Наукові засади оперативного управління охороною праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду

Державна установа

Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці

УДК 331.452

05.26.01 - "Охорона праці"

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук

Наукові засади оперативного управління охороною праці

Кружилко Олег Євгенович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" Держгірпромнагляду.

Науковий консультант - доктор технічних наук, професор Ткачук Костянтин Нифонтович, Національний технічний університет України "КПІ" Міністерства освіти і науки України, професор кафедри охорони праці, промислової та цивільної безпеки.

Офіційні опоненти:

- доктор технічних наук, професор Лапшин Олександр Єгорович, Криворізький технічний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри рудникової аерології та охорони праці;

- доктор технічних наук Адасовський Борис Ігорович, Національний технічний університет України "КПІ" Міністерства освіти і науки України, професор кафедри автоматизованого проектування енергетичних процесів та систем;

- доктор технічних наук, професор Кашуба Олег Іванович, Державний Макіївський науково-дослідний інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості Міністерства енергетики та вугільної промисловості, завід. науково-дослідного інформаційно-аналітичного сектору з охорони праці.

Захист відбудеться 10 червня 2011 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.802.01 у Державній установі "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" за адресою: 04060, м. Київ, вул. Вавилових, 13.

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" за адресою: 04060, м. Київ, вул. Вавилових, 13.

Автореферат розісланий 6 червня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат технічних наук, с.н.с. М.В. Ігнатович.

Анотація

Кружилко О.Є. Наукові засади оперативного управління охороною праці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.26.01 - "Охорона праці". - Державна установа "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці", Київ, 2011.

Дисертація присвячена вирішенню актуальної наукової проблеми - розробленню наукових засад оперативного управління охороною праці для зниження рівня виробничого травматизму.

Удосконалено математичні методи обґрунтування рішень щодо зниження рівню виробничого травматизму. З використанням цих методів проведено теоретичні та експериментальні дослідження щодо виявлення та раціонального використання впливу множини чинників на основні показники виробничого травматизму.

Розроблено методику аналітичного оцінювання наглядової діяльності в сфері охорони праці, отримано кількісні оцінки впливу наглядової діяльності на рівень виробничого травматизму на підприємствах найбільш травмонебезпечних видів економічної діяльності. Показано, що застосування виявлених закономірностей дозволяє вдосконалити організацію державного нагляду та знизити рівень виробничого травматизму на підприємствах вугільної промисловості.

Ключові слова: охорона праці, система управління, виробничий травматизм, математичне моделювання, інформаційно-аналітична система.

Аннотация

Кружилко О.Е. Научные основы оперативного управления охраной труда. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора технических наук по специальности 05.26.01. - "Охрана труда". - Государственное учреждение "Национальный научно-исследовательский институт промышленной безопасности и охраны труда", Киев, 2011.

Проведенный анализ показал, что действующая в Украине система управления охраной труда оказалась недостаточно эффективной в современных условиях, существующая технология оперативного управления не обеспечивает действенное влияние на состояние производственного травматизма в Украине. Несмотря на уменьшение общего количества случаев производственного травматизма в Украине на протяжении последних лет, положение в сфере охраны труда остается неудовлетворительным.

Разработаны теоретические основы управления охраной труда для обеспечения оперативного реагирования на состояние производственного травматизма. Определены составляющие, которые характеризуют ситуацию принятия решений, разработана математическая модель принятия решений.

Разработана методика аналитического оценивания надзорной деятельности, которая устанавливает единый порядок и подход к ведению отчетности о результатах деятельности органов государственного надзора за охраной труда и позволяет провести многофакторный анализ состояния надзорной деятельности. Построение математических моделей показателей травматизма и надзорной деятельности предложено осуществлять с использованием адаптированных для сферы охраны труда методов регрессионно-корреляционного анализа и проективного градиента.

Разработан метод прогнозирования показателей травматизма, предназначенный для рационального планирования и анализа результатов управленческой деятельности в сфере охраны труда. Обосновано применения в качестве обобщенного критерия экспертной поддержки решений в сфере охраны труда модифицированный критерий Лапласа, позволяющий уменьшить субъективизм и неопределенность в процессе разработки управленческого решения.

Разработан алгоритм информационно-аналитического обоснования и оценки эффективности управленческих решений, направленных на снижение уровня производственного травматизма, который базируется на комплексном использовании баз данных о надзорной деятельности и производственном травматизме, а также методов статистической обработки данных, математического моделирования и прогнозирования, экспертных оценок. Разработана методика комплексной оценки эффективности управленческих решений в сфере охраны труда, которая предусматривает использование показателей исполнительской дисциплины, качества и эффективности реализации управленческих решений.

Получены количественные характеристики влияния наиболее значимых показателей надзорной деятельности (фактическая численность государственных инспекторов, количество отработанных инспекторами человеко-дней и количество выявленных нарушений нормативно-правовых актов по охране труда) на уровень смертельного травматизма для предприятий наиболее травмоопасных видов экономической деятельности. Определены математические зависимости количественной оценки общего влияния показателей надзорной деятельности на уровень смертельного производственного травматизма в угольной промышленности, использование которых свидетельствует, что увеличение отработанных инспекторами человеко-дней на 1% позволяет уменьшить среднемесячный уровень смертельного производственного травматизма на 9%.

Использование прогнозных оценок позволило повысить научную обоснованность планирования, а также усовершенствовать оценку результатов надзорной деятельности в сфере охраны труда.

Установлена зависимость коэффициента тяжести травматизма на предприятиях угольной промышленности от множества факторов, количественно оценено влияние факторов на уровень этого коэффициента. Показано, что наибольшее влияние имеют причины и виды происшествий, которые привели к несчастным случаям, с учетом удельного веса их комбинированного действия. Разработанные с учетом выявленных зависимостей рекомендации по рациональному планированию мероприятий на нескольких угольных шахтах позволяют снизить уровень производственного травматизма на 10%.

Проведена оценка эффективности управления охраной труда с позиций государственного надзора на примере снижения смертельного производственного травматизма в угольной отрасли. Установлено, что использование информационно-аналитической поддержки и подготовка на ее основе научно-обоснованных рекомендаций позволяют снизить частоту смертельного травматизма в угольной области в среднем на 10%. Внедрение информационных систем по охране труда обеспечило организационный эффект, который состоит в сокращении времени на выполнение всех операций, связанных с занесением и обработкой данных, а также на формирование отчетных и информационно-аналитических документов на 15-25% по сравнению с традиционной технологией.

Предложена схема разработки программ улучшения состояния безопасности, гигиены труда и производственной среды, внедрение которой позволит повысить эффективность разработки и реализации мероприятий указанных программ. Обоснованы перспективные направления развития системы информационно-аналитического обоснования управленческих решений в сфере охраны труда.

Ключевые слова: охрана труда, система управления, производственный травматизм, математическое моделирование, информационно-аналитическая система.

Abstract

Kruzhilko O.E. Scientific principles of labor safety operational management. - Manuscript.

Thesis for doctor of technical sciences degree in the specialty - 05.26.01 - "Labor safety" Public institution "National research institute of industrial health and safety", Kyiv, 2011.

Current scientific issue is solved in the dissertation - development of scientific principles of labor safety operational management.

Mathematical methods for taking decisions on the reduction of occupational injuries are improved.

Theoretical and experimental research as for detection and rational usage of the influence of a lot of factors on labor safety indexes was held with the help of the mentioned methods. Method of the analytical estimation of supervision activity in labor safety was created, quantitative assessments of the influence of supervision activity on the levels of industrial injuries at the enterprises with the biggest number of injuries were received. The implementation of the revealed laws and quantitative assessments of the influence of supervision activity on the levels of industrial injuries led to the organizational improvement at the state supervision on labor safety and industrial safety.

Key words: labor safety, management system, industrial injures, mathematic modeling, information-analytical system.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На підйом економіки, який спостерігається в Україні, негативно впливає високий рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності, а також витрати на відшкодування шкоди потерпілим на виробництві. Незважаючи на певні позитивні зрушення, зокрема зменшення загальної кількості випадків виробничого травматизму в Україні протягом останніх років, становище в сфері охорони праці залишається напруженим. Діюча в Україні система управління охороною праці (далі - СУОП) виявилась недостатньо ефективною в умовах сьогодення. Як наслідок - рівень виробничого травматизму залишається достатньо високим. Зокрема, одне з найгірших становищ спостерігалося у вугільній промисловості, де протягом останніх років у результаті нещасних випадків щорічно гинуло понад 100 шахтарів.

Більшість наукових досліджень, присвячених проблемі вдосконалення оперативного управління та розроблення заходів зі зниження рівня виробничого травматизму в різних галузях виробництва, базується переважно на статистичному аналізі ретроспективних даних. Практика проведення в межах держави окремих несистематизованих заходів з охорони праці, як реакції на фактично існуючу ситуацію, виявилась недостатньо ефективною, що обумовлює необхідність вдосконалення методів наукової підтримки оперативного управління охороною праці на державному, а також на виробничому рівнях, насамперед на підприємствах вугільної промисловості.

У зв'язку з викладеним, розроблення наукових засад оперативного управління охороною праці для зниження рівня виробничого травматизму, реалізація яких має забезпечити належний рівень планування працеохоронної діяльності на основі моделювання показників виробничого травматизму та прогнозування результатів прийнятих управлінських рішень, є актуальною науковою проблемою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є підсумком науково-дослідних робіт, що виконувалися в Державній установі "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" (далі - ННДІПБОП) за особистою участю автора.

Дисертація виконана відповідно до завдань Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001 - 2005 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1320 та Національної програми інформатизації на 2006 - 2008 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2005 р. №3075-IV, науково-дослідних робіт ННДІПБОП за бюджетними науково-дослідними темами: "Створення технології автоматизованої підтримки процесів вироблення експертних рішень з питань охорони праці" (№ДР 0102U000011), "Формування баз даних та математичне моделювання показників травматизму та наглядової діяльності" (№ДР 0106U005532), "Створення інформаційно-аналітичної системи стану охорони праці суб'єктів господарювання. Підсистема формування звітності про наглядову діяльність теруправлінь" (№ДР 0104U004883), "Розроблення програмного забезпечення моделювання показників наглядової діяльності Одеського теруправління" (№ДР 0104U0005999), "Створення інформаційно-аналітичної системи стану охорони праці суб'єктів господарювання. Методика аналітичного оцінювання наглядової діяльності теруправлінь" (№ДР 0105U003451), "Створення інформаційно-аналітичної системи стану охорони праці суб'єктів господарювання. Алгоритм прогнозування показників наглядової діяльності теруправлінь" (№ДР 0106U005531), "Комплексний аналіз науково-технічного і нормативно-правового забезпечення сфери охорони праці та промислової безпеки та визначення шляхів їх удосконалення" (№ДР 0106U007219), у яких автор брав участь як науковий керівник і виконавець.

Мета і завдання досліджень. Мета роботи - розроблення наукових засад оперативного управління охороною праці для зниження рівня виробничого травматизму шляхом використання системи інформаційно-аналітичного обґрунтування управлінських рішень.

Для досягнення поставленої мети визначені наступні завдання досліджень:

- опрацювати теоретичні положення про управління охороною праці для забезпечення оперативного реагування на стан виробничого травматизму;

- встановити закономірності впливу наглядової діяльності у сфері охорони праці на рівень виробничого травматизму;

- розробити математичні моделі змін показників виробничого травматизму від множини чинників для обґрунтування ефективних дій органів державного нагляду у сфері охорони праці;

- розробити систему інформаційно-аналітичного обґрунтування оперативних управлінських рішень зі зниження рівня виробничого травматизму та оцінити їх ефективність.

Об'єкт досліджень - процеси формування та обробки інформації про стан охорони праці та обґрунтування управлінських рішень зі зниження рівня виробничого травматизму.

Предмет досліджень - методи та засоби інформаційно-аналітичного обґрунтування управлінських рішень зі зниження рівня виробничого травматизму.

Методи досліджень. При вирішенні поставлених завдань наукових досліджень використовувалися сучасні методи: аналізу і узагальнення новітніх наукових результатів, аналізу травматизму, багатофакторного регресійно-кореляційного аналізу, графоаналітичні, системного аналізу, математичного моделювання, прогнозування, експертних оцінок та техніко-економічного аналізу отриманих результатів.

Основні наукові положення, що виносяться на захист:

- ефективність оперативного реагування на стан виробничого травматизму залежить від наявності даних і методів їх аналітичної обробки, які складають систему інформаційно-аналітичного обґрунтування управлінських рішень, прийнятну для всіх рівнів ієрархічної системи управління охороною праці;

- залежність показників реалізації оперативних управлінських рішень від узагальненого критерію експертної підтримки та прогнозних оцінок стану виробничого травматизму;

- закономірності впливу наглядової діяльності в сфері охорони праці на рівень виробничого травматизму встановлюються шляхом аналітичної обробки статистичних даних;

- обґрунтування профілактичних заходів з охорони праці на підприємствах здійснюється з використанням математичних моделей основних показників виробничого травматизму, що враховують комбіновану дію множини чинників, які впливають на ці показники.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

- обґрунтовано закономірності змін основних показників виробничого травматизму від множини чинників, покладених у основу наукових засад оперативного управління охороною праці, що відрізняються комплексним використанням методів математичного моделювання, прогнозування, експертних оцінок та баз даних про стан охорони праці, реалізація яких забезпечує інформаційно-аналітичне обґрунтування управлінських рішень стосовно зниження рівня виробничого травматизму;

- встановлено закономірності впливу наглядової діяльності в сфері охорони праці на рівень виробничого травматизму зі смертельним наслідком у найбільш травмонебезпечних галузях економіки, які відрізняються від відомих залежностей урахуванням множини показників наглядової діяльності, що дозволило науково обґрунтувати методику аналітичного оцінювання наглядової діяльності;

- встановлено закономірності впливу множини чинників на показники виробничого травматизму, що використані при розробленні методу прогнозування рівня виробничого травматизму, що відрізняється від існуючих особливостями побудови математичних моделей прогнозування та вищою точністю;

- визначено залежність показників реалізації управлінських рішень від узагальненого критерію експертної підтримки, яка відрізняється від існуючих використанням прогнозних оцінок стану виробничого травматизму, що дозволяє зменшити суб'єктивізм і невизначеність у процесі обґрунтування управлінських рішень та оцінити їх ефективність;

- встановлено закономірність зміни коефіцієнта важкості виробничого травматизму на підприємствах вугільної промисловості від кількісних оцінок причин і видів подій, що призвели до нещасних випадків, яка відрізняється врахуванням питомої ваги їх комбінованої дії;

- встановлено залежність зміни обсягів збитків підприємств вугільної промисловості внаслідок виробничого травматизму від кількості нещасних випадків, яка відрізняється від існуючих урахуванням обсягів виконання заходів, спрямованих на усунення порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці, використання якої дозволяє економічно обґрунтувати плани профілактичних працеохоронних заходів;

- встановлено закономірність зміни коефіцієнта частоти виробничого травматизму зі смертельним наслідком у вугільній промисловості від показників наглядової діяльності "кількість відпрацьованих інспекторами людино-днів" та "кількість оперативних перевірок на одного інспектора", що відрізняється врахуванням кількісних оцінок цих показників, та дозволяє обрати управлінське рішення, яке забезпечує зниження коефіцієнта частоти виробничого травматизму зі смертельним наслідком у галузі.

Обґрунтованість та достовірність отриманих наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджується результатами застосування методів інформаційно-аналітичної підтримки управління охороною праці, апробованих у Державному комітеті України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (далі - Держгірпромнагляд) і на підприємствах вугільної промисловості, порівнянням і узгодженням результатів теоретичних та експериментальних досліджень.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами виконаних досліджень розроблено:

- положення про оперативне управління охороною праці в частині наглядової діяльності, реалізація яких забезпечила наукове обґрунтування заходів зі зниження рівня виробничого травматизму;

- методику аналітичного оцінювання наглядової діяльності (затверджена наказом Держгірпромнагляду від 20.02.2006 р. №28), яка дозволяє вдосконалити організацію та забезпечити об'єктивну оцінку результатів наглядової діяльності;

- методичні рекомендації щодо застосування алгоритму прогнозування показників наглядової діяльності (затверджені наказом Держгірпромнагляду від 01.12.2006 р. №181), призначені для завчасного оцінювання змін основних показників наглядової діяльності та опрацювання на цій основі профілактичних заходів із запобігання розвитку негативних тенденцій;

- інформаційно-аналітичну систему з охорони праці Держгірпромнагляду (далі - ІАСОП), яка дозволяє автоматизувати збір, обробку та аналіз даних, моделювати та прогнозувати показники для прийняття оперативних управлінських рішень;

- інформаційну систему з охорони праці підприємств вугільної промисловості (далі - ІСОПП), яка дозволяє автоматизувати збір, обробку та аналіз даних для здійснення управління охороною праці на рівні підприємства.

Особистий внесок здобувача в роботах, опублікованих у співавторстві: [1] - розроблено та досліджено методи підтримки управлінських рішень на основі математичного моделювання; [2] - розроблено наукові засади аналітичної оцінки наглядової діяльності в Україні; [3] - постановка задачі дослідження та аналіз результатів; [4] - обґрунтовано для використання показники якості та ефективності управлінських рішень; [5] - постановка задачі економічного моделювання з урахуванням фактора ризику; [6] - сформовано та досліджено математичну модель вибору управлінського рішення в умовах інформаційно-аналітичної підтримки; [7] - проаналізовано та узагальнено методи управління охороною праці в сучасних умовах; [8, 10] - розроблено математичний апарат аналітичної оцінки наглядової діяльності; [11] - виконано узагальнення результатів моделювання; [12] - постановка завдання дослідження та аналіз результатів; [14] - сформовано та досліджено узагальнену модель прийняття рішень у сфері охорони праці; [16] - виконано узагальнення результатів застосування методики планування працеохоронних заходів; [18] - розроблено алгоритм методу проективного градієнта для моделювання показників стану охорони праці; [19] - розроблено та теоретично досліджено математичну модель узагальненого показника витрат на охорону праці; [27] - досліджено та узагальнено завдання управління охороною праці, що вирішуються з використанням інформаційно-аналітичної системи; [29] - обґрунтовано математичну модель прийняття управлінських рішень у сфері охорони праці з використанням прогнозних оцінок; [30] - обґрунтовано нові підходи до оцінювання наглядової діяльності в сфері охорони праці; [31] - проведено порівняльний аналіз результатів моделювання показників охорони праці методами регресійно-кореляційного аналізу та проективного градієнта.

Реалізація роботи. Наукові положення, висновки і рекомендації використано:

- Державною установою "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" - теоретичні основи і методи аналітичної оцінки наглядової діяльності, метод прогнозування виробничого травматизму;

- Держгірпромнаглядом - пропозиції щодо вдосконалювання організаційної структури системи управління охороною праці в Україні, при розробленні розпорядчих документів, що регламентують діяльність підрозділів Держгірпромнагляду, при експлуатації підсистем ІАСОП;

- підприємствами вугільної промисловості (ДП "Макіїввугілля" ВП "Шахта Бутівська", ДП "Луганськвугілля" ВП "Шахта ім. XIX з'їзду КПРС" та іншими) - при використанні ІСОПП у виробничій практиці.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на: I науково-методичній конференції "Безпека життя та діяльності людини - освіта, наука, практика" (м. Київ, Україна, 2002 р.); II науково-методичній конференції "Безпека життя і діяльності людини - освіта, наука, практика" (м. Київ, Україна, 2003 р.); Міжнародній науковій конференції "Стратегія персоналу організації" (м. Варшава, Польща, 2007 р.); конференції "Безпека праці та соціальний захист на виробництві" (м. Київ, Україна, 2007 р.); IV Международном конгрессе "Безопасность и охрана труда" (г. Москва, Россия, 2007 г.); Першій науково-методичній конференції "Проблеми охорони праці, промисловості та цивільної безпеки" (м. Київ, Україна, 2007 р.); Міжнародній науковій конференції "Охорона праці та соціальний захист працівників" (м. Київ, Україна, 2008 р.); регіональній науково-практичній конференції "Служба охорони праці як чинник зменшення ризику виробничого травматизму і професійної захворюваності" (м. Луцьк, Україна, 2010 р.); науково-практичних семінарах та нарадах у Держгірпромнагляді та ННДІПБОП у 2005-2010 роках (м. Київ).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 40 друкованих праць, з них 29 статей у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України (11 - самостійно), 2 науково-методичних посібники та 9 статей у періодичних виданнях і збірниках.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаної літератури з 221 джерела на 27 сторінках і трьох додатків на 23 сторінках. Загальний обсяг дисертації 320 сторінок, з них основна частина - 258 сторінок, містить 48 рисунків (1 на окремій сторінці) і 34 таблиці (4 на окремих сторінках).

2. Основний зміст роботи

Вступ. Обґрунтовано актуальність теми дисертації та її зв'язок з науковими програмами, темами, планами. Сформульовано мету та завдання досліджень, визначено наукову новизну й практичне значення результатів дисертаційної роботи. На основі аналізу основних результатів дисертаційної роботи обґрунтовано їх наукову новизну і практичне значення.

У першому розділі зроблено огляд літературних джерел, присвячених особливостям управління охороною праці з урахуванням впливу наглядової діяльності на виробничий травматизм, питанням аналізу виробничого травматизму та методам його оцінки, а також результатам використання інформаційних систем у сфері охорони праці.

Проведений аналіз свідчить, що існуюча в Україні СУОП виявилась недостатньо ефективною в умовах сьогодення; вона характеризується відсутністю науково-обґрунтованих підходів до оперативного управління охороною праці на різних рівнях, недостатнім рівнем оперативного інформаційного забезпечення, відсутністю дієвого механізму організації наглядової діяльності та її об'єктивної оцінки. Ослаблення механізму державного регулювання призвело до порушення вертикалі державного управління охороною праці, зниження ефективності координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади.

Необхідність удосконалювання системи управління охороною праці в Україні зумовлена високим рівнем загального і смертельного травматизму, а також змінами в економіці та соціальній сфері країни. Великий внесок у розвиток методів управління охороною праці та розроблення заходів зі зниження виробничого травматизму внесли вчені: Б.І. Адасовський, О.І. Амоша, А.О. Водяник, Г.Г. Гогіташвілі, В.І. Голінько, О.І Запорожець, О.І. Кашуба, М.В. Крівцов, Г.М. Крикунов, П.К. Кучеба, О.Є. Лапшин, О.Г. Левченко, І.А. Лучко, М.Б. Льовкін, О.Г. Ревук, С.О. Сторчак, К.Н. Ткачук, С.П. Ткачук та інші. Впровадження результатів виконаних цими вченими досліджень дозволило підвищити ефективність управління охороною праці, але не вирішило цю проблему в цілому. Проведений огляд літературних джерел показав, що виконані вітчизняними вченими дослідження орієнтовані переважно на принципи планової централізованої системи управління економікою.

В умовах відсутності цілісної системи державного управління охороною праці, Держгірпромнагляд залишається єдиним дієздатним державним органом виконавчої влади, який здійснює комплексне управління в сфері промислової безпеки та охорони праці та державний нагляд за додержанням законів й інших нормативно-правових актів з охорони праці. Разом з тим, відсутність методики визначення залежностей впливу наглядової діяльності в сфері охорони праці на рівень виробничого травматизму в різних галузях виробництва не дозволяє обґрунтовано та раціонально планувати діяльність органів державного нагляду. Раціональна організація працеохоронної діяльності на всіх рівнях повинна зумовити ситуацію, при якій максимально високий рівень економічної діяльності підприємств досягається при мінімально можливому рівні виробничого травматизму. Такий підхід забезпечить перехід від вирішення окремих завдань до комплексу профілактичних заходів зі зниження рівня виробничого травматизму.

Нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання були й залишаються величезною суспільною проблемою, причиною найбільш масштабних соціально-економічних втрат. Разом з тим, показники виробничого травматизму залишаються найважливішими, що характеризують ефективність управління охороною праці. За оперативними даними Держгірпромнагляду, згрупованими відповідно до прийнятої в сфері охорони праці системи кодування, визначено десять найбільш травмонебезпечних видів економічної діяльності (далі - ВЕД), що характеризуються найвищим рівнем виробничого травматизму зі смертельним наслідком. Як свідчить аналіз, на підприємствах десяти найбільш травмонебезпечних ВЕД сталося близько 80 % нещасних випадків зі смертельним наслідком (табл. 1).

Таблиця 1

Стан виробничого травматизму зі смертельним наслідком у 2006 … 2009 роках

Види економічної діяльності (відповідно до системи кодування, прийнятої в сфері охорони праці)	Кількість смертельно травмованих у рік, осіб
Код	Вид економічної діяльності	2006	2007	2008	2009
1	Вугільна промисловість	165	158	142	117
29	Соціально-культурна сфера та торгівля	163	145	119	89
6	Будівництво та промисловість будматеріалів	162	156	155	81
21	Сільське господарство	113	124	95	64
15	Машинобудування	50	48	49	19
24	Харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів	51	41	26	29
18	Автодорожній транспорт	42	51	46	32
7	Енергетика	40	36	37	29
5	Металургійна промисловість	38	49	30	21
2	Гірничорудна і нерудна промисловість	26	37	41	29
Разом для зазначених ВЕД	850	845	740	510
Усього в Україні	1048	1064	939	637

Існуючі методи аналізу травматизму та оцінки ризику нещасних випадків за загальноприйнятими показниками та коефіцієнтами (статистичні, топографічні, економічні, експертних оцінок та інші) свідчить, що вони не в змозі повною мірою врахувати зміни, які відбуваються в галузях економіки країни, мають низьку прогностичність і точність одержуваних оцінок. Вказані методи не дозволяють науково обґрунтовувати оперативні управлінські рішення зі зниження рівня виробничого травматизму.

Крім того, в першому розділі наведено результати аналізу застосування інформаційних систем в сфері охорони праці, який показав, що ці системи виявились недостатньо ефективними в сучасних умовах, вони не задовольняють в повній мірі інформаційних потреб керівників і фахівців, не забезпечують належного рівня наукової підтримки розроблення управлінських рішень, спрямованих на зниження рівня виробничого травматизму.

Викладені результати аналізу дозволили сформулювати мету та завдання наукових досліджень, які наведені вище.

У другому розділі викладено теоретичні положення про оперативне управління охороною праці, реалізація яких забезпечить обґрунтованість управлінських рішень, спрямованих на зниження рівня виробничого травматизму, на основі комплексного застосування методів математичного моделювання, прогнозування та експертних оцінок.

Управління охороною праці здійснюється шляхом обґрунтування, прийняття та реалізації управлінських рішень через засоби впливу на об'єкт управління (рис. 1).

Рис. 1. Контур управління охороною праці

Керівник (орган управління) спрямовує свою діяльність в межах, визначених законодавством. На основі аналізу даних про охорону праці (об'єкт управління) керівник приймає рішення, спрямовані на об'єкт управління (тобто на покращення стану охорони праці). Реалізація управлінського рішення здійснюється через засоби впливу (працеохоронні заходи). Інформаційне забезпечення надає керівнику інформацію про стан охорони праці, нормативно-правове та науково-технічне забезпечення охорони праці тощо.

Розроблено теоретичні положення про управління охороною праці для забезпечення оперативного реагування на стан виробничого травматизму, які полягають у наступному. Ситуація прийняття рішень зі зниження рівня виробничого травматизму визначається множинами елементів:

,(1)

де X - множина інформаційних даних, що використовуються при формуванні управлінських рішень; Y - множина показників, за якими оцінюється рівень виробничого травматизму; Q - множина управлінських рішень, припустимих у рамках визначеного типу задачі; R - формалізоване правило вибору управлінського рішення з множини можливих; Z - множина обмежень; - множина можливих станів зовнішнього середовища; - множина очікуваних результатів реалізації альтернативних управлінських рішень; T - фактор часу.

Результати виконання управлінського рішення в інтервал часу +1 залежать від значень множини показників, за якими оцінюється стан охорони праці в попередньому інтервалі часу та прийнятого управлінського рішення:

.(2)

Управління охороною праці спрямоване на мінімізацію показників, за якими оцінюється стан охорони праці. Математичний вираз вибору оптимального рішення з множини можливих:

, ,(3)

де - оптимальне управлінське рішення; - відповідно розрахункове та граничне (планове) значення показника травматизму в момент .

Державний нагляд (контроль) є важливим елементом загальної (комплексної) системи управління охороною праці, що забезпечує виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання. За результатами проведених досліджень розроблено Методику аналітичного оцінювання наглядової діяльності (затверджена наказом Держгірпромнагляду від 20.02.2006 р. №28), яка визначає порядок збору, обробки та передачі даних про показники наглядової діяльності в сфері охорони праці (табл. 2), а також етапи використання цих даних для аналітичного оцінювання діяльності територіальних органів Держгірпромнагляду та формування управлінських рішень.

Таблиця 2

Основні показники наглядової діяльності в сфері охорони праці

Показник	Позначення
Загальна кількість державних інспекторів: за штатом	P15
Загальна кількість державних інспекторів: фактично	P16
Проведено перевірок: комплексних	P18
Проведено перевірок: цільових	P19
Проведено перевірок: оперативних	P20
Кількість підприємств (об'єктів), на яких проводились перевірки, усього	P22
Кількість відпрацьованих інспекторами людино-днів, всього	P27
Витрачено на розслідування нещасних випадків та розгляд скарг	P29
Виявлено порушень нормативно-правових актів з охорони праці	P31
Усунено порушень нормативних актів з охорони праці	P32
Кількість призупинених робіт і об'єктів, усього	P33
Кількість штрафів, накладених на працівників, усього	P37
Сума накладених штрафів на працівників, тис. грн.	P39
Стягнено штрафів з працівників, усього	P40

Аналітичне оцінювання наглядової діяльності територіальних органів Держгірпромнагляду здійснюється через інтегральні показники наглядової діяльності (), що розраховується за формулою:

, (4)

де - бальні оцінки l-го критерію наглядової діяльності для i-го коду ВЕД; L - кількість критеріїв, за якими проведено розрахунок.

Оскільки за жодним з показників наглядової діяльності, взятих до розгляду окремо, не можна отримати узагальненої оцінки стану наглядової діяльності будь-якого структурного підрозділу Держгірпромнагляду, пропонується використовувати узагальнені критерії оцінки наглядової діяльності, які формуються з кількох показників:

,(5)

де - узагальнений критерій; - показники наглядової діяльності.

Середня бальна оцінка критерію наглядової діяльності для i-го коду ВЕД визначається за формулами:

,(6)

де - кількість видів економічної діяльності, які є актуальними для i-го теруправління.

Бальна оцінка () для j-го виду економічної діяльності i-го теруправління:

(7)

де - відхилення значення кожного з критеріїв від середнього за j-м код ВЕД; - середньоквадратичне відхилення за j-м видом економічної діяльності.

Гранична межа припустимого відхилення інтегрального показника () розраховується за формулою:

,(8)

де - відповідно максимальне та мінімальне розрахункове значення інтегрального показника.

Отже, робота підрозділу Держгірпромнагляду вважається задовільною, якщо розрахункове значення інтегрального показника лежить у межах від мінус до плюс . В іншому випадку необхідно вжити заходів, що опрацьовуються за результатами поглибленого аналізу критеріїв, за якими розраховано інтегральний показник.

Постановка завдання оптимізації управління охороною праці має такий вигляд:

,(9)

,

де Y - показник, за яким оцінюється стан охорони праці (вихідна змінна); - чинники (вхідні змінні); - кількість чинників, що враховується; - постійні коефіцієнти; - відповідно мінімальне та максимальне значення

Для обґрунтування ефективних дій органів державного нагляду в сфері охорони праці отримано математичні моделі. Побудову математичних моделей, які встановлюють залежності показників від множини чинників, що впливають, запропоновано виконувати методом регресійно-кореляційного аналізу (за умови, якщо в моделі (9) є вільний член ) або методом проективного градієнта (для іншого випадку). Для врахування особливостей стану охорони праці запропоновано проводити побудову множини моделей з ітераційним збільшенням кількості членів поліному, а на наступних етапах з побудованої множини за допомогою критеріїв селекції відібрати єдину модель, яка максимальною мірою задовольняє умовам ситуації прийняття рішення.

Використання розроблених критеріїв дозволило: врахувати наявність певних мінімальних та максимальних значень для модельованого показника; виявити некоректні (з точки зору реальних умов) моделі при послідовному переборі різних поєднань можливих значень чинників, а також відібрати моделі з припустимою точністю апроксимації. Точність апроксимації i-ї моделі () розраховується за формулою

,(10)

де - похибка апроксимації

,(11)

де - відповідно фактичне та розрахункове значення показника у інтервалі часу t.

Для практичного використання обираються моделі, які мають точність апроксимації понад 95%.

Результати проведених теоретичних досліджень дозволяють встановити наявність взаємного впливу між показниками наглядової діяльності та виробничого травматизму. Показники наглядової діяльності пропонується розподілити на дві групи. До першої групи входять показники множини (див. табл. 2), які визначають потенційні можливості структурних підрозділів Держгірпромнагляду стосовно здійснення державного нагляду. Для показників цієї групи можуть (за необхідності) встановлюватись планові значення. До другої групи показників належать показники, які характеризують стан охорони праці на піднаглядних підприємствах. Крім того, за цими показниками оцінюється ефективність державного нагляду шляхом побудови та дослідження математичних моделей їх взаємного впливу.

Встановлення закономірностей впливу наглядової діяльності на рівень травматизму зі смертельним наслідком здійснюється з використанням математичних моделей шляхом розрахунку її оцінки:

,(12)

де - оцінка впливу k-го показника наглядової діяльності на рівень травматизму зі смертельним наслідком (взята у відсотках) на підприємствах n-го виду економічної діяльності; - фактичне значення показника травматизму на підприємствах n-го виду економічної діяльності в інтервал часу t; m - кількість інтервалів часу, що враховується; - математична модель, що встановлює залежність рівня травматизму зі смертельним наслідком на підприємствах n-го виду економічної діяльності від показників наглядової діяльності; - значення k-го показника наглядової діяльності в j-й момент часу, збільшене на 1%.

При реалізації теоретичних положень про управління охороною праці використовуються результати прогнозування рівня виробничого травматизму, що дозволяє завчасно виявляти можливі загрози та оперативно опрацьовувати обґрунтовані заходи, спрямовані на запобігання розвитку негативних тенденцій.

Для отримання прогнозованих оцінок основних показників стану охорони праці, насамперед - рівня виробничого травматизму, розроблено алгоритм прогнозування. Формування масиву початкових даних, відповідно до зазначеного алгоритму, здійснюється у вигляді матриці, першим стовпцем якої є значення показника, а інші стовпці - значення множини чинників, що впливають, рядками матриці є інтервали часу. На наступних етапах алгоритму здійснюється перетворення початкового масиву даних шляхом формування стовпців додаткових лагових значень чинників (значень із упередженням на один або декілька інтервалів часу), побудова множини математичних моделей залежностей показника травматизму від чинників, вибір моделі для прогнозування і розрахунок прогнозного значення показника травматизму з використанням цієї моделі. Розрахунок фактичної точності та похибки прогнозування здійснюється аналогічно точності та похибки апроксимації, див. формули (9) та (10). Якщо точність прогнозування дорівнює або перевищує 90%, результати прогнозування можуть використовуватись для обґрунтування управлінських рішень.

Результати моделювання та прогнозування, отримані шляхом обробки статистичних даних про стан охорони праці, використовуються керівником та експертами для формування множини альтернатив управлінських рішень. Для вибору оптимального управлінського рішення обґрунтовано застосування модифікованого критерію Лапласа, який дозволяє зменшити суб'єктивізм при оцінюванні сформованої множини альтернатив та уникнути невизначеності при виборі остаточного варіанту управлінського рішення. Математична модель узагальненого критерію експертної підтримки, призначена для вибору оптимального рішення, має такий вигляд:

,(13)

де - оптимальне рішення; - коефіцієнти ваги; - експертна оцінка очікуваного результату реалізації і-ї альтернативи за умови, що зовнішнє середовище буде знаходитися в j-му стані; - кількість альтернатив.

Для коефіцієнтів ваги (табл. 3) повинні виконуватися такі умови:

.(14)

Масив експертних оцінок відсортований в порядку зростання їх значень:

.(15)

Таблиця 3

Розрахунок коефіцієнтів ваги для модифікованого критерію Лапласа

Характеристика ситуації прийняття рішення	Спосіб розрахунку коефіцієнтів ваги
Існує можливість спричинення значних матеріальних або людських втрат (груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним наслідком, нещасний випадок з втратою працездатності понад 30 днів, профзахворювання, аварія)
Існує можливість спричинення незначних матеріальних або людських втрат (нещасний випадок або захворювання з втратою працездатності протягом 4…30 днів)	, .
Не передбачається завдання матеріальних або людських втрат, але існує можливість завдання незначної шкоди здоров'ю працюючим (травма з втратою працездатності до 3 днів)	, .

Отже, за результатами проведених досліджень розроблено теоретичні положення про оперативне управління охороною праці, що базуються на комплексному застосуванні методів математичного моделювання, прогнозування та експертних оцінок.

У третьому розділі наведено опис системи інформаційно-аналітичного обґрунтування управлінських рішень зі зниження рівня виробничого травматизму, основою якої є інформаційні підсистеми. Сформульовано вимоги до баз даних, а також визначено основні завдання для кожного рівня ієрархічної структури Держгірпромнагляду, які потребують інформаційно-аналітичної підтримки. З урахуванням вказаних розробок подано алгоритм інформаційно-аналітичного обґрунтування та оцінки ефективності управлінських рішень зі зниження рівня виробничого травматизму.

Розроблені підсистеми ІАСОП призначені для комплексної автоматизації збору, обробки, передачі і аналізу даних про виробничий травматизм та наглядову діяльність, моделювання та прогнозування показників, а також для обробки даних експертних опитувань. Вказані підсистеми, призначені для інформаційно-аналітичного обґрунтування оперативних управлінських рішень зі зниження рівня виробничого травматизму, впроваджено в підрозділах Держгірпромнагляду та в ННДІПБОП (табл. 4); приклад екранної форми звітного документу, сформованої з використанням підсистеми ІАСОП "Травматизм" показано на рис. 2.

Таблиця 4

Впровадження засобів інформаційно-аналітичного обґрунтування оперативних управлінських рішень

Найменування підсистеми ІАСОП, інформаційні БД	Функції підсистеми	Результуючі дані	Місце впровадження
Підсистема "Нагляд"; БД про наглядову діяльність	Занесення, редагування та передача даних про наглядову діяльність; розрахунок показників наглядової діяльності за критеріями, розрахунок інтегральних та бальних оцінок (за видами економічної діяльності та територіальною ознакою); формування вибірок; документування інформації.	Звітні та довідкові документи про наглядову діяльність	Держгірпром-нагляд, ННДІПБОП
Підсистема "Травматизм"; БД про виробничий травматизм	Занесення, редагування та передача даних про виробничий травматизм; формування звітів і вибірок; документування інформації (друк, експорт в Excel).	Звітні та довідкові документи про виробничий травматизм	Держгірпром-нагляд, ННДІПБОП
Підсистема "Повідомлення"; БД про нещасні випадки (за матеріалами спеціальних розслідувань)	Занесення, редагування та передача даних про нещасні випадки; формування вибірок за різними ознаками; документування інформації (друк, експорт в Excel)	Оперативні, звітні та довідкові документи про нещасні випадки	Держгірпром-нагляд, ННДІПБОП
Підсистема "Моделювання та прогнозування показників"; БД методик моделювання та прогнозування; БД результатів	Імпортування даних з підсистем "Нагляд" та "Повідомлення"; моделювання показників травматизму та наглядової діяльності; оцінка точності апроксимації та прогнозу; формування БД математичних моделей.	Аналітичні документи про результати моделювання та прогнозування	ННДІПБОП
Підсистема "Експертна підтримка рішень" БД експертів; БД експертних опитувань	Формування БД експертних опитувань; розрахунок оцінок альтернатив управлінських рішень; розрахунок критерію прийняття рішення; документування інформації.	Звітні документи про результати експертних опитувань	Держгірпром-нагляд, ННДІПБОП

Рис. 2. Приклад екранної форми звітного документа про коефіцієнти частоти травматизму, сформованої з використанням підсистеми ІАСОП "Травматизм"

Впровадження розробленої підсистеми інформаційної системи з охорони праці підприємства (ІСОПП) "Облік та аналіз травматизму" на декількох підприємствах вугільної промисловості забезпечує автоматизацію збору та обробки даних про виробничий травматизм, сприяє підвищенню ефективності управління, що, в свою чергу, сприяє зниженню виробничого травматизму.

Розроблено алгоритм інформаційно-аналітичного обґрунтування та оцінки ефективності управлінських рішень зі зниження рівня виробничого травматизму, що базується на спільному використанні баз даних про наглядову діяльність та виробничий травматизм, а також методів статистичної обробки даних, математичного моделювання та прогнозування, експертних оцінок і критеріїв прийняття рішень (рис. 3).

Запропонована методика оцінки ефективності управлінських рішень зі зниження рівня виробничого травматизму передбачає використання показників виконавської дисципліни, якості та ефективності їх реалізації.

Показник виконавської дисципліни - характеризує потенційну спроможність виконавця (групи виконавців) досягнення поставлених результатів:

,(16)

де - кількість фактично виконаних заходів в інтервалі часу t за умови, що термін їх виконання в цей інтервал часу вже настав; - кількість запланованих заходів, які повинні бути виконані в інтервалі часу t.

Рис. 3. Алгоритм інформаційно-аналітичного обґрунтування та оцінки ефективності управлінських рішень зі зниження рівня виробничого травматизму

Показник якості управлінських рішень - характеризує експертну оцінку реалізації прийнятого рішення з урахуванням прогнозної оцінки показника виробничого травматизму:

(17)

де - експертна оцінка i-го управлінського рішення; - нормоване значення прогнозованого показника :

, ,(18)

де , - відповідно максимальне та мінімальне розрахункове значення прогнозованого показника

За результатами реалізації управлінського рішення визначається фактичне значення показника . Показник ефективності управлінських рішень - характеризує фактичний ступінь досягнення поставленої мети в результаті реалізації управлінського рішення:

(19)

Комплексне використання вказаних показників в умовах функціонування інформаційно-аналітичної системи з охорони праці дозволяє підвищити ефективність планування заходів з охорони праці, вдосконалити організацію робіт, сприяє пошуку невикористаних резервів, а також дозволяє об'єктивно оцінити можливі результати реалізації прийнятих управлінських рішень.

У четвертому розділі викладено результати експериментальних досліджень та практичного вирішення завдань управління, спрямованих на зниження рівня виробничого травматизму з використанням методів математичного моделювання, прогнозування, експертних оцінок та інформаційних систем. Наведено розроблені математичні моделі, що дозволяють кількісно оцінити вплив наглядової діяльності на рівень виробничого травматизму та розробити на цій основі обґрунтовані управлінські рішення на державному рівні та на підприємствах. Викладено результати експериментальної оцінки ефективності управління охороною праці з позицій державного нагляду на прикладі зменшення частоти травматизму зі смертельним наслідком у вугільній промисловості.

Результати експериментального дослідження стану наглядової діяльності для десяти найбільш травмонебезпечних видів економічної діяльності дозволили об'єктивно оцінити ефективність державного нагляду за інтегральним показником.

Для розрахунку інтегрального показника обрано критерії, що визначаються відношеннями показників, що характеризують стан охорони праці на піднаглядних підприємствах, до показників, які визначають потенційні можливості структурних підрозділів Держгірпромнагляду стосовно здійснення державного нагляду:

, , , (див. табл. 2).

Граничні відхилення інтегрального показника , що визначені розрахунковим шляхом, становлять . Графічну інтерпретацію результатів розрахунків наведено на рис. 4.

Рис. 4. Розрахункові значення інтегрального показника наглядової діяльності (IB) для десяти видів економічної діяльності

Отримані результати дозволили зробити висновок про необхідність прийняття управлінських рішень із раціонального планування робіт та інтенсифікації праці державних інспекторів підрозділів Держгірпромнагляду, що здійснюють державний нагляд у металургійній промисловості, а також у харчовій промисловості та переробці сільськогосподарських продуктів.

Для десяти найбільш травмонебезпечних ВЕД (див. табл. 1) методом регресійно-кореляційного аналізу побудовано математичні моделі, що встановлюють залежності кількості потерпілих внаслідок нещасних випадків зі смертельним наслідком від показників наглядової діяльності; результати подано в табл. 5. Точність апроксимації отриманих моделей становить понад 98%, що дозволяє використовувати результати моделювання для наукової підтримки формування управлінських рішень.

...