктивність роботи за комп'ютером. Водночас робота за поганим монітором може негативно позначитися на здоров'ї.
У розділі „Мінімальні вимоги з охорони праці” Директива ЕС 90/270 EEC жорстко регламентовано безпечні умови роботи і вимоги з захисту здоров'я осіб, що працюють з комп'ютерами, а саме:
– символи на екрані мають бути чіткими і добре розрізнюваними;
– зображення не повинно блимати;
– яскравість та/або контрастність повинні бути легко регульованими;
– екрани мають бути вільними від відблисків і відбиття;
– випромінювання повинні бути знижені до надзвичайно малих рівнів.
Технічні характеристики моніторів (розмір екрана, роздільна здатність, зернистість зображення, значення частот вертикальної та горизонтальної розгорток, смуга пропускання відеосигналу, можливості регулювання, мікропроцесорне керування, динамічне фокусування, наявність інварової маски та маски розмагнічування, антивідблискове покриття, захист від електростатичних та електромагнітних полів, система керування енергоспоживанням), якщо на них не звертають уваги під час вибирання монітора або неправильно його встановлюють, можуть негативно вплинути на зір та здоров'я загалом.
Якість зображення на екрані монітора є результатом сумарної дії найважливіших чинників, закладених у принципи роботи і конструкцію монітора.
Розмір видимої частини монітора. Однією з основних характеристик монітора є розмір його екрана по діагоналі. Термін „розмір монітора” визначає зовнішній діагональний розмір кінескопа. Саме цей розмір і називають, коли говорять про 14-, 15-, 17-, 20- і 21-дюймові монітори. Реальний розмір зображення дещо менший і залежить від технологічних особливостей виготовлення електронно-променевої трубки. Інформативнішим параметром є корисна площа екрана, яка визначає реальну площу, укриту люмінофором, на якій можуть створювати зображення. Однак і це не є повною геометричною характеристикою монітора. Річ у тому, що виробники моніторів не завжди забезпечують повне використання площі екрана, укритої люмінофором, що пов'язано з опрацюванням сигналів синхронізації і формуванням відповідних напруг, які подають на електроди кінескопа. Усі сучасні дисплеї мають органи керування, що дають змогу розтягнути зображення до країв екрана (точніше, до меж корисної площі). Водночас саме по краях екрана найважче забезпечити необхідне фокусування і зведення променів, а також повністю компенсувати спотворення геометричних розмірів зображення, тому розмір чіткого і „некривого” зображення, яке влаштовує користувача, звичайно трохи менший від розміру корисної площі.
Площинність екрана. Важливою характеристикою монітора є також площинність екрана. Чим плоскіший екран, тим менше викривлені на ньому геометричні фігури.
Роздільна здатність. Іншою важливою характеристикою монітора є його роздільна здатність - кількість точок (пікселів) по горизонталі і по вертикалі, яку він може показати. Чим більша роздільна здатність, тим точніше і чіткіше зображення на екрані, тим легше воно для сприйняття, тим менше стомлює зорову систему. За низької роздільної здатності можливі помилки в разі зчитування символів (два різні символи за малої кількості елементів, що їх складають, можуть бути сприйняті як однакові).
Відстань між точками. Головною характеристикою тіньової маски є мінімальна відстань між люмінофорними елементами одного кольору. Для дельтоподібної маски цей параметр називають розміром зерна, відстань між точками - кроком тріад, розміром точки або кроком точок, а для апертурної ґратки - відстанню між смугами або кроком смуг.
Стандартне значення зернистості 0,28 мм відповідає приблизно 1024 точкам у рядку для 14-дюймового екрана, що забезпечує чітке і різке зображення. За великого зерна зображення починає розпливатися, а очі дуже швидко втомлюються.
Частота кадрової розгортки. Частота кадрової розгортки визначає, скільки разів за секунду електронний промінь пробігає весь екран, тобто це частота зміни зображення на екрані. Для одержання стійкого зображення, яке добре сприймає око, необхідно, щоб кадр оновлювався досить часто - частіше, ніж у кінематографі, оскільки відстань від користувача до монітора значно менша від відстані до екрана телевізора. Чим вища частота розгортки, тим менш помітне блимання і тим менше втомлюються очі.
Тип розгортки. За звичайного способу розгортки електронний промінь пробігає весь кадр за один період вертикальної розгортки. За розгортки через рядок промінь спочатку проходить по парних рядках, потім - по непарних, весь екран оновлюється у два рази рідше, горизонтальні лінії і краї починають сильно блимати. Розгортку через рядок використовують за високих роздільних здатностей, коли монітор або відеоадаптер не встигає вивести все зображення за один кадр. Тому важливе значення має максимальна роздільна здатність монітора без використання розгортки через рядок. Потрібно звернути увагу на той факт, що деякі моделі моніторів забезпечують прогресивну розгортку для низьких роздільних здатностей, а за високих переходять на розгортку через рядок, що значно погіршує стабільність і якість зображення.
Смуга частот відеопідсилювача. Правильніше було б назвати її верхньою межею частотної характеристики відеотракту, оскільки для смуги необхідно визначити і нижню межу. Вона визначає верхню межу смуги пропускання відеопідсилювача. Зміст цієї величини полягає у такому: на монітор від відеоадаптера, крім синхроімпульсів кадрової і рядкової розгорток, надходять також сигнали інтенсивності кожного зі складових кольорів для кожного пікселя зображення, які є послідовністю відеоімпульсів різної амплітуди. Вона і визначає інтенсивність електронного пучка (а отже, і інтенсивність світіння люмінофора) в заданій точці. Для того, щоб відеосигнал проходив без спотворень, необхідно, щоб межа смуги пропускання відеотракту перевищувала тактову частоту сигналу. Максимальне значення частоти відеоімпульсів, за якого ще можливе одержання якісного зображення, відповідає значенню верхньої межі смуги відеотракту. Якщо смуга пропускання недостатня, виникають спотворення відеосигналу, порушується чіткість зображення по горизонталі.
Органи керування. Важливим чинником загальної ергономіки монітора є можливість його регулювання. Сучасний монітор дає змогу працювати з різними відеоадаптерами і в різних режимах. Тому інколи необхідне ручне регулювання геометричних розмірів і положення зображення на екрані, а також корекція спотворень. Без таких функцій робота з монітором спричинює швидку втому.
Керування монітором. Використання мікропроцесорного керування різко поліпшує можливості і зручність роботи з монітором, що дає змогу реалізувати такі функції:
– автосканування (монітори з автоскануванням самі визначають параметри сигналу від відеоадаптера і підлаштовуються під нього);
– пам'ять режимів (монітор запам'ятовує параметри сигналу і стан регулювань, завдяки цьому не потрібне ручне підлаштовування за кожної зміни режиму);
– індикація на екрані (інформація про поточний режим роботи і положення регуляторів є на екрані в графічному вигляді);
– налаштування кольорів (дає змогу досягти повної відповідності оригіналу і зображення на екрані).
Динамічне фокусування. Сфокусований електронний промінь на виході з відхильної системи має круглий переріз, але внаслідок того, що у всі зони екрана, крім центра, він потрапляє під деяким кутом, відмінним від 90°, то пляма, утворена ним на поверхні екрана, набуває форми еліпса. Це явище називають астигматизмом. Наслідком є погіршення чіткості зображення по краях екрана. Використання в моніторах системи динамічного фокусування, яку ще називають подвійним фокусуванням, тому що в ній використано дві системи відхильних лінз, дає змогу налаштувати сумарну фокусну відстань і одержувати однаково добре фокусування в усіх частинах екрана, завдяки чому забезпечене чіткіше зображення на краях екрана.
Екранне покриття. Для підвищення якості зображення, зменшення відблисків, а також запобігання накопиченню статичного заряду на поверхні екрана монітора на переднє скло електронно-променевої трубки наносять спеціальні покриття.
Під час роботи монітора поверхню його екрана інтенсивно бомбардують електрони, унаслідок чого може накопичуватися заряд статичної електрики. Це призводить до того, що поверхня екрана „притягує” велику кількість пилу, і, крім того, у разі дотику рукою до зарядженого екрана користувача може неприємно вразити слабкий коронний електричний розряд. Для зменшення потенціалу поверхні екрана на нього наносять спеціальні провідні антистатичні покриття.
Інша мета нанесення покриття - усунення відбиття навколишніх предметів на склі екрана, які заважають під час роботи. Ще один негативний чинник, з яким борються шляхом нанесення покриття на екран, - відблиски від зовнішніх джерел світла.
4.3 Санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з комп'ютерною технікою
Згідно з „Державними санітарними правилами і нормами роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” визначені санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з комп'ютерною технікою (КТ).
Вимоги до мікроклімату. У виробничих приміщеннях на робочих місцях з комп'ютерною технікою повинні бути забезпечені оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й швидкості руху повітря (табл. 1), а також рівні іонізації (табл. 2).
Таблиця 1
Норми мікроклімату для приміщень з КТ
|
Пора року |
Категорія робіт |
Температура повітря, °С, не більше |
Відносна вологістьповітря, % |
Швидкість руху повітря, м/с |
|
|
Холодна |
Легка -1а |
22-24 |
40-60 |
0,1 |
|
|
Легка -1б |
21-23 |
40-60 |
0,1 |
||
|
Тепла |
Легка -1а |
23-25 |
40-60 |
0,1 |
|
|
Легка -1б |
22-24 |
40-60 |
0,2 |
Таблиця 2
Рівні іонізації повітря приміщень з КТ
|
Рівні іонізації повітря |
Кількість іонів в 1 см3 повітря |
||
|
n+ |
n- |
||
|
Мінімально необхідні |
400 |
600 |
|
|
Оптимальні |
1500-3000 |
3000-5000 |
|
|
Максимально допустимі |
50000 |
50000 |
У приміщеннях з КТ має бути забезпечений три разовий обмін повітря за годину. Для забезпечення постійних параметрів мікроклімату (температури, вологості, швидкості руху і чистоти повітря) у приміщеннях можуть бути встановлені побутові кондиціонери.
Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць. Приміщення з КТ повинні мати природне та штучне освітлення. За незадовільного освітлення знижується продуктивність праці користувачів КТ, можлива поява короткозорості, швидка стомлюваність.
Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:
– освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, що визначений трьома параметрами: об'єктом розрізнення - найменшим розміром об'єкта, який розглядають на моніторі ПК; тлом, який характеризують коефіцієнтом відбиття; контрастом об'єкта і тла;
– необхідно забезпечити достатньо рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні монітора, а також у межах навколишнього простору;
– на робочій поверхні не повинно бути різких тіней;
– у полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскравості поверхонь, які світяться та спричиняють осліплення);
– величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;
– треба обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.
Природне освітлення повинне надходити через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5%. Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски на поверхні екранів, і клавіатури, повинні бути передбачені сонцезахисні пристрої, на вікнах мають бути жалюзі або штори. Задовільне природне освітлення легше створити в невеликих приміщеннях на п'ять - вісім робочих місць.
Штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, що обладнані ПК, має бути системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях, у разі переважної роботи з документами, допускатиме застосування системи комбінованого освітлення (крім системи загального освітлення, додатково встановлюють місцеве освітлення).
Значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300-500 лк. Якщо ці значення освітленості неможливо забезпечити системою загального освітлення, то допустимо використовувати місцеве освітлення. У цьому разі світильники місцевого освітлення треба встановлювати так, щоб не створювати відблисків на поверхні екрана, а освітленість екрана не повинна перевищувати 300 лк.
Як джерела штучного освітлення потрібно застосовувати переважно люмінесцентні лампи. Допускатиме застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення.
Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 до 90° з вертикаллю в поздовжній та поперечній площинах повинна становити не більше 200 кд/м2, захисний кут світильників - не менше 40°. Показник осліпленості для джерел загального штучного освітлення у кабінетах і класах з ПК не повинен перевищувати 20, а показник дискомфорту - не більше 40.
У приміщеннях з КТ необхідно передбачити обмеження прямих відблисків від джерел природного та штучного освітлення та обмеження відбитих відблисків на робочих поверхнях (екран, стіл, клавіатура). Яскравість світлових поверхонь (вікна, джерела штучного освітлення тощо), що розташовані в полі зору, не повинна перевищувати 200 кд/м2. Яскравість відблисків на екрані ПК не повинна перевищувати 40 кд/м2, а яскравість стелі в разі застосування системи відбитого освітлення не повинна перевищувати 200 кд/м2. Захистом від прямих відблисків повинно бути зниження яскравості видимої частини джерел світла шляхом застосування спеціальних розсіювачів, відбивачів та інших світлозахисних пристроїв, а також правильне розміщення робочих місць відносно джерел світла; від відбитих відблисків - правильне розміщення предметів, використання матових поверхонь предметів у приміщенні.
Необхідно обмежити нерівномірність розподілу яскравості в полі зору працівників з ПК. Співвідношення яскравостей робочих поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а співвідношення яскравостей робочих поверхонь та поверхонь стін, обладнання тощо - 5:1.
Коефіцієнт пульсації освітленості не повинен перевищувати 5%, що забезпечують застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального та місцевого освітлення з високочастотними пускорегулювальними апаратами.
Захист від шуму і вібрації. Джерелами шуму під час роботи з ІІК є жорсткий диск, вентилятор блока живлення мережі, вентилятор, розташований на процесорі, швидкісні CD-ROM, механічні сканери, пересувні механічні частини принтера. Під час роботи матричних голчастих принтерів шум виникає внаслідок переміщення головки принтера і в процесі удару голок головки по паперу. У разі роботи вентиляційної системи ПК, яка забезпечує оптимальний температурний режим електронних блоків, виникає аеродинамічний шум. Крім того, діють й інші зовнішні джерела шуму, не пов'язані з роботою ПК.
Зниження рівня шуму в приміщенні можна досягти так:
– використанням блоків живлення ПК з вентиляторами на гумових підвісках;
– використанням ПК, у яких термодавачі вмонтовані в блоці живлення та в критичних точках материнської плати (процесор, мікросхеми плати), які дають змогу програмним шляхом регулювати як моменти ввімкнення вентиляторів, так і швидкість їх обертання;
– переведенням жорсткого диска в неробочий режим, якщо комп'ютер не працює протягом визначеного часу;
– використанням ПК, у яких вентилятор на процесорі встановлено виробником (ВОХ-процесор);
– застосуванням материнських плат формату ATX та АТХ-корпусів, що дає змогу регулювати автономну швидкість та моменти часу відмикання вентилятора блока живлення від електромережі;
– використанням менш швидкісних CD-ROM;
– заміною матричних голчастих принтерів струменевими і лазерними принтерами, які забезпечують під час роботи значно менший рівень звукового тиску;
– застосуванням принтерів колективного користування, розташованих на значній відстані від більшості робочих місць користувачів ПК;
– зменшенням шуму на шляху його поширення через розміщення звукоізолювального відгородження у вигляді стін, перетинок, кабін;
– акустичною обробкою приміщень - зменшення енергії відбитих звукових хвиль шляхом збільшення площі звукопоглинання (розміщення на поверхнях приміщення облицювань, що поглинають звук, розташування в приміщеннях штучних поглиначів звуку).
Захист від електромагнітних полів та випромінювання моніторів. Монітори, сконструйовані на основі електронно-променевої трубки, є джерелами електростатичного поля, м'якого рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного, видимого, низькочастотного, наднизькочастотного і високочастотного електромагнітного випромінювання.
Електромагнітні поля біля комп'ютера (особливо низькочастотні) негативно впливають на людину. Випромінювання низької частоти передусім негативно впливає на центральну нервову систему, спричинюючи біль голови, запаморочення, нудоту, депресію, безсоння, відсутність апетиту, виникнення синдрому стресу. Причому нервова система реагує навіть на короткі нетривалі впливи порівняно слабких полів: змінюється гормональний стан організму, порушуються біоструми мозку. Особливо страждають від цього процеси навчання і запам'ятовування. Низькочастотне електромагнітне поле може бути причиною шкірних захворювань (висипка, себороїдна екзема, рожевий лишай тощо), хвороб серцево-судинної системи і кишково-шлункового тракту; воно впливає на білі кров'яні тільця, що призводить до виникнення пухлин, у тому числі й злоякісних. Електростатичне поле великої напруженості здатне змінювати і переривати клітинний розвиток, а також викликати катаракту з наступним помутнінням кришталика.
Для моніторів, які не відповідають нормам, рекомендують:
1) встановити захисний фільтр для екрана, що послабляє змінне електричне й електростатичне поля.
2) для здійснення колективного захисту, якщо сусідні робочі місця потрапляють у зону впливу поля (на відстані 1,2-2,5 м від монітора), встановити захисне покриття задньої і бічних стінок, змонтувати спеціальні екранувальні панелі на задню і бічні сторони монітора, встановити перегородки між різними користувачами.
4.4 Організація роботи з персональним комп'ютером
Для створення безпечних умов праці розроблені нормативи, які стосуються обладнання приміщень з комп'ютерною технікою, організації робочих місць з ПК, режиму роботи за ПК.
Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з ПК. Згідно з „Державними санітарними правилами і роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”, площа приміщення на одне робоче місце користувача повинна становити 6 м2, а об'єм - не менше 20 м3.
Не дозволяється розміщувати кабінети обчислювальної техніки у підвальних та цокольних поверхах.
Покриття підлоги повинно бути матовим з коефіцієнтом відбиття 0,3-0,5. Поверхня підлоги має бути рівною, неслизькою, з антистатичними властивостями. Для внутрішнього оздоблення приміщень з ПК треба використовувати дифузно-відбивні матеріали з коефіцієнтами відбиття для стелі 0,7-0,8; для стін 0,5-0,6.
Заборонено застосовувати для оздоблення інтер'єру приміщень з ПК класів полімерні матеріали (деревинно-стружкові плити, шпалери, які можна мити, рулонні синтетичні матеріали, шаруватий паперовий пластик тощо), які виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, що перевищують граничнодопустимі норми.
Вимоги до обладнання та організації робочих місць користувачів ПК. Обладнання та організація робочих місць користувачів ПК мають забезпечувати відповідність конструкцій усіх елементів робочого місця та їхнього взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру і особливостей трудової діяльності.
У разі розташування елементів робочого місця користувача ПК треба враховувати: робочу позу користувача, простір для розміщення користувача, можливість огляду елементів робочого місця, можливість ведення записів, розміщення документації і матеріалів, які використовує користувач.
Конструкція робочого місця користувача ПК повинна забезпечити підтримання оптимальної робочої пози. Робочі місця з ПК треба так розташовувати щодо вікон, щоб природне світло падало збоку переважно ліворуч. Робочі місця з ПК повинні бути розташовані від стіни з вікнами на відстані не менше 1,5 м, від інших стін - на відстані не менше ніж 1 м. У разі розміщенні робочого місця поряд з вікном кут між екраном монітора площиною вікна повинен становити не менше 90° (для уникнення відблисків), частину вікна, що прилягає, потрібно зашторити. Недопустиме розташування ПК, за якого працівник повернений обличчям або спиною до вікон кімнати або до задньої частини ПК, в яку монтують вентилятори. У разі розміщення робочих столів з ПК треба дотримуватись таких відстаней: між бічними поверхнями ПК - 1,2 м, від задньої поверхні одного ПК до екрана іншого ПК - 2,5 м.
Монітор повинен бути встановлений так щоб верхній край екрана перебував на рівні очей. Екран монітора ПК повинен бути на оптимальній відстані від очей користувача, що становить 600-700 мм, але не ближче ніж 600 мм з урахуванням розміру літерно-цифрових знаків і символів. Для забезпечення точного та швидкого зчитування інформації в зоні найліпшого бачення площина екрана монітора повинна бути перпендикулярною до нормальної лінії зору. Розташування екрана монітора ПК має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом 30° до нормальної лінії погляду користувача.
Клавіатура повинна бути розташована так, щоб на ній можна було зручно працювати двома руками. Клавіатуру треба розміщати на поверхні столу на відстані 100-300 мм від краю. Кут нахилу клавіатури до столу повинен бути в межах від 5° до 15°, зап'ястя та долоні рук повинні бути розташовувані горизонтально до площини столу.
Конструкція робочого стола повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання з урахуванням його кількості та конструктивних особливостей (розмір монітора, клавіатури, принтера, ПК тощо) і документів, а також враховувати характер виконуваної роботи.
Висота робочої поверхні столу з ПК повинна бути в межах 680-800 мм, а ширина і глибина - забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (рекомендовані розміри: 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм). Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною - не менше 500 мм, глибиною (на рівні колін) - не менше 450 мм, на рівні простягнутої ноги - не менше 650 мм.
Ноги не повинні бути витягнені під час сидіння далеко вперед, тому що в такому разі м'язи будуть надто напружені; положення „нога на ногу” не рекомендоване, тому що підвищується тиск на сідничний нерв і порушується кровообіг ніг.
Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою, з кутом нахилу сидіння та спинки, поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим. Регулювання за кожним із параметрів повинне бути незалежне, а фіксування легким і надійним. Висота поверхні сидіння має бути регульована в межах 400-500 мм, а ширина і глибина становити не менше 400 мм. Кут нахилу сидіння - до 15° вперед і до 5° назад. Висота спинки стільця має становити 300±20 мм, ширина - не менше 380 мм. Кут нахилу спинки має бути регульований у межах 1-30° від вертикального положення, відстань від спинки до переднього краю сидіння - у межах 260-400 мм.
Для зниження статичного напруження м'язів верхніх кінцівок треба використовувати стаціонарні або змінні підлокітники завдовжки не менше 250 мм, завширшки - 50-70 мм, регульовані за висотою над сидінням у межах 230-260 мм і відстанню між підлокітниками у межах 350-500 мм.
Поверхня сидіння і спинки стільця має бути напівм'якою з нековзним повітронепроникним покриттям, що легко чистити і яке не електризує.
Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг шириною до 300 мм, глибиною - не менше 400 мм, що регульована за висотою в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки - до 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню і бортик по передньому краю заввишки 10 мм.
Вимоги до режимів праці і відпочинку під час роботи з ПК. Режими праці й відпочинку у разі роботи з ПК розробляють з урахуванням характеру трудової діяльності, напруженості і важкості праці диференційовано до кожної професії.
За характером трудової діяльності виділено три професійні групи:
1) розробники програм (інженери-програмісти) - виконують роботу переважно з ПК та документацією. У цьому разі відбувається інтенсивний обмін інформацією з ПК і висока частота прийняття рішень. Роботу виконують у вільному темпі, вона пов'язана з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу, потребує інтенсивної розумової творчої праці з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги, нервово-емоційним напруженням, статичною робочою позою, періодичним навантаженням на кисті рук.
2) оператори комп'ютерів - виконують роботу, яка пов'язана з обліком інформації, одержаної з ПК, супроводжується перервами різної тривалості, пов'язана з виконанням іншої роботи, її характеризують як роботу з напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня, яку виконують у вільному темпі;
3) оператор комп'ютерного набору - виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переведеннями погляду на екран монітора, з уведенням даних з високою швидкістю, роботу характеризують як фізичну працю з підвищеним навантаженням на кисті верхніх кінцівок, з напруженням зору (фіксація зору переважно на документи), нервово-емоційним напруженням.
Залежно від характеру праці визначають такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку:
– для розробників програм із застосуванням ПК треба призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи;
– для операторів із застосуванням ПК треба призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хв. через кожні дві години;
– для операторів комп'ютерного набору треба призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хв. після кожної години роботи за ПК.
У всіх випадках, коли виробничі обставини не дають змоги застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ПК не повинна перевищувати 4 год.
У разі 12-годинної робочої зміни регламентовані перерви повинні бути в перші 8 год. роботи аналогічно до перерв у випадку 8-годиної робочої зміни, а протягом останніх 4 год. роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хв.
Щоб зменшити негативний вплив монотонності на працівника треба чергувати деякі операції, наприклад, уведення тексту за допомогою клавіатури та редагування тексту тощо.
Для зниження нервово-емоційного напруження, втоми зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ.
В окремих випадках - у разі постійних скарг працівників з ПК на зорову втому, незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів праці і відпочинку, а також застосування локального захисту очей - допустимий індивідуальний підхід до обмеження часу робіт з ПК, зміни характеру праці, чергування з іншими видами діяльності, не пов'язаними з ПК.
Активний відпочинок повинен полягати у виконанні комплексу розслаблення, відновлення функцій фізіологічних систем, що порушуються протягом трудового процесу, зняття втоми очей, поліпшення мозкового кровообігу і працездатності. За умови високого рівня напруженості робіт з ПК необхідне психологічне розвантаження у спеціально обладнаних приміщеннях (в кімнатах психологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або в кінці робочого дня.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Законодавчі акти України, що регулюють охорону праці. Основні вимоги Закону України "Про охорону праці". Права на охорону праці під час укладання трудового договору та під час роботи. Органи державного та громадського нагляду за охороною праці.
реферат [40,4 K], добавлен 02.03.2008Аналіз законодавчих актів та основних положень законодавства України про працю і охорону праці: охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів. Положення про медичний огляд працівників. Види відповідальності за порушення законодавства з охорони праці.
реферат [27,8 K], добавлен 28.06.2010Органи державного контролю та нагляду за охороною праці, їх компетенція, повноваження і планування роботи. Методи аналізу та основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
реферат [26,4 K], добавлен 13.10.2010Правове забезпечення охорони праці, гарантії прав працівників. Норми і правила з техніки безпеки і виробничої санітарії, інструктаж і навчання персоналу. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про охорону праці, розслідування нещасних випадків.
дипломная работа [124,3 K], добавлен 04.09.2009Основні положення Закону України "Про охорону праці". Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці. Фізіологічні особливості різних видів діяльності. Електротравматизм, допустимий рівень виробничого фактора, небезпечні речовини.
контрольная работа [57,0 K], добавлен 06.10.2013Служба охорони праці на підприємстві. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві. Сфера дії Закону про охорону праці. Права працівників на охорону праці під час роботи. Надання першої медичної допомоги. Відшкодування шкоди працівникові.
курс лекций [101,9 K], добавлен 11.02.2010Фізіологічні особливості різних видів діяльності людини. Гігієнічна класифікація праці. Основні положення Закону України "Про охорону праці". Навчання та нструктажі з охорони праці. Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці.
реферат [32,5 K], добавлен 02.12.2007Нормативно-правові акти, що регулюють виробничі відносини, як джерело охорони праці. Галузеві нормативні акти щодо охорони праці та їх прийняття, перегляд і скасування. Особливості стадій опрацювання державних нормативних актів про охорону праці.
реферат [26,2 K], добавлен 04.04.2011Економічна оцінка заходів з охорони праці. Виробнича санітарія і гігієна праці. Кратність повітрообміну у виробничому приміщенні. Розрахункове рівняння світлового потоку. Сила струму, що проходить через людину при двофазному ввімкнені в електричну мережу.
контрольная работа [1,5 M], добавлен 22.05.2014Соціально-економічне значення заходів з охорони праці як найважливішої складової частини плану економічного і соціального розвитку підприємства. Фінансування й облік витрат на заходи, основні законодавчі акти і документи, що регулюють охорону праці.
реферат [28,6 K], добавлен 16.11.2009Правові та організаційні засади охорони праці. Організація охорони праці на виробництві. Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій. Основні фактори виробничого середовища, що визначають умови праці на виробництві.
курс лекций [383,2 K], добавлен 09.12.2008Склад курсу "Охорона праці". Напрямки підготовки фахівців. Загальні положення ОП, зафіксовані в українському законодавстві, гарантія прав громадян при здійсненні охорони праці на виробництві, державне управління. Аналіз умов праці. Безпека на виробництві.
методичка [52,2 K], добавлен 20.03.2011Державний контроль і нагляд за станом охорони праці в сучасних умовах. Основні форми контролю за охороною праці на підприємстві. Зміст функцій контролю уповноважених органів і посадових осіб за дотриманням законодавства та інших актів про охорону праці.
доклад [78,4 K], добавлен 18.02.2011Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії за сферою дії. Органи, які здійснюють нагляд і контроль дотримання законодавства про правила з охорони праці. Історія розвитку наукових основ охорони праці. Основні законодавчі акти з питань охорони праці.
контрольная работа [18,4 K], добавлен 21.02.2010Сутність, мета та основні поняття охорони праці. Головні принципи, на яких базується державна політика в галузі охорони праці. Основні економічні методи управління нею. Характеристика закону України "Про охорону праці". Права та обов'язки працівників.
реферат [29,4 K], добавлен 04.04.2011Розвиток охорони праці, зв’язок з іншими дисциплінами. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, їх класифікація. Правові та організаційні питання охорони праці. Вимоги безпеки при експлуатації технологічного обладнання виробництв харчової промисловості.
курс лекций [83,2 K], добавлен 25.11.2010Ознайомлення із соціально-економічним значенням заходів з охорони праці. Умови призначення пільг та компенсацій у зв'язку з несприятливими умовами праці. Безпека праці в ковальсько-пресовому виробництві. Правила роботи із токсичними хімічними речовинами.
контрольная работа [190,0 K], добавлен 08.05.2012Поняття служби охорони праці, її сутність і особливості, місце та значення на підприємстві. Основні завдання служби охорони праці, порядок та правила її створення, цілі діяльності. Особливості формування служби охорони праці об'єднання підприємств.
контрольная работа [21,7 K], добавлен 17.04.2009Служба охорони праці на підприємстві, її підпорядкування керівникові підприємства. Гарантії прав громадян на охорону праці. Аналіз шкідливих та небезпечних чинників. Шкідливі речовини, виробничий шум, електробезпечність. Випромінювання, що іонізують.
реферат [25,1 K], добавлен 03.03.2010Планування роботи по забезпеченню охорони праці, безпеки життєдіяльності в навчально-виховному закладі. Організація роботи з охорони праці та посадові інструкції працівників. Найактуальніші питання річного плану роботи. Видання та оформлення наказу.
реферат [19,9 K], добавлен 26.04.2014
