Епідеміологічні аспекти надзвичайних ситуацій природного генезу (на моделі повеней в Закарпатській області України)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія медичних наук України

ДУ "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського"

УДК 616.986.7-036-07(477.87)

Епідеміологічні аспекти надзвичайних ситуацій природного генезу (на моделі повеней в закарпатській області України)

14.02.02 - епідеміологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Маркович Володимир Петрович

КИЇВ 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Марієвський Віктор Федорович

ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб

ім. Л.В. Громашевського АМН України

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Зарицький Анатолій Минович,

завідувач лабораторії кишкових інфекцій і паразитозів,

ДУ „Інститут епідеміології та інфекційних хвороб

ім. Л.В. Громашевського” АМН України

кандидат медичних наук

Аронова Марія Миколаївна

головний консультант секретаріату Комітету

Верховної Ради України з питань охорони здоров'я

Захист відбудеться « 19 » січня 2010 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради при ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України (03038, м. Київ, вул. Амосова, 5)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України (03038, м. Київ, вул. Амосова, 5)

Автореферат розісланий «17 » грудня 2009 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат біологічних наук О.В. Максименок

паспортизація закарпатський епідситуація

АНОТАЦІЯ

Маркович В.П. Епідеміологічні аспекти надзвичайних ситуацій природного ґенезу (на моделі повеней в Закарпатській області України). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.02.02 - епідеміологія. - ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України», Київ, 2008.

Дисертацію присвячено вивченню епідеміологічних аспектів ліквідації наслідків повеней, а також визначенню провідних чинників епідемічного неблагополуччя, які в значній мірі зумовлюють підйом інфекційної захворюваності, та удосконаленню на цій основі існуючої системи протиепідемічних заходів в умовах ліквідації наслідків повеней та підтоплень.

Встановлено, що заходи з ліквідації наслідків повеней в 2001 році розділялися на три періоди - період розвитку НС, період проведення заходів з медичного забезпечення, період відновлення (до 90 діб). Готовність закладів охорони здоров'я до роботи в цих умовах була недостатньою в частині матеріально-технічного та інформаційно-методичного забезпечення, підготовки персоналу, планування та виконання протиепідемічних робіт.

Показано, що внаслідок дії факторів НС в районах, що постраждали від повені, значно зростає рівень загальної інфекційної захворюваності. Наведено методику розрахунків економічних втрат від інфекційної патології, визначено епідеміологічну ефективність та економічний ефект проведених протиепідемічних робіт.

Розроблена методика збору інформації з розбивкою по населених пунктах з інвентаризацією об'єктів епдризику та факторів епідфону. Запропоновано загальні принципи планування протиепідемічних заходів при НС. Створено модель ліквідації наслідків НС, викликаних повенями, з розподілом на чотири фази (етапи): фазу аварійно-рятувальних робіт, фазу відновлювальних робіт, фазу стабілізації ситуації, фазу реабілітації населення та територій з переліком основних протиепідемічних заходів у кожній фазі.

Ключові слова: надзвичайна ситуація, повінь, протиепідемічні заходи, інфекційні захворювання.

АННОТАЦИЯ

Маркович В.П. Эпидемиологические аспекты чрезвычайных ситуаций природного происхождения (на модели наводнений в Закарпатской области Украины). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.02 - эпидемиология. - ГУ «Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского АМН Украины», Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению эпидемиологических аспектов ликвидации последствий наводнений|половодья|, а также определению ведущих факторов эпидемического неблагополучия, которые|какие| в значительной степени предопределяют подъем инфекционной заболеваемости, и усовершенствованию на этой основе|основании| существующей системы противоэпидемических мероприятий в условиях ликвидации последствий наводнений|половодья| и подтапливаний|подтопляет|.

Установлено, что мероприятия по ликвидации последствий наводнений|половодья| в 2001 году разделялись на три периода - период развития НС, период проведения мероприятий по медицинскому обеспечению, период восстановления|восстановления| (до 90 суток). Готовность заведений здравоохранения|здравоохранительный| к|до| работе в этих условиях была недостаточной в части материально-технического и информационно-методического обеспечения, подготовки персонала, планирования и выполнения противоэпидемических работ. Деятельность заведений санэпидслужбы| области регламентируется огромным количеством нормативных документов. На постоянном контроле СЕС ежедневно находится выполнение более 25 Законов Украины, свыше 10 Указов Президента, 70 Постановлений Верховной Рады и Кабинета Министров Украины, 6 Распоряжений КМ Украины, 152 Приказов МОЗ Украины, 26 Постановлений Главного|головного| государственного санитарного врача Украины, 9 Распоряжений, ОДА, 47 общих приказов УОЗ и облСЕС|, 11 областных комплексных планов, больше|более| 30 других нормативных документов. Однако ни одним|никаким| из перечисленных документов не регламентируется работа санэпидслужбы | в условиях НС природного|природного| и техногенного происхождения. Именно поэтому и возникла потребность| в усовершенствовании системы планирования мероприятий на случай возникновения НС природного|природного|, техногенного характеров.

Показано, что в результате|вследствие| действия факторов НС в районах, которые пострадали от наводнения|половодья|, значительно возрастает|вырастает| уровень общей инфекционной заболеваемости. Приведена|наведено| методика расчетов экономических|экономичных| потерь от инфекционной патологии, определенно эпидемиологическую эффективность и экономический|экономичный| эффект проведенных противоэпидемических мероприятий.

Разработана методика сбора информации с разбивкой по населенным пунктам с инвентаризацией объектов эпидриска| и факторов эпидфона|. Предложены общие принципы планирования противоэпидемических мероприятий при НС. Создана модель ликвидации последствий НС, вызванных наводнениями|половодьем|, с распределением|делением| на четыре фазы (этапы): фазу аварийно-спасательных работ, фазу восстановительных работ, фазу стабилизации ситуации, фазу реабилитации населения и территорий, с перечнем|перечислением| основных противоэпидемических мероприятий в каждой фазе.

Ключевые слова: чрезвычайная ситуация, наводнение, противоэпидемические мероприятия, инфекционные заболевания.

THE SUMMARY

Markovych V.P. The epidemiological aspects of emergency situations of natural genesis (on the model of floods in the Transcarpathian oblast of Ukraine). -Manuscript.

Dissertation|thesis| on the receipt|gaining| of scientific degree of Candidate of medical sciences on speciality 14.02.02 - Epidemiology. - PI «L.V.Gromashevsky Institute|institution| of Epidemiology and Infectious diseases», Kyiv, 2008.

Dissertation|thesis| is devoted to the study of epidemiological aspects of liquidation of floods' consequences, and also determination|definition| of leading factors of epidemic unprosperity||, which|what| largely predetermine getting up of infectious morbidity, and improvement on this basis|foundation| of the existent system of antiepidemic| measures|step|, in the conditions of liquidation of floods' and impoundments' consequences|.

It is ascertained that measures|step| on liquidation of floods' consequences in 2001 year were divided into three periods - period of development of emergency situation, period of conducting of measures|step| on the medical providing, period of renewal (to 90 days). Readiness of establishments of health protection to|by| work in these terms was insufficient in the area|portion| of logistical and informatively methodical support, preparation of personnel, planning and implementation of antiepidemic works.

It is shown that as a result of|because of| action|act| of factors of emergency situations in suffered from a flood districts, the level of general|common| infectious morbidity grows considerably. The method of calculations|computation| of economic|economical| losses from infectious pathology is produced|pointed|, there are also determinated|definite| epidemiology efficiency and economic|economical| effect of the conducted of antiepidemic| works.

The method of collection of information with spacing on settlements with inventorying of objects of risk and factors of epidemic background, is developed|. General principles of planning of antiepidemic| measures at emergency situations,|step| are offered. The model of liquidation of consequences emergency situations, caused|call| of floods, is created, with distributing|division| on four phases (stages): phase of search-and-rescue| works, phase of renewal| works, phase of stabilizing of situation, phase of rehabilitation of population and territories, with the list|enumeration| of basic|main| antiepidemic| measures|step| in every phase.

Keywords: emergency situation, flood, antiepidemic measures, infectious diseases.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Одним з компонентів прискорення науково-технічного прогресу є загострення екологічної кризи та розвиток природних і техногенних катастроф глобального та місцевих масштабів. Такі надзвичайні ситуації (НС) містять в собі негативні епідемічні наслідки. Епідеміологічні аспекти таких стихійних лих (особливо повеней) займають значне місце в загальному комплексі протипаводкових заходів.

В останні десятиліття у світі та й в Україні значно зросла кількість надзвичайних ситуацій (НС), зумовлених повенями. Щорічно в Україні загрозу населенню становлять підтоплення та повені різної інтенсивності, аж до катастрофічних, таких як у Закарпатській області в 1998 та в 2001 роках. В Україні нараховується 541 місто й селище зі стабільними процесами підтоплення, а в 97 населених пунктах площа підтоплення перебільшує 50% їх території. Це явище характерне для Дніпропетровської, Одеської, Донецької, Луганської та Херсонської областей степової зони України, Полтавської та Харківської областей лісостепової зони, Житомирської області та всієї зони Полісся. У Карпатах та передгірній зоні Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської областей щорічно спостерігаються повені, що супроводжуються затопленням значних територій, як це відбулося і в 2008 році.

За даними Мінекоресурсів України, щорічні збитки тільки від підтоплень міст оцінюються у 2,2 млрд. гривень.

На Закарпатті значну небезпеку становлять повені та дощові паводки, які охоплюють загальну площу 7,4 тис. км2 (57,8% від площі всієї області), де проживає 1023,7 тис. осіб (близько 81,4% всього населення). Повені на річках Закарпаття повторюються 3-8 разів на рік, причому з 1992 року почався черговий період високої водності, який, за прогнозом, триватиме до 2008-2010 років. Від катастрофічних повеней, котрі сталися в 1998 та 2001 роках, постраждали майже всі райони області. Показники рівня води в річках Тиса, Латориця, Боржава перевищили історичні дані. Так, в 2001 році було підтоплено 40793 будинки в 269 населених пунктах, у тому числі 2834 з них зруйновано; пошкоджено 722 км і зруйновано 96 км шляхів; пошкоджено 48 мостів і 12 зруйновано , 162 населених пункти залишилися без енергопостачання. Загальні збитки становили більше 1 млрд. гривень.

Під час повеней та підтоплень активізуються природні осередки висококонтагіозних інфекцій. В Україні є багато активно діючих природних осередків особливо небезпечних інфекцій - туляремії (у 23 областях), лептоспірозу (у всіх областях), сибірки (у 16 областях), гарячки КУ (у 9 областях), кліщового енцефаліту (у 8 областях), геморагійної лихоманки з нирковим синдромом (у 10 областях), гарячки Західного Нілу (у 7 областях), Каліфорнійського енцефаліту (у 7 областях).

За даними Ради по вивченню продуктивних сил України Національної Академії Наук за 2005 рік, тільки в Закарпатській області площа підтоплення земель та населених пунктів складає близько 3024,6 км2 з населенням 336,4 тис., а в зоні можливої повені - 251,0 км2 - проживає 1023,7 тис. осіб.

В області існують епідемічно небезпечні території за ризиком зараження:

сибіркою (1,15 тис. км2 з населенням 112,2 тис.), туляремією (1,2 тис. км2 з населенням 120,5 тис.), лептоспірозом (1,8 тис. км2 з населенням 178,4 тис.), аскаридозом (12,0 тис. км2 з населенням 1170,3 тис.). Зареєстровані вогнища природно-вогнищевих геморагійних лихоманок, реєструються високі рівні захворюваності вірусними гепатитами, черевним тифом. Систематично реєструються ентеровірусні інфекції, кліщові бореліози, крапельні та кишкові інфекції, лептоспіроз.

Під час повеней руйнуються лікувально-профілактичні заклади та санепідстанції, порушуються ритм їх роботи, надання медичної допомоги, проведення планової профілактичної протиепідемічної діяльності, руйнуються і дезорганізуються соціально-побутові інфраструктури та системи життєзабезпечення. У зв'язку з цим важливе значення набувають наукове обґрунтування планування, організації й проведення протиепідемічних заходів у випадку виникнення НС, прогнозування розвитку ситуації на основі даних багаторічного моніторингу, створення територіальних та регіональних програм.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Постановою Кабінету Міністрів України №343 від 14 квітня 1997 року було створено державну службу медицини катастроф як галузь охорони здоров'я в складі МНС. Основними завданнями цієї служби є організація та проведення комплексу санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах екстремальних ситуацій, виконання науково-дослідних робіт, пов'язаних з удосконаленням форм і методів екстреної медичної допомоги постраждалим в екстремальних ситуаціях.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.98 №1198 «Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» передбачено розробку та затвердження методичних рекомендацій щодо планування діяльності єдиної державної системи, в яку входять і служби МОЗ.

Удосконалення системи планування заходів на випадок виникнення НС природного, техногенного характерів, системи постійного навчання осіб, задіяних у виконанні цих заходів, створення необхідного запасу матеріальних ресурсів передбачено «Планом основних організаційних та санітарно-протиепідемічних заходів закладів державної санепідслужби Закарпатської області на 2007-2008 роки».

У березні 2005 року прийнятий Закон України №2455-ІV «Про загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006-2020 роки», у якій проблеми водопостачання населення та якості питної води визначені як проблеми загальнодержавного стратегічного значення і як такі, що потребують комплексного вирішення. Програмою передбачено науково-дослідні роботи з метою розробки і впровадження рекомендацій щодо локалізації та ліквідації аварійних забруднень водних об'єктів, проведення інвентаризації та паспортизації джерел питного водопостачання.

Мета роботи. Метою роботи є розробка науково обґрунтованої системи ліквідації епідемічних ускладнень, викликаних надзвичайними ситуаціями, на прикладі повеней в гірських та передгірських ландшафтах.

Завдання дослідження:

Вивчити та оцінити епідситуацію в Закарпатській області в доповеневий період 2000 року.

2. Провести аналіз факторів епідемічного ризику та прогнозування ускладнень епідситуації в умовах НС, зумовлених повенями.

3. Розробити систему паспортизації населених пунктів та підконтрольних санепіднагляду об'єктів.

4. Створити принципову модель планування, організації, проведення протиепідемічних заходів та визначення їх ефективності у відповідності до фаз ліквідації НС.

5. Визначити ефективність протиепідемічних заходів в період ліквідації наслідків НС, викликаних повенями.

Об'єктом дослідження обрано процес протиепідемічного забезпечення населення Закарпатської області під час надзвичайних ситуацій, зумовлених повенями.

Предмети дослідження. Сучасний стан організації протиепідемічного забезпечення в умовах НС, фактори, що формують ускладнення епідситуації, протиепідемічні заходи та їх ефективність.

Методи дослідження. У роботі використані матеріали з ліквідації наслідків катастрофічних повеней на Закарпатті в 1998 та 2001 роках, поданий системно-функціональний аналіз проведених заходів і визначення їх ефективності.

При цьому використовувались методи: епідеміологічний, бактеріологічний, вірусологічний, серологічний, медико-статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше обґрунтовані фази поетапної ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (катастроф): фаза аварійно-рятувальних робіт; фаза відновлювальних робіт; фаза стабілізації ситуації; фаза реабілітації (населення та територій) та подано алгоритм дій і систематизацію протиепідемічних заходів в кожній фазі з урахуванням епідеміологічних особливостей інфекційних захворювань.

У роботі розроблена форма паспортизації населених пунктів та об'єктів нагляду як інформаційна база щодо ризиків при виникненні НС. Створена модель планування протиепідемічних заходів як основа формування реальних напрямків ліквідації епідемічних ускладнень при НС.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дослідження за практичною цінністю можна використовувати як модель в масштабі всієї країни. Рекомендації щодо їх впровадження увійшли в Наказ МОЗ України від 13.08.2008р. №454 «Про затвердження методичних рекомендацій «Планування заходів щодо попередження епідемічних ускладнень внаслідок надзвичайних ситуацій, викликаних повенями». Робота з удосконалення цих заходів дає можливість у цілому покращувати показники санепідблагополуччя та утримувати їх на контрольованих і керованих рівнях, підвищувати рівень знань епідеміологів, формувати основні напрями протиепідемічної роботи у випадках виникнення НС.

Особистий внесок автора при підготовці матеріалів. Автором розроблено програму дослідження, зібрано первинну документацію та проведено її аналіз. Вивчено наукову літературу з цієї проблеми.

Розроблено схему ліквідації епідемічних наслідків НС у відповідності з фазами її ліквідації, визначені фактори ризику для населення, показаний виражений кореляційний зв'язок між захворюваністю ГКЗ та якістю питної води. Спрогнозовано можливі рівні інфекційної захворюваності та економічні втрати від неї. Проведено оцінку ефективності протиепідемічних заходів в умовах НС та розроблено принципи їх планування й проведення.

Аналіз результатів, статистичне опрацювання матеріалу, формулювання висновків та пропозицій, оформлення дисертаційної роботи здійснені автором особисто.

Результати досліджень використані при розробці наказів, планів, методик, програм, рішень та розпоряджень при ліквідації наслідків повеней.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були висвітлені у доповідях на науково-практичних конференціях: «Проблеми епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики інфекційних хвороб» (Київ, 2002 р.), «Епідеміологічний нагляд за особливо небезпечними інфекціями та їх профілактика в Україні» (2004 р.), «З питань ОНІ, біобезпеки та протидії біологічному тероризму» (Іллічівськ, 2005 р.), «Епідеміологія, сучасні методи діагностики та профілактики гострих інфекцій дихальних шляхів» (Київ, 2007 р.), «Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни» (Львів, 2007 р.).

Публікації. Матеріали дисертації представлені у 14 наукових працях, з них у 8 - в наукових виданнях, затверджених ВАК України, у 5 тезах на науково-практичних конференціях та в методичних рекомендаціях «Планування заходів щодо попередження епідемічних ускладнень внаслідок надзвичайних ситуацій, викликаних повенями», затверджених Наказом МОЗ України від 13.08.2008 №454.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, 7 розділів власних досліджень, висновків, списку використаної літератури: 194 джерела (101 вітчизняний та 93 зарубіжних авторів). Її викладено на 183 сторінках друкованого тексту, ілюстровано 18 таблицями та 8 рисунками.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Сучасний стан організації протиепідемічного забезпечення в умовах ліквідації НС вивчався на підставі нормативних та директивних документів МОЗ України, МНС, ОДА, УОЗ, облСЕС.

На першому етапі вивчались фактори епідемічного ризику на території Закарпатської області та проводилося прогнозування ускладнень епідемічної ситуації внаслідок дії факторів НС, на другому - вивчення організації протиепідемічного забезпечення населення територій, що потрапили в зону НС, на третьому - досліджувалася ефективність проведених протиепідемічних заходів при ліквідації наслідків НС, на четвертому - розроблялася принципова модель організації та проведення протиепідемічних заходів у випадках виникнення та ліквідації НС, і на останньому етапі - проводився аналіз результатів дослідження та розроблялися методичні рекомендації з планування заходів щодо попередження епідемічних ускладнень внаслідок дії факторів НС, викликаних повенями.

За допомогою методу ретроспективного епідеміологічного аналізу вивчено стан інфекційної захворюваності населення зони НС у доповеневий період для визначення ефективності проведених протиепідемічних робіт під час ліквідації наслідків НС.

Аналіз захворюваності населення області проводився за доповеневий період відповідно до даних державної статистичної звітності - форми №1, №2 за 2000 рік. Також проаналізовано звіти УОЗ ОДА та облСЕС до МОЗ України, Центральної СЕС МОЗ України; щоденна, щотижнева та щоквартальна звітність до МОЗ України про ліквідацію наслідків повені. При виконанні роботи були використані дані Українського гідрометеорологічного центру за період 2000-2005 рр.

Здійснено прогнозування розвитку епідемічного процесу на територіях, охоплених дією факторів НС, та обґрунтування принципової моделі організації та проведення протиепідемічних заходів у відповідності з фазами ліквідації наслідків НС.

У роботі використано матеріали загальнодержавної та галузевої статистичної звітності (річної, щомісячної), а також дані спеціально організованого спостереження (активний епідеміологічний нагляд за інфекційними захворюваннями в період ліквідації наслідків повені 2001 року).

Матеріали дослідження представлено у вигляді статистичних таблиць, застосовано графічний спосіб вираження статистичних величин.

Системний підхід використано до розподілу на фази ліквідації НС та при обґрунтуванні принципової моделі організації і проведення протиепідемічних заходів у різних фазах НС, розробці методичних рекомендацій з планування заходів щодо попередження епідемічних ускладнень внаслідок дії факторів НС, викликаних повенями.

Для оперативних розрахунків імовірності виникнення інфекційних захворювань за умов НС ми використовували формулу:

Сn = К • І • Н • Р • Е,

де К - чисельність зараженого населення, І - контагіозний індекс, Н - коефіцієнт неспецифічного захисту, Р - коефіцієнт специфічного захисту (коефіцієнт імунності), Е - коефіцієнт екстреної профілактики.

Результати досліджень були оброблені статистично для визначення про значимості отриманих показників і достовірності відмінностей між ними.

1. З метою визначення значимості величин, які виражені в процентах, вираховували середню похибку за формулою:

,

де mp - середня похибка у відсотках,

Р - отримана частота ознаки у відсотках,

n - число спостережень (при n < 30 у формулі замість n використовували n-1).

2. Для визначення достовірності різниці двох отриманих величин (у відсотках) обчислювався критерій Ст'юдента за формулою:

При числі досліджень n ? 30 різниця показників при Тр ? 2 відповідає вірогідності не менше 95,0% (Р<0,05). При Тр ? 3 різниця показників була вірогідною з ймовірністю 99,7% (Р<0,01). У випадках, коли n<30, показник Тр обчислювався за таблицею величини, яка вимагається для достовірності різниці показників в умовах малої вибірки.

Дані, отримані внаслідок виконання програми та методів дослідження, знайшли відображення в розділах дисертації.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Фактори епідемічного ризику та прогнозування ускладнень епідемічної ситуації на території області внаслідок дії чинників НС. Загальна інфекційна захворюваність за доповеневий 2000 рік в цілому по області склала 461,7 на 100 тис. населення при середньодержавному показнику 786,86.

Через інтенсивне забруднення довкілля не виключалася загроза виникнення і поширення інфекційних захворювань, що характерні для території зони НС. В ході дослідження було проведено аналіз ситуації з цих нозологій.

Встановлено, що епідемічний фон у доповеневий період був несприятливим, відзначався високий рівень захворюваності на черевний тиф (0,3 особи на 100 тис.), дизентерію (17,4), гастроентероколіти (28,7), сальмонельози (7,1), гепатит А (100,2), лептоспіроз (2,26), окремі гельмінтози (854,7), наявністю 297 стаціонарно неблагополучних пунктів щодо сибірки.

Згідно з Державним реєстром паспортизованих потенційно небезпечних об'єктів (ПНО), в області налічувалось 209 ПНО різної господарської спрямованості та форм власності.

У зв'язку із збільшенням кількості населених пунктів міського і сільського типів і інтенсивним освоєнням територій, зростанням населення в області зросла кількість рідких та твердих відходів і викидів, що є джерелами забруднення навколишнього середовища органічними речовинами (ОР), в яких зберігаються і розмножуються різні види патогенних мікроорганізмів. До найбільш розповсюджених джерел забруднення навколишнього середовища належать і відходи, викиди промислових підприємств, майстерень, підприємств харчової промисловості, об'єктів торгівлі, тваринницьких ферм.

Особливу роль у забрудненні території області відіграють органічні відходи, особливо їх рідка фракція, яка може містити велику кількість мікроорганізмів, у тому числі збудників бруцельозу, туберкульозу, паратифозної групи.

Наші спостереження свідчать, що при організації профілактики і боротьби з природновогнищевими і зоонозними інфекціями вирішальне значення має складання повної характеристики фауни території в її окремих рельєфно-географічних і ландшафтних зонах. З цією метою були визначені пункти для стаціонарних і багаторічних спостережень у всіх зонах області.

На території області зареєстровано 435 видів хребетних, з них птахів - 280 видів. За характером перебування вони поділяються на такі: ті, що гніздуються - 127, осілі - 60, пролітні - 47, залітні - 38 і зимуючі - 8 видів.

Ссавців нараховується 74 види. Із ссавців порівняно велику питому вагу складають гризуни - більше 45%, а на рукокрилих і комахоїдних припадає більше 36% від загального складу теріофауни.

Ареали багатьох видів ссавців за останні роки значно змінилися внаслідок господарської діяльності людини, особливо через осушення і рекультивацію великих площ, і це слід постійно враховувати, оскільки зі зміною тваринного світу змінюється і епізоотична ситуація.

В області порівняно висока чисельність гризунів. За належністю до певних біотопів виділяють наступні групи:

а) лісові форми (білки, соні, жовтогорла і лісова миші, руда полівка та ін.)- складають близько 50% від загальної кількості видів;

б) форми культурного ландшафту (заєць-русак, звичайна полівка, польова миша, хом'як, європейський ховрашок та ін.) - близько 30%;

в) лугово-болотні форми (водяна полівка, ондатра) - близько 10%;

г) альпійська форма (снігова полівка) - 5%;

д) синантропні форми (сірий пацюк і домова миша) - близько 10%.

Серед членистоногих велика кількість видів, які мають епідемічне значення. На розповсюдження членистоногих впливають ландшафтні умови, які порушують вертикальну рельєфно-географічну зональність.

Нелітаючі кровосисні членистоногі - іксодові кліщі (16 видів), гамазові і червонотільні кліщі (близько 60 видів), блохи (понад 40 видів), воші (більше 10 видів), а також біогельмінти і протозоози, призвичаєні до ландшафтів і місць проживання господарів-годувальників.

Літаючі членистоногі поширені в області майже повсюдно.

Нами разом із ЛНДІЕГ внаслідок багатолітньої вірусологічної і серологічної розвідки арбовірусів доведено існування на території області активних природних вогнищ кліщового енцефаліту (КЕ), геморагічної лихоманки з нирковим синдромом (ГЛНС), вірусів Західного Нілу (ЗН), Тягіня, Трібеч, Батаі, Укуніемі. Від членистоногих кровососів, диких птахів, дрібних ссавців та від хворих людей виділено понад 110 штамів згаданих вище вірусів.

Виявлені етіологічно небезпечні види кровососних комарів, іксодових кліщів, мишовидних гризунів в окремих ландшафтно-географічних зонах області. Доведено участь сільськогосподарських тварин у підтримці природних вогнищ кліщового енцефаліту, лихоманок ЗН, Сіндбіс, Батаі, Тягіня.

Визначений рівень природної зараженості мишоподібних гризунів (9,95±1,46%) разом з показниками їх чисельності (1,20-10,15 екз. на 100 пастко/діб) свідчить про високий епідемічний потенціал природних вогнищ ІКБ на обстеженій території.

Зношеність основних фондів міського водопровідно-каналізаційного господарства склала 40%, понад 51% (121) сільських сміттєзвалищ та 72,4% (21) місць захоронення відходів не відповідали санітарним нормам, населенням безконтрольно використовувалися органічні добрива без дотримання норм зберігання, водопостачання сільських населених пунктів забезпечувалося в основному із колодязів і криниць, а каналізування - на вигріб. Всі ці фактори негативно впливали на формування епідемічного неблагополуччя.

Відсутність у санепідзакладах повної системної бази даних щодо факторів, суб'єктів та об'єктів епідемічного ризику не дозволяла проводити прогнозування епідемічних ускладнень на території зони НС. У відповідності до проведених нами в ході дослідження розрахунків, серед населення зони НС могло бути зареєстровано близько 96 тис. хворих на 32 інфекційні нозології (без грипу та ГРВІ), що склало би 43358,6 на 100 тис. населення зони повені. Економічні збитки від розрахункових епідемічних ускладнень внаслідок катастрофічної повені могли скласти 163,2 млн. гривень.

Організація протиепідемічного забезпечення територій НС. Мережа, кадрове і матеріально-технічне забезпечення санепідслужби області та планування її роботи розраховані для діяльності в умовах повсякденної діяльності без врахування НС різного характеру. Забезпеченість санепідстанцій автотранспортом, мобільним зв'язком, кадрами та резервами імунобіологічних препаратів, хімікатів, реактивів, дезінфектантів для роботи на час виникнення НС була недостатньою через фінансові труднощі на той час.

Інфекційна служба ЦРЛ, ЦМКЛ мала 14 стаціонарів з кількістю ліжок на 436 хворих. У всіх відділеннях були палати інтенсивної терапії. В області працювали 55 лікарів-інфекціоністів, забезпечення лікарями становило 0,37 на 10 тис. населення, що достатньо без ускладнення епідситуації.

Із 13 районів області в зоні катастрофічного паводку знаходилося 9 районів (Берегівський, Виноградівський, Іршавський, Міжгірський, Мукачівський, Рахівський, Свалявський, Ужгородський, Хустський). В зоні затоплення проживало 221 409 осіб, із них тимчасовому відселенню підлягало 12 254 (5,5%) - в школи, санаторії, лікарні. Евакуація населення здійснювалася рятувальниками та військовослужбовцями МНС та МО України. За переселеними мешканцями було налагоджено постійний медичний контроль, забезпечувались відповідні санітарно-гігієнічні та протиепідемічні умови проживання.

З метою недопущення виникнення спалахів гострих кишкових інфекцій першочерговими залишалися питання забезпечення населення доброякісною водою, продуктами харчування, в т.ч. здійснення контролю за якістю харчових продуктів, які поступали по лінії гуманітарної допомоги, своєчасне виявлення інфекційних хворих, локалізація та ліквідація вогнищ інфекційних захворювань.

Обласною держадміністрацією був створений штаб з ліквідації НС, негайно скликані засідання комісій ТЕБ та НС, протиепідемічної та протиепізоотичної. Головний державний санітарний лікар області був включений у персональний склад цих комісій та штабу ОДА. Варто зазначити, що повних даних щодо кількості змитих паводком вигрібних ям, надвірних туалетів, господарських будов, сільськогосподарських та домашніх тварин санепідслужба області не мала, оскільки їх облік не передбачений вимогами санітарних правил. Ці дані у перші дні стихійного лиха працівникам служби довелося добувати при подвірних обходах населених пунктах зони НС.

З метою попередження спалахів інфекційних захворювань, повязаних із затопленням значної кількості населених пунктів, силами санепідслужби області необхідно було провести знезараження води шляхом дезобробок в 28325 децентралізованих джерелах водопостачання та дезобробок в 27756 надвірних туалетах і 40793 затоплених або підтоплених житлових будинках. Для виконання цієї роботи були проведені розрахунки необхідної кількості дезінфектантів з урахуванням не менше триразової обробки, що складало майже 100 тонн (беручи за основу для розрахунків хлорне вапно).

Підтоплення і руйнування житлових і громадських будинків та об'єктів підвищеного епідемічного ризику створило несприятливі умови для проживання населення, призвело до виникнення напруженої санітарно-епідеміологічної ситуації в районах. На це також вплинуло і прибуття до зони стихійного лиха значної кількості військових підрозділів і цивільних аварійно-рятувальних формувань, які брали участь у ліквідації наслідків катастрофічної повені. В цих умовах регламентуючими документами комісії ТЕБ та НС на санітарно-епідеміологічну службу були покладені обов'язки планування і організації контролю санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, спрямованих на попередження інфекційних захворювань серед населення і особового складу аварійно-рятувальних формувань. Для забезпечення цих заходів у складі санітарно-епідеміологічної служби області були визначені відповідні фахівці і засоби, які розгортали свою роботу на базі районних та обласної санепідстанцій. Всього для проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у районах стихійного лиха був залучений 741 спеціаліст санітарно-епідеміологічної служби: 89% були представлені співробітниками районних СЕС і 11% - обласної СЕС. Серед 263 лікарів санепідслужби 41% складали санітарні лікарі, 19% - епідеміологи, 4% - паразитологи, 36% - лікарі-лаборанти. З визначеної кількості лікарського складу 80% припадало на лікарів районної ланки, а 20% - на лікарів обласної ланки санепідслужби. Серед 349 середніх медичних працівників по 26% припадало на помічників санітарного лікаря та епідеміолога, 3% - на помічників паразитолога і 45% становили лаборанти. Із залучених середніх медичних працівників 93% були представниками районних і 7% обласної санепідстанції. Крім того, для організації і проведення дезінфекційних заходів до складу сил санепідслужби були включені 23 дезінструктори і 106 дезінфекторів, які на 99% були представлені працівниками районних санепідстанцій. Із наведених даних видно, що кадрові ресурси на місцях, без залучення додаткових сил і засобів до ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайної екологічної ситуації, не були спроможні забезпечити виконання у повному обсязі всього комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у районах стихійного лиха.

Таким чином, результати проведених досліджень дозволили встановити, що система санепідслужби області не була готовою до НС в плані методичного забезпечення, не мала необхідних резервів і запасів майна, обладнання, транспорту та підготовлених кадрів для роботи в умовах лиха для ліквідації наслідків повені, не було планів і схем протиепідемічних заходів, вони складалися безпосередньо в ході робіт, доводились до виконавців шляхом доручень НПК, комісії ТЕБ та НС, розпорядженнями ОДА, наказами господарських структур.

Аналіз ефективності протиепідемічних заходів, проведених під час ліквідації наслідків повені. По ходу зниження рівня води у населених пунктах здійснювалось санітарне очищення домоволодінь та дворів, а також їх дезінфекція. На кожній території складались графіки проведення робіт з очищення та дезінфекції подвір'їв, колодязів, надвірних туалетів і т.д., забезпечувався контроль за строками виконання заходів та їх ефективністю. Для здійснення цієї роботи формувались дезінфекційні бригади, до складу кожної з яких входили по дві-три людини. Бригадам був наданий автотранспорт. До проведення цих робіт залучались усі працівники територіальних санепідстанцій, не задіяні у проведенні інших заходів, та спеціалісти дезінфекційного профілю.

Працівниками санепідустанов області за місяць, з 04.03. по 04.04.2001 р., було організовано і проконтрольовано дезінфекційні заходи на 39 водогонах, проведено 50406 дезінфекцій джерел децентралізованого водопостачання, в тому числі повторно 56,2% затоплених колодязів, а також 1437 дезінфекцій громадських колодязів (по 2 рази).

Аварійно-рятувальні і відновлювальні роботи виконувалися у вкрай несприятливих погодних умовах. Епідеміологічне неблагополуччя формували і інтенсивні міграційні процеси (рятувальники, медики, будівельники, ремонтники, зв'язківці, військовослужбовці МНС тощо). Висока вологість і низька температура березня, тривале переохолодження та стресовий стан у людей, згортання планових імунізацій призвели до росту захворюваності населення підтоплених районів. Захворюваність на гострі респіраторні вірусні інфекції серед населення в зоні затоплення протягом березня зросла в десятки разів у порівнянні з аналогічним показником у доповеневий період.

Враховуючи ці обставини, санепідслужбою області був організований і проведений комплекс заходів щодо профілактики гострих інфекцій верхніх дихальних шляхів та грипу серед відселеного населення та осіб, що потрапили в зону повені. Крім забезпечення відповідних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних умов проживання, постійного медичного контролю, повноцінного харчування та вітамінізації, в зоні повені було проведено щеплення проти грипу 14300 постраждалим особам вакциною “Інфлувак”, у тому числі 4791 дитині. В результаті цих заходів в рік катастрофічної березневої повені не допущено спалахів, захворюваність на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції була стабілізована, і за 2001 р. захворюваність грипом в цілому по області склала 447,6 на 100 тис. населення проти 480,1 у 2000 р., ГРВІ - всього 10009 на 100 тис. населення проти 8835,1 у 2000 р.

Ефективність щеплення та інших профілактичних заходів яскраво ілюструє те, що в 2002 р. захворюваності на грип серед населення районів зони повені не реєструвалося взагалі, а захворюваність на ГРВІ була знижена до 8168,8 на 100 тис. населення.

Санітарно-епідеміологічною службою було організовано проведення щеплень проти гепатиту А груп високого епідеміологічного ризику в зоні НС. Щеплено 4400 дітей і підлітків до 19 років та 5295 дорослих. Щеплення проводились серед населення зони затоплення (51 населений пункт, в т.ч. 8 міських та 43 сільських). Із 5295 дорослих, 4387 (82,8%) були сільськими мешканцями, 908 (17,2%) - міськими. Внаслідок проведеної роботи з профілактики ГА в області намітилася стійка тенденція зниження захворюваності - з 135,0 на 100 тис. нас. в 2001 р. до 87,9 у 2003 р.

Суцільною дератизацією було охоплено всі 265 населених пунктів області, включаючи і відкриті території в їх межах, 89 916 об'єктів із загальною площею 14 538,3 кв. км, що зіграло провідну роль у профілактиці лептоспірозу та інших природно-вогнищевих інфекцій.

Проведення дегельмінтизації 152 394 особам, у т.ч. на підтоплених територіях 139 297 особам, серед яких 110 707 дітей віком від 7 до 14 років, призвело до довготривалого зниження захворюваності паразитозами населення області з 921,5 у 2001 р. до 855,7 у 2003 р.

Протиепідемічні заходи, роз'яснювальна і санітарно-освітня робота фахівців СЕС серед населення в умовах НС, широке залучення мешканців до протиепідемічних заходів сприяли довготривалій стабілізації санепідситуації (рис. 1).



Рис. 1 Загальна інфекційна захворюваність по Україні та області

Вивчивши організацію протиепідемічного забезпечення, ми встановили, що, незважаючи на величезні об'єми протиепідемічних заходів, інфекційна захворюваність внаслідок повені в цілому по області за 2001 р. зросла із 461,7 на 100 тис. (за 2000 р.) до 517,8 на 100 тис. населення (захворіло 6667 осіб). У районах, найбільш постраждалих від повені, інфекційна захворюваність зросла: у Виноградівському районі до 2364,1 (377,9 - 2000 р.), у Міжгірському - до 585,8 (461,2 - 2000 р.), у Мукачівському - до 355,7 (312,9 - 2000 р.), у Свалявському - до 699,7 (600,3 - 2000 р.), в Ужгородському - до 657,2 (512,2 - 2000 р.) на 100 тис. населення. Всього у районах, охоплених повінню, протягом року захворіло 3683 осіб (1663,4 на 100 тис. нас.) на різні інфекційні нозології (без грипу та ГРВІ).

Однак, варто відзначити, що це у 83,7 раз менше розрахованої нами в роботі прогнозованої інфекційної захворюваності зони повені. Таким чином, протиепідемічні заходи запобігли захворюванням майже 100 тис. осіб (виходячи із прогнозованої кількості хворих) зони повені, що дало економічний ефект в сумі 156,9 млн. гривень.

Обґрунтування моделі планування, організації та проведення протиепідемічних заходів при ліквідації наслідків НС. Враховуючи негативний прогноз відносно катастроф природного ґенезу у загальносвітовому масштабі, високий ступінь ризику виникнення гідрологічних небезпечних явищ на території України, ґрунтуючись на проведених дослідженнях роботи з ліквідації наслідків надзвичайного стану в 2001 р., ми запропонували вдосконалення системи попередження епідемічних ускладнень та їх ліквідації в умовах НС.

Як показав аналіз роботи санепідслужби Закарпатської області при катастрофічних повенях 1998 та 2001 рр., планова оперативна діяльність відділів, відділень і лабораторій дає дещо неповну інформацію як про реальні можливості та потенціал санітарно-епідеміологічної служби, так і про можливі об'єми і напрямки робіт при НС, адже структура служби розрахована на роботу в повсякденному режимі.

Практика ліквідації наслідків НС в Закарпатській області свідчить, що діяльність влади та різних формувань, задіяних в проведенні цих робіт, як правило, активно проводиться на стадіях (фазах) аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт.

Економічна ситуація в країні, обмеженість коштів і засобів для вирішення екологічних проблем, профілактики і охорони здоров'я населення призупиняють проведення робіт саме при досягненні певного рівня відновлювальних заходів. Довгострокові заходи з ліквідації наслідків НС майже ніде не проводяться.

Варто зазначити, що вже через місяць від початку повені, з 2 квітня 2001 р. було введено в дію Розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації «Про перехід на режим повсякденного функціонування системи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій».

Організація лікувально-профілактичних заходів щодо ліквідації наслідків повені в 2001 р. мала три етапи: період розвитку НС, пов'язаною з повінню; період розгортання і виконання заходів з медичного забезпечення населення; період відновлення (до 90 діб).

Російські вчені, вивчаючи епідеміологічні і організаційні основи системи заходів із забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення в період ліквідації наслідків повені 2001 року в м. Ленську Республіки Саха Російської Федерації, виділили в етапуванні робіт три періоди - до повені, в період повені та після неї.

Роботи з ліквідації наслідків НС, викликаних повенями, на нашу думку, слід розділити на чотири фази (етапи): фазу аварійно-рятувальних робіт; фазу відновлювальних робіт; фазу стабілізації ситуації; фазу реабілітації населення та території. Протиепідемічні заходи слід планувати і здійснювати з урахуванням вказаних фаз, збільшуючи обсяги та розширюючи їх номенклатуру відповідно інтенсивності робіт із ліквідації наслідків НС.

Вважаємо, що комплексні плани протиепідемічних заходів доцільно складати в доповеневий (підготовчий) період, коли слід провести збір повної інформації з розбивкою за населеними пунктами про стан території з інвентаризацією (паспортизацією) всіх об'єктів нагляду санепідслужби, факторів епідризику, всіх шкідливих факторів. При отриманні інформації щодо потрапляння цих об'єктів та факторів в зону катастрофи можна спрогнозувати наслідки НС, прийняти рішення про дислокацію евакуйованого населення та рятувальників.

Для володіння повною інформацією про загрозу епідемічних ускладнень та інших загроз здоров'ю населення при надзвичайних ситуаціях повеневого, техногенного, біологічного чи іншого характеру рекомендуємо кожній територіальній санепідстанції складати інформативні паспорти населених пунктів та об'єктів нагляду. У випадку НС важливо швидко об'єктивно оцінити ситуацію, визначити можливі загрози, а також без затримки визначити об'єми та потреби робіт, необхідні сили та засоби для попередження епідемічних ускладнень як в конкретному населеному пункті, так і на постраждалій території в цілому (табл. 1,2).

Таблиця 1 Паспорт населеного пункту ______________________ району (міста)

Назва населеного пункту

Чисельність населення

Благоустрій

Кладовища

Худобомогильники

Склади мінеральних добрив, отрутохімікатів

Наявні інші шкідливі фактори

Види реєстрованих інф. захворювань

Носії інфекційних захворювань, вогнища

Дорослі

Діти

Каналізування

Водопостачання

Сміттєзвалища

Гноєсховища

Вид

Кількість

Вид

Кількість

Таблиця 2 Паспорт об'єкту нагляду в _____________________ районі (місті) з розбивкою по населених пунктах

Об'єкт нагляду, адреса	К-сть працюючих	Власник	Площа об'єкту	Група нагляду	Санітарний стан об'єктів	Угоди на дератизацію	Викиди (відходи, скиди, інші шкідливості)	Потреба в кратності обстежень	Потреба в лаб. обстеженнях у видах і кількості	Потреба у відомчих обстеженнях, види, к-сть, хто здійснює

При виникненні НС плани щодо попередження епідемічних ускладнень слід відкореговувати і конкретизувати, в залежності від масштабів НС, розглянути та затвердити на засіданнях комісій ТЕБ та НС, НПК з включенням необхідних об'ємів та найменувань робіт.

У фазі аварійно-рятувальних робіт необхідно забезпечити відповідні санітарно-гігієнічні та протиепідемічні умови проживання людей в зоні НС, відселеного населення, рятувальників та особового складу задіяних служб, їх медичне та протиепідемічне забезпечення. Водопостачання, повноцінне харчування та вітамінізація повинні забезпечуватися у відповідності до вимог санітарного законодавства в кількостях, затверджених Постановою КМУ від 14.04.2000 №656 «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення». Слід налагодити належні температурні умови, сушку та обігрів постраждалих, організувати виявлення та ізоляцію інфекційних хворих, включаючи і метод подвірних обходів, дієвість лабораторної служби та належний контроль за протиепідемічним забезпеченням. Водночас визначаються об'єми необхідних робіт, потреба в матеріально-технічному забезпеченні, необхідність в залученні додаткових сил і засобів, розробляються прогнози розвитку епідемічного процесу.

У фазі відновлювальних робіт належить відновити функціонування системи протиепідемічного забезпечення, соціальної інфраструктури, водопостачання, харчування та санітарний благоустрій в населених пунктах до рівнів, що дадуть можливість повернення евакуйованого населення в безпечні умови. В цій фазі слід забезпечити санітарну очистку територій і домоволодінь, колодязів, вигребів, гноєсховищ, дезінфекційні, дезінсекційні та дератизаційні заходи, відновлення цілісності сміттєзвалищ, худобомогильників, складів агрохімречовин тощо, комплексні санітарно-протиепідемічні обстеження та посилення лабораторного контролю, вживати жорсткі заходи до порушників санітарного законодавства, активізувати санітарно-освітню роботу.

Роботи у фазі стабілізації ситуації на територіях, що були під дією НС, повинні забезпечити відновлення середовища життєдіяльності людини до показників доповеневого рівня. У цій фазі на підставі об'єктивного аналізу ситуації, що склалася на території внаслідок НС, пропонується разом з продовженням вищеперерахованих заходів посилити профілактику і боротьбу з паразитарними захворюваннями, активізувати протималярійні заходи, налагодити постійне дифузне хлорування води в колодязях, відновити проведення планових імунізацій в повному обсязі та проводити її як в цілях припинення вже виниклих епідускладнень, так і з профілактичною метою.

У фазі реабілітації населення і території, крім оздоровлення населення та психологічної його реабілітації, диспансеризації, гігієнічної діагностики здоров'я населення, пропонується провести широке епідеміологічне та мікробіологічне дослідження змін, які відбуваються у ґрунтових екосистемах внаслідок тривалої дії хімічних, біологічних та фізичних факторів, вивчення зміни меж розповсюдження природно-вогнищевих інфекційних захворювань та нозоареалів, міграції комах, птахів, гризунів, ссавців і т. ін. з метою вдосконалення та коригування профілактичних заходів, а також мінімізації віддалених негативних наслідків стихійного лиха для здоров'я населення.

Дослідивши готовність системи державної санітарно-епідеміологічної служби області до роботи в умовах НС, фактори епідемічного ризику на території Закарпатської області, що активізуються дією НС, провівши прогнозування ускладнень епідситуації внаслідок НС, вивчивши організацію протиепідемічного забезпечення та їх ефективність, ми вперше запропонували схему паспортизації населених пунктів та підконтрольних санепідстанціям об'єктів нагляду та удосконалили загальні принципи планування протиепідемічних заходів при НС, викликаних повенями, обґрунтували їх поетапне проведення у відповідності з фазами ліквідації наслідків повеней. За результатами нашого дослідження розроблено методичні рекомендації «Планування заходів щодо попередження епідемічних ускладнень внаслідок надзвичайних ситуацій, викликаних повенями», які затверджені Наказом МОЗ України №454 від 13.08.2008 р.

Рекомендації.

1. Департаменту освіти, науки та інформаційно-аналітичного забезпечення МОЗ України, з метою підготовки працівників санепідслужби та лікувальної мережі з питань профілактики епідемічних ускладнень при надзвичайних ситуаціях, виділити окремий епідеміологічний розділ медицини катастроф та ввести його вивчення в учбові програми медучилищ, коледжів, вузів, включивши і в програми передатестаційної підготовки.

...