Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Лекція 1 ВСТУПна лекція З курсу „охорона праці”

1 Значення питань охорони праці в суспільстві

2 Нормування і контроль у галузі охорони праці

3 Предмет "Охорона праці" і його місце серед інших наук

4 Історія розвитку наукових основ охорони праці

Лекція 2 ПРОФІЛАКТИКА ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ

1 Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про охорону праці

2 Розслідування і облік нещасних випадків і професійних захворювань

3 Класифікація причин виробничого травматизму, методи аналізу

4 Профілактика виробничого травматизму

Лекція 3 ОЗДОРОВЛЕННЯ ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА

1 Причини забруднення і характер дії повітряного середовища на організм людини

2 Нормування вмісту шкідливих речовин у повітрі

3 Мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях

4 Заходи щодо оздоровлення повітряного середовища і поліпшення умов праці

5 Класифікація систем вентиляції

6 Принцип будови і розрахунок природної вентиляції

7 Принцип будови і розрахунок механічної вентиляції

8 Система опалювання, методика розрахунку

Лекція 4 Виробниче освітлення

1 Значення раціонального освітлення

2 Нормування і розрахунок природного освітлення

3 Нормування і розрахунок штучного освітлення

Лекція 5 ЗАХИСТ ВІД ШУМУ, ІНФРАЗВУКУ, УЛЬТРАЗВУКУ

1 Характеристика шуму

2 Дія шуму на організм людини

3 Нормування шуму

4 Захисні заходи від впливу шуму

5 Ультразвук

6 Інфразвук

Лекція 6 Захист від виробничих вібрацій

1 Фізична характеристика і класифікація вібрацій

2 Дія вібрації на людину

3 Санітарно-гігієнічне нормування вібрацій

4 Загальні методи боротьби зі шкідливою дією вібрацій

5 Вимірювання вібрації і вібровимірювальна апаратура

Лекція 7 Захист від дії іонізуючих випромінювань

1 Характеристика іонізуючого випромінювання

2 Нормування іонізуючого випромінювання

3 Біологічна дія іонізуючого випромінювання

4 Загальні принципи захисту від дії іонізуючого випромінювання

Лекція 8 Захист від дії електромагнітних полів

1 Характеристика і класифікація електромагнітних полів

2 Дія змінних електромагнітних полів на людину

3 Нормування електромагнітних полів

4 Методи захисту

5 Захист від лазерного випромінювання

Лекція 9 ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

1 Дія електричного струму на організм людини

2 Фактори, які визначають наслідки ураження людини електричним струмом

3 Основні заходи для захисту людей від дії струму

4 Захист від дії статистичної електрики

5 Захист від блискавки будівель та споруд

Лекція 10 Пожежна профілактика

1 Загальні поняття про процеси горіння і вибуху

2 Параметри, які визначають пожежну небезпеку матеріалів і речовин

3 Основні причини пожеж

4 Класифікація приміщень з вибухової і пожежної небезпеки

5 Вогнестійкість будівельних конструкцій

6 Вимоги пожежної безпеки при проектуванні будівель і споруджень

7 Протипожежні вимоги із забезпечення вимушеної евакуації людей з будівель

8 Пожежна безпека вогневих робіт

9 Методи пожежогасіння

10 Вогнегасні речовини і засоби пожежогасіння

11 Автоматичні засоби пожежогасіння

12 Організація пожежної охорони підприємства

Приклади розв'язання типових задач з курсу

Додатки

Список літератури

ЛЕКЦІЯ 1 ВСТУПНА ЛЕКЦІЯ З КУРСУ „ОХОРОНА ПРАЦІ”

Питання:

1 Значення питань охорони праці в суспільстві

2 Нормування і контроль у галузі охорони праці

3 Предмет " Охорона праці" і його місце серед інших наук

4 Історія розвитку наукових основ охорони праці

5 Основні законодавчі акти і документи з питаннь охорони праці

Основні нормативні документи:

ГОСТ 12.0.003-74. „Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.”

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. „Общие санитарно - гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”.

1 Значення питань охорони праці в суспільстві

Не секрет, що за продуктивністю праці ми значно відстаємо від передових держав. Причин цього положення багато, і, як наслідок, існує багато шляхів підвищення продуктивності праці. У першу чергу значні резерви зростання продуктивності праці криються в питаннях створення оптимальних умов праці на робочому місці. Від людини, що працює в запиленій, загазованій атмосфері, у колективі, що постійно змінюється, на травмо-небезпечному устаткуванні, чекати високої продуктивності праці не варто. Не можна забувати також, що в Україні щорічно на виробництві від травм гине близько 1,6 тис. чоловік, інвалідами стають більше 3 тис., травмуються більше 30 тис.

У Сумській області щороку гинуть 70-80 чол., 90-100 стають інвалідами. Відомо, що до 90% машин і устаткування, що серійно випускаються, через конструктивні недоліки не відповідають вимогам безпеки. Наприклад, трактори: відсутність жорстких кабін, при перекиданні, як правило, призводить до загибелі тракториста (5-6 чоловік щорічно). За кордоном жодного такого трактора не випускають.

Предмет “ Охорона праці”, який ми починаємо вивчати, спрямований на вирішення завдань створення на робочому місці безпечних умов праці.

Охорона праці - це система законодавчих актів, заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатність людини в процесі праці (ГОСТ 12.0.002-80).

На жаль, абсолютно безпечних і нешкідливих виробництв не існує. Завдання охорони праці - звести до мінімуму вірогідність ураження або захворювання робітника з одночасним забезпеченням комфорту для досягнення максимальної продуктивності праці. Реальні виробничі умови характеризуються, як правило, наявністю деяких небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Небезпечним називається такий виробничий фактор, дія якого на працівника в певних умовах може призвести до травми, або іншого раптового погіршення здоров'я (ГОСТ 12.0.002-80).

Прикладами небезпечних факторів можуть бути: відкриті струмоведучі частини устаткування, деталі машин і механізмів, що рухаються, розпечені деталі і заготівки, робота з вибухонебезпечними речовинами і т.п.

Більш повний перелік в ГОСТі 12.0.003-74. “Опасные и вредные производственные факторы. Классификация”.

Шкідливим називається такий виробничий фактор, тривала дія якого на працівників в певних умовах може призвести до захворювання або зниження працездатності.

Прикладами шкідливих факторів є механічні або отруйні домішки в повітрі робочої зони, несприятливі метеорологічні умови, недостатнє освітлення, підвищені вібрація, шум, інфразвук, іонізуючі і лазерні випромінювання і т.д. Залежно від інтенсивності та тривалості дії шкідливий фактор може стати небезпечним.

Нещасний випадок на виробництві - результат дії на працівника небезпечного виробничого фактора при виконанні ним трудових обов'язків або завдань керівника робіт.

При дії на людину шкідливого виробничого фактора протягом тривалого часу може виникнути професійне захворювання.

Техніка безпеки - це система заходів і механічних засобів, що запобігають дії на працівників небезпечних виробничих факторів.

Небезпечна зона - це простір, в якому можлива дія на працівника небезпечного і (або) шкідливого фактора.

Засіб індивідуального захисту (ЗІЗ) - засіб, призначений для захисту одного працівника.

Засіб колективного захисту (ЗКЗ) - засіб, призначений для захисту двох і більше працівника.

Приклади: відповідно респіратор і система витяжної вентиляції.

2 Нормування і контроль у галузі охорони праці

Значне місце в питаннях створення безпечних і здорових умов праці займає розроблення і впровадження нормативної документації в галузі охорони праці. Це правила з техніки безпеки і норми з виробничої санітарії, вимоги вибухобезпеки, пожежобезпеки, електробезпеки і т.д.

Ці вимоги є юридично обов'язковими як для адміністрації, так і для робітників і службовців. При недотриманні цих правил і норм винуватці юридично відповідальні. Види відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, кримінальна, матеріальна. Це ще одна причина, з якої вам, майбутнім керівникам, необхідно ці норми і правила вивчити і неухильно виконувати. травматизм виробничий шум вібрація

За сферою дії правила і норми з техніки безпеки і виробничої санітарії діляться на:

а) загальні (єдині);

б) міжгалузеві;

в) галузеві.

Загальні, тобто єдині правила і норми поширюються на всі галузі народного господарства і закріплюють найважливіші гарантії безпеки та гігієни праці. Наприклад, всі гости системи стандартів безпеки праці.

Міжгалузеві правила і норми закріплюють гарантії безпеки або в декількох галузях або на окремих типах устаткування.

Галузеві правила і норми поширюються тільки на окрему галузь виробництва. Містять гарантії безпеки та гігієни праці, специфічні для даної галузі (залізничний, авіатранспорт і т.д.).

До числа норм з техніки безпеки та виробничої санітарії відносять норми, що встановлюють заходи індивідуального захисту працівників від професійних захворювань і виробничих травм. Ці норми, зокрема, передбачають таке: на роботах зі шкідливими умовами праці, а також тих, що виконуються в особливих температурних умовах, або пов'язаних із забрудненням, робітникам і службовцям видаються безкоштовно згідно з встановленими нормами спецодяг, спеціальне взуття і інші засоби індивідуального захисту. Вони є власністю підприємства, яке повинне організувати зберігання, чищення і ремонт їх. У свою чергу, робітники і службовці зобов'язані користуватися в робочий час видаваними їм ЗІЗ.

На роботах, пов'язаних із забрудненням, робітникам і службовцям видається безкоштовно згідно з встановленими нормами мило (400 г на місяць). На роботах, де можливий вплив на шкіру шкідливо діючих речовин, видаються безкоштовно згідно з встановленими нормами засобами для змивання і знешкодження.

Норм цих багато. Перелічити їх всі зараз не доцільно. Більш детально розглянемо їх при розгляді окремих розділів курсу.

В Україні затверджено положення про створення державних нормативних актів з охорони праці - (ДНАОП). Це норми, інструкції, вказівки та інші види державних нормативних актів з охорони праці, обов'язкові для виконання і дотримання усіма підприємствами і установами, затверджені ДНАОП, вносяться до Державного реєстру, який видає Держнаглядохоронпраці. ДНАОП кодуються. Промисловість України кодується згідно з класифікатором за галузями і підгалузями чотиризначним кодом.

Приклад кодування для міжгалузевих нормативних актів:

ДНАОП 0.00 - 3.05 - 97 назва документа,

де ДНАОП - скорочена назва нормативного акта; 0.00 - державні органи, які затвердили нормативний акт.

Існують такі шифри державних органів:

0.00 - Держнаглядохоронпраці;

0.01 - Пожежна безпека (МНС);

0.02 - Безпека руху (МВС);

0.03 - Міністерство охорони здоро'вя;

0.04 - Держатомнагляд;

0.05 - Міністерство праці України;

0.06 - Держстандарт;

0.07 - Мінбудархітектура.

Види державних нормативних актів:

1- Правила;

2- Стандарти;

3- Норми;

4- Положення, статути;

5- Інструкції, керівництва, вказівки;

6- Рекомендації, вимоги;

7- Технічні умови безпеки;

8- Переліки, інші.

05- Порядковий номер нормативного акта (в межах даного виду);

97 - Рік затвердження.

В Україні розробляються державні стандарти України(ДСТУ),що невдовзі повинні замінити ще частково діючі міждержавні стандарти ГОСТи Системы стандартов безопасности труда (ССБТ)(рос.) як вид нормативно-технічної документації в галузі охорони праці. Її почали впроваджувати після того, як ще в 1970 р. за часів СРСР в промисловості була проведена комплексна перевірка стану документації з техніки безпеки.

Що вона показала?

1 Було більше 1000 документів з техніки безпеки не об'єднаних однією системою.

2 Документи з охорони праці не мали директивного характеру, серед них переважали галузеві норми і правила.

3 Документи з охорони праці мали ряд недоліків: видані десятки років тому, вони залишалися незмінними і в них не були враховані нові напрями розвитку науки і техніки (часто суперечили один одному).

4 Був відсутній єдиний план створення документації.

5 Було відсутнє нормативне забезпечення (що вимірювати, з чим порівняти і головне чим вимірювати).

6 Не було комплексного підходу до створення документації з охорони праці. Це була обмежена документація тільки з техніки безпеки (ТБ) - вона рекомендувала, як поводитися при небезпечному устаткуванні. В проектно-конструкторській документації безпека не враховувалася.

7 Охорона праці не мала своєї термінології. Тому в державну систему стандартів був введений додатковий клас - ССБТ № 12.

З 1977 року вимоги безпеки стали стандартними. В конструкторській документації став обов'язковим розділ техніки безпеки.

Існуючі на цей час ГОСТи, що належать до ССБТ, діють як міждержавні стандарти. Вони мають шифр системи 12 і поділяються на 5 кваліфікаційних груп, яким надано такі шифри (шифри підсистем):

1) організаційно - методичні стандарти - 0;

2) стандарти вимог і норм за видами небезпечних і шкідливих виробничих чинників - 1;

3) стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання - 2;

4) стандарти вимог безпеки до виробничих процесів - 3;

5) стандарти вимог до засобів захисту працівників - 4.

Приклад позначення міждержавного стандарту:

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ “Общие санитарно - гигиенические требования к воздуху рабочей зоны” (у зв'язку з тим, що стандарти не перекладалися українською мовою, вживається російський варіант), де ГОСТ - Государственный общесоюзный стандарт; 12 - стандарти безпеки праці; 1 - шифр підсистеми; 005 - порядковий номер стандарту в підсистемі; 88 - рік затвердження або перегляду і назва стандарту.

Загальна структура позначення в ССБТ має вигляд (рос.):

Рисунок 1.1 - Структура ССБТ (0, 1, 2, 3, 4-- шифри підсистем ССБТ)

Рисунок 1.2 - Структура позначення стандартів ССБТ

Крім ДСТУ, ГОСТу і ДНАОП, в Україні діють санітарні норми (СН), в яких наведені вимоги стосовно виробничої санітарії; будівельні норми і правила (СНиП - будівельні норми і правила - застосовується російська абревіатура), де викладені вимоги до будівель та споруд залежно від їх призначення і пожежної безпеки. При розгляді питань пожежної безпеки можуть траплятися посилання на ОНТП - галузеві норми технологічного проектування (рос.) або ISO - міжнародні норми, які діють в Україні згідно з Угодою про міжнародне співробітництво держав СНД з питань охорони праці.

Правила і норми в галузі охорони праці виконують свої функції лише в тому випадку, якщо організований контроль їх виконанням.

До органів, які здійснюють нагляд і контроль дотримання законодавства про працю і правил з охорони праці, відносять спеціально уповноважені на те державні організації. Серед них:

- Держкомітет України з нагляду за охороною праці у складі Міністерства праці;

- Держкомітет України з ядерного і радіаційного захисту;

- Органи державного пожежного нагляду Управління пожежної охорони МНС України;

- Органи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

В своїй діяльності вони не залежать від адміністрації підприємств (установ) і їх вищих органів управління.

Вищий нагляд за точним виконанням законів про працю, у тому числі про охорону праці всіма міністерствами і відомствами, підприємствами і посадовцями, здійснює Генеральний прокурор України через органи прокуратури.

Громадський контроль за дотриманням вимог охорони праці здійснюють трудові колективи через вибраних представників.

3 Предмет “Охорона праці” і його місце серед інших наук

Курс " Охорона праці" (ОП), що вивчається нами, має 4 розділи:

1 Законодавство про працю.

2 Техніка безпеки.

3 Виробнича санітарія.

4 Пожежна профілактика.

1 Трудове законодавство регулює відносини, що виникають у зв'язку із застосуванням праці. В законодавство про охорону праці входить:

1.1 Правила організації охорони праці на підприємствах, планування і фінансування заходів щодо поліпшення умов праці.

1.2 Правила з ТБ і виробничої санітарії.

1.3 Правила і норми з охорони праці жінок, молоді та осіб із зниженою працездатністю.

2 Техніка безпеки - це розділ курсу, в якому розглядаються технічні рішення із забезпечення безпеки конструкцій всілякого устаткування, а також умови безпечної експлуатації, монтажу і ремонту виробничого устаткування. Сучасний напрям розвитку цього розділу перебуває на етапі вирішення питань техніки безпеки до створення техніки без жодної небезпеки. Іншими словами, замість того, щоб вчити робітників поводитися з небезпечною технікою, створювати безпечну техніку.

3 Виробнича санітарія визначає санітарно-гігієнічні вимоги з підтримки нормальних умов праці при здійсненні виробничого процесу. В цьому розділі вивчаються питання дії на людину і захист в умовах виробництва від ряду несприятливих чинників (температури, вогкості, запорошеності, загазованості, шуму, вібрації та ін.).

4 Пожежна профілактика містить розробку технічних і організаційних вимог з попередження вибухів і займань, які можуть бути небезпечні для людини у виробничих умовах.

Питання техніки безпеки повинні розглядатися в безпосередньому зв'язку з технічними науками. Це пояснюється тим, що багато конкретних питань забезпечення здорових і безпечних умов праці можуть бути вирішені тільки при розробленні технологічних процесів, конструюванні машин, апаратури.

У частині питань виробничої санітарії і гігієни праці курс базується на біологічних науках: фізіології, психології, гігієні праці та інших.

Курс "Охорона праці" пов'язаний з такими дисциплінами, як "Ергономіка", "Інженерна психологія", "Наукова організація праці", "Технічна естетика", "Правознавство", "Економіка" та ін. А в першу чергу, зі всіма спеціальними дисциплінами з конструювання техніки (устаткування).

4 Історія розвитку наукових основ охорони праці

Сучасні наукові основи техніки безпеки, промислової санітарії, протипожежної техніки мають глибокі історичні корені.

Так, ще на початку XVIII століття М.В. Ломоносов описав заходи щодо безпеки праці в гірничорудній справі, сформулював вимоги до спецодягу, вивчав атмосферну електрику. Його колега і соратник, професор Ріхман загинув від удару блискавки при проведенні досліду. В XIX столітті почалися наукові повідомлення і публікації з питань охорони праці.

В 1882 році на З'їзді російської технічної спілки в Москві були прочитані дві доповіді з техніки безпеки професором Кирпичевым Н.В.

В 1881-1884 рр. вийшли в світ три томи першої капітальної праці з техніки безпеки, автором яких був російський вчений, професор Пресс Л.А. Він розвинув ідеї професора Кирпичева і далеко перевершив всі зарубіжні роботи в цій галузі.

В 1887 р. професор Ерісман видав книжку "Гігієна розумової і фізичної праці", яка не втратила свого значення і до цього часу.

На початку ХХ сторіччя російський вчений Сєченов І.М. своєю працею "Нарис робочих рухів людини" започаткував розвиток фізіології праці. Пізніше він розробив фізіологічний критерій для встановлення тривалості робочого дня (8 годин).

Велике теоретичне і практичне значення у сфері виробничої санітарії мають праці Н.В. Лазарева і Н.С. Правдіна.

Питаннями теорії горіння, вибуху, детонації займалася ціла група учених: Ле-Шателье, Джонсон, Бах, Семенов Н.Н.

Учені Бекерель і Кюрі вперше досліджували небезпечні дії радіоактивних випромінювань на організм людини.

В роки Першої Світової війни Н.О. Зеленський створив універсальний для того часу фільтрівний протигаз і врятував тисячі солдатських життів.

Тести для самоконтролю

Серед запропонованих варіантів знайдіть та обґрунтуйте правильну відповідь:

1 Розкрийте поняття "Охорона праці":

· це система законодавчих актів, заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці;

· це система знань із забезпечення безпеки праці працівників;

· це спосіб звести до мінімального імовірність ураження або захворювання працівників з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці;

· це система, що захищає людину в процесі роботи від небезпечних і шкідливих факторів.

2 У чому полягає різниця між небезпечними і шкідливими виробничими факторами:

· небезпечний фактор у визначених умовах може призвести до травм та іншого раптового погіршення здоров'я, а шкідливий, діючи тривалий час, може стати причиною професійного захворювання;

· і небезпечний, і шкідливий виробничий фактори вимагають розроблення і здійснення заходів щодо ліквідації або зменшення їх впливу на працівників;

· небезпечний фактор може бути обумовлений недосконалістю технологічного устаткування, а шкідливий - конструктивними особливостями промислового обладнання;

· принципової різниці немає, і той і інший при впливі на працівників призводить до погіршення здоров'я?

3 Яку відповідальність можуть нести посадові особи за порушення правил охорони праці:

· дисциплінарну, адміністративну, карну, матеріальну;

· дисциплінарну, адміністративну, карну, цивільну;

· дисциплінарну, адміністративну, карну, компенсаційну;

· матеріальну, моральну, карну, дисциплінарну?

4 Хто здійснює державний контроль за дотриманням вимог охорони праці:

· спеціально уповноважені на те державні організації, які у своїй діяльності не залежать від адміністрації підприємств і їх вищих органів;

· професійні союзи в особі своїх виборчих органів і представників;

· трудові колективи через обраних або уповноважених;

· органи державного пожежного нагляду Міністерства надзвичайних ситуацій України?

5 Назвіть основні розділи курсу "Основи охорони праці":

· виробнича санітарія;

· законодавство про працю;

· техніка безпеки;

· пожежна профілактика.

6 Які Вам відомі основні нормативні акти і документи в галузі охорони праці?

· Закон України "Про охорону праці";

· Кодекс законів про працю України;

· Конституція України;

· Закон України "Про пожежну безпеку".

ЛЕКЦІЯ 2 ПРОФІЛАКТИКА ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ

Питання:

1 Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про охорону праці.

2 Розслідування і облік нещасних випадків і професійних захворювань.

3 Класифікація причин виробничого травматизму, методи аналізу.

4 Профілактика виробничого травматизму.

Основні нормативні документи:

"Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві ". Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 р. №1094.

1 Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про охорону праці

В Україні щорічно травмується на виробництві близько 30 тис. осіб. З них більше 3 тис. стають інвалідами, а близько 1,6 тис. осіб гине. В області гинуть 70-80 чоловік, стають інвалідами 90-100, всього нещасних випадків 5500. Винні, як правило, знаходяться завжди.

Відповідальність власників та посадових осіб за порушення законодавства про охорону праці обумовлена законодавством України.

Посадові особи, винні в порушенні законодавства про охорону праці, несуть юридичну відповідальність (4 види):

1 Дисциплінарну - в тих випадках, коли з їх вини допускаються порушення правил і норм з охорони праці, які не призводять до тяжких наслідків і не могли спричинити їх (1 - догана, 2 - звільнення).

2 Адміністративну відповідальність - полягає в накладенні на винних осіб грошових штрафів. Правом накладення штрафів користуються Держкомітет України з нагляду за охороною праці, органи пожежного і санітарного нагляду і їх регіональні підрозділи та інші державні органи контролю.

3 Кримінальну відповідальність - настає, коли порушення могли спричинити або спричинили нещасні випадки з людьми або інші тяжкі наслідки. Кримінальну відповідальність можуть нести лише ті винні посадові особи, на яких через їх службове положення або за спеціальним розпорядженням покладений обов'язок із забезпечення безпечних і здорових умов праці.

4 Матеріальну відповідальність винних посадових осіб за порушення правил охорони праці - виникає, якщо в результаті важкого порушення підприємство зобов'язано буде виплачувати певні грошові суми потерпілому від нещасного випадку або органам соціального страхування для компенсації цих виплат.

2 Розслідування і облік нещасних випадків і професійних захворювань

Порядок розслідування і обліку травм, пов'язаних з виробництвом, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93г. за № 623. З 01.01.94 р. введено "Положення про розслідування і облік нещасних випадків, профзахворювань і аварій на підприємствах, в організаціях і установах". Нова редакція документа ухвалена 17.06.1998 № 923, у даний час діє положення від 21.08.01 № 1094.

За наслідками розслідування на облік беруться такі види нещасних випадків: травми, гострі професійні захворювання і отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом і блискавкою, пошкодження в результаті аварій, пожеж, стихійних лих, контакту з тваринами і комахами, якщо вони відбулися (час та місце):

а) під час виконання трудових обов'язків (у тому числі у відрядженні), а також дій на користь підприємства навіть без доручення власника;

б) на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи, враховуючи встановлені перерви;

в) протягом часу, необхідного для приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком або після закінчення роботи, а також засобів для особистої гігієни;

г) під час поїздки на роботу або з роботи на транспорті підприємства, а також на особистому транспорті, який використовується в інтересах підприємства з дозволу власника;

д) під час аварій, а також під час їх ліквідації на виробничих об'єктах;

е) в робочий час при русі пішки або на громадському транспорті з працівником, робота якого пов'язана з переміщенням між об'єктами обслуговування.

На кожний нещасний випадок (н/в), внаслідок якого були втрачені працездатність на 1 день і більше, або виникла необхідність переведення постраждалого на іншу, більш легку роботу, терміном не менше 1 дня, складається акт форми Н1.

Якщо в результаті розслідування встановлено факт самогубства, природної смерті або отримання травми під час здійснення злочину, то акт форми Н1 не складається і н/в не враховується як такий, що пов'язаний з виробництвом. Рішення про це може бути ухвалене тільки за наявності відповідних документів. Крім того, такий порядок застосовується:

а) якщо н/в відбувся в результаті отруєння алкоголем або наркотиками, якщо їх дія не викликана виробничим процесом;

б) якщо н/в відбувся під час руху на роботу або з роботи пішки, або на громадському транспорті.

Власник підприємства, отримавши інформацію про н/в, зобов'язаний створити комісію для розслідування його в складі:

а) фахівця відділу охорони праці (голова);

б) керівника структурного підрозділу, де відбувся н/в;

в) голови профспілкової організації, членом якої є потерпілий;

г) у випадку з можливою інвалідністю потерпілого також представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування.

Комісія зобов'язана протягом 3 діб розслідувати обставини н/в, скласти акти форми Н5 в 2 екземплярах та Н1 в шести екземплярах і передати їх на затвердження власнику підприємства. Власник підприємства протягом 1 доби зобов'язаний затвердити 6 екземплярів акта форми Н1 і направити їх:

1) потерпілому;

2) керівнику структурного підрозділу;

3) державній інспекції з нагляду за охороною праці;

4) профспілковій організації;

5) відділу охорони праці;

6) робочому органу виконавчої дирекції Фонду;

Акт форми Н1 разом з матеріалами розслідування зберігається на підприємстві протягом 45 років.

Якщо випадок не був розслідуваний своєчасно, або втрата працездатності настала не відразу, а через деякий час, то власник підприємства зобов'язаний розслідувати факт н/в протягом 1 місяця з моменту звернення потерпілого із заявою незалежно від часу, що пройшов з моменту н/в.

Нещасні випадки, які відбулися в результаті погіршення стану здоров'я працівника (серцевий напад, інсульт та інше), розслідуються на загальних підставах.

На облік ці н/в беруться, якщо:

а) погіршення здоров'я працівника сталося в результаті впливу небезпечних або шкідливих виробничих чинників;

б) робота, яка виконувалася, була протипоказана для потерпілого відповідно до медичного висновку про стан здоров'я.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

а) групові н/в (одночасно з двома і більше працівниками);

б) н/в, що призвели до загибелі потерпілого.

Державний інспектор з нагляду за охороною праці має право вимагати спеціального розслідування кожного н/в, який може призвести до тяжких наслідків.

Про кожний нещасний випадок "а" або "б" власник зобов'язаний терміново повідомити:

1) відповідний орган держнагляду за охороною праці;

2) відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду;

3) санстанцію (у разі гострих професійних отруєнь або захворювань);

4) місцевий орган виконавчої влади;

5) профспілкову організацію свого підприємства;

6) вищий профспілковий орган;

7) прокуратуру за місцем розташування підприємства;

8) вищий орган управління (міністерство, або інший орган);

9) держнагляд з охорони праці і Міністерство охорони здоров'я (якщо загинуло дві і більше людини).

Розслідування проводиться комісією у складі працівника відповідного органу держнагляду за охороною праці (голова комісії), представника відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду, власника підприємства, представника вищої організації, представника профспілкової організації підприємства і вищого профспілкового органу, представника санстанції (при отруєннях).

У разі потреби в комісію можуть залучатися представники інших зацікавлених організацій.

Комісія створюється відповідно до наказу керівника територіального органу держнагляду.

Спеціальне розслідування проводиться не більше 10 днів. При цьому складається акт спеціального розслідування.

Акт спеціального розслідування підписується всіма членами комісії. Хто не погоджується з актом, повинен його підписати і додати до акта свою думку письмово.

Акт за формою Н1 на кожного потерпілого складається після висновків комісії і затверджується власником підприємства протягом доби після підписання акта спецрозслідування.

Мікротравматизм

Слід враховувати, що в промисловості, на транспорті, на будівництві та в інших галузях народного господарства має місце так званий мікротравматизм (легкі удари, порізи, отруєння, запорошення очей), який не враховується і тому може викликати приховані втрати робочого часу, тобто тимчасову непрацездатність. Як правило, звернення працівника в медпункт з цих приводів обмежується одноразовими відвідинами або взагалі потерпілий користується цеховою аптечкою швидкої допомоги. Бюлетень при мікротравмах не видається.

Але дослідження показали, що ці втрати робочого часу від мікротравматизму можуть навіть перевищувати втрати від виробничого травматизму, тому їх теж треба враховувати і здійснювати профілактику. Особливо небезпечні удари голови. Вони можуть проявитися значно пізніше.

Спочатку при травмах з втратою працездатності до одного дня складалися акти довільної форми. Це заважало робити ґрунтовний аналіз і узагальнення, оскільки вимагало виявлення додаткових, не врахованих при складанні акта даних про саме робоче, про місце і причини травмування.

Тому зараз рекомендовано складати акт за формою Н1 в двох екземплярах, але підписувати його повинен майстер, громадський інспектор з охорони праці і особа, що надала медичну допомогу. Затверджується такий акт начальником цеху, або підрозділу. Один екземпляр акта залишається в цеху, а другий подається у відділ охорони праці.

Таке відношення до розслідування і вжиття заходів при будь-якій, навіть найбільш незначній травмі, призвело до поліпшення надання медичної допомоги безпосередньо в цехах. Крім того, аналіз травм, систематизація причин, які спричиняють їх, дозволяють більш точно визначити ділянку, технологічний прогрес, категорію працівників, де найбільш вірогідне виникнення травми, і вжити своєчасних заходів до її попередження.

Розслідування професійних захворювань

Всі уперше виявлені хронічні захворювання і отруєння підлягають розслідуванню.

Зв'язок профзахворювання з умовами роботи працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці хворого, визначених санепідемстанцією.

Така характеристика видається після запиту керівника лікувально-профілактичної установи, яка обслуговує дане підприємство. Для встановлення остаточного діагнозу і зв'язку профзахворювання з впливом виробничих чинників і трудового процесу фахівець з професійної патології направляє хворого до спеціалізованої лікувально-профілактичної установи відповідно до переліку МОЗ. Якщо встановлений факт профзахворювання, ця установа складає повідомлення. Протягом 3 днів це повідомлення направляє підприємству, в санітарно-епідеміологічну станцію і лікувально-профілактичній установі, яка обслуговує це підприємство.

Власник підприємства зобов'язаний організувати розслідування причин кожного випадку профзахворювання протягом 7 днів після отримання повідомлення.

Розслідування проводиться комісією, створеною наказом керівника санепідемстанції в складі:

1) співробітника санепідемстанції (голова);

2) представника профспілкової організації;

3) представника трудового колективу;

4) представника лікувально-профілактичної установи;

5) фахівця з професіональної патології;

6) представника місцевого органу охорони здоров'я.

Комісія складає акт розслідування за спеціальною формою в кількості 5 екземплярів протягом 3 діб після закінчення розслідування. Акти направляють:

1) хворому;

2) підприємству, де виявлено профзахворювання;

3) лікувально-профілактичній установі;

4) профспілковій організації;

5) 1 екземпляр залишається у санепідемстанції для аналізу і контролю.

3 Класифікація причин виробничого травматизму, методи аналізу

У загальному випадку можна виділити 4 групи причин виробничого травматизму:

1Технічні причини (несправність машин, відсутність огорож).

2Організаційні (недостатня організація праці, робочого місця, відсутність інструктажу, нагляду).

3Санітарно-гігієнічні (чинники виробничого середовища).

4Психофізіологічні (особисті): перевтома, недисциплінованість, неприємності до роботи, алкоголь.

Для зіставлення виробничого травматизму за окремі відрізки часу на кожному підприємстві необхідно не тільки враховувати кількість н/в, але і пов'язувати їх з кількістю працівників і тяжкістю н/в. Для цього служать коефіцієнти травматизму (показники).

Нижченаведені формули для їх визначення. До показників виробничого травматизму відносять:

1) Коефіцієнт частоти травматизму;

2) Коефіцієнт тяжкості травматизму;

3) Коефіцієнт втрат.

Коефіцієнт частоти травматизму - це середнє число потерпілих при нещасних випадках на підприємстві, що за звітний період доводяться на 1000 працюючих:

Кч=1000, (2.1)

де n - число потерпілих за звітний період;

P - середньоспискове число працівників.

Коефіцієнт тяжкості травматизму - це середнє число людино-днів непрацездатності, що припадає на один нещасний випадок:

Кт = Д/н, (2.2)

де D - сумарне число днів непрацездатності за нещасними випадками, що закінчилися в звітному періоді;

n - число потерпілих.

Коефіцієнт втрат - середнє число людино-днів непрацездатності, що припадає на 1000 працівників:

К = Д*1000/Р, (2.3)

де n - число осіб, потерпілих при н/в у звітному періоді (півріччя, рік і т.п.) з втратою працездатності понад 1-го робочого дня;

Р - середньоспискове число працівників, визначається шляхом підсумовування средньоспискового числа працівників за кожний місяць звітного періоду і діленням цієї суми на кількість місяців звітного періоду;

D - загальне число л/днів непрацездатності за весь час хвороби (в робочих днях у всіх потерпілих, враховуючи померлих), тимчасова непрацездатність яких закінчилася в звітному періоді. Тут враховують і дні непрацездатності тих потерпілих при н/в, непрацездатність яких почалася в попередньому періоді, а закінчилася в звітному.

Методи аналізу виробничого травматизму

Нещасні випадки і профзахворювання, що відбулися на виробництві з метою профілактики, потрібно вивчати і аналізувати. Відомі такі методи аналізу:

1) статистичний;

2) монографічний;

3) топографічний;

4) груповий;

5) економічний.

Статистичний метод - заснований на вивченні матеріалів реєстрації і обліку н/в, зібраних за тривалий час (рік, півроку). Далі здійснюється систематизація їх за професіями, стажем роботи, статтями, віком, технічними чинниками, характером травм, подібністю обставин та ін. Будується залежність травматизму від вказаних чинників, які потім використовуються у профілактичній роботі. Цей метод найпоширеніший.

Монографічний метод - описовий, характеризується тим, що небезпечні або шкідливі умови роботи виявляються детальним обстеженням окремих робочих місць, цехів, машин, установок. Вивчаються н/в, що мали місце на даному об'єкті за минулий рік, розслідується характер технологічного процесу, наявність сигналізації, спецодягу, умови виробничої обстановки, тобто випадок вивчається комплексно.

Топографічний метод - полягає в тому, що на плані підприємства графічно зображаються випадки у вигляді умовних знаків за місцем їх виникнення. Таким чином, в основу його покладений аналіз місць, де відбуваються н/в. Цей метод найнаочніший, проте причин не зазначає.

Груповий метод - розкриває структуру загальних показників і виділяє головні групи причин, що спричинили травматизм, він також встановлює основні напрями витрачання коштів на попередження травматизму (різновид статистичного).

Економічний метод - полягає у визначенні економічного збитку від виробничого травматизму, а також в оцінці ефективності витрат, спрямованих на попередження н/в з метою оптимального розподілу засобів на заходи щодо охорони праці.

Разом з традиційними методами можна відзначити нові напрями:

а) системний підхід до вирішення проблеми безпеки праці (використовуються комплексні прийоми дослідження);

б) метод наукового прогнозування безпеки праці;

в) автоматизована система оперативного обліку і попередження виробничого травматизму.

4 Профілактика виробничого травматизму

У системі заходів профілактики травматизму особливе місце належить навчанню та інструктажу працівників безпечних прийомів праці. Багаторічною практикою встановлена єдина система навчання безпечних способів роботи. Форма цього навчання різна і відповідає цільовому призначенню.

Ввідний інструктаж є першим етапом навчання безпечних методів праці, обов'язковий для всіх тих, хто влаштовується на роботу (робітники, ІТП, студенти в період практики). Його проводить інженер з ТБ або головний інженер. Як правило, це груповий інструктаж протягом 1,5-2 годин, а якщо індивідуальний - 4-5 годин. Проводиться в кабінеті або кутку з ТБ з наочними засобами.

Зміст ввідного інструктажу

1 Основні положення законодавства з охорони праці.

2 Правила внутрішнього трудового розпорядку і поведінки на території підприємства, у виробничих приміщеннях.

3 Маршрут руху по території, розташування цехів, значення попереджувальних знаків, кольорів безпеки, звукової і світлової сигналізації.

4 Коротка характеристика особливо небезпечних робіт і міри попередження н/в (переміщення вантажів кранами, газополум'яна обробка металу).

5 Окремі характерні обставини і причини н/в, що відбулися в результаті допущених порушень правил, інструкції з ТБ і виробничій дисципліні.

6 Загальні поняття про правила електробезпеки, методи звільнення людини, що потрапила під дію електричного струму, і способи надання їй першої допомоги.

7 Вимоги безпеки до робочого одягу, взуття та інше.

8 Значення вентиляції у виробничих приміщеннях її улаштування (місцеві вентиляційні установки).

9 Основні вимоги до самих працівників з виробничої санітарії та особистої гігієни.

10 Прийоми і методи надання першої допомоги при н/в і необхідності звернення в медпункт.

11 Порядок оформлення і розслідування н/в, пов'язаного з виробництвом . Значення і завдання інструктажу на робочому місці.

12 Пожежна безпека в діючих цехах і на території.

Після закінчення ввідного інструктажу робітнику видається на руки інструкція з ТБ для працівників заводу. Обов'язковий розпис у спеціальному журналі!

Крім того, заповнюється особиста картка інструктажів, яка зберігається в цеху в особистій справі працівника.

Первинний інструктаж на робочому місці.

Проводиться керівником підрозділу: майстром, механіком і т.д. в індивідуальному порядку. Його завдання - детально ознайомити робітника:

а) з будовою устаткування, на якому необхідно буде працювати;

б) із запобіжними пристосуваннями, огородженням і засобами індивідуального захисту - їх призначенням і використовуванням;

в) з правильною і безпечною організацією робочого місця (укладання сировини, матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції);

г) із змістом інструкції з ТБ на даному робочому місці (вона видається на руки);

д) з безпечними прийомами роботи, застосування яких повинне оберігати робітника від травмування і профзахворювань;

е) з небезпечними прийомами роботи, які забороняється застосовувати.

Після закінчення інструктажу робиться відповідна відмітка в особистій картці.

Повторний інструктаж - не рідше одного разу за 0,5 року, як правило, один раз на квартал.

Позаплановий інструктаж проводиться, як правило, майстром при зміні виду робіт або після нещасного випадку, що відбувся.

Форма особистої картки

Назва підприємства

Особиста картка інструктажу з техніки безпеки № __.

1 Прізвище, ім'я, по батькові.

2 Спеціальність, професія.

3 Цех, відділення.

4 Ввідний інструктаж з ТБ:

а) провів інженер з ТБ (підпис, дата);

б) отримав робітник (підпис, дата).

У системі профілактики виробничого травматизму використовуються також такі методи:

а) розроблення і упровадження заходів щодо підвищення безпеки праці;

б) аналіз виробничого травматизму;

в) навчання і перевірка знань безпечних методів праці;

г) розслідування н/в на виробництві;

д) моральні і матеріальні заохочення;

е) заходи дії на порушників вимог безпеки.

Тести для самоконтролю

Серед запропонованих варіантів знайдіть та обґрунтуйте правильну відповідь:

1 Які види нещасних випадків на виробництві підлягають розслідуванню:

· травми, гострі професійні захворювання й отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом і блискавкою, ушкодження в результаті аварій, пожеж, стихійних лих, контактів з тваринами і комахами;

· усі нещасні випадки, що відбулися на виробництві;

· травми, отримані при здійсненні дій в інтересах підприємства;

· травми, теплові удари, самогубства, природна смерть, ураження електричним струмом, блискавкою?

2 Які з названих нещасних випадків вважаються пов'язаними з виробництвом:

· під час поїздки на роботу і з роботи на транспорті підприємства;

· під час аварій, а також під час їх ліквідації на виробничих об'єктах;

· під час виконання трудових обов'язків, враховуючи встановлені перерви;

· під час руху на роботу і з роботи на громадському транспорті?

3 Хто входить до складу комісії з розслідування нещасних випадків (н/в), пов'язаних з виробництвом:

· фахівець відділу охорони праці, керівник структурного підрозділу, де відбувся н/в, голова профспілкової організації, членом якої є потерпілий за необхідності представник Фонду соціального страхування;

· інженер з техніки безпеки, свідки н/в, представник трудового колективу;

· головний бухгалтер підприємства, інженер з техніки безпеки, власник підприємства;

· керівник структурного підрозділу, де відбувся н/в, головний інженер підприємства, лікар медсанчастини?

4 У скількох екземплярах складається акт форми Н1:

· у шести;

· у трьох;

· у двох;

· у чотирьох?

5 Які нещасні випадки, що трапилися на виробництві, підлягають спеціальному розслідуванню:

· групові та н/в із летальним кінцем;

· що сталися на вибухонебезпечних підприємствах;

· випадки на військових об'єктах;

· у випадку загибелі двох і більше осіб?

6 Які інстанції власник повинний терміново повідомити про випадки, що підлягають спеціальному розслідуванню:

· органи держнагляду за охороною праці;

· прокуратуру за місцем перебування підприємства;

· вищий орган управління;

· місцеві органи виконавчої влади?

7 Назвіть основні групи причин виробничого травматизму:

· технічні, організаційні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні;

· матеріально-технічні, особисті, фізичні, погодні;

· психофізіологічні, організаційні, транспортні, медичні.

8 Які з перелічених методів аналізу використовуються для профілактики травматизму:

· монографічний;

· топографічний;

· статистичний;

· експертний?

9 Які з названих видів інструктажів з техніки безпеки використовуються в системі навчання працівників безпечних методів праці:

· вступний інструктаж;

· первинний інструктаж на робочому місці;

· попереджувальний інструктаж;

· ознайомлювальний інструктаж?

ЛЕКЦІЯ 3 ОЗДОРОВЛЕННЯ ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА

Питання:

1 Причини забруднення і характер дії повітряного середовища на організм людини.

2 Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі.

3 Мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях.

4 Заходи щодо оздоровлення повітряного середовища і поліпшення умов праці.

5 Класифікація систем вентиляції.

6 Принцип улаштування і розрахунок природної вентиляції.

7 Принцип улаштування і розрахунок механічної вентиляції.

8 Система опалювання, методика розрахунку.

Основні нормативні документи:

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ “Общие санитарно - гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”.

1 Причини забруднення і характер дії повітряного середовища на організм людини

Зростання промисловості і сільськогосподарського виробництва, енергетичних потужностей, широка хімізація, збільшення кількості автотранспорту, зростання міст сприяють швидкому збільшенню забруднення атмосферного повітря, водоймищ, ґрунтів, яке є загрозою для здоров'я, а в деяких ситуаціях, які повторюються все частіше, для життя населення.

Проблема боротьби із забрудненням атмосферного повітря в економічно розвинених країнах в даний час є дуже актуальною.

Найбільша кількість викидів припадає на промислово розвинені країни. Так, в США об'єм шкідливих викидів в атмосферу становить понад 20% світового надходження.

До відома:

У місті Сумах атмосферні викиди складають близько 60 тис. тонн в рік, з них до 50% становлять викиди автотранспорту.

Помітна тенденція, що чим вищий рівень економічного розвитку країни, тим гостріша ця проблема. Проте такий розподіл умовний. Домішки індустріального походження, що викидаються в атмосферу, швидко поширюються повітряними потоками і дифузією атмосфери на великі відстані, минаючи національні кордони та надаючи проблемі захисту атмосферного повітря глобального характеру, (так зване транскордонне перенесення кислотних дощів). Актуальність проблеми підтверджується ще і тим, що вагова кількість повітря, яке потрібне людині, становить близько 20 кг/добу. Це набагато більше, ніж вага споживаної води (близько 2 кг/добу) і їжі (менше 1 кг/добу). Крім того, забруднення повітряного басейну нерідко є первинним процесом, за яким, як результат осідання забруднюючих речовин на поверхні землі, відбувається забруднення водоймищ і харчових продуктів.

Атмосферне повітря у своєму складі містить (за об'ємом): азоту 78%, кисню 21%, інертних газів близько 1%, вуглекислого газу 0,03%. Повітря такого складу найбільш сприятливе для дихання.

Разом з хімічним складом важливо також, щоб повітря мало певний іонний склад. Встановлено, що на життєдіяльність людського організму життєдайно впливають легкі негативні іони кисню повітря. Вперше на цю обставину звернули увагу при експлуатації московського метрополітену. Тут підготовка повітря ці іони нейтралізувала. Це призводило до погіршення здоров'я працівників під землею: головний біль, відчуття безпричинної тривоги, швидкої втоми і т.д.

Повітря робочої зони рідко має наведений вище хімічний склад. Багато технологічних процесів супроводжуються виділенням в повітря виробничими приміщеннями шкідливих речовин - парів, газів, твердих і рідких частинок.

Пари і гази утворюють з повітрям суміші.

Забруднення повітряного середовища пилом, газом, аерозолем у виробничих умовах відбувається з багатьох причин. Основними з них є:

1 Недосконалість технологічного процесу (наприклад, виробництво цементу мокрим і сухим способом).

2 Переривчастість технологічних процесів (перевантаження, пересипання).

3 Недостатня герметичність устаткування.

4 Рух транспорту (так зване вторинне забруднення).

Наслідки забруднення

Забруднення повітряного середовища пилом, окрім несприятливого впливу на організм людини, може бути причиною:

1) вибуху (вугільний, торф'яний, алюмінієвий);

2) втрати сировин та готового продукту;

3) псування продукції (при виготовленні точних приладів, лакофарбових покриттів).

Окремі технологічні процеси, наприклад, в машинобудуванні (травлення чорних металів кислотами, цинкування, процеси знежирення і нанесення лакофарбових покриттів), хімічній промисловості супроводжуються, окрім викиду пилу, виділенням у повітря шкідливих парів і газів.

Отруйні речовини проникають в організм людини через дихальні шляхи, травний тракт і шкіру. Вони можуть порушити нормальну життєдіяльність організму і призвести до стійких або патологічних змін.

Отруєння, що виникають на виробництві, називаються професійними.

Вони можуть бути гострими (раптово у великих дозах), і тоді їх відносять до нещасних випадків, або хронічними (малі дози тривалий час), і тоді їх відносять до категорії профзахворювань.

Небезпека дії на організм людини отруйних речовин визначається такими чинниками:

1) хімічний склад речовини;

2) ступінь подрібнення (дисперсність);

3) розчинність в біологічних середовищах (приклад з ДДТ);

4) концентрація (зміїна отрута);

5) час дії.

За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини підрозділяються на 4 класи небезпеки:

1) Речовини надзвичайно небезпечні (ртуть металева, свинець, гексахлоран, жовтий фосфор).

2) Речовини високо небезпечні (хлорофос, сірковуглець, сурма).

3) Речовини помірно небезпечні (тютюн, спирт метиловий).

4) Речовини мало небезпечної дії (спирт етиловий, уайт-спірит).

За фізіологічною дією отруйні речовини можуть бути розділені на чотири основні групи:

а) подразнюючі - діють на поверхневі тканини дихального тракту і слизові оболонки (хлор, сірчистий газ, аміак, акролеїн);

б) задушливі - діють як речовини, що порушують процес засвоєння кисню тканинами (окисел вуглецю, сірководень);

в) наркотичні - діють як наркотики (азот під тиском, дихлоретан, чотирихлористий вуглець);

г) соматичні отрути - викликають порушення діяльності всього організму або його окремих органів і систем (свинець, ртуть, бензол, миш'як).

Ступінь подрібнення діє так, що чим вища дисперсність, тим швидше і глибше проникають отрути в організм (найнебезпечніші паро- і газоподібні речовини).

...