Епідеміологічні аспекти надзвичайних ситуацій природного генезу (на моделі повеней в Закарпатській області України)

2. Територіальним санепідстанціям:

- складати паспорти об'єктів нагляду та населених пунктів для збору повної інформації про загрозу епідемічних ускладнень та інших загроз здоров'ю населення при НС повеневого (природного), техногенного, біологічного чи іншого характеру;

- розробити плани (комплексні програми) протидії НС з метою попередження епідемічних ускладнень;

- забезпечити формування незнижуваних об'єктових резервів майна, ІБП, реактивів, хімікатів та дезінфектантів для роботи у випадку виникнення НС;

- визначити в штаті установи санепідслужби структуру, відповідальну за планування та організацію роботи з протидії НС.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено нове вирішення актуального завдання щодо наукового обґрунтування системи ліквідації епідемічних ускладнень надзвичайних ситуацій природного ґенезу.

На сучасному етапі повеневі процеси характеризуються зростанням інтенсивності в багаторічній динаміці, що призводить до активізації водного фактору передачі збудників інфекційних захворювань, дезорганізації структур життєзабезпечення та збільшення контактів населення з природними об'єктами, внаслідок чого в районах, охоплених НС, рівень інфекційної захворюваності зростає в 1,2 - 6,26 рази.

На моделі районів Закарпатської області, що знаходилися в зоні НС, визначено наявність вираженого кореляційного зв'язку (r = - 0,81) між зменшенням якості питної води з децентралізованих джерел водопостачання та ростом захворюваності населення на ГКЗ. Це свідчить про необхідність першочергового проведення відповідних заходів щодо покращення якості питної води в умовах ліквідації наслідків НС.

На підставі аналізу діяльності Закарпатської облСЕС під час ліквідації наслідків катастрофічної повені 2001 року виявлено недоліки в системі та структурі протиепідемічних заходів при ліквідації НС і наведено пріоритетні шляхи розвитку та вдосконалення інформаційної, виконавчої, аналітичної та організаційно-методичної складових її підсистем.

4. Вперше в Україні створено модель протиепідемічних заходів для виконання в доповеневий період, організації та проведення їх у фазах аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт, стабілізації ситуації, реабілітації населення та території, які слід проводити на принципах комплексності, своєчасності та етапності з урахуванням епідеміологічних особливостей кожної інфекції.

5. На підставі прогнозування епідемічних ускладнень та ретроспективного епідеміологічного аналізу ускладнень встановлено епідеміологічну та економічну ефективність протиепідемічних заходів в умовах повені 2001 р. у Закарпатській області, які запобігли захворюванням 92 тис. осіб зони повені різними інфекційними нозологіями, що дало економічний ефект в сумі 156,9 млн. грн., і дозволило утримати інфекційну захворюваність населення області на рівні 517,8 на 100 тис. населення при середньодержавному показнику 949,4.

6. Удосконалено систему санепіднагляду за рахунок створення спеціальної інформаційної бази даних щодо факторів епідемічного ризику, методики прогнозування епідемічних ускладнень на території зони НС, схеми розрахунків економічної ефективності протиепідемічних заходів.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Маркович В. П. Проведення протиепідемічних заходів в умовах надзвичайних ситуацій, викликаних повенями // Запорожский медицинский журнал. -№2. -2007. -С. 183-185.

2. Маркович В. П. Профілактична дезінфекція під час ліквідації наслідків повені // Інфекційні хвороби. -№2. -2007. -С. 57-59.

3. Маркович В. П. Деякі напрямки і шляхи реформування державної санітарно-епідеміологічної служби // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина». -Вип. 5. -2006. -С. 172-174.

4. Маркович В. П., Сакаль М. М., Підліський Й. З., Іваненко В. І., Оберемко С. В., Микита Х. І. Основні аспекти діяльності територіальних санепідстанцій Закарпаття в період паводку 1998 року // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина». -Вип. 15. -2001. -С. 175-176.

Особистий внесок - опрацьовано та узагальнено дані щодо наслідків повені 1998 року.

5. Марієвський В. Ф., Маркович В. П., Балко М. М., Рогач І. М. Роль дератизації в профілактиці лептоспірозу на прикладі ліквідації наслідків повеней в Закарпатській області // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. -№1. -2007. -С. 46-47.

Особистий внесок - епідеміологічний аналіз ролі гризунів в етіології лептоспірозу.

6. Білецька Г. В., Виноград І. А., Семенишин О. В., Зязіна А. М., Орел Т. І., Буркало Т. В., Козловський М. М., Лозинський І. М., Друль О. С., Маркович В. П., Сакаль М. М. «Перші результати вивчення іксодових кліщових бореліозів (хвороби Лайма) в Закарпатській області», Науковий вісник Ужгородського університету, вип. 16, 2001, С.16-20.

Особистий внесок - підготовлені матеріали огляду літератури щодо епідеміологічних аспектів іксодових кліщових бореліозів.

7. Когутич А. І., Кіш П. П., Туряниця С. М., Тимкович М. А., Когутич А. А., Маркович В. П., Орел Т. І, Поляк М. А., Кравченко І. А., Білозерський О. А., Тимкович О. О. «Клініко-епідеміологічні особливості лептоспірозу в Закарпатській області», Науковий вісник УжНУ, серія «Медицина», вип. 28, 2006, С.58-60.

Особистий внесок - проаналізовані епідеміологічні особливості лептоспірозу в Закарпатській області.

8. Білецька Г. В., Лозинський І. М., Буркало Т. В., Семенишин О. Б., Рогочий Є. Г., Маркович В. П.. Сакаль М. М., Орел Т. І. Клініко-епідеміологічні аспекти проблеми змішаної інфекції «Кліщовий енцефаліт-іксодові кліщові бореліози» // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». -Вип. 21. -2003. -С. 66-69.

Особистий внесок - проведено аналіз літератури та узагальнення епідеміологічних результатів дослідження.

9. Чудна Л. М., Маркович В. П., Оберемко С. В., Брижата С. І., Оксінюк В. Г, Василенко В. В. «Епідемічна ситуація з кору в Закарпатській області». Укр. міжвідомча збірка: Дитячі інфекції, 2002, № 29, ст. 128-132.

Особистий внесок - проведено збір статистичного матеріалу.

10. Маркович В. П., Сакаль М. М., Мельник Б. М. - «Природно-вогнищеві геморагічні гарячки в Закарпатті. Минуле, сучасність, прогноз» Зб. МОЗ України «Епідеміологічний нагляд за особливо небезпечними інфекційними захворюваннями та їх профілактика в Україні», 2004, с. 91-93.

Особистий внесок - проведено ретроспективний аналіз захворюваності на геморагічні гарячки в Закарпатській області.

11. Оберемко С. В., Дербак М. А., Маркович В. П., Брич В. Д. «Клініко-епідемічні аспекти вірусних гепатитів в Закарпатській області», Зб. «Проблеми епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики інфекційних хвороб», Київ, 2002, с. 107-110.

Особистий внесок - проведено аналіз ефективності епідеміологічного нагляду щодо вірусних гепатитів.

12. Семенишин О.Б., Білецька Г.В., Лозинський І.М., Друль О.С., Бень І.І., Когут О.М., Луговський Е.Н., Маркович В.П., Орел Т. І., Яцина М. Д., Гнатюк О. А. Роль дрібних ссавців у циркуляції B.Burgdorferi у західному регіоні України // Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни. Матеріали конференції. -Вип. 5. -Львів. 2007. -С.398-400.

Особистий внесок - проаналізовано видовий склад дрібних ссавців на території Закарпатської області.

13. Маркович В. П. Профілактика гострих інфекцій верхніх дихальних шляхів та грипу в умовах повені // М-ли науково-практичної конф. «Епідеміологія, сучасні методи діагностики та профілактики гострих інфекцій дихальних шляхів». -Київ. -2007. С. 123-124.

14. Маркович В. П., Марієвський В. Ф., УНДПІ ім. І. І. Мечнікова, Колос Л. І. Методичні вказівки «Планування заходів щодо попередження занесення і поширення в Україні небезпечних інфекційних хвороб» (МВ 9.9.3-139-2007), затверджені наказом МОЗ від 12.03.2007 №113.

Особистий внесок - розроблено схему паспортизації населених пунктів та факторів епідризику, проведено фазування ліквідації наслідків повеней, систематизацію протиепідемічних заходів у відповідності з фазами ліквідації НС.

Размещено на Allbest.ru